Третина населення планети грає у відеоігри. Коли ринок геймінгу захопить світ?

Індустрія зростає шаленими темпами. Кожного року армію гравців поповнюють 100 мільйонів нових користувачів, а обсяг ринку рухається до половини трильйона доларів. Що далі?

За останні кілька років відеоігри перетворилися з нішевого хобі на масову індустрію з річним доходом, що вимірюється сотнями мільярдів доларів.

Вони давно перестали бути суто розвагами для молодшого покоління, а перетворилися на індустрію-гіганта, яка зжирає дедалі грошей.

Світовий ринок відеоігор постійно зростає, забираючи прибутки та час реклами, що раніше припадали на платне телебачення, відеостримінгові сервіси (Netflix, Hulu, HBO Max, Amazon Prime Video) та кінематографію.

Грає у відеоігри понад третину земного населення, а кількість власників ігрових консолей у віці 35-44 років перевищує кількість молодих людей віком 16-24 років.

Тому компанії витрачають сотні мільйонів доларів на розробку ігор, збираючи з ринку не менші доходи. Проте, схоже, це тільки початок.

Відеоігри – король індустрії розваг

Ринок відеоігор завойовує індустрію розваг і за останні роки обігнав традиційні ринки дозвілля людей: книжковий, музичний та кінематографічний.

У 2023 році дохід ігрової індустрії може сягнути 390 млрд дол. У 2017 році цей показник становив 156 млрд дол. Щорічно він зростає в середньому на 30 млрд дол.

За прогнозами , до 2027 року обсяг ринку може вирости до 521,6 млрд дол. Армія споживачів ігор теж збільшується шаленими темпами і за чотири роки може становити 3,5 млрд, що в 2,5 разу більше, ніж населення Індії.

Скільки можна заробити на YouTube, Instagram і TikTok

Найбільш динамічним сегментом індустрії є мобільні ігри. Вони у 2023 році матимуть найбільшу частку геймінгового ринку – 286,5 млрд дол.

Світове лідерство відеоігрової індустрії належить Китаю. Очікується, що цьогоріч її доходи в цій країні сягнуть 109 млрд дол.

Крім того, Китай після річної заборони дозволив імпорт 27 відеоігор. Очікується, що до кінця 2023 року кількість іноземних ігор у Китаї зросте до ста найменувань.

Галузь стала магнітом для технологічних гігантів. Microsoft, яка у 2001 році випустила консоль Xbox, днями придбала виробника відеоігор Activision Blizzard за 69 млрд дол. Це одна з найбільших угод у технологічній сфері в історії.

Грає не тільки молодь

У 2022 році понад три мільярди людей грали у відеоігри, щороку їх кількість зростала приблизно на 100 млн осіб.

Великий стрибок стався під час пандемії. У людства з’явилася гостра необхідність зайняти себе вдома, через що зросли продажі ігрових консолей та завантаження ігор на телефони.

Попри стереотип, що відеоігри цікаві більше для чоловіків, у розвинених країнах майже половина геймерів – жінки. Також 35-44-річні люди мають більше ігрових консолей, ніж 16-24-річні. Крім того, дедалі більше людей старшого віку – 55-64 роки – так само відкривають для себе світ відеоігор.

Персонажі Xbox зомбі на відкритті торгів на NASDAQ, 21 листопада 2013 року в Нью-Йорку

Індустрія відеоігор існує не перше десятиліття. Значна кількість колишніх підлітків з покоління міленіалів починали з легендарних GTA: Vice City2 чи DotA і вже понад 20 років є невід’ємною частиною індустрії.

З кожним новим поколінням армія гравців зростає.

110 тисяч доларів за прокачку персонажу: як відеоігри формують залежність і “грабують” гравців

Зараз більшість з них перебуває в США та Китаї, на які припадає близько половини доходів від ігор та кіберспорту.

У PwC прогнозують, що ринок відеоігор буде розширюватися і завдяки користувачам з країн, що розвиваються.

Аналітики вважають, що до 2026 року найактивніше цей ринок зростатиме в Туреччині із середньорічним показником 24,1%, а Пакистан та Індія щорічно зростатимуть на 21,9% та 18,3% відповідно.

Створювати хороші ігри недостатньо, якщо не для мобайлу

Днями генеральний директор Xbox Game Studios Філ Спенсер у подкасті The Verge’s Decoder заявив, що їм буде важко залишитися в глобальному бізнесі, якщо компанія не адаптується до мобільних пристроїв.

“Найменший екран, на якому ми граємо, є найбільшим екраном. Якщо ми не зможемо знайти клієнтів на телефонах чи будь-якому екрані, на якому хтось хоче грати, ми приречені стати тільки нішевою частиною цього бізнесу”, – сказав він.

Наразі консольний бізнес скорочується, тому що більшість користувачів для розваг обирають мобільні телефони. У структурі доходу ринку відеоігор більша частина теж припадає на мобільні ігри.

Очікується, що при річному зростанні на 7,08% дохід ринку мобільних ігор у 2027 році сягне 376,7 млрд дол, що на 41 млрд дол більше, ніж загальний об’єм індустрії у 2022 році. При цьому до 2027 року кількість користувачів на ринку мобільних ігор становитиме 2,32 млрд.

Поява смартфонів з потужними процесорами дозволяє користувачам мати постійний доступ до улюблених відеоігор. Крім того, такий спосіб розважитися обирають ті, хто часто стоять у чергах чи подорожують.

Іншим поясненням успіху мобільних ігор є їх відносна дешевизна при створенні та розповсюдженні. Більшість мобільних ігор завантажуються з AppStore або GooglePlay.

Близько 60% продажів на цих платформах припадають на ігри, тож розробникам не треба ламати голову над складними маркетинговими стратегіями.

Віртуальна залежність: як з підлітків виманюють гроші в інтернеті та що робити батькам

Крім того, мобільні ігри не вимагають складної графіки. Запорука успіху – хороша механіка і цікавий сюжет.

Відповідно, для їх створення не потрібні великі команди та колосальні бюджети, адже складні графічні зображення на екрані мобільного телефону неможливо оцінити.

Популярність мобільних ігор зумовлена й мікротранзакціями. Це модель бізнесу, яка дозволяє гравцям купувати віртуальні предмети за невелику суму.

Часто розробники використовують такі мікротранзакції в іграх, за завантаження яких не треба платити, що робить їх більш доступними.

Хоча традиційні консолі, такі як PlayStation 3 чи Xbox 360, з’явилися в той же час, що й магазини застосунків для смартфонів, вони не змогли швидко адаптуватися до запитів аудиторії.

Наразі дизайнери консолей змушені боротися лише за те, щоб візуальні ефекти та механіка попередніх поколінь улюблених ігор виглядали більш сучасно та реалістично.

Відеоігри задають тренди в кіно, а не навпаки

Успіх фільму чи мультфільму завжди привертав увагу розробників відеоігор, які хотіли використати їх популярність. Ігор за однією стрічкою могло бути кілька. Головне – зберегти персонажів, а із сюжетом можна імпровізувати.

Із збільшенням популярності відеоігор ситуація в кіноіндустрії змінилася кардинально. Тепер можна побачити фільми чи серіали, які стали екранізацією відомих ігор.

Так, пригодницька ігрова франшиза The Last of Us на початку 2023 року отримала екранізацію в однойменному серіалі від HBO. Очевидно, що величезна кількість прихильників гри стала для продюсерів гарантією успіху серіалу.

Перший епізод серіалу “Останні з нас” дивилися 4,7 млн користувачів, останній – 8,2 млн. У Європі та Латинській Америці проєкт став найпопулярнішим шоу в історії HBO

Упевненість в успіху серіалу підтверджує й сума, яку витратила HBO на перший сезон, – 100 млн дол . Це на 40 млн дол більше, ніж витрати компанії на перший сезон “Гри престолів”.

Король серіалів: як Netflix став гігантом кіноіндустрії

Компанії Illumination та Nintendo представили анімаційну історію “Брати Супер Маріо в кіно” за мотивами культової відеогри. За перші вихідні мультфільм зібрав 146 млн дол на американському ринку і 173 млн дол – на 70-ти інших.

“Брати Супер Маріо в кіно” став найкасовішою адаптацією відеоігри в історії. Мультфільм випередив стрічки “Варкрафт” та “Покемон. Детектив Пікачу”

Фільм від Nintendo перевершив популярну стрічку компанії Disney “Крижане серце 2” ( 2019 рік ) у категорії “Найкраще дебютне відкриття анімаційного фільму вихідного дня”.

У травні “Брати Супер Маріо в кіно” стали першим фільмом 2023 року, який перетнув позначку 1 млрд дол. Це зробило його наймасовішою адаптацією відеогри та першим фільмом року.

Сірою плямою на цьому фоні виглядає перша частина екранізації культової гри Warcraft. Випущений у 2016 році фільм зібрав лише 440 млн дол.

Відеоігри – інкубатор нових технологій

Конкуренція на ринку між розробниками відеоігор сприяє залученню в індустрію нових технологій. Доповнена реальність, віртуальна реальність, блокчейн, штучний інтелект (ШІ) – усе це невід’ємнв частина галузі.

Компанія Electronic Arts, яка створила гру The Sims, використовує ШІ для створення швидких цифрових ескізів для візуалізації ідей щодо ігрових рівнів, завдань та інших елементів.

Нейромережа дозволяє економити час: те, на що команда раніше витрачала тижні, ШІ робить за кілька годин. Компанія Roblox створює власні інструменти ШІ для розробників ігор. ШІ дозволяє швидко створювати рухи на екрані.

Розробники можуть використовувати прості підказки, щоб змінити забарвлення автомобіля чи дати йому можливість літати. Усе це можна зробити без програмування.

GPT-4 більший і кращий за ChatGPT, але OpenAI не пояснює, чому. Що відомо про нову модель?

З 2015 року по 2020 рік р инки віртуальної реальності (VR) та доповненої реальності (AR) зросли на 183% .

Ці новаторські технології покращили ігровий досвід, дозволили користувачам взаємодіяти з віртуальним світом у реальному часі, переносячи геймерів на новий рівень екшену.

Зростання VR та AR відкриває широкі можливості для ігрової та медіа-індустрії, демонструючи незаперечний потенціал цих інноваційних технологій.

З розвитком технологій межа між віртуальним та реальним світами буде розмиватися. Покращена графіка, реалістична фізика та вдосконалена механіка управління сприятимуть створенню більш реалістичних віртуальних світів.

Ігрова індустрія перебуває на траєкторії зростання та еволюції. З розвитком технологій, поширенням хмарних ігор та зростанням кіберспорту відеоігри продовжуватимуть захоплювати аудиторію та формувати майбутнє індустрії розваг.

2,4 мільйона українців втратили домівки за час війни. Що з обіцяним житлом від держави?

Влада обіцяла побудувати для переселенців тисячі квартир за пів року. Скільки людей отримали дах над головою, і чому початковий план “великої відбудови” не вдався.

Через війну Росії проти України мільйони громадян втратили житло. Навесні влада зобов’язалася забезпечити дахом над головою всіх, хто залишився без домівки.

У квітні Офіс президента представив програму будівництва і викупу квартир за державний кошт, щоб у 2022 році розв’язати проблему 10% внутрішньопереміщених осіб. План не реалізували. У чому причина?

Скільки житла зруйновано

За попередніми підрахунками аналітиків, на які спирається Міністерство розвитку громад і територій, понад 2,4 мільйона українців мешкали в зруйнованому або суттєво пошкодженому житлі.

Це попередня цифра, оскільки в умовах воєнного стану і тимчасової окупації деяких регіонів точно порахувати кількість житла, непридатного для проживання, неможливо.

За даними обласних військових адміністрацій, з 24 лютого по 18 жовтня на доступних для підрахунку територіях зафіксовано майже 160 тис пошкоджених або зруйнованих об’єктів. З них 60% – із ступенем руйнування понад 50%.

Серед пошкоджених об’єктів нерухомості переважають житлові приміщення – понад 142 тис. З них понад 54 тис – із ступенем руйнування до 50%, 88 тис – 50-100%.

У Мінрегіоні нагадують, що до початку великої війни Росії проти України на квартирних обліках перебували майже 670 тис українців.

Що обіцяли зробити

У квітні заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко заявив, що влада до зими 2022 року забезпечить житлом тих, хто цього найбільше потребує. План полягав у підготовці 53,4 тис квартир для 186 тис українців.

Побудувати на замовлення держави планували 32 тис квартир.

Зокрема, план Офісу президента на 2022 рік передбачав зведення по 100 тис кв м житла в 15 областях на заході, у центрі країни та в Києві. Тобто по 2 тис квартир у кожному відносно безпечному регіоні.

Ще 21,4 тис квартир держава хотіла викупити в забудовників у готових житлових комплексах або будинках з високою стадією готовності.

Будівництво, викуп чи оренда. Що з житлом для переселенців: розбір

Загальна сума видатків на будівництво, викуп та ремонт житла у 2022 році мала становити 65,9 млрд грн. Ці кошти розраховували передбачити в державному бюджеті, розповідав Тимошенко.

У кінці літа стало зрозуміло, що “зайвих” 65 млрд грн у кошторисі охопленої війною країни немає: дефіцит державного бюджету з початку 2022 року становить 600 млрд грн.

У серпні Тимошенко презентував програму відновлення житла західним політикам та дипломатам у рамках Fast Recovery Plan.

За планом Офісу президента, тепер кошти на будівництво житла для внутрішньопереміщених осіб (ВПО) мали надходити від країн-партнерів. Про чіткі терміни будівництва в презентації вже не йшлося.

Що змогли побудувати і викупити

У квітні уряд ухвалив постанову, якою дозволив будувати і купувати житло для ВПО. Розпоряджатися коштами для цих цілей доручили Мінрегіону. Щоб отримати гроші, громади мали виділити земельну ділянку.

Місцеві адміністрації не забарилися. На Кіровоградщині виділили 179 га для будівництва двадцяти п’ятиповерхівок на дві тисячі квартир. У громадах Буковини визначили понад 60 ділянок площею 200 га.

Львівська облдержадміністрація затвердила програму на 50 млн грн для завершення облаштування 13 будинків для ВПО. На Закарпатті зареєстрували перший в Україні земельний банк для будівництва житла для переселенців.

В Ірпені територію колишнього санаторію “Ластівка” площею 7 га міська рада передала для будівництва пʼятиповерхівок загальною площею 50 тис кв м. Влада Києва про виділення землі в рамках програми не повідомляла.

Промзони очікують жителів: де в Києві є вільна земля для забудовників

Чиновники показали активність і в питанні купівлі нерухомості, хоч і не в заявлених обсягах. Навесні Мінсоцполітики переказало Держмолодьжитлу 100 млн грн.

За ці кошти придбали 60 квартир у Житомирській, Київській, Сумській та Чернігівській областях і тимчасово заселили в них 211 внутрішньопереміщених осіб та громадян, які втратили житло.

У жовтні Київська міська рада виділила 2 млрд грн департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА і комунальному підприємству “Фінансова компанія “Житло-інвест”. Ці гроші підуть на придбання 1 тис квартир, які здаватимуться в оренду переселенцям.

За словами експертів, затверджених параметрів програми ще нема, тому невідомо, у яких забудовників і за яким принципом столична влада купуватиме квартири. До того ж тисяча квартир не розв’яже проблему.

А що з “великою відбудовою”?

У травні ЕП писала, що будівельники ставили під сумнів ідею “швидкого і якісного” будівництва житла навіть за умови стабільного фінансування програми. Головна причина – термін зведення якісного багатоквартирного будинку, підключення його до комунікацій та оздоблення квартир становить півтора-два роки.

Утім, в Офісі президента від своїх слів не відмовлялися і переконували, що житло можна звести за пʼять-шість місяців.

Проте на заваді реалізації програми, презентованої Тимошенком, стали не терміни, а гроші. На початку листопада на будівництво житла з держбюджету не виділили жодної гривні. Не вдалося залучити і закордонні гранти.

План Кирила Тимошенка не спрацював, але переселенці без даху над головою не залишилися

ЕП надіслала запит Тимошенку щодо того, як держава розв’язує проблему забезпечення житлом ВПО, але за два тижні відповіді не отримала.

Заздалегідь усвідомлюючи нереалістичність обіцянок влади побудувати і викупити житло для всіх, хто цього потребує, експерти пропонували інші підходи. Серед них – компенсація нужденним вартості оренди квартир або видача цільових сертифікатів на придбання житла.

Житло для ВПО: куди розселяють

Ті, хто втратили житло або покинули тимчасово окуповану територію, поділилися на дві категорії.

Перша категорія ВПО самостійно розв’язує проблему, орендуючи житло, купуючи нове або переїжджаючи до родичів. Друга категорія – ті, кому нема де жити. Останніми опікується держава.

За даними Мінрегіону, до кінця жовтня вдалося організувати 163 тис місць, у яких тимчасово розмістили 1,69 млн українців. Мова йде про приміщення державної, комунальної та приватної власності.

У березні група осіб запровадила соціальну програму “Прихисток”. У її рамках особи, що безкоштовно прихистили ВПО з тимчасово окупованих територій, отримують 450 грн на місяць за особу. В опалювальний сезон виплата подвоюється.

До кінця жовтня в рамках цієї програми вдалося розмістити 682,3 тис внутрішньопереміщених осіб.

Внутрішніх переселенців – 6,5 мільйона. Що з ними буде?

З квітня по вересень компенсація за прихисток ВПО надавалася за кошти держбюджету та міжнародних благодійних організацій. З 1 жовтня програму фінансує лише Товариство червоного хреста в Україні.

Крім того, з початку великої війни для тимчасового розміщення ВПО облаштували та заселили 11 модульних містечок у деокупованих населених пунктах Київської (Ірпінь, Буча, Бородянка, Макарів) та Чернігівської (Новоселівка) областей, а також у Львові. Завершується облаштування ще чотирьох модульних містечок.

У модульних містечках мешкають 3,5 тис осіб. До кінця 2022 року ще для 5 тис людей планують облаштувати 13 таких містечок. Їх Україні надало Урядове агентство стратегічних резервів Польщі як гуманітарну допомогу.

“єОселя” та інші іпотечні програми

У травні німецький банк розвитку KFW відновив виділення коштів на видачу кредитів на квартири чи будинки для внутрішньо переміщених осіб. Ця програма діяла і до вторгнення російських окупантів.

Перший внесок для ВПО становить 6%, ставка за кредитом – 3% річних. Подати заявку на участь у програмі можна через портал “Дія”. Також можна звернутися до регіонального відділення “Держмолодьжитла”.

Через обмежене фінансування та велику кількість охочих схвалення заявок відбувається на конкурсній основі. Після відновлення програми право на пільгові кредити отримали 2,3 тис сімей, але виявилося, що тільки 10% з них заключають договори. Причин кілька: невідповідність умовам програми, неспроможність сплатити стартовий внесок, зміна особистих планів тощо.

Загалом за цією програмою з 2021 року видано 463 кредити на загальну суму 593,6 млн грн. Програма триватиме до вичерпання виділених на неї 25 млн євро, кажуть в “Держмолодьжитлі”.

“єОселя” замість “іпотеки Зеленського”. Хто зможе взяти кредит на квартиру під 3%

У жовтні запрацювала оновлена державна іпотечна програма “єОселя”. Вона дозволяє придбати житло за відсотковою ставкою, набагато нижчою за облікову ставку НБУ та розмір інфляції.

Влада розраховує, що іпотекою користуватимуться і ВПО. Наразі взяти кредит на купівлю житла можуть військовослужбовці, медики та освітяни. Для них розмір ставки становить 3% річних.

З 2023 року “єОселя” пошириться на всіх українців, які відповідають вимогам програми. Єдина перепона – необхідність одразу сплатити перший внесок у розмірі 20% від вартості квартири.