Яра пшениця в сівозміні: обробіток ґрунту, система удобрення, сівба та система захисту

Яра пшениця — важлива сільськогосподарська культура, і хоч українські аграрії вирощують переважно озиму пшеницю, площі під ярою збільшуються. Цьогоріч аграрії в Україні засіяли ярою пшеницею 184,53 тис. га, а минулого сезону площі, на яких посіяли культуру, дорівнювали 156,3 тис. га.

Тому варто згадати всі про особливості та нюанси вирощування ярої пшениці.

Вимогливість ярої пшениці

Серед ярих зернових яра пшениця — це одна з найбільш холодостійких культур, адже насіння культури може проростати за 1°С температури ґрунту, а за 4-5°С вже з’являтимуться життєздатні сходи.

Потрібно пам’ятати, що яра майже вдвічі слабше кущиться, ніж озима пшениця. У культури в перші тижні росту та розвитку повільно розвивається коренева система. Сприятливими температурними умовами для кущення та формування кореневої системи є 10-12°С, проте надалі — 16-23°С. Із підвищенням температури скорочується як період, так і енергія кущення.

Не менш складною проблемою для ярої пшениці є нестача вологи, за якої погано розвивається вузлова коренева система і рослини майже не кущаться. Особливо волога необхідна рослинам під час фази виходу в трубку і в період колосіння-наливання зерна.

Яра пшениця показує найкращу врожайність на родючих і чистих від бур’янів чорноземних та каштанових ґрунтах, а на малородючих ґрунтах культура кущиться слабо. Сприятливою кислотністю ґрунту є рН на рівні 6-7,5, адже культура не надто добре росте на кислих і засолених полях.

Інтерактивна карта ґрунтового покриву України

Яра пшениця за співвідношення головного продукту до побічного (1:0,8) виносить у зібраному врожаї 3 кг/ц N, 0,54 кг/ц Р, 1,4 кг/ц Р₂О₅, 1,53 кг/ц К, 1,83 кг/ц К₂О, 0,20 кг/ц Mg та 0,33 кг/ц MgO.

Культура відчуває низьку потребу у борі, молібдені та цинку, проте високу — у міді та марганці.

Місце в сівозміні та обробіток ґрунту

Оскільки здатність до кущення та розвиток кореневої системи (особливо вторинних коренів), у ярої пшениці слабші, ніж в інших зернових культур, постає необхідність підбирати попередники, які нівелюють ці недоліки.

Попередники : яра пшениця добре росте після цукрового буряку та пізньої картоплі, а також після кукурудзи на зерно та соняшнику. Після пізно прибраних овочів її теж можна вирощувати. Ріпак і зернобобові — хороші попередники і для ярої пшениці.

Проте яра зернова негативно реагує на повторне вирощування або вирощування після інших зернових (за винятком вівса).

Обробіток ґрунту під яру пшеницю: важливо своєчасно провести зяблеву оранку, що необхідна, якщо попередниками ярої зернової були просапні культури. Після збирання попередника здійснюється лущення поля дисковими знаряддями у двох напрямках на глибину 6-8 см. Через 2-3 тижні після першого відростання бур’янів здійснюють повторний обробіток на глибину 8-10 см. Рано навесні за фізичної стиглості ґрунту боронують зяб, а безпосередньо перед сівбою культивують на глибину загортання насіння (5-6 см).

Особливості сівби

Норма висіву ярої пшениці у сприятливих умовах (за оптимального часу сівби, оптимальних ґрунтових умов) дорівнює 450 рослин/м , в середніх умовах орієнтовна норма посіву становитиме 475 рослин/м , коли ж сієте з запізненням та у несприятливому грунтовому середовищі, то варто збільшити норму висіву до 500 рослин/м .

Головними критеріями визначення норми висіву насіння ярої пшениці є:

1. Сорт.
2. Щільність продуктивного стеблостою. Під час визначення оптимальної норми висіву треба виходити з того, що краще створити менш щільні вихідні посіви, ніж занадто щільні. Що більш загущені посіви, то менший вплив на них добрив, регуляторів росту тощо.
3. Якість насіннєвого ложа і термін посіву.
4. Якість насіннєвого матеріалу — схожість, розмір фракцій (великі зерна вимагають більше вологи для проростання), вміст протеїну (що вищий вміст протеїну, то вища енергія проростання), якість протруювання
5. Волога в ґрунті та його обробіток.
6. Внесення добрив.

За дефіциту елементів живлення не варто збільшувати норму висіву, адже в результаті отримаєте коротший колос, зерно буде дрібніше за більш рівномірного дозрівання.

Якщо добрива в господарстві не вносили, то фахівці рекомендують висівати з нормою 4 млн шт./га, але з огляду на те, що проведено дискування поля з весни на 10-12 см (і зруйновано тверде насіннєве ложе), а маса 1000 зерен дорівнює 30 г. Також варто обов’язково коткувати ґрунт, інакше сходи будуть не надто дружні.

Якщо ж добрива вносилися, то сіяти можна і 5,5 млн схожих зерен на га. В умовах внесення повного комплексу добрив високі норми висіву (5,5-6 млн. шт./га) дають урожай суттєво вищий, аніж низькі (4-4,5 млн шт./га), проте без внесення добрив у загущених посівах аграрії відзначали голодування, хлороз і зниження продуктивності.

Аграріям варто пам’ятати , що значне збільшення норми висіву не лише не збільшує врожайність, а й призводить до зайвої витрати насіння, посилює небезпеку вилягання й ураження хворобами. Занижені норми висіву нерідко призводять до нерівномірності дозрівання через пізнє кущення та підгон.

Якщо ж сіяти культуру із запізненням (за 2-3 тижні після оптимальних термінів), то врожайність її знизиться на 5-7%.

Оптимальна глибина сівби ярої пшениці дорівнює 3-4 см.

Яра пшениця — культура раннього строку сівби, її розпочинають на початку весняних польових робіт, за настання фізичної стиглості ґрунту. За середніми багаторічними даними, найкращі строки сівби ярої пшениці — це кінець березня — початок квітня.

Внесення добрив

Повний вегетаційний період ярої пшениці становить 90-120 днів. На формування 1 т/га зерна яра пшениця споживає 35-45 кг азоту, 8-12 кг фосфору і 17-27 кг калію.

Згідно з дослідами Інституту зрошуваного землеробств а НААН , понад 50% приросту врожаю ярої твердої пшениці в неполивних умовах залежить від внесення добрив. У дослідах Інституту врожай зерна за внесення добрив у дозі N55-75Р10-60 збільшувався на 58,9-80,4%. Окрім цього, застосування добрив у цих дозах збільшувало також вміст білка в зерні на 1,3-2% і скловидність — на 8-10%.

За даними досліджень у польовій сівозміні відділу рослинництва Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції, за умов посухи у весняно-літній період, але помірного температурного режиму, найвищу врожайність зерна пшениці твердої ярої (32,7 ц/га) було одержано завдяки внесенню фосфорних (P60) і азотних (N90) добрив під оранку восени.

Раннє підживлення ярої пшениці важливе для максимального збільшення темпів росту на початкових стадіях розвитку. Воно також впливає на формування листкового покриву та на фіксування сонячного світла. Добрива можуть бути внесені в рядок або розкидані по полю під час посіву.

За низького забезпечення ґрунту рухомим азотом, середнього — рухомим фосфором й обмінним калієм для отримання врожаю зерна на рівні 2-2,2 т/га вчені радять вносити добрива в кількості N60P30K0.

Для максимального збільшення кількості продуктивних колосків корисно провести підживлення. Рівень азоту в листках необхідно підтримувати аж до початку цвітіння. Крім того, слід враховувати, що для максимальної врожайності необхідні такі поживні елементи, як фосфор, магній і бор.

Догляд за посівами

Науковці стверджують, що сучасні технології вимагають обов’язкового надійного захисту культурних рослин від негативного впливу шкідників, хвороб і, особливо, бур’янів, тобто значних обсягів застосування пестицидів на посівах.

Проте надмірне, часто необґрунтоване, використання засобів захисту рослин не тільки не захищало сільськогосподарські культури від пошкодження хворобами і шкідниками, а й додало ще нових проблем: пестициди стають фактором штучного відбору стійких рас і популяцій шкідників і фітопатогенів, що викликає необхідність розробки ще більш токсичних для навколишнього середовища засобів захисту. Збитки від пошкодження шкодочинними організмами при цьому не зменшуються і за даними Інституту захисту рослин становлять в середньому 28%, зокрема на зернових культурах — 15-20%, а в абсолютному виразі — 0,34-0,46 т/га.

Захист зернових культур від бур’янів за допомогою гербіциду – це один із найважливіших елементів технології.

На півдні України в посівах зернових культур найбільш поширеними бур’янами є: грицики звичайні , осот польовий , кучерявець Софії , метлюг звичайний , підмаренник чіпкий , берізка польова та інші.

У деяких країнах світу практикують застосування фітофагів — комах, які є специфічними шкідниками бур’янів, що знищують певний вид бур’яну, не завдаючи шкоди культурним рослинам.

У США та Австралії для знищення в посівах звіробою використовують деяких листогризів і коренеїдів, завезених з Англії та Франції. Ефективним у США виявилось і застосування довгоносика для боротьби з будяком.

На амброзію полинолисту згубно діє специфічний жучок зигограма сутураліс, який живиться лише амброзією. Досліди із застосування зигограми дали позитивні результати. З цією метою з Америки завезли амброзієву совку, гусінь якої живиться лише листками амброзії.

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Хвороби та шкідники ярої пшениці

З-поміж величезної кількості шкідників зернових колосових, а, нагадаємо, зареєстровано їх понад 300 видів, ярій пшениці в Україні найбільше шкодять: клоп шкідлива черепашка , хлібна жужелиця , хлібні жуки , п’явиця , пшенична , шведська й гессенська мухи , злакові попелиці , озима та зернова совки і пшеничний трипс .

Клоп шкідлива черепашка пошкоджує всі колосові злаки, але найсильніше — пшеницю та жито. У весняний період пошкодження призводить до загибелі центрального листа і стебла. Уколи у стебло викликають білоколосість та недорозвинення зерна. У степовій зоні хімічний захист посівів від шкідливої черепашки поєднують із захистом від пшеничного трипса.

Читайте про шкідників сільськогосподaрських культур

Велике значення у зниженні чисельності хлібної жужелиці мають організаційно господарські та агротехнічні заходи, насамперед, дотримання сівозмін, зменшення частки стернових попередників під озиму пшеницю до 5-10 %, своєчасне й без втрат збирання врожаю, лущення стерні, обробіток ґрунту за системою напівпару, знищення падалиці, сівба у другій половині оптимальних строків.

Основними рекомендаціями з попередження або знищення хлібних жуків є:

1. Лущення стерні з наступною глибокою зяблевою оранкою.
2. Міжрядний обробіток ґрунту просапних культур і парових полів на 10-12 см (наприкінці травня – на початку червня) для знищення личинок і лялечок.
3. Обробка крайових смуг зернових колосових культур у період наливання зерна інсектицидами за наявності 3-5 жуків на 1 м².

Найбільш шкідливими хворобами в період вегетації пшениці ярої є кореневі гнилі, септоріоз , борошниста роса , сажкові та іржасті хвороби.

За складання системи захисту варто звернути увагу на поширення сажкових хвороб у регіоні, адже їхня небезпека сажкових проявляється у скороченні густоти посівів. Часто хвороби залишаються непоміченими, але на власний захист культура витрачає велику кількість поживних речовин, що негативно позначається на її розвитку та продуктивності.

Летюча сажка дуже шкідлива, адже уражені рослини не плодоносять. Маса надземної частини хворої культури на 30-40% менша, ніж здорової. Існує прихований недобір урожаю. У рослинах гриб перестає рости за 7-8°С, чим і пояснюється менша ураженість ярої пшениці у разі раннього висівання. Заходами захисту є використання здорового посівного матеріалу; більш ранній посів ярових культур і вирощування стійких сортів. Bиcoкoeфeктивним зaxoдoм є пpoтpyювання нaciння фyнгiцидaми cиcтeмнoї дії.

Тверда сажка завдає шкоди тим, що у заражених рослин зменшується ріст стебел і на приблизно 10% кількість зернівок у колосках, в результаті знижується якість зерна.

Іржасті захворювання ярої пшениці ( стеблова(лінійна) , бура листкова та жовта іржа ) теж спричиняється базидіальними грибами, повний цикл розвитку яких відбувається на двох видах рослин.

Бypa ipжa змeншyє acимiляцiйнy пoвepxню, знижyє зимocтiйкicть, продуктивність. Heдoбip вpoжaю cтaнoвить 12-20%.

Фосфорно-калійні добрива підвищують стійкість рослин до стеблевої іржі. Однобічне внесення азотистих добрив підвищує сприйнятливість рослин до лінійної іржі. Велике значення у підвищенні стійкості до лінійної іржі має підживлення ярих злаків фосфорно-калійними добривами під час їхнього виходу у трубку. Eфeктивними зaxoдaми пpoти xвopoби є впpoвaджeння cтiйкиx copтiв, знищeння пpoмiжниx гocпoдapiв, злaкoвиx бyp’янiв, oбpoбки пocівів фунгіцидами.

Шкідливість кореневих гнилей полягає у зрідженості посівів, зменшенні урожаю зерна та погіршенні його якості.

Головні профілактичні заходи боротьби з кореневими гнилями — це робота з ґрунтом і правильна сівозміна. На другому місці — вибір протруйника. Інші фактори практично не мають економічного значення.

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Збирання врожаю ярої пшениці

Роздільним способом починають збирати яру пшеницю за вологості зерна 35-20%. Після висихання зерна до 16-18% валки обмолочують.

Пряме комбайнування проводять на рівномірно достиглих полях, без підгону та бур’янів, на низькорослих посівах за вологості 16-18%. На ярій пшениці для прискореного та рівномірного достигання рекомендується за два тижні до збирання за вологості зерна не більш ніж 30% застосовувати десиканти.

Наталія Демчук, SuperAgronom.com, 2020

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

Все про вирощуванні ярої пшениці: технологія обробітку від посіву до збирання врожаю

У структурі сівозміни яру пшеницю найкраще сіяти відразу за бобовими травами або просапними культурами, виключаючи соняшник (він сильно засмічує поле падалицею).

У деяких випадках її можуть посіяти після озимої пшениці. Але це сприяє накопиченню на поле шкідників і хвороб пшениці, що може несприятливо позначитися на врожаї.

Терміни і способи внесення добрив

Для яра пшениці (особливо твердих сортів) потрібні високородючі грунту і своєчасне внесення добрив. Хороший результат дають азотні і азотно-фосфорні туки [Роторні розкидачі].

Норми добрив встановлюються в залежності від багатьох факторів: виду попередника, кліматичної зони, родючості грунту та інших. Найкращим варіантом було б зробити перед посадкою дослідження забезпечення поля поживними речовинами [Устаткування контролю стану поля]. Основне добриво вносять під основний обробіток.

[Машини внутріґрунтового внесення гранульованих добрив і насіння]. З азотних добрив восени можна вносити аміачну воду, безводний аміак [Машини для внутріґрунтового внесення рідких мінеральних добрив] та інші аміачні форми. У рядки при посіві можливе внесення простого гранульованого суперфосфату [Сівалки].

Обробка грунту

Щоб провести правильну обробку грунту для ярої пшениці необхідно враховувати різні особливості обраного поля: попередню культуру, ухил поверхні, засміченість бур’янами та інші фактори.

Обробку грунту необхідно починати відразу після звільнення поля попередником

Якщо попередником були багаторічні трави виконують дисковий лущення [Борони дискові], щоб поле гарантовано очистилося від бур’янів ще лемішними лущення [Плуги] через 10-15 днів. Замість дискування можна підрізати трави плоскорізом [Культиватори-плоскорізи], а через 2-3 тижні зорати поле плугом з культурними відвалами і з передплужниками на глибину 20-22 см [Плуги].

Якщо попередником були стерньових, зернобобові або інші ранні культури, які засмічують корнеотприсковимі бур’янами, то на таких полях проводять обробку по типу поліпшеного зябу з подвійним лущенням (спочатку дисковим [Борони дискові], а після лемішними лущильниками) або полупаровой обробки зябу (спочатку орють [ плуги] на 20-22 см зі шлейфом борін, а пізніше восени виконую 1-2 культивації [Культиватори універсальні] [Культиватори для основного обробітку] для знищення сходів бур’янів і падалиці).

На полях з під кукурудзи і соняшнику проводять перехресне дискування [Борони дискові] і потім орють [Плуги] на 20-22 сантиметри плугами з передплужниками. Після буряка і картоплі перед оранкою немає необхідності виконувати попереднє лущення [Плуги].

По весні зяб боронують в два сліди зазвичай човниковим, або діагонально-перехресним способом [Зчіпки зубових борін] [Борони пружинні].

Для створення посівного ложа використовують агрегати до складу яких включені борони, вирівнювачі і шлейфи з ланцюгів – такі машини вигладжують поверхню поля [Агрегати передпосівного обробітку].

Підготовка насіння до сівби

Для посіву беруть ретельно очищені від домішок і відсортовані за розміром насіння. Кращі урожай отримують після посіву великих (для м’яких сортів маса 1000 зерен – 35-40 грам, а для твердих не менше 40 грам), непошкоджених насіння, зібраних з високо врожайних ділянок.

До посіву насіння протруюють [Протраслівателі]. Щоб впоратися з твердої головешкою ​​використовують сухе протруювання, з курній метод термохімічного протруювання. Також над насінням проводять інкрустацію [Машини для дражжірованія], що попереджає розвиток кореневої гнилі, головні та заплесневенія насіння.

посів

Ярова пшеницю сіють рано, щоб сходи з’явилися дружно і рослини добре вкоренилися. Її як правило висівають найпершої із зернових культур, відразу як грунт стане придатною до посіву, при цьому температура посівного шару повинна бути 5-6 ° С. Сіють узкорядним способом [Сівалки рядові].

Зазвичай глибина закладення 4-5 сантиметрів, але її можна збільшити, якщо є така необхідність. При зайвому заглибленні насіння знижується їх схожість і сходи з’являються пізніше. Насінням потрібно вологий грунт і щільне ложе.

Догляд за посівами

Основними видами робіт з догляду за посівами ярої пшениці є – прикочування [Ковзанки], боронування [Борони пружинні], підгодівля [Роторні розкидачі], боротьба з бур’янами.

Боронування на глибину до 3 см знищує молоді паростки бур’янів [Зчіпки зубових борін]. Хімічними речовинами для знищення бур’янів є гербіциди [Оприскувачі штвнговие] Для підвищення врожаю дуже корисна підгодівля в фазу цвітіння [Роторні розкидачі].

Значної шкоди посівам ярої пшениці надають хвороби і шкідники для боротьби з ними проводять: хімічні обробки посівів [Обприскувачі штангові], в тому числі ультрамалооб’ємного обприскування посівів інсектицидами.

У посушливих районах проводиться полив [Машини подачі води].

прибирання

На даний момент набули найширшого розповсюдження два традиційні способи збирання – роздільне і пряме комбайнування. Пряме комбайнування виконується зернозбиральних комбайном з жаткою.

Роздільне комбайнування виконується в два заходи: спочатку скошування валковой жаткою, а після підсушування в валках підбір і обмолот [Підбирачі полотенние] [Підбирачі барабанні] [Комбайни зернозбиральні].

Своєчасне застосування поєднання цих методів, що враховує різноманітні місцеві умови (вологість грунту, погоду під час збирання, термін дозрівання, засміченість і інші), допомагає домогтися збору врожаю з мінімальними втратами.

Найефективніше час збирання, під час якого зберігається найкращий біологічний урожай, триває близько 7-10 днів і то при сприятливій погоді. Якщо не встигнути прибрати за цей час значна частина врожаю осиплеться.

Все про вирощуванні ярої пшениці: технологія обробітку від посіву до збирання врожаю

Пшениця – одна з найважливіших сільськогосподарських зернових культур. З неї роблять хліб, кондитерські вироби, макарони та багато інших продуктів. Відходи виробництва використовують в якості кормів. Культура відноситься до ранніх, добре переносить заморозки, стійка до вилягання. Про особливості вирощування ярої пшениці розповімо в статті.

Що таке яра пшениця

Ярова – пшениця, посіяна на зерно навесні. Вона повністю проходить вегетаційний цикл в теплу пору року і до осені дає рясний урожай. У яру пшеницю вирощують майже повсюдно, включаючи зони ризикованого землеробства.

Характеристика та біологічні особливості

Період вегетації ярої пшениці становить від 70 до 120 днів. Вона не боїться заморозків, проростає вже при + 1 … +2 ° C, сходи з’являються при + 4 … + 6 ° C. При цьому повільні темпи проростання дозволяють їй спокійно переносити низькі температури.

Перехід в фазу кущіння починається, коли температура встановлюється на рівні + 10 … + 12 ° C. Дозрівання і молочна стиглість вимагають підвищення температури до + 20 … + 25 ° C. Занадто високі температури (більше + 35 ° C) пшениця переносить погано.

Грунти для культури підходять не всі. Добре росте пшениця яра на дерново-підзолистих, дерново-карбонатних, суглинних грунтах. При цьому вологість орного шару повинна становити не менше 70%.

Важливо! Для повноцінного розвитку, виходу в трубку і колосіння пшениця потребує хорошого освітлення протягом дня. Ярова культура відноситься до самозапильні рослин.

Урожайність ярої пшениці

На родючих ґрунтах з помірним зволоженням середня врожайність в становить 30-35 ц / га. Застосування сучасних технологій обробітку, своєчасний захист від шкідників і хвороб, внесення добрив підвищують цей показник до 50 ц / га.

технологія обробітку

Комплекс агротехнічних методів і прийомів при вирощуванні ярої пшениці повинен виконуватися послідовно. Сівба та збирання проводять в найкоротші терміни. Якщо сівши буде розтягнутий в часі, виникнуть труднощі з прибиранням. Якщо врожай не зібрати протягом 5-10 днів, значна частина зерна загине на корені.

До основних етапів відносять:

• підготовку грунту і садивного матеріалу;
• сівши з дотриманням правил обороту;
• внесення добрив;
• захист від шкідників і хвороб;
• догляд за посівами;
• прибирання;
• сушку і зберігання.

При підготовці до посівних робіт складають тижневий графік проведення технологічних операцій, який коригують у міру зміни погодних умов.

Попередники ярої пшениці в сівозміні

Добре культура розвивається після одно- і багаторічних бобових трав, просапних і зернобобових рослин, крім соняшнику.

Кращими попередниками вважають картопля, льон, гречку, баштанні, буряк кормову і цукровий, а також зайняті пари.

У ряді випадків яру пшеницю висівають після озимої в якості страхової культури. Однак це може привести до накопичення шкідників і захворювань.

Розміщувати на неокультурених землях пшеницю можна: слабкість кореневої системи не дасть їй нормально розвинутися і рослина буде витіснене бур’янами. Зернові (крім кукурудзи) – теж погані попередники, оскільки мають загальні захворювання і позбавляють пшеницю елементів живлення, необхідних для визрівання зерна.

Найбільш сприятливі умови вирощування

Яра пшениця погано переносить жаркий клімат і знижену вологість. Тому в нашій країні нею зайняті ріллі в Поволжі, на Уралі, в Скандинавії, Нечорнозем’я. Наявність постійних сильних вітрів також несприятливо позначається на вирощуванні культури.

Ярої пшениці необхідна достатня кількість сонячних днів, особливо в період колосіння і дозрівання. Південні регіони більше культивують озимі сорти пшениці, оскільки яра тут може не витримати високих температур. У передгірних районах Північного Кавказу яра пшениця показує хороші результати по врожайності.

Грунт необхідно готувати під посіви заздалегідь. Вкрай важлива зяблева оранка. Після збирання попередника землю лущать на глибину 6-8 см, через 15-20 днів проводять повторну обробку. Ранньою весною зяб боронують, а перед сівбою – культивують на глибину 5-6 см.

Насіння ярої пшениці

Для посіву відбирають калібровані, очищені від домішок насіння. Їх беруть з високоврожайних ділянок. Перед посівом посадковий матеріал протруюють. Для знищення сухої головешки – сухим способом, курній – термохимическим.

Останній етап підготовки – інкрустація (покриття сумішшю з мікроелементами, стимуляторами росту та протруйниками), яка запобігає появі кореневої гнилі, розвиток головешки і заплесневение насіння.

посів пшениці

Яра пшениця – одна з перших культур, що засіваються навесні. Як тільки грунт прогріється до +5 … + 6 ° C, починають посівні роботи. Завдяки ранньому сівби пшениця сходить дружно і встигає добре вкоренитися до пробудження бур’янів.

Сіють яру пшеницю узкорядним способом із застосуванням техніки. Глибина загортання – 4-5 см. Якщо зерно виявиться глибше, сходам буде складно пробитися на поверхню. Для пробудження пшениці потрібно міцне ложе і висока вологість грунту.

Коли сіяти навесні

У кожному господарстві терміни посівної щорічно зсуваються в ту чи іншу сторону. Це залежить від фактичного настання весни, сходження снігу і прогрівання грунту до оптимальних температур.

Важливо! Норма висіву насіння для жорстких сортів – 5-6 млн зерен на 1 га, для м’яких – 4-5 млн. При застосуванні сучасної техніки можна знизити ці показники в 2-3 рази.

Практика сверхраннего посіву

Досвід аграріїв після холодної весни 1986 року і високих врожаїв ярої пшениці викликав інтерес до технології ранньої сівби. Надранні терміни посадки захищають пшеницю від травневих засух, пошкоджень злакової мухою і блошками. Іржа теж рідше зустрічається на ярої пшениці при критично ранніх посівах.

Важливо! Приймаючи рішення про надранньої посіві, слід враховувати типові погодні умови регіону. При загрозі сильних заморозків після появи сходів є ризик їх повної загибелі.

технологія посіву

Останнім часом в господарстві не застосовують перехресний спосіб, щоб не накочувати грунт, не витрачати ПММ (паливно-мастильні матеріали) і не затягувати строки сівби.

У більшості агропідприємств прийнятий вузькорядного спосіб, що дозволяє пшениці рівномірно зростати, отримувати досить харчування і сонячного світла. Такий спосіб полегшує подальший догляд і збирання врожаю.

Після закінчення сівби поле накочують кільчасто-рубчастими катками для поліпшення контакту насіння з грунтом і прискорення появи сходів.

Догляд за посівами ярої пшениці

Через 3-5 днів після сівби ґрунт боронують для видалення кірки і ниткоподібних проростків бур’янів. При сильній засміченості процедуру знову проводять у фазі 2-3 листків пшениці.

Але краще цього уникати, оскільки повторне боронування призводить до швидкого висихання грунту, в результаті у злаку не зможуть утворитися вузлові корені. У фазу кущіння грунт боронують ротаційної мотикою.

Основний засорітелямі полів ярої пшениці – вівсюг. Для боротьби з ним застосовують тріаллат (авадекс), який вносять в період передпосівної підготовки грунту. У період вегетації для знищення бур’янів використовують амінь сіль, іллоксан і «Діален».

Для захисту пшениці від хвороб (борошнистої роси, іржі, гнили) в фазах трубкування і колосіння рослини обробляють «фундазолом». Для знищення шкідників використовують «Децис», «Волатон» і «Цимбуш».

Як тільки яра пшениця починає виходити в трубку, посіви обробляють препаратом «Тур». Це захистить посіви від вилягання. Одночасно допустимо застосовувати гербіциди та інсектициди, якщо це необхідно.

Інтенсивна технологія вирощування ярої пшениці

Застосування новітніх методів підготовки і обробітку грунту, максимальне використання механізованого праці, поєднання передових засобів захисту рослин і ефективних добрив – тільки мала частина того, що включає в себе інтенсивну технологію.

У період планування посівних площ агрономи беруть проби ґрунту, досліджують її, складають паспорт поля. Відповідно до цього документа готують план підготовки до посіву, який включає:

• склад і терміни внесення добрив;
• вимоги до глибини оранки та інших етапів обробки грунту;
• відбір посівного матеріалу;
• протиерозійні заходи;
• захист від шкідників і хвороб на всіх етапах культивування;
• методи посадки і збирання врожаю.

Завдяки такому підходу господарство не тільки економить матеріально-технічні ресурси, а й підвищує врожайність до 55-60 ц / га.

Особливості росту і розвитку ярої пшениці

Вегетаційний період культури включає фази: проростання, поява сходів, кущіння, вихід у трубку, викидання волоті, цвітіння, дозрівання. Залежно від фази змінюються уподобання культури – від підвищеної вологості в першій і другій, до мінімальної – в останній.

Зразкові терміни проходження фаз:

• проростання – 5-7 діб;
• поява сходів – 15-20 днів;
• кущіння починається при появі 3-4 листа і завершується в фазі 8-9 листків – до цього часу проходить 11-25 днів;
• вихід в трубку знаменує появу, розвиток і зростання колоса – цей процес триває близько місяця;
• колосіння – через 2 місяці після сходів колос виходить з піхви верхнього листа, триває період близько 10 днів;
• цвітіння триває трохи більше тижня;
• дозрівання – 1-1,5 місяці.

Увага до переходу від однієї фази до іншої дозволяє застосовувати ефективні методи обробки полів пшениці і внесення добрив.

дозрівання насіння

Зерно ярої пшениці проходить три стадії дозрівання:

Статистика врожайності

Ярої пшениці в нашій країні вирощується трохи менше, ніж озимої. Під посіви зайнято близько 13 тис. Га орних земель. При цьому площі під посіви на протязі 30 останніх років (з 1990 р) безперервно ростуть.

Лідером по врожайності пшениці в є Краснодарський край – тут збирають в середньому 55-60 ц / га. На другому місці Орловська область з 40-45 ц / га. Третє місце ділять Ставропольський край і Ростовська область, де врожайність пшениці коливається в межах 35-39 ц / га.

висновок

Яру пшеницю в нашій країні культивують господарства в широкому діапазоні кліматичних зон. Ця культура відноситься до ранніх, добре переносить заморозки, визріває протягом короткого теплого літа і дає щедрі врожаї.

В основі технології обробітку лежать вимоги до правильної підготовки посадкового матеріалу, обробці грунту, внесення добрив і захисту рослин від шкідників і хвороб. Урожайність в нашій країні близька до рекордної. Багато господарств показують результати вищі за середньосвітові, при цьому якість українського зерна багато в чому перевершує закордонні аналогічні сорти.

Значення ярої пшениці

Пшениця вирощується повсюдно, займає великі сільськогосподарські площі. Однак для її вирощування доведеться дотримуватися певних вимог.

Пшеничне зерно застосовується при виготовлення хлібобулочної продукцію, кондитерській, макаронних виробів, відходи застосовують як корм для сільськогосподарських тварин.

Культура дозріває пізніше за інших ярих, менш схильна до впливу заморозків, стійка перед поляганням.

Біологічні особливості ярої пшениці

Температурний режим. Період вегетації тривалістю 70-120 днів. Пшениця не боїться заморозків. Пророщування насіння відбувається при температурному режимі 1-2 градусів, сходи можуть здатися при 4-7 градусів. При таких показниках температури, сходи з’являються повільними темпами.

Сходи здатні витримати нетривалі заморозки. Щоб фаза кущіння пройшла в нормальному режимі буде потрібно температура в межах 10-12 градусів. Для дозрівання і переходу в молочну стиглість температурний режим повинен відповідати 20-25 градусів. Вище 35 градусів тепла культурою переноситься з працею.

Волога. Пшениця є дуже вимогливою до вологості. Особливо це стосується періоду виходу в трубку і до колосіння. Оптимальна вологість орного шару землі повинна становити 70-75 відсотків.

Пшениця воліє виростати на добре освітлених ділянках, культура є самоопилітель. Пшениця висуває певні вимоги до родючості грунту.

Оптимальними є землі, багаті поживними речовинами: дерново-карбонатні, дерново-підзолисті, суглинисті грунти. гумусу має бути не менше 1,8 відсотків.

Технологія вирощування ярої пшениці

Дотримання сівозміни. Для пшениці необхідно підбирати відповідного попередника. Ідеальними є наступні культури: зернобобові, багаторічні бобові, капустяні. Не рекомендується висівати пшеницю після зернових.

Однак при необхідності, можна використовувати проміжні культури, які дадуть можливість відпочити полю деякий час. У їх якості використовують редьку, гірчицю, рапс. Після вегетації культури можна прибирати, а краще використовувати як зелене добриво.

В даному випадки врожайність зернових можна збільшити в кілька разів.

Обробіток грунту. Обробку можна починати відразу ж після збирання попередніх культур. Вона полягає у видаленні бур’янів з поля і знищення шкідників. Обробка землі залежить від культури, яка перебувала на ділянці.

• Після стерньових культур слід провести лущення на глибину 10 сантиметрів, через кілька тижнів буде потрібно оранка.
• Після просапних проводиться культивація.
• Після конюшини і кукурудзи необхідно провести дискування на глибину 10 сантиметрів, після оранку.
• Якщо поля чи не засмічені бур’янами, то двічі проводиться чизелевание.
• У випадки, якщо вирощувалися проміжні культури, потрібно провести оранку землі.

Обробка грунту в осінній період здатна зробити значний вплив на майбутній урожай зернових культур. Завершити процес необхідно до середини вересня. Таким чином, урожайність буде збільшена на 20 відсотків.

Обробка грунту з настанням весни починається з боронування або культивації. Після того, як мінеральні добрива були внесені в грунт, буде потрібна допомога комбінованих агрегатів. Дані машини здатні здійснювати кілька дій за один прохід.

Між обробітком ґрунту перед посівом і безпосередньо висівом, часовий проміжок повинен складати не більше одного дня. Оптимальним варіантом буде проведення двох процесів в один день. Так вдасться зберегти вологість в грунті, і сходи з’являться раніше, ніж бур’яни.

внесення добрива

Органічні добрива під культуру можна не вносити, зазвичай вистачає тієї кількості, що була внесена під попередника. У випадки, якщо грунт неродючий, тоді рекомендується вносити органіку, робиться це під оранку.

Мінеральні добрива здатні справити позитивний вплив на подальший розвиток культури, при цьому підвищуючи її врожайність. Найбільший вплив надає азот. Однак, щоб домогтися високих результатів необхідно дотримуватися норм внесення мінеральних добрив. Часто дані показники залежать від запланованої врожайності.

В період формування першого аркуша потрібно підживлення азотними добривами, можна використовувати сечовину. В стадії першого вузла вносяться сульфат міді і цинку, також стимулятори росту.

В період колосіння необхідно провести підгодівлю з використанням азотних добрив, відмінно підійде сечовина. Фосфорні добрива рекомендується вносити в рядки при посіві.

Також фосфор і калій вносяться під обробку грунту.

Посів. Для посіву використовується насіння, що мають високу якість. За два тижні до посіву їх потрібно обов’язково протравити фунгіцидами. Проводиться процедура в профілактичних цілях від можливих захворювань. Як фунгіцидів можна використовувати Вітавакс, байтан універсал, Раксіл.

Важливим фактором при посіві ярих культур є дотримання термінів висіву. Як тільки земля набула фізичну стиглість, і випала нагода якісно обробити грунт – насіння слід висівати. Для пшениці оптимальним терміном висіву є середина квітня.

Для висіву можна використовувати вузькорядного спосіб, з відстанню між рядками 7 сантиметрів. Крім того, відмінно підходить рядовий спосіб, відстань між рядками відповідає 12-15 сантиметрів. Щоб посіву застосовують сівалки, при цьому швидкість їх роботи не повинна бути більше 7-8 км / год.

Насіння повинні бути закладені в грунт на глибину, яка дозволить їм отримувати потрібну кількість вологості і повітря. На легких ґрунтах насіння бажано закладати в землю на 3-5 сантиметрів, на середніх і важких – 4-5 сантиметрів. Для висіву застосовують такі сорти: Тома, Мунк, Дарина, росстанях, Віза, Контес, ТРВЗ, Світанок, Фазан, Кваттро, Кокса, ХеліяІгна, Банті, Ману, Іволга.

Догляд за посівами

До основних заходів, що дозволяє забезпечити посівам належний догляд, відносяться: прикочування; боронування; проведення підгодівлі; знищення бур’яну; боротьба з шкідниками та хворобами. Накочення можна здійснювати як до посіву, так і після нього.

• Досходове боронування проводиться за допомогою борони. Вона видаляє бур’яни і грунтову кірку.
• Післясходове – проводиться при формуванні 3-4 листочків, для боронування використовують легкі сітчасті борони. Також видаляються бур’яни, зменшується випаровування вологи, коренева система забезпечується повітрям.

Для боротьби з бур’янами можна використовувати гербіциди. Їх застосовують після видалення попередника. Через кілька тижнів після обробки необхідно провести зяблеву оранку.

Щоб домогтися відмінного врожаю ярої пшениці, слід вжити відповідних заходів боротьби з шкідниками. Найбільш поширеними шкідниками є: шведська муха, гессенськая муха, трипси, хлібні блішки.

Для їх знищення використовуються різні інсектициди: децис, карате, Ф’юрі, суми-альфа, альметрін.

Найбільш поширеними захворюваннями пшениці є: борошниста роса, септоріоз, іржі хвороби. Для боротьби з ними можна застосовувати такі препарати: Альто супер, Рекс, тилт, Спортак, Фолікур.

Прибирання ярої пшениці

Для збирання врожаю можна використовувати кілька способів.

1. Однофазний. Починається в період повної стиглості зерна, при цьому його вологість повинна становити 17-20 відсотків протягом 5-6 дні. Збирання потрібно проводити швидко, її затримка призведе до втрати врожаю, і погіршення якісних характеристик продукції.

2. Двофазний. Збирання даними способом потрібно проводити при надмірній засміченості ділянки або великому відсотку полегании культури. Зерно повинно знаходитися в періоді воскової стиглості, з вологістю зерна при цьому 35 відсотків.

Для початку рослина потрібно скосити і укласти на стерню. У такому положенні воно підсихає протягом 4-5 днів. Для скошування будуть потрібні жатки. Даним методом прибирання можливо почати на тиждень раніше, ніж зазвичай. При цьому виходить сухе зерно і солома, витрати на подальшу обробку значно скорочуються. Якісні характеристики зерна знаходяться на високому рівні.

Двофазна прибирання не застосовується на неродючих грунтах і при сильному випаданні опадів. Після того, як рослина підсохла, його потрібно підібрати комбайном з підбирачем і обмолотити.

3. Для збирання зернових в більшості випадків застосовується спосіб прямого комбайнування. При цьому вологість зерна повинна відповідати 17-20 градусів. Для цього використовуються такі агрегати: Дон 500, Е-525, КЗС-7, Ліда -1300, Мега 204, Е-527, Мега-218, КЗР-10, КЗС-10.

Після збирання зерно проходить процес очищення. Для цього використовуються спеціальні установки. Потім зерно надходить на зерносушарку, на виході вологість зерна повинна становити 14 відсотків. Після всіх заходів, зерно необхідно закласти на зберігання.

Посів озимої та ярої пшениці: строки посіву, технологія обробітку, коли садити, як сіяти, глибина загортання насіння, догляд за посівами, ніж обробити

Видова і сортове різноманіття сортів пшениці дозволяє сучасним аграріям з усього світу отримувати хороші, якісні врожаї зерна, особливо якщо в процесі посіву і подальшого вирощування враховувалися всі вимоги культури.

До найпопулярніших її різновидів відносять озиму та яру пшеницю, культивування яких практикується не тільки в України, але і в інших країнах.

Важливими питаннями при цьому були і залишаються конкретний час посіву зерна, підготовчі заходи, правила виконання всіх дій, глибина сівби насіння і способи догляду за з’являються паростками.

Коли краще сіяти пшеницю

Одним з основних відмінностей між озимої і ярої пшеницею виступає тривалість вегетаційного періоду обох культур. У першому випадку його тривалість складає в середньому 280 днів, а в другому – не більш 100 днів, що багато в чому впливає і на конкретний час посівних робіт. Не дивно, що в кожному з цих випадків є свої особливості.

озима

Конкретні терміни висіву насіння озимої пшениці визначають з обов’язковим урахуванням погодних умов, попередників, вологості і структури грунту, які в різних частинах можуть мати істотні відмінності.

При занадто ранньому висіві культури сходи нерідко уражаються шведської і гассенской мухами, озимої совкой, борошнистою росою та бурою іржею, а при ранньому випаданні снігу і відсутності стандартних для зими мінусових температур можливо вимокання та запреваніе посівів.

Важливо! Для підвищення шансів на рясну схожість озимої пшениці садити зерно коштує в зволожений субстрат.

Пізній посів озимої пшениці знижує врожайність культури, що пояснюється слабким розвитком рослин перед відходом в зиму (молоді сходи просто не встигають розкущитися або сформувати вузлові корені, через що найчастіше гинуть).

В середньому аграрії орієнтуються на такі строки посіву культури:

• в північних районах – з 25 серпня по 10 вересня;
• в центральних районах – з 1 по 15 вересня;
• в південних областях – з 1 по 15 вересня.

Ярова

Як і у першому випадку, для рясного врожаю ярої пшениці небажані як дуже ранні, так і пізні терміни висіву, а ось облік кліматичного регіону вирощування і погодних умов буде актуальним в будь-якому випадку. Найважче питання часових рамок вирішується в південній, лісостеповій та степовій зонах України , де сніговий покрив не настільки потужний, як в північних регіонах, і рано сходить з полів.

У зв’язку з цим грунт відтає дуже повільно, а її верхній шар сильно іссушівается під впливом вітрів, до того ж нерідко трапляється поворотних заморозків навесні. Стійкий прогрів грунту на глибині загортання доводиться на початок травня, і тільки в окремі періоди – на кінець квітня .

Радимо дізнатися, чим відрізняється яра пшениця від озимої.

На європейській частині української території кращі і найбільш стійкі врожаї ярої пшениці вдається отримати при ранньому терміні висіву культури, чого не скажеш про лісостеповій та степовій зонах Західного Скандинавії і Північного Казахстану (тут актуальними залишаються середні терміни посіву ярої пшениці, приблизно між 10-25 травня ) . Пізньостиглі сорти показують більш високу результативність зборів при порівняно ранніх строків сівби, а ранньостиглі – при більш пізніх.

У середньому до посівних робіт при обробленні ярої пшениці на більшій частині України приступають якомога раніше, одразу після того, як температура посівного шару досягне + 4 … + 5 ° C.

З’явившись над поверхнею грунту, молоді паростки здатні витримати короткочасні пониження до -10 ° C.

Дотримуючись температурного режиму у виборі конкретного часу посіву, варто планувати посадочні заходи протягом перших п’яти днів після досягнення грунтом оптимальних значень. Запізнившись з цим на 7-10 днів, можна втратити до 30% врожаю зерна.

Терміни висіву в різних регіонах України

Можна виділити наступні регіони культивування і найбільш підходящий час для закладення посадкового матеріалу:

• Крайню Північ (зокрема, Архангельська, Тюменська, Іркутська і Сахалінська області) – 1-15 серпня;
• Центрально-Чорноземна зона і південно-східна частина країни (включаючи Воронезьку, Липецьку, Брянську, Бєлгородську, Курську, Орловську, Тульську і Волгоградську області) – з 20 серпня по 1 вересня;
• Поволзький регіон (наприклад, Саратовська, Оренбурзька, Астраханська області, республіка Калмикія) – з 1 по 20 вересня;
• передгірні регіони Північного Кавказу (в тому числі Чеченська, Інгушська республіки, Дагестан, Північна Осетія) – з 15 вересня по 5 жовтня.

У озиму пшеницю висівають приблизно з 20 по 25 серпня, хоча багато аграріїв дотримуються дат, характерних для інших областей Центрально-Чорноземної зони.

Що стосується початку посівної кампанії ярої пшениці, то в центральних і південних регіонах до виконання процедури приступають вже з середини квітня, а в північних областях з цим часто затягують аж до другої половини травня. Вибір конкретного часу безпосередньо залежить від швидкості відтавання грунту і її прогріву на необхідній глибині загортання.

Кращі попередники

Кожен вид пшениці має своїх бажаних і небажаних попередників, хоча за великим рахунком обидва варіанти відносяться до групи злакових культур, тому істотних відмінностей в цьому плані не буде.

Найкраще висівати їх після:

• бобових (зокрема, сої, гороху, нуту);
• просапних культур (наприклад кукурудзи, картоплі, цукрового буряка, бавовнику, конюшини, гречки, льону, але тільки не соняшнику, що засмічує поле падалицею);
• трав’янистих – вівса, еспарцету, сої ранньостиглих сортів, вирощуваних в умовах недостатньої вологості (після них озима пшениця приносить великі врожаї).

У деяких випадках яру пшеницю можуть посіяти після озимої, але це тільки сприяє поширенню в поле шкідників і хвороб, що в будь-якому випадку не кращим чином позначиться на майбутньому врожаї. Злаки добре ростуть на рясно удобрених грунтах, тому при вирощуванні перед ними просапних культур тому важливо вносити не менш 40 т органічних добрив на 1 га засадженої площі.

Підготовка ґрунту для посіву

Особливості підготовки ґрунту до висіву озимої або ярої пшениці в значній мірі залежать від термінів збирання та виду вирощуваних раніше попередників.

Так, якщо з моменту останніх збиральних заходів до висіву озимих культур проходить більше двох тижнів, тоді краще виконати поверхневу прибирання із застосуванням дискатори на глибину 6-8 см, що дозволить скоротити втрати вологи і знищити бур’янисту рослинність.

Після ярих зернових культур виконується одно- або дворазове дисковий лущення стерні з інтервалом 2-3 тижні .

Одноразове лущення використовується переважно після вирощування однорічних культур, в той час як дворазове більше актуально при значній засміченості території багаторічними коренепаростковими бур’янами.

У першому випадку мова йде про дисковий 6-8 см впливі, а в другому про дисковий або плоскорезную на глибину 12-14 см.

Дізнайтеся докладніше, технологію вирощування ярої та озимої пшениці.

Перед посівом ярої пшениці зяб в більшості регіонів залишають в гребнистой вигляді, що не актуальне тільки в посушливих степових районах з малосніжними зимами і сильним висушуванням грунту вітрами.

В даному випадку актуальною буде ранньовесняна глибока оранка грунту плугами, бажано з одночасним вирівнюванням ґрунту. У Західному Скандинавії і в районах Північного Кавказу часто впроваджується протиерозійних безотвальная обробка грунту із застосуванням плоськоріжущі знаряддя.

На сильно засмічених ділянках краще поєднувати безвідвальну і отвальную обробку, особливо в сезони з підвищеною вологістю.

Крім вибору конкретного способу обробки грунту, не менш важливо правильно розрахувати дозування внесених добрив і належним чином підготувати насіння.

внесення добрив

Обидва види описаної пшениці потребують достатньому харчуванні , інакше неможливо гарантувати багатий урожай зернових. У кожному з цих випадків актуальним буде різна кількість мінеральних добрив, але як би там не було доведеться забезпечувати грунт достатньою кількістю азоту, фосфору і калію.

При вирощуванні озимої пшениці і планованому зборі врожаю на рівні 50-60 ц / га споживання рослинами поживних речовин із ґрунту буде відповідати наступним значенням: азот – 160-190 кг, фосфор – 55-70 кг, калій – 80-100 кг на 1 га .

Оптимальний рівень кислотності на родючих ґрунтах при цьому повинен складати 6-7 рН.

Найефективніше виявилося дробове внесення азотних добрив , що складається з основної підгодівлі, використовуваної під час посіву пшениці і подальших добрив відповідно до періодом вегетації рослин.

Важливо! Рядкове внесення добрив під озиму пшеницю значно збільшує тривалість посівних робіт і підвищує концентрацію ґрунтового розчину. Розчиняючись безпосередньо поруч з насінням, Гранули на 3-6% знижують їх схожість, тому такий метод добрива підійде далеко який завжди.

В цілому схема добрив озимої злакової культури виглядає так:

1. При посіві зерна вносять не більш 30-40% поживних речовин від загальної розрахункової дози (наприклад, для вирощування 50-60 ц / га врожаю буде потрібно приблизно 110-150 кг / га аміачної селітри або азотосульфата). Фосфор і калій вносять під час основної підгодівлі ґрунту в повному обсязі.
2. Ранньою весною в період відновлення вегетаційних процесів пшениці можна внести ту ж саму кількість аміачної селітри або суперфосфату, яке вже було використане під час посадки.
3. У період трубкування озиму пшеницю підгодовують вдруге, використовуючи вже 20-30% розчину карбамідо-аміачної суміші.
4. Кращими азотсодержащими добривами в посівної період вважаються аміачна селітра, азотосульфат, комплексні мінеральні добрива. Останні набагато ефективніше тукосумішей.

Попередити або усунути вже виник дефіцит заліза в посівах озимої пшениці можна за допомогою комплексних водорозчинних мікродобрив (вносять в грунт в період осіннього і весняного кущіння).

Зазвичай в цих цілях застосовується добриво «Келкат Мікс», що не менше 0,5 кг на 1 га посівів.

При вирощуванні ярої пшениці з менш розвиненою кореневою системою варто врахувати її підвищені вимоги до мінерального складу ґрунту.

Важливо! Для максимально швидкої підгодівлі пшениці використовують невеликі літаки, оснащені необхідними для рідини баками. Наземний спосіб внесення поживних складів буде актуальним тільки в разі обслуговування обмежених по площі полів.

Найбільша кількість поживних елементів їй потрібно в першій половині вегетації (тобто до активного цвітіння). У процентному співвідношенні це 82-90% азоту, 82-100% фосфору, 100% калію. У фазі кущіння і виходу рослин у трубку вони поглинають приблизно 40% азоту, споживаного за весь вегетаційний цикл.

Критичним в питанні витрати фосфору і калію вважається початковий період розвитку ярої пшениці, тому так важливо внести їх максимальну кількість перед посівом. У нормі одноразова доза азоту при планованому зборі врожаю в межах 50-60 ц / га становить до 260 кг аміачної селітри на 1 га посівів, 45 кг фосфору і 60 кг калію на аналогічну площу.

Останні вносять восени під зяблеву оранку.

З мікроелементів важливими для ярої пшениці буде сульфат міді, підгодівлю яким виконують в фазу кущіння рослин з виходом в трубку . В даному випадку на 1 га використовують не більше 350 г речовини для позакореневого підживлення. У тому випадку, коли кислотність грунту перевищує значення в 6 рН, варто включити в добриво ще й марганець (250 г сульфату марганцю на 1 га).

підготовка насіння

Для посіву будь-якого виду пшениці підходять виключно очищені і відсортовані насіння без ознак гнилі або ураження шкідниками. Кращі врожаї вдається отримати з великих екземплярів, коли маса 1000 зерен м’яких сортів становить 35-40 г, а твердих – не менше 40 м

Для попередження появи твердої головешки зазвичай використовують метод сухого протруювання зерна (спеціальні розчини і суспензії змішують з посадковим матеріалом в спеціальних машинах за кілька місяців до посіву), а для профілактики курній головешки більш дієвим буде термохімічне протруювання (при нетривалому замочуванні насіння в хімічному розчині, на кшталт гранозана, його охолоджують і просушують).

Добавить комментарий Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.

Рекомендації з посіву ярої пшениці

Пошкоджені або загиблі посіви озимини пересівають, як правило, ярим ячменем або кукурудзою, що призводить до дефіциту продовольчого зерна. Одним із шляхів зменшення ризику його недобору є розширення площ посіву ярої пшениці новими високопродуктивними сортами, здатними конкурувати з ярим ячменем.

В біологічному плані яра м’яка пшениця, як правило, дає вищий урожай зерна порівняно з твердою в умовах дефіциту ґрунтової вологи, колос легше вимолочується і вимагає більш стислих строків збирання. Вона більшою мірою уражується бурою іржею, але значно стійкіша до ураження летючою сажкою. Маса 1000 насінин у неї менша, ніж у твердої (32…38 г). За розміром і консистенцією зерно твердої пшениці велике, видовжене, скловидне. Вага 1000 зернин у районованих сортів становить 40…47 г.

Тверда пшениця використовує значно більше поживних речовин із ґрунту, що забезпечує одержання зерна з більшим вмістом білка. Вона краще витримує повітряну посуху, стійка проти пошкодження гессенською мухою та ураження бурою листковою іржею. На відміну від м’якої, тверда пшениця характеризується меншою схильністю до кущіння, відносно слабким розвитком вузлових коренів, більш потужною вегетативною масою та подовженим вегетаційним періодом. Ця культура більш стійка до осипання і більш трудомістка до обмолоту, особливо в посушливі роки.

В південних районах при наявності поживних речовин у ґрунті та при достатку, а іноді й надлишку тепла в період вегетації, фактор вологозабезпечення визначає майбутні врожаї ярої пшениці.

Теплий клімат Степу України із його родючими ґрунтами сприяє отриманню високобілкового зерна. Врожайність ярої пшениці тут залежатиме, головним чином, від рівня вологозабезпечення, тому гарантом отримання високих урожаїв при вирощуванні цієї культури в південному регіоні є застосування прийомів, направлених на накопичення та збереження вологи.

Попередники

Підбір попередника для ярої пшениці є особливо актуальним, у зв’язку з підвищеною потребою цієї культури до поживних речовин і чистоти ґрунту від бур’янів. Добрими попередниками є озима пшениця і озиме жито , хоча оцінка озимих як попередника для ярої пшениці залежить перш за все від фону, по якому вони йдуть. Озимі по занятому неудобреному пару не можуть слугувати добрим попередником, і, навпаки, якщо під озиму пшеницю або жито внесені добрива, то по них можна сіяти яру пшеницю — вона доволі добре реагує на післядію добрив.

Оптимальними попередниками є також кукурудза на силос, горох, баштанні; недоцільно вирощувати яру пшеницю по культурах, що сильно висушують ґрунт — сорго, суданка, соняшник, безпокривна люцерна.

У дослідах Миколаївської ДСДС встановлено рівноцінність таких попередників, як озимий ячмінь, кукурудза на зерно і соняшник, які забезпечили врожай ярої пшениці на рівні 3,0 т/ га, що було менше на 0,6 т/ га порівняно з вирощуванням по чорному пару.

Підготовка ґрунту

Підготовка ґрунту під яру пшеницю залежить від попередника, стану ґрунту та засміченості поля в конкретному господарстві і передбачає максимальне очищення ґрунту від бур’янів та накопичення вологи. Після збирання колосових поле лущать на глибину 6…8 см, а після кукурудзи та соняшнику обробляють важкими дисковими боронами на глибину 10…12 см.

За наявності коренепаросткових бур’янів практикують додатковий обробіток на глибину 10…12 і 12…14 см. При цьому краще підрізають корені бур’янів при збереженні вологи лемішні лущильники без полиць або культиватори-плоскорізи. На ерозійно небезпечних полях застосовують комплекс ґрунтозахисних знарядь (голчасті борони, культиватори-плоскорізи, плоскорізи-глибокорозпушувачі), які залишають на полі стерню. Передпосівний обробіток включає ранньовесняне боронування при настанні фізичної стиглості ґрунту і культивацію впоперек оранки на глибину загортання насіння (6…8 см).

Строки посіву ярої пшениці повинні бути максимально ранніми, тому що культура вибаглива до режиму зволоження протягом усього періоду вегетації. Сівбу зазвичай починають, як тільки відбулося фізичне достигання ґрунту, за температури посівного шару 2…3 ºС. Цю операцію необхідно провести протягом першого тижня після настання фізичної стиглості ґрунту. При цьому культура краще використовує весняну вологу, а швидкий ріст рослин сприяє пригніченню бур’янів та меншому пошкодженню шведською мухою. Зважаючи на особливість зерна твердої ярої пшениці (поволі набухає і вимагає великої кількості води для проростання), висівати її треба першочергово.

Збільшує врожайність, поліпшує якість зерна одночасно з протруюванням передпосівна обробка насіння регуляторами росту рослин. При застосуванні суміші фунгіцидів із рістрегуляторами норму витрати робочого розчину слід збільшити до 15 л/ т.

Важливе значення в отриманні високого врожаю має визначення та дотримання оптимальних норм висіву насіння. Найвищий урожай на добре підготовлених площах пшениця формує за норми висіву 4,5 млн шт./га кондиційного насіння. Але при запізненні з посівом норму висіву доцільно збільшувати до 5,0–5,5 млн шт./ га, на що краще реагує тверда пшениця.

Глибина загортання насіння за ранніх строків сівби (лютий-березень), коли посівний шар ґрунту добре забезпечений вологою, становить 4…6 см, за пізніших (квітень) — 6…8 см. При швидкому пересиханні ґрунту подальше збільшення глибини загортання насіння можливе до 8…10 см. Але в цьому випадку розрахункову норму висіву доцільно збільшити до 20% для компенсації зниження польової схожості насіння.

У формуванні врожаю ярої пшениці суттєве значення відіграють добрива. При визначенні доз та співвідношень основних елементів живлення необхідно передусім враховувати агрохімічні показники ґрунту конкретного поля, попередники, післядію добрив у сівозміні та заплановану врожайність.

Яра пшениця має більш короткий вегетаційний період, ніж озима, і тому відрізняє­ться високою інтенсивністю споживання мінеральних елементів. У зоні Степу найбільш раціональним є внесення азотно-фосфорних добрив, причому отримання якісного зерна можливе тільки при внесенні не нижче 40 кг д. р./га.

За даними досліджень Миколаївської ДСДС, найвищий рівень урожайності більшості сортів ярої м’якої і твердої пшениці 3,3–3,5 т/ га досягається за внесення N60P60 (приріст врожаю 15–18% до неудобреного фону). Вищі дози добрив, особливо азотних (N₉₀P₆₀, N₉₀P₉₀) забезпечують рівень урожайності 3,6–4,0 т/ га (приріст врожаю 22–28% до неудобреного фону) і найбільш якісне зерно із вмістом білка 14,3–15,9%. Тверда яра пшениця порівняно із м’якою краще реагувала на підвищення дози добрив.

При посіві ярої пшениці після багаторічних бобових трав, зернобобових та по зайнятих парах потреба в азотних добривах знижується на 25–30%. Якщо не було можливості внести рекомендовану дозу мінерального добрива під основний обробіток ґрунту, то доцільно застосовувати їх в рядки при посіві. При цьому краще внести амофос 20–30 кг/га. Варто зазначити, що більш ефективними є азотні добрива. Навіть при пересіві озимих, де з осені вони були внесені, виникає потреба у їх повторному внесенні, тому що волога сприяє перерозподілу азоту у нижчі шари ґрунту.

Проведення азотних підживлень є дієвим заходом у підвищенні якості зерна, але в умовах південного Степу воно ефективне лише за наявності у ґрунті доступної вологи. Забезпеченість рослин азотом та доцільність проведення позакореневих підживлень можна перевірити за допомогою тканинної діагностики. Якщо потреба пшениці в азоті висока, але при цьому застосовують невеликі дози азотних добрив (20–30 кг/га), то увесь внесений азот витрачається на додатковий урожай, а білок в зерні не змінюється. У степових районах отримання високоякісного зерна ярої пшениці можливе лише при внесенні азотних добрив не нижче 40 кг/га д. р. перед посівом та позакореневому підживленні дозою не нижче 30 кг/га д. р.

При внесенні основного мінерального добрива в степових умовах України варто звертати увагу на співвідношення мінеральних елементів — у таких співвідношеннях, де азоту в 1,5…2 разів більше, ніж фосфору, показники якості зерна пшениці різко покращуються.

Захист посівів від шкодочинних організмів

Яра пшениця потребує інтенсивних заходів захисту рослин, оскільки потенційні втрати її врожайності від бур’янів, хвороб і шкідників становлять у середньому 30%. У ранній період вегетації особливо небезпечною є шведська муха. Наголошуємо ще раз, що посів у ранні строки зменшує вірогідність ураження рослин: шведська муха зазвичай з’являє­ться в кінці квітня або в перших числах травня, економічний поріг шкодочинності — наявність у посівах 6…10% уражених стебел. В деяких господарствах поле ярої пшениці заздалегідь обробляють інсектицидами, його запах довго зберігається та відлякує комах.

В кінці червня з мірою дозрівання зерна небезпечним шкідником ярої пшениці є жук-кузька. На посівах внаслідок пізніших строків дозрівання концентрується практично вся маса жуків із полів, де урожай уже зібрали. Дорослі особини виїдають м’які зерна та вибивають з колоса тверді, більш стиглі. При чисельності в посіві 4…5 та більше жуків на 1 м² проводиться обробка інсектицидами.

Найбільш розповсюдженими хворобами ярої пшениці є кореневі гнилі, тверда та летюча сажка, борошниста роса. Заходи боротьби викону­ються комплексно із застосуванням фунгіцидів. Обприскування починають при появі перших ознак хвороби, а повторно обробляють посіви за потреби.

Система захисту ярої пшениці від шкідливих організмів має бути спрямованою не тільки на збереження врожаю, але й на дотримання екологічних і санітарно-гігієнічних норм. Тому особливої уваги потребує еколого-економічне обґрунтування застосування пестицидів. Доцільність внесення інсектицидів на посівах ярої пшениці визначають за результатами обліків чисельності тих чи інших шкідників та економічних порогів їх шкодочинності.

Лариса АНДРІЙЧЕНКО, канд. с.-г. наук
Миколаївська ДСДС ІЗЗ НААН України