Яремна вена: анатомія та фізіологія. Внутрішня яремна вена Яремна вена де знаходиться у тварин

Зміст теми “Відень великого кола кровообігу. Система верхньої порожнистої вени.”:

Внутрішня яремна вена (v. jugularis interna). Притоки внутрішньої яремної вени

V. jugularis interna, внутрішня яремна вена,
виносить кров із порожнини черепа та органів шиї; починаючи у foramen jugulare, у якому вона утворює розширення, bulbus superior venae jugularis internae
, вена спускається вниз, розташовуючись латерально від a. carotis interna, і далі латерально вниз від a. carotis communis. На нижньому кінці v. jugularis interna
e перед з’єднанням її з v. subclavia утворюється друге потовщення – bulbus inferior v. jugularis internae
; в області шиї вище цього потовщення у вені є один або два клапани. На своєму шляху в ділянці шиї внутрішня яремна вена прикрита m. sternocleidomastoideus та m. omohyoideus.

Притоки внутрішньої яремної вени поділяються на внутрішньочерепні та позачерепні.
До перших відносяться синуси твердої оболонки головного мозку, sinus durae matris, і вени мозку, що впадають в них, v. cerebri
, вени черепних кісток, vv. diploicae
, вени органу слуху, vv. auditivae,
вени очниці, v. ophtalmicae, і вени твердої оболонки, vv. meningeae
. До других відносяться вени зовнішньої поверхні черепа та особи, що впадають у внутрішню яремну вену по її ходу.

Між внутрішньочерепними та позачерепними венами існують зв’язки за допомогою так званих випускників, vv. emissariae, що проходять через відповідні отвори в черепних кістках (foramen parietale, foramen mastoideum, canalis condylaris).

На шляху v. jugularis interna приймає наступні притоки
:

1. V. facialis, лицьова вена.
Притоки її відповідають розгалуженням a. facialis і несуть кров від різних утворень особи.

2. V. retromandibularis, позадищелепна вена,
збирає кров із скроневої області. Далі донизу в v. retromandibularis впадає стовбур, що виносить кров з plexus pterygoideus (густе сплетення між mm. pterygoidei), після чого v. retromandibularis, проходячи через товщу привушної залози разом із зовнішньою сонною артерією, нижче кута нижньої щелепи зливається з v. facialis
.

Найбільш коротким шляхом, що сполучає лицьову вену з крилоподібним сплетенням, є анатомотична вена (v. anastomotica facialis)
, яка розташована на рівні альвеолярного краю нижньої щелепи.

Поєднуючи поверхневі та глибокі вени особи, анастомотична вена може стати шляхом поширення інфекційного початку і тому має практичне значення.

Є також анастомози лицьової вени з очними венами.

Таким чином, є анастомотичні зв’язки між внутрішньочерепними та позачерепними венами, а також між глибокими та поверхневими венами особи. Внаслідок цього утворюються багатоярусність венозної системи голови та зв’язок між різними її підрозділами.

3. Vv. pharyngeae, глоткові вени,
утворюючи на глотці сплетення (plexus pharygneus), вливаються або у v. jugularis interna
, або впадають у v. facialis
.

4. V. lingualis, язична вена,
супроводжує однойменну артерію.

5. Vv. thyroideae superiores, верхні щитовидні вени,
збирають кров із верхніх ділянок щитовидної залози та гортані.

6. V. thyroidea media, середня щитовидна вена,
відходить від бічного краю щитовидної залози і вливається у v. jugularis interna
. У нижнього краю щитовидної залози є непарне венозне сплетення, plexus thyroideus impar, відтік якого відбувається через vv. thyroideae superiores
в v. jugularis interna
, а також по v. thyroideae interiores
та v. thyroidea im
a у вени переднього середостіння.

Внутрішня яремна вена

Головний мозок людини отримує живильні речовини і кисень через кров, тому її приплив до нього надзвичайно важливий. Не менш значущий і відтік крові. У разі її застою в мозку можуть початися процеси з руйнівними наслідками. Відтік крові від головного мозку забезпечує спеціальний посудину. Внутрішня яремна вена розташовується праворуч на шиї, слабо прикрита підшкірної м’язом і є зручним місцем для проведення катетеризації, поряд з ліктьової ямкою.

Що таке яремна вена

Вони називаються ще югулярными (jugularis), являють собою судинні стовбури, призначені для відводу насиченою вуглекислим газом крові від голови і шиї до підключичного судині. Іноді вони сходяться, утворюючи серединну відня шиї. Внутрішня, яка звільняє від крові черепну пазуху, початком має яремний отвір черепа. Тут у неї впадає посудину, супроводжуючий потиличну артерію, а ще задня вушна відень. Далі вона спускається до точки, де сходяться ключиці і грудина. Тут з’єднується з іншими судинами, утворюючи плечоголовну венозну магістраль.

Зовнішня яремна артерія має менші розміри, призначення її: відводити кров з зовнішньої частини шиї і голови. У цю посудину вставляють катетери для введення медичних препаратів. В зовнішню впадає стовбур поперечних вен шиї, з’єднується з надлопаткову віднем. Передня югулярная відень – одна з найменших серед них. Початок її розташовано в області підборіддя.

Анатомія

Більшу частину крові відводить від голови внутрішня відень. Вона має діаметр від 11 до 21 мм. Схема її розташування і приток виглядає наступним чином. Початок маючи у черепного югулярного отвори, вона йде вниз, формуючи сигмовидный синус, і далі до ключиці. Біля того місця, де до неї приєднується підключична вена, яка утворюється шляхом злиття зовнішнього посудини з пахвових. На внутрішній відні є потовщення, зване нижнім розширенням, над яким розташовані клапани.

В яремній ямці скроневої кістки знаходиться верхня цибулина яремної вени, як називають невелику її розширення. До числа приток внутрішньої вени відносять як внечерепные, так і внутрішньочерепні. Перші – це притоки особових судин, що з’єднуються поперечними анастомозами з внутрішньої віднем по всій її довжині. У нижній частині шиї венозні стовбури сходяться в що має форму букви V западину, звану яремної ямкою. Передня югулярная вена знаходиться в підборіддя частини, де формується за допомогою поверхневого сплетення венозних стовбурів на маленькій ділянці.

Сполуками надгрудинном межапоневротическом просторі передні вени формують яремну венозну дугу. Внутрішньочерепні притоки – це синуси твердої мозкової оболонки, в які впадають вени, що ведуть до мозку. Вони являють собою венозні колектори. Синус сполучається зі стволами і з венозними сплетеннями. Важливий поперечний синус знаходиться в борозни потиличної кістки, в районі сплетення потиличного судинного стовбура з іншими судинами.

Внечерепные притоки виводять кров з глоткового сплетення. Внутрішньочерепні і внечерепные вени зливаються за допомогою зв’язок, що тягнуться крізь порожнини черепа. Розташування яремної вени безпосередньо під шкірою дозволяє легко намацати і помітити її, якщо людина кашляє або кричить, а іноді і при будь-якому іншому напрузі. Поперечний синус знаходиться в борозни потиличної кістки, з’єднується з сигмовидної синусом і потиличними мозковими венами.

У просторі між крилоподібними м’язами і гілкою нижньої щелепи знаходиться крыловидное венозне сплетіння. Звідси кров витікає через мережу великих судин, з якою з’єднуються анастомози лицьової вени. Верхня щитоподібна вена проходить поблизу однойменної артерії і досягає лицьовій і внутрішньої яремної венозних стовбурів. Язычными є дорсальна і глибока вени мови. У великого ріжка під’язикової кістки вони зливаються в один стовбур язичної вени. Яремні характеризує наявність розвиненого анастомозу.

Функції

Судинні стовбури критично необхідні для функціонування людського організму. Функціями є:

• Відвід насиченою вуглекислим газом та іншими продуктами життєдіяльності крові від головного мозку у бік серця.
• Формування циркуляції крові в області головного мозку.

Патології

При крику, напрузі, плачі у всіх людей, від немовлят до дорослих, можуть роздутися судини, часто справа. Це є нормою, хоча нерідко турбує новоспечених батьків. Проблеми з судинами часто виникають в похилому віці, але при наявності вроджених дефектів можуть проявитися і в юному віці. До змін відносять:

• Тромбоз.
• Розширення судини.
• Наслідки запалень (флебіти).
• Вроджені дефекти, дилатація.

Флебэктазия

• Травма, забій.
• Сидячий спосіб життя.
• Проблеми з клапанами.
• Захворювання серця.
• Лейкемія.
• Новоутворення.
• Аномальна робота ендокринної системи.

Флебіт

Причиною появи недуги часто стає запальний процес у середньому вусі, тканинах соскоподібного відростка. Якщо виявиться зараженою тромб, то його частинки можуть поширитися по організму разом з інфекцією. При тромбофлебіті хворий відчуває біль, виникає набряк, набрякання, що супроводжуються симптомами інтоксикації. Поширення інфекції може супроводжуватися тахікардією, висипом, лихоманкою, задишкою. Причиною флебіту може бути:

Тромбоз

Закупорка судини згустком крові призводить до порушення кровотоку. Поширена думка, що тромби – це патологія стегнової, нижньої порожнистої або клубової вени, але закупорка може утворитися і в глибоких югулярних судинах і їхніх вітках. Вона призводить до сильного головного болю і хворобливих відчуттів в шиї при спробі повернути голову, з’являється яскраво виражений венозний малюнок, набряк обличчя. У деяких випадках біль переходить на руку. Закупорка виражається в ущільненні. Серед причин:

• Проблеми зі згортанням крові.
• Наслідок операцій, встановлення катетерів.
• Новоутворення.
• Довгий період нерухомості.
• Вживання гормонів.
• Патології внутрішніх органів, запалення і інфекції.

Аневризма

Являє собою рідкісну патологію, що проявляється у дітей в віці від двох до семи років. Ймовірною причиною вважається аномалія розвитку плода, призводить до неправильного розвитку сполучної тканини судини. Проявляється аневризма як розширення судинного стовбура, що посилюється, коли дитина сміється, кричить або плаче. Серед симптомів: проблеми зі сном, підвищена стомлюваність, головний біль, неспокійна поведінка.

Методи лікування патологій

Флебэктазия не несе небезпеки для життя і є косметичним дефектом. Забрати можна за допомогою однобічної перев’язки судини, при якій відтік венозної крові візьмуть на себе колатералі і судини, розташовані на іншій стороні. Тромбофлебіт вимагає проведення хірургічної операції з видалення «хворого» посудини, усуваючи при цьому і тромботичні освіти. Лікування одностороннього тромбозу передбачає консервативні методи. Для усунення венозної аневризми використовується резекція мальформації.

Для лікування використовують такі ліки:

Є жарознижуючим, знеболюючим і протизапальним препаратом. Використовується після операцій або травм, щоб зняти біль, набряк. Є протипоказання: індивідуальна чутливість до компонентів препарату.

Знижує температуру, знімає запалення, надає знеболюючий ефект. До ибупрофену не може виникнути звикання, він не чинить пригнічувальної дії на ЦНС.

Використовується для профілактики на початкових етапах захворювання судин, рекомендується для вагітних і тих, хто веде сидячий спосіб життя. Препарат здатний усунути набряк і запалення, надає благотворну дію на стінки судин, робить капіляри менш розтяжними, збільшує їх тонус. Злегка розріджуючи кров, він сприяє її відтоку. Препарат сприяє насиченню судин киснем.

Зменшує проникність капілярів і ефективний, якщо у пацієнта є венозно-лімфатична недостатність, варикозне розширення. Препарат відзначається доброю переносимістю, низькою токсичністю, протипоказаний тільки при індивідуальній чутливості до його складових і жінкам, які годують груддю.

Препарат зміцнює судини, збільшує їх еластичність, нормалізує постачання тканин поживними речовинами, надає благотворний ефект на центральну нервову систему. Трентал робить кров трохи більш рідкою, сприяє розширенню судин, покращує кровообіг, благотворно впливає на обмінні процеси в корі головного мозку.

Катетеризація яремної вени

Для ін’єкцій і пункцій медики використовують судини, розташовані праворуч. Катетеризація внутрішньої яремної вени робиться в тих випадках, коли ліктьова або підколінна ямка не дають провести процедуру або необхідно точкове вплив препаратів. Проведення операції з лівої сторони може призвести до порушення грудного лімфатичного протоку. Ліва вена відводить основну частину що надходить від мозку крові. Процедуру рекомендується проводити, якщо:

• відсутні інші способи введення медичних препаратів в периферичні судини;
• гряде інфузійна терапія;
• необхідні обстеження;
• дезінтоксикація.

Фото яремної вени на шиї

Відео

Увага! Інформація, представлена в статті, носить ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.