Страх: звідки він береться і як його подолати?

Я завжди чекаю найгіршого. Багато людей живуть з цією підсвідомою установкою. Їх постійним супутником є страх.

Я завжди чекаю найгіршого. Багато людей живуть з цією підсвідомою установкою. Їх постійним супутником є страх, інформує UkrMedia.

Вони цілком серйозно бояться того, що їх звільнять або зменшать зарплату. Таких людей переслідує страх того, що саме в їхньому під’їзді станеться витік газу і вони загинуть при вибуху. Багато хто панічно боїться, що підхоплять свинячий грип і помруть від цієї підступної хвороби. Хтось побоюється поїздок з страху, що автобус, на якому вони будуть їхати, потрапить в аварію і вони постраждають.

Звідки береться така тривожність? Як від неї позбутися.

Люди, що живуть з постійним відчуттям страху, намагаються відгородити себе від усіх існуючих і надуманих загроз. Вони уникають близьких стосунків з протилежною статтю, тому що бояться страждань у разі зради або розриву. Бояться реалізувати свої здібності і таланти через страх потерпіти невдачу і зіткнутися з катастрофою мрії.

Психологи стверджують, що така поведінка викликає у них глибинний страх життя. Людина не може перемогти свій страх і зважитися реалізовувати свої плани, тому що очікує невдачі. Виникає хибне відчуття безпеки, а життя проходить, і разом з ним проходять повз можливості, які воно дає. Виходить, що людина, яка живе в постійному страху і ховається від можливих невдач, живе наполовину.

Проблема таких людей – вони вважають себе негідними кращої долі. Їм бракує впевненості в своїх силах. Вони переконані, що не здатні заслужити кращого ніж-те, що мають. Все це говорить про підсвідоме відчуття своєї провини, яка випробовується страхом, який живе у людині.

Відомий психоаналітик з Франції Мусу Набаті стверджує, що винуватою почувається дитина, яка живе в кожному з нас. Це відбувається тому, що колись в дитячому віці людині була нанесена душевна травма, її сильно образили або ж вона росла у неблагополучній сім’ї, де хтось із батьків зловживав алкоголем, були часті сварки і скандали, був свідком розпаду сім’ї. Дитина відчула себе винною і відповідальною за те, що сталося. Вона виросла з упевненістю, що заслужила все те, що з нею було. В голові відклалося переконання, що щастя дається лише через біль і страждання.

Цей негативний і болісний особистий досвід з дитинства є причиною спотворення сприйняття людиною дійсності. Вона же провокує нові неприємності і проблеми вже у дорослому житті. Страх і тривожність стають постійними супутниками, що заважають отримувати від життя задоволення і добиватися поставлених цілей. Будь-які повідомлення про трагедії в ЗМІ ще більше підсилюють переконання, яке живе в такій людині : «все погане, що сталося з іншими людьми сьогодні-завтра станеться зі мною».

Що ж робити? Як побороти власні страхи?

Психологи дають пораду: для того щоб позбутися від стану, коли людина постійно чекає нових неприємностей, слід в першу чергу з’ясувати причину страху, розібратися, чого саме ви боїтеся.

Цілком можливо, що за страхом життя ховаються дитячі психологічні травми, сумні спогади. Необхідно знати справжню причину власних страхів і тривожності, щоб поглянути на проблему по-новому і змінити своє ставлення до неї.

Надмірний страх перед різними катастрофами також може свідчити, що ви ототожнюєте себе з постраждалими людьми.

Знайдіть час і запишіть кілька разів поспіль свої страхи. Проаналізуйте, що конкретно вас лякає. А потім подумки намалюйте щасливий фінал страшної історії. Обов’язково скажіть собі, що все, що ви зробите, допоможе саме вам, а не жертвам, з якими ви себе ототожнюєте.

Побороти свої страхи – завдання непросте, подолання страху зажадає від вас максимуму зусиль. Однак зробити це необхідно, щоб позбутися постійного відчуття тривожності, яке отруює життя і не дає бути щасливим.

Як страхи людей впливають на життя: методи боротьби з побоюваннями

Страхи бувають вроджені та придбані. Коли ми здригаємося від гучного звуку або різкого руху mdash; це рефлекси, продиктовані уродженим почуттям страху. Він змушує нас оглядатися в темряві, триматися подалі від рухомих машин і т.д. Це «хороший» страх, який допомагає попередити небезпечні для життя ситуації.

Природою передбачена можливість «навчитися» страхів. В різних умовах різні небезпеки, а значить потрібно запам’ятати негативний досвід і намагатися в майбутньому уникати подібних сценаріїв. Однак не завжди страхи людей на користь. Так, зайві переживання якогось незначного неприємного епізоду можуть перерости в фобію mdash; надмірне почуття страху, що не відповідає реальній небезпеці. Деякі фобії (наприклад, страх комах) відносно нешкідливі. Але є й такі, які буквально підкоряють собі волю людини, заважаючи сповна насолоджуватися життям.

Страхи людей, які заважають рухатися вперед

Одним з найнеприємніших і виснажливих страхів є страх невідомості. Це на 100% придбана фобія, і виявляється вона з віком. Діти не бояться невідомості, навпаки, рухаються цікавістю, вони прагнуть дослідити все навколо і непізнане в першу чергу. Чому, подорослішавши, деякі починають боятися всього незвичного, нового, незвіданого? На це є кілька причин:

• Стреси. Якщо дитина пережила якусь травму, пов’язану з різкою і негативною зміною якості життя (переїзд в найгірший район, втрата близької людини, хвороба батька), вона буде боятися майбутнього. і всього нового.
• Страхи батьків. Почуття тривожності передається оточуючим. Якщо мама чи тато постійно в страху, логічно, що і дитина виросте заляканою.
• Низька самооцінка. Підліткове цькування, пресинг з боку батьків, конфлікти в сім’ї можуть призвести до постійного почуття провини і невіри в свої сили. Подорослішавши, така людина буде боятися зробити будь-який крок, вважаючи його свідомо невдалим.
• Негативний досвід. Кризові ситуації, з яких не вдалося вийти переможцем, можуть відкладати відбиток на все життя, змушуючи відмовлятися від усього, що може піти не так.

Страх перед невідомістю певною мірою властивий кожному. Але тільки комусь він просто лоскоче нерви, викликаючи викид адреналіну, а хтось в паніці забивається в кут, не бажаючи навіть думати про майбутнє. Саме цей страх сковує волю, не даючи рухатися вперед, змушує відмовлятися від нових пропозицій, призводить до безініціативності та пасивності.

Як перестати бояться невідомого: 5 простих способів подолати свій страх

Щоб стати сміливіше потрібно в першу чергу усвідомити свій страх і захотіти його позбутися. Якщо звичка відмовлятися від всього нового закріпилася, буде дуже складно зізнатися самому собі, що ви просто трусите. Страхи людей легко маскуються під будь-що. Здаватиметься, що це лише обережність, інтуїція, яка щось там підказує відповідальність перед близькими. Тоді як все це mdash; банальний страх невідомості і боротися з ним можна наступними способами.

1. Прийняти виклик. Сприймайте будь-який вибір як можливість проявити свої таланти і довести самому собі, хто тут керує ситуацією. Знайдіть позитивне в невідомості, адже новий досвід — це завжди і нові можливості.
2. Уявити найгірший варіант розвитку подій. Подумайте, які погані наслідки може мати те чи інше ваше рішення. А тепер розберіться з цими наслідками, складіть чіткий план, як подолати труднощі, які інструменти вирішення проблеми у вас є. В більшості випадків виявляється, що ситуацію легко тримати під контролем.
3. Заручитися підтримкою близьких. У невідомості дуже страшно залишитися одному, але якщо поруч близька людина, то начебто вже й не так боязко. Розкажіть рідним або друзям про свої страхи, заручіться їхньою підтримкою, нехай навіть словесною. Почуття ліктя допомагає і заспокоює в будь-якій ситуації, надайте можливість допомогти вам.
4. Повірити в себе. Набуті страхи людей багато в чому пов’язані з самооцінкою. Якщо не можеш розраховувати на самого себе, природно, що все буде лякати. Пройдіть курси або тренінги підвищення самооцінки, пропрацюйте з психологом причини невпевненості і знайдіть в собі силу діяти.
5. Зайнятися спортом та зміцнити здоров’я. «В здоровому тілі — здоровий дух. Це твердження, що набило оскому, найпростіша і дієва рекомендація. Ми не можемо бути впевненими в майбутньому, але ми можемо бути впевненими в своїй фізичній силі і витривалості, а значить і здатності боротися з nb.

Страхи людей, згідно з психосоматикою, «проектуються» на певні органи та ділянки тіла, викликають фізичний і душевний дискомфорт. Не дозволяйте займати їм настільки важливу частину вашого життя. Спробуйте сказати «ні, я не боюся» і переконайтеся, що звільниться від гніту страху не так складно, як здається.

Вам може бути цікаво: Тест для перевірки пам’яті.

Порада психолога: Звідки беруться страхи і як їх здолати

Хочеш позбутися страху – зрозумій, для чого він тобі потрібен.

Багато досліджень свідчать, що жінки більше схильні до страхів і фобій, ніж чоловіки. І це закономірно, адже жінки почуттями реагують на різні негаразди.

Ми, жінки, тривожимося і хвилюємося за дітей, за наших близьких і таким чином даємо їм сигнал – “я тебе люблю, ти для мене важливий, цінний“.

Однак часто страх стає нав’язливим, ірраціональним, таким, від якого проблем більше, ніж користі. Коли сам страх уже викликає страх “надумати”, “матеріалізувати думки”.

Безумовно, в такій ситуації краще звернутися по допомогу до фахівця, але можна й самостійно почати розбиратися в тому, що відбувається. З’ясуймо, що таке страх, як і коли він виникає, як можна з ним впоратися.

Страх – частина нашого життя, частина нашої реальності. Людина може переживати страх у різних ситуаціях, але всі вони мають спільну рису. Вони відчуваються, сприймаються людиною як ситуації, у яких під загрозу поставлені її спокій або безпека.

Причини й умови появи страху

Страх з’являється не просто так і не нізвідки, причин може бути безліч, механізмів і умов для їх виникнення так само:

• страх може з’являтися тоді, коли людина з якоїсь причини втрачає впевненість у собі, в завтрашньому дні, втрачає відчуття безпеки;
• особливість існування емоцій пов’язана з тим, що емоції та почуття “дружать” одні з одними, і будь-яка емоція може активувати страх за принципом емоційного зараження;
• на думку деяких дослідників, страх і збудження можуть мати подібні нейрофізіологічні механізми, а це означає, що деяке почуття/стан людини може називатися страхом, при цьому “воно” не є таким;
• страх може запускатися завдяки когнітивним процесам, коли ми згадуємо щось страшне, уявляємо загрозливу ситуацію, фантазуємо на тему того, як об’єкт або ситуація можуть бути для нас загрозливими. Когнітивні процеси часто відображають не реальну загрозу, а вигадану;
• страх може активуватися завдяки переживанню болю, як фізичного, так і психологічного, в аналогічній ситуації. Тобто щойно ситуація або подія, або об’єкт починають нагадувати нам про досвід переживання болю, може з’являтися страх, який змушує нас змінювати ситуацію, уникати її;
• ми можемо бути навчені (сім’єю, соціумом) відчувати страх у певних ситуаціях (наприклад, страх за дитину – це відображення материнської турботи та любові, так було заведено в сім’ї, і щойно жінка стає матір’ю, вона діє так, як була навчена).

І, мабуть, такий перелік можна продовжувати нескінченно, дроблячи ці причинні на безліч дрібних і з’ясовуючи їх підґрунтя. Ці умови появи страху можна згрупувати:

1 група: коли страх виникає на тлі реальної ситуації – болю, втрати (безпеки, впевненості). Це може бути втрата близької людини (смерть, розлучення, хвороба), стресова ситуація, в якій виникли сумніви щодо впевненості в собі (звільнення, конфлікт);

2 група: коли страх виникає “завдяки” або “замість” інших емоцій (замість злості, турботи або любові; завдяки збудженню, інтересу, радості);

3 група: коли страх виникає завдяки нашим спогадам, фантазіям, уявленням, тобто реальна ситуація давно в минулому або її взагалі не було, все інше додає наша уява;

4 група: коли страху нас навчили в суспільстві, в сім’ї, і цей страх якийсь час “спить”, поки не з’являється ситуація, в якій “треба” боятися.

“Ой-ой-ой лишенькооооо!”, або Як ми переживаємо страх

Страх – дуже сильна емоція, і коли вона виникає, ми зосереджуємося на тій ситуації або об’єкті, який для нас становить загрозу. Наша свідомість стає “тунельною”, уся енергія скеровується тільки туди, весь вільний час ми думаємо лише про це.

Як каже Ізард, у страху людина перестає належати собі, не рухає одне-єдине прагнення – усунути загрозу й уникнути небезпеки.

І таке переживання страху обґрунтоване, коли загроза є справді реальною, тоді всі сили й енергія спрямовані саме на те, щоб усунути небезпеку. Коли ж у ситуації загрози немає жодної можливості її уникнути, може з’явитися феномен відкладеного страху.

Однак коли реальної загрози немає, а все людське єство скеровується в цей страх, переживає його, тоді страх поступово стає “кращим гіршим другом”. Страх стає дедалі сильнішим, тягне на себе енергію, сам по собі починає лякати. І це перетворюється на замкнене коло.

“Помогиииии мне, сердце гибнет…”, або Як впоратися зі страхом

Однозначно варто визнати те, що страх є, і страх має свої корисні функції, які він виконує. У будь-якій ситуації, чи то страх перед реальною загрозою, чи то страх, наближений до нав’язливості, він для чогось тобі потрібен, він важливий для тебе.

Спробуй насамперед визнати це. І, отже, зрозуміти, чому ж він важливий для тебе, яку роль у твоєму житті виконує, яку функцію.

Задачка зрозуміти “навіщо мені потрібен страх” виявляється не з легких. Оскільки здебільшого люди намагаються “відмазатися” – на зразок “ну що за дурниці, не потрібен він мені”. Саме це стопорить роботу в напрямку проживання страху.

Тому що, за фактом, психіка за допомогою страху з чимось справляється, от лише з чим – це залишається під товстим-товстим шаром несвідомого. І що більше людина намагається зрозуміти, відчути, яка все-таки функція страху, то вища ймовірність того, що “сім-сім відкриється”.

Читай також

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!