Скільки українців хочуть продовжувати жити у Литві: офіційні дані

Для українців розпочато подовження тимчасових видів на проживання у Литві. При цьому активність українських біженців перевершила усі очікування місцевої влади. Про це пише Delfi.

«Українські біженці одразу почали активно записуватися на прийом до Департаменту міграції, обмінюючись між собою інформацією про те, як правильно заповнювати заяви на продовження посвідки на проживання. Якщо заяви й надалі подаватимуться так швидко, всі отримувачі тимчасового захисту встигнуть замінити види до початку березня», – прокоментувала ситуацію директор Департаменту міграції Евеліна Гудзінскайте. За даними Департаменту міграції, за півтора тижні надійшло 19 тис. заяв від біженців щодо заміни тимчасових видів на проживання, виданих на підставі тимчасового захисту.

Наразі у Литві тимчасовим захистом користується понад 52 тис. українських біженців. Департамент міграції вже продовжив посвідки на проживання 3 тис. отримувачів тимчасового захисту. Станом на 1 грудня у Литві проживають понад 86 тис. українців.

Більшість таких іноземців – 52 тис. осіб – вважаються біженцями і мають тимчасовий дозвіл на проживання на підставі тимчасового захисту. Решта українців мають тимчасову посвідку на проживання у Литві по роботі, возз’єднанню родини або з гуманітарних міркувань, працюють висококваліфікованими фахівцями тощо.

Нагадаємо, Литва до березня 2025 року продовжить тимчасовий захист для українських біженців. Процес продовження терміну тимчасового проживання незабаром розпочнеться. Про це заявила керівниця департаменту міграції Литви Евеліна Ґудзінскайте.

За її словами, наразі значна кількість українців мають тимчасовий захист, дійсний до 4 березня 2024 року. Але цей термін закінчується, тому потрібно подовження. Після початку повномасштабної агресії Російської Федерації проти України Литва видала 46 тис цифрових дозволів на проживання згідно з тимчасовим захистом.

До слова, Литва набуває популярності серед біженців з України. Так, у листопаді у країну приїхало більше громадян нашої країни, аніж місяць тому.

З початку російського повномасштабного вторгнення до Литви прибули майже 83 тис. українських біженців. На сьогодні в Україну вже повернулося трохи більше 30 тис., але кількість тих, хто прибуває, яка дещо знизилася в жовтні, зростає з листопада.

За даними литовського Державного агентства даних, у вересні реєстрували 35-40 біженців на день, у жовтні – лише 15-17, а з початку листопада середній показник знову зріс до 20-25 на день.

Скільки європейців готові захищати свою країну зі зброєю в руках у разі війни

У Європі серйозно стурбовані загрозою прямого конфлікту з росією: військові та політики закликають оборонно-промисловий комплекс, армію та населення готуватися до можливої війни. Перед повномасштабним вторгненням рф в Україні провели соціологічне опитування, яке показало, що близько 57% громадян готові чинити збройний опір окупантам (дані КМІС). «Слово і діло» пропонує подивитися, скільки європейців, за даними опитувань, готові воювати у разі нападу на їхню країну.

Готовність європейців захищати свою країну Слово і діло Зображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Опитування компанії IBRiS, проведене в сусідній Польщі наприкінці року, показало, що у разі збройного нападу росії добровольцями до армії пішли б лише 16% громадян.

Третина опитаних (29%), заявили, що зайнялися б волонтерською діяльністю; 37,4% виїхали б із сім’єю за кордон, а 25,5% – евакуювалися б у безпечне місце в межах країни. 22% поляків заявили, що нічого не робитимуть. А 11,6% не змогли передбачити свою реакцію.

В Естонії останнє опитування, проведене Міноборони та OÜ Eesti Uuringukeskus, показало, що дві третини населення були б готові брати участь в оборонній діяльності у разі нападу іноземної держави: 34% – точно б брали участь, 30% – скоріше готові взяти участь. Цілком до такого не готові 13%.

Загалом більшість естонців (83%) вважають, що у разі нападу країна має чинити збройний опір.

У Литві, за даними опитування Вільнюського університету, близько 30% громадян готові захищати країну зі зброєю в руках. Ще 59% готові зробити свій внесок в оборону іншими способами.

У Німеччині 40% громадян не готові захищати країну зі зброєю у разі воєнного нападу, з’ясував інститут Forsa. Точно готові воювати за країну 17% респондентів, «ймовірно» готові – 19%.

Опитування YouGov, проведене у Великій Британії серед населення віком від 18 до 40 років, показало: 38% британців відмовилися б служити в армії у разі світової війни, а у разі загрози вторгнення до їхньої країни таких було б 30%.

У разі світової війни 7% британців пішли б армію добровільно, 21% – лише у разі призову. Якби загроза стосувалася безпосередньо Британії, то 11% пішли б добровольцями, а 23% – у випадку призову.

Крім того, більшість (72%) опитаних вважають, що жінок слід призивати на військову службу.

Нагадаємо, за інформацією ЗМІ, в одній із європейських розвідок припускають, що росія може атакувати Європу взимку 2024-2025 року.

Раніше голова військового комітету НАТО Роб Бауер заявив, що сили Альянсу та цивільні особи мають бути готовими до повномасштабної війни з росією протягом найближчих 20 років.

Європейські політики також прогнозують конфлікт із росією найближчими роками, докладніше – на інфографіці «Слово і діло».

Водночас генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що поки не бачить будь-якої безпосередньої військової загрози з боку росії для союзників.