Хаскі: що потрібно знати про особливості даної породи

Ця порода останнім часом стала надзвичайно популярною, але частенько, купуючи хаскі, майбутні господарі не враховують безліч важливих деталей, починаються розчарування, виникає невдоволення цією прекрасною собакою.

Що потрібно знати про хаскі, перш ніж її купити, чи можна взагалі її тримати в міській квартирі, які особливості породи?

Спочатку визначимося, хто ж це такі – сибірські хаскі. Дуже часто їх плутають з схожими собаками – з маламутами і лайками, потрібно бути на сто відсотків впевненим, що ви купуєте або купили саме хаскі, бо незважаючи на зовнішню схожість, вони сильно відрізняються один від одного по поведінці, інформує UkrMedia.

Хаскі – одна з найдавніших порід собак, перші хаскі були у ескімосів і чукчів. Назва «ескі» означало спочатку «ескімос», потім воно закріпилося за собаками з невеликою зміною. Собаки ці середніх розмірів, з гострою мордочкою, схожою на вовчу, з густою дуже красивою шерстю, очі в хаскі найчастіше яскраво-блакитні. Хаскі незвичайно живі і пустотливі, обожнюють своїх господарів.

Ви спите і бачите, що у вас з’явився красень хаскі, а давайте зважимо всі аргументи, чи варто саме вам і саме у ваших умовах заводити його?

1. Хаскі спочатку були виведені виключно як їздові, щоб в упряжці перевозити якісь вантажі і своїх господарів на великі відстані. Вони абсолютно непридатні для полювання, тому якщо ви захоплюєтеся полюванням, відразу подумайте про іншу породу, хаскі в якості компаньйона на полюванні абсолютно марні. Те ж саме стосується охоронних властивостей собаки – сторожові та охоронні інстинкти у них зведені до мінімуму, тому сподіватися на те, що собака буде охороняти вашу квартиру або вас на вулиці, не варто: хаскі люблять за замовчуванням не тільки господарів, але і всіх оточуючих людей.

Власники хаскі з гумором пишуть на своїх форумах, як їх домашні улюбленці сплять поперек коридору і ніяк не реагують на незнайомих гостей, які переступають через них. Деякі кінологи намагалися розблокувати їх агресію у відношенні до людей, але це закінчилося сумно – собаки виходили з пошкодженою психікою і ставали надзвичайно небезпечні як для оточуючих, так і для господарів.

Отже, перший висновок: як охоронець або як мисливська собака хаскі непридатні абсолютно! Те ж саме щодо хаскі як службової собаки – вона занадто «розумна» і самостійна.

2. Ця собака дуже невибаглива в плані місця проживання і прекрасно приживається як в заміському сільському будинку, так і в квартирі, але є одне але, дуже важливе. Хаскі, як говорилося вище, дуже рухливі й непосидючі, тому їм життєво необхідно дуже багато гуляти і отримувати велике фізичне навантаження.

Собаки цієї породи розумні й допитливі, з ними корисно постійно займатися «інтелектуальними» іграми типу фрісбі.

Чи зможете ви два або три рази в день гуляти по кілька годин, бігати з нею на великі відстані, грати? Якщо у вас такої можливості немає, ви не можете надовго виходити на прогулянку або, того гірше, вас довго нема вдома – не варто заводити хаскі і мучити його в закритому приміщенні в самоті. Хаскі дуже не люблять залишатися одні, вони дуже переживають тривалу відсутність господаря, відомі випадки, коли ці собаки кидалися у вікно, вибивали скло і йшли на пошуки своєї «зграї».

Хаскі можуть при довгому відсутності господаря навести бардак в будинку і попсувати чимало речей, ви можете почитати яскраві описи таких «погромів» на спеціальних форумах.

Замикати хаскі у дворі навіть за високим парканом теж ризиковано – він для них не перешкода. Тим більше, хаскі ненавидять перебувати на прив’язі!

3. Спочатку чукчі годували хаскі тільки взимку, влітку собаки повністю переходили на «самостійне» годування – ловили в тундрі дрібних тварин, гризунів. З цієї причини потрібно дуже уважно стежити за ними на прогулянці, якщо ви гуляєте на відкритому просторі – хаскі можуть кидатися на маленьких собак, тому що вони, на їх думку, схожі на ховрахів! Вони справжні винищувачі курей та іншої домашньої живності, якщо живуть в селі. У місті вони полюють на птахів і кішок. Якщо ви вирішили завести собаку саме цієї породи, будьте готові завжди бути напоготові на прогулянках, стежити за вихованцем, щоб він не втік і не приніс потім вам під двері трофей у вигляді голуба або кішки.

4. Ще є маленький недолік естетичного плану: у хаскі з віком вицвітають очі, і прекрасний бірюзовий колір під старість собаки переходить у практично білий. Літня хаскі виглядає так, як ніби у неї два більма.

Але невже у хасей (так з любов’ю називають хаскі фанатики цієї породи) немає яскравих переваг? Звичайно, є!

Собаки ці дуже оригінальні і красиві. Вовча грація і їх знамениті блакитні очі полонили серця багатьох.

Хаскі ніколи не вкусить людину. Випадки нападу цих собак на людей – виключення, тільки якщо хаскі намагалися перевиховати і поламали їй психіку.

Той, хто любить рухливий спосіб життя, багато гуляє і подорожує, знайде в хаскі веселого і допитливого компаньйона.

Хаскі не гавкають. Взагалі. Правда, вони іноді виють. це ми забули згадати серед проблем.

Хаскі буде любити всіх членів вашої родини, вони взагалі люблять усіх людей!

Так що якщо ви готові привести в будинок собаку розумну, живу, часто неслухняну і примхливу, якщо ви самі людина активна і весела – хаскі буде вам справжнім другом.

Як дресирувати хаскі

Хаскі – одна з найдавніших порід їздових собак, в умовах сучасного міста їх в основному заводять в якості компаньйонів. Незалежно від того, чи планує власник готувати свого вихованця до участі у виставках і змаганнях, використовувати в якості робочої собаки або в якості компаньйона, хаскі обов’язково потребують дресирування, хоча б базового. Без виховання та дресирування цей великий собака виявиться некерованим і принесе чимало проблем господарям.

Особливості характеру хаскі

Широко розповсюджене хибне уявлення, ніби хаскі не піддаються дресируванню. Це пов’язано з неправильним вибором підкріплення, спробами недосвідченого власника дресирувати вихованця без урахування особливостей його характеру, використовувати хаскі в невластивій для них ролі службового собаки, сторожового або мисливського. Хаскі – розумні собаки, здатні до самостійного прийняття рішень. Оскільки представників цієї породи здавна виховували та використовували як помічників людини, вони відрізняються доброзичливою вдачею, але при цьому досить вперті та вимагають шанобливого ставлення до себе.

Основні особливості хаскі:

• незалежність і високий інтелект, який породжує критичність мислення. Для їздового собаки, який повинен самостійно приймати вірне рішення в складних ситуаціях, це цінні якості, але вони ж можуть істотно ускладнити процес дресирування, оскільки хаскі не схильні до беззастережного підпорядкування, слухняності;
• високий ступінь соціалізації, пов’язаний з тим, що їздові собаки зазвичай використовувалися в упряжці. Звідси типова для зграйних тварин схильність до наслідування. Хаскі значно простіше й ефективніше навчати, дресирувати в групі інших собак, а не поодинці;
• яскраво виражена схильність до домінування. Для зграйного собаки ватажок – незаперечний авторитет. Якщо хаскі з раннього віку не звикне сприймати господаря як ватажка, впоратися з ним буде нереально;
• схильність до бродяжництва, втеч з дому (позначається прописана в генах звичка до кочового життя). Ще одна причина, з якої вкрай необхідно стати для собаки ватажком, авторитетом;
• безстрашність і низький больовий поріг. Тому фізичні покарання в дресируванні хаскі використовувати неефективно;
• розвинений мисливський інстинкт (у природних умовах проживання хаскі часто були змушені полювати на птахів, дрібних тварин, щоб самостійно добути собі їжу або хоча б добавку до раціону).

З урахуванням таких особливостей характеру та темпераменту хаскі можна дресирувати для використання в якості:

• їздового собаки, це їх основне призначення;
• учасника спортивних змагань;
• компаньйона та няньки для дітей;
• поводира.

З хаскі не вийде:

• мисливського собаки – представники цієї породи вміють заганяти та ловити дичину, але лише для того, щоб з’їсти її, приносити здобич господареві для них протиприродно;
• охоронного, захисно-вартового, сторожового собаки. Інстинкт охорони своєї території, будинка у їздових собак, які постійно в дорозі, геть відсутній. Також вони позбавлені агресії щодо людей, а спроба штучно розвинути цю якість призведе до психічних розладів. Їздовим собакам нерідко доводиться підкорятися різним каюрам, тому їм складно ділити людей на своїх і чужих, що обов’язково для сторожа, охоронця;
• пастуха. Необхідні для цього інстинкти, знову-таки, відсутні, хаскі століттями привчали до вирішення зовсім інших завдань.

Основні правила дресирування хаскі

Власникам цієї незвичайної породи краще звернутися до кінологічного клубу, школи собаківництва. По-перше, господар, якому ніколи раніше не доводилося мати справу з хаскі, може припуститися помилки в процесі його дресирування, а результати неправильного виховання практично не піддається корекції. Допомога професіоналів допоможе уникнути помилок. По-друге, як уже згадувалося, хаскі більш ефективно навчаються в групі, коли є зразок для наслідування.

Вихованням слід займатися з перших днів появи цуценяти хаскі в будинку, середній вік, коли рекомендується приступати до курсу базового дресирування – 3 місяці. Хоча потрібно враховувати індивідуальні особливості, деякі цуценята інтелектуально дозрівають вже в 2-2,5 місяці, інші – тільки на п’ятому місяці життя. Маленькі цуценята виглядають зворушливими, кумедними та безпечними, але пустощі, непослух потрібно відразу ж припиняти без поблажливості до віку. А ось до промахів, невдач, коли цуценя намагається, але не справляється з поставленим завданням, потрібно ставитися поблажливо та терпляче.

Коли йдеться про хаскі, оптимальним методом впливу буде мінімум «батога» та максимум «пряника». Причому найкращим заохоченням для більшості хаскі є ласощі, рідкісні представники цієї породи байдужі до їжі та надають перевагу грі. В якості покарання за непослух можна позбавити смачної нагороди, допустимий метод фізичного впливу – механічний примус (тиск руками, ривок повідця). Бити, шльопати не можна, строгий нашийник при дресируванні хаскі не використовують, тільки м’який.

І ще кілька правил:

• заняття краще проводити в ігровій формі, хаскі – не той собака, який заради похвали господаря стане займатися чимось нудним, нецікавим;
• перед початком занять, які вимагають концентрації, хаскі необхідно вигуляти, дозволити виплеснути надлишок енергії, інакше зосередити його увагу на виконанні команд не вдасться.

Етапи виховання та дресирування

1,5-2 місяці – цуценяті дають кличку та привчають реагувати на неї, слухатися господаря, підкорятися йому, спати та їсти у відведеному для цього місці, ходити в туалет на пелюшку. Починається відпрацювання базових команд, але вимагати їх правильного виконання поки рано.

2-4 місяці – цуценя навчають командам «До мене!», «Місце!», «Не можна!», «Фу!», після їх освоєння додають команду «Поруч!». До моменту закінчення карантину після вакцинації цуценя повинне знати та беззаперечно виконувати цей набір команд, а також звикнути до намордника, нашийника та повідця. Силові методи привчання до намордника для хаскі не підходять, всередину намордника поміщають шматочок ласощів і так стимулюють цуценя просунути в нього мордочку, потім надягають, застібають, залишають спочатку на кілька секунд, поступово збільшують часовий інтервал, кожного разу заохочують вихованця ласощами. Після надягання нашийника відразу починають гру, щоб цей аксесуар викликав позитивні емоції.

4-6 місяців. До вже відпрацьованих додаються команди «Стояти!», «Сидіти!» і «Лежати!», а також виробляється витримка. Для хаскі з їх любов’ю до втеч з дому та полюванні на різноманітну живність це особливо важливо. Їздових собак рекомендується починати дресирувати за спеціальною програмою вже з 4 місяців, але тільки якщо до цього моменту освоєний базовий курс.

6 місяців. Можна переходити від базового курсу до спеціального дресирування, навчати апортуванню, проводити спортивні тренування, виробляти необхідні для їздового собаки робочі навички.

Програма спеціального дресирування їздових собак

Якщо хаскі планується використовувати як їздового собаку, після освоєння базового курсу слухняності необхідно виробити у нього такі навички:

• спокійно ставитися до амуніції (упряжі);
• дружньо взаємодіяти з іншими собаками, не проявляти агресії або оборонної реакції;
• рухатися по прямій перед людиною, санями, візком, тягнути за собою вантаж;
• змінювати напрямок руху (повертати);
• зупинятися.

Важливо! Для управління їздовими собаками можуть використовуватися більш звичні для людей команди (вперед, вліво, вправо, стій) і їх аналоги, якими традиційно користуються каюри: «Хайк!», «Джі!», «Ха!», «Хоа!». Команди з другого набору коротші, уривчасті, звучні, їх простіше вимовляти. Собаці байдуже, на який набір звуків реагувати, але необхідно з першого дня дресирування та протягом всієї робочої діяльності користуватися одним набором, ніколи не змішувати різні варіанти.

У літню пору тренування потрібно проводити вечорами або рано вранці, коли температура не вище 15°С, не забувати поїти собаку кожні 2-3 км.

Соціалізація цуценят починається ще в розпліднику, для навчання правильній взаємодії з одноплемінниками обов’язково потрібно відвідувати групові курси.

Привчання до шлеї проводиться під час вигулу, як правило, собака радіє прогулянці та не звертає уваги на незвичну амуніцію. Якщо в перші дні хаскі намагається скинути шлею, потрібно в цей момент привернути його увагу ласощами або переключити на гру. Також важливо переконатися, що система ременів не обмежує дихання та не натирає шкіру, при роботі з цуценятами обов’язково використовувати амортизатор. Правильно підібрана та пригнана шлейка не заподіює дискомфорту, собака швидко до неї звикає.

Після привчання до шлеї можна приступати до відпрацювання команди «Вперед!», першої з блоку спеціальних команд для їздових собак. Спочатку її відпрацьовують під час прогулянки. В процесі дресирування використовується довгий повідець (шнур), який одним кінцем чіпляється до шлеї на хаскі, іншим – до широкого ременя дресирувальника (за наявності – до спеціального поясу для скіджорінга). Хаскі пускають бігти на повідцю попереду дресирувальника, в цей час дають команду. Якщо собака не біжить вперед самостійно, його повинен здалеку (з відстані 100-150 м) підкликати помічник. За самостійний біг вперед за голосовою командою собаку хвалять, заохочують.

На 2-3 занятті починається відпрацювання поворотів, а потім і зупинки. В процесі бігу вперед дресирувальник приблизно в 3 метрах від передбачуваного місця повороту дає команду «Вліво!» або «Вправо!». Кілька разів повторює це слово, потім різко згортає в сторону та коригує рух собаки за допомогою повідця, коли він поверне, хвалить і повторює команду. Подібним чином відпрацьовується команда «Стоп!».

На освоєння команд йде зазвичай 5 занять, коли потрібні навички вироблені, собаку впрягають в транспортний засіб, який відповідає сезону (взимку легкі сани або нарти, пулка, якщо нема снігу – візок-карт), продовжують відпрацювання команд з вантажем. Від індивідуальних тренувань можна переходити до групових, спочатку собак впрягають парами, потім збільшують їх кількість в упряжці до 4-6 та більше. Попередньо хаскі необхідно привчити один до одного в процесі спільного вигулу. Після впрягання припиняти хаотичні рухи, ривки без команди, контролювати, щоб упряж не заплутувалася. Тільки коли хаскі звикнуть рухатися злагоджено, без заплутування постронків, можна рушати з місця, відпрацьовувати власне їздові навички.

Якщо в групі є вже навчені, працюючі собаки, використовують метод наслідування, хаскі з потрібними навичками та задатками лідера ставлять на чолі упряжки, за ним – навчених собак, які в більшій мірі схильні підкорятися, а не домінувати, а замикаючими роблять юніорів, у яких вміння ще не перейшли в навички.

Якщо хаскі планується використовувати в якості робочого або спортивного їздового собаки, з самого початку не слід привчати цуценя ходити в туалет на узбіччі, в кущиках, щоб не довелося перевчати. Для їздових собак норма – справляти нужду прямо на трасі, в ідеалі на бігу. Погоничу потрібно уважно стежити за упряжкою, якщо один з собак присідає, пригальмувати інших, щоб вони на нього не налетіли. Не варто лякатися рідкого стільця, це нормальна реакція організму на навантаження, зазвичай проявляється тільки в перші години тренування, але у деяких хаскі така особливість зберігається довічно.

Поширена проблема, з якою стикаються погоничі приблизно через 2 тижні після початку тренувань упряжки – самовільний розворот і повернення до початку маршруту. Як уже згадувалося, хаскі схильні самостійно приймати рішення. На перших порах вони охоче рвуться вперед, готові бігти невтомно, але через деякий час це монотонне заняття їм набридає, та через 200-300 метрів після старту упряжка повертається назад. Розворот без команди потрібно намагатися припинити відразу ж, поки хаскі не довели свій намір до кінця. Якщо не вдалося попередити повернення на старт, упряжку знову повертають на маршрут і доводять до кінця, навіть якщо для цього доведеться всю дорогу тягнути провідну пару на повідцю. Особливо наполегливі собаки можуть ще 1-2 рази чинити спроби повернутися з дистанції, важливо, щоб жодна з них не увінчалася успіхом. Йти на поводу у хаскі неприпустимо, інакше неправильний стереотип поведінки закріпиться в їхній свідомості.

Перші місяці основна увага приділяється відпрацюванню команд, виробленню навичок групової роботи, дисципліни та слухняності, та тільки після 8 місяців хаскі-юніорів можна тренувати для розвитку витривалості. Поступово нарощується навантаження, збільшується дистанція (щотижня пробіг рекомендується збільшувати на 50% у порівнянні з попереднім значенням) і вантаж. На етапі дресирування, навчання важливо не перевантажувати хаскі, заняття припиняються при перших ознаках втоми.

Хаскі вимагають особливого підходу до дресирування

Всупереч поширеній думці, хаскі успішно піддаються дресируванню, але краще, якщо ним буде займатися професіонал, так вдасться уникнути найбільш поширених помилок. Хаскі марно дресирувати як сторожа, пастуха, охоронця або мисливського собаку, в нього зовсім інші інстинкти та схильності. З цих собак виходять хороші компаньйони, якщо з раннього віку не нехтувати дисципліною, займатися вихованням, а пізніше – базовим дресируванням. Також представників цієї породи заводять для участі у виставках і спортивних змаганнях (скіджорінг, канікросс та інші дисципліни). У цих випадках потрібно підбирати цуценя з відповідним родоводом і екстер’єром, оскільки вимоги до шоу-собак і їздових, бігових собак розрізняються. Дресирування буде успішним, якщо обраний напрямок навчання відповідає природним, генетично обумовленим нахилам цуценяти.

Наскільки корисним був цей пост?