Тільки якщо є рецепт? Все, що треба знати про нові аптечні правила

Після того, як Міністерство охорони здоров’я оголосило, що з 1 квітня запроваджуються електронні рецепти на ліки (так звані е-рецепти, на додачу до паперових), «раптово виявилося», що низка медпрепаратів, які українці звикли купувати без рецептів, взагалі-то є рецептурними і не мали би і раніше бути у вільному продажу»

«Зауважимо, що до цього переліку належать також антибіотики, протисудомні засоби, гормональні препарати (у тому числі й протизаплідні), препарати для регулювання артеріального тиску, серцевих хвороб та інші. Важливо, що ряд деяких звичних для нас ліків проти болю, кашлю чи заспокійливі також можуть належати до препаратів, відпуск яких повинен здійснюватися виключно за рецептом лікаря», – йдеться у релізі Міністерства від 9 лютого 2022 року під заголовком «МОЗ розширює електронний рецепт на всі рецептурні препарати».

У лютому цей реліз громадськість якось обійшла увагою. А от в останні дні березня, напередодні запровадження змін, у соцмережах стали з’являтися переліки рецептурних ліків, які більше не продаватимуть без рецепту. Серед них, зокрема, популярні «німесіл» (протизапальне і жарознижуюче), «анальгін» (від головного болю), «постинор» (екстрене переривання вагітності), «каптопрес» (від тиску) тощо.

Ці дописи мали великий резонанс і спричинили хвилю обурення та паніки (востаннє таку лють рішення МОЗ викликали, мабуть, коли було ухвалено карантинні обмеження під час пандемії). 31 березня до аптек вишикувалися величезні черги: усі поспішали запастися ліками, поки це можна зробити без рецепту від лікаря. У багатьох аптеках ввечері не залишилося ні «анальгіна», ні «німесіла», ні «каптопреса», зникли з полиць «валідол» і «корвалол», розкупили усі антибіотики, які і до того аптеки не мали права відпускати без рецептів.

Водночас оголошення про продаж ліків стали з’являтися на популярних інтернет-майданчиках. Хоча, можливо, це просто жарт. Першоквітневий…

МОЗ наголошує, що не змінювало правила продажу лікарських засобів, але 31 березня українці стояли у чергах і скуповували медикаменти про запас

«Главком» розбирався, що змінилося від сьогодні, як тепер купувати ліки, і чи змінилося взагалі щось.

Нові правила продажу ліків

В Україні розширюється використання електронних рецептів. Вони діятимуть на рівні з паперовими, щоби з часом повністю їх витіснити. Головна перевага е-рецепту у тому, що пацієнту, наприклад, із хронічною хворобою, не обов’язково буде кожного разу приходити до лікаря, щоби він виписав папірець – рецепт можна отримати в електронному форматі, у вигляді смс-ки з кодом. Тобто не обов’язково для цього мати смартфон.

Ті, хто роками купував, наприклад, ліки від тиску, резонно можуть заявити на це, що раніше їм взагалі ніякий рецепт потрібен не був. Але МОЗ твердо стоїть на своєму – безконтрольний, себто безрецептурний прийом ліків час припиняти, бо українці таким чином завдають значної шкоди своєму здоров’ю.

До речі, е-рецепт не є чимось абсолютно новим для українських реалій – його вже виписують, зокрема, на антибіотики. Тепер же, наказом від 15 березня 2023 року, Міністерство охорони здоров’я ввело доступ до електронного рецепта на всі рецептурні препарати – загалом це близько 60% від усіх ліків, що продаються в Україні. Такий крок має посилити контроль держави в особі Держлікслужби над продажем зазначених препаратів.

Як отримати електронний рецепт на ліки

Щоби отримати рецепт, треба бути зареєстрованим в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) через українську онлайн-платформу для лікарів та пацієнтів Helsi.me. Там ви можете обрати собі сімейного лікаря і укласти із ним договір, якщо досі цього не зробили. Він виписуватиме вам ліки.

Якщо ви не є користувачем платформи Helsi.me, або не можете нею зараз користуватися, зареєструвати вас у ЕСОЗ і виписати рецепт на ліки (електронний або на папері) може будь-який профільний лікар, до якого ви звернетеся. У тому числі – приватний.

Термін дії електронного рецепта – 30 днів. У разі тривалого лікування новий рецепт ви можете отримати вже у форматі смс.

Що робити з е-рецептом

Алгоритм, як пояснюють у МОЗ, наступний.

1. Е-рецепт буде складатися з 16-значного номеру та чотиризначного коду підтвердження. Ці номер та код треба буде повідомити працівнику аптеки. У рецепті лікар вказує не конкретний препарат, а активну речовину, дозування, тривалість курсу та інструкції з прийому ліків
2. Фармацевт має запропонувати пацієнту наявні лікарські засоби на вибір – спочатку безоплатні, а потім ті, що з доплатою (якщо аптека бере участь у програмі «Доступні ліки»).
3. Після того, як препарат придбано, фармацевт накладає електронний підпис і гасить рецепт. Погашати е-рецепт можна й частково, тобто придбати меншу кількість ліків, ніж прописав лікар.
4. В аптеках у зоні бойових дій рецептурні ліки (за винятком деяких категорій на кшталт наркотичних) можуть відпускати і далі без рецепта. Для військових адміністрацій, підрозділів ЗСУ, а також волонтерських та благодійних організацій передбачений особливий порядок закупівель медикаментів. Вони можуть закуповувати рецептурні ліки для потреб воєнного часу гуртово безпосередньо у дистриб’юторів, і для цього не потрібний рецепт.

Що має продаватися за рецептом, але ми звикли купувати без

Не мають продаватися без рецепта протисудомні препарати, гормональні, деякі знеболювальні тощо.

«До рецептурних лікарських засобів належать протисудомні, препарати для лікування артеріального тиску, серцевих хвороб, деякі антигістамінні. Низка звичних ліків, зокрема знеболювальних чи протизастудних, також можуть належати до рецептурних препаратів. Це залежить від складу препарату, дозування, лікарської форми», – каже експертка департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА з організації та управління фармацією Неля Бик.

Рецептурними є сечогінні «фуросемід» та «діакарб», препарати, що містять кодеїн і ліки на основі сальбутамолу (використовуються від кашлю та для інгаляцій), популярні засоби для зниження тиску («каптоприл», «каптопрес», «бісопролол»).

Деякі медичні препарати продаватимуться без рецепта, але тільки у маленьких упаковках. Зокрема «анальгін» можна буде купити без «санкції» лікаря, але тільки один блістер з 10 таблетками. «Корвалол» та «валокардин» – у баночках менше 50 мл. Такі знайомі всім «сердечникам» засоби для розрідження крові як «магнікор» та «кардіомагніл» без рецепту також можна буде придбати лише у малих упаковках. Упаковка на 100 таблеток – тільки за рецептом.

Усі ліки в ампулах, зокрема «анальгін», «спазмалгон», «но-шпа» – тільки за рецептом.

Гормональні препарати також не можна продавати без рецепту, що викликало обурення, зокрема, в ЛГБТ-спільноті, адже транс-персони нерідко усе життя – на гормональній терапії.

Українки обурюються, що без рецепту не продаватимуть «постинор». Це препарат для екстреного переривання вагітності і високу ефективність він має, якщо встигнути прийняти його протягом перших 24 годин.

Не мають тепер продавати без рецепту і звичайний етиловий спирт. Можна купити тільки маленький флакончик мурашиного спирту (етиловий спирт з мурашиною кислотою, використовується при суглобовому та м’язовому болю).

Міністр наполягає: все це – не зрада, а перемога

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко намагається втокмачити розгніваним українцям, що все це – для їхньої ж користі.

«Контроль обігу рецептурних ліків є дуже важливим, – пояснює аптечні новації Ляшко. – Їх прийом має супроводжуватися пильним наглядом лікаря, оскільки передбачає підвищений ризик виникнення серйозних побічних ефектів, складний спосіб застосування (наприклад, ін’єкції), або може викликати залежність чи нести ризик зловживання. Впевнений, що лікарі підтвердять, наскільки катастрофічними є наслідки самолікування і скільки звернень фіксується саме з цієї причини. Ліки – це не цукерки, а серйозні активні речовини, які без належного лікарського контролю можуть завдати шкоди життю та здоровʼю людини».

Опоненти ж міністра наполягають, що рішення МОЗ створює купу проблем, адже лікарі і так перенавантажені, а на час повітряних тривог медичні заклади закриті.

Розуміючи резонанс навколо свого рішення, МОЗ підготував роз’яснення, які у міністерстві оформили як «викриття міфів». Щоправда, більше це скидається на повторення мантр, ніж на спробу щось пояснити. Так, у відомстві вкотре повторили, що відпуск рецептурних ліків завжди мав здійснюватися за призначенням лікаря, а з квітня лише додається додатковий інструмент – е-рецепт.

МОЗ підкреслює, що не змінює правила відпуску лікарських засобів (але в аптеках кажуть, що все, що за рецептом, з 1 квітня продаватимуть тільки за рецептом), і відправляє до фармацевтів, які можуть порадити безрецептурні аналоги.

Назви безрецептурних ліків самостійно можна знайти у «Переліку лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів».

Найцікавішим вийшло спростування «міфу» про те, що до лікаря дуже складно записатися, бо він дуже зайнятий. У міністерстві радять, у разі погіршення самопочуття, обовʼязково… звернутися до лікаря.

Чи готові аптеки до е-рецептів

Підготовка до забезпечення електронної інформаційної взаємодії між Держреєстром лікарських засобів та іншими державними електронними інформаційними ресурсами, зокрема, електронною системою охорони здоров’я, тривала ще з минулого року. Наразі ж вона фіналізується і всі суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність з роздрібної торгівлі ліками, отримали зобов’язання підключитися до електронної системи.

«Із запровадженням е-рецепту фактично ситуація з продажем ліків не змінюється, точно не погіршується, – запевняє «Главком» членкиня парламентського комітету з охорони здоров’я Ольга Стефанишина. – Цей інструмент є додатковою опцією для пацієнтів, яка навпаки спростить відпуск ліків. Наразі спостерігаються черги в аптеках за ліками, та ця істерія штучна».

Питання у тому, як швидко всі підлаштуються до нових правил. На те, що у фармацевтів можуть виникнути складнощі, вказує анонс вебінару «Е-рецепти – сучасна реальність фармацевтів», на якому навчають, як стати «гуру з е-рецепта».

При цьому у МОЗ уникають конкретики, як саме знайти підхід до аптек, які торгували і торгуватимуть ліками без рецептів.

«Тут питання лежить у спільній площині відповідальності і держави загалом, і лікаря, фармацевта та пацієнта», – пафосно коментує «Главкому» заступниця голови МОЗ Марія Карчевич. Вона зауважує, що ще з серпня минулого року проводиться моніторинг та інформаційно-роз’яснювальна робота з аптечними закладами щодо нововведень та важливості дотримання правил відпуску рецептурних ліків за е-рецептом. А далі вже справа за Держлікслужбою, яка може здійснювати відповідні перевірки, якщо отримує скарги від пацієнтів щодо порушення порядку реалізації ліків.

«Всього в Україні виписано понад 55 млн електронних рецептів, з них понад 700 тис. – на антибіотики та понад 21 тис. – на наркотичні (психотропні) ліки. Це підтверджує ефективність такого інструменту як для пацієнтів, так і для медичних працівників», – додає Марія Карчевич.

У той же час, як розповіли «Главкому», наприклад, в одній з аптек міста Хмельницький, відпускати ліки за е-рецептами з 1 квітня вони не зможуть, бо ще не мають відповідної програми.

Чи справді щось зміниться у правилах продажу ліків

Це звучить банально, але – покаже час. Якщо МОЗ нічого не змінив у правилах продажу рецептурних препаратів, крім запровадження е-рецепта, то що заважатиме аптекам продавати ліки як раніше: направо-наліво? У країні – війна, аптек – тисячі, всі не проконтролюєш, а штрафи за порушення не такі й великі: від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн).

До того ж, не втратила чинність ухвалена 7 травня 2022 року постанова Кабміну №542, якою фактично скасовується рецептурний продаж ліків у період дії воєнного стану.

Пункт третій цієї постанови повідомляє нам, що «відпуск рецептурних лікарських засобів (крім лікарських засобів, які містять наркотичні засоби, психотропні речовини та виписуються на спеціальних рецептурних бланках за формою № 3, комбінованих лікарських засобів, що містять наркотичні засоби, психотропні речовини чи прекурсори в кількості, що не перевищує їх гранично допустиму норму, отруйних та сильнодіючих лікарських засобів), які згідно з інструкцією для медичного застосування підлягають відпуску за рецептом, за кошти пацієнта та/або інших джерел, не заборонених законом, крім бюджетних коштів, може здійснюватися без рецепта лікаря за умови надання пацієнтам працівниками аптек та їх структурних підрозділів під час відпуску таких лікарських засобів роз’яснення щодо необхідності їх застосування згідно із зазначеною інструкцією».

Тож цілком можливо, що після кількох тижнів невизначеності та промацування ситуації все потроху почне відкочуватися назад.

Павло Вуєць, «Главком»

• Перелік лікарських засобів, на які з 1 квітня потрібен рецепт: деталі
• Міфи та правда про електронні рецепти. Як українці купуватимуть ліки
• «Контроль обігу рецептурних ліків є важливим». МОЗ відреагував на скандал
• Популярні ліки тільки за електронним рецептом: чому українці обурені
• У Києві почався аптечний ажіотаж (фото)

Антибіотики в Україні за рецептом: що це означає і чому не всім подобається

Винятком будуть окуповані території та райони проведення бойових дій, передбачає рішення МОЗ.

Перехідний період існування електронного і паперового рецепту триватиме до кінця 2022 року, а потім має залишитись тільки електронний.

У міністерстві охорони здоров’я переконані, що впровадження електронного рецепта допоможе розв’язати проблему неконтрольованого та нецільового використання антибіотиків.

В Україні до 1 серпня антибіотик можна було вільно купити в аптеці без рецепта лікаря.

Таке рішення МОЗ викликало бурхливу реакцію в українському суспільстві. Українці обурюються обмеженням своїх можливостей, скаржаться на відсутність лікарів в регіонах, переживають за військових, яким часто медикаменти закуповують волонтери, і за тварин, яких лікують препаратами для людей.

BBC News Україна дізналася, що думають фахівці про початок впровадження електронного рецепта на антибіотики.

Для чого впроваджують е-рецепт

У центрі громадського здоров’я вважають впровадження електронного рецепта своєчасним і правильним рішення. Там називають такий крок не лише вимогою держави, але й часу.

Це дозволить боротися з несанкціонованим продажем антибіотиків, щоб протидіяти поширенню стійкості до них (антимікробної резистентності) і контролювати споживання антибіотиків в Україні.

Стійкі до антибіотиків бактерії Pseudomonas aeruginosa

Керівник відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю ЦГЗ Роман Колесник зазначає, що впровадження електронного рецепта дозволить забезпечити якісну медичну послугу передовсім для пацієнтів.

“Це не обмеження. Такі правила існують вже давно. Якщо пацієнти хочуть отримувати якісну послугу, вони також мають дотримуватися правил”, – каже експерт.

Зокрема, за його словами, через електронний рецепт держава зможе проконтролювати як необхідність призначення антибіотика лікарем, так і добросовісність пацієнта.

“Якщо лікар побачить, що пацієнт отримав в аптеці ліки, то це гарантія, що він їх прийматиме. А не так, як у нас часто так буває, що пішли проконсультувалися, лікар витратив свій час, держава витратила свої гроші, а пацієнт пішов до іншого спеціаліста”, – каже Роман Колесник.

Антибіотик як звичка

Запровадження електронного рецепта на антибіотик має відучити українців самостійно “призначати” собі антибіотики або купувати їх за порадою фармацевта чи сусідки.

Для українців споживання антибіотиків, наприклад, при застуді, вже стало звичкою

Найчастіше українці лікують антибіотиками застудні захворювання. За останніми дослідженнями, близько 30% українців лікують застуду антибіотиками і не звертаються до лікаря, розповідає представник центру громадського здоров’я.

Лікарка-дерматологиня Ольга Богомолець виступає за розумне застосування антибіотиків, але лише за потреби. “Антибіотик – це добро. Якщо ти його потребуєш. Антибіотик – це зло. Якщо в ньому немає потреби. Тобто: вірус, температура 38 пару днів поспіль, кашель, головний біль – не причини для прийому антибіотика!” – переконує лікарка.

За словами Романа Колесника, в українців вживання антибіотиків стало вже звичкою.

“Допити антибіотики після когось, мені допомогло – і тобі допоможе, сарафанне радіо, помічники фармацевтів, які продають і рекомендують, різні форуми і сайти – дуже багато джерел інформації. А до лікарів звертаються не завжди”, – каже фахівець.

За його словами, у Європі лідерами щодо споживання антибіотиків є країни півдня – Греція, Італія. “Але й Україна не пасе задніх. І до таких країн, як Норвегія, яка використовує антибіотики дуже раціонально, нам ще дуже і дуже далеко”, – додає представник ЦГЗ.

Щоразу, коли людина п’є антибіотики, то ймовірність того, що вони перестануть діяти наступного разу, збільшується. Що робити у випадку, коли не діятиме жоден з антибіотиків?

Навіщо контролювати антибіотики

“Уявіть, що на вас пре орда російських танків, але ви їх легко б’єте джавелінами. Та одного дня ви бачите, що джавеліни вже не працюють і не пробивають броню російських танків. Ви вимушені шукати іншу зброю, але іншої у вас немає. Вам гайки”, – пояснює необхідність запровадження рецепта на антибіотики лікар-анестезіолог Іван Черненко.

“Кожного дня медики в усьому світі ведуть війну з бактеріями, і останнє десятиліття ми почали програвати. Наша зброя (антибіотики) все менш ефективна, а бактерії все більш резистентні (стійкі) до антибіотиків”, – додає лікар.

Всесвітня організація охорони здоров’я назвала антибіотикорезистентність однією з 10 найбільших загроз для людства.

Від інфекцій, спричинених стійкими до антибіотиків бактеріями, у 2019 році померло понад 1,2 млн людей. Це більше, ніж від малярії чи СНІДу, йдеться в науковому дослідженні, опублікованому в журналі Lancet.

Прогнозують, що до 2050 року ця цифра зросте до 10 млн, тобто що три секунди через стійкість до протимікробних препаратів помиратиме одна людина.

Якщо не змінити підхід до використання антибіотиків.

“В Україні популярний антибіотик Азитроміцин і його похідні. 50% бактерій стали до нього нечутливі. Це величезний рівень антибіотикорезистентності. І це відбулося, тому що люди самостійно його купували”, – розповідає лікарка Дмитрієвська.

Скільки антимікробних препаратів споживають українці точно невідомо, кажуть у МОЗ. Але у 2020 році загальний обсяг усіх продажів і закупівель таких препаратів перевищив 6,4 млрд грн, що на 40% більше ніж у 2018 році.

Бактерії “звикають” до антибіотика, якщо вживати його занадто часто

Досі в Україні антибіотики можна було придбати без рецепта, а їх використання нерідко було нераціональним.

“Введення електронного рецепта – це фактично повний контроль за відпуском і за призначенням антибіотика. Держава знатиме, скільки чого виписано, ким і кому” – пояснює Роман Колесник.

Водночас, за його словами, говорити про контроль над фармацевтами під час перехідного періоду неможливо, адже за паперовими рецептами немає звітування. І такі ризики вільного продажу антибіотиків в аптеках будуть до повного переходу на електронний документообіг.

Сімейна лікарка Дарина Дмитрієвська каже, що саме задокументоване оформлення рецепта на антибіотики змусить лікаря подумати про його доцільність.

“Погодьтеся, що навіть психологічно надиктувати телефоном або написати на клаптику паперу назву препарату набагато легше. Ти не несеш за це жодної відповідальності як лікар. Інша справа – електронний рецепт з прізвищем і підписом лікаря”, – відмічає вона.

Полірезистентність – проблема лікарень?

Олена Мошинець, кандидатка біологічних наук, вважає запровадження рецепта на антибіотики обмеженням прав українців на здобутки цивілізації. Вона переконана, що від нового наказу МОЗ буде більше шкоди, аніж розвитку.

“Ніхто в Україні не аналізує причин полірезистентних інфекцій, на мінімізацію яких нібито спрямовані нові правила. Стан проблеми антибіотикорезистентності в України не описаний та не підтверджений жодними офіційними фактами. А якщо ми раптом визнаємо, що проблема є, то виявиться, що українська антибіотикорезистентність – госпітальна”, – каже Олена Мошинець, старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.

Науковиця пояснює, що полірезистентність в Україні – це проблема лікарень. За її словами, одна із причин такого стану речей – те, що медики не роблять посіви та не підбирають антибіотик за рекомендаціями.

Полірезистентність є проблемою лікарень, переконана Олена Мошинець

Інша причина в низьких стандартах надання медичної допомоги, зокрема, застарілі будівлі стаціонарів, висока антисанітарія, закриття бактеріологічних лабораторій в лікарнях, через що порушується внутрішньолікарняний контроль.

“Я прогнозую, що запровадження електронного рецепта на антибіотики ані трохи не ослабить проблему полірезистентності. Тому що це абсолютно не та цільова група пацієнтів, які впливають на основне джерело антибіотикорезистентності – стаціонарну мікрофлору.

Олена Мошинець нагадує, що запровадження електронного рецепта на антибіотики відбувається в умовах війни і напередодні холодної зими, що чекає українців. “Де люди зможуть отримати антибіотики від бронхітів, циститів і пієлонефритів? Де вони знайдуть лікарів, які не виїхали, десь під Харковом, наприклад?” – запитує науковиця.

Тестування і пошук прогалин

У центрі громадського здоров’я визнають, що у запровадженні електронного рецепта на антибіотик можливі прогалини. Але саме для цього, за його словами, і діятиме перехідний період до нового року.

“Під час перехідного періоду відбувається аналіз системи: як вона може працювати, що може відстежувати, де існують прогалини. Це час для того, щоби усі зацікавлені сторони змогли відтестувати систему”, – пояснює Роман Колесник, експерт ЦГЗ.

Зокрема, у власників тварин виникло запитання, як купувати ліки для тварин, які раніше можна було придбати у звичайні, не ветеринарній аптеці.

“Ситуація з тваринами дуже цікава і показова. У нас ветеринари призначають гуманні препарати для тварин, і люди їх купують в аптеці без рецепта. Але це неправильно”, – пояснює Роман Колесник.

У МОЗ уточнюють, що ліки для тварин, як і раніше, можна буде придбати за рецептом, але від ветеринара.

У чашці Петрі в лабораторії триває битва між стійкими до антибіотиків бактеріями та “дружніми” вірусами

Дарина Дмитрієвська вказує, що початок запровадження електронного рецепта на антибіотик – це не одномоментна зміна, і з серпня нічого раптово не зміниться. Але в тривалому періоді матиме вплив, як це було в Європі.

“Ми можемо вигадати десятки причин, щоби не вводити електронний рецепт, що успішно і робили десятки років. Коли б це не запровадили – завжди знайдеться купа аргументів, щоби цього не робити. Але ми рухаємося до величезної загрози, що люди помиратимуть так, як 100 років тому”, – каже сімейна лікарка.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Контрацептиви та знеболювальне за рецептом. Що зміниться з продажем ліків в Україні

З першого квітня більшість ліків в Україні продаватимуть лише за рецептом. Йдеться не лише про антибіотики, але також про популярні види знеболювальних, гормональні контрацептиви, ліки проти тиску, серцево-судинних хвороб тощо. Експерти кажуть, що Україна таким чином рухається до європейських медичних норм, але деякі позиції в списку вже викликали гарячу дискусію.

Рецептурними ліками в Україні вважають понад 60% усіх зареєстрованих в країні медичних засобів, стверджує міністерство охорони здоров’я (МОЗ). В теорії всі вони мали б продаватися за рецептом, але досі більшість з них українці вільно могли купувати в аптеках.

Тепер, наполягають у МОЗ, щоб придбати такі ліки, пацієнтам доведеться отримувати рецепт. Він може бути не лише паперовим, але й електронним. Єдиний виняток – тимчасово окуповані території та райони, де тривають бойові дії, там рецептів не вимагатимуть.

Щоб отримати рецепт, не обов’язково мати декларацію з сімейним лікарем, але треба бути зареєстрованим в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ).

“Виписати е-рецепт зможе лікар будь-якої спеціальності державної, комунальної чи приватної клініки або ж лікар-ФОП”, – пояснили у МОЗ.

Рецепт, який діятиме 30 днів, можна “отоварити” частинами, придбавши не все упаковування, а, наприклад, блістер чи ампулу. Для того, щоб отримати решту ліків, повторно рецепт виписувати не потрібно.

Якщо йдеться про тривалу, хронічну хворобу, електронний рецепт можна продовжувати дистанційно, не потрібно щоразу йти до лікаря, підкреслюють в МОЗ.

Для яких ліків потрібен рецепт

З 1 серпня 2022 року продавати лише за рецептом в Україні почали антибіотики, з 1 листопада такі правила почали діяти для наркотичних (психотропних) лікарських засобів.

З квітня вимога пошириться на ще більший перелік ліків. Відповідно до роз’яснення МОЗ, до рецептурних препаратів належать:

• антибіотики;
• протисудомні засоби;
• гормональні препарати (у тому числі й протизаплідні);
• препарати для лікування артеріального тиску, серцевих хвороб;
• деякі антигельмінтні препарати;
• деякі антигістамінні засоби;
• кроворозріджуючі препарати;
• антидепресанти, нейролептики та релаксанти;
• стероїдні лікарські засоби;
• деякі ліки проти болю, кашлю, заспокійливі.

Перевірити, які саме ліки потрапили під обмеження, можна на сайті Державного реєстру лікарських засобів України. Або ж про це можна дізнатися у лікаря чи фармацевта.

Вже зараз зрозуміло, що у розширеному переліку є ліки, якими українці користуються досить часто і звикли, що вони є завжди доступними.

Це деякі популярні знеболювальні, наприклад “Німесил”, заспокійливі та окремі ліки проти кашлю. Це також препарати для регулювання артеріального тиску та серцево-судинних хвороб, на кшталт “Каптопреса”, “Бісопролола”.

Популярний “Корвалол” можна буде купити без рецепта, але лише маленьку дозу. Те саме стосується етилового спирту.

Рецептів вимагатимуть гормональні препарати, наприклад, “Тироксин” та протизаплідні засоби. Зокрема, під обмеження потрапили також пігулки екстреної контрацепції “Постинор”.

Водночас лікарі запевняють, що перелік ліків, які можна буде придбати без рецепта, залишиться досить широким, – це рослинні препарати, препарати, які містять парацетамол та ібупрофен.

Боротьба з самолікуванням

В міністерстві охорони здоров’я вважають, що широке застосування рецептів на ліки, передусім електронних, допоможе боротися із самолікуванням українців і зробити систему більш прозорою.

“Будь-які ліки — це ризик побічних ефектів, особливо якщо вживати їх самовільно. Деякі можуть викликати залежність або загрожувати зловживанням. Деякі складно приймати самостійно, як-от ін’єкції”, – пояснила заступниця міністра охорони здоров’я Марія Карчевич.

Більшість рецептурних ліків, які українці часто вживають неконтрольовано, насправді потребують регулярного моніторингу стану пацієнта чи навіть корекції плану лікування, наголошує вона.

“Тому для здоров’я та життя пацієнтів критично важливим є лікарський нагляд”, – підкреслює Карчевич.

Крім того, як наголошують в МОЗ, лише лікар може підібрати коректну діючу речовину, тривалість лікування, режим, ефективне та безпечне дозування, визначати сумісність препаратів, а також в комплексі візьме до уваги діагноз, супутні захворювання, вік та стать пацієнта, наявність алергії чи іншої реакції на лікарські засоби, спосіб життя тощо.

Європейська практика

Продаж рецептурних препаратів виключно за рецептами – нормальна європейська практика і добре, що Україна йде цим шляхом, каже Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC).

“Це правильна ініціатива, – каже він. – Таку кількість ліків без рецепта купувати в жодній країні ЄС неможливо навіть приблизно. Це багатомільярдні витрати на ліки, які або недоказові, або людям непотрібні, або просто зайві”.

Проблемою, на його думку, є те, що, хоча ініціатива не нова, але суспільство не підготували, не пояснили, як все працюватиме.

Зокрема, не прокомунікували те, що всі ці препарати і так мали продаватися за рецептами, тільки раніше йшлося лише про паперові рецепти.

“Зараз за рецептом будуть продаватися ті препарати, які і раніше мали б бути за рецептом, – пояснює лікар Іван Черненко. – Ви їх купували без рецепта, лише тому що всі лікарі й аптеки порушували законодавство і прописували/продавали без рецепта”.

Українці нововведення сприйняли неоднозначно. Критики говорять про те, що це ускладнить життя людям з хронічними хворобами, які постійно потребують певних препаратів і вживають їх роками.

Найбільше незадоволення викликала вимога рецепта для “Постинору” – засобу екстреної контрацепції, який рекомендують приймати протягом 72 годин після незахищеного статевого акту, щоб уникнути небажаної вагітності.

Користувачі соцмереж обурюються, що це порушення прав жінок, ризик збільшення кількості небажаних вагітностей, а відтак – абортів.

“Це злочинна ініціатива, – каже лікар-гінеколог Наталя Лелюх. – Тому що екстрена контрацепція тому і має назву екстреної, щоб її застосувати максимально швидко. Якщо жінка мала незахищений контакт в п’ятницю, а рецепт отримає в понеділок, небажана вагітність настане”.

На думку Лелюх, екстрена контрацепція має бути настільки ж доступною, як і презервативи.

Черненко погоджується, що в багатьох країнах ЄС засоби екстреної контрацепції відпускають без рецепта, і Україні просто варто виключити цю позицію з переліку рецептурних.

Водночас Павло Ковтонюк прогнозує, що насправді для українців з 1 квітня не настануть радикальні зміни.

Зокрема, за його даними, хоча ще з 1 серпня минулого року продавати антибіотики мали лише за призначенням лікаря, в останні місяці лише у 8% випадків антибіотики в Україні купували за рецептами.

Ковтонюк пояснює це тим, що немає жодних позитивних стимулів для запровадження рецептурної системи і немає реальних санкцій за продаж ліків без рецептів.

“Фармацевту це максимально невигідно, виробнику не вигідно, стимулів немає, для пацієнта це лише ускладнює життя, – пояснює він. – Санкції задекларовані, але вони не працювали і з паперовими рецептами”.

“Україна від цього акту не перейде на масовий рецептурний відпуск ліків, – підсумовує Ковтонюк. – Мій прогноз, що через деякий час все повернеться до стандартної практики, бо в цій начебто новій політиці немає нічого нового”.

Антибіотики в Україні за рецептом: що це означає і чому не всім подобається

Винятком будуть окуповані території та райони проведення бойових дій, передбачає рішення МОЗ.

Перехідний період існування електронного і паперового рецепту триватиме до кінця 2022 року, а потім має залишитись тільки електронний.

У міністерстві охорони здоров’я переконані, що впровадження електронного рецепта допоможе розв’язати проблему неконтрольованого та нецільового використання антибіотиків.

В Україні до 1 серпня антибіотик можна було вільно купити в аптеці без рецепта лікаря.

Таке рішення МОЗ викликало бурхливу реакцію в українському суспільстві. Українці обурюються обмеженням своїх можливостей, скаржаться на відсутність лікарів в регіонах, переживають за військових, яким часто медикаменти закуповують волонтери, і за тварин, яких лікують препаратами для людей.

BBC News Україна дізналася, що думають фахівці про початок впровадження електронного рецепта на антибіотики.

Для чого впроваджують е-рецепт

У центрі громадського здоров’я вважають впровадження електронного рецепта своєчасним і правильним рішення. Там називають такий крок не лише вимогою держави, але й часу.

Це дозволить боротися з несанкціонованим продажем антибіотиків, щоб протидіяти поширенню стійкості до них (антимікробної резистентності) і контролювати споживання антибіотиків в Україні.

Стійкі до антибіотиків бактерії Pseudomonas aeruginosa

Керівник відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю ЦГЗ Роман Колесник зазначає, що впровадження електронного рецепта дозволить забезпечити якісну медичну послугу передовсім для пацієнтів.

“Це не обмеження. Такі правила існують вже давно. Якщо пацієнти хочуть отримувати якісну послугу, вони також мають дотримуватися правил”, – каже експерт.

Зокрема, за його словами, через електронний рецепт держава зможе проконтролювати як необхідність призначення антибіотика лікарем, так і добросовісність пацієнта.

“Якщо лікар побачить, що пацієнт отримав в аптеці ліки, то це гарантія, що він їх прийматиме. А не так, як у нас часто так буває, що пішли проконсультувалися, лікар витратив свій час, держава витратила свої гроші, а пацієнт пішов до іншого спеціаліста”, – каже Роман Колесник.

Антибіотик як звичка

Запровадження електронного рецепта на антибіотик має відучити українців самостійно “призначати” собі антибіотики або купувати їх за порадою фармацевта чи сусідки.

Для українців споживання антибіотиків, наприклад, при застуді, вже стало звичкою

Найчастіше українці лікують антибіотиками застудні захворювання. За останніми дослідженнями, близько 30% українців лікують застуду антибіотиками і не звертаються до лікаря, розповідає представник центру громадського здоров’я.

Лікарка-дерматологиня Ольга Богомолець виступає за розумне застосування антибіотиків, але лише за потреби. “Антибіотик – це добро. Якщо ти його потребуєш. Антибіотик – це зло. Якщо в ньому немає потреби. Тобто: вірус, температура 38 пару днів поспіль, кашель, головний біль – не причини для прийому антибіотика!” – переконує лікарка.

За словами Романа Колесника, в українців вживання антибіотиків стало вже звичкою.

“Допити антибіотики після когось, мені допомогло – і тобі допоможе, сарафанне радіо, помічники фармацевтів, які продають і рекомендують, різні форуми і сайти – дуже багато джерел інформації. А до лікарів звертаються не завжди”, – каже фахівець.

За його словами, у Європі лідерами щодо споживання антибіотиків є країни півдня – Греція, Італія. “Але й Україна не пасе задніх. І до таких країн, як Норвегія, яка використовує антибіотики дуже раціонально, нам ще дуже і дуже далеко”, – додає представник ЦГЗ.

Щоразу, коли людина п’є антибіотики, то ймовірність того, що вони перестануть діяти наступного разу, збільшується. Що робити у випадку, коли не діятиме жоден з антибіотиків?

Навіщо контролювати антибіотики

“Уявіть, що на вас пре орда російських танків, але ви їх легко б’єте джавелінами. Та одного дня ви бачите, що джавеліни вже не працюють і не пробивають броню російських танків. Ви вимушені шукати іншу зброю, але іншої у вас немає. Вам гайки”, – пояснює необхідність запровадження рецепта на антибіотики лікар-анестезіолог Іван Черненко.

“Кожного дня медики в усьому світі ведуть війну з бактеріями, і останнє десятиліття ми почали програвати. Наша зброя (антибіотики) все менш ефективна, а бактерії все більш резистентні (стійкі) до антибіотиків”, – додає лікар.

Всесвітня організація охорони здоров’я назвала антибіотикорезистентність однією з 10 найбільших загроз для людства.

Від інфекцій, спричинених стійкими до антибіотиків бактеріями, у 2019 році померло понад 1,2 млн людей. Це більше, ніж від малярії чи СНІДу, йдеться в науковому дослідженні, опублікованому в журналі Lancet.

Прогнозують, що до 2050 року ця цифра зросте до 10 млн, тобто що три секунди через стійкість до протимікробних препаратів помиратиме одна людина.

Якщо не змінити підхід до використання антибіотиків.

“В Україні популярний антибіотик Азитроміцин і його похідні. 50% бактерій стали до нього нечутливі. Це величезний рівень антибіотикорезистентності. І це відбулося, тому що люди самостійно його купували”, – розповідає лікарка Дмитрієвська.

Скільки антимікробних препаратів споживають українці точно невідомо, кажуть у МОЗ. Але у 2020 році загальний обсяг усіх продажів і закупівель таких препаратів перевищив 6,4 млрд грн, що на 40% більше ніж у 2018 році.

Бактерії “звикають” до антибіотика, якщо вживати його занадто часто

Досі в Україні антибіотики можна було придбати без рецепта, а їх використання нерідко було нераціональним.

“Введення електронного рецепта – це фактично повний контроль за відпуском і за призначенням антибіотика. Держава знатиме, скільки чого виписано, ким і кому” – пояснює Роман Колесник.

Водночас, за його словами, говорити про контроль над фармацевтами під час перехідного періоду неможливо, адже за паперовими рецептами немає звітування. І такі ризики вільного продажу антибіотиків в аптеках будуть до повного переходу на електронний документообіг.

Сімейна лікарка Дарина Дмитрієвська каже, що саме задокументоване оформлення рецепта на антибіотики змусить лікаря подумати про його доцільність.

“Погодьтеся, що навіть психологічно надиктувати телефоном або написати на клаптику паперу назву препарату набагато легше. Ти не несеш за це жодної відповідальності як лікар. Інша справа – електронний рецепт з прізвищем і підписом лікаря”, – відмічає вона.

Полірезистентність – проблема лікарень?

Олена Мошинець, кандидатка біологічних наук, вважає запровадження рецепта на антибіотики обмеженням прав українців на здобутки цивілізації. Вона переконана, що від нового наказу МОЗ буде більше шкоди, аніж розвитку.

“Ніхто в Україні не аналізує причин полірезистентних інфекцій, на мінімізацію яких нібито спрямовані нові правила. Стан проблеми антибіотикорезистентності в України не описаний та не підтверджений жодними офіційними фактами. А якщо ми раптом визнаємо, що проблема є, то виявиться, що українська антибіотикорезистентність – госпітальна”, – каже Олена Мошинець, старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.

Науковиця пояснює, що полірезистентність в Україні – це проблема лікарень. За її словами, одна із причин такого стану речей – те, що медики не роблять посіви та не підбирають антибіотик за рекомендаціями.

Полірезистентність є проблемою лікарень, переконана Олена Мошинець

Інша причина в низьких стандартах надання медичної допомоги, зокрема, застарілі будівлі стаціонарів, висока антисанітарія, закриття бактеріологічних лабораторій в лікарнях, через що порушується внутрішньолікарняний контроль.

“Я прогнозую, що запровадження електронного рецепта на антибіотики ані трохи не ослабить проблему полірезистентності. Тому що це абсолютно не та цільова група пацієнтів, які впливають на основне джерело антибіотикорезистентності – стаціонарну мікрофлору.

Олена Мошинець нагадує, що запровадження електронного рецепта на антибіотики відбувається в умовах війни і напередодні холодної зими, що чекає українців. “Де люди зможуть отримати антибіотики від бронхітів, циститів і пієлонефритів? Де вони знайдуть лікарів, які не виїхали, десь під Харковом, наприклад?” – запитує науковиця.

Тестування і пошук прогалин

У центрі громадського здоров’я визнають, що у запровадженні електронного рецепта на антибіотик можливі прогалини. Але саме для цього, за його словами, і діятиме перехідний період до нового року.

“Під час перехідного періоду відбувається аналіз системи: як вона може працювати, що може відстежувати, де існують прогалини. Це час для того, щоби усі зацікавлені сторони змогли відтестувати систему”, – пояснює Роман Колесник, експерт ЦГЗ.

Зокрема, у власників тварин виникло запитання, як купувати ліки для тварин, які раніше можна було придбати у звичайні, не ветеринарній аптеці.

“Ситуація з тваринами дуже цікава і показова. У нас ветеринари призначають гуманні препарати для тварин, і люди їх купують в аптеці без рецепта. Але це неправильно”, – пояснює Роман Колесник.

У МОЗ уточнюють, що ліки для тварин, як і раніше, можна буде придбати за рецептом, але від ветеринара.

У чашці Петрі в лабораторії триває битва між стійкими до антибіотиків бактеріями та “дружніми” вірусами

Дарина Дмитрієвська вказує, що початок запровадження електронного рецепта на антибіотик – це не одномоментна зміна, і з серпня нічого раптово не зміниться. Але в тривалому періоді матиме вплив, як це було в Європі.

“Ми можемо вигадати десятки причин, щоби не вводити електронний рецепт, що успішно і робили десятки років. Коли б це не запровадили – завжди знайдеться купа аргументів, щоби цього не робити. Але ми рухаємося до величезної загрози, що люди помиратимуть так, як 100 років тому”, – каже сімейна лікарка.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему