В українській мові існує десять частин мови: шість самостійних або повнозначних, три службових і вигук, який стоїть окремо. Самостійні частини мови – це іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник. Службові частини мови – це прийменник, сполучник, частка.
До службових частин мови належать прийменник, сполучник, частка.
У нашій мові виділяють 10 частин мови. Вони поділяються на самостійні та службові. Слова, які мають лексичне і граматичне значення, виступають членами речення й утворюють речення, а також називають предмети, поняття, прикмети, якість, кількість, порядок дії й стан предмета — називаються самостійними.
Відповідно до класичних підручників граматики в українській мові виділяють десять частин мови: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник, прийменник, сполучник, частку і вигук.
Виноградова, згідно з якою до службових слів відносяться «частки мовлення»: частки, прийменники та сполучники.
Усі займенники змінюються за відмінками: хто — кого, кому, ким, (на) кому. Деякі займенники змінюються ще й за родами та числами: чий — чия, чиє, чиї. У реченні займенник найчастіше виступає: підметом: Вчора я ходив у школу.
До службових частин мовиналежатьслова, котрі не називають жодних реалій (предмет, дію, ознаку тощо), …
