Де фермеру зберігати зерно

Ураховуючи технічні, організаційні й фінансові проблем великих елеваторів, фермери середньої та дрібної ланки все менш користуються їхніми послугами та воліють зберігати зерно у власних сховищах. Зберігання зерна безпосередньо в господарстві — це можливість продати врожай дорожче й забезпечити якість збереженого зерна.

У цьому сенсі для фермерів відкриваються дві можливості: зберігати зерно в пластикових мішках або будувати стаціонарні зерносховища. Розглянемо цих два варіанти.

Пластикові мішки (рукави)

Ця технологія дозволяє заощадити ресурси й енергію, що витрачається на перевезення зерна до елеваторів й обслуговування самого елеватора. Пристрій для наповнення мішка зерном — бейгер — має просту конструкцію: на трьох колесах широкий металевий обід, на який надівають горловину мішка, згори — завантажувальний бункер і подавальний шнек, що карданним валом з’єднується з розподільчим валом трактора.

Рукав має по боках спеціальні мітки, за якими можна визначити, до якої межі він розтягнувся. Коли цієї межі досягнуто, трактор з бейгером просувається далі, а рукав, який виробники складають «гармошкою», поступово розгортається. Рукави виготовляють із багатошарового еластичного пластику, їх діаметр становить 2–4,5 м, вони завдовжки 60–90 м і можуть уміщувати 200–300 т зерна.

Фото 1. Так не потрібно робити: зерно в мішках на невирівняному ґрунтовому майданчику обов’язково пошкоджуватимуть гризуни, які створюють цілі колонії під такими мішками з доступним кормом (особливо це актуально для Західної України та для насіння соняшнику, яке гризуни полюбляють особливо). Техніка взимку буксуватиме в грязі.

Фото 2. Правильне розміщення мішка із зерном — на рівному асфальтованому або бетонованому майданчику. На фото: трактор Т-150К пакує зерно в мішок обсягом 200 т. Технічні характеристики мішка: діаметр — 2700 мм; товщина плівки — 0,24 мм; довжина — 60 м; власна маса — 130 кг

Основні переваги такого зберігання:

• не потрібні складські приміщення — у середньому на одному гектарі можна розмістити до 5000 т зерна;

• через те, що рукави не пропускають вологу й повітря, сухе зерно не може набрати з повітря зайвої вологи та «запріти»; зерно стандартної вологості може зберігатися до двох років, не втрачаючи своєї якості.

Особливу увагу на цю технологію варто звернути тваринникам, оскільки зберігати в мішках можна не лише продовольче й фуражне зерно зі стандартною вологістю, а й вологе інокульоване зерно кукурудзи, яке використовується для годівлі тварин. Зберігання вологого зерна заощадить кошти на сушінні, проте це особлива технологія, яку перед застосуванням потрібно ретельно вивчити.

До недоліків такого зберігання належать:

• треба мати майданчик для розміщення рукавів на полі — на підвищеному рівні із забезпеченням відводу дощових і талих вод;
• необхідність дератизації площ навколо рукавів для запобігання руйнуванню їх гризунами;
• неможливість розвантаження рукавів у дощову погоду, за значного розмокання ґрунту, а також за значних снігопадів;
• сильне пробуксовування техніки на ґрунтових майданчиках;
• ущільнення технікою ґрунту за розміщення в полі;
• одноразове використання рукавів;
• додаткове обладнання для фумігації;
• псування зерна в разі порушення цілісності рукава;
• небезпека втрати зерна в разі польової пожежі або підпалу стерні (стерню навколо рукавів рекомендовано видалити);
• крадіжки та навмисне пошкодження (потрібна охорона й огорожа території зберігання).

Існує багато техніки для пакування зерна у пластикові мішки (рукави) як вітчизняного, так й імпортного виробництва. Наводимо приклад системи машин вітчизняного виробництва:

• ЗПМ-180 — зернопакувальна машина (стандартна), агрегатується з МТЗ-80/82, зерно подається в машину згори перевантажувальним бункером-накопичувачем ПБН-20 (об’ємом 20 м³) або ПБН-30 (об’ємом 30 м³);
• ЗПМ-180П — зернопакувальна машина (з пониженим прийомним бункером), агрегатується з МТЗ-80/82, зерно подається в ЗПМ-180 зверху перевантажувальним бункером- накопичувачем ПБН-20 або ПБН-30. Ця модель дає змогу встановити нижній прийомний рукав із бункером, який забезпечить приймання та подачу зерна від звичайного самоскидного автомобіля;
• ЗРМ-180 — зернорозпакувальна машина ЗРМ-180 з намотуванням мішка, агрегатується з МТЗ-80/82, продуктивність 180 т/год;
• НРУ-180 — навантажувач розпакувальний універсальний без намотування мішка, агрегатується з МТЗ-80/82, продуктивність 200 т/год. Застосовують не лише для розпакування, а й для завантаження зерна з кагату на автомобіль чи перевантажувальний бункер-накопичувач ПБН;

У разі, коли 1000–2000 т закладено на асфальтованому майданчику, можна взагалі обійтися без машини для розпакування, розрізавши рукав і зібравши зерно будь-яким зерновим навантажувачем. Однак, ураховуючи, що добрий мішок можна буде повторно використати або продати, то краще поводитися з мішками обережніше.

Стаціонарні сховища

Утім, метод зберігання зерна у пластикових мішках не є найоптимальнішим, недарма більшість фермерів у ЄС, США, Канаді, Новій Зеландії й Австралії зберігають своє зерно у стаціонарних зерносховищах різних типів, а не в мішках. Мішки — це добре резервне рішення, коли зібрано великий урожай і його ніде зберігати. Проте в оптимальному варіанті зерно має зберігатися в нормальному зерносховищі.

Зберігання зерна в силосах або горизонтальним способом у стаціонарному зерносховищі — найкраще рішення для фермера.

Останніми роками в Україні все частіше вводять в експлуатацію невеликі елеватори, які зазвичай обладнують закордонні фірми. Багато вітчизняних машинобудівних підприємств також освоїли виробництво металевих зерносховищ для різних господарств. Зберігання зерна в металевих силосах є найперспективнішою технологією, що відповідає сучасним санітарним вимогам і характеризується спрощеними процесами: завантаження зерном, аерації, наглядом за станом зерна.

Анатолій Прилуцький, канд. техн. наук

журнал “The Ukrainian Farmer”, лютий 2016 року

Облік та оформлення операцій із зерном: усе, що необхідно знати аграріям

Коли урожай практично зібрано з поля, сільськогосподарські підприємства розпочинають наступний етап своєї діяльності – реалізацію вирощеного збіжжя та продукції його переробки. Але перед тим, як це зробити, треба надати зібраному зерну товарного вигляду (провести його доробку) і за потреби здійснити перероблення. Не менш важливим є процес транспортування зерна, особливо враховуючи останні законодавчі зміни щодо оформлення товарно-транспортної документації.

У цьому спецвипуску висвітлено всі важливі аспекти обліку зернових, починаючи з документування та обліку виробничих витрат та завершуючи реалізацією зерна і продукції його перероблення та розрахунків із покупцями. Зокрема, ви дізнаєтесь:

• як скласти товарно-транспортну накладну на перевезення зерна, щоб не наразитися на штрафи за порушення габаритно-вагового контролю;
• основні бухгалтерські та податкові нюанси, пов’язані з первісним визнанням та оцінкою зернових, їх переробкою і зберіганням:
• різні аспекти оформлення, бухгалтерського обліку та оподаткування спільного вирощування зернової продукції та за договором підряду;
• особливості господарського та податкового законодавства щодо вирощування та продажу насіння, а також експериментального вирощування;
• на що бухгалтеру звернути особливу увагу під час розрахунків з елеватором;
• методику калькулювання зерна та супутньої продукції;
• оподаткування ПДВ операцій з реалізації зерна;
• особливості митного оформлення, обліку та оподаткування зерна, що експортується, тощо.

Без сумніву, матеріали цього спецвипуску забезпечать вас необхідними знаннями, допоможуть уникнути помилок, додадуть упевненості у прийнятті рішень!

Собівартість виробництва

Із завершенням року наближається час розрахунку аграріями фактичної собівартості виробленої сільгосппродукції. Зернова галузь сільського господарства має свою виробничу специфіку, що, без сумніву, визначає облікові особливості та впливає на процес калькулювання. У наступних консультаціях детально розповімо, які витрати слід визнавати виробничими, як оприбуткувати зерно під час первісного визнання, як відобразити втрати зернової продукції в разі доробки та ін.

Спільне вирощування зернової продукції

Сільгосппідприємство бажає використовувати для вирощування сільгосппродукції земельну ділянку, яка належить державній установі (наприклад, інтернату, закладу освіти чи іншій держустанові). Зазвичай у таких установ немає ні коштів, ні техніки для оброблення ділянки власноруч. Звісно, найкращим варіантом було б укласти договір суборенди із сільгосппідприємством, в якого є всі необхідні ресурси для вирощування сільгосппродукції. Але якщо земля є об’єктом державної або комунальної власності та використовується іншою установою на праві постійного користування або оренди, то здебільшого існує заборона на її передання в суборенду. Оскільки оформити оренду чи суборенду не вдається, користувачу землі та підприємству, зацікавленому в її обробітку, доводиться шукати інші шляхи оформлення взаємовідносин. Пропонуємо два можливих варіанти (на вибір): укладення договору про спільну діяльність; укладення договору підряду на виконання робіт із вирощування сільгосппродукції. Далі розберемо детально кожен з цих варіантів з погляду оформлення, бухгалтерського обліку та оподаткування та зробимо висновки, який варіант більш прийнятний у цій ситуації.

Вирощування та продаж насіння

Виробництво та реалізація насіння вимагає від агровиробника дотримання низки законодавчих вимог: отримання відповідного статусу суб’єкта господарювання, оформлення прав інтелектуальної власності на сорти рослин, включення до Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, проходження процедури сертифікації продукції, дотримання вимог до пакування і маркування насіння. Усе це потрібне для забезпечення безпеки харчових продуктів, адже є очевидним, що якісна та безпечна сільгосппродукція може бути вироблена лише з якісного насіння. Про вимоги законодавства та відповідальність у сфері насінництва, а також вирощування та продажу насіння ви дізнаєтеся з наступних публікацій.

Експериментальне вирощування

За домовленістю одна сторона (замовник) передає іншій стороні (виконавцю) насіння сільгоспкультури для здійснення науково-дослідних робіт з випробування цього насіння. Предметом такого договору є отримання замовником інформації про результати вирощування на конкретній території з урахуванням її кліматичних умов та ґрунтів. Зокрема, замовника цікавить інформація: про врожайність насіння; рівень схожості; стійкість до захворювань; економічний ефект від вирощування насіння конкретного виду й сорту тощо. Виконавець має передати замовнику цю інформацію, склавши звіт про результати вирощування насіння.

Який договір слід укладати в такому разі; які обов’язкові умови в ньому прописати; який порядок оподаткування та бухобліку таких операцій на кожному етапі виконання умов договору? Про це йтиметься в наших матеріалах.

Транспортування зернової продукції: нові вимоги, документування, облік

З 01.10.2021 діють нові вимоги до оформлення товаро-транспортної накладної та нові штрафи за порушення габаритно-вагового контролю. З’ясуємо, які нові реквізити потрібно включити до ТТН та що буде за порушення правил. А також відповімо на запитання, важливі для кожного бухгалтера.

Облікова проблема при відображенні операцій із транспортування та відвантаження/приймання зерна – це розбіжність у вазі завантаженого і розвантаженого зерна. Ці розбіжності можуть мати допустимі межі та жодним чином не впливати на витрати підприємств чи матеріальну відповідальність або перевищувати їх із подальшим пред’явленням претензій постачальнику (або перевізнику). Однак бухгалтерське та податкове законодавство наразі не дає єдиного розуміння, як обліковувати та оподатковувати такі вагові різниці, тому нам доводиться виявляти на практиці неоднозначні підходи до врегулювання цієї проблеми.

Зберігання зерна на елеваторі

У разі зберігання зерна на елеваторі укладається відповідний договір. Подальше документування операцій із зерном щодо його кількісно-якісного обліку на сьогодні не має уніфікованого порядку. Адже основний документ, що регламентував ці питання, – Інструкцію про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затверджену наказом Мінагрополітики від 13.10.2008 № 661, згідно з розпорядженням КМУ від 10.03.2017 № 166-р скасовано. Тому на разі елеватори врегульовують ці питання, ухвалюючи локальні положення або інструкції про порядок ведення та оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення. Здебільшого ці документи фактично дублюють скасовану Інструкцію № 661, щоправда, з певними модифікаціями на користь самого складу.

Розповімо, коли необхідно укладати договір складського зберігання зерна, якими є його істотні та важливі умови, а також на конкретних прикладах покажемо порядок обліку та оподаткування операцій із зерном на елеваторі.

Переробка зерна

Багато сільгосппідприємств крім основної діяльності з вирощування сільгосппродукції займаються також її переробленням, яке належить до підсобних промислових виробництв. Найчастіше сільгосппідприємства переробляють зерно (на борошно, крупи, комбікорми) та насіння соняшнику (на олію). Для перероблення можна брати як власну сировину, так і зі сторони (придбану або давальницьку). Порядок калькулювання собівартості продукції (робіт) перероблення є сферою відповідальності та вибору кожного окремого підприємства, тому його доцільно закріпити в обліковій політиці або внутрішній інструкції із планування, обліку та калькулювання собівартості продукції. Розглянемо особливості відображення операцій з перероблення в бухобліку та порядок визначення собівартості продукції перероблення.

Реалізація зернової продукції: нюанси оподаткування ПДВ

Згідно зі змінами, унесеними Законом від 01.07.2021 № 1600-IX до п. 193.1 Податкового кодексу, з 1 серпня цього року повернено ставку ПДВ у розмірі 20 % на операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України жита, вівса, насіння льону, насіння та плоди інших олійних культур. Отже, ставка 14 % залишилася лише для операцій з постачання такої зернової продукції, як пшениця і суміш пшениці та жита (меслин), ячмінь, кукурудза, соєві боби подрiбненi або неподрiбненi, насіння свиріпи або ріпаку, насіння соняшнику. У матеріалах розповімо: як оподатковувати перехідні операції; які податкові наслідки в разі продажу за ціною, нижчою від собівартості; як виправити помилки в податковій накладній; а також про особливості складання розрахунку коригування до податкової накладної у різних ситуаціях.

Експорт зерна

Митне оформлення та валютний контроль сільгосппродукції, яка експортується, має свої особливості. Є нюанси й у бухгалтерському та податковому обліку. У матеріалах розповімо, зокрема: в який момент та в якому розмірі визнавати дохід від експортної операції; чи повинен експортер відображати операції на розподільчому рахунку; як визначити курсові різниці, доходи та витрати від продажу інвалюти; як відобразити в обліку та оподатковувати втрати сільгосппродукції в процесі транспортування.

Готівкові розрахунки з покупцями

На практиці сільгосппідприємства нерідко продають свою продукцію фізособам за готівку. Причому, часто продаж і розрахунки за продукцію відбуваються не на підприємстві, де є каса й можна виписати прибуткові касові ордери, а на виїзді (на ринку, у кіоску, що належить сільгосппідприємству, або безпосередньо на місці вирощування продукції). Розповімо, які розрахункові документи в такому разі треба оформлювати підприємству.

Держпідтримка зерновиробників

Одним із напрямів державної підтримки сільгосптоваровиробників цьогоріч є бюджетна субсидія з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь. Порядок використання коштів, передбачених у держбюджеті за цим напрямом, затверджено постановою КМУ від 11.08.21 р. № 886. Розглянемо, кому й за яких умов може бути надана така субсидія.