У 46 році до нашої ери відомий римський імператор Юлій Цезар наказав створити календар, у якому рік розпочинався з 1 січня. Дата була обрана не випадково: саме в зазначеному році 1-го січня астрономічно відбувся новий місяць − вперше після зимового сонцестояння.
Народження Ісуса Христа стало початком нової ери в історії людства, і тому все, що було до цієї віколомної події, було «до Різдва Христового», «до нашої ери». Відтак, за календарною датою святкування Різдва Христового 25 грудня, слідує початок року.
Серед багатьох народів поширилась віра в те, що на Землі у вигляді простої людини жив Син Божий — Ісус Христос. Згодом народи, котрі сповідували християнство, стали вести відлік часу від Різдва Христового — моменту, коли народився Ісус Христос. Так почалася християнська ера, яку стали називати нашою ерою.
Згідно з сучасним літочисленням (від «Різдва Христового»), століття починається «першим» роком, а закінчується кратним сотні. Наприклад, двадцяте сторіччя почалося 1 січня 1901 року, а закінчилося 31 грудня 2000 року.
У нас 25 грудня за Новоюліанським і Григоріанським календарем — це перший день, коли починає додаватися день, на хвилину стає довшим. І саме тому церква свого часу обрала цей день як символ народження Сонця правди Ісуса Христа. Сонце народжується на новий рік і спаситель наш народжується.
Нова́ істо́рія — період всесвітньої історії від середини XV століття до кінця XIX — початку XX століття . Настав після Середньовіччя. Передував новітній історії. Поширенню розподілу історії на давню, середню і нову сприяв твір французького вченого Жана Бодена «Метод легкого вивчення історії». …
