Листовійка злакова (Cnephasia pascuana)

Приманка- диспенсер просочений синтетичним аналогом феромону даного шкідника. Запакований у герметичне металізоване саше та приваблює представників тільки цільового виду.
Зберігати у сухому прохолодному місці, захищеному від прямого сонячного проміння. Термін зберігання при температурі 10-15 ° С – 6 місяців. Термін зберігання при температурі 4-6 ° С – 12 місяців. Термін зберігання у морозильній камері при температурі -18 °C – понад 24 місяці.

Шкодить в основному пшениці та ячменю.
Гусінь першого віку вбуравлюэться в лист злаків і мінуэ їх.Далі, з третього віку, відбувається міграція личинок до пазухи листа, де вони починають харчуватися частинами стебла та колосу. Гусениці останнього віку харчуються зерном. Гусінь заселяє переважно крайові смуги полів шириною до 200 метрів.
Злакова листовійка є шкідником зернових злакових культур. Метелик розмах крил якого досягає 14-20 мм. Її тіло має сірий колірі з бахромою. При цьому на передніх крилах до задніх кутів тягнуться темні смуги, які часто недостатньо виражені. Довжина яйця становить 0,3-0,5 мм,воно має овальну форму світло-поморанчового кольору. Довжина гусениці сягає 10 мм. Вона вкрита чорними блискучими бляшками. Колір голови, передньогрудного та анального щитів – жовтувато-сірий, при цьому на голові з боків розташовуються 2 темні плями.Довжина лялечки становить 5-8 мм, колір – від жовтого до світло-коричневого.
Гусінь, що сформувалась в яйцях, зимуює у лісосмугах на корі дерев. Личинки виходять із яєць навесні і перелітають на павутинках на посіви. Вони проникають в листя злаків та мінують їх. Далі, з третього віку, відбувається міграція личинок у пазуху прапорового листа, де вони починають харчуватися частинами стебла та колосу.
Заляльковується злакова листовійкав пазусі прапорового листа. Тривалість розвитку лялечки становить 2-3 тижні. Летить в травені-червені. Кладка яєць здійснюється в тріщини дерев та на кору. Злакова листовійка розвивається в одному поколінні. Вона ушкоджує озимі злакові культури. Личинки частково гублять прапорний лист і колос або підгризають останній біля основи, викликаючи при цьому білоколосість.

У пастку з клейким дном поміщається приманка – диспенсер. Диспенсер містить феромон, який приваблює метеликів злакової листовійки в пастку. Потрапивши у пастку, метелики надійно прилипають до спеціального клею.
Феромонні пастки рекомендується вивішувати після появи сходів посівів та використовувати їх до дозрівання та збирання врожаю.
Для проведення моніторингу за популяцією злакової листовійки рекомендується використовувати 1-2 пастки на 1 га, а за наявності вогнищ шкідника 1 пастку на 0.25-0.5 га. На дослідних ділянках не менше 2 пасток на 100-300 кв. Переглядають пастки через день до початку льоту, а потім щонайменше один раз на тиждень.
У вогнищах ураження для масового вилову шкідника рекомендується вивішувати 15-30 пасток на 1 га. Відстань між пастками має бути щонайменше 10 метрів.

Синтетичні феромони та атрактанти використовуємо для залучення комах у пастки.

Завдяки цьому можна визначити наявність, кількість та активність конкретних комах на певній культурі у даний момент часу.

Це дає можливість прорахувати ту стадію життєвого циклу шкідника, що являється більш вразливою до обробок пестицидами.

Все це допоможе приймати своєчасні рішення до того, як шкідники завдадуть значної шкоди.

Масовий вилов

Основна мета масового вилову – зловити якнайбільше цільових комах, щоб зменшити їх загальну чисельність.

Шкідників заманюють у пастки, які розміщені у великій кількості на одиниці площі.

Пастки містять атрактант або феромон, а в деяких випадках використовують певний колір, який приваблює комах.

Злакова листовійка cnephasia pascuana

Ряд лускокрилі – Lepidoptera

Родина листовійки – Tortricidae

Поширена в Україні повсюдно, але значної шкоди завдає в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях. Нині осередки масового її розмноження спостерігаються в Криму та в окремих місцях Вінницької області.

Морфологічні ознаки. Метелик 16-18 мм завдовжки. Передні крила попелясто-сірі, задні – сіро-коричневі або попелясто-сірі. Яйця розміром 0,5 мм, овально-еліптичні, від блідо-оранжевого до червоного кольору. Гусениці мають шість віків; після відродження розмір їх становить 0,5-1 мм. Колір світло-оранжевий, тіло майже прозоре, голова світло-коричнева. Пізніше тіло змінює колір на світло-зелений. Головна капсула – чорна. В V віці гусениці знову змінюють колір. Голова стає світло-коричневою, блискучою, тіло із блідо-зеленого перетворюється на жовте, довжина його в останньому віці сягає 10-12 мм. Лялечка завдовжки 5-8 мм, мумієподібна, жовтого або світло-коричневого кольору, з двома відростками на кремастері. Лялечка міститься в пухкому павутинному коконі.

Біологічні особливості. Злакова листовійка впродовж року розвивається в одній генерації. Метелики літають у червні – липні, концентруються здебільшого у полезахисних лісових смугах, чагарниках, на сухих рослинах стернищ тощо. Вдень метелики ховаються в різних укриттях. Увечері вони літають, спарюються і відкладають на стовбурах дерев до 78-150 яєць. Розміщують їх поодиноко, групами або ланцюжком у тріщини і під лишайники. Період ембріонального розвитку триває 10-15 діб. Відродження гусениць спостерігається впродовж третьої декади липня – першої декади серпня. Вони не живляться, ховаються на деревах, у тріщинах, під лишайниками, де залишаються на зимівлю в павутинному коконі. Навесні, коли середньодобова температура повітря досягає +10…+12°С, гусениці активізуються і на павутинках розносяться повітрям на посіви, заселення їх триває 2-3 тижні й збігається з фазою відростання та виходу рослин у трубку. Залежно від погодних умов це відбувається в першій – третій декадах квітня або в першій декаді травня. Основна кількість гусениць концентрується по краях посіву в смузі завширшки до 200 м. Утворення лялечок відбувається в пазусі останнього листка, починається у фазі колосіння, а закінчується у фазі молочної та молочно-воскової стиглості зерна. Розвиток їх триває 10-14 діб.

Заходи захисту. Дотримання сівозміни та просторової ізоляції посівів. Із хімічних заходів ефективне обприскування крайової смуги посівів завширшки до 100 м інсектицидами (СуперБізон, Залп) за наявності не менш як 50 гусениць на 1 м 2 у роки з теплою сухою весною, а коли вона волога та сприятлива для розвитку рослин – 100-150 гусениць.