Закреп у немовляти – що робити? Як позбутися запору в домашніх умовах?

Що найчастіше турбує дитину і її батьків в перші місяці життя, з чим найчастіше звертаються на першому році життя дитини до педіатрів або сімейних лікарів? Це к оліки, зригування, запори, проноси, здуття живота. Закрепи в маленьких діточок виникають досить часто, а ось наскільки це страшно і чи потрібно панікувати, бігти до лікаря, ось про це ми і поговоримо.

У перші дні життя у вашої дитини були випорожнення, які часто називають меконієм. Це густа, чорна або темно-зелена речовина, яке заповнювала кишківник до народження, і як тільки меконій вийде, випорожнення стають жовто-зеленими.

А що далі? Якщо ваша дитина знаходиться на грудному вигодовуванні, її кал зазвичай нагадує гірчицю з зернистими частками. Поки вона не почне їсти твердої їжі, консистенція випорожнень має бути від дуже м’якої до напіврідкої і рідкої. Якщо дитина харчується молочною сумішшю, випорожнення зазвичай будуть коричневого або жовтого кольору, а ось якщо вона харчується гіпоалергенними сумішами або з глибоким гідролізом білка – кал може бути зеленого кольору. Це нормально. Якщо ваша дитина знаходиться на грудному або на штучному вигодовуванні, тверді або дуже сухі випорожнення можуть бути ознакою того, що вона не отримує достатньо рідини або втрачає її занадто багато через хворобу, лихоманку або спеку.

1. Як часто маленька дитина повинна мати дефекацію?

У перші пару тижнів після народження частота може дорівнювати кількості годувань, потім зазвичай встановлюється 1-2 рази на добу.

Коли ми будемо підозрювати, що у малюка запор? Коли будуть збільшені інтервали між дефекацією (у порівнянні з віковою нормою), наприклад, дві або менше дефекації за тиждень, якщо дефекація буде супроводжуватися значним напруженням дитини, неспокоєм, плачем, або коли ми будемо бачити оформлений кал у вигляді глини, твердий кал, “овечий кал”, фрагментований, маленькими порціями, з домішкою крові. Або, якщо ви помітите що дитині боляче під час дефекації, дефекація триває ненормально довго, з’явилися невеликі тріщини на шкірі навколо заднього проходу або у малюка твердий живіт.

Говорячи про запори, звертаємо увагу на дві новини: погану і хорошу. Погана – це те, що вони зустрічаються часто, хороша – що 95% мають функціональний характер, досить ефективно лікуються і не вимагають втручання дитячого хірурга.

2. Основні причини розвитку функціональних запорів у дітей першого року життя

Головними причинами є аліментарні (тобто харчові). Ранній або швидкий перехід на штучне вигодовування неякісними сумішами або сумішами, які містять альфапальмітинову жирну кислоту, неправильний режим дня і харчування матері, недотримання матір’ю і дитиною питного режиму, порушення вигодовування (недокорм, неправильне введення прикорму, одноманітне харчування і порушення її режиму, часта зміна сумішей, годування молочними сумішами з високим вмістом заліза тощо). До причин запору також належать:

1. Непереносимість білка коров’ячого молока, тобто харчова алергія
2. Дефіцит заліза
3. Недостатнє споживання молока
4. Гіпогалактія у матері, неефективне смоктання (дефекти порожнини рота, загальна слабкість), часті зригування і блювання теж викликають запори. При цьому кал стає темним, в’язким, в невеликій кількості. Дитина рідше і менше пісяє, погано набирає вагу.

3. Як поставити діагноз закреп і що робити після цього?

Потрібно оцінити загальний стан і вагу дитини, скільки отримує молока за одне годування і протягом доби шляхом зважування до і після годувань, якщо вона на грудному вигодовуванні і провести корекцію харчування при необхідності.

4. Введення штучних сумішей: чи може це спричинити закреп?

Раніше, після переведення на штучне харчування, у більшості дітей розвивався запор. Це часто було зумовлено наявністю в коров’ячому молоці жирового компоненту у вигляді альфа-пальмітату, що викликало ущільнення калу. Білок коров’ячого молока часто викликав алергічні реакції, які проявлялися порушенням перистальтики, відсутність в коров’ячому молоці пребіотиків-олігосахаридів не давала сформуватися норм альному мікробиоценозу кишок, що теж впливало на їх перистальтику. Зараз ситуація змінилася, більшість дитячих сумішей максимально наближена за своїм складом до параметрів грудного молока і не викликає такої проблеми.

Тому, переходячи на штучне харчування у проблемних дітей подивіться, щ об суміш містила жировий компонент у вигляді бета-пальмітату, містила пребіотики галакто- і фруктоолігосахаріди в співвідношенні 9: 1, в к онцентрації 0,8 г/100 мл., частково гідролізований білок, наприклад Нутрилон Комфорт 1.

Якщо запор пов’язаний з алергією на білок коров’ячого молока, то додатково у дитини може бути висип і сухість шкіри, свербіж, тобто симптоми атопічного дерматиту, або кров у калі при гастроінтестинальній формі алергії.

Як перевірити, чи ця причина викликає запор? Спробувати елімінаційну дієту. Якщо мама годує грудьми, необхідно виключити всі молочні продукти з її раціону харчування на 3-4 тижні (і не забути призначити їй препарати кальцію в кількості мінімум 1 г на добу), якщо годує сумішами – дати дитині суміші з глибоким гідролізом білка, тобто суміш для лікування алергії, наприклад, Нутрилон Пепті.

Інші можливі причини запорів:

1. Генетична схильність (наявність запорів у батьків)
2. Патологічний перебіг вагітності і пологів
3. Перинатальне ураження ЦНС
4. М’язова гіпотонія, викликана різними причинами
5. Недоношеність
6. Гіпотиреоз
7. Гіпервітаміноз вітаміну D
8. Харчова алергія
9. Дисбактеріоз кишок
10. Недостатня увага матері до своєчасного формування у дитини рефлексу дефекації

З цим повинен допомогти розібратися ваш педіатр.

5. Чим небезпечні закрепи?

Підвищення тиску в кишках призводить до больового синдрому, порушує евакуацію з тонких кишок, сприяє розвитку різних рефлюксів, порушується нормальний склад кишкової мікрофлори, в кишківнику з’являються продукти гниття білка, які збільшують функціональне навантаження на печінку, збільшується ризик формування функціонального мегаколону. У дітей з запорами може виникнути інтоксикація: знижується апетит , погіршується настрій, дитина стає дратівливою.
Якщо запори досить стійкі, то ваш лікар пов инен виключити органічну патологію: хворобу Гіршпрунга, доліхосігму, мегаректум, мегадоліхосігму, поліпи, пухлини кишок, спайкову хворобу і стеноз аноректальної області.

Запори у дітей зазвичай не становлять великої проблеми, але якщо вони тривають понад два тижні або є лихоманка, втрата ваги, відмова від їжі, кров або велика кількість слизу в калі, різке здуття або набряк живота, блювання жовчю, біль при дефека ції або випадіння прямої кишки, зниження м’язової сили/тонусу нижніх кінцівок – швидше зверніться до лікаря.

6. 7 домашніх порад при запорах:

1. Спеціальні вправи: плавно рухайте ногами дитини, яка лежить на спині, імітуючи рух на велосипеді.
2. Зробіть їй теплу ванну, це розслабляє м’язи живота і полегшує неприємні відчуття, пов’язані і з запорами. Ваша дитина може покакати в ванні, так що будьте до цього готові.
3. Підберіть оптимальне харчування. Для матері-годувальниці варто спробувати дієту з виключенням коров’ячого молока, при штучному харчуванні вибрати суміш, яка містить пребіотики галакто- і фруктоолігосахариди, частково гідролізований білок, жировий компонент у вигляді бета-пальмітату. Якщо дитина годується сумішшю, перевірте, чи достатньо води ви туди додаєте, двічі перевірте, що ви правильно дотримуєтеся інструкцій на банці з сумішшю, переконайтеся, що ви використовуєте ложку, яка поставляється разом з сумішшю, переконайтеся, що ви не щільно утрамбовуєте порошкоподібну суміш в мірну ложку – вона повинна бути вільно заповнена і вирівняна плоскою стороною ножа або наданим вирівнювачем. Переконайтеся, що ви спочатку додаєте в пляшку воду, а потім порошкову суміш, це важливо, інакше ви будете додавати занадто мало води в пляшку. У харчування, якщо дозволяє вік, можна включити яблука без шкіри, броколі, вівсянку або цільнозерновий хліб, макарони, персики, груші, сливи, тушкований чорнослив, тушковані абрикоси і тушковані овочі.
4. Додаткова рідина. Маленькі діти отримують її з грудного молока або суміші. Але при запорах іноді допомагає невелика кількість води або, рідше, розведеного фруктового соку, коли дитині більше 4 місяців.
5. Масаж. Робіть кругові рухи на животі за годинниковою стрілкою, не сильно натискаючи на живіт. Без фанатизму!
6. Фруктовий сік. Невелика кількість розведеного соку: 1 частина соку на 3 частини води: яблучного або з чорносливу 50-60 мл, це може зменшити запор. Але попередньо проконсультуйтеся з педіатром!
7. Подразнення ректальної зони.Візьміть тонку газовідвідну трубочку добре її змастіть і введіть в попку на 1-2 см. Але цього не треба робити часто, можна викликати звикання до такої процедури.

Давати дитині проносні, робити клізми, вводити лікувальні супозиторії-свічки можна тільки за рекомендацією лікаря, самостійно – не можна! Ніколи не давайте цих ліків дитині, якщо тільки лікар не призначить їх.

🎦 Відео: Запор у немовляти: причини, небезпека, лікування; правильне харчування при запорі.

Якщо Вам потрібна індивідуальна консультація, замовляйте її через сайт, будемо раді допомогти.

Нехай Ваші діти будуть здорові!

Що робити, якщо у дитини запор: способи, які дійсно можуть допомогти

Причиною запору у малюка може виявитися не тільки харчування мами, але і те, що його організм ще не навчився виштовхувати калові маси.

Кожна мама хоче, щоб її дитина була здоровою і щасливою. Але з маленькими дітьми вся складність полягає в тому, що вони не можуть сказати, що їх турбує або що болить. До того ж немовлята ще багато чого не вміють робити, через що можуть виникнути серйозні проблеми.

Часто молоді мами стикаються з делікатними моментами, коли їх улюблене чадо не може сходити в туалет. Іноді запор у новонароджених може тривати навіть кілька днів, а то і тиждень. Якщо дитина не турбується і відчуває себе добре, то немає приводу для хвилювання. Однак якщо у малюка запор і його це мучить, то тоді необхідно вжити заходів.

Ми розібралися, як саме допомогти дитині в такі моменти і що робити, щоб це не повторилося в майбутньому.

Яка норма стільця

Як ми вже сказали, новонароджена дитина може не ходити в туалет по-великому кілька днів і нормальним це вважається, якщо її нічого не турбує. Однак все ж медики говорять про те, що для малюка віком до 4 місяців нормальним є спорожнення до 7 разів на добу. При цьому кал повинен бути кашкоподібного виду і мати жовтуватий або гірчичний колір.

Якщо дитина ходить в туалет по-великому більше разів на добу або стілець має зеленуватий або червоний відтінок, вам необхідно терміново проконсультуватися з педіатром. Нормальним вважається якщо дитина не спорожнялася до 3 днів.

Варто відзначити, що причиною запору в більшості випадків є незрілість шлунково-кишкового тракту, простими словами – дитина ще не навчилася какати.

Що робити, якщо у дитини запор

Досвідченим мамам досить легко буде зрозуміти, що у їхнього малюка запор. В такому випадку діти можуть плакати, підтискати під себе ніжки, а в деяких випадках це може викликати навіть посмикування дитини, якщо тверді калові маси доставляють серйозний дискомфорт.

В такому випадку для початку можна зробити обережний масаж животика – круговими рухами можна спробувати масажувати в області кишечника. Також допомогти може положення, при якому ніжки малюка будуть зігнуті і злегка притиснуті до животика.

Проблема також може виявитися в гіпертонусі сфінктера немовляти, який не дає каловим масам вийти назовні через анальний прохід.

Щоб допомогти малюкові цієї ж хвилини, можна використовувати гліцеринові свічки, вони вважаються найбезпечнішими. Однак їх не варто застосовувати постійно, адже це може нашкодити. Такі свічки варто використовувати лише в екстрених випадках, коли дитина погано себе почуває і не може сама сходити до туалету.

Педіатри також можуть порадити використовувати мікроклізми, всередині яких знаходиться рідина, здатна допомогти дитині сходити в туалет, або газовідвідні трубочки.

Важливо! У будь-якому випадку не варто займатися самолікуванням, необхідно звернутися до педіатра, який зможе підібрати кращий варіант конкретно для вашої дитини. Також лікар може побачити нюанси, які і є проблемою появи запору у малюка