Любисток: вирощування, властивості, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 17 серпня 2023 Опубліковано: 22 лютого 2019 Перша редакція: 22 жовтня 2018 🕒 9 хвилин 👀 22390 разів 💬 2 коментарі

Любисток (лат. Levisticum) – монотипний рід родини Зонтичні, представлений видом любисток лікарський (лат. Levisticum officinale) – трав’янистий багаторічник родом з Афганістану й Ірану. Сьогодні цю рослину культивують повсюдно. Інакше любисток називають любистрою, любчиком тощо.

Популярності рослина набула завдяки своєму аромату та цілющим властивостям. Любисток є популярною приправою до м’ясних і рибних страв, а також цінною лікарською сировиною, про яку є згадки в працях Плінія і поемах «Про культуру садів» (IX століття) та «Про властивості трав» (XI століття).

Посадка й догляд за любистком

• Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – під зиму або в кінці квітня. Посів насіння на розсаду – в березні, пересадка сіянців у відкритий ґрунт – у кінці квітня.
• Цвітіння: червень-липень.
• Освітлення: яскраве сонячне світло, розсіяне світло, притінок.
• Ґрунт: склад не має значення.
• Полив: при вирощуванні на сонячній ділянці – частий і рясний, при вирощуванні в затіненні достатньо природного зволоження.
• Підживлення: один раз на 2 тижні мінеральними або органічними розчинами.
• Розмноження: насіннєве.
• Хвороби: септоріоз (біла плямистість).
• Шкідники: морквяні мухи.
• Властивості: рослина має цілющі властивості й вирощується як лікарська.

Рослина любисток – опис

Любисток лікарський – багаторічна рослина з товстим гіллястим веретеноподібним коренем, голими, сизими, порожніми й гіллястими у верхній частині стеблами заввишки 1-2 м. Листя у любистку велике, блискуче, темно-зелене, двічі перисте, із трохи надрізаними ромбічними чи оберненояйцеподібними частками. Дрібні жовтуваті квітки любистку зібрані в складні парасольки з характерними обгортками. Овально-еліптичний плід із крилатими ребрами сплюснутий по спинці. Цвітіння любистку відбувається в червні-серпні, а плоди дозрівають у вересні.

Вирощування любистку в саду

Посів любистку

До складу ґрунту любисток практично байдужий і прекрасно росте навіть на глинистих ґрунтах, однак перед висадкою сіянців або посівом насіння бажано перекопати ґрунт на ділянці з компостом із розрахунку 3 кг добрива на 1 м². Окрім органіки, на ту ж одиницю площі вносять по 25 г сечовини, суперфосфату та сульфату калію, а також по 300 г (півтори склянки) деревної золи.

Сіють любисток у відкритий ґрунт під зиму або в кінці квітня. Посів насіння здійснюється не врозкид, а рядами. Коли з’являться сходи, їх проріджують із кроком 10-15 см, у цьому ж році проводять ще одне проріджування з кроком 30-40 см. У наступному сезоні відстань між кущами доводять до 60-70 см: цієї площі живлення для розвитку потужної багаторічної рослини буде достатньо.

Однак краще спочатку посіяти в домашніх умовах розсаду любистку, а потім пересадити її у відкритий ґрунт. Насіння любистку сіють у березні в заповнені ґрунтовим субстратом контейнери за схемою 5х5 або 6х6 см, заглиблюючи їх на 2 см. При утриманні посівів у температурі 20-25 ˚C і при яскравому освітленні насіння почне проростати через 12-14 днів. Після появи сходів температуру в приміщенні знижують до 12-15 ˚C, а через тиждень встановлюють постійний температурний режим у межах 15-20 ˚C. Через два тижні після проростання насіння сіянці підживлюють розчином мінеральних добрив такого складу: 15 г хлористого кальцію, таку ж кількість аміачної селітри й 25 г суперфосфату розводять у 10 л води. Через два тижні проводять повторне підживлення сіянців таким же складом. Коли розсада любистку досягне віку 45-50 днів, її висаджують у відкритий ґрунт рядами з інтервалом 60-70 см. Зазвичай посадка любистку проводиться в кінці квітня.

У перший рік у любистку розвивається коренева система та формується розетка листя, а в наступному сезоні рослина викидає квітконоси й зав’язує насіння.

Догляд за любистком

Любисток має такі цінні якості, як зимостійкість і невимогливість до освітлення, тому вирощують його як на сонячних ділянках, так і в затінку. Найбільша кількість сонячного світла знадобиться рослині на другий рік, коли вона починає формувати квітконоси та суцвіття. Якщо ви посадили любисток на сонці, він зажадає від вас досить частого зволоження ґрунту, інакше зелень стане грубою і гіркуватою, але якщо любисток росте в притінку, де земля висихає не так швидко, при нормальній кількості опадів у сезон вам його поливати не доведеться.

Після дощу або поливу слід видаляти бур’яни в міжряддях і розпушувати ґрунт навколо кущів на глибину 5-6 см, щоб до коріння могло надходити повітря.

При поливі кущів, що ростуть під яскравим сонцем, слід дотримуватися обережності: надмірне зволоження призводить до відмирання коренів. Щоб волога зберігалася в ґрунті якнайдовше, замульчуйте ділянку торфом або іншою органікою.

Догляду любисток практично не потребує, однак вдячно відгукнеться на вашу турботу: підживлення у вигляді мінеральних комплексів і органічних розчинів кожні 2 тижні та видалення квітконосів, щойно вони з’являються. Для отримання великого кореневища намагайтеся не зрізати забагато зелені з куща та підживлюйте рослини деревною золою, але якщо ви збираєтеся заготовлювати не корінний любисток, а тільки його зелень, то годуйте рослину органічним азотом і сміливо обривайте швидко відростаюче листя.

Шкідники та хвороби любистку

Любисток можуть пошкоджувати попелиця або морквяна муха, а із захворювань найнебезпечніше для рослини – септоріоз. Оскільки зелень любистку вживається в їжу та використовується для приготування лікарських препаратів, боротьба зі шкідниками й інфекціями любистку ведеться виключно агротехнічними методами й народними засобами.

Септоріоз, або біла плямистість, проявляється жовтими плямами на листках і черешках рослини. У центрі плям можна побачити чорні цятки пікнід. Із розвитком захворювання плями буріють, уражене листя любистку засихає, і рослина гине. Щоб перешкодити розвитку інфекції, слід розробити такий режим поливу, при якому волога буде насичувати ґрунт, не утворюючи при цьому застою в коренях рослини. Якщо септоріоз усе-таки виявиться, видаліть уражене листя й обробіть рослину молочною сироваткою з додаванням кількох крапель йоду.

Личинки морквяної мухи пожирають коріння любистку, через що наземні органи рослини жовтіють і засихають. Щоб позбутися шкідника, слід обробити любисток по листю розчином 1 столової ложки меленого чорного або червоного пекучого перцю в 10 л води. Витрата складу – 1 відро на 10 м².

Попелиця пожирає насінники любистку та плодиться з неймовірною швидкістю. Для її знищення застосовується обробка кущів розчином 300 г тертого зеленого мила в 10 л води, яким слід рясно змочити наземну частину. Окрім мильної води, ефективні в боротьбі з попелицею настої цибулі, перцю, тютюну та деревію.

Слимаки та равлики, харчуючись листками любистку, проробляють на них великі дірки, а іноді залишають від листя тільки скелет із жилок. Щоб захистити рослину від черевоногих молюсків, розсипте в радіусі 50 см від куща золу або попіл, а зверху – гранули суперфосфату: вони послужать любистку добривом і сильно ускладнять слимакам пересування.

Збір і зберігання любистку

Коріння любистку заготовляють напровесні або восени. При весняній заготівлі його викопують, миють, занадто великі корені розрізають навпіл, після чого нанизують на мотузку та сушать під навісом або в приміщенні з гарною вентиляцією. Можна прискорити процес, використовуючи для сушки духовку або електросушарку. Оптимальна температура для коренів любистку – 35 ˚C. Суху сировину подрібнюють на кавомолці, просівають через сито і зберігають у герметично закупорених скляних банках у сухому, прохолодному, темному приміщенні.

Якщо ж ви заготовлюєте коріння восени, то можете зберігати його всю зиму в погребі, як моркву, пересипавши сухим піском.

Листя любистку потрібно збирати під час або після цвітіння: поки на рослині не з’являться парасольки, в її листі занадто мало корисних речовин. Зрізати листя краще після рясного дощу, дочекавшись, коли кущі висохнуть. Сушать листя в тих же умовах, що і коріння: розкладають шаром на папері чи тканині під навісом або на провітрюваному горищі. Можна сушити зелень і в сушарці при температурі 35 ˚C. Зберігають сухе листя любистку в скляному посуді.

Лікарською сировиною є і плоди любистку, які збирають після їхнього повного дозрівання, сушать, обмолочують і зберігають у посуді, який щільно закривається.

Види та сорти любистку

Любисток лікарський має кілька популярних сортів:

• Геракл – дуже запашний, зимостійкий і високоврожайний сорт із великим соковитим зеленим листям, укритим восковим нальотом. Рослина швидко нарощує листову масу, яку можна зрізати вже через 20 днів із моменту появи сходів;
• Лідер – морозостійка врожайна рослина заввишки до 70 см зі світло-зеленим соковитим листям слабкогострого смаку з ледь вираженою ноткою часнику в ароматі. Перший урожай можна знімати через місяць після появи сходів;
• Амур – урожайний сорт середньої холодостійкості з компактними кущиками заввишки до 60 см і великим ароматним листям сіро-зеленого кольору, яке відростає за 25 діб;
• Преображенський Семко – акуратні кущі заввишки до 2 м із великим запашним темно-зеленим листям гострого гіркого смаку. Листя починає рости просто від коріння. Сорт вирізняється високою продуктивністю і підвищеною морозостійкістю, тому не вимагає укриття на зиму при вирощуванні в районах із холодним кліматом;
• Одіссей – морозостійкий сорт з ароматним і пряним на смак листям, формує кущі заввишки до 2 м, які можуть рости на одному місці до 10 років;
• Молодець – високоврожайний сорт із кущами заввишки до 1 м і великими жовто-зеленими запашними листками, яких у розетці може бути до 40;
• Дон Жуан – багаторічна рослина, що дає до шести врожаїв за сезон, з довгочерешковим глянцевим зубчастим листям із сильним ароматом.

Властивості любистку – шкода та користь

Лікувальні властивості любистку

Корисні властивості любистку зумовлені наявністю в ньому ефірних олій, вітамінів, мінеральних речовин, крохмалю, органічних кислот, смол, моно- і дисахаридів, кумарину та камеді. Корінь рослини має протисудомну, антибактеріальну, сечогінну, жовчогінну та знеболюючу дію. Порошок із кореня любистку застосовують для підвищення апетиту, при набряках, подагрі та затримці сечовипускання. Відваром кореня лікують затяжний кашель, зайву нервозність, серцеві болі й безсоння. Рекомендований корінь любистку тим, хто страждає захворюваннями репродуктивної системи. Свіже листя рослини є сильним афродизіаком.

Любисток знімає спазми, зменшує больовий синдром і тим самим нормалізує менструальний цикл. Він допомагає при нирковій недостатності, урогенітальних запаленнях, розладах травної системи, при наявності паразитів у кишківнику.

Аскорбінова кислота, що міститься в листі, зміцнює імунітет, стабілізує роботу нервової системи та захищає організм від дії вільних радикалів, послаблюючи загрозу передчасного старіння і появи онкологічних утворень. Любисток містить каротин майже в тій же кількості, що і морква, тому його листя рекомендують додавати в салати не тільки для додання їм своєрідного смаку й аромату, а й із метою активізації діяльності нервової та імунної систем, збереження і відновлення зору, попередження ранніх зморшок і сухості шкіри.

Любисток – протипокази

Не рекомендоване застосування любистку при пієлонефриті, гломерулонефриті та індивідуальній незносності речовин, що входять до складу рослини. Любисток викликає приплив крові до органів тазу, тому не показаний до застосування при вагітності. Розділи: Садові лікарські рослини Городні рослини Пряні рослини Рослини на Л Окружкові (Парасолькові, Селерові) Зелень Листові

Любисток

Любисток – багаторічна трава, яка має лікувальні властивості. Рослина має пряме порожнисте стебло і зелене «порізане» листя. Любисток отримав свою назву завдяки народним повір’ям про те, що відвар з цієї трави має властивості приворотного зілля. Дівчата поїли своїх обранців відваром з любистку, щоб ще більше прив’язати до себе улюбленого.

Рослина має схожу назву в різних мовах, англійці називають траву «lovage», а німці знають рослину як «Liebstock». Назву любисток отримав завдяки простому збігу обставин і лінгвістичній помилці. Любисток має схожість з селерою, за рахунок чого його називають «зимовою селерою». Справа в тому, що Діоскорид, давньоримський лікар, називав траву «Лігурійською селерою», адже рослина культивувалася в Лігурії (Італії). Давньоримський лікар Гален неправильно зрозумів назву трави і трансформував її в «Liebstock», що в німецькій мові перекладається як «любов» (від «lieben»). Як виявилося пізніше до любові рослина не має ніякого відношення, вся справа в тому, що в назві припустилися помилки, що і стало причиною появи красивого слова. В Англії любисток називають «любовною петрушкою» за рахунок листя трави, яке нагадує листя петрушки. Французи ж називають траву «фальшивою селерою».

Батьківщиною любистку вважається Іран. Рослина поширена по всій території Європи, Африки. Трава з красивою назвою «любисток» акліматизувалася в самих різних куточках світу. Жителі сіл вирощували її на городі, вірячи в те, що вона приносить в дім щастя і любов. Любисток має блискуче листя, що робить його не тільки корисним, але і декоративною рослиною. Кущі любистку часто висаджують біля будинку поруч з квітковими рослинами.

Вирощування

Вирощувати любисток найкраще на родючих ґрунтах. Рослина не вимагає особливого догляду, до того ж вона досить морозостійка. Любисток можна висаджувати при температурі від +5 градусів. Рослина розмножується насінням, при температурі 18-20 градусів любисток проростає за 10 днів.

Лікувальні властивості

Лікувальні властивості любистку обумовлені наявністю в його складі ефірної олії, вона надає рослині характерний смак і запашний аромат. Любисток містить 2,5% ефірного масла. Корінь любистку багатий дубильними речовинами, містить яблучну кислоту, вітамін С, камедь. Любисток часто заготовляють у вигляді спиртових настоянок через вміст ефірної олії.

У косметології любисток також знайшов своє застосування. Дівчата здавна ополіскували волосся відваром з цієї запашної трави. Після відвару любистку волосся стає блискучим і шовковим на дотик. Для шкіри обличчя і тіла корисними будуть відвари трави, вони очищають від прищиків, тонізують шкіру. Ефірну олію любистку в народі вважали сильним афродизіаком. За народними переказами, запах цієї рослини робить жінку дуже привабливою в очах чоловіка. З цією метою жінки купалися в відварах любистку і наносили трохи його запаху на зап’ясті. У косметології любистком виводять пігментні плями.

Лікувальні властивості любистку

Рослина ефективна при недокрів’ї. Має очисні властивості, покращує перистальтику кишечника, діє на організм як легкий проносний засіб. Корінь рослини має жовчогінні властивості, є хорошим протисудомним засобом. Сухий любисток застосовується для лікування подагри, при проблемах з сечовипусканням. Любисток збуджує апетит, його рекомендують застосовувати при відсутності апетиту, проблемах з травленням.

Трава є дуже хорошою профілактикою очних захворювань. Вміст каротину в листі рослини відновлює зорові функції, добре знімає зайве навантаження з очей. Брак каротину, крім реакцій з боку зорових органів, може бути причиною сухості шкіри, ранніх зморшок навколо очей, крихкості кісток.

Любисток сприятливо діє на нервову систему, допомагає при неврозах, безсонні. У народних рецептах трава застосовувалася при серцевих болях. Її здавна додавали в їжу не тільки заради смакових якостей, але і як натуральний афродизіак. Любисток підсилює приплив крові до тазових органів, перешкоджає передчасному сім’явипорскуванню. Корінь трави рекомендується застосовувати для позбавлення проблем з чоловічим і жіночим репродуктивним здоров’ям.

Рослина позитивно впливає на кишечник, вбиває паразитів. Листя любистку містить велику кількість вітаміну С, який потрібен для поліпшення захисних властивостей імунітету. Вітамін С також є засобом проти передчасного старіння, він зменшує несприятливий вплив вільних радикалів.

Любисток в кулінарії

У кулінарії любисток знайшов застосування в першу чергу як приправа. Листя рослини має яскравий аромат і гострий смак, що нагадує селеру. Ароматне листя трави додають в салати, маринади, соління, консервацію, але тільки в невеликих кількостях. Класти в страви любисток можна як в сушеному, так і в свіжому вигляді. В основному використовують свіжу зелень і насіння трави. Корінь любистку сушать, а потім подрібнюють, отриманий порошок використовують як приправу.

Любисток прекрасно поєднується з м’ясними стравами. Листя любистку трохи гірчить, що робить його чудовою приправою для страв з бобових і морепродуктів. Порошок з рослини додають в домашні соуси, підливи. Якщо вам припав до смаку любисток, ви можете додавати його практично в будь-які страви. Кухарі іноді кладуть рослину навіть в супи. Любисток часто використовують разом з петрушкою, розмарином, чебрецем. У лікеро-горілчаній справі його додають в алкогольні напої в якості ароматизатора.

Користь любистку і лікування

Користь любистку визнана офіційною медициною, його часто використовують у фармацевтичній промисловості. Для медичних потреб з кореня любистку виготовляють препарати, які лікують хвороби серця і легенів. У народній медицині рослина використовується у вигляді настою. Приготувати настій можна в домашніх умовах. Для цього чайну ложку висушеного кореня любистку заливають склянкою окропу і настоюють протягом 30 хвилин. Зовнішньо настій з кореня трави або її наземну частину використовують для лікування шкірних захворювань. Любисток ефективний при екземі, псоріазі, нейродермітах. При цих та інших захворюваннях слід приймати ванни з любистком.

Любисток використовують також у вигляді відвару. Для цього ложку порошку з рослини заливають водою і кип’ятять близько 10 хвилин. Відвар, який вийшов, необхідно процідити, а потім довести до кипіння ще раз. Даний засіб потрібно вживати 3 рази на день по кілька столових ложок. Відваром лікують водянку, хвороби верхніх дихальних шляхів. Такий відвар допомагає при запаленнях шлунково-кишкового тракту. Відвар з цієї трави може використовуватися як відхаркувальний і сечогінний засіб. У народному цілительстві використовують всі частини трави.

Любисток в народі застосовують для лікування алкогольної залежності. З цією метою необхідно настояти на 250 г горілки 50 г кореня любистку і два листочка лавра. Хворому необхідно випити один стакан, після чого бажання вживати алкогольні напої у нього повинно пройти.

Рослина добре допомагає при менструальних болях, діє як легкий спазмолітичний засіб. Любисток використовується у фармацевтиці для лікування урогенітальних запалень, зменшує біль. Любисток можна придбати в аптеці або заготовити самому.

Шкода і протипоказання

Протипоказано застосовувати любисток вагітним жінкам, оскільки він сприяє притоку крові до органів таза.