4 речі, які може зробити кожен, щоб допомогти зберегти ліс

Ліси мають вирішальне значення для життя на Землі. Від них залежить стабільність клімату планети та обіг чистої прісної води.

Близько 1 мільярд людей напряму залежить від ресурсів лісу – пального, їжі, медикаментів, матеріалів для будівництва.

За останні 30 років площа лісів планети зменшилась на 178 млн гектарів, що майже втричі більше за територію України, повідомляють у Всесвітньому фонді природи WWF-Україна.

В якому стані лісові ресурси України і що їм загрожує?

Половина території України розташована у переважно безлісій степовій зоні. Наразі ліси займають близько 16% території країни, передусім на Поліссі та в Карпатах.

Основна загроза для українських лісів всіх типів – вирубка для отримання деревини. Такі вирубки більшою мірою призводять до деградації лісів — зменшення спроможності лісу надавати екосистемні послуги.

Окремою уваги потребують вирубки у старовікових лісах. Українські старовікові ліси – останні недоторкані ліси Європи. Загалом у Центральній та Східній Європі їх залишилось 320 тисяч гектарів, 100 тисяч з яких знаходиться в Україні. Це робить нашу країну унікальним європейським центром дикої природи та недоторканості.

Загалом площа лісів зменшується через знеліснення – процес перетворення зайнятих лісом земель на міста, пасовища, пустирі, сільськогосподарські угіддя тощо. А ось пожежі, які традиційно вважають головним ворогом лісу, “відповідають” лише за 1% зменшення лісових площ.

Як кожен може допомогти у збереженні лісів?

Всесвітній фонд природи WWF-Україна зробив добірку простих порад на кожен день для всіх, хто хоче жити більш екологічно.

Відмовляйтеся від паперу, коли це можливо:

• обирайте цифрові версії документів, рахунки і виписки,
• відмовтеся від друкованих чеків – їх неможливо переробити,
• надавайте перевагу електронним книгам і журналам,
• замість щоденника та стікерів користуйтеся замітками у смартфоні,
• скануйте замість ксерокопій,
• обирайте тканинні рушники замістть серветок.

Використовуйте папір і деревину стало:

• надавайте перевагу туалетному паперу з макулатури замість целюзози,
• здавайте використаний папір і деревину на перероблення,
• використовуйте пакування для подарунків та посилок знову,
• якщо друкуєте, використовуйте обидві сторони листа,
• обирайте папір та дерев’яну продукцію з маркуванням FSC.

Обирайте продукти з пальмовою олією сталого походження:

• обирайте продукти з логотипом Roundtable on Sustainable Palm Oils (RSPO), який підтверджує, що пальмові олія у товарі має стале походження,
• якщо логотипа немає, уникайте продуктів, де у скдладі є “пальмова олія”, “рослинна олія”, “гліцерин”, “лаурілактилат”, “лаурілсульфат”.

Відвідуйте ліси відповідально:

• за можливості, ставте намети у спеціально визначених місцях,
• користуйтеся за можливості маркованими маршрутами й екостежками, вони безпечні, й ви не потурбуєте диких тварин,
• не вмикайте голосно музику, вона може потурбувати диких птахів та звірів,
• будьте обережні з багаттям, розводьте у спеціально визначених місцях,зважайте на пожежонебезпечний період,
• не залишайте після себе сміття,
• не зривайте квіти – вони швидко зав’януть, краще зробити фото на пам’ять,
• не ламайте кущів та гілок дерев для багаття, для цього в лісі є сухий хмиз.

Вас також може зацікавити:

Хочете посадити дерево? 5 речей, про які треба дізнатися перед тим, як взятися за справу

Як правильно посадити дерево, щоб не нашкодити: алгоритм та поради

Їж рослини – рятуй дерева: чому знищують ліси і як це зупинити

Ліс у смартфоні: як незаконні рубки стають законними

Як зберегти українські ліси, степи та луки? Критично важливі кроки

11 червня у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №5650 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів, ініціаторами якого виступили близько ста народних депутатів.

Законопроєкт спрямований на вирішення двох блоків проблемних питань в сфері охорони довкілля.

Перший блок – це збереження лісів та збільшення їх площі, другий – це усунення ризиків для біорізноманіття та нелісових природних екосистем, які виникли внаслідок земельної децентралізації.

Що об’єднало таку велику кількість депутатів? Все просто: законопроєкт є одним з ключових для збереження дикої природи України, зокрема наших лісів, степів та луків.

Проблема в тому, що юридичного статусу “лісу” самосійні ліси не мають, і навіть навпаки – здебільшого вважаються ріллею. Як наслідок, самосійні ліси знищуються, коли така ділянка отримує власника чи орендаря.

Законопроєкт впроваджує низку положень, необхідних для охорони самосійних лісів. Зокрема:

• зобов’язує Кабмін провести ідентифікацію таких лісів, адже наразі ми не знаємо напевно де саме розташовані самосійні ліси;
• встановлює мораторій на вирубку самосійних лісів;
• спрощує процедуру визнання самосійних лісів “лісами”, тобто віднесення їх до лісового фонду і належну охорону з боку держави.

Якщо законопроєкт буде прийнято, то сотні тисяч гектарів природних лісів України нарешті отримають належну охорону та сприятимуть попередженню зміни клімату.

Головне ж, що визначення “самосійних лісів” (самозаліснених ділянок) нарешті з’являється у законодавстві. Інакше кажучи, держава нарешті визнає їх існування.

Самосійні ліси – не єдині, що їх стосується цей проєкт Закону. Серед іншого, законопроєктом передбачено, що зміна цільового призначення лісового фонду відбувається виключно за погодженням з Кабміном.

Отримати таке погодження непросто, тому ця норма стане додатковим важелем у протидії “дерибану” лісів під забудову або інші проєкти.

Особливо актуальним це є для лісів у безпосередній близькості до великих міст, таких як Київ.

Додатково сприятимуть попередженню “дерибану” також положення про матеріали лісовпорядкування: за відсутності актів на землю лісгоспам буде простіше захищати свої ліси від вилучення під забудову або інші цілі, для цього буде достатньо наявних у всіх лісгоспів матеріалів лісовпорядкування.

Законопроєкт також націлений на те, щоб стимулювати збереження лісів приватними та комунальними власниками.

З бюрократичної точки зору, зберегти невелику приватну ділянку лісу зараз набагато складніше, ніж, наприклад, розорати її. Тому законопроєкт №5650 передбачає спрощення процедури ведення лісового господарства для невеликих за площею комунальних та приватних лісів.

Певною мірою це спрощує і збереження самосійних лісів, тисячі гектарів яких наразі знаходяться і у приватній власності. Такий підхід використовується в європейських країнах. На черзі і Україна.

Тепер поговоримо про степи та луки. Ці природні екосистеми в Україні знаходяться у критичному стані.

Найбільша загроза для них – це розорювання. Для прикладу, зараз в Україні збереглося не більше 5% від історичної кількості степів і ця частка продовжує неухильно зменшуватися.

Жару у вогонь піддає і земельна реформа. Незважаючи на численні плюси, нещодавно прийнятий закон №2194 створив певні ризики для степів та луків через неврахування екологічних поправок. Тому одна з ключових ідей законопроєкту №5650 – зберегти українські луки та степи в умовах земельної реформи та децентралізації.

Законопроєкт передбачає встановлення мораторію на розорювання сіножатей і пасовищ (які найчастіше і є луками та степами), а також обмеження продажу земель, які юридично не є ріллею.

Це дозволить виграти час, необхідний для інвентаризації луків та степів та забезпечення належної їх охорони. Остання також передбачається у проєкті Закону.

Не менше уваги приділено і консервації сільськогосподарських земель. Наразі законодавчі вимоги у цій сфері є доволі розпливчастими, що не дає змоги ефективно відновлювати виснажені ґрунти та знищені природні екосистеми.

Встановлені законопроєктом вимоги дають змогу чітко визначити перелік земель, що підлягають консервації: наприклад, рілля, розташована на схилах крутизною більше 7 градусів.

Отже, законопроєкт №5650 – це критично важливий для України нормативний акт. Його прийняття дозволить зберігати ті природні екосистеми, які наразі недостатньо охороняються державою, особливо в умовах земельної реформи та децентралізації.

В умовах декларування прихильності України до Європейського зеленого курсу, прийнятя цього законопроєкту стане суттєвим кроком назустріч європейським стандартам охорони довкілля і попередження зміни клімату. Зараз питання лише у злагодженості роботи усіх парламентарів.

Юлія Овчинникова, народний депутат України, член делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці “Погляд” не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Побачити екологічну кризу: 10 мистецьких творів про те, як руйнується наша планета

Пилові бурі, смог та пожежі: в чому причина екологічних катастроф України

Кому заважає Смарагдова мережа – збереження цінних природних територій?

Чому в Україні потрібно створити “Смарагдову мережу” і що це таке

Як зберегти чорнобильські ліси? 4 негайні кроки

Утім, 2020 рік запам’ятався й іншим: масштабними незаконними рубками унікальних чорнобильських лісів. І тим, що незаконна деревина потрапляла за межі зони без належного радіологічного контролю. У 2021 році ситуація анітрохи не змінилася.

Настав 2022 рік. Як думаєте, які в киян шанси подихати димом чорнобильських пожеж? Або – купити паливні гранули з радіоактивної деревини?

Шанси високі. Бо влада так і не спромоглася вжити адекватних заходів для збереження як лісів Чорнобильської зони, так і здоров’я своїх громадян.

Чи потрібно для цього робити щось надважке? Та ні. Зберегти чорнобильські ліси допомогли б чотири прості кроки.

Крок №1: зміна некомпетентного керівництва

Чорнобильські ліси управляються таким собі спеціальним державним лісгоспом, який називається “Північна Пуща”. Цей лісгосп, як і інші підприємства Чорнобильської зони відчуження, знаходиться під контролем Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ).

Ні для кого не секрет, що у Зоні можна непогано заробляти. Гроші люблять тишу, а з цим у чорнобильських лісах проблем немає. Чим і користується керівництво “Північної Пущі” з мовчазної згоди ДАЗВ.

Якщо Вам здається, що цього досить не тільки для звільнення, а і для кримінальної справи – то в органах влади вважають інакше.

Поліція кримінальну справу закрила, а керівництво “Північної Пущі” й досі на посадах. Збитки державі за незаконну рубку не компенсовані.

Крок №2: передача землі й техніки Чорнобильському заповіднику

Хтось більш обізнаний скаже: “Стоп, так Чорнобильська зона – це ж заповідник!”. До чого ж тут “Північна Пуща”?

Дійсно, більша частина зони відчуження входить до складу Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Не заповідною залишається лише частина зони, що прилягає до міста Прип’ять, так звана “десятка”.

Чорнобильський заповідник був створений ще у 2016 році, але відтоді майже не впливає не проведення рубок чи протипожежних заходів на своїй території. Бо земля, яка до створення заповідника була в користуванні “Північної Пущі”, заповіднику і досі не передана!

Як наслідок, рішення про проведення рубок або боротьбу з пожежами продовжує ухвалювати “Північна Пуща”.

Чорнобильський заповідник, набагато більш компетентний у питаннях збереження лісів, має лише обмежений вплив на рішення. Керівництво ж зони відчуження не спішить передавати заповіднику землі лісгоспу.

Що не менш важливо, разом із землею заповідник має отримати від “Північної Пущі” і техніку, і приміщення, й іншу матеріально-технічну базу.

Крок №3: сучасний протипожежний план

Але на практиці відбувається прямо протилежне. Керівництво ДАЗВ та “Північної Пущі” продовжує розказувати, що найкраще боротися з пожежами шляхом створення “протипожежних розривів”. Простою мовою це означає рубати багатокілометрові смуги у лісах шириною 100 метрів.

З 2016 по 2026 таких розривів запроектовано 164 кілометри! Але їхня ефективність у попередженні пожеж – майже нульова. Бо рубають їх там, де стиглий ліс, а не там, де вони дійсно потрібні.

Більше того, за прорубаними розривами потрібно доглядати та чистити їх. Чого також майже не відбувається, бо це фінансово невигідно.

З “протипожежною” метою проводяться й масштабні санітарні рубки, але їхня ефективність не менш сумнівна. Чого не скажеш про можливість заробляти на таких рубках.

Тож у 2022 році ситуація залишається незмінною: “Північна Пуща” продовжуватиме заробляти на недоцільних “протипожежних” рубках, ігнорувати потребу розчистки існуючих розривів,тоді як сучасні протипожежні плани (на яких так багато не заробиш) продовжать припадати пилом.

Крок №4: належний радіологічний контроль деревини

Деревина з Чорнобильської зони масово потрапляє за межі зони. І навіть за межі України. Але гарантувати її безпеку не може ніхто.

За чинними у Зоні правилами, для лабораторного аналізу забруднення деревини беруть лише дві проби на один гектар суцільної рубки. Якщо рубка вибіркова, то дві проби беруть аж на п’ять гектарів. Уся інша деревина міряється “дистанційно” за допомогою радіометрів.

Проблема в тому, що “дистанційне” вимірювання не дозволяє виявити паливну деревину, яка не відповідає нормативами.

Зробити це дозволяє лише лабораторний аналіз, але нещасні дві проби – це ніщо. До того ж “Північна Пуща” самостійно платить за дослідження. А, як відомо, хто платить – той і замовляє музику.

Як наслідок, чорнобильська деревина активно використовується для виготовлення паливних гранул та іншої паливної продукції.

Ви можете, не знаючи того, купити таку деревину в будь-якому куточку України. Годі й казати про можливу небезпеку для здоров’я. Але влада продовжує закривати очі на проблему.

На початку 2022 року природоохоронні організації України звернулися до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів з вимогою негайно впровадити ці чотири кроки для збереження чорнобильських лісів.

Пожежонебезпечний період 2022 року почнеться, як тільки розтане сніг. Часу зволікати – майже не залишилось!

Олексій Василюк, голова правління ГО “Українська природоохоронна група”, Богдан Кученко, еколог МБО “Екологія-Право-Людина”, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці “Погляд” не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Простір для зловживань: як нові Правила рубок можуть сприяти знищенню лісів

“Масштабне залісення” від Зеленського ризикує призвести до “масштабного опустелювання”

Хочете посадити дерево? 5 речей, про які треба дізнатися перед тим, як взятися за справу