Дайкон. Властивості, користь, зберігання і рецепти з дайконом

Дайкон – це японський коренеплід. Він нагадує знайому нам редиску, але цей овоч звичайно крупніше, він має більш м’який смак. У ньому немає тієї пекучої різкості, як у редисці. Вперше його почали вирощувати в Китаї. Але зараз лідер по посадці дайкона – це Японія. У перекладі з японської слово «дайкон» означає «великий корінь». Він дійсно може бути більше 60 см в довжину і важити кілька кілограм. А ось форма і забарвлення дайкона залежать від його сорту. Наприклад, овоч, що нагадує гігантську білу моркву, називається Аокуби. Дайкон у формі ріпи і з рожевою серцевиною – це сорт Сакурадзима. У Росії на прилавках магазинів частіше можна зустріти такі сорти як Цезар, Термінатор, Ломако. У нас дайкон називають солодкою редькою або білим редисом. Найчастіше його вживають у їжу в сирому вигляді, натерши на тертці і приправивши сіллю і рослинним маслом. На Сході його маринують, додають у салати, використовують як гарнір до тушкованого м’яса, смаженої риби та інших страв.

Склад дайкона

Дайкон має дуже низьку енергетичну цінність. При цьому всього 300 грамів цього коренеплоду вистачить, щоб заповнити добову норму вітаміну С. Також він багатий солями калію, які сприяють виведенню токсинів та інших шкідливих речовин з сечею з організму. Серед вітамінів в ньому особливо багато речовин групи В і бета-каротину. Багатий він їм мінералами – кальцієм, фосфором, залізом і магнієм. До складу дайкона входять і фітонциди. Вони захищають організм від інфекцій і покращують травлення, чинить бактеріостатичну і бактерицидну дію.

Властивості і користь дайкона

Дайкон багатий активними ферментами, які допомагають швидше перетравлювати крохмалисті продукти. В Японії дайкон дуже люблять за його здатність очищати печінку і нирки. Розчиняти камені в нирках можуть тільки кілька овочів – редька, дайкон і хрін. Але хрін і редька – досить різкі продукти, вони містять багато гірчичних масел, завдяки яким отримують гострий смак. Літнім людям та людям з захворюваннями травної системи ці коренеплоди протипоказані. А ось дайкон не зашкодить здоров’ю.

Японський редис містить білкові речовини (лізоцим), які стримують зростання бактерій. Тому його нерідко використовують як засіб від застуди. Він виявляє антисептичну дію. Також він корисний при захворюваннях печінки, кишечника і жовчного міхура.

Ряд дослідників навіть вважають, що дайкон може виводити радіацію з організму. Його іноді використовують і для запобігання розвитку цукрового діабету. Дайкон – це відмінна профілактика серцево-судинних захворювань і атеросклерозу. Адже він багатий калієм і сприяє виведенню «поганого» холестерину з організму. Звичайно, ефект від такого лікування можна помітити лише при регулярному вживанні овочів в їжу.

Використовують дайкон і в косметології. Завдяки своїм різноманітним лікувальним властивостям він сприяє загоєнню ран, зміцнення волосся і видалення веснянок. З нього роблять компреси, примочки і розтирання.

Є і протипоказання у цього коренеплоду. Дайкон не можна їсти людям, страждаючим ураженнями нирок та печінки, виразковою хворобою, гіперацидним гастритом і подагру.

Як зберігати дайкон

При зберіганні дайкона потрібно врахувати його сорт. Літні представники цього коренеплоду зберігаються дуже погано і недовго. Щоб продовжити їх смакові властивості, потрібно обрізати бадилля, вимити овочі скласти їх в холодильник ящик для овочів. А от зимові сорти зберігаються досить довго. Їх можна тримати в темних прохолодних приміщеннях – погребах, підвалах. Можна зберігати їх у холодильнику. Температура повинна триматися в межах від 0ºС до +5ºС.

У погребі дайкон можна зберігати упереміш з морквою. Для цього використовують ящики висотою близько 20 див. Овочі потрібно укладати шарами, пересипаючи їх піском. Це допоможе овочам залишатися свіжими і запобіжить їх псування гризунами. Важливо врахувати не тільки температурний режим. Вологість повинна бути досить висока – приблизно 90%.

В квартирі дайкон можна зберігати на балконі, загорнувши в поліетиленову плівку. Звичайно, балкон повинен бути утеплений. Морози знищують будь-які овочі, у тому числі і японську редьку.

З часом дайкон втрачає частину цукрів і протопектину, зате ферменти активізуються. Тому навесні, коли більша частина овочів і фруктів вже втратить свою корисність, дайкон стане прекрасним джерелом вітамінів і мінералів. На сході дайкон нерідко солять. В Японії така заготовка називається такуан. Це не тільки спосіб зберігання коренеплодів, але й дуже смачна страва.

Рецепти з дайконом

Намасу – дайкон і моркву під маринадом

Для приготування цієї страви знадобиться 350 грам дайкона, 50 грам моркви, 3 столові ложки оцту (3%), 2 чайні ложки цукру, 1 столова ложка японського спиртного напою – саке (можна замінити сухим хересом), 1 столова ложка рибного бульйону, сіль за смаком.

Для цієї страви японці готують досить густий рибний бульйон, додавши туди трохи морської капусти. Дайкон і моркву ріжуть тоненькими смужками, як морква по-корейськи. Довжина кожної смужки повинна бути близько 5 см. Все це потрібно викласти у банки чи інший посуд і залити маринадом, який складається з оцту, бульйону, саке, солі і цукру. Посуд потрібно закрити і прибрати в холодильник на 2-3 дні. У підсумку вийде пікантне блюдо, яке можна подавати до риби або м’яса.

Салат з дайкона, мандаринів та креветок

Таким оригінальним салатом можна порадувати як мешканців, так і гостей. Він буде чудово виглядати на святковому столі. Для його приготування буде потрібно 150 грам креветок, 1 яблуко, 100 грам дайкона, 6 мандаринів, половинка лимона, 4 столові ложки майонезу, зелень (петрушка, листя салату), сіль і оцет.

Креветки потрібно відварити, попередньо посоливши воду, очистити. Мандарини також потрібно очистити від шкірки і розділити на часточки. З двох мандаринів потрібно вичавити сік. Його змішують з майонезом. У підсумку виходить цікавий соус. Інші часточки потрібно акуратно очистити від пленочек. Яблуко потрібно очистити, видалити серцевину і потім нарізати на невеликі часточки. Дайкон дрібно шаткують або труть на крупній тертці. На дно салатниці потрібно викласти листя салату, зверху – часточки мандаринів, креветки, яблуко і дайкон. Все це заливають соусом і акуратно перемішують. Перед подачею на стіл можна зробити декор у вигляді часточок лимона або зелені.

Автор: Наталія Артанова
Стаття захищена законом про авторські та суміжні права. При використанні та передруці матеріалу активне посилання на жіночий сайт inmoment.com.ua обов’язкова!

Їжа для вагітних: основні правила харчування та поради від МОЗ

За її словами, рекомендації МОЗ та Центру громадського здоров’я з харчування для дорослих чудово підходять майбутнім мамам.

Ось іще ряд специфічних порад:

ПЕРШИЙ ТРИМЕСТР

На початку вагітності раціон може не відрізнятись.

Хоча при виборі їжі в цей період характерна поява “дивацтв” – коли хочеться солоного, кислого, солодкого.

У вагітних через гормональні зміни змінюється і поріг чутливості до солоного, солодкого та гіркого.

У цьому є сенс, адже потреби в іонах зростають, а гірка їжа є потенційно небезпечною.

Щодо бажання солодкого – це один із гормональних ефектів прогестерону, рівень якого під час вагітності зростає.

Втім, надлишку солоної їжі слід уникати, а солодощів краще не їсти, аби не набирати вагу.

Неїстівних продуктів, як крейда, наприклад, яких подекуди хочеться вагітним, їсти не треба.

Якщо є токсикоз легкого ступеня, з ним можна впоратися за допомогою збалансованої дієти та дробленого харчування: кожні 2-3 години, невеликими порціями, злегка підігрітою їжею, бажано в протертому вигляді.

ДРУГИЙ І ТРЕТІЙ ТРИМЕСТРИ

• На більш пізніх етапах вагітності – 2 і 3 триместрах, варто поставитися до харчування суворіше.

Що більшим стає плід, то вище навантаження на шлунково-кишковий тракт. Тому можуть виникати такі неприємні явища як печія і закрепи.

Важливо максимально обмежити солодощі, продукти, що містять тартразин (пофарбовані газовані та солодкі напої, копченості, пофарбовані креми, жувальні гумки і жувальні цукерки, карамель), консерви, міцний чорний чай і міцну каву.

• Фрукти і овочі обов’язкові під час усіх прийомів їжі та перекусів.

Ці продукти корисні у будь-якому вигляді, але все ж таки їх бажано їсти їх свіжими, термічно не обробленими та навпаки, обмежити споживання надмірно солоних або солодких, сильно обсмажених, у великій кількості жиру.

Вкрай важливе ретельне миття сирих овочів та фруктів.

• Не пастеризований сік вживати не рекомендується.

Слід їсти різноманітні цільні злаки. Розумний вибір – з низьким вмістом солі та цукру.

Необхідно уважно читати маркування, продукт має містити саме цільні злаки та багато харчових волокон.

Високий рівень прогестерону сповільнює моторику кишківника, тому можуть виникати закрепи.

Вагітним жінкам, як і не вагітним, радять споживати 20-35 грамів клітковини на добу з їжі, а не добавок.

• Чудово їсти понад 500 мл молочних продуктів на добу, і смакувати ними під час кожного прийому їжі.

Сир та йогурт можуть бути правильним вибором для перекусу.

Доцільно віддавати перевагу молочним продуктам з низьким вмістом жиру, але не знежирені.

М’ясо – важливо, але слід обмежити перероблені м’ясні продукти (ковбаси, сосиски, паштети тощо).

Бобові, риба, яйця та горіхи – продукти, дуже подібні за харчовою цінністю до
м’яса, мають переваги:

• Намагайтесь їсти рибу щонайменше 2 рази на тиждень.

Жирна риба (анчоуси, сьомга, форель, оселедець, скумбрія) є одним з найкращих джерел омега-3 поліненасичених жирних кислот та мають низький вміст ртуті.

Омега-3 необхідні для формування нервової системи дитини та знижують ризики передчасного народження.

• У раціоні має бути 1-2 яйця на день після достатньої температурної обробки.

Вживати сирі яйця — небезпечно!

Бобові — хороше джерело поживних речовин, білків, клітковини та амінокислот.

Бобові і капуста, хоч і є корисними продуктами, містять багато розчинної клітковини, що може викликати здуття.

Не варто змушувати себе до них, якщо виникає дискомфорт.

Часто зустрічаються поради щодо необхідності приймати комплекси вітамінів чи БАДи.

Але важливо пам’ятати – надлишок вітамінів не менш небезпечний, ніж їхня недостатність.

Збалансоване харчування до вагітності та під час неї може забезпечити організм усіма необхідними поживними речовинами.

Тому потреби у додатковому прийомі вітамінів та мінеральних комплексів виникнути не має.

Виключення становить фолієва кислота, яка зменшує ризик розвитку дефекту нервової трубки дитини.

• Розпочати прийом фолієвої кислоти необхідно ще до вагітності – за 2-3 місяці, і приймати до 12 тижня.

Для вагітних важливо мати достатньо вітаміну D. Це речовина, яку ми утворюємо із холестерину в шкірі під дію ультрафіолетового світла, або отримуємо із їжею – жирною рибою, яйцями.

Він необхідний для формування кісток і зубів та бере участь у правильному обміні кальцію, в роботі імунної та нервової системи.

Результати досліджень свідчать, що прийом вітаміну D під час вагітності може зменшити ризик передчасних пологів, також знижує ризики появи високого тиску та народження дитини з низькою вагою.

Втім, це не є обов’язковою рекомендацією, в цьому випадку необхідні додаткові дослідження.
Але вагітним точно слід щодня удень гуляти та бути активними. Сонячного світла має бути достатньо для утворення вітаміну D.

Вагітним важливо споживати достатньо заліза та цинку. Але з м’яса та риби, а не добавок — це запобігає побічним ефектам.

Наприклад, прийом добавок заліза може викликати закрепи.

Рутинний прийом добавок заліза, вітаміну D міжнародні організації радять лише в країнах, де є ризик паразитарних хвороб та систематичне погане харчування.

Щодо інших вітамінів, не існує достатньо доказів, що вони мають додаткову користь для здоров’я дитини.

Прийом вітаміну А у готовому вигляді може бути небезпечним.

• Можна їсти лише помаранчеві та червоні овочі та фрукти із жирами: моркву з олією, гарбуз та масло.

В такому разі не буде ані ризику браку вітаміну А, ані його надлишку.

Додатковий прийом мультивітамінних та мінеральних комплексів може бути обґрунтований, до прикладу, у випадках вагітності з високим ступенем ризику, у разі повторної вагітності з невеликим інтервалом чи багатоплідної вагітності.

Прийом вітамінів справді запобігає народженню дітей із надто малою вагою.

• Щодо прийому будь-яких додаткових препаратів завжди консультуйтеся з лікарем.