У царстві незамерзайки: як вибрати зимову рідину омивача для автомобіля

При температурі близько нуля витрата омиваючої рідини істотно збільшується. Кожен зустрічний чи попутний автомобіль так і норовить забризкати вам лобове скло і фари. Автомобілісти жартують, що в таку погоду витрата “омивайки” наближається до витрати палива:

Які бувають типи омиваочої рідини і якому варіанту краще віддати перевагу, читайте нижче в матеріалі РБК-Украина Авто.

Склад зимової рідини омивача рідини дуже простий: на 60-70 відсотків вона складається з води, а решта – спирт, який і відповідає за стійкість до морозу. В “омивайках” застосовують декількох видів спирту: етиловий, метиловий або ізопропіловий. Також часто додаються ароматизатори та миючі засоби в невеликих кількостях. Головне завдання ароматизаторів – частково або повністю нейтралізувати запах спирту.

Етиловий – найдорожчий і найбезпечніший. Метиловий – шкідливий для організму при попаданні всередину або на слизову очей, носа, але коштує дешевше і має найнижчу температуру замерзання. Ізопропіловий спирт коштує майже як етиловий через свою меншу шкідливість.

У сучасних омивають рідинах найчастіше використовують етиловий або ізопропіловий. Використання метилу деякий час і зовсім намагалися заборонити.

Що вибрати: готову “незамерзайку” чи концентрат

Більшість автомобілістів користуються готовою рідиною омивача, яку потрібно просто залити в бачок омивача під капотом. Такі “незамерзайки” мають різну стійкість до морозу. Найчастіше виробники заявляють, що їх рідини здатні витримувати до -12 або -20 градусів за Цельсієм.

Більш слабкі розчини зазвичай коштують дешевше, адже що в їх складі менше спирту і більше води. Купувати їх переважно лише в міжсезоння, а взимку – в період з температурою близько нуля.

Потрібно розуміти, що більшість фабричних омиваючих рідин не готові витримувати заявлену на упаковці температуру. Причин може бути кілька: і лукавство з боку виробника, і випаровування спирту при нещільній упаковці на тривалому зберіганні. Тому краще використовувати рідину, яка розрахована на -20 градусів.

У сильні морози намагайтеся не мити лобове скло в непрогрітій машині. В такому випадку спирт майже моментально випарується з поверхні скла, і на ньому утворюється найтонша плівка замерзлої води, яка обмежить видимість. Якщо ж лобове вже злегка нагріте, то такий ефект не з’явиться.

Існують також концентрати. Вони самі по собі розраховані на -70 . -80 градусів за Цельсієм і в чистому вигляді можуть використовуватися тільки в особливих випадках – в зонах з екстремально низькими температурами.

В умовах нашого клімату вони дозволяють заощадити – до 30-40% на одному і тому ж обсязі омиває рідини. Рецепт самостійного приготування “незамерзайки” вкрай простий: потрібно змішати воду і концентрат в правильній пропорції. Співвідношення та одержувана мінімальна температура замерзання зазвичай вказуються на упаковці. До недоліків концентратів варто віднести клопіткість – потрібно мати запасну тару, заздалегідь замішати розчин, та й просто не забути його взяти з собою. Концентрати зазвичай продаються в магазинах автотоварів.

Де купувати: на заправці, в магазині чи автосалоні

Автомобілісти діляться на два види: одні купують “омивайку” тільки коли бачок омивача спорожніє повністю, другі мають своїх улюблених виробників і користуються тільки їх продукцією.

“Незамерзайка” найближче до водія на АЗС. На мережевих заправках, як правило, продається два види омиває рідини – дешевше і подорожче. Перша відрізняється більш агресивним запахом і простенькою упаковкою, друга ж виглядає серйозніше і може витримувати більший “мінус”. Те, що вони навіть в мороз стоять на піддонах біля входу на вулиці, натякає покупцеві на їх стійкість до низьких температур. На ринках і в супермаркетах асортимент складається, головним чином, з дешевих “незамерзайок”.

Омиваючі рідини класу “преміум” можна знайти в автомобільних магазинах або у відділах аксесуарів офіційних автосалонів. Не дивуйтеся, у багатьох поважаючих себе автомобільних брендів є “омивайки” під власним ім’ям.

Такі рідини коштують у 2-3 рази дорожче і відрізняються тим, що в них використовуються гіпоалергенні миючі засоби. Крім того, нейтралізатори запаху роблять їх зовсім нейтральними, так що навіть чуйний ніс не помітить аромат спирту.

Раніше ми повідомляли 5 лайфхаків, які допоможуть автомобілісту впоратися із зимовими холодами. Ми зібрали прості та дієві поради, які полегшать життя автомобілістів в зимові холоди.

Омепразол: питання та відповіді

Омепразол — це препарат, який специфічно пригнічує протонну помпу парієтальних клітин шлунка та за рахунок цього знижує кислотність шлункового соку. Препарат застосовується для лікування пацієнтів із захворюваннями та станами, пов’язаними з підвищеною кислотністю. Важливий момент у клінічній практиці — омепразол опосередковано впливає на всі патологічні стани, пов’язані зі стимульованою секрецією шлункового соку, наприклад, на секрецію ферментів підшлункової залози та скорочення жовчного міхура.

Як діє омепразол?

Омепразол — це суміш двох енантіомерів, які однаково проявляють свою фармакологічну активність. Мішенню дії є протонна помпа клітин шлунка — фермент, який забезпечує кінцевий етап виділення кислоти шлункового соку. Причому ефект є дозозалежним, тому дозу омепразолу підбирають залежно від стану пацієнта. При регулярному застосуванні пригнічується як базальна секреція шлункового соку (натще), так і стимульована (у відповідь на їжу).

Для чого приймають препарат омепразол?

Омепразол застосовують для лікування пацієнтів з такими захворюваннями та станами:

• виразка дванадцятипалої кишки;
• профілактика рецидивів виразки дванадцятипалої кишки;
• виразка шлунка;
• профілактика рецидивів виразки шлунка;
• у комбінації з антибактеріальними препаратами для ерадикації Helicobacter pylori при виразковій хворобі;
• виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, пов’язаної із застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП);
• рефлюкс-езофагіт;
• неактивний рефлюкс-езофагіт;
• симптоматична гастроезофагеальна рефлюксна хвороба;
• синдром Золлінгера — Еллісона;
• зменшення вираженості симптомів кислотозалежної диспепсії.

Як правильно приймати омепразол при виразковій хворобі?

Звичайне дозування препарату становить 20 мг 1 раз на добу, курс лікування — 2 тиж. У разі недостатньої ефективності дозу можна підвищити до 40 мг, а курс лікування продовжити до 4 тиж.

Як правильно приймати омепразол для профілактики виразкової хвороби?

Профілактична доза, як і терапевтична, становить 20–40 мг 1 раз на добу. У деяких випадках для профілактики може бути достатньо дози 10 мг.

Як правильно приймати омепразол для ерадикації H. pylori?

Існують різні схеми ерадикації хелікобактерної інфекції. У більшості випадків омепразол застосовують у поєднанні з двома антибіотиками, наприклад, омепразол + кларитроміцин + амоксицилін, омепразол + кларитроміцин + метронідазол, омепразол + амоксицилін + метронідазол. Лікування зазвичай триває 7 днів, проте оптимальну комбінацію та тривалість лікування визначає лікар.

Як правильно приймати омепразол для профілактики появи виразок та ерозій слизової оболонки шлунка при прийомі НПЗП?

Для профілактики появи виразок/ерозій слизової оболонки шлунка або загострення виразкової хвороби необхідно приймати омепразол у дозі 20 мг 1 раз на добу протягом усього курсу прийому НПЗП.

Як правильно приймати омепразол при гастриті?

При гастриті омепразол зазвичай приймають у дозі 1020 мг на добу протягом 2–4 тиж. Якщо за цей час не досягнуто значного покращення стану, рекомендується ретельно обстежити пацієнта.

Як правильно приймати омепразол при рефлюкс-езофагіті?

Для лікування пацієнтів з рефлюкс-езофагітом омепразол приймають 1 раз на добу в дозі 20–40 мг протягом 4–8 тиж. Далі рекомендується приймати 10 мг омепразолу на добу для підтримки терапевтичного ефекту. Тривалість підтримувального періоду варіює залежно від стану пацієнта, супутніх захворювань та прийому інших препаратів.

Як приймати омепразол дітям?

Дітям з масою тіла 10–20 кг рекомендується приймати 10 мг омепразолу, а при масі тіла >20 кг — 20 мг 1 раз на добу. Якщо дитина не може проковтнути капсулу омепразолу, то можна її розкрити та вміст змішати з негазованою водою, фруктовим соком або яблучним пюре.

Протягом якого періоду часу починає діяти омепразол?

Після прийому 20 мг омепразолу пригнічення секреції шлункового соку розвивається вже протягом 1 год.

Коли припиняється дія омепразолу?

Після одноразового прийому омепразолу кислотознижувальний ефект припиняється через 24 год, а після курсу лікування кислотність шлункового соку повертається до норми протягом 3–5 днів.

Коли краще приймати омепразол: до чи після їжі?

Існують різні форми випуску омепразолу для застосування (капсули, гастрорезистентні капсули, порошок для оральної суспензії), тому режим прийому конкретної форми препарату слід уточнити у лікаря, який призначив лікування. Однак зазвичай омепразол приймають або перед їдою або під час їди.

Чи можна пити омепразол натще?

Можна, але у разі застосування разом з їжею препарат всмоктується швидше.

Скільки разів на добу потрібно пити омепразол?

Якщо омепразол призначено в дозі 10, 20 або 40 мг, достатньо приймати 1 раз на добу. Дози 80 мг і вище зазвичай розділяють на 2 прийоми.

Як довго можна вводити омепразол внутрішньовенно?

Омепразол, ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенних ін’єкцій, зазвичай призначають тоді, коли пацієнт не може приймати препарат всередину, наприклад, якщо хворий у важкому стані або нещодавно було проведено операцію на органах шлунково-кишкового тракту. Загалом термін застосування омепразолу внутрішньовенно не обмежений, однак у міру покращення стану пацієнта рекомендується переведення на пероральне застосування препарату.

Як довго можна пити омепразол?

Курс лікування пацієнтів з гострою виразкою або гострим гастритом зазвичай становить 7 днів — 1 міс. Далі, залежно від стану хворого, або завершують курс лікування пацієнта, або призначають підтримувальну дозу омепразолу. У деяких випадках (наприклад при синдромі Золлінгера — Еллісона) препарат можна приймати безперервно протягом року і більше.

Чи можна щодня пити омепразол?

Омепразол можна приймати постійно або довгими курсами. Препарат застосовують 1 раз на добу, тому що терапевтичний ефект від одноразового прийому триває 24 год. Якщо приймати омепразол рідше ніж 1 раз на добу, терапевтичний ефект буде недостатнім і непередбачуваним.

Які побічні ефекти притаманні омепразолу?

Застосування омепразолу, особливо у високих дозах і протягом тривалого часу (>1 року), дещо підвищує ризик переломів стегна, зап’ястя та хребта, переважно у пацієнтів похилого віку або за наявності інших факторів ризику. За даними досліджень, омепразол підвищує ризик переломів на 10–40%. У деяких випадках це пов’язано з наявністю у пацієнта інших факторів ризику. Хворим з ризиком розвитку остеопорозу слід забезпечити належне лікування та адекватне застосування вітаміну D та кальцію.

Коли протипоказаний омепразол?

• при індивідуальній непереносимості діючої речовини;
• у період годування грудьми;
• при застосуванні таких противірусних препаратів, як нелфінавір та атазанавір.

Чи можна приймати омепразол на ніч?

Рекомендується застосовувати омепразол на ніч під час лікування рефлюкс-езофагіту. Такий режим прийому покращує ефект від терапії, оскільки виключає закидання кислого шлункового соку в стравохід у людини, що знаходиться в горизонтальному положенні під час сну.

Чи впливає омепразол на роботу печінки?

У більшості пацієнтів омепразол не має жодного значущого впливу на печінку. Однак якщо у людини раніше було діагностовано захворювання печінки, при прийомі омепразолу може спостерігатися підвищення показників печінкових проб (аспартатамінотрансфераза, аланінамінотрансфераза).

Чи можна приймати омепразол без призначення лікаря?

Без призначення лікаря приймати омепразол не рекомендується, оскільки препарат рідко застосовують у режимі монотерапії, а для підбору комплексного лікування потрібне повноцінне медичне обстеження.

Чи можна випити 2 таблетки омепразолу?

Не протипоказано, але недоцільно. Омепразол не є знеболювальним препаратом, а його лікувальна дія проявляється через складний механізм зниження кислотності та загоєння виразкових дефектів слизової оболонки. Тому курс лікування з адекватно підібраною дозою ефективніший, а разове підвищення дози не сприятиме значному зменшенню вираженості болю в шлунку.

Що краще приймати: Віс-нол/Де-нол або омепразол?

Віс-нол і Де-нол — препарати обволікаючої дії. Їх основна діюча речовина — вісмуту субцитрат — застосовується для захисту слизової оболонки шлунка від агресивного шлункового соку та для стимуляції утворення слизу. Його часто призначають у комбінації з омепразолом. Однак препарати вісмуту приймають 4 рази на добу, а омепразол — 1 раз на добу. Рекомендується робити перерву в 30 хв між прийомом препаратів вісмуту та омепразолу.

Чи небезпечно змішувати «сиру» воду з кип’яченою?

Існує думка, ніби кип’ячену воду не можна змішувати з очищеною водою з-під крана — це може призвести до діареї та болів у животі. На чому ґрунтується таке судження, і чи правильне воно?

Вважається, що думка про неприпустимість змішування «сирої» та кип’яченої води прийшла до нас із давніх-давен. Тоді люди використовували озерну та річкову воду, яку перед вживанням доводили до кипіння на вогні. «Сирою» вважалася вода до кип’ятіння. У такому разі змішувати кип’ячену та «сиру» воду справді було небезпечно, адже у некип’яченій воді з струмка, річки чи озера можуть бути патогенні мікроорганізми чи паразити.

Кип’ятіння дозволяє вбити більшу частину бактерій та інших мікроорганізмів, але якщо воду, що пройшла таку обробку, змішати з «сирою», весь ефект пропаде. Сьогодні у нас з-під крана тече вже знезаражена у системі очищення вода. Багато хто проливає її через фільтр — це дозволяє видалити розчинені в рідині елементи і хімічні сполуки, накопичення яких може негативно позначитися на організмі.

Найчастіше таку профільтровану воду кип’ятять перед вживанням. Це дозволяє видалити ще більшу кількість мікроорганізмів. Сьогодні давнє правило про неприпустимість змішування «сирої» і кип’яченої води перетворилося: тепер вважається, що при кип’ятінні з води «йдуть» важкі метали і солі, що зазвичай накопичуються в організмі, тому вона корисніша за воду з-під фільтра.

Але насправді розчинені у воді солі нікуди не йдуть. Частина з них, наприклад, гідрокарбонати магнію та кальцію, при підвищенні температури розпадаються на нерозчинні карбонати та випадають в осад. Через це у кип’яченій воді іноді можна побачити пластівці білого осаду. Обидві ці речовини нетоксичні і навіть використовуються як харчові добавки. Тож боятися нема чого.

Звичайно, ми не рекомендуємо змішувати воду з-під крана з кип’яченою — все ж таки якість водопровідної води в нашій країні не найкраща. Найоптимальніший варіант – використовувати фільтр. Тоді змішувати фільтровану та кип’ячену воду можна у будь-яких співвідношеннях без особливих побоювань. Однак, якщо після вживання води у вас з’явився біль або інші неприємні симптоми, необхідно терміново звернутися до лікаря.