Теоремою називають математичне твердження, справедливість якого встановлюється за допомогою міркувань. Ці міркування називають доведенням теореми.
Саме міркування називають доведенням теореми. Теорема – математичне твердження, справедливість якого встановлюється за допомогою міркувань. Наприклад: Теорема (властивість суміжних кутів). Сума суміжних кутів дорівнює 180°.
Теоре́ма (грец. θεώρημα — «вигляд, уявлення, положення») — твердження у математиці, для якого в теорії, що розглядається, існує доказ (інакше кажучи, доведення). Вихідним пунктом для теорем є аксіоми, які приймаються істинними без всяких доказів або обґрунтувань.
Отже, аксіоми — це початкові факти геометрії, які приймаються без доведень і дають змогу доводити з них всі подальші факти цієї науки. Твердження, доведені з аксіом, називають теоремами.
Геоме́трія (від дав. -гр. γη — Земля і μετρέω — вимірюю; землеміряння) — розділ математики, наука про просторові форми, відношення і їхні узагальнення. Сторони прямокутного трикутника.
У прямокутному трикутнику квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів катетів c 2 = a 2 + b 2 .
Теорема – (грецькою "theorema" (θεώρημα) – “результат роздумів”)-це твердження яке необхідно довести. Конструкція теореми: Умова (якщо …) + висновок (то…) Якщо дві теореми можна отримати одна з одної змінюючи умову і висновок місцями – то такі …
