Помилкова податкова накладна: як анулювати?

У листопаді 2021 року установа помилково двічі виписала податкову накладну на одну й ту ж операцію. Тепер є дві однакові накладні, складені за різними датами. Також суму ПДВ за цими накладними включили в декларацію з ПДВ за листопад двічі. Які мають бути наші дії? Чи потрібно подавати уточнюючу декларацію з ПДВ? (запитання учасника групи Facebook «Спільнота бухгалтерів бюджетних установ»)

Як видалити помилкову ПН?

Із запитання зрозуміло, що установа помилково на одну операцію постачання склала дві податкові накладні (далі — ПН). Для того щоб виправити цю ситуацію, необхідно зайву ПН обнулити.

Зробити це можна за допомогою розрахунку коригування (далі — РК). У результаті такий РК обнуляє будь-які задвоєні ПН. При цьому правильна та помилкова ПН можуть бути виписані різними датами.

УВАГА!

РК з типом причини «20» призначений для випадку задвоєння ПН

Про можливість виправлення помилкових ПН зазначено в п. 24 Порядку № 1307 1 . Саме ця норма передбачає механізм «анулювання» зайвих ПН за допомогою РК з типом причини «20».

1 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.

Але застосовувати ці правила установа має можливість лише за таких умов:

• РК складають на операцію постачання, оформлену на одного й того ж покупця;

• в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) зареєстровано декілька ПН на одну операцію;

• записи в табличній частини (показники розділу Б) правильної і помилкової (повторної) ПН повністю збігаються;

• до помилкової ПН раніше не складали звичайний РК (наприклад, не складали РК у зв’язку із частковою зміною ціни).

На ці додаткові вимоги фіскали у свій час звертали увагу в п.п. 4.6.1 листа «Про особливості складання та реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування» від 27.11.2018 № 36942/7/99-99-15-03-02-17.

Як заповнити РК?

Аби обнулити зайву повторну ПН, складену на покупця — платника ПДВ, заповнюємо РК. Яких правил дотримуватись? Основні пояснення з цього питання знаходимо в п. 24 Порядку № 1307. Тож заповнюємо цей РК таким чином:

Поле РК

Пояснення щодо заповнення

«Шапка»

Зазначаємо спеціальний тип причини «20».

При цьому відмітку «Х» у комірці «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» не проставляємо. Відмітку «Х» ставимо у разі, якщо помилкову ПН складали для неплатника ПДВ

Заголовна частина

Зазначаємо дату та порядковий номер РК. При цьому нумерацію РК ведемо у довільній формі. Тобто вона може:

• або розпочинатися кожного місяця (кварталу) з одиниці;

• або бути наскрізною протягом року.

Наводимо реквізити зайвої ПН, яку обнуляємо (дата складання та порядковий номер)

Таблична частина (розділ Б)

Заповнюємо з урахуванням таких особливостей:

• у гр. 2.1 зазначаємо код причини коригування 2 301 «Виправлення помилки».

Увага! Цей код використовуємо тільки для РК з типом «20». Тоді як для інших РК, якими виправляємо інші помилки, цей код не застосовуємо;

• у гр. 2.2, починаючи з номера «1», РК нумеруємо за порядком групи коригування;

• показники помилкової ПН виводимо в нуль. Для цього коригуємо кількісні показники: заповнюємо гр. 7, 13 зі знаком «-». А ось до гр. 1 — 6, 11 — 15 переносимо інформацію з помилкової ПН, а гр. 9, 10 — не заповнюємо

Інформаційні поля

Інформаційне поле 1 з даними про правильну ПН.

У цьому полі зазначаємо реквізити зареєстрованої правильної ПН (яка повинна зберегтися на постачання)

Інформаційне поле 2 з даними про РК, яким раніше анулювали помилкову ПН.

У нашому випадку поле 2 не заповнюємо

Підпис

Від імені постачальника РК підписує посадова особа, уповноважена на складання ПН/РК (зазначає власний ІПН, а також ім’я та прізвище, наприклад, Ольга Петренко). Окрім того, РК скріплюють ЕЦП посадової особи й ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки постачальника (за наявності) (п. 20 Порядку № 1307).

Якщо зменшуючий РК підлягає реєстрації покупцем, то він також скріплюється ЕЦП покупця (п. 10 Порядку № 1246 3 )

3 Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.10.2010 № 1246.

Хто реєструє РК?

Реєструємо такий РК в ЄРПН за загальними правилами. Тож якщо ви обнуляєте зайву повторну ПН, складену на покупця — платника ПДВ, то зменшуючий РК з типом причини «20» реєструє покупець (п. 24 Порядку № 1307). А ось якщо повторна ПН складена на покупця-неплатника ПДВ, тоді РК продавець реєструє самостійно.

Як відобразити в декларації?

Уточнюючу декларацію з ПДВ необхідно подати, якщо показники помилкової ПН усе ж таки потрапили до декларації. Інша річ, якщо задвоєну ПН установа встигла виправити через РК. У такому разі про уточнюючу декларацію можна не хвилюватись.

Приклад. Бюджетна установа — платник ПДВ двічі оформила ПН на операцію за надання послуг з оренди. Помилкову накладну складено 25.11.2021 на суму 3600 грн (у т. ч. ПДВ — 600 грн).

Приклад заповнення РК на помилкову ПН гаведено нижче.

Матвєєва Вікторія

Бюджетна бухгалтерія, грудень, 2021/№ 47

Анулювання реєстрації ПДВ: алгоритм дій

Коли реєстрацію платника ПДВ може бути анульовано? Як податковий орган попереджає про анулювання реєстрації? У яких випадках доведеться визнати умовний продаж? Як подати декларацію востаннє? Як повернути надміру перераховані кошти з ПДВ?

Анулюванню реєстрації платником ПДВ присвячена ст. 184 ПКУ.

Підстави для проведення анулювання зазначені у п. 184.1 ПКУ. За самостійним рішенням платник ПДВ може подати заяву про анулювання, тільки якщо він був зареєстрований платником протягом попередніх 12 місяців та загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою 1 млн грн (без урахування ПДВ), за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених розділом V ПКУ.

За інших підстав, визначених у пп. «б» — «з» п. 184.1 ПКУ, реєстрація може анульовуватися за заявою платника ПДВ або за самостійним рішенням податкового органу. Такий механізм анулювання встановлено п. 184.2 ПКУ.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату:

— подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;

— зазначену в судовому рішенні;

— припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;

— що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

Відповідно до п. 184.10 ПКУ про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації. У разі відсутності підстав для анулювання за заявою платника податку контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви повинен надати вмотивовану письмову відмову з поясненнями (п. 184.4 ПКУ).

Тепер розгляньмо різні ситуації, які виникають при анулюванні.

За якими активами доведеться визнавати умовний продаж при анулюванні реєстрації платника ПДВ?

Відповідно до п. 184.7 ПКУ, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ за якими були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів.

Таке правило щодо нарахування ПДВ не поширюється на анулювання реєстрації ПДВ унаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Згідно з пп. 14.1.71 ПКУ, звичайною ціною є ціна товару, визначена сторонами договору, і якщо не доведене зворотне, така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Проте порядку визначення ринкової вартості для нашого випадку ПКУ не встановлено.

Щодо необоротних активів, які були введені в експлуатацію до дати анулювання реєстрації ПДВ, то, на нашу думку, їх не можна вважати невикористаними в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності. Але у податківців щодо цього своє бачення. У листі від 12.11.2015 р. №24137/6/99-99-19-03-02-15 вони надали роз’яснення щодо нарахування умовного продажу на необоротні активи, які значаться на балансі в момент настання анулювання реєстрації ПДВ, зазначивши, що в цьому разі використовувати залишкову вартість для нарахування ПДВ платник не має права. Тож доведеться використовувати звичайну (ринкову) ціну за такими необоротними активами на дату визнання умовного продажу.

Крім того, відповідно до п. 184.5 ПКУ з моменту анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа позбавляється права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, виписування податкових накладних.

Також податківці наголошують*, що такий неплатник ПДВ не має права на складання та реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, складених до анулювання реєстрації платником ПДВ.

* Лист ГУ ДФС у м. Києві від 05.04.2016 р. №8078/10/26-15-12-01-18

Як скласти ПН на умовний продаж активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ?

Відповідно до п. 8 Порядку №1307 у верхній лівій частині ПН у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» роблять позначку «X» та проставляють тип причини «10».

У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» показують умовний ІПН «400000000000», а в рядку «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.).

Оскільки окремих правил щодо заповнення розділу А та Б для ПН на умовний продаж Порядком №1307 не встановлено, то й заповнювати їх треба відповідно до п. 16 Порядку №1307.

Таку ПН слід зареєструвати також в ЄРПН.

Що є останнім звітним періодом?

Останнім звітним (податковим) періодом для анульованих платників є період, який розпочинається з дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, до дня анулювання реєстрації. Наприклад: «платника (місячний податковий період) анульовано 15.05.2016 р., останнім звітним періодом буде травень з 01.05.2016 р. до 15.05.2016 р.».

Для платників ПДВ звітним періодом є календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, — календарний квартал (п. 202.1 ПКУ). Відповідно до п. 49.18 та п. 203.1 ПКУ податкові декларації подають за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця; календарному кварталу або календарному півріччю — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Податківці неодноразово звертали увагу, що у разі несвоєчасного звітування з ПДВ нарахування ПДВ буде здійснено податковим органом і до такого платника будуть застосовані штрафні санкції, визначені пп. 54.3.1, п. 120.1, п. 123.1 ПКУ.

Суб’єкти господарювання, реєстрацію ПДВ яких анульовано та яких вилучено з реєстру платників ПДВ, після закінчення граничних термінів для подання декларації з ПДВ не мають можливості подавати податкові декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період та інші податкові періоди, за які звітність не подана.

В який строк слід перерахувати ПДВ до бюджету, визначений при поданні декларації за останній звітний період?

Суми ПДВ, зазначені в декларації з ПДВ, що її особа подала за наслідками останнього звітного (податкового) періоду, перераховуються Казначейством до бюджету з електронного рахунку платника податку не пізніше останнього дня строку, встановленого для самостійної сплати податкових зобов’язань.

Якщо залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань, то особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, зобов’язана протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, перерахувати з власного поточного рахунку на електронний рахунок необхідну суму коштів незалежно від того, залишатиметься вона зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми чи ні.

А от у разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розд. V ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п. 184.9 ПКУ).

Як повернути надміру сплачений ПДВ у разі анулювання реєстрації платником податку?

Відповідно до п. 200-1.8 ПКУ та п. 7 Порядку №569, після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Для закриття електронного рахунку ДФС надсилає Держказначейству реєстр платників ПДВ. На підставі такого реєстру Держказначейство перераховує суми податку до бюджету.

Повідомлення про закриття електронних рахунків Держказначейство надсилає ДФС у день закриття такого рахунку.

Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання можуть бути повернуті платнику податку відповідно до статті 43 ПКУ.

Напрями повернення коштів:

— на поточний рахунок платника податків в установі банку;

— на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

— готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до п. 43.4 ПКУ

Згідно з п. 43.2 ПКУ, якщо платник податків має податковий борг, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на його поточний рахунок в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, здійснюється лише після повного погашення такого податкового боргу.

Обов’язковою умовою для повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (п. 43.3 ПКУ).

Приклади перехідних операцій

Приклад 1 Підприємство 09.03.2016 р., перебуваючи у статусі платника ПДВ, отримало 100% передоплату за послугу. Реєстрацію підприємства як платника ПДВ анульовано 23.03.2016 р. Послуга була надана в квітні 2016 року (акт підписаний 29.04.2016 р.).

У цьому разі підприємство нарахувало податкові зобов’язання з ПДВ на дату отримання передоплати (09.03.2016 р.).

У періоді надання послуги після анулювання реєстрації ПДВ у такого постачальника послуг жодних податкових наслідків з ПДВ не виникає.

Приклад 2 Реєстрацію підприємства як платника ПДВ анульовано 01.04.2016 р. Підприємство надало послугу в квітні 2016 року (акт підписано 29.04.2016 р.).

У цьому разі підприємство за такою послугою не буде нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на дату підписання акта (29.04.2016 р.), тому що анулювання реєстрації ПДВ відбулося раніше.

Приклад 3 Постачальник — платник ПДВ 02.04.2016 р. отримав від покупця передоплату за товар у розмірі 60% його вартості. Реєстрацію підприємства як платника ПДВ анульовано16.04.2016 р., а 29.04.2016 р. товар був повністю відвантажений покупцеві. У цьому разі частина відвантаженого, але не оплаченого товару (40%) вже не оподатковується ПДВ. Тобто ціна на цю частину товару повинна бути сформована вже без урахування ПДВ.

Згода на обробку персональних даних: що це і навіщо?

Часто в державних органах відвідувачам надають для підпису згоду на обробку персональних даних. Також питання про надання згоди можна побачити в різних анкетах чи в інтернет-сайтах. Отже, про згоду на обробку персональних даних всі чули, але не всі знають що це, як вона виглядає і які наслідки має. Тож спробуємо розібратися в цих питаннях.

Що це?

Законодавець наводить визначення «згоди на обробку персональних даних» в Законі України «Про захист персональних даних». Відповідно до нього, згода суб’єкта персональних даних – добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди.

Таким чином, фізична особа має добровільно надати дозвіл на обробку її персональних даних, що передбачає також і право відмовитися від надання такої згоди. При цьому особа має право знати мету такої обробки.

Де шукати мету?

Мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних»).

Склад та зміст персональних даних мають бути відповідними, адекватними та ненадмірними стосовно визначеної мети їх обробки.

Це означає, що володілець персональних даних не може збирати будь-які персональні дані стосовно особи за власним роздумом. Ця інформація може стосуватися лише напрямку діяльності володільця і відповідати зазначеній меті.

Більш того, суб’єкт персональних даних має право знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам

Яку інформацію забороняється обробляти?

Забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров’я, статевого життя, біометричних або генетичних даних.

Проте ця заборона не застосовується, якщо обробка персональних даних:

1) здійснюється за умови надання суб’єктом персональних даних однозначної згоди на обробку таких даних;

2) необхідна для здійснення прав та виконання обов’язків володільця у сфері трудових правовідносин відповідно до закону із забезпеченням відповідного захисту;

3) необхідна для захисту життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних або іншої особи у разі недієздатності або обмеження цивільної дієздатності суб’єкта персональних даних;

4) здійснюється із забезпеченням відповідного захисту релігійною організацією, громадською організацією світоглядної спрямованості, політичною партією або професійною спілкою, що створені відповідно до закону, за умови, що обробка стосується виключно персональних даних членів цих об’єднань або осіб, які підтримують постійні контакти з ними у зв’язку з характером їх діяльності, та персональні дані не передаються третій особі без згоди суб’єктів персональних даних;

5) необхідна для обґрунтування, задоволення або захисту правової вимоги;

6) необхідна в цілях охорони здоров’я, встановлення медичного діагнозу, для забезпечення піклування чи лікування або надання медичних послуг, функціонування електронної системи охорони здоров’я за умови, що такі дані обробляються медичним працівником або іншою особою закладу охорони здоров’я чи фізичною особою – підприємцем, яка одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та її працівниками, на яких покладено обов’язки щодо забезпечення захисту персональних даних та на яких поширюється дія законодавства про лікарську таємницю, працівниками центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, на яких покладено обов’язки щодо забезпечення захисту персональних даних;

7) стосується вироків суду, виконання завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом та здійснюється державним органом в межах його повноважень, визначених законом;

8) стосується даних, які були явно оприлюднені суб’єктом персональних даних.

Коли можна вважати, що особа надає згоду з дотриманням вимоги щодо її інформованості?

Як радить Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, в Роз’ясненні від 08.01.2014 року, для того, щоб зробити свідомий вибір – давати чи не давати згоду на обробку персональних даних – особа до надання згоди повинна мати відповіді на такі питання:

– Хто оброблятиме її персональні дані? (назва володільця персональних даних, його адреса, контактні телефони тощо)

– З якою метою оброблятимуться персональні дані? (Мета має бути сформульована чітко та зрозуміло)

– Які персональні дані будуть оброблятися? (Конкретний вичерпний перелік персональних даних особи, який планується обробляти)

– Які дії з персональними даними передбачатиме їх обробка? (збір, зберігання, передача, оприлюднення, знеособлення тощо)

– Хто є розпорядником персональних даних? Які права і повноваження розпорядника щодо обробки персональних даних?

– Кому можуть бути передані персональні дані? З якою метою? На яких підставах?

– Скільки часу персональні дані будуть зберігатися у володільця?

– На яких умовах особа може відкликати згоду на обробку персональних даних та які наслідки такої дії?

Які можливі наслідки відмови особи від надання згоди?

Особа може відмовитися надавати згоду на обробку персональних даних. Проте на даний час законодавством недостатньо врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від надання такої згоди.

Окрему увагу цьому питанню приділила Велика Палата Верховного Суду в зразковій справі № 806/3265/17 від 19.09.2018 року за позовом до Коростенського районного сектору ДМС України у Житомирській області, Управління ДМС у Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання видати паспорт у формі паспортної книжечки.

В зазначеній справі позивачка звернулась до Києво-Святошинського районного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області з приводу видачі її неповнолітній дитині паспорта громадянина України виключно у формі паспортної книжечки, однак отримала лист-відмову, який мотивований тим, що з 01.11.2016 року запроваджено оформлення, обмін паспорта громадянина України із застосуванням ЄДДР з безконтактним електронним носієм, також зазначено, що у зв`язку із забезпеченням матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта з безконтактним електронним носієм, з 01.11.2016 припиняється видача паспорта громадянина України у вигляді книжечки. Позивач вважала, що відмова відповідача в оформленні паспорту-книжечки є протиправною, оскільки діючи в інтересах своєї дитини та й сама дитина відмовлялися надавати згоду на обробку своїх персональних даних засобами реєстру, передбаченого ЗУ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» і вказана відмова абсолютно жодним чином не зачіпає національної безпеку, економічного добробуту країни.

Розглядаючи зазначену справу Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.

Велика Палата Верховного Суду вважала за доцільне зазначити, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу – використання традиційних методів ідентифікації особи.

В результаті, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі – у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

В той же час в інших випадках відмова в наданні згоди на обробку персональних даних може призвести до позбавлення особи певної соціальної пільги, допомоги та інш. І суди в таких кейсах стають не на сторону суб’єкта персональних даних.

Так в іншій адміністративній справі позивач посилався на те, що у лютому 2020р. звернувся до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фортечної районної ради із заявою про нарахування йому субсидії та у зв`язку з відсутністю довідки про доходи, яка видається податковим органом та письмової згоди на обробку персональних даних, відповідач йому відмовив у надані субсидії, тому позивач просив суд зобов`язати службу соціального захисту населення розглянути його заяву щодо нарахування субсидії з лютого 2020р. не потребуючи з нього довідки про доходи і його письмової згоди на обробку його персональних даних.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.03.2020р. у справі №340/570/20 в задоволенні позовної заяви було відмовлено.

При розгляді апеляційної скарги Третій апеляційний адміністративний суд звернув увагу на те, що Постановою Кабінету Міністрів України №848 від 21.10.1995р. затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій. Абзацом 4 п. 46 Положення, передбачено, що заява і декларація вважаються такими, що не подані, у разі, коли: відсутня згода на обробку персональних даних про членів домогосподарства та членів сім`ї осіб із складу домогосподарства, доходи яких враховуються під час призначення субсидії, даних про доходи та майно.

З матеріалів справи вбачається, що саме відсутність згоди на обробку персональних даних стало підставою для відмови позивачу у призначенні субсидії, тобто суб`єкт владних повноважень відмовляючи позивачу у призначенні субсидії, діяв у межах та спосіб визначений законодавством. При цьому позивачем не було надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів звернення позивача з заявою про призначення субсидії із зазначенням в ній обґрунтування не обробляти персональну інформацію.

Таким чином, суб’єкт персональних даних перш ніж надавати згоду на обробку свої персональних даних має право знати кому він надає згоду і з якою метою будуть оброблятися ці дані. Проте найбільш складні питання наслідків відмови особи від надання згоди на обробку. На даний час існує потреба в детальному врегулюванні ситуацій, коли особа має право відмовитися від надання згоди на обробку персональних даних. Крім того, має бути детально зазначено до яких наслідків може призвести неаргументованої відмова та критерії визнання відмови неаргументованою.

Автор: Ольга Семенюк, юристка та правозахисниця.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «EU4USociety». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».