Володимир Олегович потанін – Біографія, опис життя, історія успіху

народився
3 січня 1961 року в Москві. Батько Володимира
Потаніна був дипломатом, мати працювала лікарем.

У 1983 році закінчив економічний Потанін
факультет Московського державного
інституту міжнародних відносин (МДІМВ)
за спеціальністю “економіст-міжнародник”.

У 1983-1990 роках працював у Міністерстві зовнішньоекономічних зв’язків
СРСР.

Після скасування державою монополії на зовнішню торгівлю Володимир
Потанін в кінці 1991 року створив зовнішньоекономічну асоціацію
“Інтеррос”, в якій зайняв пост президента. Компанія надавала
послуги з фінансового консалтингу і займалася супроводом
зовнішньоторговельних угод.

На початку 1990-х років Потанін познайомився з Михайлом Прохоровим,
який обіймав посаду голови департаменту у правлінні Міжнародного
банку економічного співробітництва. Згодом знайомство
переросло у тривалий бізнес-партнерство.
У 1992 році Володимир Потанін і Михайло Прохоров створили акціонерний
комерційний банк “Міжнародна фінансова компанія (МФК), в
якому Потанін став спочатку віце-президентом, а потім президентом.

На початку 1993 року партнери організували Об’єднаний експортно-
імпортний банк – “Онексім Банк”. Президентом банку був обраний
Володимир Потанін. У травні 1994 року банк отримав статус агента
уряду Росії з питань фінансового обслуговування
централізованих зовнішньоекономічних зв’язків.

Навесні 1995 року Володимир Потанін став одним з ініціаторів так
званих заставних аукціонів.

З 14 серпня 1996 року по 17 березня 1997 року обіймав посаду Потанін
першого заступника голови уряду РФ. Курирував
економічний блок питань.

Під час роботи в уряді Росії очолював близько 20
федеральних, урядових і міжвідомчих комісій, у тому
числі урядову комісію з питань фінансової та грошово-
кредитної політики, оперативну комісію при уряді РФ за
вдосконалення системи платежів і розрахунків, міжвідомчу
комісію РФ по співпраці з міжнародними фінансово-
економічними організаціями і “Групою семи”. Також був
керуючим від РФ в Міжнародному банку реконструкції та розвитку і
Багатобічне агентство по гарантіях інвестицій.

З травня 1997 року знову зайняв пост президента “Онексім Банку”.

У 1997 році через “Онексім Банк” та ВАТ “Сиданко” Володимир Потанін
придбав контрольний пакет “Известий”. Восени того ж року він створив
холдинг ЗАТ “Проф-медіа” для управління всіма підконтрольними
“Онексім Банку” ЗМІ. Крім “Известий”, в їх число в різний час
входили “Комсомольская правда”, “Експерт”, “Афіша” і “Велике місто”.

26 травня 1998 року у зв’язку з реорганізацією групи “Онексім-МФК-
Ренесанс” зайняв пост президента, голови ради директорів ЗАТ
“Холдингова компанія “Інтеррос”, створеної на базі компаній
“Інтеррос”, “Сиданко” і “Норільський нікель”.

У січні 2007 року Володимир Потанін почав процес розділу
спільних активів з Михайлом Прохоровим. Розділ переріс у конфлікт,
в ході якого колишні партнери по бізнесу з’ясовували свої стосунки в
судах.

В результаті реструктуризації бізнесу компанія

“Інтеррос”

залишилася в
власності Володимира Потаніна, а Михайло Прохоров створив свою
керуючу компанію.

Володимир Потанін

веде велику громадську діяльність. Він
є членом Ради з конкурентоспроможності і
підприємництва при Уряді РФ; членом бюро правління
Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП);
головою Національної ради з корпоративного управління
(НСКУ); членом Громадської ради при Міністерстві оборони Росії;
членом науково-консультативної ради при Генеральній прокуратурі РФ;
членом президії Ради при президенті РФ з розвитку фізичної
культури і спорту, спорту вищих досягнень, підготовки та проведення
XXII зимових Олімпійських і XI Паралімпійських ігор 2014 р. в Сочі,
XXVII Всесвітньої літньої Універсіади 2013 року в р. Казані; членом
Наглядової ради АНО “Оргкомітет Сочі-2014”; членом
Опікунської ради НБО “Фонд підтримки олімпійців Росії”;
членом Опікунської ради Російського географічного товариства;
головою Наглядової ради Російського міжнародного
олімпійського університету (РМОУ).

Володимир Потанін активно займається благодійністю. В 1999 році
він заснував некомерційну благодійну організацію
Благодійний фонд Ст. Потаніна для реалізації соціально значущих
довгострокових проектів у галузі вітчизняної освіти і культури.

З грудня 2001 року є членом опікунської Ради фонду
Соломона Гуггенхайма (Нью-Йорк). З червня 2002 року – голова
ради директорів Благодійного фонду “Ермітаж-Гуггенхайм”. З
квітня 2003 року – голова Опікунської ради
Державного Ермітажу.

З травня 2006 року – член опікунської ради університету МДІМВ МЗС
Росії.

Відзначений урядовими нагородами – орденом “За заслуги перед
Вітчизною” IV ступеня (2007), медаллю “В пам’ять 850-річчя Москви” і
медаллю “В пам’ять 300-річчя Санкт-Петербурга”. Нагороджений Почесною
знаком Міністерства освіти РФ “За благодійність і
милосердя” (2002).

За заслуги перед Російською православною церквою нагороджений орденами
св. рівноапостольного князя Володимира ІІІ та ІІ ступенів, орденом
преподобного Сергія Радонезького III і II ступенів, орденом св.
благовірного князя Данила Московського II ступеня, знаком Патріаршим
св. великомучениці Варвари I ступеня.

У грудні 2009 року Російським імператорським домом нагороджений
орденом св. Анни II ступеня “у воздаяние заслуг перед Вітчизною і
Російською православною церквою”.

Лауреат премії Міжнародного фонду єдності православних народів
за 2003 рік.

У січні 2007 року присвячений в офіцери ордена Мистецтв і витонченою
словесності Франції.

За даними журналу Forbes, в березні 2011 року Володимир Потанін зайняв 34
місце в списку найбагатших людей планети. Його стан оцінений в 17,8
мільярдів доларів.

Вільно володіє англійською та французькою мовами.

Володимир Потанін одружений, у нього троє дітей. Донька Анастасія та старший
син Іван активно займаються спортом, є багаторазовими
чемпіонами Росії та світу з аквабайку.

Захоплюється подорожами, бадмінтоном, гірськими лижами, водними
видами спорту, шахами.

Володимир Потанін

Бездоганна репутація і рівний життєвий шлях – мільярдера Володимира Потаніна практично ні в чому було дорікнути до останнього часу.

Хлопчик з родини дипломатів, елітну освіту, потрібні зв’язки і хороші можливості – він скористався всім набором інструментів, щоб стати успішним інвестором, банкіром, попрацювати віце-прем’єром уряду і встати біля керма промислового гіганта «Норільський нікель».

Але після 40-ка років у Потаніна сталася криза середнього віку. Спочатку він розриває всі відносини зі своїм другом і партнером Михайлом Прохоровим, потім вступає в п’ятирічний конфлікт з Олегом Дерипаскою і ось уже три роки судиться з колишньою дружиною, яка заявила претензії до частини майна після гучного розлучення. Якщо в ділових відносинах з партнерами абияк угоди досягнуто, то в сімейному суперечці крапку не поставлено.

У новому шлюбі 56-річний бізнесмен виховує дочку, зі своїми колишніми трьома дітьми він не спілкується.

Його рейтинг у списку багатих не стабільний, так само як і його настрій. Кілька разів за десять років він опускався нижче 4 місця, а останні два роки міцно влаштувався на лідируючих позиціях. У 2016 році його стан перевалило за $ 15 млрд, що вивело його на другу сходинку найбагатших росіян.

Володимир Олегович знатний меценат і щедрий спонсор. Він багато років фінансує стипендіальну програму його імені і підтримує вітчизняний спорт. Сам він грає в команді президента країни, в тому числі на хокейному корті з ключкою в руках. Велику частину часу живе і працює в Норильську, і поки своє життя змінювати не має наміру.

“Золота молодь

Володимир Потанін народився в новорічній Москві в 1961 році. Його батька було 25 років, але вже займав високу посаду в Міністерстві зовнішньої торгівлі і з дипломатичною місією попрацював за кордоном. Дружина Тамара супроводжувала його у всіх поїздках. За професією вона лікар. Після народження первістка глава сімейства прийняв пропозицію про роботу в Туреччині, де і пройшло дитинство Володимира.

Він навчався в школі з іншими нечисленними дітьми дипломатів. І згодом, на голову буде випереджати своїх московських однокласників по успішності. Закінчить школу з «золотою» медаллю. Ця його винятковість зіграє свою роль і при виборі майбутнього. Потанін надійде в МДІМВ, куди в ті часи потрапити з вулиці було неможливо.

Престижний факультет міжнародних економічних відносин стане для нього міцної стартовим майданчиком, з якої гарантовано злітають на вигідні дипломатичні посади. Потаніна без питань взяли на роботу в систему Міністерство зовнішторгу, де добре знали його батька. Там він буде працювати вісім років, займаючись експортом і імпортом різних товарів, особливу увагу приділяючи добрив і руд. Саме звідси його інтерес до головного в його житті бізнесу – «Норнікелю». Але до цього підприємницького тріумфу ще десять років, перш ніж він зважиться піти в самостійне плавання. Потаніну буде майже 30 років, він одружений на своїй шкільній подрузі Наталії та в сім’ї ростуть двоє дітей: шестирічна Настя і однорічний Іван. Звичайно, він ризикував, залишаючи насиджене крісло, але твердо знав, що зобов’язаний спробувати свої сили в бізнесі, тим більше до цього були всі передумови – потрібні зв’язки, надійні партнери, а система міжнародних економічних відносин дала тріщину, через яку і кинулися приватники.

В ім’я бізнесу

Його компанія «Інтеррос» до сих пір діє і продовжує нарощувати інвестиційний портфель. А в 90-му її кістяк займався консультуванням бізнесменів, які не мали уявлення про правила гри на зовнішньому торговому поле і не вміли укласти договір. Потанін ці знання продавав, але не довго. Через рік він знайомиться зі студентом Московського фінансового інституту Михайлом Прохоровим, і вони створюють банк «МФК» на базі існуючого, який мав державні гроші і цінні папери за торговоекономіческую діяльність. Ще рік їм потрібен, щоб відкрити «ОНЕКСІМ-банк» і ще три, щоб обзавестися серйозною клієнтською базою і заробити довіру на ринку.

У 1995 році завдання було виконано, і співвласники двох банків отримують через заставний аукціон акції відразу декількох великих підприємств, серед яких «Сиданко», концерн «Норнікель», два пароплавства і металургійний завод в Липецьку.

Володимира Потаніна запрошують на посаду першого віце-прем’єра РФ. Він буде відповідати за фінансові та економічні питання, але на посаді протримається не більше року.

Дефолт похитне позиції «ОНЕКСІМ-банку», боргові зобов’язання досягнутий мільярда рублів і у нього відкличуть ліцензію. Зусиллями акціонерів і великих клієнтів банкрутства вдасться не допустити, але після реструктуризації доведеться влитися в «Росбанк», президентом якого стане Михайло Прохоров, а Потанін в цей час продовжить керувати активами компанії «Інтеррос»: холдингу « Проф-медіа »І недавно придбаними банком підприємствами. Цей рік для Володимира Олеговича буде знаковим – «Форбс» його назве найбагатшим і розумним бізнесменом країни. З цього часу його інвестиційна діяльність піде в гору, а капітал стане збільшуватися швидкими темпами.

На стику століть бізнес буде стійким і комерційні інтереси великими. Але Потанін буде чітко дотримуватися своєї позиції: працювати лише з тими активами, де є можливість самостійно визначати стратегію. Він добре поінформований і прекрасно оцінює довгостроковій перспективи. У 2000 році починає глобальний проект з будівництва гірськолижної траси в Червоній галявині. Через 14 років тут почнеться Олімпіада, і об’єкт «Роза хутір» буде одним з ключових.

Михайло Прохоров в цей час йде в “Норнікель”, щоб виконати завдання по реструктуризації підприємства і підвищити її капіталізацію. Протягом шести років вона виросте в десять разів і досягне $ 30 млрд. Відносини партнерів украй розладнаються і вони оголосять про розподіл бізнесу.

Ця історія трапиться після скандалу в Куршавелі, де Михайло Прохоров зазначав новорічні свята. В цей час поліцейські проводили операцію, бізнесмен був затриманий, давав пояснення і відпустили на свободу. Гучна історія обійшла в 2007 році всі ЗМІ. Втім, як інша, пов’язана святкуванням нового року Володимира Потаніна. У той час як Прохоров доводив, що він не сутенер, Володимир Олегович проводив час на вечірці в компанії американської зірки Джорджа Майкла, спеціально запрошеного за скромний гонорар в три мільйони доларів.

Але якщо цей випадок не позначилася на активах підприємця, то куршавельської відпочинок не обійшовся без фінансових втрат. Боротьба між колишніми партнерами розгорнулася за головний актив “Норнікель” і Прохоров його без бою віддати не побажав. Протягом року йшли переговори тієї й іншої сторони з впливовими бізнесменами про вигідні для себе умовах. Потанін закликав в партнери мільярдера Алішера Усманова і той вже купив п’ять відсотків акцій за $ 2,5 млрд, але угода Прохорова виявилася вирішальною: 25 відсотків акцій були продані Дерипасці за $ 7 млрд плюс 11 відсотків частки в компанії «Русал» – великим виробником алюмінію.

Володимиру Потаніну вдалося зберегти свої позиції в «Норнікелі», але він придбав нового партнера Олега Дерипаску, який в перспективі розглядав питання злиття “Норнікеля” і “Русала”. Цього він допустити не міг і фінансово-економічна ситуація зі стрибками цін на метали сприяла відстрочку планів Дерипаски.

З усієї цієї тривалий і напруженої історії тільки Прохоров не програв у фінансовому плані. Експерти говорили, що йому вдалося продати акції на піку вартості. Решта активів «Інтерроса» було вирішено поділити навпіл.

Але з Дерипаскою відносини так і не склалися, Потанін ігнорував всі рішення акціонера, що стосуються як кадрових змін, так і виплат дивідендів. Ця конфронтація переміщалася в суди, державні структури, обговорювалася в ділових колах і багато відомих осіб намагалися примирити сторони. Але вдалося це одному арбітру – Роману Абрамовичу за домовленістю з колишнім керівником адміністрації президента Валентином Юмашева. Крига скресла, угоду підписали в 2012 році: Потанін отримав управління, Дерипаска – дивіденди.

Капіталізація підприємства зростає з кожним роком, дивіденди приємно дивують акціонерів. Володимир Потанін продовжує вести свій корабель по чітко вивіреної навігаційній карті. У цьому році він доповів президенту РФ, що програма розвитку «Норнікеля» розрахована на п’ять років вперед, викиди зменшаться, обсяг видобутку зросте, підприємство буде поставляти на ринок тільки якісну продукцію.

Потанін є єдиним власником і президентом групи «Інтеррос», в портфелі якої управління активами десятка великих компаній.

Службовий роман

Володимир Потанін і Наталя знайомі зі школи, а одружилися вони на останньому курсі університету. Перший час жили разом з батьками дружини.

Наталя працювала в Міністерстві будівництва, потім перейшла в компанію чоловіка, де відповідала за будівельні та архітектурні проекти. З народженням дітей вона стала займатися будинком, вихованням дочки і сина.

Анастасії зараз 32 роки, вона стала триразовою чемпіонкою світу з аквабайку, працює в компанії батька «Роза хутір». Середній син Іван в спортивних перемогах не поступалася сестрі, вигравав чемпіонати країни в тому ж виді спорту. Йому 27 років, він працював в компанії батька, але звільнився після розлучення його з матір’ю і заснував власний інтернет-бізнес. Старші діти закінчили МДІМВ. Молодший син Василь вчиться в приватній школі в Америці, йому 17.

Наталя Потаніна багато з сімейного життя повідала журналістам після розлучення. Вона повідомила, що чоловік сказав їй про це рішення в листопаді 2013 року. Вона була здивована і засмучена: за 30 років спільного життя вважала відносини міцними, а чоловіка – надійним. Але як виявилося, у нього вже була інша сім’я, де росла дочка Варвара.

Наталя в категоричній формі вислухала умови розлучення: відмова від майна і згоду передачі грошей на благодійність. Обіцяв залишити їй будинок, витрати на медичні потреби, освіту і охорону для молодшого сина. Наталя не погодилася. З тих пір колишнє подружжя ділить майно в судах. Потанін цю тему не коментує, все новости ЗМІ дізнаються від Наталії.

Із другою дружиною бізнесмен познайомився на роботі, службовий роман тривав тривалий час. Катерина молодша за нього на 14 років, їх дочки три роки. Вони зареєстрували свої відносини в 2014 році. Він сміливо виводить свою дружину в світ.

За активну діяльність благодійного фонду його імені бізнесмена частенько нагороджують. Відомо, що фонд тісно взаємодіє з Ермітажем, а Потанін входить в його опікунську раду. Потанінская премія вже багато років виплачується кращим студентам вищих навчальних закладів країни. Викладачам-новаторам також здійснюється виплата грантів на їх розробки і необхідне обладнання. Музейні фестивалі і спортивні заходи, підтримка молодих журналістів і телеоператорів – фонд Потаніна має довгострокові проекти в самих різних областях.

Потанін приєднався до «Клятві дарування», благодійного проекту американських мільярдерів, які обіцяють більш як половину свого статку пожертвувати на різні проекти.

У минулому році він заробив більше $ 12 млрд, але в інтерв’ю говорить, що більшу гордість у нього викликають не лідерські позиції в «Форбс», а забита шайба або м’яч в ворота противника. Спортом Потанін захоплюється все життя і намагався знаходити час для спільних занять з дітьми, коли ще вони жили однією великою родиною.

Барнаул · Города · Туроператор «Саянское Кольцо» Алтайский государственный краевой краеведческий музей Алтайский государственный краевой краеведческий музей является старейшим музеем Сибири . Инициаторами создания музея были инженер, изобретатель,

ТУЛЬСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ МУЗЕЙ ОРУЖИЯ Музей основан при Тульском оружейном заводе в 1873 г. Его экспозиция дает возможность проследить эволюцию оружия с конца XVI века до наших дней. Многочисленные опытные образцы вооружения иллюстрируют сложный

Строительство Музейного городка ГМИИ имени А.С. Пушкина Регистрация пользователя в сервисе РИА Клуб на сайте Ria.Ru и авторизация на других сайтах медиагруппы МИА «Россия сегодня» при помощи аккаунта или аккаунтов пользователя в социальных сетях обозначает

Музей кино получил павильон на ВДНХ © bablam.ru Государственный центральный музей кино, у которого 10 лет не было собственного помещения, заключил договор о долгосрочной аренде павильона №36 на ВДНХ в Москве. Срок аренды составит

Ростовский кремль Кремлем принято называть укрепления древнерусских городов, т. е. крепость или город, окруженный стеной с бойницами и башнями. Ростовский кремль имеет все эти атрибуты, но ему никогда не приходилось выполнять

Вечерняя Москва – Горожане с «московскими» фамилиями смогут посетить экскурсии Государственного исторического музея бесплатно Принять участие в праздничной акции можно с 4 по 10 сентября. Государственный исторический музей подготовил для горожан с «московскими» фамилиями бесплатные экскурсии в честь 870-летия

Алтайский государственный краеведческий музей. Алтайский государственный краеведческий музей находится в г. Барнауле по ул. Ползунова 46. Основан в 1823 г в городе Барнауле. Это один из старейших музеев в Сибири. Инициаторами создания музея были

“Каждая эпоха таит подделки” // Директор Государственного исторического музея Алексей Левыкин рассказал Анне Сабовой о прошлом и настоящем ГИМ В этом году исполняется 135 лет с тех пор, как Александр III даровал статус правительственного учреждения любимому детищу своего отца — Императорскому Российскому историческому музею. О метаморфозах, которые