ДУБІНЧАК: «Ми самі всі розуміємо, які завдання стоять перед Динамо»

Захисник «Динамо» поділився враженнями від тренувальних зборів

ФК Динамо. Владислав Дубінчак

Захисник «Динамо» Владислав Дубінчак поділився враженнями від тренувальних зборів та очікуваннями від поновлення сезону.

– З якими емоціями команда повернулася до Києва?

– З хорошими емоціями, тому що ми повернулися додому. Дуже сумували за своїми сім’ями. Місяць не були дома, тому повернулися з великою радістю.

– Як умови для тренувань у зимовий період на рідній базі?

– Все супер, поля готові до тренувань. Дякуємо працівникам бази за те, що підготували поле для нас у гарному стані. Жодних проблем немає.

– Позаду місяць тренувальних зборів у Туреччині. Чим вони запам’ятались?

– Була важка робота. До зборів ми ще тиждень працювали в Києві, теж була важка робота. По два тренування кожен день. На щастя, до поновлення сезону підходимо майже без травм. Загалом збори пройшли добре.

– Під час зборів і вже в Києві багато уваги під час тренувань приділяється розіграшам стандартних положень. Це те, на що тренерський штаб звертає особливу увагу?

– Ми і в кінці сезону, коли змінився головний тренер, почалди багато працювати над стандартними положеннями, тому що в чемпіонаті чимало голів пропускали саме після стандартів. Тому працюємо над цим, аби не припускатися більше таких помилок в обороні та діяти гостріше в атаці.

– Команда провела 10 контрольних матчів. Які запам’яталися найбільше?

– Найбільше запам’яталися останні матчі, коли ми вже набрали оптимальну форму та могли змагатися в рівних умовах з нашими суперниками. Спершу ми зустрічалися з командами, які вже були майже готові до офіційних матчів, а ми тільки приїхали на збори, тому було трохи важко і неприємно, адже нас могли так би мовити «повозити».

– Чи були серед спаринг-партнерів команди, схожі на суперників з УПЛ?

– Можливо, болгарський «Левськи». Вони грали інтенсивно, добре накривали, дисципліновано грали в обороні. Вони схожі на команди з України.

– Першою офіційною буде гра з «Металістом 1925». Які очікування від цієї команди?

– У них змінився тренер, прийшли нові гравці, тому буде цікавий матч. Всі ми пам’ятаємо, як Віктор Скрипник працював у «Зорі», яка була хороша команда, тому він напевно добре підготує команду до матчу, і гра буде цікава. Сподіваюся, ми переможемо.

– Найгучнішим трансфером харків’ян у зимове міжсезоння стало підписання Дениса Гармаша. Чого очікуєш від зустрічі з колишнім одноклубником?

– Гадаю, він буде максимально мотивований, адже гратиме проти свого колишнього клубу. Це завжди додаткова мотивація. Вважаю, що до нього потрібна особлива увага з нашого боку, якщо він буде грати. Напевно, він буде найнебезпечнішим гравцем у складі харків’ян.

– Які цілі стоять перед командою на другу половину сезону?

– У нас попереду багато роботи. Не хочеться робити гучних заяв, та сподіваюсь, що нам усе вдасться. Всі, від малого до великого, розуміють, які завдання стоять перед «Динамо» Київ. Не буду навіть зайвий раз говорити про це. Ми самі все розуміємо.

“Жіночний”: коли жінки почали грати у футбол

Вистава «Féminines» розповідає історію жіночої футбольної команди 1970-х рр. Більше, ніж створення нової дисципліни, це боротьба з патріархатом, якою їм доведеться брати участь.

У 1968 році це був щорічний ярмарок газети Union в Реймсі. Керівництво газети шукає оригінальний атракціон, щоб розважити натовп. Напередодні вони провели поєдинок карликової боротьби. Цього року це буде жіночий футбольний матч (з м’ячем для юніорів та меншим часом гри: “не базікай!” Якщо говорити словами тренера). Розміщено оголошення. На подив організаторів, багато з них хочуть взяти участь. Таким чином, складається одна з перших французьких жіночих футбольних команд.

Те, що мало бути історією про простий атракціон, швидко набере серйозний оборот. Дівчата виграють матчі, а потім досягають чемпіонату Франції. Вони беруть участь у зустрічах за кордоном. У 1971 році вони добились скасування закону 1941 року про заборону футболу для жінок, який режим Віші визнав “шкідливим”. Жага до перемоги дозволила їм приєднатися до збірної Франції, а в 1978 році виграти перший кубок світу серед жінок у Тайбеї.

На кожному матчі, який обговорюється у виставі, зображення актрис на полі демонструються на гігантському екрані, встановленому з цієї нагоди. Це чергування присутності на сцені та присутності відео на тлі Бейонсе чи Пліток пропонує безпрецедентний динамізм. Якщо гравці мають різне походження, кожен повинен однаково боротися зі стереотипами суспільства. Наприклад, є Марінетт, талановита молода дівчина, яка з дитинства грає зі своїм братом. За співучастю матері, вона кидає виклик забороні свого батька, який наказав їй приєднатися до танцю. Марі Мод, мати сім’ї, повинна домовитись зі своїм чоловіком, щоб домовитись про няню в суботу, в день навчання. Роуз розподіляє свій час між фабрикою, де вона працює на конвеєрі, та своїм прихильним партнером.

Тендітна вигода

Саме в цьому полягає сила п’єси: вона виходить далеко за рамки футболу і за дві години встигає вирішити різноманітні ситуації та предмети. Психічний тягар, соціальна боротьба, домашнє насильство, токсична маскулінність, гомосексуалізм, прагнення до емансипації . “Як жінка, мене це зворушило. Ми говоримо собі, що пройшли довгий шлях. Цей вид шоу діє як ін’єкція нагадування “, – каже Джоселін у п’ятдесят років, яка приїхала з друзями. “У той же час це резонує з новинами. Ми завоювали права, але вони неміцні. Деякі хотіли б повернутися до них”. Неможливо не думати про відродження консервативних рухів по всій Європі.

І незважаючи на прогрес, досягнутий після невеликої команди з Реймса, рівноправ’я між чоловіками та жінками, особливо у футбольній галузі, досі не досягнуто. Нагадаємо, у Франції жінки-футболісти заробляють в середньому на 96% менше, ніж їхні чоловіки. Це спорт, де нерівність найбільша. Жінки досі не мають професійної футбольної ліги (LFP, керує лише чоловічим футболом), тому їх юридично не можна вважати професійними. Матч триває.

Жінки в Театрі абатств до 7 грудня 2019 року. Потім на гастролях по всій Франції до 2020 року. Ціни та дати можна знайти тут.