Калла

Калла (Calla) — невисока рослина з серцеподібним зеленим листям 6-12 см завдовжки і до 11 см завширшки. На стеблі ростуть високі квітконоси, що переходять на вершині в однопелюсткову квітку у вигляді лійки з качаном посередині. Квіти бувають кольорові та сніжно-білі. Кольорові рослини виростають близько 50 см. Білі досягають метра і більше заввишки.

Батьківщиною цієї квітки є Південна Африка. Деякі види ростуть й у центральній частині африканського континенту (калла Ефіопська).

1. Догляд за каллою в домашніх умовах
2. Як поливати
3. Освітлення
4. Оптимальна температура
5. Яка земля потрібна
6. Пересадка домашньої калли
7. Завершення циклу вегетації
8. Як розмножити калли
9. Розмноження бульбами
10. Розмноження діленням куща
11. Розмноження насінням
12. Види та фото калли
13. Калла Елліотта
14. Калла ефіопська
15. Калла зандерська
16. Калла аметист
17. Хвороби та труднощі у догляді калли
18. Чому не квітне калла?
19. Чому у калли жовтіє і сохне листя?

Догляд за каллою в домашніх умовах

В домашніх умовах калли почали культивувати відносно недавно. Знаючи особливості будови цієї культури та її походження, ми можем скоригувати догляд за нею, який має свої відмінності від інших кімнатних квітів.

Як поливати

Правильний полив є одним із головних етапів вирощування калли. Ці квіти дуже прихильно сприймають регулярний полив та вологий ґрунт. Сухий ґрунт призведе до припинення їх зростання. Особливо вимоглива до поливу біла калла, яка звикла зростати в болотистих місцевостях. Коли вона активно росте, її слід часто зволожувати. Робити це слід, коли верхній ґрунт просохне на 1 см.

Залишки води потрібно зливати через 15 хвилин.

Кольорові калли так рясно поливати не слід. Потрібно уникати застою води у піддоні, бо це може призвести до загнивання коріння. Полив здійснюють водою кімнатної температури у міру просихання ґрунту на 2-3 см.

Рослина почувається комфортно при вологості 70-80%, тому бажано її двічі на день обприскувати. Також протирати листя вологою ганчіркою і помістити на піддон вологий керамзит або мох.

Коли рослина відцвітає, регулярність поливів скорочується (для всіх видів). Кольорові калли через місяць чи два слід взагалі припинити поливати. Відразу переводити культуру у фазу відпочинку не можна, припиняючи полив чи обрізаючи листя. Потрібно, щоб бульби повністю дозріли. Період спокою зазвичай припадає з жовтня-листопада до кінця лютого. Але цей час може змінюватись залежно від умов утримання квітки.

Освітлення

Рослині необхідно також гарне освітлення цілий рік. Краще, щоб це було непряме сонячне світло. У зимовий період відчувається його дефіцит. При нестачі світла культура може не цвісти, пускаючи в зріст лише стебла. Білі калли потребують світла навіть у період відпочинку.

Краще всього рослина почуватиметься на вікні, яке виходить на південний або східний бік, де отримає достатньо світла.

Якщо у вас недостатньо освітлене приміщення, ви можете допомогти рослині зростати, використовуючи штучні лампи. Важливо також забезпечити достатню тривалість денного світла. Калла потребує приблизно 12-14 годин світла в день для нормального росту і розвитку.

Не забувайте також повертати вазон, щоб рівномірно освітлювати всі боки рослини.

Регулярно повертайте горщик на 180 градусів, щоб квітка могла одержувати достатню кількість світла з усіх боків.

Відстежуйте реакцію рослини на освітлення і змінюйте світловий режим, якщо квітка починає виглядати нездорово або забарвлення листя змінюється.

Оптимальна температура

Калли – це рослини, які вимагають досить специфічного режиму температури. З одного боку, вони не можуть рости в надто теплому середовищі, а з іншого боку, їм не сподобається пересушене і холодне повітря.

Зазвичай, оптимальна температура коливається від 18 до 25 °С. При цій температурі квіти краще ростуть і розвиваються. Важливо, щоб температура була стабільною, різкі перепади спричиняють припинення цвітіння.

І для білих, і для кольорових калл висока температура в поєднанні з низькою вологістю згубні – їх часто вражають шкідники.

У вегетативний період білі сорти потрібно утримувати за +18-20 градусів. Коли закінчиться цвітіння, поступово знижувати температуру до 10-12 градусів. Період відпочинку має тривати не менше 2 місяців. Кольорові калли почуваються комфортно за +20-24 градусів. Легкі коливання температурного режиму вдень і вночі добре позначаються на формуванні бульб та листків. Після цвітіння, для дозрівання, бульби 1 місяць утримують без поливу за +25-27 градусів. Коли вони дозріють, їх без листя укладають на суху зимівлю при +3-5 градусів, посипавши тирсою.

Яка земля потрібна

Для калл підходять підкислені грунти. Оптимальним буде наступний субстрат:

• дернова земля (2 частини)
• листова земля (1 частина)
• торф (1 частина)
• пісок (1 частина)

Для запобігання застою води у коріннях дуже важливо створити дренажний шар на дні контейнера. Дренаж можна зробити за допомогою гравію, керамзиту або каміння.

Щоб квітка розвивалася правильно, її потрібно своєчасно підгодовувати. Іноді влітку калли висаджують у відкритий ґрунт, де вони отримують нормальне підживлення. Але при постійному утриманні в горщику потрібні комплексні добрива. Вносити їх потрібно по черзі раз на 10-14 днів.

Не можна обприскувати добривами покривало квітки, воно може втратити декоративний вигляд.

Щоб рослина посилено не збільшувала листя, у вегетаційний період не варто перестаратися з азотними добривами.

Пересадка домашньої калли

Коли закінчується період спокою, проводиться пересадка калли у свіжий ґрунт. При регулярній прищипці свіжих пагонів та заміні верхнього шару землі у вазоні каллу можна не пересаджувати 2 роки.

Білі квіти потрібно висаджувати в горщики, які підходять за розмірами бульб (діаметром не менше 15 см), але не дуже глибокі. У горщик поміщають дренажний шар 5 см та субстрат. Можна придбати універсальну суміш для квітучих кімнатних культур.

Глибоко поміщати кореневище калли не потрібно, і дуже поверхнево теж. Щоб правильно вирахувати глибину, діаметр кореневища потрібно помножити на три. Коли рослина пересаджена, температуру слід потроху піднімати. Коли вона почне активно рости (через 2-3 тижні), можна розпочинати активний полив та підживлення.

Завершення циклу вегетації

Рослина продовжує зростання, поки перебуває у вологому ґрунті. Вегетаційний період закінчується у вересні–жовтні. Листя починає поступово відмирати. З початком появи жовтизни полив потрібно зменшувати. Через 2-3 тижні його слід повністю припинити. Листя повинно самостійно висохнути, давши можливість мікроелементам, що залишилися в них, потрапити в бульби.

Якщо калла росте у горщику, її можна не викопувати. Перенести рослину у прохолодне місце (балкон, веранда). Важливо, щоб період відпочинку тривав щонайменше 3 місяці. Інакше калла ризикує не зацвісти.

Як розмножити калли

Калли можна розмножувати декількома способами: бульбами, діленням куща та насінням. Розглянемо кожен спосіб детальніше.

Розмноження бульбами

По бульбі можна визначити, чи готова вона до поділу: спочатку маленькі бульбочки щільно приєднані до материнського куща. У міру розвитку рослини у дітей виникають перешийки. Дозріваючи, перешийки стають тоншими та легко відламуються, тільки в такій зрілості кущ можна розмножувати, і відділені частини вирощувати як самостійні. Якщо проводиться відділення дітей передчасно, шляхом відрізання, на цьому місці може початися загнивання.

Розмноження діленням куща

1. Вийміть рослину з горщика та розділіть її на декілька частин, якщо коріння переплелися.
2. Обріжте мертві корені та пересадіть кожну частину у свіжий грунт.
3. Полийте рослину та тримайте її подалі від прямого сонячного світла, доки не з’являться нові листки.

Розмноження насінням

Зазвичай, таким розмноженням калли займаються селекціонери:

1. Насіння замочіть на 6 годин у натуральному біостимуляторі – гуматі калію.
2. Підготуйте підстилку з торфу та піску.
3. Рівномірно розподіліть насіння на поверхні підстилки та засипте тонким шаром піску.
4. Поставте контейнер на тиждень у тепле місце.
5. Стежте, щоб насіння не пересихало.
6. Коли насіння проросте, його потрібно посіяти в лотки з ґрунтом, і залишити в теплому місці, поки не з’являться паростки. Насіння, що не зійшло, викинути. Потім можна пересадити розсаду в горщик.

Види та фото калли

Завдяки селекційній роботі сьогодні виведено багато різноманітних сортів, серед яких можна виділити кілька найпопулярніших.

Калла Елліотта

Декоративна культура, яка рясно цвіте. Покривало квітки досягає 15 см. Забарвлення контрастне: зовнішня частина зеленувато-жовта, а внутрішня – жовта. Серцеподібне листя має білі плями. Цей сорт любить добре освітлені підвіконня та регулярний полив.

Калла ефіопська

Вважається найпоширенішим видом. Листя м’ясисте, щільне і виростає до 45 см у довжину. Стебло із квіткою може досягати 1 метра. Суцвіття лійкоподібне, білого кольору з жовтуватим качаном, яке розширене на вершині.

Калла зандерська

Характерні великі темно-зелені серцеподібні листки і великі квіти, які зазвичай мають яскраві жовті качани (спаденці) на кінцях. Рослина відома своїм декоративним виглядом і високою стійкістю до різних умов вирощування. Калла може рости як у грунті, так і у воді. Вона може досягати висоти до 1,5 метра і вимагає рясного зволоження. Ця рослина досить проста в догляді.

Калла аметист

Характеризується фіалковим відтінком та вишуканим запахом, схожим на морський бриз. Досягає висоти від 60 до 120 см. Все залежить від того, за яких умов вирощується квітка. Квітами «Аметиста» було прийнято прикрашати будуари королів та придворних дам.

Хвороби та труднощі у догляді калли

Більшість захворювань рослини викликаються бактеріями або грибками, серед яких:

• Сіра гнилизна може поширитися на всі ділянки рослини. Виникає сірий наліт, спричинений грибком. Заразитися квітка може різними шляхами: через ґрунт, воду, вітер. При надмірній вологості повітря та ґрунту ризик ураження грибком зростає. Хвору рослину обробляють Вітароксом або іншими фунгіцидами. При цьому необхідно зробити провітрювання кімнати.
• Антракноз характеризується наявністю на листі плям коричневого кольору. Листя з часом засихає і тріскається. Їх потрібно прибирати, а рослину обробити фунгіцидом.
• Коренева гниль проявляється у вигляді в’янення калли. Якщо викопати рослину, то на бульбах можна побачити гниль. Виникає це захворювання внаслідок перезволоження ґрунту. Необхідно призупинити полив квітки або замінити грунт на менш вологий. Обробка фунгіцидом також потрібна.
• Бактеріальна гниль виникає внаслідок ураження культури бактеріями. Засобів боротьби з нею немає, тому квітку бажано утилізувати.

Чому не квітне калла?

1. Недостатнє освітлення. Квітка потребує достатньої кількості світла, якщо вона його не отримує, то можуть не розвинутись квіткові стебла.
2. Погане зволоження. Якщо рослина отримує недостатньо води, це може призвести до зневоднення.
3. Неправильний догляд. Наприклад, перевищення кількості добрива або замалий розмір горщика можуть призвести до затримки розвитку квіткових стебел.
4. Сезонність. Калла є сезонною рослиною, тому вона може не квітнути поза сезоном, навіть якщо рослині надаються всі необхідні умови.
5. Недостатня температура. Якщо температура надто низька, це може призвести до затримки розвитку.

Чому у калли жовтіє і сохне листя?

• перемерзання бульби
• нестача або надлишок поливу
• дефіцит важливих мікроелементів
• недостатньо вологе повітря у кімнаті

Догляд за каллами в домашніх умовах цілком доступний і не дуже трудомісткий. Дотримуючись нескладних правил вирощування, можна домогтися регулярного цвітіння, здорової зелені, і, як наслідок, прикраси будь-якого інтер’єру.

Кали: посадка і догляд у відкритому грунті і домашніх умовах

Рослина кала (лат. Calla), або Зантедескі (лат. Zantedeschia) – рід багаторічних рослин сімейства Ароїдні, або Аронніковие. Зростає квітка кала в сирих місцях Південної Америки і в Африці, від Нігерії до Танзанії. Є родичем такій рослині, як образки, або кала болотна, єдиного представника свого роду, ареал якого розташований в Північній півкулі. Зантедескі іноді називають Каллен ефіопської, або Ріхард. Назва «зантедескія» квітка отримав від німецького ботаніка Курта Шпренгеля, який назвав його на честь свого друга італійського ботаніка Джованні Зантедескі, але частіше за все Зантедескі все-таки називають просто Калле. Привабливість цієї рослини для квітникарів не тільки в дуже великих ефектних листі і в незвичайній формі квітки, але і в тому, що вирощувати каллу можна як в саду, так і вдома, в горщику.

Посадка і догляд за каллами

• Посадка: бульби висаджують на початку травня.
• Цвітіння: з червня до початку жовтня.
• Викопка: у вересні.
• Зберігання: в земляному комі в сухому приміщенні при температурі 5-7 ˚C.
• Освітлення: з ранку яскраве світло, після полудня – легка півтінь.
• Грунт: добре дренированная, родюча, pH від слабокислого до кислого.
• Полив: помірний, але регулярний, в посушливу пору рясний.
• Підживлення: добрива в грунт вносяться тільки при посадці.
• Розмноження: вегетативне, в залежності від виду – бульбами або діленням куща. Насіннєве розмноження неефективно і ненадійно.
• Шкідники: тля, трипси, капустянки, хрущі і дротяники.
• Хвороби: ризоктоніоз, коренева гниль, пеніціллез, пітіум, група бактерій Ервін.
• Властивості: рослина містить отруйні алкалоїди. Сік при попаданні на шкіру викликає роздратування, а при попаданні в організм – блювоту, заціпеніння і судоми.

Детально про вирощування кали читайте нижче

Квіти кали – особливості

Вирощування кали, як і будь-якого іншого рослини, передбачає дотримання правил агротехніки, основна особливість же цих квітів в тому, що їх вирощують і як садові кали – у дворах, і в квартирах, в горщиках, як кімнатні кали. Але загальні правила вирощування та догляду за каллами, де б вони не росли, все-таки є:

• кали вимагають дрібної посадки, тобто кореневища ледь присипають землею, щоб уникнути їх гниття;
• то, що дилетанти називають квіткою кали, насправді є кроющим листом або покривалом, яке обгортає початок суцвіття. Насправді квітки кали дрібні і непоказні, хоча дуже запашні;
• після посадки кала не сходить до тих пір, поки не сформує свою кореневу систему, тому не варто нервувати, якщо сходи не буде місяць;
• при викопуванні бульб будьте обережні: вони легко пошкоджуються;
• кала – живий барометр: на її покривалі і кінчиках листя перед дощем з’являються крапельки води, як сльози;
• горщик для кали, особливо ефіопської, кращий пористий, щоб могла випаровуватися зайва волога. Крім того, кала ефіопська любить усамітнення і не терпить сусідів у власному горщику;
• кожна квітка кали цвіте близько місяця;
• час від часу верхній шар в горщику кали слід обережно прибирати, намагаючись не пошкодити коріння, і замінювати його свіжим живильним субстратом.

Вирощування садової кали

Кали настільки прикрашають сад своїми величними квітами, що багато квітникарі з задоволенням вирощують їх в своєму господарстві. Полянки, де ростуть кали, виглядають як арабська орнаментальний розпис: кореневища щорічно дають молоду поросль листя, а серед неї підносяться елегантні стріли-квітконоси .

Воліють кали відкриті просторі ділянки і родючі грунти, але бажано затінювати їх в найгарячіші денні години: на пекучому сонці листя в’януть, згоряють і засихають, тому важливо, щоб поруч росли кущі або дерева, які в післяобідній час дадуть Каллам рятівну тінь. Грунт повинна бути кисла або хоча б слабокислая, потрібно хороший дренаж, тому що застій води в коренях згубний для рослини.

Оптимальний склад грунту для кали: земля, пісок, торф і листовий перегній в рівних пропорціях.

Посадка кали і догляд в саду

Посадка кали навесні

Висаджують садові кали на початку травня. Попередньо посадковий матеріал витримують півгодини в розчині марганцівки, потім уважно оглядають і, в міру необхідності, вирізають підгнилі місця до здорових тканин, а ранки змащують зеленкою. У грунт на ділянці вносять комплексне мінеральне добриво з розрахунку 30-40 г на 1 м², ділянку перекопують. Потім бульби занурюють в підготовлені лунки на глибину 5-10 см на відстані 30-40 см одна від одної (в залежності від розміру цибулини), закопують, а місце посадки добре поливають.

Як в саду виростити канни – з ефектними квітами і листям

У кали, якщо пам’ятаєте, є особливість: вона не сходить, поки не сформує підземну частину, так що, якщо вам пощастить, ви побачите паростки тижні через дві, а якщо пощастить не дуже, то через місяць. Не впадайте у відчай і не намагайтеся розкопати лунку і подивитися, на якому етапі процес. Перші два тижні кали не поливати: досить поливу після посадки.

Є спосіб підготувати каллу до посадки у відкритий грунт: в кінці березня або початку квітня висадіть бульби кали в невеликі горщики на глибину 2-3 см в спеціальну землю для розсади або в прокаленную протягом сорока хвилин в духовці грунт. Поливайте 1-2 рази в тиждень, а за тиждень до пересадки в грунт починайте ненадовго відкривати кватирку для загартовування рослини. Пересадка кали у відкритий грунт здійснюється разом із земляною грудкою.

Посадка кали восени

Посадка кали восени не здійснюється.

Догляд за Калла садової

Як доглядати за Каллен? Виявляється, дуже просто. Полив кали з подальшим розпушуванням – все, що потрібно для її нормального росту. Поливати рослини потрібно помірно, але регулярно, збільшуючи кількість води під час поливу в спекотне, посушливе літо.

Після кожного поливу слід злегка розпушити землю навколо рослин.

Якщо ви внесли в ґрунт комплексні добрива під час посадки, то подальша підгодівля кали вам не знадобиться, іноді тільки, якщо грунт на ділянці з каллами недостатньо кисла, полийте її водою, підкисленою лимонною кислотою або оцтом.

Калла в домашніх умовах

Вигонка домашньої кали

Домашня кала вирощується при температурі 22-25 ºC в літню пору, а в зимовий – при температурі не нижче 14 ºC. Місце для рослини повинно бути добре освітленим, але прітененним від прямих сонячних пообідніх променів і захищеним від протягів. Грунт для домашньої кали повинна мати кислотність приблизно ph 6-6, в живильний грунт непогано б додати мох-сфагнум або торф з тирсою. Бульба для вигонки кали повинен бути діаметром близько 6 см, його висаджують опуклою стороною вниз в ємність не менше 25 см діаметром, глибина посадки – 5 см. Після посадки бульби грунт потрібно пролити розчином фунгіциду.

Догляд за Калла в домашніх умовах

Догляд за домашньою Каллен не складніше, ніж за садової. Поливати посаджений бульба потрібно обережно, щоб він не згнив, так і не прорісши. Якщо ви хочете отримати раннє цвітіння кали і максимально яскраве забарвлення покривала, то можна вдатися до таких хитрощів: на ніч температуру для кали знижують до 16 ºC, а вдень забезпечують максимально яскраве освітлення, але без прямих сонячних променів, причому, якщо вигонка відбувається в зимовий час, каллу доведеться досвечивать люмінесцентними лампами таким чином, щоб світловий день для неї тривав не менше 10 годин.

Як доглядати за гиппеаструмом, щоб він рясно цвів

Удобрюють каллу збалансованим рідким добривом, таким, наприклад, як Кемира-люкс. Вносять підгодівлю в грунт разом з водою при кожному п’ятому поливі рослини.

розмноження кали

Розмножується кала насінням (цей спосіб ненадійний, та й результату доведеться чекати дуже довго), бульбами і діленням куща. Розмноження кали діленням куща проводиться так: восени при викопуванні відокремлюють син кали з частиною кореневища і пересаджують його в горщик з земляної суміші, а навесні пересаджують у відкритий грунт. Якщо діленням куща розмножується тільки кала ефіопська і її сорти, то інші кали розмножуються бульбами: восени бульби викопуються, зберігаються цілу зиму, а навесні висаджуються у відкритий грунт.

Кали після цвітіння

Догляд за бульбовими каллами і каллами кореневищними має відмінності. У кали ефіопської, кореневищні, період спокою настає в саму спеку – в цей час зростання сповільнюється, потім припиняється, кала жовтіє . В цей час полив слід зменшити, а рослина винести на балкон або в сад на добре освітлене місце, де його не дістануть краплі дощу. У першій половині липня рослина дістають з горщика, видаляють все старе листя і нащадки і пересаджують в горщик з новою поживною сумішшю, поміщають в світле місце і починають поливати і підгодовувати каллу, готуючи її до наступного цвітіння. Ось такий цикл у Кореневищні горшечной кали.

Садова кала залишається на ділянці до осені, у вересні кореневища викопуються і зберігаються із земляною грудкою в сухому прохолодному приміщенні при помірному нечастому поливі.

У бульбових калл після цвітіння покривала поступово зеленіють і никнуть, листя жовтіє і сохне. Садові бульбові кали обережно викопують в третій декаді вересня, намагаючись не пошкодити бульби, звільняють від ґрунту, промивають і тримають пару тижнів при температурі 5-10 ºC, чекаючи, поки корисні поживні речовини перейдуть з листя в бульби. Після цього відмерлі листя легко видаляються.

Зберігання кали взимку

У наших широтах кали в грунті на зиму не залишають. Коли листя відімруть, їх видаляють, бульби добре промивають, тримають 30 хвилин в розчині марганцівки , Знову промивають і кладуть в темне сухе місце для сушіння, потім зберігають бульби, упаковані в паперові пакети, при температурі 5-7 ºC: в міській квартирі для цього підходять овочеві ящики в холодильнику.

Кореневища ефіопської кали, якщо у вас немає можливості після викопування тримати її в прохолодному приміщенні, злегка підсушують і, обрізавши листя, зберігають так само, як і бульби.

Не забувайте щотижня перевіряти, як почувають себе бульби і кореневища кали: не почали вони підсихати і кривитися від занадто теплою температурою або, навпаки, підгнивати від підвищеної вологості.

Якщо ви вирощували каллу в горщику, то на період спокою її можна з горщика не виймати, а просто винести на прохолодну веранду або лоджію. Якщо ви, не давши вашої красуні пару місяців відпочити, будете продовжувати полив і всіляко провокувати подальше зростання, ви можете виснажити каллу і вона не зацвіте.

Види і сорти кали

В роду всього вісім видів калл, але в культурі вирощуються тільки три, вони ж і послужили матеріалом для селекціонерів у виведенні різних сортів:

Калла ефіопська (Calla aethiopica)

Це високі білі кали (квітконоси – до метра і більше у висоту), підземна частина являє собою кореневище, а не цибулину, як у інших видів. Ефіопська калу вологолюбна, свої великі, блискучі зелене листя вона не скидає навіть в період спокою. Найпопулярніші сорти:

• Nicolai – довжина цветоноса – до півтора метрів, листя темно-зелені, стрілоподібні, черешки довгі. Покривало знизу і зовні зелене, діаметр 8-12 см;
• Перли – низькорослий сорт, висота до півметра, підходить для вирощування в горщиках;
• Schone Zweibruckerin – довжина квітконоса до 1 м, листя серцеподібні, світлі, низ покривала темно-зелений, діаметр верхньої частини – 10-15 см;
• Зелена богиня – рідкісної краси величні зелені кали, що досягають у висоту 90см.

Калла Ремане (Calla rehmannii)

Це невисока кала (до 70 см у висоту) з покривалом рожевого кольору (бузково-бордового або червоно-рожевого) і вузькими зеленими листками. Підземна частина рослини – бульба, схожий на бульбу бегонії або глоксинії. Восени втрачає листя і вимагає спокою в зимовий час. Популярні сорти:

• Хамелеон – невисока кала, що вирощується як в горщику, так і в саду, покривало персикового кольору з золотими переливами;
• Вечір – атласна чорно-лілова кала;
• Індійське літо – кала червона, з гранатовим відтінком.

Калла Еліотта (Calla elliottiana)

Це кала з великими зеленими краплистими листям серцеподібної форми. Покривало зовні жовто-зелене, а зсередини – жовте. У висоту досягає 50 см. Сорти:

• Жовтий куточок – сонячно-жовті покривала квіток, соковито-зелені великі листи в світло-жовту Крапін.
• Вермеер – злегка хвилясте покривало квітки мармуровобілі біле зовні, а всередині бузково-вишневе, що переходить в глибокий темно-фіолетовий колір, листя темно-зелені з білим крапом;
• Чорноока красуня – кремово-вершкове покривало з легким лимонним відтінком, листя, як і у інших сортів цього виду, плямисті.

Інші види кали, що ростуть у природі: кала білопятнистими (Calla albomaculata), кала радісна (Calla jucunda), кала запашна (Calla odorata), (Calla pentlandii), кала потужна (Calla valida).

Після цієї статті зазвичай читають

Як вирощувати калли

Калли – вишукані декоративні рослини, які вирізняються своєю непримхливістю і витривалістю. Калли можна вирощувати в горщиках вдома або на вулиці, висаджувати у відкритий ґрунт. Додамо до цього довге цвітіння, велике декоративне листя і тіньовитривалість і в результаті отримуємо майже універсальну рослину для дачної ділянки. У цій статті ми розповімо, як вирощувати кали.

Увага! Калли отруйні! При потраплянні на шкіру сік калл викликає подразнення і дерматит. Вживання будь-якої частини рослини в їжу може спричинити цілу низку неприємних наслідків – від набряків до частого серцебиття і судом. Тож працювати з каллами потрібно у гумових рукавчиках.

Якого кольору бувають калли

Білі калли часті гості на святах, особливо на весіллях. Цей колір став настільки звичним, що не всі навіть знають, що кольорова гамма цієї квітки насправді досить багата. Жовті, помаранчеві, червоні, рожеві, фіолетові і навіть чорні і різнокольорові – усе це також про калли, які можуть стати гармонійною складовою будь-якої клумби і букету.

Коли садити калли

У відкритий ґрунт калли садять навесні, після того, як мине небезпека заморозків. У холодному кліматі краще дочекатися, поки ґрунт прогріється щонайменше до 18 градусів тепла. Щоб добитися більш раннього цвітіння, бульбокорені калл можна посадити в горщики у приміщенні приблизно за місяць до того, як висадити їх у відкритий ґрунт.

Цвітуть калли від 6 до 12 тижнів з кінця весни і до кінця літа, залежно від сорту.

Осіння посадка калл годиться для теплиць, південних регіонів і вирощування у приміщенні.

Де посадити калли

Сонячні місцини, де сонце не буває опівдні – найкращий варіант для посадки калли. Калла тіньовитривала рослина, але для цвітіння їй потрібно багато сонця. У тіні калла теж почуватиме себе добре, розів’є красиве листя і сформує пишний кущ, але може не зацвісти. А прямі сонячні промені опівдні можуть призвести до опіку листя. Тож доводиться шукати компроміс.

Для оптимального росту каллам потрібен злегка піщаний і багатий поживними речовинами ґрунт. Втім, суглинок і важкий глинистий ґрунт також підходять, тим більше, що розбавити їх піском не так складно. Може рости на дуже кислих, кислих та нейтральних ґрунтах.

Залежно від сорту калли виростають від 30 до 60 см у висоту. Це робить їх чудовим вибором для передньої або середньої частини клумби.

Цікаві факти про калли. Давні римляни не довго мудрували з назвою і назвали рослини цього виду «калла» – що дослівно означає «красива». Ця ж назва перекочувала і в наукову ботанічну літературу Європи. Міфологічними родичками калли за назвою є німфа Калліпсо і муза Калліопа.

Як посадити калли

Бульби калли не слід заглиблювати надто сильно в землю. Достатньо 7-10 см посадкової лунки. Але щоб покращити ґрунт, варто зробити більшу ямку і додати туди суміш компосту з піском (4:1). Бульби заглиблюють на 2-3 см в землю, бруньками догори, легенько ущільнюють ґрунт і помірно поливають.

Бульби калли розташовують на відстані 15-20 см одна від одної, якщо висаджуєте кілька цибулин, і на відстані 30-40 см від інших рослин. Якщо садити в горщики, посадіть 2-3 бульби на 25-сантиметровий горщик або по одній на 15-сантиметровий.

Як поливати калли

У природному середовищі калли ростуть вздовж берегів річок і на болотах. Тож і на дачній ділянці калли потребують багато води. Але не завжди. Зокрема, перші кілька днів після посадки полив має бути помірним. А після цвітіння калли взагалі мають фазу спокою, в якій рослина не потребує поливу. Однак в інші періоди не можна допускати пересихання коріння.

Як зберігати калли взимку

В Україні калли вирощують переважно як однорічні рослини, проте на півдні країни вони можуть перезимувати. Але їх бажано прикрити мульчею на зиму – все ж таки рослина родом з Африки, а несподівані заморозки у нас ще ніхто не відміняв.

В інших регіонах країни бульби калли на зиму доведеться викопувати. Для цього після перших заморозків, коли листя стане коричневим, рослину обрізають на рівні 2-5 см, цибулини миють і дають підсохнути 2-3 дні за температури 20-25 градусів тепла.

Можна також викопати бульби відразу після пожовтіння листя і дати йому повністю висохнути.

Варто наголосити, що обов’язково слід дочекатися, доки листя повністю всохне перед тим, як відділяти його від бульб, бо надто рання обрізка погано вплине на зберігання.

Після цього бульби поміщають в картонні або дерев’яні ящики і відправляють на зберігання у темне прохолодне приміщення. Підійде підвал з температурою 3-7 градусів тепла.

Звісно, вищенаписане стосується калл у відкритому ґрунті. Домашнім рослинам на зиму скорочують полив, також не забудьте перенести калли в горщиках з відкритих альтанок і балконів.

Якщо рослин небагато, на зиму можна просто пересадити калли у горщики і занести їх у приміщення.

Як розмножувати калли

Калли можна розмножувати насінням, живцюванням і поділом бульби. Останній варіант найбільш оптимальний, оскільки квіти після такого поділу можна отримати вже в перший рік посадки.

Бульби з бруньками відділяють одна від одної гострим ножем. Цю операцію можна проводити як перед закладанням бульб калли на зберігання, так і перед посадкою. Бульба розміром від 3 см вже здатна дати квіти в новому сезоні, але врахуйте, що сам кущ не буде надто пишним. Після розділення місця зрізу варто обробити розчином марганцівки або протруйником Максим.

Цікавий факт про калли. Європейські народні назви калли не пов’язані з красою квітки, як давньоримські, але більш практичні і побутові. Зокрема, її називають «зміїний корінь» – бо здавна коріння використовувалося для виготовлення настоянок проти зміїних укусів. Це доволі іронічно, враховуючи отруйність самої рослини. Ще одна назва – «драконів корінь». Вершина приземлено-побутового неймінгу з Німеччини – «свиняче вухо».

Чому не цвіте калла

Причин може бути кілька. Це вже згадана недостатність світла, надмірний полив у період спокою, нестача поливу в інші періоди, неправильне застосування добрив, шкідники, нестача місця.

У горщиках кала часто не цвіте через те, що їй елементарно не вистачає місця, а відтак і поживних речовин. На одну бульбу потрібно щонайменше 15-сантиметровий горщик глибиною 20 см.

Надмірний полив у період спокою призводить до того, що рослина не споживає поживні речовини з ґрунту, а просто лежить у надто вологому середовищі, що призводить до гниття бульб. Тож калла у новому сезоні витрачатиме енергію не на розвиток, а на лікування і відновлення кореневої системи.

Азот вкрай необхідний рослинам для формування зеленої маси. Але його надлишок призводить до того, що рослина на певний час «забуде» про інші свої функції. Тож якщо листя виглядає здоровим, для підживлення і цвітіння слід застосовувати лише фосфорно-калійні добрива.

Чим обприскувати каллу від шкідників

Найбільшої шкоди каллам завдають сисні шкідники. Це, зокрема, попелиця, павутинний кліщ і трипси. Вони висмоктують сік з листя калли, чим не лише завдають шкоди декоративності, а й примушують рослину спрямовувати усі сили на відновлення зеленої маси. Для боротьби з ними краще за все превентивно обробити рослини відповідними препаратами, адже їх запізнє виявлення може зіпсувати весь сезон цвітіння. Наприклад, підійдуть Прованто Отек, Енжіо.

Калли в букеті

Популярність калл у букетах пояснюється не лише їхньою красотою. Калли мають чи не найдовшу серед інших квітів тривалість життя у букеті – до 2 тижнів. Щоб вони довго не в’янули, квітконоси не зрізують, а обережно витягають з рослини.

Придбати цибулини калли онлайн з доставкою можна у нашому інтернет-магазині. Відвантаження у день замовлення.