Зимородок

зимородок (Coraciiformes), є одним з найбільш колоритних і цікавих птахів. Зимородки широко розповсюджені, на півночі стають менш поширеними, однак, після деяких занепадів у минулому столітті, в даний час вони збільшують свій ареал в деяких країнах.

Зимородки зустрічаються в спокійних або повільно течучих водах, таких як озера, канали та річки в низинах. Взимку деякі особини переселяються до лиманів і узбережжя. Вони можуть час від часу відвідувати садові водойми відповідних розмірів.

Ця дорогоцінна тварина має прекрасне оперення. Багато хто вважає зимородок найкрасивішим птахом.

Характеристика

Зимородок має довжину від 17 до 19 сантиметрів, важить від 34 до 46 грамів і має розмах крил 25 сантиметрів. Дзьоб має довжину близько 4 сантиметрів і загострений. Зимородки мають короткі помаранчеві ніжки, вони дуже яскраво забарвлені. Крила у них синьо-зелені, а верхівки, крупи та хвіст яскраво-блакитні. Їхня нижня частина яскраво-помаранчева, а у них під дзьобом, на горлі, є маленький білий нагрудник.

Голова зимородка блакитна з помаранчевими позначками перед і за очима птахів і білою позначкою по обидва боки голови. Ці яскраві та красиві кольори найяскравіші, коли птах летить.

Самці та самки майже однакові, за винятком помаранчевого забарвлення з чорним кінчиком на нижній стороні дзьоба/щелепи самки. Пташенята за зовнішнім виглядом схожі на дорослих особин, однак у них тьмяніша та зелена верхня частина, блідіша нижня частина, чорна купюра і спочатку чорні ніжки.

У них дуже гострий зір. Зимородок має монокулярний зір (при якому кожне око використовується окремо) у повітрі та бінокулярний зір (при якому обидва ока використовуються разом) у воді. Підводний зір не такий різкий, як у повітрі, проте здатність судити про відстань рухомої здобичі важливіша за чіткість зображення.

У них немає якоїсь конкретної пісні, однак вони озвучують, використовуючи строгий звук із звуками “tsee” або “tsee-tsee”. Його льотний дзвінок – це короткий високий свист, щічка, повторений два-три рази. Занепокоєні птахи видають різкий звук, що звучить, і пташенята пронизливим звуком закликають до їжі.

Поведінка

Це дуже територіально. Оскільки ви повинні їсти близько 60% ваги свого тіла щодня, контроль за належним відрізком річки є дуже важливим. Більшу частину року він одинокий, відпочиваючи сам на важкому покриві. Якщо на їх територію потрапляє інший зимородок, можуть відбуватися бійки. Один птах хапається за дзьоб іншого і намагається утримати його під водою. Пари формуються восени, але кожен птах зберігає окрему територію, як правило, довжиною не менше 1 кілометра.

Середовище існування

У помірних регіонах населяє струмки та річки та чисті, повільно текучі озера з добре вегетованими берегами. Зимородок часто зустрічається в заростях і кущах з звисаючими гілками поблизу мілководді відкритої води, в якій він полює. Взимку зимородок більш прибережний, часто харчується в лиманах або гаванях і вздовж скелястих берегів.

Поширення

Ми можемо знайти мартин майже в будь-якій точці світу.

Міграція

Вони відомі своїми міграціями на великі відстані. На більшій частині району розмноження відкрита вода доступна навіть взимку, тому зимородки можуть залишатися цілий рік. Зимородки розмножуються на північ, аж до півночі Аляски та Канади, і ці птахи мігрують на південь взимку.

З популяцій, які мігрують, чоловіки, здається, подорожують на менші відстані, ніж жінки.

Годування

Дієта зимородка базується на водних комах, таких як личинки бабок та водні жуки, а також на дрібних рибках, норах, дрібних тарганах та форелі. Близько 60% їжі – це риба. Взимку вони харчуються ракоподібними, в тому числі прісноводними креветками. Полює з окуня на висоті від 1 до 2 метрів над водою, на гілці, стовпі чи березі річки дзьобом, спрямованим вниз, під час пошуку здобичі.

При виявленні їжі для вимірювання відстані птах хитає головою і різко пірнає вниз, щоб схопити здобич, як правило, не більше ніж на 10 дюймів нижче поверхні води.

Крила розкриваються під водою, а відкриті очі захищає прозора третя повіка. Птах піднімає купюру спочатку з поверхні і летить назад до свого окуня. На окуні рибу підлаштовують доти, доки її не тримають близько до хвоста і кілька разів ударяють по окуню. Після смерті рибу ковтають спочатку головою. Кілька разів на день невелика сірувата гранула риб’ячих кісток та іншого неперетравного сміття відригується.

Прекрасний зимородок зі своїм обідом.

Хижаки

До хижаків-зимородків належать яструби, ссавці та змії. Коли ви підозрюєте зловмисника на вашій території, ви можете сісти на окуня і піднімати тіло вгору-вниз з піднятим гребеням, або летіти туди-сюди з води, голосно гуркочучи, поки зловмисник не піде. Якщо йому загрожує, він може кричати, розправляти крила і піднімати пляму білого пір’я біля кожного ока.

Розмноження

Сватання зимородок відбувається навесні. Самець підійде до самки з рибою в дзьобі. Він потримає його так, щоб голова риби була звернена назовні, і спробує нагодувати нею самку. Якщо він невдалий, він просто сам з’їсть рибу. Можливо, вам доведеться повторити цю поведінку годування деякий час, перш ніж відбудеться спаровування. Вони роблять нори на берегах піщаних річок. Нора складається з горизонтального тунелю з гніздовою камерою на кінці і, як правило, має довжину приблизно один метр.

Самка відкладає від 5 до 7 блискучих білих яєць, але іноді відкладає до 10 яєць. Яйця мають в середньому 1,9 сантиметра в ширину, 2,2 сантиметра в довжину і важать близько 4,3 грама, з яких 50% – шкаралупа. Самець і самка ділять роботу інкубації яєць близько 20 днів. Обидва вилуплюються вдень, однак, лише самка зимородок робить це вночі. Яйця вилуплюються через 19-20 днів, а молодняк залишається в гнізді ще 24-25 днів, іноді довше. Як тільки вони стануть досить великими, молоді птахи прийдуть до входу в нору, щоб їх нагодувати. За один сезон можна виростити двох-трьох інкубаторів.

Під час сезону розмноження їх часто можна побачити на полюванні навколо глибоких ставків, що утворюються у вигинах річок. Ці місця багаті молодою рибою, якою зимородки годують своїх дитинчат. Голодний зимородок може вимагати від батьків більше 100 риб на день.

Перші дні для молодих зимородків найнебезпечніші. Приблизно через чотири дні після виходу з гнізд пташенята вперше пірнають у воду, щоб знайти здобич. На жаль, тих, хто до того часу не навчився ловити рибу, можна затопити і втопити. Приблизно половина виживає більше тижня-двох.

Дуже мало птахів живуть більше одного періоду розмноження. Найстарішому зимородку в історії було 21 рік.

Стан збереження

Зимородок дуже чутливий до холоду, і особливо сувора зима може серйозно зменшити популяцію цих дрібних птахів. З-за цього популяції зимородків сильно коливаються. Однак їх немає у Червоному списку МСОП.

Вступ: розуміння зимородка

Зимородки є одними з найчарівніших і найяскравіших птахів у світі. Вони відомі своєю унікальною зовнішністю, поведінкою та середовищем проживання. Ці птахи зустрічаються в різних частинах світу, включаючи Африку, Азію, Європу та Америку. Зимородки — це в основному водоплавні птахи, і вони проводять більшу частину свого часу, полюючи на рибу поблизу водойм, таких як річки, озера та океани. Вони також відомі своїм гострим дзьобом, яким вони ловлять і вбивають свою жертву.

Різноманітність зимородків

Зимородки — різноманітна група птахів, у світі налічується понад 90 видів. Їх поділяють на три родини: річкові зимородки, деревні зимородки та водяні зимородки. Кожна родина має свої унікальні характеристики, такі як середовище проживання, поведінка та звички в харчуванні. Деякі з найпоширеніших зимородків включають поясний зимородок, строкатий зимородок і звичайний зимородок.

Що таке зимородок?

Зимородок — птах малого або середнього розміру, який належить до загону гостроподібних. Вони відомі своїм яскраво забарвленим оперенням, гострими дзьобами та короткими ногами. Зимородки — це в основному водні птахи, і вони зустрічаються поблизу водойм, таких як річки, озера та океани. Вони м’ясоїдні і харчуються рибою, комахами та іншими дрібними тваринами.

Критерії вимірювання розміру птахів

Розмір птиці зазвичай вимірюється за двома критеріями: довжиною та вагою. Довжина вимірюється від кінчика дзьоба до кінця хвоста, тоді як вага вимірюється в грамах або унціях.

Найбільший у світі зимородок за довжиною

Найбільшим зимородком у світі за довжиною є гігантський зимородок (Megaceryle maxima). Цей птах може виростати до 45 см (18 дюймів) у довжину від кінчика дзьоба до кінця хвоста. Він зустрічається в Африці на південь від Сахари і в основному харчується рибою, крабами та іншими дрібними водними тваринами.

Найбільший у світі зимородок за вагою

Найбільшим зимородком у світі за вагою є кукабарра (Dacelo novaeguineae). Цей птах може важити до 500 грамів (18 унцій) і зустрічається в Австралії та Новій Гвінеї. Це не справжній зимородок, але живиться рибою та іншими дрібними тваринами поблизу водойм.

Середовище існування та ареал найбільшого в світі зимородка

Гігантський зимородок зустрічається в Африці на південь від Сахари, від Сенегалу до Ефіопії та на південь до Південної Африки. Воліє жити біля великих річок, озер та інших водойм. Цей птах також зустрічається в лісистих районах і саванах.

Поведінка розмноження найбільшого в світі зимородка

Гігантський зимородок – моногамний птах, і він утворює парний зв’язок, який триває кілька років. Він будує своє гніздо в дуплі дерева поблизу водойм, і самець, і самка по черзі висиджують яйця та годують дитинчат.

Дієта та харчові звички найбільшого в світі зимородка

Харчується гігантський зимородок переважно рибою, крабами та іншими дрібними водними тваринами. Він сідає на гілку біля води і пірнає у воду, щоб зловити здобич. Його гострий дзьоб і міцні щелепи дозволяють йому швидко зловити і вбити свою жертву.

Загрози для найбільшого в світі зимородка

Гігантському зимородку загрожує втрата середовища проживання, забруднення та надмірний вилов риби. Ці фактори зменшили доступність їжі та місць гніздування, що призвело до зменшення їх популяції.

Зусилля щодо збереження найбільшого в світі зимородка

Зусилля щодо збереження гігантського зимородка включають відновлення середовища існування, захист місць гніздування та освітні програми для підвищення обізнаності про важливість цих птахів. Деякі організації також працюють над зменшенням забруднення та надмірного вилову в районах, де живуть ці птахи.

Висновок: Величність найбільшого в світі зимородка

Величезний зимородок — величний птах, який водиться в Африці на південь від Сахари. Це найбільший зимородок у світі за довжиною, який харчується в основному рибою, крабами та іншими дрібними водними тваринами. Гігантському зимородку загрожує втрата середовища існування, забруднення та надмірний вилов риби, але вживаються заходи щодо збереження цих прекрасних птахів.

Зимородок

Одной из самых красивых птиц, обитающих на территории Европы, считается зимородок, которого еще называют европейским колибри.

На самом деле, это не так далеко от истины, поскольку и колибри и зимородки достаточно красиво выглядят в воздухе. Если верить библейской легенде, то зимородок обрел столь яркую расцветку оперения после библейского потопа. Когда Ной выпустил птицу, то она поднялась в воздух на такую высоту, что в окрасе ее оперения появился цвет неба, а лучи солнца обожгли ее грудку, и грудка приобрела красный цвет.

Зимородок: описание

Первые сведения об этих птицах до наших дней дошли с далеких времен, которые датируются 2-м веком до нашей эры. Поскольку эти пернатые считаются неприхотливыми птицами и устойчивыми против низких температур окружающей среды, то их ареал обитания распространяется на достаточно обширные территории.

Семейство зимородков состоит из многочисленного отряда пернатых. В семейство входит семь полноценных видов, которые отличаются между собой ареалом обитания, размерами, а также окрасом оперения.

Зимородки как птицы имеют некоторые отличия, по сравнению с другими видами:

• Небольшим весом.
• Удлиненным клювом, с помощью которого птица ловит рыбу.
• Сравнительно короткими хвостом и крыльями.
• Ярким окрасом оперения.
• Сравнительно длительным периодом продолжительности жизни.
• Короткими и достаточно слабыми конечностями, которые никак не предназначены для перемещения по земле и по веткам деревьев.

Независимо от половой принадлежности, у этих птиц практически одинаковая расцветка оперения, хотя самцы значительно крупнее по сравнению с самками. Оперение этих птиц не отличается яркостью, так как покрыто тонким слоем жира, который защищает перья птицы от намокания. Несмотря на это, в ярких лучах солнца, зимородки приобретают весьма яркий окрас оперения.

Интересно знать! Красный цвет оперения зимородков связан с наличием у них редкого пигмента каротиноида. Наличие пигмента обеспечивает птице характерный металлический отлив.

Зимородки предпочитают обитать в условиях, в которых нет шума и суеты, поэтому предпочитают уединенный образ жизни. Это птицы, которые избегают соседства с человеком, поэтому предпочитают не селиться рядом с поселениями людей. Зимородки не отличаются уникальными голосовыми данными, поэтому издают звуки, имеющие сходство с примитивным воробьиным чириканьем, поэтому для человеческого слуха эти звуки не слишком приятные.

Внешний вид и особенности

Внешний вид зимородков в основном зависит от их разновидности.

Специалисты определили зимородков в шесть отдельных видов:

Обыкновенный зимородок (Alcedo atthis)

Этот вид считается наиболее распространенным, поэтому человек чаще всего встречается с зимородком обыкновенным. Ареал обитания связан с обширными территориями, распространяющимися от севера Африканского континента до северо-западных регионов России. Эти пернатые для своей жизнедеятельности выбирают береговые территории больших рек. В наше время ареал обитания этих птиц заметно сокращается, так как человек активно внедряется в живую природу.

Полосатогрудый зимородок (Alcedo euryzona)

Представляют теплолюбивый вид, который обитает на Азиатской части Евразийского континента, а также на некоторых тропических островах. Характеризуются несколько большими размерами, так как взрослые особи вырастают в длину до 16см. Отличительная особенность – наличие на груди яркой синей полосы.

Большой голубой зимородок (Alcedo hercules)

Это самые большие представители семейства зимородков, поскольку размеры взрослых особей достигают величины 22-х сантиметров. По сравнению с зимородками обыкновенными, имеют не только большие размеры, но и более яркий окрас оперения. Окрас птицы не просто синий, а ярко-голубой, как цвет безоблачного неба. Ареал обитания ограничен территориями подножия гималайских гор, а также южными провинциями Китая.

Бирюзовый зимородок (Alcedo quadribrachys)

Также теплолюбивый вид, который встречается в пределах Африканского континента. Основной ареал обитания связан с бассейнами таких рек, как Нил и Лимпопо. Из названия можно понять, что основной окрас оперения этого вида соответствует бирюзовому оттенку, при этом область горла белая. Эта разновидность способна переживать засуху, при этом может ловить даже небольших водных змей.

Синеухий зимородок (Alcedo meninting)

Ареал обитания синеухих зимородков распространяется на страны Азии. Характеризуются небольшими размерами и удивительной подвижностью. От этих пернатых не могут спастись самые проворные мальки. Отличается вид наличием синего оперения в области головы, а также оранжевым брюшком.

Кобальтовый зимородок (Alcedo semitorquata)

Встречаются в непролазных джунглях Южной Америки. Цвет оперения темно-кобальтовый. Он позволяет маскироваться птице на фоне медленных полноводных рек.

Есть смысл говорить о том, что семейство зимородков обитает на весьма обширных территориях, включающих различные биотопы.

Где обитает зимородок

В зависимости от видовой принадлежности, этих пернатых можно встретить на просторах Евразийского континента, Африканского континента, а также в южной Америке. Кроме этого зимородки гнездятся в пределах экзотического индонезийского архипелага, на островах Карибского моря, а также на территории Новой Зеландии.

Зимородки встречаются даже на территории России, несмотря на достаточно суровый климат. В окрестностях некоторых сибирских городов обитает несколько десятков тысяч пар зимородков, а самое северное гнездование связано с устьем реки Ангара. Встречаются зимородки также на границе с Казахстаном.

Наиболее многочисленные популяции зарегистрированы на территории Италии, а точнее в ее северных регионах. В 2017 году общее количество зимородков оценивалось в 100 Россия занимает второе место по распространению на своей территории зимородков. тыс. особей. В последнее время немногочисленные группы птиц замечены на территории Крыма и на Кубани. Специалисты утверждают, что это связано с естественными процессами миграции, поэтому не исключено, что численность зимородков на территории России будет увеличиваться.

Ситуация прогнозировано считается неблагополучной, поскольку зимородки не гнездятся где придется, а выбирают для этого подходящие места. Для своей жизнедеятельности пернатые выбирают места, расположенные рядом с водоемами, имеющими проточную воду, а также высокие песчаные или глинистые берега. Важно, чтобы течение было медленным. Птица не любит любого вида соседства, в том числе соседства с другими видами птиц. Подобных условий обитания становится с каждым годом все меньше, поэтому численность зимородков сокращается.

Чем питается зимородок

Питаются зимородки как для пернатых весьма необычной пищей. Они питаются всем, что водится в водоемах.

В основном рацион питания состоит из мелкой рыбы. Кроме нее в рационе питания присутствуют:

• Головастики и мелкие лягушки.
• Водяные змеи.
• Моллюски небольших размеров.
• Креветки.
• Различные водные насекомые.

Зимородки не просто ловят водных обитателей с поверхности воды, но прекрасно себя чувствуют в толще воды, передвигаясь под водой с немалой скоростью. Охотится зимородок по такой схеме. Птица прячется в кронах растительности на берегу водоема, при этом она может сидеть так неподвижно несколько десятков минут подряд.

Когда добыча оказывается в пределах атаки зимородка, он мгновенно падает в воду и хватает ее. После этого птица выныривает и глотает добычу, но перед этим зимородок обязательно ее умерщвляет. Живую добычу птица есть не будет.

Хотя птичка и не отличается внушительными размерами, за один день охоты она съедает больше десятка рыбок и другой водной живности. Когда самцу приходится кормить самку в гнезде, а также свое потомство, то объемы пойманной добычи увеличиваются в полтора раза. В этот период зимородок вылавливает рыбы больше, чем весит сам. Очень важный факт заключается в том, что эти пернатые не станут питаться тем, что предложит им человек, так как отдают предпочтение только тем объектам пропитания, которые рыба поймает сама. Другими словами, находясь в неволе, зимородок обязательно погибнет.

Характер и образ жизни

Зимородки представляют один из немногих видов пернатых, которые комфортно себя чувствуют как в воздухе, так и на земле, так и в воде. На земле в норах эти птицы выводят свое потомство, в воде они находят для себя пропитание, а в воздухе они чувствуют себя как рыба в воде, творя настоящие чудеса пилотажа.

Зимородки предпочитают обитать обособленно, даже по отношению к своим сородичам. Если ласточки обустраивают свои гнезда рядом друг с другом, то гнезда зимородков расположены на удалении полкилометра друг от друга, а чаще всего это расстояние достигает одного километра.

Если на территорию, которую контролирует зимородок, залетает другая птица, она тут же атакуется зимородком, так как считается врагом. Особенно агрессивными зимородки становятся весной, когда они воюют между собой за право владения территорией, а также за самые удобные норки.

Зимородки не относятся к категории чистоплотных птиц, поэтому места обитания легко определить по зловонию, которое исходит даже из его норки. Они не выносят наружу помета своих птенцов. А пищу, которая не переваривается, они могут срыгивать в самой норке. Гниющая рыба и кости издают весьма своеобразный, неприятный запах.

Размножение и потомство

Как уже было сказано ранее, зимородки предпочитают жить обособленно, но в составе семейной пары. Некоторые считают, что зимородки формируют семейные пары раз и на всю жизнь. На самом деле это не так, и самцы могут иметь несколько семей.

Семейная пара формируется по такому сценарию. Самец преподносит самке пойманную им добычу. Если самка согласна на дальнейшие отношения, то формируется семейная пара, возможно на несколько сезонов.

Интересно знать! Семейная пара распадается с наступлением осенних холодов и птицы отправляются на зимовку, возможно даже в различных стаях. С наступлением весны самка и самец возвращаются к своей норке и жизнь продолжается.

Зимородки сами роют для себя норки, выбирая для этого крутые берега различных водоемов, но чаще это реки. Птица располагает свою норку так, чтобы она была замаскирована различной растительностью. Норка может иметь длину до одного метра, при этом на конце норки располагается объемная гнездовая камера. Что интересно, самка откладывает яйца непосредственно на голую землю.

Самка откладывает в среднем от 5 до 7 яиц, хотя известны случаи, когда в гнезде находилось до 10 яиц. Что самое интересное, родители выкармливали всех птенцов, которые отличаются прожорливостью. Яйца высиживают как самка, так и самец поочередно на протяжении трех недель, при этом они соблюдают равные временные интервалы, зная свои обязанности.

По истечении трех недель на свет появляется слепое и голое потомство, которое растет настолько быстро, что через месяц птенцы вылетают из гнезда. Родителям приходится трудиться от рассвета до заката, чтобы обеспечить свое потомство пропитанием.

У молодых особей не столь яркий окрас оперения, по сравнению с взрослыми особями, но чувствуют они себя в воздухе так же комфортно, как и родители. После вылета из гнезда, молодые зимородки еще на протяжении нескольких дней получают подкормку от своих родителей, после чего отправляются на поиски своих территорий. Популяции, обитающие в условиях более теплого климата, за сезон выкармливают два потомства, а затем улетают на зимовку.

Естественные враги

Обитая в условиях естественной среды, зимородки не имеют большого количества природных врагов. На них могут охотиться лишь ястребы и соколы. Зимородки ведут себя достаточно осторожно и надежно маскируют свою норку. Находясь на охоте, зимородок предпочитает по несколько десятков минут подряд сидеть неподвижно, поэтому не привлекает внимания различных хищников.

Зимородки летают достаточно быстро, поэтому даже в воздухе не каждый хищник способен поймать столь быструю птицу. Именно поэтому воздушные хищники не охотятся целенаправленно на зимородков, но при случае попробуют его атаковать.

Многие наземные хищники также не в состоянии навредить зимородку, так как не могут пролезть в нору и не могут достать своими лапами до гнездовой камеры. Наиболее подвержены нападениям молодые особи, которые ведут себя порой не осторожно, чем тут же могут воспользоваться воздушные хищники.

На данный момент человек представляет для этих пернатых наибольшую опасность, так как в результате его деятельности сокращаются природные места обитания пернатых. Довольно часто зимородки погибают от загрязнения рек, а также от недостатка кормовой базы, которая сокращается на фоне ухудшения экологии. Самцы могут бросить гнездо с птенцами, так как не могут прокормить свое потомство. Как результат, птенцы погибают от голода.

Популяция и статус вида

Несмотря на столь неутешительные прогнозы, в наше время численность зимородков находится на стабильном уровне. По оценкам специалистов, только на территории Евразийского континента обитает порядка 300 тыс. особей.

Большая часть популяции находится на территории Италии. Здесь специалисты насчитали около 100 тыс. особей. Россия считается второй страной в мире по распространению зимородков на своей территории. Здесь эти птицы обитают на растянутом пространстве от верховий Дона и Санкт-Петербурга до устья Двины и пограничных районов с Казахстаном.

В последнее время этих пернатых заметили в национальном парке «Мещера». Это говорит о том, что зимородки прекрасно себя чувствуют всего в паре сотней километров от Москвы.

Численность популяций, обитающих на просторах Африки, Южной Америки, а также в азиатских странах достигает полмиллиона особей, хотя точных данных по этому поводу не существует. Территория Африканского континента прекрасно подходит для обитания этих пернатых, так как она мало заселенная.

Единственная территория, где зимородок занесен в Красную книгу – это территория Бурятии. Значительное сокращение численности этих птиц связано со строительством гидроэлектростанций. Это строительство привело к нарушению экологического баланса.

Зимородки считаются одними из самих красивых птиц, обитающих на нашей Планете. Это практически единственный вид пернатых, которые для своей жизнедеятельности используют три стихии – землю, воздух и воду.