22 грудня — Ганна Зимова: історія, традиції та ритуали свята
Сьогодні жінкам заборонялося прясти, в’язати і взагалі брати в руки голку або нитки.
Православна церква 22 грудня відзначає відразу два рівних за значущістю торжества: дні шанування пам’яті прабатьків важливих духовних фігур — Ганни, матері Богородиці, і іншої пророчиці Ганни, яка народила Самуїла. Обидві вони просили Господа про довгоочікуване дитя, і в знак подяки і праведності передали його на благо служіння всевишнього, внісши незаперечний внесок у розвиток світової релігії, інформує Ukr.Media.
Історія життя святої і появи свята
Ганна народилася в 1 столітті до н. е. в столиці Галілеї, Сепфорісі, бувши наймолодшою з дочок в сім’ї простого священика Матвія. Відомості про матір загублені, так як роль жінки в цей період залишалася неоціненою. Ганна з дитинства виховувалася аскетичними і праведними поглядами батька на життя. Досягнувши дітородного віку вона була віддана заміж за Іоакима. Проживши близько 50 років в законному шлюбі і бувши вже в досить похилому віці Анна так і не народила йому спадкоємця, що дуже засмучувало батьків. Відчуженому чоловікові довелося піти в пустелю, щоб привести думки в порядок. Там йому з’явився ангел Господній і повідав про швидке поповнення. Іоаким, якого переповнювала радість, повернувся додому, де Ганна підтвердила звістку про народження доньки. У вересні у неї народилася новонароджена Мір’ям (Марія), майбутня Богоматір.
Історичні джерела повідомляють, що смерть Святої Ганни настала в 79 років, через два роки після свого 80-річного чоловіка. В окремих Писаннях католиків згадується інформація про те, що після загибелі Іоакима вона зуміла знову одружитися і двічі народити, але ці відомості не знаходять точного підтвердження.
Православна церква відзначає дату зачаття Мадонни 22 грудня як показник того, як непорочний може бути процес дітонародження, адже він стався без втручання чоловіка, з дозволу божественних сил. У народі вона отримала назву Ганна Зимова.
Традиції та ритуали
На Ганну Зимову заведено залишатися вдома і без потреби не виходити наодинці. Багато прикмет і обрядів стосувалися саме вагітних дівчат. Наприклад, вишиваючи господиня заплутує плоду пуповину, а переступаючи через колючі предмети притягує важкі пологи. Вважали так само, що породіллю в цей день варто буквально носити на руках — забирати її роботу, годувати, доглядати, вкривати і піклуватися; сама ж вагітна має право тільки постити.
Ганна Порфирогенета
13 березня 963 р. народилася Ганна Порфирогенета, візантійська принцеса, дочка імператора Романа II, сестра імператорів Василя II та Костянтина VIII, дружина київського князя Володимира Святославовича.
Принцеса народилася в порфирі – спеціальному приміщенні Константинопольського палацу, де з’являлися на світ лише діти імператорів. Тому її називають Порфирогенета (порфирородною).
Матір’ю дівчинки була вірменка. Роман помер через два дні після народження дочки. До влади прийшов полководець Никифор Фока, за якого вийшла заміж мати Ганни Феофано.
Коли Ганні було 6 років, стався державний переворот. Імператором став Іоанн Цимісхій. Він вигнав Ганну з матір’ю зі столиці. Вони повернулися до Константинополя, коли трон зайняли старші брати Ганни. Царівна отримала найкращу на той час освіту.
Сучасники дали принцесі прізвисько Руфа (Руда).
З 976 року в Константинополі правили два брата Анни – Василь II Болгаробійця і Костянтин VIII.
26-річна царівна Ганна вийшла заміж за київського князя Володимира I Великого. Вінчання відбулося в Херсонесі (Крим, Севастополь). З цього часу Європа називала нашого князя царем.
Володимир і Ганна Візантійська були у шлюбі 22 роки, у них народилася дочка Марія Добронєга. Ганна заснувала Десятинну церкву.
Ганна померла в 1011 році у віці 48 років. Її поховали у Десятинній церкві.
Князь Володимир помер у 1015 році. Його поховали поруч із дружиною. Їх гробниці були зруйновані у 1240 році, коли татари захопили і зрівняли з землею Київ.
