кошови́й, во́го, ч. Вождь, отаман козаків на Запорізькій Січі. У неділю вранці-рано Синє море грало, Товариство кошового Нараді прохало (Шевч., І, 1951, 284); Стояв кошовий і дивився на своє військо, як на розбурхане море (Довж., І, 1958, 237).
Кошови́й ота́ман (кошовий) — виборна службова особа в Запорозькій Січі (XVI—XVIII ст.), яка зосереджувала у своїх руках найвищу військову, адміністративну і судову владу, очолював Кіш Запорізької Січі.
Виборний отаман — отаман, обраний колом козаків, яким він керує; Наказний отаман — отаман, призначений чи затверджений волею виборного отамана вищого рангу, обраного цим колом козаків; Самозваний отаман — людина, яку проголосили або вона сама себе проголосила отаманом, не погоджуючи своє рішення з колом.
Отамана обирала курінна козацька рада. Він мав широкі військово-адміністративні компетенції та вирішував деякі судові справи. Звалися поділи Війська Запорозького куренями через те, що у перші часи існування Січі запорожці жили по куренях.
Іва́н Сірко́ (1605 (1610) — 02.05.1680) — український полководець, подільський шляхтич, козацький ватажок, кальницький полковник, кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового. Здобув перемогу в 65 боях.
Після цього з'явився на Запорозькій Січі, 1663 р. став кошовим отаманом, до кінця життя не раз обирався на цю посаду (за різними підрахунками від 8 до 20 разів). Очолював боротьбу проти Кримського ханату й Туреччини, організував кілька успішних походів.
Кошови́й ота́ман (кошовий) — виборна службова особа в Запорозькій Січі (XVI—XVIII ст.), яка зосереджувала у своїх руках найвищу військову, адміністративну і судову владу, очолював Кіш Запорізької Січі. Першим був Остафій Дашкевич.
