Якого року Мойсей отримав 10 заповідей

I. Мотивація навчальної діяльності

Проблема народу та вождя — загальнолюдська й споконвічна, як і проблема вибору. Народ, який хитається між двома силами переживає глибоку драму. Тривалою неволею в людях була витравлена ідея вільного, незалежного життя. Задоволення плотських потреб — така сутність буття, позбавленого свободи й духовності. Але чи достатньою є для повнокровного життя народу чиста ідея, що спирається лише на глибоку віру? Це та багато інших питань ми розглянемо на сьогоднішньому уроці, глибше знайомлячись із вершинним твором І. Франка «Мойсей».

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Колективна робота.

Первинне обговорення поеми, обмін враженнями про неї.

2. Евристична бесіда.

— До якого жанру ви б віднесли цей твір? (Філософсько-громадянська, політична поема.)

— З яких частин складається поема? («Прологу», що звучить як самостійний твір, та самої поеми.)

— Яка основа твору? (Біблійна та історична, суспільна.)

3. Переказ поеми.

(Учні переказують поему «Мойсей» за складеним «сюжетним ланцюжком».)

4. Словникова робота.

Пояснення незрозумілих та малозрозумілих слів і понять.

5. Повідомлення

Історична довідка з «Біблейської енциклопедії»

Народився Мойсей приблизно за 1575 років до Христа в сім’ї Аврама. Під час побиття дітей мати у кошику пустила його водою, бо знала, що за течією купається донька фараона. Освіту і виховання, досвід воєначальника отримав при єгипетському фараоні. Вперше задумався про важку долю євреїв у сорокарічному віці. Рятуючи іудея, вбив єгиптянина. Переховувався 40 років у свого тестя, який був священиком. Першим провидінням став терновий кущ біля гори Хорив. Господь назвав себе Єговою (Сущим). Дива Господа — палиця стала змією, рука хворою на проказу. Помічником проголошено Аарона, брата Мойсея. Кари Бога єгиптянам за небажання відпустити євреїв: сарана, жаби, смерть немовлят. Шлях лежав через Аравійську пустелю, яку мали подолати 600 000 чоловіків з майном. Мойсей своїми молитвами рятував людей від спраги, голоду і нападників. Поблизу гори Сінай євреї вперше почули 10 Божих заповідей і настанови щодо церковного і громадського устрою. Замість поклоніння Богу, іудеї почали поклонятися золотому бику, якого розтрощив Мойсей, перед цим побивши скрижалі із заповідями. Чотири рази піднімався Мойсей на Сінай і перед кожним сходженням на гору постився по 40 днів. Так пройшло два роки. Зухвалість іудеїв постійно давала себе взнаки: надмірність у їжі (переїдання перепілками), ігнорування манни, протести під проводом Аарона і Датана, небажання воювати за землю обітовану. Через це євреї були покарані Господом і приречені на 40-річне блукання пустелею (померли всі, кому було за двадцять, крім Ісуса Навина та Халева). За те, що Мойсей і Аарон не завжди слухали Єгову, отримали покарання — померти поза землею обітованою. Помер Мойсей у 120-літньому віці на горі Нево, побачивши здалеку мету свого життя.

6. Слово вчителя.

Про поему І. Франка «Мойсей» написано сотні літературознавчих розвідок, у яких досліджуються джерела написання, аналізується твір у цілому та в деталях і нюансах, висловлюються різні думки, трактування та погляди. Але всі сходяться в одному — це визначний, епохальний твір. Особливо ж виділяють «Пролог» як духовний заповіт українському народові.

7. Виразне читання «Прологу».

8. Евристична бесіда.

— Що спонукало автора звернутися до українського народу зі словами: «Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, людським презирством, ніби струпом вкритий»? Це вияв зневаги чи любові й болю? Відповідь обґрунтуйте. Зверніть увагу на дату написання твору — січень-липень 1905 року — та історичні події, що в цей час відбувалися.

— Чому тривожно на душі поета?

— Навіщо автор використовує багатократне повторення риторичних питань, які починаються словом «невже»? Чи можна на них відповісти однозначно?

— Чому автор переконаний у тому, що сила духу українського народу переможе?

— Чи актуальні ідеї «Прологу» Франка в наш час і чому?

9. Слово вчителя.

У нотатках до поеми «Мойсей» часто згадується епізод про те, як Іван Якович 1904 року відвідав Італію й познайомився з роботами її найгеніальніших митців. Особливо вразив поета шедевр Мікеланджело — скульптора старозавітного пророка Мойсея. Дослідники вважають, що саме це дало поштовх до написання поеми. Інші говорять, що образ біблійного пророка Мойсея виник у художній уяві письменника задовго до 1905 року, формувався поетапно. Так, М. Зеров вважав поему «героїчним звінчанням життєвого діла Франкового, його поетичним подвигом», а О. Бі-лецький дійшов висновку, що Франків «Мойсей» став підсумком цілого життя та діяльності, своєрідним «заповітом українському народові».

Тому образ Мойсея асоціюється із самим поетом. І. Франко усвідомлював свою місію, вірив, що живе недаремно, що народ сприйме його науку. «Ви мені тут приписуєте в моїй скромній літературній і громадській праці щось такого надзвичайного, а я всього-на-всього був слугою свого народу, вірніше мовити, його пастухом і, як Мойсей, сорок років виводив свій народ з пустелі, з темряви і злиднів на широку, свідому, світову щасливу дорогу…»,— писав він у відповідь на привітальний лист до сорокарічного ювілею творчої діяльності.

10. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру, проблемні запитання.

— Чому так важко було Мойсеєві реалізувати свою мету — привести народ до землі обітованої?

— Як склалися стосунки Мойсея з гебреями на цьому важкому шляху?

— Чому Мойсей називає народ «нетямучим», «рабами», «юрбою», «упертими», «наче сліпими», адже саме заради цього народу він зрікся всього у житті?

— Хто такі Авірон і Датан, яку роль вони відіграли в стосунках Мойсея з народом?

— У чому основний конфлікт між Мойсеєм і «лихим демоном громади» Датаном?

— Прокоментуйте промову Мойсея (IV розділ). Яка її основна думка? Яка риса Мойсея виявляється в ній?

— Навіщо Мойсей розповів казку про обрання короля серед дерев?

— Як ви думаєте, чому саме терен погодився бути королем і до чого це його зобов’язує?

— Що означають рядки з поеми:

О Ізраїлю, ти той посол,
І будущий цар світу!
Чом не тямиш посольства свого
І його заповіту?

— Прокоментуйте діалог Мойсея й Азазеля — темного демона пустелі — з погляду проблеми «вождь і народ». Назвіть якості Мойсея, що тут яскраво виявилися.

— Як розуміти вислів Єгови: «Хто вас хлібом накормить, Той враз хлібом піде до гною; Та хто духа накормить у вас, Той зіллється зі мною.»?

— Що відчув народ, коли вождь залишив його? Чому?

— Яким люд постає у прикінцевих епізодах із погляду проблеми «народ і вождь»?

— Зіставте пролог і епілог, зробіть висновки.

11. Складання таблиці.

• Складіть порівняльну таблицю образів Мойсея біблійного, Мойсея — героя твору та самого автора.

ІV. Закріплення знань, умінь та навичок

Творче завдання.

• Складіть усний виступ-резюме.

Орієнтовна відповідь

Пророк Мойсей витискував з душ гебреїв рабів. Це було важко. Він не довів народ до землі обітованої, але, безперечно, розбудив його сумління і тим назавжди ввійшов в історичну пам’ять всіх наступних поколінь як велетень духу, провідник.

Проте образ Мойсея не лише героїчний, а й трагічний. Він розгублюється в той момент, коли перестає чути голос Бога і втрачає віру у свою правду. А саме віра породжує ідеал і додає сил у боротьбі за його здійснення. Сьогодні для нас це дуже актуально. Поема «Мойсей» висуває і розв’язує багато гострих проблем, передовсім взаємин людини зі своїм оточенням (в широкому розумінні цього слова) та із самим собою. Відносини особи та суспільства є складними, однак без суспільства особа приречена на самотність, що знецінює життя, не сприяє відчуттю гармонії та щастя.

VІ. Домашнє завдання

Знати зміст, уміти аналізувати поему І. Франка «Мойсей», висловлювати про неї власні думки. Визначити віршовий розмір поеми (прологу), спосіб римування; повторити матеріал про віршові розміри; виписати з поеми висловлювання, які можна віднести до крилатих. Прочитати «Сойчине крило».

І. Франко. Поема «Мойсей» — одна з вершин творчості письменника, українська література

Повернутися на сторінку Українська література

Мойсей: коротка біографія старозавітного пророка з Біблії

Однією з ключових фігур трьох світових релігій (іудаїзму, християнства та ісламу) є Мойсей. Коротка біографія цієї незвичайної людини включає в себе факти про дивовижне народження, нелегку долю, Божому обранні і випробуваннях великого пророка.

Мойсей може вважатися основоположною особистістю в історії ізраїльського суспільства. Він також визнається християнами як один з найважливіших персонажів Старого Завіту.

Народження і юність Мойсея

Історія ранніх років життя біблійного героя описана в Біблії, в книзі Вихід у 2 розділі. Народження Мойсея відбулося в період, коли ізраїльський народ жив в Єгипті в якості рабів.

Фараон використовував євреїв як дарову робочу силу при будівництві міст Піфом і Раамсес. В археологічних документах немає прямих повідомлень про те, ким був цей фараон. Найчастіше вважають, що це міг бути Мережі I (1304 — 1290 до н.е.).

Правитель Єгипту сприймав зростання чисельності єврейського народу як загрозу і наказав топити всіх новонароджених хлопчиків в Нілі. Батьками Мойсея були Йорам і Йохаведа, крім того, у нього була старша сестра Міріам і старший брат Аарон.

Коли маленькому Мойсею виповнилося 3 місяці батьки вже не могли ховати його від переслідувачів будинку. Немовля поклали в осмолений кошик і залишили біля річки в заростях очерету під наглядом Маріам.

Дочка фараона, що проходила повз, побачила хлопчика в кошику, полюбила його і захотіла його усиновити. Його справжня мама Іохаведа стала годувальницею малюка і вже могла не переживати за його майбутнє. Мойсей виріс в царському домі, отримав прекрасну освіту. У Біблії не йдеться про те, чи знав він про своє неєгипетське походження. Як би там не було, до 40 років життя йому було вже відомо про це.

Одного разу побачивши, як єгиптянин б’є єврея, Мойсей в гніві заступився за пригнобленого і вбив кривдника. Розуміючи, що йому не уникнути покарання, він поспіхом покидає Єгипет.

Шлях через пустелю привів його в медіан (землі кочівників на Синайському півострові і Аравії). Після прибуття туди Мойсей став свідком нападу пастухів на дочок мідійського священика Йофора. Мойсей заступився за дівчат, а згодом їх батько запросив його жити з їхнім народом і дав йому в дружини дочку Сепфору.

За 40 років життя в Мідіанській пустелі у нього народилися два сини, Гірсам і Еліезер. Колись гордий Єгипетський царевич став простим смиренним пастухом, абсолютно порвавши з минулим життям. Звичайно, він і не міг подумати, що йому належить повернутися в рідну країну, але вже в новій якості — як вождя пригнобленого ізраїльського народу і пророка Божого.

Обраний Всевишнім

Одного разу, коли стада Мойсея, паслися поблизу від гори Хорив, він побачив дивне явище: полум’я охопило кущ терну, проте він не згорав. Ведений цікавістю, пастух наблизився до полум’я і почув звернений до нього голос Бога, який наказує зняти взуття, «бо місце на якому ти стоїш, є земля Свята».

Бог ізраїльського народу сказав, що прийшов час принести його людям позбавлення від рабства. Бог розповідає Мойсею про свій задум: направити його в Єгипет, щоб в ролі ватажка народу вивести його у вільну землю. Мойсея, однак, цей план приводить в замішання.

Він розуміє, з якими небезпеками буде пов’язано це підприємство, тому він знаходить всілякі заперечення, щоб Бог звільнив його від цього доручення. Але Господь обіцяє допомагати йому у всьому, підтверджувати його слова знаменнями і чудесами.

Повернення до Єгипту

У супроводі дружини і малих синів колишній пастух прямує назад в країну своєї юності. Бог послав йому назустріч його брата Аарона. Відтепер вони працюватимуть разом, щоб виконати Боже доручення.

Як було наказано йому Богом, Мойсей йде до правителя Єгипту і вимагає, щоб той відпустив ізраїльський народ. Однак він не тільки не погоджується, навпаки, збільшує трудове навантаження на євреїв, щоб у них не було часу думати про свободу. Фараона можна зрозуміти: владики Єгипту самі вважали себе богами, тому настільки нахабне вимога якогось чужого бога, якого не можна побачити і помацати (це в порівнянні з єгипетськими гігантськими ідолами!), викликало у фараона насмішку і праведний гнів.

Самі євреї також прийняли посилення їх і без того суворих умов без будь-якого смирення. Вони справедливо вважали Мойсея вискочкою, який накликав на них біду. Гнаний пророк в гіркоті і подиві волає до Бога, який пояснює, що це тільки початок, і підтверджує свій намір врятувати народ.

Кари єгипетські

Зміцнившись у вірі, Мойсей і Аарон знову відвідують фараона і повторюють свою вимогу. Він знову відмовляється, але на цей раз його самого і весь Єгипет чекає жорстоке покарання: вода в Нілі, «батька Єгипту», перетворюється в кров.

Ще багато разів повертаються посланці сущого Бога до фараона, але серце його запекло. Страшні лиха обрушуються на Єгипет: моровиця, хвороби людей і худоби, сарана, град і т.д. після десяти кар країна прийшла в запустіння, але правитель все ще не погоджувався звільнити своїх рабів.

Єгипту належало найстрашніше покарання: в кожному будинку повинен був вночі померти дитина, первісток. Сім’ї євреїв ця кара не торкнулася. Через Мойсея Господь наказав кожній родині зробити наступне: готувати ягнят, і кров’ю його обмазати косяки будинку. Ангел смерті обходив житла, на яких була ця жертовна кров.

Ця подія стала основою свята Великодня ізраїльтян на всі часи. Крім ягняти, Великодня вечеря включала в себе прісні (бездріжджові) коржі і гіркі пряні трави. Ці страви символізують гіркоту гріха, очищення від нього і невинну жертву за гріх. Християни вважають пасхальну трапезу прообразом жертви Ісуса Христа для порятунку всіх людей.

Народ залишає землю рабства

Вихід з Єгипту вважається ізраїльтянами центральною подією їхньої історії. Після тієї страшної ночі, коли в кожній єгипетській родині, від царського дому до хатини бідняка, загинув первісток, фараон, нарешті, відпустив євреїв.

Точний маршрут, де пролягав шлях євреїв, залишається невідомим дослідникам. Також вчені розходяться в думці, скільки саме людей вийшло з Єгипту. У Біблії вказана цифра 600 000 чоловік, але якщо врахувати жінок і дітей, то число зростає до 2 млн.

Народ знав, що сам Бог веде їх, бо вдень перед ними йшов стовп Хмарний, а вночі — вогненний. Але одного разу вони зайшли в глухий кут: їх шлях уперся в морське узбережжя, а ззаду наганяли війська фараона, які послав їм услід запеклий владика. Замість того щоб просити Бога про допомогу, євреї знову стали нарікати і погрожувати їх ватажку, Мойсею. І тоді він витягнув руки над морем, і вітер, посланий Богом, розвів морські хвилі, так щоб ізраїльтяни могли перейти море посуху.

Роки в пустелі

Таким чином, єврейський народ врятувався від переслідування єгиптян, але на цьому їх мандри не закінчилися. Їх шлях лежав через пустелю, їх чекали випробування спрагою і голодом. Попри те що Бог багато разів доводив їм свою турботу, вони не довіряли йому, кожен раз нарікали на Мойсея і навіть намагалися вбити його.

Мойсей, своєю чергою, описується як «найскромніший з людей». Його досвід навчив його вірити Богу і не ображатися на людей. Попри постійні скарги народу, Мойсей завжди молився за них Богу, заступався і просив не карати їх.

Бог збирався ввести євреїв у обіцяну їм землю через 40 днів, але в результаті їх невіри термін був змінений на 40 років, щоб народилося і виросло нове покоління вільних людей, з іншим чином думок, які не знали рабства.

Смерть пророка

Мойсею також не судилося увійти в землю обітовану. Одного разу Мойсей розгнівався на народ і виконав неточно Боже доручення, з цієї причини він був покараний Богом за те, що «не явив святості Божої народу».

Перед смертю Мойсей призначив Ізраїлю нового вождя: ним повинен був стати Ісус Навин. Потім він піднявся на гору Нево, де Бог показав йому лежачу перед ним землю, яка дістанеться в спадщину євреям. Мойсей прожив славне довге життя (120 років), виконав свій обов’язок перед Богом. Він назавжди залишився найбільшим пророком ізраїльського народу. У Біблії написано, що»ніхто не знає місця поховання його”. Безсумнівно, Бог зробив так, щоб уникнути ідолопоклонства на могилі Мойсея.

Так закінчилося життя цієї незвичайної людини, який стільки постраждав і потрудився для того, щоб обраний народ, євреї, міг бути вільним.

Мабуть, найважливішим внеском Мойсея в життя Ізраїлю як нації та держави є передача людям Божих заповідей. Мойсей пробув на вершині гори Синай 40 днів у присутності Бога і приніс дві кам’яні плити (скрижалі), на яких були висічені 10 заповідей, що стали основою законодавства Ізраїлю.

Перші чотири заповіді регулювали відносини людей з Богом:

1. Я Господь, Бог твій … нехай не буде у тебе інших богів.
2. Не роби собі кумира … не поклоняйся і не служи їм.
3. Не вимовляй Імені Господа марно.
4. Шість днів працюй … а день сьомий — віддай Господу.

Інші шість заповідей лежать в основі всіх людських відносин. Це правила захищають людське життя і власність, стоять на сторожі інституту сім’ї та шлюбу:

• Шануй батька твого і матір твою.
• Не вбивай.
• Не порушуй подружню вірність.
• Не кради.
• Не вимовляй неправдивого свідоцтва.
• Не бажай нічого, що у ближнього твого.

До основних заповідей були додані ще кілька сотень дрібних правил, що регулюють різні сторони життя народу. Навіть сьогодні Мойсеєв Закон, хоча багато правил, таких як жертвоприношення тварин, не можуть виконуватися, є священною книгою ізраїльтян.