§ 17. Рудні й нерудні корисні копалини: басейни, райони залягання та видобування. Мінеральні води та грязі. Проблеми раціонального використання мінеральних ресурсів

Пригадайте: 1. Які гірські породи називають метаморфічними, а які — магматичними? 2. Чи можуть магматичні породи бути нерудними? 3. Які ви знаєте метали? Як їх розрізняють за властивостями? На які групи поділяють рудні корисні копалини залежно від використання в різних галузях господарства?

Рудні (металеві) корисні копалини. До рудних корисних копалин належать мінерали й гірські породи, з яких отримують різні метали. Україна має багаті поклади залізних і марганцевих руд (відповідно 5 і 20 % світових запасів), завдяки яким розвивається чорна металургія. Рудні концентрати також експортують до інших країн.

В Україні розроблено 35 родовищ залізних руд осадового й метаморфічного походження (мал. 39). Загальні запаси залізних руд становлять 27 млрд т. Багаті запаси залізних руд зосереджені в Криворізькому залізорудному басейні, Кременчуцькому й Білозерському залізорудних районах, дещо бідніші — у Керченському залізорудному басейні.

Криворізький залізорудний басейн – один із найбільших залізорудних басейнів світу. Залізні руди тут добували ще скіфи в V-IV ст. до н. е. Криворізький басейн розташований у центральній частині Українського щита й займає площу до 300 км 2 (Дніпропетровська й частково Кіровоградська області). Основне промислове значення мають магнетитові й залізисті кварцити, у результаті збагачення яких отримують концентрат із вмістом заліза до 65 %. У Криворізькому басейні відомо понад 300 родовищ багатих залізних руд, їх розвідані запаси становлять 18 млрд т. Нині видобування залізних руд ведеться вже на глибині 1000 м. Найперспективнішим залізорудним районом є Саксаганське рудне поле.

Кременчуцький залізорудний район розміщений на північно-східному схилі Українського щита (Полтавська область). Уміст заліза в рудах становить 27-40 %. Розвідані запаси магнетитових кварцитів Кременчуцької магнітної аномалії оцінюють у 4 млрд т.

Білозерський залізорудний район тягнеться смугою 20 км завширшки й 65 км завдовжки південним схилом Українського щита (Запорізька область). Тут зосереджені родовища залізистих і магнетитових кварцитів. У багатих рудах уміст заліза становить 58-61 %. За запасами багатих руд цей район поступається тільки Кривбасу. Через значну глибину залягання руд їх можна видобувати тільки шахтним способом.

Мал. 39. Видобування залізної руди

У Керченському залізорудному басейні залягає бурий залізняк із вмістом заліза до 40 %. Руда знаходиться близько до поверхні і її видобувають відкритим способом. Запаси руди оцінюють у 1,8 млрд т. Геологи вважають, що перспективними є родовища залізної руди на дні Азовського моря та в Приазов’ї (Куксунгурське родовище).

Дискусійний клуб

Чому в Криму, незважаючи на запаси дешевої залізної руди, немає металургійного заводу?

Україна багата на марганцеві руди. Нікопольський марганцевий басейн – один із найбільших у світі. Він охоплює Нікопольське й Великотокмацьке родовища, а також рудоносні площі на межиріччі Дніпро-Інгулець. Басейн знаходиться на території Дніпропетровської та Запорізької областей. Уміст марганцю в окисних рудах у середньому 25-30 %, а загальні запаси руди становлять понад 2 млрд т. За запасами марганцевих руд Україна посідає одне з перших місць у світі.

В Україні є руди кольорових металів. У Кіровоградській області розміщені родовища нікелевих руд (Нобузьке, Деренюське й Липовеньківське), у Дніпропетровській — алюмінієвих (боксити — Малишівське й Вовчанське родовища), на Закарпатті — пол іметалевих руд (Берегівське, Беганське й Мужієвське родовища). Унікальні родовища титанових руд розробляються в Житомирській (Іршанське) і Дніпропетровській (Самотканське) областях. Донедавна вважали, що в Україні немає запасів золота, достатніх для промислового видобутку, однак українські геологи відкрили вже понад 15 родовищ золота, які знаходяться в Придніпров’ї, Приазов’ї, Закарпатті та на Донбасі. Нещодавно геологи виявили на Волині значні поклади мідних руд.

На Кіровоградщині залягають уранові руди. За розвіданими запасами ртутної руди (кіновар) наша країна посідає 2-ге місце у світі. Поклади цієї руди виявлені в Донецькій (Микитівське) і Закарпатській областях.

Нерудні (неметалеві) корисні копалини. За запасами нерудних (неметалевих) корисних копалин Україна також посідає одне з провідних місць у світі. Родовища самородної сірки й озокериту в Передкарпатті — найбільші у світі. Озокерит використовують у парфумерії, легкій промисловості, медицині, а сірку — у хімічній промисловості. Родовища сірки (а їх понад 20) знаходяться на території Львівської області (Роздольське, Новояворівське, Язівське та ін.).

• З’ясуйте, де в Україні видобувають кам’яну й калійну сіль.
• Назвіть найбільші родовища сірки.
• У яких областях України є поклади фосфоритів?
• Де розміщені поклади бурштину?

Родовища кам’яної солі розроблені на Донбасі (Артемівське, Слов’янське) і в Закарпатті (Солотвинське). Багаті на солі водойми Азово-Чорноморського узбережжя, особливо затока Сиваш. Хлоридно-сульфатні родовища калійних солей знаходяться в Передкарпатті — Калуш-Голинське, Стебниківське.

Родовища нерудної сировини для металургійної промисловості є в різних районах України: магнезит (вогнетривкий) — у Запорізькій і Дніпропетровській областях; вогнетривкі глини — у Донецькій області (Часовоярське родовище); кварцити — у Житомирській; флюсові вапняки — у Донецькій області та в Криму. Як технічну сировину використовують азбест (Побужжя, Приазов’я); тальк, пірофілітові сланці (Житомирська область); слюду, бентонітові глини (Черкаська область); барит (Закарпатська область); графіт (Кіровоградська область). Сировиною для керамічної і скляної промисловості є польові шпати, скляні піски. В Україні багаті запаси цементної сировини й різноманітних будівельних матеріалів. За запасами гранітів, лабрадоритів (Житомирська область) Україна поза конкуренцією в Європі.

Також у нашій країні є родовища коштовного й напівкоштовного каміння (берил, аметист, бурштин, яшма, гірський кришталь, моріон). Родовища знаходяться на Криворіжжі, у Приазов’ї, Криму, Закарпатській і Житомирській областях. Перспективні родовища бурштину в Житомирській, Рівненській і Волинській областях. В Україні можливий видобуток коштовного й напівкоштовного каміння, зокрема опалу, топазу, гранату, родоніту, оніксу. Знайдено поклади фосфоритів, які є сировиною для виробництва добрив (Донецька й Сумська області, Середнє Подніпров’я). Новим видом корисних копалин є сапоніт — камінь родючості, його поклади виявлено на півночі Хмельницької області.

Хоча рівень геологічної вивченості ресурсів України досить високий, окремі родовища корисних копалин (зокрема, мідних і алюмінієвих руд, фосфоритів, золота) ще недостатньо досліджені й оцінені.

Мінеральні води та грязі. В Україні потужні ресурси різних мінеральних вод — вуглекислих, сульфідних, радонових та ін. За рівнем їх запасів Україна належить до провідних країн Європи. Найбільше розмаїття родовищ мінеральних вод у Закарпатті й на південно-західних схилах Карпат (джерела Свалява, Поляна, Кваси, Шаяни), у Передкарпатті (Трускавець, Східниця, Моршин, Шкло) (мал. 40), на Західному Поділлі (Гусятин, Сатанів), у Причорномор’ї та в Криму (Куяльник, Євпаторія, Саки, Феодосія). Найвідоміші джерела мінеральних вод в інших регіонах України — Хмільницьке на Вінниччині, Миргородське на Полтавщині, Березівське на Харківщині, Слов’янське на Донеччині.

Мал. 40. Мінеральні води Передкарпаття

Великі запаси лікувальних грязей зосереджені в солоних лиманах і озерах Причорномор’я, Приазов’я й Криму, трохи менші — у торфовищах Передкарпаття й Поділля. На відміну від мінеральних вод, їх недостатньо використовують для лікування.

Термальні води в Україні виявлено на різних територіях, окрім Українського щита. Їх вивчають, як джерело енергії. Перспективними для промислового освоєння є гарячі й теплі підземні води рівнинної частини Криму, Херсонської області та Закарпаття. Поки що термальні води використовують обмежено, переважно з лікувальною метою.

Щорічно з надр Землі добувають понад 100 млрд т різноманітних руд, паливних корисних копалин, будівельних матеріалів та інших видів мінеральної сировини. У процесі видобування корисних копалин переробляють і так звані порожні породи, які залишаються на місці розробок. На думку вчених, потреба в різних видах сировини досягне 500-600 млрд т на рік.

Господарська діяльність людини набула глобального характеру, її вплив можна порівняти з геологічними процесами, які формують ландшафти Землі. Тривале споживацьке ставлення до природи призвело до різкого скорочення запасів багатьох видів мінеральної сировини. Посилився негативний вплив техногенних процесів на довкілля. Тому надзвичайно актуальними є питання охорони надр і раціонального використання природних багатств.

• Україна багата на рудні й нерудні корисні копалини. Рудні копалини представлені родовищами залізних, марганцевих, титанових та інших руд. Залізна руда зосереджена в Криворізькому й Керченському басейнах, Кременчуцькому, Білозерському залізорудних районах; марганцева руда — у Нікопольському басейні.
• Нерудні копалини України — це сировина для чорної металургії, хімічної та будівельної промисловості.
• В Україні зосереджені значні ресурси різних мінеральних вод — вуглекислих, сульфідних, радонових та ін.; великі запаси лікувальних грязей залягають у солоних лиманах та озерах Причорномор’я, Приазов’я й Криму.

Основні терміни й поняття

Нерудні (неметалеві) корисні копалини використовують як сировину для хімічної промисловості (калійна сіль, фосфорити, сірка), у будівництві та як технічну сировину (азбест, графіт, алмази).

Рудні (металеві) корисні копалини — мінерали й гірські породи, з яких отримують різні метали.

Запитання та завдання

• 1. Які корисні копалини належать до рудних?
• 2. Охарактеризуйте залізорудні басейни України та їх господарське значення.
• 3. Чи достатньо в Україні запасів руд кольорових металів?
• 4. Як забезпечена Україна нерудними корисними копалинами?
• 5. Поклади яких нерудних копалин є у вашій місцевості?
• 6. Розкажіть про види лікувальних мінеральних вод в Україні. Де вони розміщені?
• 7. Користуючись додатковими джерелами інформації, підготуйте повідомлення про використання деяких видів нерудних корисних копалин.
• 8. Чи можна обмежити видобуток мінеральних ресурсів? Запропонуйте шляхи раціонального їх використання.
• 9. Позначте на контурній карті родовища рудних і нерудних корисних копалин.

Дослідження

Дослідіть, як використовують продукти перероблення корисних копалин у побуті.

Практична робота 4

Встановлення за картами (тектонічною, геологічною, фізичною) зв’язків між тектонічною, геологічною будовою, рельєфом та корисними копалинами

• 1. Порівняйте тектонічну, геологічну та фізичну карти вашої місцевості. Установіть відповідність між тектонічними структурами, основними формами рельєфу, поширенням корисних копалин. Заповніть у зошиті таблицю.

Тектонічна будова

Геологічна будова

Корисні копалини

Форми рельєфу

Вік гірських порід

Склад гірських порід

• 2. На основі картографічних і літературних джерел, путівників, а також власних спостережень на місцевості охарактеризуйте рельєф вашої місцевості.
• 3. Зробіть або знайдіть фотографії чи малюнки типів і дрібних форм рельєфу, поширених у вашій місцевості.

Мал. 41. Соляна шахта

Селище Солотвино розташоване між містами Раховом і Тячевим (Закарпатська обл.). Мільйони років тому на цьому місці був океан, частина якого згодом перетворилася на соляний шар. У процесі формування Карпатських гір соляний прошарок вийшов на поверхню. Товщина соляного шару в деяких місцях Солотвина сягає 500 м (мал. 41).

Цікава інформація про солекопальні міститься в книжці «Замки Підкарпатської Руси». У 1498 р. стався страйк солекопів. Король Владислав II Ягеллон мусив призначити солекопам тверду плату й пенсію вдовам загиблих. Також солекопи звільнялися від частини королівських податків. Вони мали право вибирати старосту й радників, що прирівнювало їх до городян. Крім того, вони отримували надбавки на Різдво, Пасху й інші свята. Так закінчився перший страйк шахтарів Марамороських соляних копалень, який, можливо, узагалі був першим виступом робітників Центральної Європи на захист своїх прав.

Ще в середині XX ст. звернули увагу на те, що працівники соляних шахт не хворіють на астму й туберкульоз. Тож у 1976 р. на шахті № 9 (товщина соляного шару — 280 м) у Солотвино була відкрита алергологічна лікарня. Нині тут лікуються до 3 тис. хворих на рік.

Як видобуток корисних копалин спотворює Землю

Людське прагнення отримати найновішу електроніку, вдосталь палива та багатств земних надр залишає руйнівні сліди на поверхні земної кулі. Ці фотографії промовисто розповідають, як видобуток корисних копалин змінює краєвиди планети.

Щоразу коли ми видобуваємо дорогоцінний метал, вугільне паливо або руду, ми стираємо розділ в історії нашої планети.

За словами письменниці Астри Тейлор, копалини – це “конденсоване минуле” Землі, яке оповідає про епохи океанів магми, тропічних лісів або гідротермальних випаровувань. Вони осідають та кристалізуються протягом мільйонів років, щоб за лічені хвилини зникнути під колесами техніки або від вибухівки.

З того часу, як люди вперше усвідомили, що земля під ними приховує багатства, вони почали несамовито копати, шукаючи, що там лежить.

Видобуток корисних копалин забезпечує майже всі галузі нашого сучасного життя, але його наслідки для планети даються взнаки далеко від наших домівок.

Коли на власні очі бачиш сліди гірничої промисловості, ставлення до побутових речей може змінитися.

Навіть ці слова передаються за допомогою видобутих копалин – за цим екраном, у заплутаній електроніці приховані метали, які тисячоліттями лежали під землею.

І наше прагнення отримувати дедалі новіші і кращі гаджети сприяє тому, що десь у світі видобуток корисних ресурсів стає все більшим і ширшим.

Ці фотознімки є мовчазним свідченням того, як видобувна промисловість змінила земний ландшафт.

Якщо залізні руди та інші корисні копалини є “конденсованим минулим”, тоді те, що ми бачимо тепер, – наше поранене майбутнє.

Автор фото, Shen Longquan / Getty Images

Пегматит-3 у китайському місті Сіньцзян – одна з найбільших шахт у світі, де видобувають 84 види корисних копалин

Китайське Смарагдове озеро у провінції Цінхай – занедбана зона видобутку

Розробка корисних копалин залишила сіль та інші мінерали, які надають гігантським ставкам зеленуватого відтінку

Автор фото, Peter Adams/Getty Images / Getty Images

Окислені мінерали заліза у гірському районі Ріо-Тінто провінції Уельва в Іспанії

Автор фото, Peter Adams / Getty Images

Змішуючись із водою, мінерали заліза розтікаються, як акварельна фарба

Автор фото, Peter Adams / Getty Images)

Коли мінерали взаємодіють з повітрям, вони червоніють, а осідаючи у воді, поступово темніють

Шахта Бінгемського каньйону, також відома як Мідна шахта Кеннекотта в Юті, нагадує гігантський відбиток пальця

Автор фото, Ronaldo Schemidt / Getty Images

Золотий рудник Лос-Філос у штаті Герреро в Мексиці

Автор фото, Joao Laet / Getty Images

Есперанка IV – нелегальний табір видобутку золота у Бразилії неподалік від території корінного народу Менкрагноті

Автор фото, Cris Bouroncle / Getty Images

В іншому місці Амазонки, у Перу, незаконний видобуток золота знищив ліси у басейні річки Мадре-де-Діос

Автор фото, Martin Bernetti / Getty Images

Хвостосховище, яке використовують для зберігання побічних продуктів видобутку міді, у Ранкагуа в Чилі

Автор фото, Martin Bernetti / Getty Images

Мідь є одним з основних продуктів експорту Чилі

Автор фото, Martin Bernetti / Getty Images

Сліди екскаваторів навколо чилійської мідної шахти

Автор фото, Martin Bernetti / Getty Images

Висушена земля навколо ще одного хвостосховища у Чилі

Автор фото, Yuri Smityuk / Getty Images

Занедбана олов’яна шахта у Кавалерово в Росії нагадує поверхню іншої планети. Тут колись видобували 30% усього олова в Радянському Союзі

Автор фото, Ina Fassbender / Getty Images

Відкрита шахта бурого вугілля Гарцвайлер у німецькому місті Юхен

Автор фото, Ina Fassbender / Getty Images

Лігнітове вугілля – це м’яке викопне паливо, яке виготовляють із стисненого природного торфу

Автор фото, Xavier Galiana / Getty Images

Відкрита вугільна шахта сягає горизонту поблизу Махагами, в індійському штаті Джаркханд

Автор фото, Ali Atmaca / Getty Images

Шахта турецької корпорації Eti в Ескішехірі, де виробляють ключовий компонент батарей – літій

Автор фото, Ali Atmaca / Getty Images

Зі збільшенням попиту на електроніку та електромобілі потреби в літії швидко зростають

Автор фото, Wolfgang Kaehler/Getty Images

Одна з найбільших уранових шахт у світі в Намібії

Автор фото, Nicolas Economou/Getty Images)

Занедбаний рудник з видобутку магнезиту біля селища Вавдос у Халкідіках (Греція)

Автор фото, Alexander Ryumin/Getty Images

Засніжений алмазний рудник “Мир” у Росії. Таку спадщину ми залишаємо нащадкам

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв’яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!