Антифриз: для чого він потрібен та коли його міняти

Те, наскільки довго та надійно слугуватиме автомобіль, залежить від багатьох чинників. Одним із важливих елементів, що забезпечує працездатність машини, є антифриз — з його допомогою у двигуні підтримується оптимальна температура. Які є види антифризу, як його правильно вибрати та використовувати — у цій статті зібрано все, що потрібно знати кожному водію.

Що таке антифриз

Антифриз — це рідина на основі розчину води та етиленгліколю або пропіленгліколю, яка використовується в системі охолодження автомобіля. Головні причини, для чого антифриз заливається в радіатор, — запобігання замерзанню охолоджувальної рідини за мінусової температури, а також сприяння передачі тепла від двигуна.

Окрім цього виробники додають до антифризу різноманітні присадки, що запобігають виникненню корозії, піни та відкладень, допомагають виявити несправність системи. Зазвичай, антифриз забезпечує безперебійну роботу за температури до −38℃, проте деякі рідини не замерзають навіть при −75℃.

Антифриз для автомобіля є не менш важливим, ніж пальне чи мастило. Якщо його не використовувати, двигун буде перегріватись, а термін його служби скоротиться у 2–3 рази.

Що таке тосол і антифриз

Щоб двигун працював належним чином, для нього потрібно підібрати відповідну охолоджувальну рідину. Часто водії не знають, що краще: тосол чи антифріз. Проте потрібно знати, вибираючи тосол і антифриз — різниця між ними не є значною.

Щоб зробити правильний вибір, варто з’ясувати, що таке тосол. Тосол — це різновид антифризу, який був створений в 1971 році в СРСР. Його головним складником також є етиленгліколь. На сьогодні тосол є застарілим, тому використовувати його рекомендується лише для давніх вітчизняних автомобілів із чавунним двигуном.

Оскільки торгова марка «ТОСОЛ» ніколи не була зареєстрована, під цією назвою часто продається сучасний антифриз. Найчастіше така охолоджувальна рідина для авто маркується цифрами 40 або 65 (наприклад, А-40, або ОЖ-65). Це вказує на температуру замерзання: −45°C та −65°C відповідно.

Характерною ознакою сучасного тосолу є синій колір рідини. Інші різновиди антифризу зазвичай мають жовте або червоне забарвлення.

Які є види антифризу

Антифризи поділяють на декілька типів, які позначаються буквою G та цифрою. Така класифікація була започаткована німецьким виробником Volkswagen. Відповідно до неї є такі різновиди охолоджувальної речовини:

• Антифриз G11 — речовина синього або зеленого кольору. До її складу входять нітрати, аміни, нітрити, борати, фосфати та силікати. Такий антифриз покриває захисною плівкою внутрішню поверхню мотора, радіатора та патрубків, завдяки чому запобігає виникненню корозії. Головним недоліком речовини є короткий термін служби — не більше 3 років. Використовувати антифриз G11 рекомендується лише для автомобілів, які були випущені до 1996 року.
• Антифриз G12 — рідина для охолодження двигуна червоного або рожевого кольору на основі етиленгліколю, води та карбоксилату. Вона не містить у своєму складі силікати та фосфати, завдяки чому може працювати 4–5 роки. Недоліком цього антифризу є низька стійкість до корозії. Він підходить для автомобілів, які були випущені після 1996 року.
• Антифриз G12+ — засіб рожевого кольору. Це покращений, гібридний варіант G12, які містить карбоксилат без силікатів. Підходить для автомобілів з алюмінієвими двигунами, що були випущені з 1997 до 2008 року.
• Антифриз G13/G12++ — речовина рожевого або фіолетового кольору. Замість етиленгліколю, антифриз склад містить пропіленгліколь. Це робить його більш екологічним, але й дорожчим. Термін його служби складає 5–10 років. Він підходить для автівок, які були випущені після 2008 року.

Залежно від виробника, антифриз може мати колір, який не відповідає цій класифікації. Варто пам’ятати, вибираючи антифриз, що це не є головною характеристикою, оскільки забарвлення використовується лише для можливості виявлення протікання та інших дефектів.

Коли потрібно міняти антифриз в автомобілі

Щоб зрозуміти, коли міняти антифриз, потрібно перевірити його стан та колір. Найчастіше трапляються такі проблеми:

• Сильне забруднення — свідчить про те, що антифриз втратив свої робочі властивості. У такому разі система охолодження також скоріш за все буде брудною.
• Блідий відтінок — є ознакою того, що склад антифризу містить забагато води. Через це може знизитися температурний поріг замерзання, що негативно вплине на роботу двигуна.

Дізнатися точний термін служби антифризу можна в інструкції речовини. У середньому він складає 2–3 роки або 40–50 000 км пробігу.

Характерною ознакою того, що з охолоджувальною рідиною не все добре, є ситуація, коли пропадає антифриз. У такому випадку варто перевірити деталі авто на наявність тріщин, протікання та інших ушкоджень.

Як правильно вибрати антифриз

Щоб антифриз послугував якомога довше та надійніше, рекомендується використовувати лише оригінальну продукцію. Сучасні охолоджувальні рідини не містять у своєму складі борати, аміни, нітрити та фосфати.

Також під час вибору варто перевірити наявність сертифіката відповідності, герметичність пакування, колір антифризу (для цього потрібно підібрати засіб у прозорій тарі), консистенцію речовини (при збовтуванні піна має осісти через 2–3 секунди) та відсутність сторонніх запахів.

Який клас антифризу вибрати для свого автомобіля

Щоб зрозуміти, який антифриз кращий для авто, необхідно ознайомитись із рекомендаціями в інструкції з експлуатації машини. Використовувати антифриз невідповідного типу забороняється, оскільки це може призвести до появи осаду та засмічення радіатора.

Змішувати антифриз різних кольорів дозволяється лише якщо вони належать до одного класу.

Скільки потрібно антифризу для заміни

Більшість автомобілів для повної заміни антифризу потребують 4–5 л охолоджувальної рідини. Дізнатися потрібний об’єм можна в інструкції з експлуатації машини. Водночас про всяк випадок, бажано придбати на 1–2 л більше речовини, щоб мати можливість доливати її під час поїздок.

Що краще вибрати — концентрат чи готовий антифриз

Крім звичайного антифризу, у продажі можна знайти також рідини-концентрати. Якщо антифриз можна відразу залити в систему охолодження, то концентрат необхідно розбавити дистильованою водою до досягнення потрібної щільності. Чим більше води, тим вища температура замерзання речовини. Завдяки цьому концентрат рекомендується використовувати в холодну пору року.

Чи можна змішувати антифризи

Змішувати антифризи різних класів не рекомендується, оскільки в їхньому складі можуть бути несумісні добавки та присадки. Хімічна реакція від такого поєднання може призвести до втрати властивостей речовини та негативних наслідків для системи охолодження.

Якщо потрібно терміново долити антифриз, краще скористатися дистильованою водою. Після використання необхідно обов’язково замінити всю рідину в системі.

Як самостійно замінити антифриз

Самостійно замінити антифриз можна через нижній зливний кран радіатора. Для цього потрібно:

1. Залишити автомобіль на годину, щоб радіатор та двигун охолонули.
2. Перевірити відсутність пошкоджень на радіаторі та шлангах.
3. Якщо все добре, зняти кришку радіатора.
4. Послабити зливну пробку, щоб зняти тиск у системі.
5. Злити охолоджувальну рідину.
6. Закрутити зливну пробку.
7. Залити в радіатор дистильовану воду та увімкнути двигун на 10 хвилин.
8. Злити воду та повторити процедуру 2–3 рази, поки рідина, що зливається, не буде повністю чистою.
9. Залити антифриз у розширювальний бачок та закрити кришку радіатора. У деяких автомобілях заливати рідину потрібно через горловину радіатора.
10. Випустити повітря із системи. Для цього потрібно відкрутити гвинт на блоці циліндрів до появи кількох капель антифризу та закрутити гвинт назад.
11. Запустити двигун на декілька хвилин, після чого перевірити рівень антифризу в розширювальному бачку.

Заміна антифризу займає в середньому 20 хвилин. Якщо самостійно виконати цю процедуру не вдасться, варто звернутися до фахівців на СТО.

Найчастіші питання

Як розвести концентрат антифриза?

Розводити концентрат антифриза з водою потрібно з огляду на погодні умови. За температури нижче −35℃ пропорція концентрату і води має бути 1:1, для температури до −20℃ пропорція складає 40/60, а для −10℃ — 1:4.

Який антифриз потрібно заливати в Daewoo Lanos?

Вибирати, який антифриз заливати в ланос, потрібно відповідно до року випуску автомобіля, моделі та її характеристик. Що стосується марки речовини, то варто звернути увагу на Hepu, Febi та GM.

Чи можна змішувати тосол з антифризом?

Категорично забороняється змішувати антифриз і тосол — різниця в їхньому складі може призвести до утворення осаду в радіаторі, який буде важко вимити. Якщо ви плануєте замінити тосол на антифриз чи навпаки, перед цим потрібно обов’язково промити систему охолодження.

Скільки антифризу в системі охолодження автомобіля?

Якщо ви вперше вирішили поміняти охолоджувальну рідину, то вам безумовно слід знати, скільки антифризу в системі охолодження двигуна. Своєчасна і правильна заміна охолоджувальної рідини гарантує справну роботу двигуна протягом довгого часу, тому не варто нехтувати цим питанням. Щоб дати повну відповідь, потрібно розібратися, що таке система охолодження ДВЗ, як вона працює і, нарешті, скільки літрів антифризу заливається в систему охолодження.

Для чого потрібна система охолодження двигуна?

Власне, не потрібно бути експертом, щоб розкрити призначення системи охолодження ДВЗ. Відповідь криється в самій назві. Система охолодження потрібна, щоб захистити двигун внутрішнього згоряння від перегріву. Під час роботи ДВЗ виділяється велика кількість теплової енергії, яка без справного функціонування системи охолодження обов ‘язково призведе до перегріву двигуна і, відповідно, до його поломки.

Але крім свого прямого призначення, система охолодження бере активну участь ще в деяких процесах роботи автомобіля. Наприклад, у роботі кондиціонера або в процесі охолодження олії. Тому несвоєчасна заміна антифризу (а для правильної заміни потрібно знати, скільки антифризу в системі охолодження) може вивести з ладу не тільки мотор вашого автомобіля, але ще й деякі його важливі складові.

Конструкція системи охолодження

Незалежно від того, на якому паливі працює ДВЗ, система охолодження складається з одних і тих же елементів. Конструкція системи включає в себе:

• радіатор;
• вентилятор;
• блок управління;
• теплообмінник;
• термостат;
• розширювальний бачок;
• водяний насос (помпа);
• з ‘єднувальні трубки і клапани.

Охолоджувальна рідина заливається в розширювальний бачок, який, у свою чергу, компенсує можливі зміни кількості рідини в охолоджувальній системі. Далі антифриз подається в систему під тиском, який утворюється за допомогою насоса. Завдання охолоджувальної рідини – пройти через площини блоку циліндрів і в кінцевому рахунку потрапити в радіатор.

Охолоджувальна рідина

Є три терміни, якими користуються автовласники в розмові про системи охолодження: антифриз, тосол і охолоджувальна рідина. Тому перш, ніж з ‘ясовувати, скільки антифризу в системі охолодження, варто розібратися, що з них краще.

Насправді, всі ці три терміни означають одне і те ж. Охолоджувальна рідина – це синонім слова “антифриз”. Раніше для охолодження ДВЗ використовували воду, що в наших кліматичних умовах не зовсім зручно, оскільки вода має властивість замерзати. Антифриз же витримує зниження температури повітря до -50оС. А тосол – це назва антифризу, яка щільно засіла в лексиконі автолюбителів. Тому, розмірковуючи про те, скільки антифризу в системі охолодження, не сумнівайтеся, що ви збираєтеся залити туди саме те, що потрібно.

Як часто потрібно змінювати антифриз?

Щоб захистити головки циліндрів і радіатор системи охолодження від утворення іржі, фахівці рекомендують проводити заміну антифризу приблизно раз на два роки. Але чи це правда? Насправді, точні рекомендації щодо заміни охолоджувальної рідини може дати тільки завод-виробник. Наприклад, вітчизняний завод з виробництва автомобілів дає досить точні вказівки про те, як часто потрібно змінювати рідину, і скільки антифризу в системі охолодження ВАЗу. Фахівці рекомендують проводити заміну охолоджувальної рідини кожні 75000 км пробігу.

Правда, рекомендації виробників передбачають, що автовласник буде заливати антифриз тієї ж марки, з якої автомобіль зійшов з конвеєра. Марка антифризу прописується в сервісній книжці машини разом з іншими рекомендаціями. Якщо ви не маєте наміру ними керуватися, тоді варто все ж виробляти заміну охолоджуючої рідини не рідини рідше одного разу на два роки.

Обсяг антифризу в системі

Щоб відповісти на питання, якому присвячена ця стаття, порівняємо два автомобілі – “Рено-Логан” і ВАЗ-2110. Всі складові охолоджувальної системи ДВЗ ідентичні, тому порівняння буде справедливим. Отже, скільки антифризу в системі охолодження ВАЗ-2110? Виробник рекомендує заливати в розширювальний бочок від 7 до 8 літрів рідини. Спочатку це може здатися досить великим обсягом для такого автомобіля. Але не варто економити, ремонт двигуна вийде набагато дорожче, ніж зайва пляшка антифризу.

Тепер черга автомобіля “Рено-Логан”. Скільки антифризу в системі охолодження? “Логан” має об ‘єм двигуна 1,4 або 1,6, тому рекомендується заповнити розширювальний бочок 5,5 літрами антифризу. Як бачите, обсяг охолоджувальної рідини в цій машині на 2,5 літра менший, ніж в автомобілі ВАЗ-2110. Причому виробники “Рено” радять використовувати як охолоджувальну рідину не готовий антифриз, а розбавлений. Продукт розводиться з дистильованою водою в пропорції 1:1 і тільки потім заливається в систему охолодження ДВЗ. Виходить, що для планової заміни антифризу власнику “Рено” достатньо придбати три літрових пляшки концентрату, самостійно розвести його до потрібної пропорції і залити в систему охолодження.

Як змінювати антифриз?

Після того як ми з ‘ясували, скільки антифризу в системі охолодження двигуна, залишилося його тільки замінити. Всю роботу із заміни охолоджувальної рідини можна розділити на кілька основних етапів:

• Дочекайтеся, поки ДВЗ повністю охолоне. Змінювати антифриз при нагрітому двигуні дуже небезпечно, оскільки температура охолоджувальної рідини становить 95-100оС.
• Поставте під зливу пробку радіатора порожню ємність і відкрийте її.
• Злийте старий антифриз.
• Промийте систему охолодження, попередньо перевіривши всі шланги на предмет механічних пошкоджень.
• Багато хто не знає, скільки літрів антифризу в системі охолодження. Залийте стільки рідини, на скільки літрів призначений розширювальний бачок.
• Заведіть автомобіль і включіть в салоні пічку, щоб антифриз рівномірно розподілився по системі.

Як бачите, нічого складного в заміні охолоджувальної рідини автомобіля немає. Зверніть увагу, що якщо в старому антифризі присутні сліди іржі, слід найближчим часом звернутися з цією проблемою в автосервіс.

Як часто потрібно міняти антифриз в автомобілі

Статті на тему вибору та заміни антифризу, що зустрічаються в мережі, можна розділити на дві категорії. Перші — високопрофесійні та вичерпні, але занадто розлогі й насичені непотрібною пересічному автовласнику інформацією з історії автомобілебудування, фізики та хімії. Другі — короткі, але неповні, тому вони нерідко вводять в оману. Тому постараємося знайти золоту середину між цими крайнощами, уникаючи, якщо можна, заглиблення в хімію та інші технічні нюанси, знання яких не є обов’язковим.

По суті, автовласникові достатньо знати чотири моменти: чим загрожує знос антифризу; як визначити, що настав час доливати або міняти охолоджувальну рідину; як це зробити самостійно або куди звернутися по допомогу; як вибрати відповідну охолоджувальну рідину.

На першому питанні довго затримуватися не будемо — що буде якщо довго не міняти антифриз очевидно — вийде з ладу система охолодження. Або її вразить корозія, від якої захищають присадки антифризу, поки вони ще діють, або система засмітиться і мотор почне перегріватися. Зрештою деталі двигуна деформуються або заклинять, якщо ігнорувати попередження про перегрів.

Ознаки необхідності заміни антифризу

Стан охолоджувальної рідини передбачає її негайну заміну, якщо виявлено наступне:

• Рідина втратила первісний насичений колір і стала блідою — вона або багаторазово розбавлялася шляхом доливання води, або була залита дуже давно.
• Рідина набула брудно-бурого відтінку, який свідчить про корозію в системі та охолоджувальних каналах двигуна — антикорозійні присадки антифризу більше не працюють.
• Рідина стала мутною, спостерігається осад — потрібна заміна з обов’язковою промивкою перед заливанням нового антифризу.
• На поверхні взятої для проби з розширювального бачка рідини наявні райдужні розводи — в рідину потрапила моторна олива. Перед заміною рідини треба знайти місце протікання із системи змащення двигуна до системи охолодження — простою заміною антифризу ця проблема зазвичай не вирішується.
• Радіатор «закипає», при тому що перевищення робочої температури охолоджувальної рідини не спостерігається (не включається сигналізація перегріву) — у багатьох сучасних моторах робоча температура ОР перевищує сто градусів Цельсія, і якщо антифриз кипить при 105 градусах при нормі 110, з ним точно щось не в порядку.
• Спроба відновити нормальний рівень антифризу шляхом доливання пари стаканчиків дистильованої води або не увінчалася успіхом, або після підйому рівня до нормального спостерігається одне з перерахованого вище.

Також антифриз слід замінити, якщо підійшов до кінця рекомендований автовиробником сервісний інтервал, тобто просто прийшов термін заміни антифризу. Правда, деякі автовиробники його не вказують, оскільки стверджують, що залита ще на заводі у систему охолодження рідина зберігає свої властивості «протягом усього терміну служби автомобіля». Тільки тут треба врахувати, що під таким під терміном служби може розумітися 5–7 років або до 200 тисяч пробігу. Тому дамо загальну для всіх рекомендацію — авто старше 5 років перевіряти антифриз щороку або через 50 000 кілометрів пробігу, навіть якщо така вимога виробником машини не висувається.

В цілому карбоксилатні (органічні) антифризи (клас G12) вважаються більш стійкими, ніж гібридні (G11), тому їх рекомендується оновлювати раз у п’ять років, тоді як гібридні — раз у два-три роки. Найдовговічніші антифризи — лобридні (клас G12++ та G13), можуть служити й до 10 років, але перевіряти їх стан на автомобілі, що вже зійшов з гарантії, все одно треба щорічно.

Як вибрати антифриз

У мережі є маса рекомендацій щодо вибору антифризу за кольором. Ми рекомендуємо знайти десяток таких матеріалів, не читаючи роздрукувати на принтері й . відправити в піч слідом за томиком листування Енгельса з Каутським. Тому що колір антифризу не має ніякого відношення до його типу та експлуатаційних характеристик!

Тут досвідчені водії можуть почати обурюватися — а як же загальновідома колірна класифікація, прийнята для охолоджувальних рідин концерном VAG? Адже загальновідомо, що гібридний антифриз, який використовувався Volkswagen в першій заливці до 2012 року, — обов’язково зелений, органічні охолоджувальні рідини типів G12 та G12+ завжди підфарбовують червоним пігментом, а нові лобридні антифризи типів G12++ та G13 — просто зобов’язані бути фіолетовими. Дехто навіть знає, що жовтий антифриз — це тип G5 розробки BASF. Ну а синій, само собою, — знаменитий ТОСОЛ, що підходить для старих автомобілів.

Так-то воно так, але є кілька нюансів. Наприклад, ТОСОЛ взагалі давно не виробляється — синього кольору може бути що завгодно, зокрема нові антифризи корейських виробників. Антифриз типу G12 може бути рожевого або бузкового кольору. І взагалі — не існує ніякого єдиного стандарту, згідно з яким антифриз певного типу має бути пофарбованим в якийсь конкретний колір. Все це — суто на розсуд виробника автохімії, який вільний дотримуватися кольорової традиції VAG або якоїсь іншої, або взагалі ніякої.

Всі робочі хімічні компоненти антифризів — що спирти, що етиленгліколь або пропіленгліколь, розчини фосфатів або карбоксилатів — прозорі рідини. Фарбують же антифризи спеціальними стійкими пігментами — щоб можна було, по-перше, визначити на око високий ступінь розведення їх водою. А також щоб ніхто ненароком не випив цю рідину, бо всі антифризи отруйні. Ну а раз колір не гарантує точної кореляції з типом антифризу, то й орієнтуватися на нього не варто.

Вибирати антифриз слід строго за специфікацією, зазначеною автовиробником — й такий, що реально отримав відповідні допуски (фраза «відповідає рівню допуску ХХХ» є визнанням фактичної його відсутності). Якщо під рукою немає сервісного посібника з обслуговування автомобіля — скористайтеся пошуком в Інтернеті, вказавши всі характерні особливості модифікації вашого авто: модель, двигун, рік випуску. Наприклад, вбиваємо «Антифриз Renault Sandero 1.6 16v 2010» та знаходимо таке: «Допуск Renault 41-01-001/- -S Type D». Потім вбиваємо «Антифриз Renault 41-01-001 / Type D» й знаходимо конкретний продукт.

Вибирайте продукти тільки від реально існуючих і пристойних виробників, бажано тих, що оперують власними виробничими потужностями (вбиваємо в пошуковик «ХХХ [назва виробника] завод розташований»). Не обов’язково найдорожчі, але не нижче середнього цінового сегмента — якщо у виробника є власний завод і репутація на ринку, то співвідношення ціни і якості має бути непоганим.

Не купуйте антифриз в сумнівних місцях (на ринках, в імпровізованих точках вздовж дороги) — там великий ризик наразитися на підробку. Можуть спритні ділки впарити контрафакт і менеджерам із закупівлі великих неспеціалізованих супермаркетів — прецеденти мали місце. Краще за все купувати такі критичні з точки зору підтримки працездатності автомобіля продукти у великих спеціалізованих мережах дистриб’юторів автозапчастин та ЗОР.

Порада
Якщо на опакованні продукту наводяться допуски одночасно майже всіх європейських і японських автовиробників — швидше за все, ви маєте справу з нахабною підробкою. Річ у тім, що європейські автоконцерни віддають перевагу силікатним антифризам, американські ж, так само як і японські з корейськими, — використовують в основному фосфатні. Вимоги до них настільки різні, що виготовити продукт, придатний для застосування в більшості європейських і азійських марок одночасно, — практично неможливо.

Чи можна доливати та змішувати антифризи

Відповідь проста — якщо для відновлення рівня потрібно долити небагато, то можна. Але при дотриманні двох умов. Перша — немає ознак зносу антифризу (див. вище). Друга — ви точно знаєте, що доливаєте такий самий антифриз. Тому що змішувати антифризи не можна. Різні типи — критично не можна, оскільки інгібітори корозії можуть вступати в реакцію взаємної нейтралізації (від чого система охолодження залишиться без захисту), може випадати осад, що закупорює канали радіатора, можливі й інші небажані хімічні взаємодії. Єдине, допускається змішування антифризів класів G11 та G12 — але тільки від одного виробника. А ось змішування антифризів різних виробників — навіть одного й того ж типу — вкрай не рекомендується, оскільки нікому не відомо, в яку реакцію вступлять присадки.

Можливі наслідки змішування антифризів

• Утворення опадів і шламу, що веде до засмічення радіатора опалювача, зниження тепловіддачі та перегріву двигуна, деформації прокладки головки блоку, а в гіршому випадку — до заклинювання деталей ЦПГ з самими сумними наслідками.
• Ураження компонентів системи охолодження корозією, і як його результат: протікання радіатора, роз’їдання каналів охолодження блоку, потрапляння антифризу в камери згоряння.
• Витікання антифризу по патрубках, розм’якшення прокладок і шлангів.
• Перетворення рідини в гель, який погано прокачується по системі охолодження, що неминуче призведе до перегріву помпи та виходу з ладу її підшипника, а це в підсумку загрожує обривом ременя ГРМ, загинанням клапанів і капремонтом двигуна.

Якщо для відновлення рівня антифризу потрібно долити трохи, можна просто долити води. Швидше за все це призведе просто до відновлення хімскладу рідини, оскільки саме вода зазвичай і випаровується з системи. Рекомендується використовувати дистильовану воду в кожному разі, але для фосфатних антифризів це вимога є категоричною — якщо в систему потрапить звичайна водогінна вода, присадки відразу ж випадуть в осад.

Як і куди заливати антифриз

Антифриз продається у вигляді готового розчину або у вигляді концентрату. Розводити концентрат треба суворо відповідно до рекомендацій виробника. Якщо вказані варіанти пропорції для різних кліматичних умов — вибирайте найбільш низькотемпературний склад з можливих для вашого регіону. Використовувати менше ніж 25% концентрату не рекомендується — все-таки антифриз це не тільки «холодоагент», а й засіб догляду за системою. Але не варто й без причини перевищувати концентрацію більше ніж 50% — в цьому випадку більше не означає краще, оскільки занадто висока концентрація захисних присадок знижує теплопровідність стінок радіатора. Зазвичай 1:1 — оптимальне співвідношення для нашого регіону.

Орієнтуватися при розведенні концентрату охолоджувальної рідини на основі етиленгліколю можна на значення, наведені в таблиці (якщо вони не суперечать тим, що зазначив виробник).

Відразу обмовимося, що коли потрібно міняти охолоджувальну рідину, то не у всіх автомобілях є можливість коректно виконати цю процедуру без спеціального обладнання. Річ у тім, що в автомобілях попередніх поколінь системою охолодження керував звичайний термостат, проте в сучасних моторах контроль температури здійснюється низкою датчиків. І оскільки заміна охолоджувальної рідини проводиться, звичайно, «на холодну», є великий ризик утворення повітряної пробки, яку в гаражних умовах прокачати не вийде, і все одно доведеться звертатися на СТО.

Процедура заміни антифризу

1. Зливати старий антифриз треба через зливний отвір або зливний краник радіатора (за відсутності зливного отвору/краника — шляхом зняття нижнього патрубка радіатора).
2. Коли рідина стече — закрийте зливний отвір радіатора (встановіть на місце та затягніть хомутом патрубок).
3. Відкрутіть пробки, призначені для випуску повітря з системи.
4. Заливайте охолоджувальну рідину в горловину радіатора, а за відсутності такої — в розширювальний бачок (актуально для більшості сучасних автомобілів). Лийте рівномірно, не перериваючи потік і не поспішаючи, поки рідина не підніметься до рівня пробок (стежте за рівнем антифризу в бачку і в самому радіаторі: верхня смужка — для бачка, нижня — для радіатора), і відразу закручуйте їх.
5. Запустіть двигун, дочекайтеся включення вентиляторів, заглушіть мотор і перевірте рівень антифризу (швидше за все, рівень трохи впаде). Долийте антифриз до максимальної позначки бачка.
6. Прикріпіть на бачок бирку із зазначенням дати заміни та маркування залитого антифризу. Тоді наступного разу не доведеться гадати, що ж було там залито.

Якщо в злитій рідині були забруднення або якщо ви не впевнені в тому, що заливаєте рідину того ж типу (і бажано від того ж виробника), — треба промити систему. Якщо були забруднення — спочатку промивкою системи охолодження, а потім дистильованою водою. Якщо просто не впевнені в співпадінні антифризів — тільки водою. Процедура полягає в заливанні промивки/води так само, як це описано для антифризу, після чого слід запустити двигун на 10 хвилин, потім дати йому охолонути й злити промивну рідину/воду.

Після завершення всіх процедур визначити, чи не залишилися в системі повітряні пробки, можна, включивши обігрів салону — якщо з печі (яка до заміни антифризу точно була справною) йде холодне повітря, значить, повітря вийшло не все. Позбутися пробки можна, давши двигуну попрацювати без навантаження (на місці на нейтральній передачі) на високих оборотах протягом пари хвилин, не більше. Якщо це не допомогло — звертайтеся на СТО.

Якщо ж щось з описаного в цьому розділі викликає сумніви — відразу звертайтеся до автосервісу. Тільки запитайте майстра, якого кольору антифриз підходить для вашої машини, і якщо зрозумієте, що він як і раніше підбирає охолоджувальну рідину за кольором, а не за допусками — зверніться на станцію із компетентним персоналом.