Узагальнення з теми “Клітина”

Яка двомембранна органела виробляє енергію для клітини?

Клітинний сік у рослинній клітині накопичується у:

За збереження спадкової інформації відповідає:

За синтез білків відповідає:

За захист клітини відповідає:

Виберіть правильні твердження щодо клітинної теорії:(4)

клітина – елементарна одиниця будови і розвитку всіх живих організмів;

клітини всіх одно- і багатоклітинних організмів подібні за походженням, будовою, хімічним складом, основними процесами життєдіяльності

із тканин формуються органи, які тісно пов’язані між собою , а органи утворюють цілісний організм

кожна нова клітина утворюється тільки в результаті розмноження материнської клітини

Клітини не здатні до поділу

Яка наука вивчає будову і функції клітин:

2. Двомембранні та немембранні клітинні органели

Мітохондрії — енергетичні органели клітин. Вони перетворюють поживні речовини в енергію (АТФ), беруть участь у диханні клітини, у них здійснюються процеси кисневого етапу енергетичного обміну.

Мітохондрії покриті двома мембранами: зовнішня мембрана гладенька, а внутрішня має численні складки і виступи — крісти.

У мембрану крист вбудовані ферменти, які синтезують за рахунок енергії поживних речовин, поглинених клітиною, молекули аденозинтриортофосфату (АТФ).

АТФ — це універсальне джерело енергії для усіх процесів, що відбуваються у клітині.

Кількість мітохондрій у клітинах різних живих істот і тканин є неоднаковим.
Наприклад, у сперматозоїдах може бути всього одна мітохондрія. Проте у клітинах тканин, де є великі енергетичні витрати (у клітинах літальних м’язів у птахів, у клітинах печінки), цих органоїдів буває до декількох тисяч.

Мітохондрії мають власну ДНК і можуть самостійно розмножуватися (перед поділом клітини число мітохондрій у ній зростає так, щоб їх вистачило на дві клітини).
Мітохондрії містяться у всіх еукаріотичних клітинах, проте у прокариотичних клітинах їх немає. Цей факт, а також наявність у мітохондріях ДНК дозволило вченим висунути гіпотезу про те, що предками мітохондрій колись були вільноживучі істоти, що нагадують бактерії. Згодом вони оселилися у клітинах інших організмів, можливо, паразитуючи в них. А потім за багато мільйонів років перетворилися у найважливіші органели, без яких жодна еукаріотична клітина не може існувати.

Пластиди — органели, характерні лише для рослинних клітин та деяких одноклітинних тварин. У клітинах вищих рослин міститься від \(10\) до \(200\) пластид, розміром \(3\) — \(10\) мкм.

Пластиди містять дві мембрани: зовнішню і внутрішню . Внутрішня мембрана утворює вирости — ламели. Ламели можуть утворювати окремі замкнені мішечки — тилакоїди, що об’єднуються у групи — грани.

• лейкопласти — безбарвні пластиди різноманітної форми, в яких запасаються деякі сполуки — крохмаль і білки;
• хромопласти — пластиди жовтого, помаранчевого або червоного кольору, надають забарвлення пелюсткам квіток, плодам, листкам;
• хлоропласти — пластиди зеленого кольору. Хлоропласти у клітинах рослин і складки цитоплазматичної мембрани прокаріот містять зелений пігмент — хлорофіл — фотосинтезуючий пігмент.

• лейкопласти можуть перетворюватися на світлі у хлоропласти (позеленіння бульб картоплі) і хромопласти;
• хлоропласти — на лейкопласти та хромопласти (достигання плодів, зміна кольорів листя восени);
• хромопласти вже не можуть перетворитись на пластиди інших типів, вони є кінцевим етапом розвитку пластид.

• рибосоми — універсальні немебранні органели сферичної форми, які формуються в ядреці з білків та РНК, основною функцією є матричний синтез білків;
• клітинний центр — ділянка цитоплазми, яка перебуває, як правило, біля ядра і бере участь в утворенні веретена поділу;
• органели руху — псевдоподії, джгутики, війки, тощо.