Як розвинути звичку до читання: практичні поради

Виробити звичку до читання може бути складно, але при правильному підході вона стає досяжною. OBOZ.UA пропонує корисні поради, які допоможуть зробити регулярне читання невід’ємною частиною повсякденного життя.

Формуємо свій розклад читання

Один із рекомендованих лайфхаків для формування звички читати книги – це створення спеціального графіка читання. Щодня виділяйте певний час, присвячений виключно цій справі. Чи то вранці за кавою, чи перед сном, виділення певного часу для читання допоможе закріпити цю звичку.

Знайдіть собі компаньйона для читання

Ще одна цінна порада для формування звички до читання – знайти компаньйона. Це може бути друг, член сім’ї або колега по роботі. Наявність когось, з ким можна обговорити прочитану книгу або підтримати, може мотивувати і заохотити до регулярного читання.

Встановлення реалістичних цілей у читанні

Нарешті, постановка реалістичних цілей у читанні може зробити цю звичку більш досяжною. Визначте, скільки сторінок або розділів ви хочете читати щодня або щотижня. Розбиваючи загальну мету на менші, керовані завдання, легше не відставати від графіка і зробити читання регулярною частиною свого розпорядку дня.

Раніше OBOZ.UA розповів про п’ять факторів, які перешкоджають досягненню цілей.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.

Свої у бізнесі. Як знайти надійного партнера

Стартап не злетів, партнери не поділили бізнес, компанія красиво стартувала і з грюкотом упала в безодню. Чому конфлікти між партнерами вбивають спільну справу?

Д уже часто, коли перед нами виникає ідея створення власного бізнесу, ми шукаємо партнера. Чому? Усе просто – удвох не так страшно. У добі 24 години, і помічник не завадить.

А ще партнерство позбавляє від відчуття самотності власника, коли багато порадників, але ніхто з тобою не поділяє всі ризики на рівних.

Є ще одна причина – для розподілу ролей. Якщо розглядати класичне партнерство, то з двох партнерів один – енергійний мрійник, комунікабельний візіонер, а інший – структурований прагматик, який бере на себе всю рутину: фінанси, плани, документи. Вони доповнюють один одного.

Один активно генерує ідеї, інший його заземляє, фокусується на потокової роботі, і де потрібно – стримує. Таким чином, проявляється золота середина і бізнес дозріває.

Поки все погано, все добре

Класичне ділове партнерство на двох описує схема “братів Грімм”. За легендою, брати писали свої казки, розподіливши ролі: один брат мандрував і збирав історії, легенди, фольклор, інший – записував, структурував і редагував.

Наприклад, у ресторанному бізнесі розподіл ролей може виглядати таким чином: один партнер налагоджує зовнішні зв’язки з постачальниками, підрядниками, податковою, пожежними, інший організовує внутрішні процеси ресторану – складає меню, наймає і навчає персонал, спілкується з клієнтами.

Прекрасна концепція, партнери доповнюють один одного, бізнес зростає.

І поки все погано, все добре. Що це означає? Поки бізнес не приносить доходу, поки немає часу відпочити, поки кожен розуміє, що викладається на 100%, взаємини між партнерами добрі, вони цінують один одного.

Згодом бізнес налагоджується, виходить у плюс. Вільного часу у власників стає більше, процеси налагоджені, функції делеговано, справа дає результат.

На цьому етапі проявляється класична пастка партнерства: люди перестають бачити цінність роботи один одного.

Починаються взаємні претензії типу “я вирішую всі питання в полях, цілодобово мотаюся містом, а у нього в ресторані “тепла ванна і тепличні умови” або “ні, це я на місці з ранку до вечора розгрібаю рутину, поки він незрозуміло де і чим займається”.

У реаліях українського малого і середнього бізнесу до справ підключається й родина і каже: “чому ти повинен все робити, а не він, чим у цей час зайнятий твій партнер?” Деякі включають у бізнес-процеси дружину або чоловіка.

Так формується дисбаланс у структурі. Роль партнера в спільній справі переоцінюється, поточна роль втрачає вагу, з’являються приховані і явні претензії.

Компанія “пробиває дно власного човна”, починаються проблеми.

Якщо на старті партнери компенсують один одного якостями, то вже через якийсь час ці ж відмінності починають грати проти них.

Бізнес сам може викинути партнерів за борт і прямувати, набираючи обертів.

Часто в партнерстві трапляється так, що один компаньйон хоче розвиватися, а інший наполягає на розміреному розвитку компанії.

Перший сповнений ідей і хоче літати, а інший гне консервативну лінію спокійного ведення бізнесу.

На моїх очах такі партнерства гинули. Так в Одесі померла одна з найбільших швидкозростаючих торгових мереж “Рорус”, яку продали “Сільпо”.

Один партнер хотів розвитку, інший до ідеї ставився скептично, хотів налагодити існуючі процеси. Такі розбіжності, “пробоїни в човні” занапастили компанію.

Класичний приклад зі світової практики – бізнес братів МакДональдс. Добре і ясно описали цю трагічну історію у фільмі “Фаундер”.

Спочатку брати не хотіли давати франшизу МакДональдс, розуміючи, що втратять якість. Вони не хотіли розвиватися.

У результаті їх витіснили з бізнесу досить агресивним шляхом. І бренд “МакДональдс” пішов у власне всесвітнє плавання.

План виживання

Що ж робити? Якщо коротко – робіть висновки з таких історій, не мовчіть, не допускайте гострих проявів конфліктів, працюйте над стосунками зі своїм партнером.

1. Складіть контракт. Коли партнерство започатковується, подумайте про вихід відразу.

Максимально пропишіть, юридично зафіксуйте все, що стосується виходу. Важливі деталі: як будемо виходити з бізнесу, як будемо продавати, ділити частки.

Психологічно важкий, але важливий етап на старті. Нічого страшного тут немає, це як шлюбний контракт.

Біля вівтаря люди клянуться любити один одного до труни, але думають про те, як будуть розлучатися, ділити дітей, майно. Тут аналогічно. Потрібно домовлятися відразу.

2. Більше комунікуйте з партнером. Пам’ятайте про те, що при розподілі ролей у кожного відбувається занурення у свої функції.

У якийсь момент вони починають бачити свій бізнес по-різному. Якщо між ними немає постійної якісної комунікації, вони починають говорити один з одним на різних мовах.

Відповідно, другий ключ вирішення завдання збереження бізнесу – регулярна щоденна комунікація. Партнери мають бути в курсі справ один одного, добре розуміти, що і де відбувається.

Так ви позбавитеся від недооцінки. Якщо партнер зауважив, що його напарник недопрацьовує, його святий обов’язок в момент зародження цієї думки повідомити про це.

Якщо промовчати, непорозуміння тільки накопичуються, ситуація погіршується, а збитки збільшуються.

3. Рay or Do. Якщо партнер у якийсь момент втомився або йому все просто набридло, краще залишити цей бізнес.

Є така фраза: pay or do. Ти або робиш, або платиш, тобто або працюєш і робиш внесок працею, або інвестуєш, платиш за бізнес.

Коли засновник компанії перестає привносити цінність, він компанії не потрібен.

Найчастіше така людина просто робить зауваження і заважає працювати. Тоді він і є тим самим обмеженням, яке тягне компанію донизу.

І це привід зібратися, домовитися, продати частку або відмовитися від оперативного управління.

Як обрати партнера, або ремонт перед весіллям

Основний критерій вибору партнера – надійність. Причому надійність, перевірена в дрібницях.

У процесі спільної роботи довіра переходить у впевненість. Найкраще середовище для вибору партнера – робоче місце.

Коли ви вже попрацювали з людиною в одній компанії, на одному проекті, ви отримуєте ідеальне і цілісне 3D-уявлення про партнера.

Часто люди створюють навколо себе певний образ. Потенційно ми можемо бачити в людях партнера.

Але конфлікт можна розгледіти завчасно, ще на етапі вибору. Адже всі процеси відбуваються на глибинному рівні, на рівні цінностей.

Саме для цього потрібно на етапі вибору програти з потенційним партнером життя, поспостерігати за реакціями, поглядами, баченням.

Є такий анекдот: “Перед весіллям подружжю потрібно зробити спільний ремонт. Якщо ремонт переживуть, то і шлюб буде міцним та вдалим”.

Програйте цей ремонт зі своїм майбутнім партнером.

Крок 1. Перевірка на маленьких проектах. Спільна організація пікніка або дня народження розповість багато про що. Наприклад, як людина ставиться до спільних домовленостей, дедлайнів, чи бере на себе відповідальність за ризики і як реагує на форс-мажори. Поведінка партнерів може бути неоднозначною.

Крок 2. Бути дуже уважним до партнера. Намагайтеся більше спілкуватися, обговорювати негативні сценарії, політики поведінки. Що правильно, а що неправильно. Тісне спілкування покаже, як людина веде комунікацію, які її життєві пріоритети. З деталей діалогу можна скласти загальну картинку, і зрозуміти його майбутні поведінкові реакції.

Крок 3. Знайти арбітра. Якщо в бізнесі планується партнерство на двох, найкраще залучити надійну людину з боку, яка і в майбутньому буде для них арбітром, психологом і ментором. Тією людиною, яка зможе сісти з ними за стіл переговорів і закликати до порядку.

Потрібно добре розуміти, що конфлікти трапляються. Всі успішні партнерства неможливі без конфліктів.

Конфлікти – природний наслідок розвитку. Якщо непорозуміння сталося, важливо пам’ятати про головне: ви разом почали цей бізнес, перед вами сидить ваш партнер, і з вашого боку важлива готовність до компромісу.

Проявіть емпатію, побудьте хвилинку в його шкурі, спробуйте зрозуміти мотиви партнера.

Не забувайте, що відносини – такий же цінний актив, як рахунок в банку або нерухомість, а поганий мир кращий за хорошу війну.

Якщо розумієте, що партнерство зайшло в глухий кут, ідеальний варіант – зафіксувати збитки, призупинити партнерство, і рухатися далі окриленим і навченим досвідом самому.

Безумовно, образи залишаються. Але час лікує, а ми здобуваємо досвід. Тому що бізнес – це всього лише бізнес.

Гроші заробляються і губляться. Статки наживаються і обнуляються. Але є певні моральні речі, через які не можна переступати.

Кожен несе відповідальність за все, що робить в житті, в тому числі, і за вибір партнера.

Якщо вам з партнером вже не по дорозі, потрібно розуміти, що частина відповідальності все ще лежить на вас.

У конфліктах, що виникають у партнерстві, винні обидва. Якщо спільний бізнес не вийшов, значить десь недоговорили, недопрописали, недопояснили, щось приховали.

У таких ситуаціях важливо дотримуватися домовленостей, виконувати їх, зберігаючи людську подобу.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Як знайти роботу за кордоном компаньйонкою

Компаньйонка (companion) – професія стара, незвичайна і на сьогодні досить рідкісна. Обов’язок компаньйонки (а може і компаньйона) – складати компанію будь-кому. Зазвичай, літнім людям, яким не потрібна доглядальниця, але потрібна людина, з якою можна поговорити, пограти, весело провести час. Додатково до завдань може входити допомога по господарству, приготування їжі, похід по магазинах, вигул і нагляд за тваринами.

Давайте ж розберемося в нюансах цієї професії, а також зрозуміємо, що писати в резюме, якщо Вам потрібна робота компаньйонки.

Про роботу компаньйонки

Компаньйонка проводить з людьми у віці багато часу, підтримує їх морально, а також допомагає по господарству. Останні обов’язки обговорюються індивідуально. Компаньон проживає разом з літньою дамою або чоловіком і щодня скрашує побут своєю присутністю. Також компаньйонка залишає літній людині почуття незалежності, на відміну від ситуацій, коли для людини у віці наймають доглядальницю. Така людина – це особистий психолог, який також включає в себе функції медсестри, особистого секретаря та домогосподарки.

Головна мета роботи компаньйонки – не дати літній людині відчувати себе самотньо і нудьгувати. Такий помічник створює сприятливий психологічний мікроклімат для самотнього і старої людини. Компаньйонка повинна підтримувати бадьорий стан людини, з яким вона проводить час, а також допомагати виконувати рутинні справи.

Зазвичай такого працівника наймають діти літніх батьків. Останні потребують спілкування і підтримки, але у дітей немає достатньо часу для цього (або ж вони проживають далеко від батьків). В такому випадку компаньйонка також постійно інформує свого роботодавця про стан літньої людини – як фізичному, так і емоційному.

Портрет ідеальної компаньйонки

Такий професіонал – це, як правило, ввічлива освічена жінка середніх років з хорошими манерами. Така людина повинна бути спокійним і чуйним, з високим ступенем емпатії. Важливо також, щоб фахівець був емоційно стійким з міцною нервовою системою.

Здоров’я і хороша фізична форма – також важливі характеристики при виборі напарниці для літніх батьків. Така людина має бути відсторонений від сімейних проблем; зазвичай ідеальні кандидатури – це жінки з дорослими дітьми або без сім’ї.

Також бажано, щоб компаньйонка була близькою по духу і поглядам до людини, з яким вона працює.

Обов’язки компаньйонки

Компаньйонка повинна займати вільний час літньої людини, і робити це різними способами:

• підтримання бесіди, пошук цікавих тем;
• перегляд фільмів, передач і телешоу;
• читання книг вголос для роботодавця;
• змагання в настільних іграх;
• прогулянки в парках і по місту;
• супровід по магазинам;
• супровід в гості і прийом гостей.

Щоб створити необхідну атмосферу і зробити проживання іншої людини комфортним, компаньйонка також може готувати їжу, робити легку прибирання будинку, доглядати за рослинами і т.д. Такий помічник відповідає за здоров’я свого клієнта – сходити з ним в поліклініку або сходити за ліками, зателефонувати лікарю при необхідності або навіть надати самій першу допомогу.

Зазвичай компаньйонка проживає разом з людиною, з яким вона допомагає.

Середня заробітна плата
Компаньйонка за кордоном отримує близько 500 євро. Ця сума може бути вище або нижче залежно від графіка роботи, освіти і навичок, а також складності завдань. Харчування та проживання також часто за рахунок роботодавця.

Як написати резюме
Досвід роботи

Компаньйонка для жінки, Прато, Італія

• базовий догляд і підтримка стабільного емоційного стану;
• спільні прогулянки;
• читання книг вголос;
• легке прибирання, приготування їжі;
• походи в поліклініку і виклик лікаря додому при необхідності.

• освіту мистецтвознавця;
• порядна, терпляча, без шкідливих звичок;
• маю дорослих доньку та сина;
• закінчила курси психолога.

Ми часто розуміє, як літнім людям потрібна фізична допомога, але ігноруємо емоційну сторону цього питання. Компаньйонка – це людина, яка допомагає людям у віці відчувати себе соціальним і отримувати потрібну психологічну підтримку і спілкування. Але важливо знайти порядну і добру фахівця, який буде позитивно впливати на вашого рідного людини.