Релігія

Віра – штука особиста, і обговорювати її відкрито не завжди доречно. Але розуміти, у чому функція релігії у суспільстві, та знати види сучасних світових релігій – важливо для освіченої людини.

Що таке релігія

У терміна «релігія» є різні трактування, кожне з яких по-своєму вірне. Релігію можна визначити, наприклад, так:

• світогляд і поведінка людей, що визначає віра в існування якоїсь надприродної сили;
• система символів, моральних правил, обрядів та культових дій, що виходить з уявлення про загальний порядок буття;
• віра в надприродне (у Бога);
• сукупність поглядів і уявлень, система вірувань та обрядів, яка збирає людей у ​​єдину спільність;
• одна з форм пристосування людини до навколишнього світу, спосіб задоволення духовних потреб.

Релігійна свідомість тісно пов’язана з вірою, і ці поняття часто використовують як синоніми.

Віра — це беззастережне прийняття чогось за істину без пошуку доказів та додаткових міркувань.

Головні ознаки релігії – це:

• ірраціональність – віра в абсолютну істинність;
• догматизм — відсутність потреби у доказах;

Ми розкрили визначення релігії. Давайте розглянемо функції релігії та дізнаємося, як вона впливає на суспільство.

Функції релігії

1. Світоглядна. Релігія формує певну картину світу у послідовників. Через призму віри людина бачить і розуміє світ, суспільство та себе.
2. Ціннісно-смислова. Релігія відповідає на питання про сенс і мету життя, бере участь у створенні ціннісних орієнтирів.
3. Психологічна (компенсаторна). Через молитву, медитацію чи звернення до Бога віруючий отримує втіху у скрутну хвилину, знімає стрес.
4. Комунікативна. Загальна віра об’єднує людей, дає можливість відчувати себе причетним та не самотнім. Крім того, через релігійні обряди віруючий може звертатися до святих, Бога, ангелів тощо.
5. Культурно-транслююча. Релігія то, можливо чинником розвитку мистецтва, через релігійні твори відбувається передача культурної спадщини.
6. Виховна. Релігія сприяє соціалізації людини, прищеплює певні правила поведінки в суспільстві.
7. Регулятивна. Віра впорядковує прагнення та діяльність людини.
8. Інтегруюча та дезінтегруюча. Релігія об’єднує групи віруючих, але водночас протиставляє одна одній соціальні групи, які сповідують різні релігії.

Приклади функцій релігії: самоперевірка

Подумайте, які функції релігії проявляються в цих прикладах. Правильні відповіді ви знайдете в кінці статті.

1. У 1815 році Російська імперія, Пруссія та Австрія уклали так званий Священний союз, метою якого було придушення революційних настроїв. Пізніше у союз вступили інші християнські монархії.
2. При синагозі працюють мовні курси, на яких будь-хто може безкоштовно вивчити іврит і краще дізнатися єврейські традиції та культуру.
3. У закладі не продають алкоголь, бо господар та більшість відвідувачів — мусульмани, а Коран забороняє вживання алкоголю.

Ранні форми релігії

Є чотири типи стародавніх релігій, які існували багато століть: тотемізм, шаманізм, фетишизм, анімізм.

Тотемізм — це спосіб зв’язку людини з навколишнім світом через поклоніння тотему. Як тотем найчастіше виступає тварина, рідше – рослина або якийсь неживий предмет.

Шаманізм — взаємодія зі світом духів через провідника, який називається шаманом. Вважається, що шамани вміють спілкуватися з духами та вищими силами, тому все плем’я прислухається тільки до його слів та указів.

Фетішизм — віра в предмети, які мають надприродні сили. Такі предмети називають фетишами. Ними може бути будь-що, наприклад, камінь незвичайної форми або дорогоцінний метал.

Анімізм — віра у духів. Це можуть бути духи померлих людей, тварин і рослин або духи, які мешкають у певній місцевості.

За кількістю шанованих богів усі релігії поділяють на політеїстичні та монотеїстичні. Політеїзм— це багатобожжя чи язичництво. Буддизм, синтоїзм, індуїзм – це політеїстичні релігії. Монотеїзм — віра в одного Бога-творця. Приклади монотеїстичних релігій: іслам, християнство, іудаїзм.

Сучасні релігії

У наші дні виділяють три типи релігійних вірувань :

1. Родоплемінні вірування – ті самі тотемізм, шаманізм, фетишизм і анімізм, про які ми розповіли вище. Це архаїчні релігії, але вони збереглися в деяких суспільствах, наприклад у племен Африки або канадських індіанців.
2. Національно-державні релігії тісно пов’язані з окремим народом, етнічною спільнотою. Наприклад, індуїзм і джайнізм переважно поширені біля Індії, іудаїзм — в Ізраїлі, синтоїзм — у Японії, даосизм і конфуціанство — у Китаї.

Кожна релігія побудована на цілому зведенні правил, обмежень, норм поведінки, включає систему культових дій, обрядів. Давайте дізнаємося трохи про кожну з трьох світових релігій, а потім узагальнимо знання в зведеній таблиці.

Християнство

Християнство зародилося в I столітті нашої ери на сході Римської Імперії та швидко поширилося іншими провінціями. Вже у V столітті релігія вийшла за межі Римської Імперії та охопила європейські держави, а у XVI–XX століттях місіонери активно звертали у християнство мешканців інших материків. Сьогодні релігія налічує орієнтовно 2,4 мільярди прихильників.

Це монотеїстична релігія. У центрі християнської віри є ідея єдності Бога Отця, Сина і Святого Духа. Бог у виставі християн досконалий, він втілює абсолютний розум і любов.

Християни вважають, що душа безсмертна і вірять у воскресіння всіх людей. Духовний світ для прихильників цієї релігії важливіший за матеріальний. Мета життя людини — духовне зростання, а досягти його можна через смирення, пости та молитви.

Головна книга — Біблія, що складається зі Старого та Нового Завіту, символ — хрест.

У християнстві є три напрямки:

1. Православ’я сповідують у Україні, деяких країнах СНД та Східної Європи.
2. Католицизм поширений у Західній Європі, Литві, Чехії, Польщі.
3. Протестантизм характерний для США, Канади, Австралії та Великобританії.

Іслам

Іслам – це наймолодша світова релігія. Він виник у Західній Аравії у VII столітті, а його основоположником був пророк Мухаммед. Перша мусульманська держава, Халіфат, активно вела завойовницькі війни із сусідами і звертала їх до ісламу. Завдяки цьому вже в перші сто років свого існування релігія набула послідовників у Передній та Середній Азії, Індії та Закавказзі, Північній Африці та на Балканському півострові. Сьогодні іслам сповідують приблизно 1,9 мільярда людей.

Це монотеїстична релігія, споріднена з іудаїзмом і християнством. Всемогутній Бог, якого вважають мусульмани — Аллах. Як і християни, мусульмани вірять у безсмертя душі та можливість її порятунку після смерті. Символи ісламу – зірка та півмісяць, головна книга – Коран. Докази віри мусульманина – ритуальна молитва, дотримання посту та паломництво в Мекку (місто, в якому зародився іслам).

Найбільших гілок ісламу — дві:

1. Суннізм поширений у Центральній та Південній Азії, Африці.
2. Шиїзм характерний для Азербайджану, Ірану та Іраку.

Буддизм

Буддизм – найдавніша з трьох світових релігій, він зародився у VI столітті до нашої ери. За перші два тисячоліття свого існування буддизм проник на Шрі-Ланку, до Китаю, Японії та Тибету, поширився по Південно-Східній та Середній Азії. Сьогодні буддизм сповідає близько 500 мільйонів жителів Землі.

На відміну від християнства та ісламу, в буддизмі немає ні Бога-творця, ні ідеї про безсмертну душу, ні уявлення про гріх та його спокуту.

Основа релігії — вчення про чотири благородні істини, в яких йдеться про страждання, його причину (жагу), припинення страждання (нірвану) і Шляхетний шлях, що веде до припинення страждання. Буддисти вірять у нескінченний ланцюг перероджень – сансару, і в карму – закон зв’язку між діями людини та її подальшим життям.

Два основні течії буддизму:

1. Хінаяна поширена в Шрі-Ланці, М’янмі, Таїланді, Лаосі та Камбоджі.
2. Махаяна поширена на Далекому Сході, в Центральній Азії, на Заході.

Таблиця «Три світові релігії»

Відповіді на питання для самоперевірки

15.3: Світові релігії

Релігії організовують себе – свої установи, практикуючі та структури – різними способами. Наприклад, коли виникла Римсько-католицька церква, вона запозичила багато своїх організаційних принципів у давньоримських військових і перетворила сенаторів на кардиналів, наприклад. Соціологи використовують різні терміни, такі як екклезія, деномінація та секта, для визначення цих типів організацій. Вчені також усвідомлюють, що ці визначення не є статичними. Більшість релігій переходять через різні організаційні фази. Наприклад, християнство починалося як культ, трансформувався в секту, а сьогодні існує як екклезія. Культи, як і секти, є новими релігійними групами. У Сполучених Штатах сьогодні цей термін часто несе зневажливу конотацію. Однак майже всі релігії починалися як культи і поступово просувалися до рівнів більшого розміру та організації. Термін культ іноді використовується як взаємозамінний термін новий релігійний рух (NRM). У своєму зневажливому використанні ці групи часто зневажають як приховані, високо контролюють життя членів і домінують один харизматичний лідер. Суперечки існують щодо того, чи є деякі групи культами, можливо, частково через сенсаційність засобів масової інформації щодо таких груп, як полігамні мормони або послідовники Народного храму, які загинули в Джонстауні, Гайана. Деякі групи, які сьогодні суперечливо позначені як культи, включають Церкву Саєнтології та рух Харе Крішна. Секта – це невелика і відносно нова група. Більшість відомих християнських конфесій в США сьогодні починалися як секти. Наприклад, методисти та баптисти протестували проти їхньої батьківської англіканської церкви в Англії, так само, як Генріх VIII протестував проти католицької церкви, утворивши англіканську церкву. Від «протесту» походить термін протестантський. Іноді секта – це відкололася група, яка може перебувати у напрузі з більшим суспільством. Іноді вони стверджують, що повертаються до «основ» або оскаржують правдивість певної доктрини. Коли членство в секті збільшується з часом, вона може перерости в деномінацію. Часто секта починається як відгалуження деномінації, коли група членів вважає, що вони повинні відокремлюватися від більшої групи. Деякі секти розчиняються, не переростаючи в купюри. Соціологи називають ці усталені секти. Встановлені секти, такі як аміші або Свідки Єгови, потрапляють на півдорозі між сектою та деномінацією на церковно-культовому континуумі, оскільки вони мають суміш сектоподібних та деномінаційних характеристик. Деномінація – це велика, основна релігійна організація, але вона не претендує на офіційну або державну спонсору. Це одна релігія серед багатьох. Наприклад, баптисти, африканські методистські єпископальні, католики та адвентисти сьомого дня – все це християнські конфесії. Термін екклезія, спочатку посилаючись на політичну асамблею громадян у стародавніх Афін, Греція, тепер відноситься до конгрегації. У соціології термін використовується для позначення релігійної групи, до якої належать більшість членів суспільства. Вона вважається національно визнаною або офіційною релігією, яка має релігійну монополію і тісно пов’язана з державними та світськими повноваженнями. Сполучені Штати не мають екклезії за цим стандартом; насправді це тип релігійної організації, що багато хто з перших колоністів приїхали до Америки, щоб врятуватися. Як можна класифікувати меннонітів? Як культ, секта чи деномінація? (Фото люб’язно надано Frenkieb/Flickr) Один із способів запам’ятати ці релігійні організаційні терміни – думати про культи, секти, конфесії та екклезії, що представляють континуум, зі збільшенням впливу на суспільство, де культи є найменш впливовими, а екклезії є найбільш впливовими.

види релігій

Вчені з різних дисциплін прагнули класифікувати релігії. Одна широко прийнята категоризація, яка допомагає людям зрозуміти різні системи переконань, вважає, що або кому люди поклоняються (якщо що). Використовуючи цей метод класифікації, релігії можуть потрапити в одну з цих основних категорій, як показано в табл \(\PageIndex<1>\) .

Таблиця \(\PageIndex\) : Один із способів, яким вчені класифікують релігії, є класифікація того, що або кого вони вважають божественним.

Релігійна класифікація	Що/Хто такий Божественний	Приклад
Політеїзм	Кілька богів	Системи вірувань стародавніх греків і римлян
Монотеїзм	Єдиний бог	Іудаїзм, Іслам
Атеїзм	Без божеств	Атеїзм
Анімізм	Нелюдські істоти (тварини, рослини, світ природи)	Корінне поклоніння природі (синтоїзм)
Тотемізм	Зв’язок між людиною та природним істотою	Оджибва (корінних американців) переконання

Зауважте, що деякі релігії можуть практикуватися або розуміти – в різних категоріях. Наприклад, християнське поняття Святої Трійці (Бог, Ісус, Святий Дух) не піддається визначенню монотеїзму, який є релігією, заснованою на вірі в єдине божество, деяким вченим. Так само багато західних людей розглядають численні прояви бога індуїзму як політеїстичну, яка є релігією, заснованою на вірі в кілька божеств, тоді як індуси можуть описати ці прояви є монотеїстичною паралеллю християнської Трійці. Деякі японці практикують синтоїзм, який слідує анімізму, який є релігією, яка вірить у божественність нелюдських істот, таких як тварини, рослини та об’єкти природного світу, тоді як люди, які практикують тотемізм, вірять у божественний зв’язок між людьми та іншими природними істотами. Важливо також зазначити, що кожне суспільство також має невіруючих, таких як атеїсти, які не вірять у божественну істоту чи сутність, і агностики, які вважають, що кінцева реальність (наприклад, Бог) є непізнаваною. Хоча, як правило, не організована група, атеїсти та агностики становлять значну частину населення. Важливо визнати, що бути невіруючим у божественну сутність не означає, що індивід не підпорядковується моралі. Дійсно, багато лауреатів Нобелівської премії миру та інших великих гуманітаріїв протягом століть класифікували б себе як атеїсти чи агностики.

Релігії світу

Релігії виникли і розвивалися по всьому світу. Деякі були недовговічними, а інші збереглися і виросли. У цьому розділі ми розглянемо сім основних світових релігій.

індуїзму

Найдавніша релігія в світі, індуїзм зародився в долині річки Інд близько 4,500 років тому в сучасній північно-західній Індії та Пакистані. Вона виникла сучасно з давньоєгипетської і месопотамської культурами. Маючи приблизно один мільярд послідовників, індуїзм є третьою за величиною релігій світу. Індуси вірять у божественну силу, яка може проявлятися як різні сутності. Три основні втілення – Брахма, Вішну та Шива – іноді порівнюються з проявами божественного в християнській Трійці. Кілька священних текстів, які в сукупності називаються Ведами, містять гімни та ритуали з Стародавньої Індії і в основному написані санскритом. Індуси, як правило, вірять у набір принципів, які називаються дхармою, які стосуються свого обов’язку у світі, що відповідає «правильним» діям. Індуси також вірять в карму, або уявлення про те, що духовні наслідки своїх дій врівноважуються циклічно в цьому житті або майбутньому житті (реінкарнації). Індуїстські жінки іноді наносять прикраси з барвника хною на руки для особливих випадків, таких як весілля та релігійні свята. (Фото люб’язно надано Акаш Мазумдар) Буддизм сприяє миру і толерантності. 14-й Далай-лама (Tenzin Gyatso) – один з найбільш шанованих і впливових тибетських буддійських лідерів. (Фото люб’язно надано Ненсі Пелосі/Flickr)

Буддизм

Буддизм був заснований Сіддхартха Гаутама близько 500 до н.е., Сіддхартха, як кажуть, відмовився від комфортного, вищого класу життя, щоб слідувати одному з бідності і духовної відданості. У віці тридцяти п’яти років він хвацько медитував під священним фіговим деревом і поклявся не підніматися до того, як досяг просвітлення (бодхі). Після цього досвіду він став називатися Буддою, або «освіченим». Послідовники були залучені до вчення Будди і практики медитації, і він пізніше встановив чернечий орден. Медитація є важливою практикою в буддизмі. Тут показаний тибетський ченець, який займається одиночною медитацією. (Фото люб’язно надано Принц Рой/Flickr) Вчення Будди спонукають буддистів вести моральне життя, приймаючи чотири благородні істини: 1) життя – це страждання, 2) страждання виникають від прихильності до бажань, 3) страждання припиняються, коли припиняється прихильність до бажань, і 4) свобода від страждань можлива, слідуючи «середнім шляхом». Концепція «середнього шляху» займає центральне місце в буддійському мисленні, яке спонукає людей жити в сьогоденні і практикувати прийняття інших (Сміт 1991). Буддизм також схильний зневажати роль бога, натомість підкреслюючи важливість особистої відповідальності (Крейг 2002).

конфуціанство

Конфуціанство було офіційною релігією Китаю від 200 до н.е. до її офіційного скасування, коли комуністичне керівництво не заохочувало релігійну практику в 1949 році. Релігія була розроблена Кун Фу-Цзи (Конфуцій), який жив у шостому та п’ятому століттях до н.е. надзвичайним учителем, його уроки, які стосувалися самодисципліни, поваги до влади та традицій, і Джен (добрий поводження з кожною людиною) – були зібрані в книзі під назвою Аналекти. Деякі релігійні вчені вважають конфуціанство більше соціальною системою, ніж релігією, оскільки воно зосереджено на обміні мудрістю щодо моральних практик, але не передбачає жодного типу конкретного поклоніння; а також не має формальних об’єктів. Фактично його вчення розроблялося в контексті проблем соціальної анархії та майже повного погіршення соціальної згуртованості. Незадоволений висунутими соціальними рішеннями, Кунг Фу-Цзи розробив власну модель релігійної моралі, щоб допомогти керувати суспільством (Сміт 1991).

Даосизм

У даосизмі метою життя є внутрішній спокій і гармонія. Дао зазвичай перекладається як «шлях» або «шлях». Засновником релігії загальновизнана людина на ім’я Лаозі, який жив десь в шостому столітті до н.е. в Китаї. Даоські вірування підкреслюють достоїнства співчуття і помірності. Центральне поняття дао можна зрозуміти, щоб описати духовну реальність, порядок Всесвіту або спосіб сучасного життя в гармонії з двома колишніми. Символ інь-ян і концепція полярних сил – центральні даоські ідеї (Сміт 1991). Деякі вчені порівняли цю китайську традицію зі своїм конфуціанським колегою, кажучи, що «тоді як конфуціанство стосується щоденних правил поведінки, даосизм стосується більш духовного рівня буття» (Feng and English 1972).

Іудаїзм

Після їх виходу з Єгипту в тринадцятому столітті до н.е. євреї, кочове суспільство, стали монотеїстичними, поклоняючись лише одному Богу. Єврейський завіт, або обіцянка про особливі стосунки з Яхве (Богом), є важливим елементом іудаїзму, а їх священним текстом є Тора, яку християни також дотримуються як перші п’ять книг Біблії. Талмуд відноситься до збірки священних єврейських усних тлумачень Тори. Євреї підкреслюють моральну поведінку і дії в цьому світі на відміну від переконань або особистого порятунку в наступному світі. Ісламський будинок культу називають мечеттю. (Фото люб’язно надано Девідом Стенлі/Flickr)

Іслам

Іслам є монотеїстичною релігією, і він слідує вченню пророка Мухаммеда, який народився в Мекці, Саудівська Аравія, в 570 році CE Мухаммад розглядається тільки як пророка, а не як божественна істота, і він вважається посланцем Аллаха (Бога), який є божественним. Послідовники ісламу, чисельність населення в США, за прогнозами, подвоїться в найближчі двадцять років (Pew Research Forum 2011), називаються мусульманами. Іслам означає «мир» і «підпорядкування». Священним текстом для мусульман є Коран (або Коран). Як і у Старому Завіті християнства, багато історій Корану поділяються з єврейською вірою. Розбіжності існують всередині ісламу, але всі мусульмани керуються п’ятьма віруваннями або практиками, часто званими «стовпами»: 1) Аллах – єдиний бог, а Мухаммад – його пророк, 2) щоденна молитва, 3) допомога тим, хто знаходиться в бідності, 4) пост як духовна практика, і 5) паломництво в святий центр Мекки. наріжними каменями мусульманської практики є подорож до найсвященнішого місця релігії, Мекки. (Фото люб’язно надано Raeky/Flickr)

Християнство

Сьогодні найбільша релігія у світі, християнство почалося 2000 років тому в Палестині, з Ісусом з Назарету, харизматичним лідером, який навчав своїх послідовників про карітас (благодійність) або ставитися до інших так, як ви хотіли б, щоб до вас ставилися самі. Священним текстом для християн є Біблія. Хоча євреї, християни та мусульмани поділяють багато тих самих історичних релігійних історій, їхні вірування межують. У їхніх спільних священних історіях передбачається, що син Божий – месія – повернеться, щоб врятувати послідовників Бога. У той час як християни вважають, що він вже з’явився в особі Ісуса Христа, євреї і мусульмани не згодні. Хоча вони визнають Христа важливою історичною фігурою, їхні традиції не вірять, що він син Божий, і їхні віри бачать пророцтво про прибуття месії ще не виконаним. Різні християнські групи мають варіації серед своїх священних текстів. Наприклад, мормони, усталена християнська секта, також використовують Книгу Мормона, яка, на їхню думку, детально описує інші частини християнської доктрини та життя Ісуса, які не включені до Біблії. Аналогічним чином, Католицька Біблія включає Апокрифи, колекцію, яка, хоча і частина перекладу короля Джеймса 1611 року, більше не входить до протестантських версій Біблії. Хоча і монотеїстичні, християни часто описують свого бога через три прояви, які вони називають Святою Трійцею: батьком (Богом), сином (Ісусом) і Святим Духом. Святий Дух – це термін, який християни часто використовують для опису релігійного досвіду або того, як вони відчувають присутність священного у своєму житті. Однією з основ християнської доктрини є Десять заповідей, які засуджують дії, які вважаються гріховними, включаючи крадіжку, вбивство та подружню невірність.

Резюме

Соціологічними термінами для різних видів релігійних організацій є, в порядку зменшення впливу в суспільстві, екклезії, деномінації, секти, культу. Релігії можна класифікувати відповідно до того, що або кому поклоняються його послідовники. Деякі з основних і найстаріших релігій світу включають індуїзм, буддизм, конфуціанство, даосизм, іудаїзм, іслам та християнство.

Розділ Вікторина

1. Католицька та єврейська
2. Свідки Єгови та пресвітеріани
3. Саєнтологія і Харе Крішна
4. Методист і адвентист сьомого дня