Як шукають житло для переселенців у громадах ➜

Цей матеріал підготовлений на базі новин за пошуковим запитом “житло для переселенців” у центральних і регіональних інтернетмедіа. Матеріал охоплює період із жовтня 2022 року по грудень 2022 року. Ми виділили найбільш поширені рішення щодо житлового питання для внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО).

Шелтери – це місця тимчасового перебування або транзитні пункти. Сюди люди потрапляють одразу після переселення і живуть тут кілька днів, поки не знайдуть місце тимчасового проживання. Це, як правило, обладнані для одночасного перебування великої кількості осіб приміщення, наприклад, спортзали у школах, торгові центри, вокзали. Тут людина знайде місце ночівлі, отримає гаряче харчування, первинну медичну допомогу, допомогу психолога. Опікується такими шелтерами місцева влада за підтримки благодійників і волонтерів, які беруть на себе вирішення проблеми забезпечення продуктами, теплими речами мешканців шелтерів.

Наприклад, у Полтаві шелтер відкрила благодійна організація “Світло надії” за кошти субгранту-проєкту “EU4CSOs Emergency Actions”. У Кривому Розі гроші на обладнання шелтеру виділила компанія “Метінвест”. За 30 млн грн планується облаштувати в спортзалах, приміщеннях шкіл, дитячих садочків 86 шелтерів для ВПО. У Бердичеві шелтер для переселенців обладнали у дитсадку. У Львові благодійна організація “100 % життя” відкрила новий шелтер для 150 людей. Кімнати розраховані на 2, 4, 8, 10 осіб. Також у приміщенні Народного дому облаштували тимчасове помешкання для ВПО на 80 осіб.

У Луцьку, Бучі, Ірпені, Івано-Франківську та містах Закарпатської і Чернівецької областей місцеві будівельники зводять мобільні шелтери для тимчасового розміщення переселенців. Такі будинки розміщуються здебільшого поблизу протестантських церков. Гроші виділили американські благодійники. У межах проєкту планується побудувати 92 будинки (із них 15 – на Волині). Зведення одного шелтеру будівельній компанії обходиться у 16 тис. доларів.

Косівська громада Івано-Франківщини за грантові кошти переобладнала приміщення старої школи під шелтер, аби розвантажити комунальні заклади. Громада також отримала комплект сантехнічного обладнання – бойлери, умивальники, унітази, душові кабіни, електричні нагрівачі тощо для облаштування шелтеру на 200 осіб.

Є і доволі незвичайні варіанти тимчасового розміщення ВПО. У Луцьку шелтер для переселенців обладнали в підвалі багатоповерхівки. У цьому шелтері люди зупиняються транзитом, на 2–3 дні, на шляху в Європу.

Хоча шелтери створюються як транзитні пункти, для деяких переселенців вони можуть стати тимчасовим житлом, особливо у разі скрутної фінансової ситуації. За словами мешканки шелтеру з Маріуполя, вона з онуком обрали шелтер через те, що він був обладнаний для дитини, яка мала травму спини. До цього вони мешкали у приватному будинку, де умови не відповідали потребам і не було можливостей облаштувати зручні ліжка.

Санаторії здатні прийняти велику кількість людей одночасно та мають готову інфраструктуру і здебільшого потребують відносно невеликих витрат на переобладнання під шелтери. Основні витрати – це, як правило, підготовка опалювальної системи санаторіїв до холодів, облаштування меблями та ремонт.

У Трускавці будівлі санаторіїв “Рубін” і “Янтар” можуть прийняти від 1,6 тис. до 3 тис. людей, а на Рівненщині у дитячому санаторії “Хрінники” буде створено 250 місць для проживання. Кошти на це надають як місцева влада, так і меценати. На Львівщині санаторій “Шкло” отримав 20 млн грн для ремонту приміщень для розміщення 400 переселенців, а необхідні меблі та постіль надав “Готельний холдинг Республіки Польща”.

Пошуком придатних до переобладнання санаторіїв займаються не тільки самі громади. Так, держава через Міністерство економіки України запропонувала свій механізм створення місць для проживання переселенців у санаторіях і готелях. Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) має вивчити можливість додавання до договорів управління арештованими активами зобов’язання передавати частини активів на соціальні потреби. Ідеться про те, що при проведенні конкурсів із пошуку нових управителів арештованим готельним майном передбачити, щоб новий управитель забезпечив передачу 10–20 % від номерного фонду на потреби ВПО. На кінець жовтня було вже визначено 80 об’єктів, які можуть бути виставлені на конкурс із такими умовами. Це п’ять готелів, 24 санаторії, інші нежитлові приміщення, серед яких – київські готелі “Турист” і “Дружба”, санаторії “Жовтень” (Конча-Заспа, Київська область), “Шаян” (Закарпатська область), “Моршин курорт” (Львівська область), “Затока” та “Кароліно-Бугаз” (Одеська область), колишній пансіонат “Нові Санжари” (Полтавська область).

Модульні містечка

Модульні містечка виконують функції шелтеру, але період перебування у них переселенців більший і тут родини мають особистий простір. Перевага таких містечок у тому, що вони мобільні і можуть бути швидко зібрані в безпосередній близькості до локації, яка постраждала. Людям, які залишилися без домівки, у такому випадку не потрібно далеко їхати, вони можуть мешкати у модульному містечку та відновлювати своє основне житло або продовжувати працювати на своїй роботі. Прикладом використання цього підходу стала Київщина, де після звільнення від окупації було створено 10 локацій із модульними містечками для понад 2,8 тис. осіб. Ще 13 модульних містечок для 5 тис. ВПО за підтримки Польщі мало бути побудовано в Україні до кінця 2022 року.

Однак модульні містечка не пристосовані до проживання у період холодів. Крім того, заселитися до модульного містечка можна лише за певних умов, а пріоритетне право на розміщення може надаватись певним категоріям громадян. У Броварах, наприклад, заселитися можна лише за умови проходження медичного огляду та уклавши договір строком на шість місяців. Першочергове право мають багатодітні сім’ї та родини з малолітніми дітьми, люди з інвалідністю I та II групи й інвалідністю внаслідок війни.

Тимчасове житло

До фінансування проєктів із переобладнання будівель у тимчасове житло активно підключилися міжнародні організації та іноземні країни. Так, міжнародна фінансова корпорація (IFC) пообіцяла надати декільком українським містам грант від Європейського Союзу у розмірі 25 млн євро на модернізацію муніципальних будівель для розміщення ВПО, починаючи зі Львова. На Львівщині, за даними керівника департаменту економічної політики Львівської обласної військової адміністрації, є 200 закладів, де можуть проживати 20 тис. ВПО. Вартість підготовки цих приміщень становить 3 млрд грн. На 2022 рік ремонт приміщень для переселенців з обласного бюджету виділили 212 млн грн.

Під тимчасове житло переобладнують приміщення шкіл, гуртожитків, дитячих садків або лікарень, які не працюють або мають вільну площу. У селі міського типу Ясіня на Рахівщині місцева влада вирішили переобладнати частину приміщень міської лікарні для розміщення 40 ВПО. У кімнатах розмістили ліжка та побутову техніку, провели демонтажні й внутрішні роботи, встановили міжкімнатні двері, теплоізоляцію підлоги, сантехніку, замінили електропроводку.

В Івано-Франківську волонтери переобладнали будівлі садочку, університетського гуртожитку та готелю під житло для переселенців. Загальний бюджет – близько 1 млн євро. До кінця 2022 року планувалося заселити в переобладнане житло до 700 осіб. Перший об’єкт було переобладнано за пожертви (35 тис. євро), а на наступні волонтери отримали грант від USAID, МОМ, німецького федерального Міністерства економічної співпраці. До роботи залучали волонтерів, студентів професійно-технічних училищ і самих ВПО. Також місцева влада отримала кошти від міжнародної фінансової організації “Нефко” у розмірі 2,2 млн євро для реконструкції під житло двох гуртожитків.

У Львівській області в місті Новояворівськ облаштували житло для 80 переселенців. За кошти спецфонду місцевого училища та обласної програми реалізації пріоритетних інфраструктурних проєктів (3,3 млн грн) відремонтували кімнати гуртожитку місцевого вищого професійного училища. Техніку та меблі надали меценати. У місті Белз у двоповерховій будівлі гуртожитку Угнівського аграрно-будівельного ліцею обладнали кімнати для переселенців. Загалом облаштували 11 кімнат для переселенців на 66 місць. Проєкт коштував 2,8 млн грн, частково кошти виділили з обласного бюджету, а частково допомогла Польща.

Тростянець на Сумщині був в окупації близько місяця. Значна частина міста була пошкоджена у результаті бойових дій, однак попри це громада міста приймає переселенців. Спочатку ВПО селили в приватні будинки людей, які виїхали з міста через окупацію. Потім наприкінці серпня місцева влада обрала 9 об’єктів під житло для переселенців. Це, зокрема, гуртожитки, заводський будинок культури, комунальні будинки, деякі з приміщень у старостинських округах.

У селі Перехрестя, що на Берегівщині (Закарпатська область), 85 вимушених переселенців поселили у колишню школу-інтернат, яка до цього перебувала у процесі ліквідації. Для переобладнання школи у гуртожиток були залучені кошти міжнародних благодійників. У місті Виноградів у Берегівському районі Закарпатської області для розміщення переселенців переобладнали приміщення колишнього кооперативного училища. Капітальний ремонт здійснюється коштом угорських благодійників. У селі Горінчево громада переобладнала другий поверх лікарні, який 7 років пустував, на гуртожиток для 45 ВПО. Капітальний ремонт будівлі коштував 3,3 млн грн, з якого 80 % – обласного бюджету, та 20 % – бюджету громади.

У Рівному вирішили переобладнати недобудований корпус Центру первинної медико-санітарної допомоги “Центральний” на житло для переселенців. Кошти на це отримали від гранту у межах проєкту “Сприяння розвитку соціальної інфраструктури (УФСІ IX)”. Дитячий санаторій “Хрінники” Демидівської селищної громади також переобладнали для розміщення переселенців.

У Звягелі Житомирської області реконструюють дві будівлі, які тривалий час не використовувалися, а саме: будівлю колишньої станції переливання крові та колишнього шкірвендиспансеру. Бюджет проєкту – близько 5 млн грн. Місцева влада виділила кошти на фінансування технічного обстеження та виготовлення проєктно-кошторисної документації. Інше надали європейські благодійники.

У Кетрисанівській громаді на Кіровоградщині приміщення старої непрацюючої лікарні переобладнали на гуртожиток для переселенців із Донеччини. Гроші виділили місцевий та обласний бюджети.

Новояричівська територіальна громада на Львівщині за кошти обласного бюджету та благодійників облаштувала у будівлі колишнього гуртожитку Львівського відділу садівництва Інституту садівництва НААН 30 квартир. Витратили на це 5 місяців і 20 млн грн. Побутову техніку та меблі закупили благодійники.

У Колочавській територіальній громаді (Закарпатська область) коштом чеських благодійників відремонтували чотири будівлі для розміщення 65 переселенців.

У селі Михайлівка-Рубежівка та Ірпені Київської області, а також Кам’янці-Подільському та Деражній Хмельницької області волонтери реконструювали муніципальні будівлі для переселенців. У Михайлівці-Рубежівці відновили гуртожиток для розміщення 20 родин переселенців. Реконструкція відбувається коштом благодійників.

У Кременчуці 25 родин вимушених переселенців отримали житло у відремонтованому гуртожитку. Ремонт зробили за кошти міжнародних донорів.

Пустуючі приватні будинки

Іншим цікавим варіантом тимчасового житла для переселенців стали пустуючі приватні будинки. Такі рішення переважно пропонують у сільських і селищних громадах. У деяких випадках ці будинки пропонують продати або передати у власність переселенцям у разі, якщо вони залишаються жити в громаді.

На Полтавщині для розселення переселенців запропонували використовувати будинки померлих власників, на які не знайшли спадкоємця. Для цього потрібно рішення суду, що визнає спадщину відумерлою, тоді нерухомість переходить у власність громади, яка вже може передати будинок у постійне чи тимчасове користування переселенцям.

На Черкащині в селі Лип’янка місцева влада пропонувала безоплатно 10 пустих будинків переселенцям. У будинках тривалий час ніхто не жив, тому вони потребували ремонту. У селі Івківці на Чигиринщині місцевий мешканець викупив кілька пустуючих хат і пропонує їх безкоштовно для переселенців. У селі ж цілі райони по 20–30 пустих хат.

У селі Панчеве на Кіровоградщині місцеві мешканці за свій кошт підготували 50 закинутих будинків для розселення переселенців.

У селі Зелена Діброва на Черкащині безкоштовно пропонують будинки переселенцям. У будинки заселяють безкоштовно з можливістю викупити за зниженими цінами.

На Сумщині мешканці Капустинців зібрали дані про всі закинуті будинки, зв’язалися із власниками та спадкоємцями, аби отримати згоду на розміщення переселенців. Деякі будинки викупила агрофірма та поселила там переселенців безкоштовно. У селі на 700 жителів знайшли прихисток 167 ВПО. Місцеві допомагають із ремонтом будинків і пошуком роботи.

Є приклади, коли як тимчасове житло пропонують дачні будинки. У Гульську Житомирської області для розміщення переселенців виділили 50 дачних будинків, які пустують. Будинки потребують ремонту, у них немає побутової техніки. Місцеві домовилися і разом відремонтували дорогу, яка веде до дачного кооперативу.

Були і приклади, коли житло шукали для окремих родин або переселенців із певного міста. Так, у місті Бережани на Тернопільщині волонтери за зібрані кошти облаштувати житло для літньої пари з Донеччини. У Дніпрі на базі гуртожитку створили тимчасове житло для 35 родин із Маріуполя.

Соціальне житло

У Житомирській області у жовтні 2022 року за 10 млн грн було облаштовано 8 квартир: 6 – у Новій Боровій, одна – у Житомирі та одна – у Новоград-Волинському. В облаштуванні квартир усім необхідним допомагає Товариство Червоного Хреста України за донорської підтримки Samsung. На Сумщині по цій програмі переселенці вже отримали 12 квартир, які Червоний Хрест зобов’язався забезпечити необхідною побутовою технікою: холодильниками, пральними машинами, мікрохвильовими печами, посудом і постільною білизною. Ці квартири за кошт благодійних внесків і державного фінансування (на область було виділено 20 млн грн) викупило регіональне управління “Держмолодьжитло”.

Власне житло

Понад 500 пересенців оформили пільговий кредит під 3 % для ВПО (програма “KfW”) для придбання власного житла. 90 % житла за програмою громадяни придбали у фізичних осіб (429 квартир), у забудовників через фінансові компанії придбано 46 квартир.

Ще одним варіантом є будівництво житла для переселенців. Це можуть бути окремі модульні будинки. У цьому випадку місцева влада надає земельну ділянку, а будівництво відбувається коштом інвесторів. Вартість такого будинку може бути нижчою за ринкову. Наприклад, на Буковині релоковане будівельне підприємство з Києва розгорнуло будівництво 100 модульних будинків для переселенців. Кошти на будівництво отримали від японських інвесторів. На Закарпатті обласна державна адміністрація та Луганська обласна військова адміністрація, Рубіжанська міська військова адміністрація і Товариство Червоного Хреста України домовилися про будівництво містечка з модульних будинків для переселенців із Луганської області. Кошти на проєкт – 2 млн доларів надала компанія “Pfizer”. В Одесі розгорнули виробництво модульних будинків для переселенців. Вартість одного такого будинку від 25 тис. доларів.

У Житомирі місцева влада виділила землю для будівництва 40 модульних будинків площею 40–50 кв. м, розраховане на одну родину для переселенців. Будинки для міста придбає італійський Червоний Хрест. Місто забезпечує підвід комунікацій, документальне оформлення та землю, а благодійники – все інше.

Є також випадки, коли для переселенців будують багатоповерхові будинки. Мер Тернополя заявив про те, що у місті вже визначені земельні ділянки для будівництва чотири- і п’ятиповерхових будинків для переселенців. Кошти на це планується залучати у міжнародних організацій. У Полтаві Департамент будівництва замовив інженерні вишукування під будинки та водопровідні й електричні мережі до них на 3,3 млн грн. Планується здати 900 квартир виключно для ВПО.

У Львові за кошти Європейського Союзу (19,5 млн євро) будуть побудовані два восьмиповерхові будинки для переселенців.

Аналіз публікацій інтернетмедіа показав різноманітні підходи до вирішення житлових питань для ВПО. Кожний із підходів має свої переваги та недоліки, проте пошук рішень, залучення фінансування – це все шлях до гідного життя людей, які постраждали. Досвід різних громад, які представлені у статті, може бути корисним для органів влади, бізнесу, ВПО.

Призначення субсидії у 2023 році: відповіді на актуальні запитання

У зв’язку з військовою агресією рф проти України багато людей опинилися в скрутному становищі – вимушені були покинути своє житло, залишилися без роботи, доходи значно зменшились. Для них постає питання, як оплачувати житлово-комунальні послуги, адже з початком опалювального сезону загальна сума платіжки суттєво збільшується внаслідок появи послуги опалення. У такій ситуації можна оформити житлову субсидію. Починаючи з 1 грудня 2022 року, призначення житлових субсидій субсидій (прийом громадян, призначення, нарахування і виплата) здійснюватиметься органами Пенсійного фонду України (ПФУ) за екстериторіальним принципом, що дозволить забезпечити право людей на допомогу в умовах, коли вони вимушено змінили своє місце проживання. З’явиться також можливість звернення громадян з питань надання житлових субсидій в електронній формі через веб-портал електронних послуг та мобільний застосунокПенсійного фонду України. Крім того, залишиться можливість звернення громадян з питань надання житлових субсидій до уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади та посадових осіб центру надання адміністративних послуг, а також через портал Дія.

Документи, необхідні для отримання субсидії

• заява про призначення житлової субсидії;
• декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії;
• довідка про доходи (якщо у декларації зазначені певні доходи, однак інформація про них відсутня у ПФУ та ДФС);
• договір про винайм житла (за наявності);
• документи, які можуть підтвердити непроживання особи за місцем реєстрації (у разі потреби).

Житлова субсидія буде призначена з початку опалювального сезону, якщо впродовж двох місяців від його початку (жовтень) подати відповідні документи. Якщо заява буде подана пізніше, ніж за два місяці після початку опалювального сезону, то субсидія буде призначена, починаючи з місяця надходження цих документів до уповноваженого органу.

Автоматичне поновлення виплат субсидій

Українці, які отримували субсидії минулого опалювального сезону, зможуть лише оновити інформацію про себе, якщо вона змінилася. Якщо нічого не змінилося з 2021 року, їм перепризначать виплати автоматично.

Жодних нових рахунків у банках для виплати субсидій відкривати не доведеться, оскільки всі необхідні дані про субсидіантів ПФУ отримує автоматично в електронному вигляді. Громадяни, як і раніше, одержуватимуть виплати на свій банківський рахунок або через пошту.

Як оформити житлову субсидію громадянам, які втратили роботу

За житловою субсидією людина може звернутися в будь-який період року, якщо вона не в змозі оплачувати житлово-комунальні послуги. Для розрахунку житлової субсидії з початку опалювального сезону враховується дохід осіб за І–ІІ квартали.

При цьому для осіб, які втратили роботу в період воєнного стану і зареєстровані у Державній службі зайнятості як безробітні та їм призначена допомога по безробіттю, при розрахунку житлової субсидії до доходу замість суми отриманої заробітної плати за попереднім місцем роботи враховується розмір призначеної допомоги по безробіттю за повний місяць, що передує місяцю звернення за призначенням субсидії. Тобто за субсидією можна звернутися через місяць після першої виплати.

Такий підхід дозволяє отримати належну допомогу на оплату житлово-комунальних послуг, адже що нижчі доходи, то більшим є розмір виплати.

Чи враховуються у дохід виплати ВПО, допомога за розміщення переселенців, допомога від ООН

Виплати ВПО, допомога за розміщення ВПО за програмою «Прихисток» та інші види допомог від міжнародних організацій не будуть зараховані громадянам до середньомісячного сукупного доходу при призначенні житлової субсидії.

Виплата субсидій при втраті газу або опалення через обстріли

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2022 року було внесено зміни в Положення про порядок призначення житлових субсидій. Тепер в зоні бойових дій або на деокупованих територіях особи, житло яких постраждало від обстрілів, можуть отримувати субсидію.

Нараховуватися виплати будуть за використання побутових електроприладів для обігрівання житлових приміщень. Застосовуватися будуть соціальні нормативи на комунальну послугу з постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення.

У зв’язку з війною люди були змушені виїхати за кордон. Як враховувати до складу сім’ї при подачі документів на субсидію

Житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо у складі домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, і в цьому періоді такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів.

До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується відповідними документами, а також дні перебування за кордоном – протягом періоду воєнного стану в Україні та двох місяців після його припинення або скасування. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб в період перебування їх за кордоном не розраховуються.

Особливості надання субсидії для внутрішньо переміщених осіб

Право на отримання субсидій ВПО мають за фактичним місцем проживання, а не за місцем реєстрації. При цьому дозвіл власника орендованого житла не передбачений чинним законодавством. ВПО необов’язково мають подавати договір оренди житла, однак у такому разі посадові особи виконавчого органу роблять акт обстеження щодо фактичного проживання та передають до ПФУ. Це необхідно для того, щоб визначити склад сім`ї та підтвердити те, що зазначено в декларації, бо в цьому приміщенні можуть бути зареєстровані інші особи.

Після закінчення строку отримання житлової субсидії домогосподарствам, у складі яких є ВПО, автоматичне призначення не відбувається, а заявник повинен знов звернутися з відповідним переліком документів для її призначення на наступний період.

Чи враховується при розрахунку субсидії дохід членів сім’ї, які не проживають, але зареєстровані

Якщо члени сім’ї, які зареєстровані але не проживають у домогосподарстві, нададуть підтверджуючі документи про фактичне місце їх проживання, тоді дохід таких членів сім’ї при розрахунку до субсидії не враховуються.

У випадку, коли у складі домогосподарства кількість зареєстрованих членів домогосподарства, які фактично проживають, є меншою, ніж кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на зареєстрованих за цією адресою членів домогосподарства, які фактично в ньому проживають.

Рішення в такому разі приймається на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи та/або документів, що підтверджують «непроживання» особи за адресою домогосподарства.

Як здійснюється призначення допомоги на опалення, якщо будинок пошкоджений

До Положення про порядок призначення житлових субсидій внесли зміни, відповідно до яких при визначенні права на субсидію особам, які мають у власності більш ніж одне житлове приміщення, не враховується житло, яке знищене або непридатне для проживання внаслідок бойових дій або з інших причин. При цьому має бути відповідна інформація в державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, або наявне документальне підтвердження від органів місцевого самоврядування такого факту знищення/пошкодження житлового приміщення.

При цьому, якщо особа намагається подати документи на субсидію саме на те житло, яке пошкоджене/зруйноване, і в цьому житлі відсутнє нарахування комунальних послуг, то така заява суперечить самому визначенню субсидії, і така особа не має права на отримання виплат субсидії на пошкоджене житло.

За яких обставин можуть позбавити субсидії

Серед причин позбавлення субсидії – зміна місця проживання. Сюди входять й інші обставини, що виключають виплату субсидії (приміром, смерть одержувача).

Позбавити субсидії можуть через борги з оплати комунальних послуг. Якщо прострочено понад три місяці заборгованості з оплати комуналки, витрат на управління багатоквартирним будинком, термін позовної давності якого не минув, та загальна сума якої перевищує 680 гривень, то виплата субсидії автоматично припиняється.

Залишитися без субсидії також можуть ті, хто вказав хибний розмір доходів, занизив їх, водночас придбав високовартісні товари або послуги, набув право власності на суму понад 50 тисяч гривень.

Начальник відділу безоплатної правової допомоги Харківського місцевого центру з надання БВПД Наталія ЯРОШЕНКО

Правовий механізм поновлення батьківських прав

Встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. Коли та з якою метою необхідно цей факт встановлювати?

Пільги для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

• Клієнтам
  • Про безоплатну правничу допомогу (БПД)
  • Як отримати безоплатну правничу допомогу
  • Чи маю я право на безоплатну вторинну правничу допомогу
  • Мені до 18 років
  • Доступ до публічної інформації
  • Реєстр адвокатів
  • Конкурс адвокатів
  • Оперативна інформація щодо видання доручень адвокатам
  • Стандарти якості надання правничої допомоги
  • Координаційний центр
  • Всі Центри
  • Анонси
  • Мультимедіа
  • Новини

  Веб-сайт розроблено в межах проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», що фінансується Урядом Данії

  © 2012-2023 Координаційний центр з надання правничої допомоги | При використанні матеріалів сайту посилання обов’язкове