Для абітурієнта

Післанництво Церкви – це проповідувати благовість кожній людині, що приходить у цей світ (Мр. 16,15). Успіх цієї місії залежить, в основному, від дії Святого Духа, якого Христос Бог послав своїм учням і Апостолам, щоб перебував з ними до кінця віків (Ів. 14,16). Але крім цієї дії необхідне сприяння з боку людини, щоб цей задум щодо спасіння людей здійснився. Тому священиче покликання і служіння включається в життя і післаництво Церкви, і тому велику вагу має те, щоб кандидат на священика, який вступає до духовної семінарії, усвідомив собі як слід важливість і значення священичого покликання.

Духовна семінарія є тією установою, яка приготовляє семінаристів до священства, тому має дати семінаристам можливість виробити і розвинути в собі чесноти та здобути знання, яких вимагає високий і святий духовний стан. Завданням духовної семінарії є виховати священиків, що мають дбати не лише про спасіння своїх душ, але які стануть добрими і ревними працівниками у винограднику Христовому, вірними у всьому Його слугами і управителями Божих Таїн. Вони покликані продовжувати діло спасіння душ, відкуплених святою Кров’ю Христа, ширити і боронити віру Вселенської Церкви і збільшувати славу Божу.

Духовна семінарія – це формаційно виховна установа, де живе спільнота тих, які пішли за покликом Христа для праці в Його винограднику. Бог дає почути свій голос на різноманітні лади, Він незмінно і повсякчасно відповідає покликові Христа: «Ідіть за мною, я зроблю вас рибалками людей» (Мт.4,19). Прийнявши цей Христовий поклик, Його учень полишає дім, братів, сестер, батька, матір, все своє майно (Мр. 10,28-31), та вступає до семінарії, щоб активно пройти необхідний духовний вишкіл, що триває 6 років, щоб стати гідним і вправленим співробітником Христовим в освяченні, навчанні й веденні Божого люду.

УМОВИ ПРИЙНЯТТЯ ДО СЕМІНАРІЇ НА 2023-2024 Н. Р.

До семінарії приймаються юнаки віком від 17 до 30 років, виключно неодружені особи.

Усі документи приймаються тільки особисто та в оригіналі.

Приймальна комісія буде знаходитись на 8-му поверсі в приміщенні ПЗВО «Івано-Франківська академія Івана Золотоустого», за адресою вул. Владики Софрона Мудрого, 22.

У приймальну комісію духовної семінарії необхідно подати такі документ и :

1. Поручення місцевого Архієрея на ім’я ректора семінарії.
   До Івано-Франківської духовної семінарії можуть бути прийняті також кандидати з інших єпархій, але тільки за порученням (направленням) свого Архієрея.
2. Свідоцтво про Хрещення і Миропомазання;
3. Автобіографія;
4. Документ про здобуття повної середньої або вищої освіти та додаток до нього (копія);
5. Результат Національного мультипредметного тестування (НМТ) (копія) або:
   копія сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання (сертифікати ЗНО 2019-го, 2020-го і 2021-го років) з предметів:
   – Українська мова та література або Українська мова;
   – Історія України;
   – Географія або іноземна мова (англійська, німецька, французька або іспанська);
6. Характеристика-рекомендація від місцевого пароха (у закритому конверті з печаткою парафії);
7. Медична довідка за формою 086-У;
8. Амбулаторна картка;
9. Військово-облікові документи (посвідчення про приписку до призовної дільниці, військовий квиток або тимчасове посвідчення замість військового квитка). Військові документи повинні бути актуальні (непротерміновані)
10. Шість фотокарток розміром 3,5х4,5;
11. Копії паспорта (1,2,9,10,11 сторінки), якщо ID-картка, то копія виписки (2 примірники);
12. Довідка про склад сім’ї та місце проживання;
13. Поштові марки по Україні (15 шт.).

Термін навчання в Івано-Франківській духовній семінарії – 6 років.

Форма навчання – денний стаціонар закритого типу.

Під час вступних іспитів від кандидата будуть вимагатися знання з таких галузей:

• спів (перевірка слухових і голосових здібностей);
• тестування з основ віри: (Катехизм, Історія Старого і Нового Завітів, Історія Церкви, Історія України);
• Медична комісія
• співбесіда.

До уваги абітурієнтів 2023 року: Волинська духовна семінарія запрошує на навчання

Волинська духовна семінарія – вищий духовний навчальний заклад, що здійснює підготовку кандидатів для пастирського служіння та богословів згідно з Церковним освітнім стандартом базової вищої духовної освіти.

Основним завданням системи освітнього процесу у Волинській духовній семінарії є забезпечення необхідного рівня підготовки кандидатів для пастирського служіння, богословів та фахівців інших форм церковного служіння.

Семінарія має статус юридичної особи, здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту і є учбовим закладом Української Православної Церкви згідно з реєстраційним свідоцтвом Ради у справах релігії при Кабінеті Міністрів України за № 422 від 16.03.1994 р.

У духовній семінарії існують наступні форми навчання: стаціонарна і заочна. Нормативний термін засвоєння програми для стаціонарної форми навчання – 4 роки. Студентам стаціонарної форми навчання надається безкоштовний гуртожиток і харчування.

Підготовка кандидатів для пастирського служіння здійснюється через засвоєння ними православного віровчення, основ духовного життя та пастирського служіння, християнських норм моральності, а також через прищеплення любові до православного богослужіння.

Після закінчення семінарії студенти здають випускні екзамени та захищають випускну кваліфікаційну роботу. Випускнику видається диплом про базову духовну вищу освіту з присвоєнням кваліфікації в галузі православного богослов’я.

При ВДС також функціонують дворічні курси регентів-псаломщиків і заочний сектор для священнослужителів.

ПРАВИЛА ПРИЙОМУ НА СТАЦІОНАРНЕ ВІДДІЛЕННЯ ВОЛИНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ
На стаціонарне відділення Волинської духовної семінарії приймаються особи чоловічої статі віруючі Української Православної Церкви віком від 18 до 35 років, які мають середню або вищу освіту, не одружені або одружені першим шлюбом.

Абітурієнтам необхідно подати в канцелярію семінарії наступні документи:

– прохання на ім’я ректора семінарії (посилання на документ див. нижче);
– рекомендацію парафіяльного священика, завірену керуючим архієреєм;
– анкету (посилання на документ див. нижче);
– чотири фотокартки розміром 3х4 см;
– автобіографію;
– свідоцтво про народження (оригінал);
– документ про освіту (оригінал);
– довідку про склад сім’ї;
– довідку про стан здоров’я;
– довідку (а не свідоцтво) про хрещення;
– довідку про вінчання (для одружених).

При подачі документів особисто в канцелярію (всі вони мають бути вкладені в папку) з собою мати паспорт і військовий квиток (приписне свідоцтво).

Прийом документів проводиться ДО 23 СЕРПНЯ 2023 РОКУ.

Дата складання вступних іспитів: 25 СЕРПНЯ 2023 РОКУ.

Абітурієнти допускаються до екзаменів при наявності всіх документів.

Студентам надається гуртожиток і харчування.

Початок навчання – 1 ВЕРЕСНЯ.

Абітурієнти повинні пройти співбесіду та скласти наступні екзаменаційні іспити:
1. Письмова робота.
2. Священна історія Старого і Нового Завітів (усно).
3. Церковно-слов’янська мова (читання).
4. Церковний спів.

ВІД АБІТУРІЄНТІВ ВИМАГАЄТЬСЯ УСВІДОМЛЕНЕ ЗНАННЯ НАПАМ’ЯТЬ МОЛИТОВ:
Початкових: «Слава Тебе, Боже наш, слава Тебе», «Царю Небесный», «Святый Боже», «Пресвятая Троице», «Отче наш», «Приидите поклонимся».
Ранішніх: «От сна востав», «Боже, очисти мя, грешнаго», «Святый Ангеле, предстояй окаянней моей души».
Вечірніх: «Боже Вечный», «Вседержителю Слово Отче», «Благаго Царя Благая Мати», «Ангеле Христов, хранителю мой».
Божій Матері: «Богородице Дево, радуйся», «Достойно есть», «Взбранной Воеводе», «Милосердия двери», «Не имамы иныя помощи».
А також: Символ віри, молитва прп. Єфрема Сиріна, молитва перед св. Причастям, Десять заповідей Закону Божого, Заповіді блаженств, тропарі Дванадесятих свят, тропар своєму святому, псалми 50-й і 90-й.

ПРОГРАМА З БІБЛІЙНОЇ ІСТОРІЇ ДЛЯ АБІТУРІЄНТІВ ВОЛИНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ

Священна історія Старого Завіту:
1. Історія створення Богом світу. Дні творіння.
2. Історія гріхопадіння у раю прабатьків і його наслідки.
3. Вигнання з раю Адама і Єви.
4. Відомості про дітей Адама і Єви – Каїна та Авеля.
5. Сиф і нове благочестиве покоління.
6. Праведний Ной і побудова ковчега.
7. Причини всесвітнього потопу.
8. Всесвітній потоп.
9. Спасіння людей від потопу та життя сім’ї Ноя після потопу.
10. Благословення синів Ноя.
11. Причини, історія та наслідки побудови Вавилонської вежі.
12. Поява ідолопоклонства.
13. Покликання Аврама і переселення його в Обітовану Землю.
14. Аврам в Єгипті.
15. Аврам і Лот.
16. Зустріч Аврама з Мелхіседеком.
17. Богоявлення Аврааму.
18. Сара і Агар, народження Ізмаїла.
19. Явлення Бога Аврааму біля дуба Мамврійского.
20. Загибель нечестивих міст Содому і Гоморри.
21. Народження Ісаака і вигнання Агарі з Ізмаїлом.
22. Принесення Ісаака в жертву Богу.
23. Смерть Сарри та одруження Ісаака на Ревеці.
24. Продаж первородства Ісава Якову.
25. Благословення Якова Ісааком.
26. Втеча Якова від Ісава.
27. Видіння ліствиці Якова.
28. Зустріч Якова з Рахіллю.
29. Служба Якова у Лавана.
30. Хитрість Якова, його відхід від Лавана.
31. Боротьба Якова з таємничим Противником. Зустріч Якова з Ісавом.
32. Історія патріарха Йосифа.
33. Продаж братами Йосифа ізмаїльтянам.
34. Йосиф у будинку Потіфара.
35. Йосиф у в’язниці.
36. Тлумачення Йосифом снів фараона.
37. Зустріч Йосифа з братами. Йосиф відкривається братам.
38. Стан євреїв в Єгипті після смерті Йосифа.
39. Життя Мойсея в Єгипті та покликання на пророче служіння.
40. 10 єгипетських кар і встановлення свята Пасхи.
41. Втеча з Єгипту, чудесний перехід євреїв через Червоне море.
42. Заключення Завіту, Синайське законодавство і його значення.
43. Побудова похідного храму і його устрій.
44. Старозавітне священство.
45. Історія 12-ти розвідників Землі Обітованої, їх повернення. Покарання народу.
46. Бунт Корея, Дафана й Авірона.
47. Смерть Аарона, мідний змій.
48. Історія Валаама і Валака. Месіанське пророцтво.
49. Іісус Навин – вождь єврейського народу.
50. Шпигуни в Єрихоні, чудесний перехід Йордану, взяття Гая.
51. Хитрість жителів Гаваона, битва біля Гаваона, подальше завоювання і поділ Землі Обітованої.
52. Політичний і релігійний стан Ізраїлю після смерті Ісуса Навина.
53. Пророчиця Девора і суддя Варак.
54. Суддя Гедеон.
55. Суддя Ієффай і його обітниця.
56. Суддя Самсон.
57. Історія Руфи.
58. Первосвященик і суддя Ілій.
59. Сини Ілія: Офні та Фінієс.
60. Самуїл – пророк і суддя.
61. Сходження на престол Саула. Кіс і його сини. Пропажа ослиць.
62. Помазання Саула на царство.
63. Обрання царя народом за жеребом у Массифі.
64. Перемога Саула над аммонитянами.
65. Царювання Саула і його непослух.
66. Помазання Давида, юний Давид при дворі Саула.
67. Голіаф і Давид. Слава Давида і заздрість Саула.
68. Сходження на престол Давида у Хевроні над Іудою.
69. Історія Ієвосфея – сина Саула, семирічна громадянська війна.
70. Загальне визнання Давида царем, взяття Давидом Єрусалиму, перенесення Ковчега.
71. Війни Давида. Одкровення Нафану. Моральне падіння царя Давида.
72. Бунт Авесалома. Сходження на престол Соломона, Адонія, смерть Давида.
73. Царювання Соломона. Чудесне сновидіння в Гаваоні.
74. Одруження Соломона на дочці фараона, внутрішня і зовнішня політика Соломона.
75. Побудова першого Єрусалимського храму, його устрій і освячення.
76. Багатство Соломона і його моральне падіння, останні роки царювання.
77. Ровоам – наступник Соломона, відпадіння десяти колін, поділ єврейського народу.
78. Короткий огляд історії Ізраїльського царства, цар Ієровоам.
79. Встановлення нового культу поклоніння золотому теляті в Дані і у Вефилі.
80. Історія безбожного Ахава і Єзавелі.
81. Короткий огляд історії Іудейського царства.
82. Нашестя Навуходоносора і початок сімдесятирічного вавилонського полону.
83. Пророки Старого Завіту та їх служіння.

84. Місце і час служіння пророка Іллі, викриття Ізраїльського царя Ахава і пророкування про посуху.
85. Життя пророка Ілії біля потоку Хораф і у Сарептської вдови. Гора Карміл. Єзавель. Ілля на Синаї.
86. Єлисей – наступник пророка Іллі, взяття Іллі на небо.
87. Пророк Єлисей: місце і час служіння, покликання і перші чудеса, зцілення Неємана, посмертне чудо.
88. Чудесна історія пророка Іони.
89. Життя іудеїв у вавилонському полоні.
90. Пророк Даниїл і його друзі.
91. Сон Навуходоносора, сповідування Навуходоносором Бога Ізраїля, а також його указ.
92. Цар Кір і його наступ на Вавилон. Облога Вавилона. Бенкет Валтасара.
93. Пророк Даниїл і Дарій Мідянин. Пророк Даниїл у лев’ячому рову.
94. Подальше життя пророка Даниїла в Вавилоні, одкровення йому седмиць пророцтво про час пришестя Месії, звільнення з полону.
95. Історія Есфір.
96. Повернення іудеїв з вавилонського полону.

Священна історія Нового Завіту:
1. Благовіщення Пресвятої Діви Марії.
2. Відвідування Богородицею праведної Єлизавети.
3. Народження Іоанна Предтечі.
4. Одкровення праведному Йосифу про Боговтілення.
5. Різдво Христове.
6. Поклоніння пастухів.
7. Обрізання і Стрітення Богонемовляти Іісуса.
8. Поклоніння волхвів.
9. Втеча в Єгипет і вбивство вифлеємських немовлят.
10. Смерть Ірода і повернення святого сімейства у Назарет.
11. Дванадцятирічний Іісус в Єрусалимському храмі.
12. Іоанн Хреститель, його життя і проповідь.
13. Вихід Господа Іісуса Христа на суспільне служіння: явління Іісуса Христа народу, хрещення на Йордані, свідоцтво про Нього Предтечі.
14. Історія покликання перших учнів.
15. Сорокаденний піст та спокуси Іісуса Христа.
16. Повернення Господа в Галілею і перше чудо в Кані Галілейській.
17. Христос в Єрусалимі на святі Пасхи.
18. Бесіда Іісуса Христа з Никодимом.
19. Бесіда Іісуса Христа з самарянкою.
20. Заочне зцілення сина царедворця в Капернаумі.
21. Проповідь Іісуса Христа в Назаретській синагозі.
22. Чудесний лов риби і покликання перших учнів.
23. Зцілення біснуватого в Капернаумській синагозі.
24. Зцілення тещі Петра і багатьох хворих в Капернаумі.
25. Зцілення розслабленого в Капернаумі.
26. Покликання Левія-Матфея до апостольського служіння.
27. Іісус Христос в Єрусалимі на другій Пасці.
28. Зцілення розслабленого при овечій купелі.
29. Зривання учнями Христа колосків і суперечка про суботу.
30. Зцілення сухорукого.
31. Повернення Іісуса в Галілею і обрання дванадцяти апостолів.
32. Нагірна проповідь: заповіді блаженства.
33. Нагірна проповідь: вчення про вбивство, перелюб, розлучення, клятву і помсту.
34. Нагірна проповідь: вчення про любов до ближніх, милостиню, молитву, піст, безкорисливість.
35. Зцілення слуги Капернаумського сотника.
36. Воскрешення Христом сина наїнської вдови.
37. Посольство Іоанна Хрестителя до Іісуса Христа.
38. Прощення грішниці в домі Симона фарисея.
39. Зцілення Іісусом біснуватого і богохульство фарисеїв.
40. Запроторення у темницю Іоанна Предтечі і його смерть.
41. Чудесне насичення народу п’ятьма хлібами і двома рибами.
42. Буря на озері і ходіння Спасителя по водам.
43. Притча про сіяча.
44. Притча про зерно гірчичне.
45. Притча про закваску.
46. Притча про скарб на полі і купця, що шукає дорогоцінну перлину.
47. Притча про пшеницю і кукіль (плевел).
48. Приборкання бурі на Генісаретському озері.
49. Зцілення біснуватого в країні Гадаринській.
50. Зцілення кровоточивої жінки і воскрешення Іісусом дочки начальника синагоги Іаіра.
51. Зцілення біснуватої дочки хананеянки.
52. Насичення чотирьох тисяч чоловік.
53. Думка іудейського народу про Іісуса Христа, сповідання апостола Петра, нерозумна ревність Петра.
54. Преображення Іісуса Христа.
55. Зцілення біснуватого отрока.
56. Жінка, взята в перелюбстві, перед судом Спасителя.
57. Зцілення сліпонародженого.
58. Притча про доброго пастиря.
59. Притча про зниклу вівцю.
60. Притча про втрачену драхму.
61. Притча про блудного сина.
62. Притча про милосердного самарянина.
63. Притча про митаря і фарисея.
64. Притча про неправедного суддю.
65. Бесіда Христа з багатим юнаком про багатство.
66. Притча про багача і злиденного Лазаря.
67. Зцілення десяти прокажених.
68. Вчення Христа про шлюб та безшлюбніть, благословення дітей.
69. Притча про виноградарів, які були покликані на роботу в різний час дня.
70. Воскрешення Лазаря чотириденного.
71. Прохання Соломії, матері синів Зеведеєвих за своїх дітей.
72. Зцілення сліпого у ієрихонських воріт, навернення Закхея.
73. Христос у Віфанії за шість днів до Пасхи, вечеря в домі Симона прокаженого.
74. Вхід Господній у Єрусалим.
75. Великий Понеділок: прокляття Іісусом безплідної смоковниці, друге вигнання торговців із Храму.
76. Великий Вівторок: останнє відвідування Іісусом Храму і повний розрив з духовними керівниками народу, притча про двох синів, притча про злих виноградарів.
77. Великий Вівторок: питання фарисеїв про податок кесарю, питання садукеїв про воскресіння померлих, питання книжника про найбільшу заповідь у законі.
78. Великий Вівторок: притча про десять дів, притча про таланти.
79. Великий Вівторок: бесіда про Страшний Суд.
80. Велика Середа: Христос у Віфанії, збори Синедріону і рішення про взяття Христа хитрістю, зрада Іуди.
81. Великий Четвер: Таємна вечеря, Іуда покидає пасхальну трапезу, встановлення Таїнства Євхаристії, прощальна бесіда з учнями.
82. Великий Четвер: Гефсиманське моління, зрадницький поцілунок Іуди.
83. Великий Четвер: на допиті у первосвященика Анни, зречення і каяття Петра. Суд Синедріону. Смерть зрадника Іуди.
84. Велика П’ятниця: Христос і Пілат.
85. Велика П’ятниця: шлях Іісуса на Голгофу.
86. Велика П’ятниця: розп’яття, хресна смерть і поховання Іісуса.
87. Велика Субота: поставлення варти до гробу, зішестя Іісуса в пекло.

88. Воскресіння Христове: воїни біля гробу, мироносиці біля гробу, несподіване явління Ангела і радісна звістка,
89. Воскресіння Христове: апостоли Петро та Іоанн біля гробу, смертельний переляк воїнів, їх «благовістя» первосвященикам, реакція Синедріону.
90. Явління Воскреслого Господа.
92. Вознесіння Господнє.
93. Зішестя Святого Духа на апостолів – народження Церкви Христової.

Рекомендована література:
1. Біблія.
2. Прот. Серафим Слободський. «Закон Божий».
3. Прот. Петро Влодек. «Закон Божий».

ПРАВИЛА ПРИЙОМУ НА РЕГЕНТСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ ВОЛИНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ

Регентське відділення Волинської духовної семінарії готує регентів-псаломщиків церковних хорів Української Православної Церкви.
Термін навчання складає 2 роки.
На регентські курси приймаються особи чоловічої і жіночої статі.
До вступників ставляться ті ж вимоги, що й до абітурієнтів на стаціонар ВДС.
Студенти регентського відділення гуртожитком не забезпечуються.

ПРАВИЛА ПРИЙОМУ НА ЗАОЧНИЙ СЕКТОР ВОЛИНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ

На заочний сектор Волинської духовної семінарії приймаються клірики Української Православної Церкви віком до 50 років, які перебувають на парафіяльній службі.
Зарахування на заочний сектор відбувається згідно з рекомендацією керуючого архієрея без вступних іспитів.
Вступникам необхідно подати ДО 1 ВЕРЕСНЯ в канцелярію семінарії наступні документи:
– прохання на ім’я ректора (на місці);
– благословення правлячого архієрея;
– анкету (на місці);
– автобіографію;
– документ про освіту (копія);
– посвідчення (копія) про хіротонію (у сан диякона, у сан священика);
– указ про призначення на парафіяльне служіння (копія);
– дві фотокартки 6х8;
– копію паспорта;
– копію свідоцтва про народження.

Життя Жульена Сореля в духовній семінарії у Безансоні

У духовних шуканнях Жульєна Сореля можна виділити кілька етапів: життя у Вер’єрі у своїй родині, а потім гувернером у сімействі мера пана де Реналя; перебування в Безансонській духовній семінарії; Париж, особняк маркіза де Ла-Моля; злочин і каяття у в’язниці.

Найважчим періодом у духовному становленні головного героя був безансонський період.

Думка про те, щоб стати священиком, виникла ще у Вер’єрі, коли Жульєн зрозумів, щ о іншого шляху зробити кар’єру для нього, простолюдина, не існує. Він ніколи не був набожним, але дуже хотів

пробитися нагору. І хоча в Безансонську семінарію він пішов без особливого бажання, намагався прикласти зусилля волі і розуму, щоб досягти мети.

Ввійшовши в Безансон, Жульєн мріє зустріти там розумних і шляхетних людей, але він не знав, що розум і знання в семінарії треба було ховати, щоб не викликати до себе ненависті. Жульєн був усього-на-всього бідний сільський хлопчик, у якого не було знатних заступників. Єдине, що було в нього, – рекомендаційний лист вер’єрського священика Шелана. Приїхавши в Безансон, Сорель підійшов до воріт семінарії, побачив залізний золочений хрест на них і подумав: “Ось воно,

У семінарії панувала обстановка тотального стеження, виказування і показного благочестя. Талановитих семінаристів було небагато, більшість складали темні невігласи. Жульєн тримався від них осторонь, так само як і вони від нього. Він хотів досягти успіху в навчанні, але незабаром йому дали зрозуміти, що “бути першим з різних предметів… вважалося гріхом гордині… успіх у науках здавався підозрілим… смиренність – вище за все…” Кожний свій важливий крок він ретельно обмірковував, проте встиг набути репутації вільнодумця… Жульєн був грішний у тому, що міркував, судив, а не підкорявся авторитетам. Юнак думав, що справжню науку життя він пройшов у Вер’єрі, а виявляється, то було тільки підготовкою до життя. І Жульєн вирішив ретельно стежити за собою, не допускати похибок. Який же це був пекельний труд – щохвилини лицемірити!

Він доклав багато старань, щоб його погляд не був “мислячий”, щоб він був повний віри в Бога. На своє нещастя, це в нього погано виходило, що давало семінаристам привід дружно його ненавидіти. Його красномовство, його білі руки, надмірна охайність – усе викликало ненависть до нього.

Йому дали прізвисько, що вселяло усім жах, – Мартін Лютер. І все-таки прийшла та година, коли Жульєн був гідно оцінений й одержав перше підвищення – призначений репетитором з Нового і Старого Завіту.

Щодня Жульєна випробовували то семінаристи, то вихователі. На іспиті він відповідав блискуче, але один із супротивників абата Пірара задав йому питання про Горація. Сорель відповідав упевнено, але тільки потім зрозумів підступ: цей автор у семінарії був не вельми шанований. Жульєну призначили 198 місце.

Ставлення до юнака змінилося після того, як він одержав у подарунок від єпископа вісім томів творів Тацита. “З цієї хвилини ніхто вже не наважувався виявити заздрість: до нього явно підлещувалися”. Однак із семінарії пішов абат Пірар, добровільно відмовився від посади, що засмутило, мабуть, тільки одного Жульєна. Але ця ж подія допомогла Сорелю вирватися із семінарії.

Абат Пірар порекомендував маркізу де Ла-Молю Жульєна Сореля як дуже кмітливу молоду людину, і Жульєн одержав запрошення переїхати до Парижа.

“Нарешті прийшов час з’явитися на арені великих подій”, – подумав Жульєн Сорель. Починалося нове життя, відкривалися нові блискучі перспективи…

1. Твір на тему: “У чому полягає життєва драма Жульена Сореля у романi “Червоне i чорне” Жульєн Сорель, головний герой роману “Червоне і чорне” – це дуже цікавий персонаж для розгляду. Інтерес до Жульєна розкривається в тому, що він пережив неймовірну життєву драму, яку мало хто переживає за своє життя. Саме драма Жульєна Сореля є ключовим елементом твору, якою автор ефективно твір закінчує. Розгляд цієї драми надзвичайно важливий для розуміння всього […].
2. Твір на тему: “Шлях Жульена Сореля – це шлях злету чи падіння?” Аналізуючи різних літературних героїв, завжди можна дати їм якусь оцінку з точки зору їх загальних життєвих досягнень. Зокрема, це можна зробити і відносно головного героя роману Стендаля “Червоне і чорне” Жульєна Сореля. Однозначної відповіді на питання про те, чи є його життєвий шлях шляхом злету або падіння, дати не можна. Саме з цієї причини це […].
3. Загибель Жульєна Сореля – це поразка чи перемога? І. Ідеали Жульєна Сореля. (Кумиром Жульєна Сореля був Наполеон, бо він зміг вибитися вгору, до влади та кар’єри завдяки особистим талантам. Саме тому Жульєн спочатку мріяв про кар’єру військового.) ІІ. Чому змінився ідеал Жульєна? (Сорель вчасно зрозумів, що бути військовим неактуально, тому що епоха Реставрації вимагала інших якостей. Тепер у Франції правив король, якого оточували […].
4. Хто винен у трагедії Жульєна Сореля? 1830 року вийшов у світ роман Стендаля «Червоне і чорне». Твір має документальну основу: Стендаля вразила доля молодої людини, засудженої до страти,- Берте, що стріляв у матір дітей, гувернером яких він був. І Стен-даль вирішив розповісти про молоду людину, яка не змогла знайти свого місця в суспільстві XIX століття. Чому? Про це я скажу трохи […].
5. Хто винуватий у трагедії Жульєна Сореля? (за романом Стендаля “Червоне і чорне”) У листопаді 1830 року виходить друком найкращий твір видатного французького письменника Стендаля (справжнє ім’я Анрі-Марі Бейль) із підзаголовком “Хроніка XІX століття”. Це соціально-психологічний роман. Простежуючи шлях головного героя Жульєна Сореля, письменник розповідає про падіння звичаїв, про корисливість буржуазії, про нікчемність і слабкість дворянства, про пробудження у суспільстві нових сил. В основі роману – конфлікт особистості […].
6. Наполеон у житті Жульєна Сореля (за романом Стендаля “Червоне і чорне”) Історія Жульєна Сореля – це історія людини, яка мріяла і прагнула вирватися за межі сім’ї і свого соціального стану, аби домогтися щастя. Його батько – колишній селянин, а нині власник лісопильні – не розумів сина й принижував його гідність через те, що син був не схожий на нього, а читав, прагнув більше дізнатися про світ. […].
7. Твір на тему: “У чому поразка і подвиг Жульєна Сореля? За твором Стендаля “Червоне і чорне” Жульєн Сорель – це не просто головний герой великого твору “Червоне і чорне” видатного французького письменника Фредеріка Стендаля. Крім того, Жульєн також може вважатися надзвичайно цікавим образом, людиною, яка зустрічається дуже рідко, а тому дуже цікава для розгляду і аналізу. Зокрема, поряд з іншими проблемами образу цієї молодої людини, дуже цікаво подумати про те, що […].
8. Твір на тему: “Соціальній злет та моральне падіння Жульєна Сореля” Не тільки в житті, але і в літературі існує безліч прикладів і показових ситуацій, коли соціальний підйом людини безпосередньо пов’язаний з його моральним падінням. Наш світ влаштований так, що для досягнення якої-небудь істотного або навіть незначного успіху людині доводиться вести себе аморально, не враховуючи, а в деяких випадках навіть йдучи врозріз з інтересами інших людей. […].
9. Твір-роздум: “Образ Жульєна Сореля як приклад боротьби щирих пристрастей та егоїстичного розрахунку” Про головного героя твору Фредеріка Стендаля, молодого чоловіка по імені Жульєн Сорель, можна міркувати надзвичайно довго і з різним успіхом. Він володіє безліччю абсолютно відмінних людських якостей. Крім того, у нього дуже непроста доля, яка була наповнена безліччю пригод, але в підсумку, все-таки, завершилася трагічним чином. Образ Жульєна Сореля багатогранний, абсолютно неоднозначний, такі люди, як […].
10. Що приваблювало Жульєна Сореля в Наполеоні? Вивчаючи літературу, ми бачили, що дуже багато героїв російських письменників з великою симпатією ставилися до такої неоднозначної фігури, як Наполеон. Через симпатію до нього, навіть захоплення ним пройшли такі герої російської літератури, як Онєгін, князь Андрій Волконський, Родіон Раскольников. І кожен з них зумів вибрати, почути, розглянути і побачити в Бонапарті ті риси й людські […].
11. Вщент розбита мрія Жульєна Сореля про славу (за романом Стендаля “Червоне і чорне”) Побудований на реальних фактах, що стали відомими широкому загалу із сторінок судової хроніки, роман “Червоне і чорне” став “центральним” у творчості видатного французького письменника Фредеріко Стендаля (літературний псевдонім Анрі-Марі Бейля). Події роману відбуваються у Франції за часів героїчної та романтичної епохи – епохи Реставрації. Задум автора полягав у тому, щоб зобразити реальну картину життя суспільства […].
12. Дивлюсь в роман, як у дзеркало… і бачу в ньому долю твою… і думаю про неї (за романом Стендаля “Червоне і чорне”) І. Роман Стендаля “Червоне і чорне” – реальне відображення життя у всій його повноті і суперечностях. ІІ: Роман – дзеркало життя. 1. Жульен Сорель – син бідняка-теслі: А) юнак з ніжним обличчям і гордою душею; Б) чудова пам’ять Жульєна, його любов до книжок; В) найбільше багатство і таємниця – портрет Наполеона; Г) мета Жульєна (довести, […].
13. Твір на тему: “Що призвело Жульєна Сореля до злочину?” Будь-який злочин – це не просто порушення закону. Це ще й суспільно небезпечне діяння, яке може завдати істотної шкоди комусь із тих, хто вас оточує. Я думаю, що злочини не є природними діями, вчинення яких характерно людині в силу її природи. Навпаки, я глибоко переконаний, що злочин, який вчинила людина, це протиприродне для неї, а […].
14. Твір на тему: “Шлях Сореля до гільйотини за романом Стендаля “Червоне і чорне”” Роман, написаний основоположником французького реалізму Стендалем, “Червоне і чорне” грунтується на реальних фактах, зафіксованих на сторінках судової хроніки. Жульєн Сорель – головний герой роману, людина дуже чеснолюбива і надмірно горда, не змігши знайти спільну мову з рідними хоче покинути батьківський дім. Змалку Жульєн був несміливим, його не розуміли і від цього він почувався самотнім. Ріс […].
15. Образ Наполеона в житті Жульєна Сореля Фредеріко Стендаль був прихильником Наполеона Чому невипадково головний герой його роману «Червоне та чорне» також обожнював його. В дитинстві Жульєн з трепетним почуттям спостерігав наполеонівських драгунів, завмирав від захоплення, коли слухав розповіді про осяяні славою перемоги битви великої армії. Жульєн Сорель «марив військовою службою», уявляв, що він теж, як і його кумир Наполеон, проб’ється у […].
16. Доля і формування характеру Жульєна Сореля Майстерність психологічного аналізу у романі Стендаля “Червоне і чорне”. Жюльєн Сорель – головний герой “Центрального” роману “Червоне і чорне” (1830) видатного французького письменника XІX ст., Одного з основоположників французького реалізму, Стендаля (літературний псевдонім Анрі-Марі Бейля). Цей роман в сюжетному плані побудований на реальних фактах, з якими майбутній його автор знайомився на сторінках судової хроніки. Мова […].
17. Твір на тему: “Образ Жульєна Сореля у романі Стендаля “Червоне та чорне” Жульєн Сорель – це невисокий парубок років вісімнадцяти-дев’ятнадцяти, син теслі. В його родині усі широкоплечі, ставні, дужі, а він маленький та худенький. Його брати і батько ненавидять його, а він, в свою чергу, ненавидить їх. Священик місцевої церкви навчив його грамоті і Жульєн вивчив латинську мову і займається самоосвітою, читаючи книжки. Завдяки цьому він і […].
18. Ролі Жульєна Сореля у романі “Червоне і чорне” Роман “Червоне і чорне” (1831) розповідає про долю обдарованого і честолюбного юнака з народу, який намагається усіма допустимими і недопустимим способами завоювати місце у суспільстві. Жульєн Сорель – людина дії. Він не здатний коритися жорстокій долі. Син сільського теслі вимушений носити чорну сутану священика, оскільки це єдина можливість для сільського хлопця вирватися із свого середовища. […].
19. Історична пісня у духовній скарбниці народу Історичні пісні є народною святинею, у них горить любов до Батьківщини, виблискує слава минулих подвигів. Ці твори були покликані до життя насущними проблемами тогочасної дійсності. Тому саме вони дають змогу сьогоднішнім поколінням глибше зрозуміти характер свого народу, який, за висловом козацького полковника Івана Богуна, скидає шапку “лише перед Богом, та й то за власною охотою!” […].
20. Твір О. Довженка “Зачарована Десна’ – гімн красі й духовній насназі людини То лиш одне обличчя одиноке Довженка Олександра. Він, як міг, Людей виносив на плечах своїх, Із болями, із смутком, із пожаром, Із тюрмами вночі, із свистом куль, Із голодом, розлуками важкими. А. Малишко Кіноповість “Зачарована Десна” писалася Довженком “у стіл”, т – 5то без сподівання на надрукування, не для видавництва. Можливо, твір писався для себе, […].
21. Твір на тему: “Роль жіночих образів у долі Жульєна Сореля та втілення авторського задуму у романі Стендаля “Червоне і Чорне” Роман Стендаля “Червоне і чорне” різноманітний за тематикою, цікавий і повчальний. Повчальні й долі його героїв. Мені хочеться розповісти, чому ж навчили мене дві героїні – пані де Реналь і Матильда де Ла-Міль. Щоб нам був зрозумілий внутрішній світ цих героїнь, Стендаль піддає їх випробуванню коханням, тому що, на його думку, кохання – почуття суб’єктивне […].
22. Душевна боротьба Жюльєна Сореля у романі Стендаля “Червоне і чорне” Жюльєн Сорель, схильний, як і багато молодих людей того часу, впливу особистості величного імператора, відчуває важку внутрішню боротьбу, яка і визначає в цілому трагічність його образу. Історія героя була багато в чому списана автором з долі реально існуючого людини. Про засуджену до страти молоду людину, сина селянина, який вирішив зробити кар’єру, служачи в родині місцевого […].
23. Жульєн Сорель, його характер і доля Роман “Червоне і чорне” – правдива оповідь про суспільство епохи Реставрації у Франції. Це соціально-психологічний роман, в основі якого лежить конфлікт особистості із суспільством. Шлях головного героя Жульєна Сореля наштовхує на думку, що в епоху Наполеона він міг би стати героєм, а в епоху Реставрації змушений або пристосуватися, або загинути. Жульєн Сорель – представник покоління […].
24. Твір на тему: “Все, що відбувалося з початку і до кінця з Жюльєном Сорелем” за романом Стендаля “Червоне і чорне” Головний герой роману Стендаля “Червоне і чорне” Жюльєн Сорель – син звичайного теслі. Кумиром цього юнака є Наполеон Бонапарт, і він дуже шкодує, що народився занадто пізно, вже у часи Реставрації. Сорель обдарований різними здібностями, він прагне до нових знань і має незвичайний розум. Народившись у маленькому містечку, Жюльєн переймається тим, що там йому ніде […].
25. Жульєн Сорель – жертва власного честолюбства Головний герой роману Ф.Стендаля «Червоне та чорне» не відразу з’являється на сторінках твору. Знайомство з ним відбувається поступово. Ось як автор описує його портрет: «То був тендітний, невисокий на зріст юнак вісімнадцяти чи дев’ятнадцяти років, з неправильними, але тонкими рисами обличчя і орлиним носом. Великі чорні очі виблискували думкою й вогнем. Темно-каштанове волосся росло так […].
26. Твір на тему: “Чи може лицемірство і честолюбство привести людину на вершину влади? За твором Стендаль “Червоне i чорне” У творі Фредеріка Стендаля під назвою “Червоне і чорне” центральним і найбільш цікавим є образ головного героя, молодого чоловіка на ім’я Жульєн Сорель. Саме у зв’язку з важливістю цього образу на будь-яке питання, в тому числі і на питання про те, чи може лицемірство і честолюбство привести людину на вершину влади, слід відповідати з урахуванням […].
27. Твір на тему: “Що б сталося, якби Жульєна Сореля не стратили?” за романом Стендаля “Червоне і чорне” Я вважаю роман Стендаля “Червоне і чорне” твором про шляхи досягнення своїх мрій і прагнення до щастя. І насправді, головний герой роману Жульєн Сорель більш за всього прагнув бути щасливим і займати гідне місце у суспільстві. На жаль, він досить часто не міг зрозуміти – що ж таке справжнє щастя. Від народження Сорелю не пощастило […].
28. Червоне і чорне характеристика образу Жюльена Сореля Сорель Жюльен – син старого тесляра з містечка Верьер, що зробив блискучу кар’єру в роки Реставрації, проте що залишився духовно чужим цій епосі, тому що його серце неподільно належить Наполеону і тому століттю героїки, яке асоціюється для Ж. з ім’ям скинутого імператора. Катастрофа героя, що закінчує свій шлях на пласі, коли йому всього 23 роки, […].
29. “Життя – це складне і важке ремесло, і треба докласти чимало зусиль, щоб навчитися його” (О. Бальзак) Чого хотіли б навчитися ви? Перший варіант Важко не погодитися з цією закінченою думкою великого француза Бальзака, але в кожному ремеслі є свої ази, без розуміння яких щось більш серйозне просто не відкриється. Прочитавши роман Стендаля “Червоне і чорне”, у мене склалося враження, що Жульєн Сорель намагається опанувати ремесло життя, починаючи не з азів, а звідкись із середини. Він поставив […].
30. Фредерік Стендаль. Жульєн Сорель – жертва власного честолюбства Анрі Марі Бейль, більш відомий як Фредерік Стендаль, написав повчальний, дивовижний за змістом та обсягом думки роман “Червоне і Чорне”, датований 1830 р. Повернувшись у Париж 1821 року, Фредерік Стендаль став свідком кримінальної справи Антуана Берте, якого 1827 року було засуджено на смерть. Його історію автор взяв за основу сюжету свого роману. Антуан Берте, син […].
31. Роман Стендаля “Червоне і чорне” – широка панорама сучпільного життя Франції Роман видатного французького письменника ХІХст. Стендаля (псевдонім Анрі-Марі Бейля) (1830) можна без перебільшення назвати центральним як у творчості самого Стендаля, так і в процесі становлення французької літератури минулого століття в її поглиблених соціально-реалістично-психологічних зразках. Провідну роль в плані сюжетному тут відіграє біографія головного героя – Жюльєна Сореля, однак, згаданий твір далеко виходить за біографічні межі […].
32. Багатозначність символічної назви роману Стендаля “Червоне і чорне” Роман “Червоне і чорне” – соціально-психологічний роман, у якому простежений життєвий шлях головного героя – молодої людини покоління 20-х років XІX століття Жульєна Сореля. Про що ж роман “Червоне і чорне”? І чому “червоне” і “чорне”? Назва роману символічна і багатозначна. Ці два кольори – червоне і чорне – відбивають і ідеї роману, і соціальні […].
33. Твір за романом Ф. Стендаля “Червоне та чорне” Фредерік Стендаль належав до письменників XІX ст., які писали свої твори в епоху реалізму. У романах та повістях, які будувались з матеріалу дійсності, автори відображали психологію людини, формування особистості під впливом різних обставин. За життя Стендаля як письменника оцінило небагато людей, та серед них були Бальзак, Гете, Пушкін. Більшість вважала його творчість “осколком прошедшего столетия”. […].
34. Образ Наполеона в житті Жюльєна Сореля Шкільний твір за романом Фредеріко Стендаля “Червоне та чорне”. Наполеон, як сказав Олександр Пушкін, – “володар людських доль”. Під зіркою слави цієї особистості проходило не одне людське життя. Героїчний генерал, який врятував Республіку, спокусившись мішурою корони, втрачає владу. Фредеріко Стендаль був гарячим прихильником Наполеона, обожнював його. У 1817-1818 роках великий французький письменник працював над книгою […].
35. Твір на тему: “Помилки й прозріння Жюльєна Сореля” за романом Стендаля “Червоне і чорне” Роман Стендаля “Червоне і чорне” вийшов у світ у 1830 році. Цей твір має документальну основу, а ідея його створення прийшла до Стендаля після знайомства письменника зі статтею у газеті про молоду людину, засуджену до страти, що стріляла у матір дітей, для яких він був гувернером. Вражений цим злочином, Стендаль вирішив розповісти типову історію про […].
36. Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XІX століття Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XІX століття Мы все глядим в Наполеоны.. О. Пушкін Якщо чесно, то це неправда, що Жульєн – представник покоління 20-х років XІX століття. Він далеко поза цим часом. Навіть наша дійсність дає тисячі прикладів того, що сорелі не перевелися, вони, звісна річ, змінилися за ці 200 років, але […].
37. Червоне і чорне як соціально-психологічний роман Відомо, що назва роману Стендаля символічна. Це два кольори часу. Це два шляхи, якими можна йти життям. Почнемо з твердження, що час, коли Жульєн Сорель мав нещастя жити, був часом між двома світами. Перший, що відійшов, ніс у собі великі зрушення, коли повсталий народ Франції шукав і знаходив у самому собі героїв і геніїв. Тоді […].
38. У чому полягає сенс людського життя (за оповіданням Джека Лондона “Жага до життя”) 1. Казкова доля Джека Лондона (хлопець-робітник, пасинок фермера, який зазнав бідності, не зміг здобути університетської освіти, але зумів досягти своєї мети і здійснити мрію – став уславленим письменником). Нова постановка проблем та її художнє втілення в північних оповіданнях Джека Лондона (герой залишався наодинці з природою та самим собою, випробовуючи себе в нелегкій боротьбі з труднощами; […].
39. Сила волі до життя пораненого воїна в оповіданні “Воля до життя” О. Довженко в своєму оповіданні “Воля до життя” змалював звичайних людей у екстремальній ситуації. Основою цього оповідання було саме життя воєнних років. Головний герой твору – звичайний боєць Іван Кармалюк. Важко поранений, він усіма силами намагається вижити: незважаючи на біль, затискає розірвану артерію, бореться з газовою гангреною, навіть коли вже майже не має пульсу. Зрозумівши, […].
40. Характер і доля Жюльена Сореля У сваєму розумінні мистецтва й ролі художника Стендаль ішов від просвітителів. Він завжди прагнув до точності й правдивасті відбиття життя у сваїх добутках. Перший великий роман Стендаля, “Черван і чорне”, вийшов в 1830 році, у рік Липневаї ревалюції. Уже його назва говарить про глибокий соціальний зміст роману, про зіткнення двах сил – ревалюції й реакції. […].

Про семінарію

Волинська духовна семінарія – вищий духовний навчальний заклад, що здійснює підготовку кандидатів для пастирського служіння та богословів згідно з Церковним освітнім стандартом базової вищої духовної освіти.

Основним завданням системи освітнього процесу у Волинській духовній семінарії є забезпечення необхідного рівня підготовки кандидатів для пастирського служіння, богословів та фахівців інших форм церковного служіння.

Семінарія має статус юридичної особи, здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту і є учбовим закладом Української Православної Церкви згідно з реєстраційним свідоцтвом Ради у справах релігії при Кабінеті Міністрів України за № 422 від 16.03.1994 р.

Основні напрямки діяльності Волинської духовної семінарії

– співробітництво з іншими навчальними закладами в системі вищої духовної освіти, в тому числі зі світськими навчальними та науковими установами;

– створення системи зв’язків із закордонними церковними та світськими освітніми і науковими установами;

– співпраця з органами державної влади у сфері освітніх ініціатив;

– сприяння науковим, дослідницьким і освітнім ініціативам студентів;

– розробка навчальних і методичних посібників, проведення семінарів і науково-практичних конференцій з удосконалення змісту освітніх програм і навчальних планів;

– аналіз та впровадження новітніх технологій в освітній процес;

– проведення фундаментальних досліджень у сфері богословських дисциплін, публікації джерел з церковної історії, архівних матеріалів, пам’яток християнської писемності і церковного мистецтва;

– організація наукових конференцій, семінарів, круглих столів;

– рецензування та друкування підручників, навчальних і методичних посібників, наукової літератури.

Структура та організація навчально-виховного процесу

У духовній семінарії існують наступні форми навчання: очна (стаціонарна) і заочна. Нормативний термін засвоєння програми для стаціонарної форми навчання – 4 роки.

Підготовка кандидатів для пастирського служіння здійснюється через засвоєння ними православного віровчення, основ духовного життя та пастирського служіння, християнських норм моральності, а також через прищеплення любові до православного богослужіння.

Після закінчення семінарії студенти здають випускні екзамени або захищають випускну кваліфікаційну роботу. Випускнику видається диплом про базову духовну вищу освіту з присвоєнням кваліфікації в галузі православного богослов’я.

У семінарії діє вчена, адміністративна і виховна ради, у 2013 році утворені кафедри, здійснюється наукова робота. Викладачі семінарії мають повну вищу освіту, а викладачі богословських дисциплін – повну вищу духовну освіту.

Церковний освітній стандарт базової вищої духовної освіти фахівця в галузі православного богослов’я (семінарія, бакалавріат) включає загальнообов’язкові дисципліни нормативного циклу, які становлять не менше 80% навчального навантаження, і дисципліни варіативного циклу та факультативи, які становлять не більше 20% навчального навантаження. Співвідношення між загальнообов’язковими дисциплінами нормативного циклу і дисциплінами варіативного циклу та факультативами визначається вченою радою Волинської духовної семінарії відповідно до потреб навчального процесу.

Наукова діяльність у ВДС забезпечується через: органічне поєднання змісту духовної освіти і наукової діяльності; створення стандартів вищої духовної освіти, підручників та навчальних посібників з урахуванням досягнень у сучасній богословській науці; розвиток різних форм наукової співпраці (в тому числі міжнародної) з різноманітними установами і організаціями для розв’язання богословських проблем, впровадження результатів науково-богословських досліджень і розробок; виконання науково-педагогічними працівниками наукових досліджень; залучення до навчально-виховного процесу провідних учених і науковців, працівників вищих духовних навчальних закладів та інших наукових установ і організацій; організацію наукових, науково-практичних, науково-методичних семінарів, конференцій, олімпіад, конкурсів, науково-дослідних, курсових, кваліфікаційних та інших робіт учасників навчально-виховного процесу тощо.

Виховний процес

Принципи виховного процесу ґрунтуються на Євангельському вченні та Святому Переданні Православної Церкви і унормовуються внутрішнім Уставом. Виховний процес має комплексний характер, охоплює всі сторони життя студентів і передбачає їх духовне зростання. Центральне місце у виховному процесі відводиться участі викладачів і студентів у богослужінні та церковних Таїнствах. Вихованню та підготовці кандидатів для пастирського служіння сприяє ретельне вивчення Святого Письма, перейняття досвіду життя Святих Отців, навчання правильній молитві і благочестю.
Особистісному духовному зростанню студентів сприяє їх постійне спілкування з духівником, вихователями і наставниками курсів, безпосередня участь викладачів у виховному процесі, підтримка високого духовного рівня викладачів. Важливе місце у вихованні займає особистий приклад педагога і його взаємини зі студентами. Навчання правилам християнського благочестя здійснюється вихователями, які мають живу і дієву віру, щиру і самовіддану любов до Бога і людей.

Цілі та напрямки роботи ВДС

Головними напрямками роботи Волинської духовної семінарії стали заходи, спрямовані на вдосконалення методичного забезпечення процесу освітньо-виховної роботи та сприяння розвитку сучасного богослов’я. Окрім цього, серед стратегічних завдань можна виділити такі:

— організація науково-богословських конференцій, завданням яких стала актуалізація досліджень у площині православного богослов’я та інтеграції богословських, філософських і гуманітарних знань;

— розвиток вітчизняного та міжнародного міжвузівського співробітництва у сфері богословської освіти та науки.

Поділитися:

Життя Жульена Сореля в духовній семінарії у Безансоні

У духовних шуканнях Жульєна Сореля можна виділити кілька етапів: життя у Вер’єрі у своїй родині, а потім гувернером у сімействі мера пана де Реналя; перебування в Безансонській духовній семінарії; Париж, особняк маркіза де Ла-Моля; злочин і каяття у в’язниці.
Найважчим періодом у духовному становленні головного героя був безансонський період.
Думка про те, щоб стати священиком, виникла ще у Вер’єрі, коли Жульєн зрозумів, щ о іншого шляху зробити кар’єру для нього, простолюдина, не існує. Він ніколи не був набожним, але дуже хотів

пробитися нагору. І хоча в Безансонську семінарію він пішов без особливого бажання, намагався прикласти зусилля волі і розуму, щоб досягти мети.
Ввійшовши в Безансон, Жульєн мріє зустріти там розумних і шляхетних людей, але він не знав, що розум і знання в семінарії треба було ховати, щоб не викликати до себе ненависті. Жульєн був усього-на-всього бідний сільський хлопчик, у якого не було знатних заступників. Єдине, що було в нього, – рекомендаційний лист вер’єрського священика Шелана. Приїхавши в Безансон, Сорель підійшов до воріт семінарії, побачив залізний золочений хрест на них і подумав: “Ось

воно, це земне пекло, з якого мені вже не вийти!” І був недалекий від істини.
У семінарії панувала обстановка тотального стеження, виказування і показного благочестя. Талановитих семінаристів було небагато, більшість складали темні невігласи. Жульєн тримався від них осторонь, так само як і вони від нього. Він хотів досягти успіху в навчанні, але незабаром йому дали зрозуміти, що “бути першим з різних предметів… вважалося гріхом гордині… успіх у науках здавався підозрілим… смиренність – вище за все… ” Кожний свій важливий крок він ретельно обмірковував, проте встиг набути репутації вільнодумця… Жульєн був грішний у тому, що міркував, судив, а не підкорявся авторитетам. Юнак думав, що справжню науку життя він пройшов у Вер’єрі, а виявляється, то було тільки підготовкою до життя. І Жульєн вирішив ретельно стежити за собою, не допускати похибок. Який же це був пекельний труд – щохвилини лицемірити!
Він доклав багато старань, щоб його погляд не був “мислячий”, щоб він був повний віри в Бога. На своє нещастя, це в нього погано виходило, що давало семінаристам привід дружно його ненавидіти. Його красномовство, його білі руки, надмірна охайність – усе викликало ненависть до нього.
Йому дали прізвисько, що вселяло усім жах, – Мартін Лютер. І все-таки прийшла та година, коли Жульєн був гідно оцінений й одержав перше підвищення – призначений репетитором з Нового і Старого Завіту.
Щодня Жульєна випробовували то семінаристи, то вихователі. На іспиті він відповідав блискуче, але один із супротивників абата Пірара задав йому питання про Горація. Сорель відповідав упевнено, але тільки потім зрозумів підступ: цей автор у семінарії був не вельми шанований. Жульєну призначили 198 місце.
Ставлення до юнака змінилося після того, як він одержав у подарунок від єпископа вісім томів творів Тацита. “З цієї хвилини ніхто вже не наважувався виявити заздрість: до нього явно підлещувалися”. Однак із семінарії пішов абат Пірар, добровільно відмовився від посади, що засмутило, мабуть, тільки одного Жульєна. Але ця ж подія допомогла Сорелю вирватися із семінарії.
Абат Пірар порекомендував маркізу де Ла-Молю Жульєна Сореля як дуже кмітливу молоду людину, і Жульєн одержав запрошення переїхати до Парижа.
“Нарешті прийшов час з’явитися на арені великих подій”, – подумав Жульєн Сорель. Починалося нове життя, відкривалися нові блискучі перспективи…