і застосовується для візуалізації даних у різних сферах людської діяльності: у медицині — комп'ютерна томографія; в науці — наприклад, для наочного зображення складу речовини, побудови графіків; в дизайні — для реклами, поліграфії, моделювання, та ін.
Основні сфери застосування технологій комп'ютерної графіки:графічний інтерфейс користувача;спецефекти, кінематографія, телебачення;цифрове телебачення, Інтернет, відеоконференції;обробка цифрових фотографій;комп'ютерні ігри, системи віртуальної реальності. Векторна графіка.
Графіка відіграє важливу роль у науці, роблячи складну інформацію та концепції більш доступними та зрозумілими, особливо для тих, хто не є науковцем. Графіки, діаграми, схеми, ілюстрації та блок-схеми – це приклади візуальних зображень, які часто використовуються в дослідженнях.
Основним об'єктом комп'ютерної графіки є графічне зображення. Воно може бути: малюнком, кресленням, графіком, діаграмо, фотографією, плакатом, ескізом, кадром з мультфільму, тощо.. За допомогою чого їх можна створювати?
Комп'ютерна графіка – це спеціальна ділянка інформатики, що вивчає методи і засоби створення та обробки зображень за допомогою програмно-апаратних обчислювальних комплексів. Комп'ютерна графіка охоплює всі види та форми представлення зображень, як на екрані монітора, так і на зовнішньому носії (папір, плівка, тощо).
Вважається, що термін "комп'ютерна графіка" придумав в 1960 році Вільям Феттер (William Fetter), дизайнер з Boeing Aircraft, хоча сам він стверджує, ніби авторство належить його колезі Верну Хадсону (Verne Hudson).
Комп’ютерна гра́фіка — 1) розділ інформатики, який вивчає методи цифрового синтезу і обробки зорового контенту; 2) вид сучасного мистецтва, яке також називають цифровим, що входить до загального медіа-арту — зображення, які створюються, перетворюються, оцифровуються, …
