Агротехнічні заходи проти бур’янів

Важливе значення для контролю бур’янів має створення густих стебло- і травостоїв зернових колосових культур, зернобобових, багато- і однорічних трав, своєчасне їх збирання. Такі методи будуть запобігати достиганню насіння тих бур’янів, які залишилися у посіві.

Важливе значення мають заходи, спрямовані на знищення бур’янів до їх цвітіння на межах, узбіччях доріг, канавах, ярах, пасовищах, присадибних ділянках, у полезахисних смугах, на землях, незадіяних для сільськогосподарського виробництва, вздовж зрошувальних та осушувальних систем шляхом скошування чи обприскування гербіцидами.

Однією із найбільш важливих вимог агротехніки вирощування будь-якої сільськогосподарської культури є правильне розміщення рослин на площі поля. Чим менше необхідна (оптимальна) площа живлення кожної рослини, тим більше рослин можна на ній розмістити. Площа живлення рослин — це середня площа поверхні, яка припадає на одну рослину. Між продуктивністю окремих рослин і їх кількістю існують складні взаємозв’язки. В їх основі лежать закономірності використання рослинами поживних речовин, ґрунтової вологи, сонячного світла, діоксиду вуглецю, конкуренція із бур’янами тощо.

На сьогодні під час здійснення агротехнічних заходів урахування особливостей щодо площі живлення рослин має важливе значення. По-перше, впровадження у виробництво нових сортів рослин, біологічні особливості які певною мірою залежать від площі живлення, а по-друге, відчутний вплив на величину площі живлення рослин рівня культури землеробства, окультуреності ґрунтів, внесення добрив і зрошення.

За оптимальної площі живлення рослин складається найбільш сприятливе співвідношення між асиміляційною поверхнею листя рослин та інтенсивністю фотосинтетичних процесів. У разі густого розміщення рослин завжди зменшує­ться кількість гілок і листків на них. У зернових культур різко знижується здатність до кущення, причому особливо за рахунок продуктивної кущистості, тобто пагонів, які дають повноцінне зерно. У кукурудзи у разі зменшення площі живлення утворюється менше пасинків. Густота посівів визначається, зокрема, і ґрунтозахисними властивостями рослин, їх конкурентоспроможністю відносно сегетальної рослинності.

Забезпечення оптимального розміщення рослин на площі на сьогодні може бути реалізоване завдяки використанню під час сівби сучасної і модернізованої сільськогосподарської техніки, яка в широкому асортименті представлена на ринку та завдяки якій можливо вдосконалити механізацію землеробства (з посіву, догляду, збирання культур).

Варто зауважити!

У разі сівби стрічковим способом таких культур, як просо, столовий буряк, морква, цибуля, лікарські та інші рослини, необхідно враховувати те, що у зв’язку з повільним їх ростом на початкових етапах розвитку ці культури будуть сильно пригнічуватися бур’янами.

Для отримання високих урожаїв культури необхідно на етапі планування визначитися із вибором способу і норми висіву, й надати перевагу тому, за якого будуть створені найкращі умови (розміщення насіння у грунті, площа живлення) для найбільш оптимального росту і розвитку рослин їх форми. Дотримуючись таких вимог, будуть створені умови, за яких рослини матимуть можливість міцно вкоренитися у грунті, а також проявлять свої конкурентоспроможні властивості відносно сегетальної рослинності повною мірою.

Сівба в оптимальні строки районованими сортами і гібридами забезпечує появу дружніх сходів культур, чим створюються несприятливі умови для росту бур’янів. Запізнення із нею погіршує розвиток культурних рослин, що зумовлює кращий ріст і розмноження бур’янів.

Дуже важливий і вибір способу сівби культури. Під час суцільної сівби насіння культури повинно рівномірно розміщуватися на площі, в результаті дружніх і рівномірних сходів рослини її проявлять конкурентні властивості до бур’янів. У широкорядних посівах умови для росту бур’янів будуть кращими, але догляд за посівами та, відповідно, агротехнічні заходи з контролю їх ефективнішими, ніж за суцільного способу сівби.

Норму висіву на надміру забур’янених полях за умов суцільного способу сівби доцільно збільшити на 10–15%.

Основним способом сівби сільськогосподарських культур є рядковий. Насіння у такому випадку повинне висіватися у рядки рівномірно та закладатися в грунті на однакову глибину. Рядковий спосіб сівби може бути суцільним і широкорядним. За цією ознакою сільськогосподарські культури діляться на культури суцільної сівби (непросапні) і просапні (кукурудза, соняшник тощо), у посівах яких проводиться міжрядний обробіток грунту. У разі надмірної засміченості посівів зернових колосових культур, а також для отримання насіння багаторічних трав та інших непросапних культур, які іноді висівають широкорядним способом, міжрядний обробіток проводитися на початку вегетаційного періоду.

Широкорядний спосіб сівби застосовують для вирощування культур, які потребують великих площ живлення (кукурудза, соняшник, цукрові буряки, картопля, бавовник, овочеві культури), а також проса, гречки тощо. Під час цього способу сівби важливо забезпечити дотримання параметрів щодо глибини розміщення насіння у грунті, відстаней між насінинами та ширини міжрядь, що у подальшому забезпечить якісний міжрядний обробіток ґрунту, у тому числі заходів із контролю бур’янів, розпушування грунту під час вегетації рослин, проведення зрошення та підживлення тощо.

Міжрядний обробіток просапних культур є ефективним заходом контролю бур’янів, особливо якщо він супроводжує­ться прополюванням бур’янів у рядках і гніздах. Його необхідно проводити своєчасно під час появи сходів бур’янів, щоб не дати їм укорінитися, і зазвичай цей обробіток доцільно поєднувати з іншими заходами, наприклад, підгортанням картоплі, внесенням добрив тощо.

Густі травостої і стеблостої, затінюючи бур’яни, різко погіршують їх ріст, внаслідок чого вони або випадають, або відстають у рості і не досягають повної стиглості, не утворюють насіння.

Вибір способів сівби і встановлення норм висіву — питання не тільки агротехнічного характеру, а й економічного. Для досягнення високої рентабельності сільськогосподарського виробництва доцільно здійснювати висівання насіння культур із використанням сучасних високоефективних сівалок точного висіву, які забезпечать прогресивні способи сівби та отримання доброго врожаю високої якості за мінімальних витрат.

Своєчасне збирання врожаю і вивезення його з поля також запобігає засміченню полів. У разі недотримання строків збирання культур достигле насіння бур’янів обсипатиметься і поповнюватиме свої запаси в ґрунті. Якщо збирання врожаю почати дещо раніше роздільним способом, то недостигле насіння багатьох видів бур’янів потраплятиме в зібраний урожай, і його необхідно буде видаляти шляхом очищення.

Здійснення запобіжних або профілактичних агротехнічних заходів контролю бур’янів, а також заходів з очищення ґрунту від насіння та вегетативних органів розмноження бур’янів та контролю їх у посівах, вміле поєднання відіграє суттєву роль у регуляції чисельності сегетальної рослинності та рівня її шкідливості. Безумовно, вибір та порядок застосування агротехнічних заходів повинен залежати від грунтово-кліматичної зони, типу грунтів, напряму діяльності господарств, рівня шкідливості бур’янів.

На сьогодні більшість агроформувань спрощує або зводить до мінімуму агротехнічні заходи з обробітку грунту. В результаті неефективного обробітку грунту збільшується забур’яненість посівів культур. Водночас ефективний повинен бути базовим заходом, зокрема, і під час контролю сегетальної рослинності у посівах сільськогосподарських культур.

Значний вплив на проростання насіння бур’янів, що знаходиться у грунті, має система основного обробітку грунту. Більше насіння бур’янів сходить із рівної поверхні ущільненого грунту, ніж із розпушеної.

Поверхневий обробіток грунту підвищує виживання насіння бур’янів, але зменшує забур’яненість орного шару. Кількість сходів бур’янів, особливо злакових, за поверхневого способу обробітку грунту зростає в 1,5–2,5 разів порівняно з обробітками, під час яких пласт грунту перевертається.

Глибокий обробіток грунту з перевертанням шару зменшує проростання насіння бур’янів, але збільшує потенційну забур’яненість грунту.

Ігор СТОРЧОУС, канд. с.-г. наук

Гербіциди та боротьба з бур’янами: чому альтернативи ЗЗР не надто привабливі?

Останні світові тенденції до заборони ряду діючих речовин, у тому числі й гербіцидів, невтішні новини про підвищення резистентності бур’янів до хімічних обробок та «старі пісні про головне», які регулярно виконують екологи усіх рангів, спонукають аграріїв придивлятись до альтернативних методів боротьби з бур’янами.

А раптом є більш дієві та безпечні методи, а вони за звичкою все гербіцидами та гербіцидами? А раптом вони можуть заощадити і не витрачатися на дві досить вартісні обробки? Що ж, давайте розглянемо існуючі альтернативи та оцінимо їх з поглядів ефективності і економічності.

Фізичні методи знищення бур’янів

Видушування, висушування, знищення електричним струмом, випалювання вогнеметами — це не перелік посадових обов’язків інквізитора, це перелік фізичних методів боротьби з бур’янами, що пропонуються як альтернатива хімічному захисту. Отож про найвідоміші з них:

• Стерилізація ґрунту за допомогою електрообігрівачів або гарячої пари. Ну давайте будемо реалістами: зробити таке під силу хіба що тепличному господарству, на відкритих полях цей метод застосувати практично неможливо. Плюс лише один: бур’яни та їхнє насіння гинуть миттєво і надійно. Мінуси: разом з бур’янами безславно загинуть ґрунтові бактерії, зруйнується певна частина наявної у ґрунті органічної речовини, частина ґрунтових процесів далі піде за непередбачуваним сценарієм. Та найголовніше — вартість процедури у результаті буде такою, що краще б ви те поле залишили на поталу бур’янам і пішли шукати аграрного щастя деінде.
• Випалювання відкритим полум’ям за допомогою культиваторів-вогнеметів. Якби на вашому полі знімали основні сцени фільму «Термінатор: повстання машин», такі заходи були б доречними і навіть виправданими. У будь-якому іншому випадку випалювання полів, навіть з благородною метою позбавитись засмічення бур’янами, виглядає цілковитою дурістю і безвідповідальним нищенням ґрунтів.
• Знищення бур’янів електромагнітним полем надвисокої частоти. Порахувавши приблизну вартість такого сучасного та просунутого методу, можна сказати: якщо ви не вирощуєте на полі золоті зливки або ж перли, метод себе не виправдає. До того ж цей метод, хоч він і розглядається науковими установами як перспективний, на даний час недопрацьований та не апробований на великих площах.

Механічні методи боротьби з бур’янами

Агротехнічні прийоми дають певні результати у боротьбі з бур’янами та їхнім насінням. Заорювання насіння на велику глибину, провокування проростання з наступним знищенням паростків, лущення поля для знищення бур’янів, що ще не закінчили вегетацію, щоб не дати їм утворити насіння. А також — передпосівний обробіток, що знищує паростки бур’янів, прискорює проростання насіння (якщо провести коткування після першої культивації) зі знищенням його наступним обробітком. Ці методи досить дієві і їх застосовують практично у кожному господарстві, де працюють за традиційними технологіями. Проте, варто зазначити, що за умов достатнього зволоження та великої кількості опадів ефективність будь-яких механічних методів суттєво знижується.

А ось до міжрядних обробітків плоскорізними знаряддями є певні питання: по-перше, такі обробітки знищують і частину сходів культури, знижуючи тим самим врожайність. По-друге, це досить дороге задоволення у сучасних реаліях, враховуючи вартість пального. По-третє, у посівах просапних культур бур’яни в рядку залишаються цілими, а за суцільного висіву міжрядні обробітки взагалі неможливі.

До того ж для знищення механічними методами багаторічних бур’янів потрібно докласти ще більше зусиль:

• Удушення кореневищних бур’янів. За цього способу під час перехресного обробітку поля важкими дисковими боронами з добре загостреними робочими органами кореневища розрізаються на невеличкі частинки. При відростанні з них «шилець» дискування повторюють. Після повторної появи сходів у вигляді «шилець» їх глибоко заорюють плугами, на яких передплужники встановлені нижче глибини дискування. Якщо на загорненій глибоко у ґрунт частині кореневища з’являється другий проросток, то він також гине, не досягнувши поверхні ґрунту.
• Висушування (застосовується на півдні). У системі парового або раннього зяблевого обробітку кореневища бур’янів виорюються у верхній шар ґрунту, де вони протягом 25-30 днів висихають. За спекотної і сухої погоди за допомогою цього методу можна майже повністю звільнитися від кореневищ свинорию пальчастого. Однак в разі дощів цей метод не дає бажаних результатів.
• Виморожування — подібний за технологією до попереднього, але кореневища гинуть у верхньому шарі від низьких температур у зимовий період.
• Метод виснаження застосовують проти коренепаросткових бур’янів (осот рожевий і жовтий, берізка польова, тощо) коренева система яких містить значну кількість запасних поживних речовин. Пошкодження, які наносяться кореням під час обробітку, стимулюють пробудження великої кількості нових придаткових бруньок, які при проростанні виснажують бур’яни. Цей процес значно прискорюється при систематичному підрізуванні пагонів і розеток бур’янів у фазі 3-4 листків і посилюється при збільшенні глибини підрізування паростків, що з’явилися, та подовженні післязбирального періоду, під час якого можна виконати пошаровий зяблевий обробіток. Чим довші відрізки коренів і паростків, тим більше пластичних речовин відчужується з ними. При з’явленні розеток цих бур’янів по­ле обробляють культиваторами або орють. Після пізньої оранки відрізки підземних органів коренепаросткових бур’янів, вигорнуті на поверхню ґрунту, гинуть в зимовий період при температурі -8°С …-10°С.

Усі вищезазначені методи добре відомі та давно рекомендовані науковцями до застосування у промислових посівах. Проте, якщо розглядати їх з практичного погляду, вони мають ряд суттєвих недоліків: не дають хоча б 80% ефективності, працемісткі, потребують проведення додаткової кількості обробітків ґрунту, а це не лише додаткові витрати, але й додаткове висушування ґрунтів та додаткове ущільнення.

Біологічні методи боротьби з бур’янами

Біологічні методи засновані на використанні різноманітних живих організмів або продуктів їхньої життєдіяльності для знищення бур’янів або ж зменшення їхньої чисельності. Найчастіше це бактерії, гриби та комахи, що харчуються бур’янами чи насінням бур’янів.

Вже є певна кількість так званих біологічних гербіцидів, проте поки що говорити про промислове виготовлення таких препаратів ще зарано. Але прогрес рухається невтримно, і можливо вже за кілька років на ринку біогербіцидів і вибір буде більшим, і ціни прийнятнішими. Поки що такі засоби проходять виробниче випробування і не можуть вважатися повноцінною альтернативою хімічним ЗЗР.

Що ж до комах-фітофагів, їхнє використання може мати практичне значення для знищення злісних бурянів, які важко прибрати звичайними методами — тієї ж амброзії полинолистої, повитиці, гірчаків. Проте такий спосіб також має великі мінуси: важко контролюється, спектр дії комах дуже вузький, важко підібрати організми, які б ефективно знищували саме бур’ян і не шкодили культурі.

Комплексний підхід — оптимальне рішення

Як бачимо, надійної та доступної з погляду коштів альтернативи гербіцидам поки що не існує. Можливо, вона з’явиться пізніше, проте зараз аграрії кажуть, що замінити хімічні ЗЗР і повністю перейти на якісь інші методи захисту вони не можуть. Це недоцільно, не економічно і малоефективно.

Але поєднання хімічних та механічних заходів, оптимізація способів внесення ЗЗР (спрямований або стрічковий способи внесення, наприклад), використання у сівозмінах культур, що здатні пригнічувати бур’яни (озимі колосові, озимий ріпак, гречка, тощо), можуть дати досить непогані результати і з економічного, і з виробничого поглядів.

Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.