§ 5. Навколосвітні подорожі й експедиції. Географічні товариства в різних країнах світу

Перша навколосвітня подорож. Збіднілий португальський дворянин Фернан Магеллан, який уже плавав до Індії й мав звання капітана, уважав, що материк Америка можна обійти з півдня й вийти в новий океан.

20 вересня 1519 р. п’ять кораблів, що мали екіпаж 265 осіб, під керівництвом Ф. Магеллана вирушили з Іспанії в невідому подорож. Вони перетнули Атлантичний океан, досягли берегів Південної Америки й стали просуватися на південь, шукаючи вихід у невідомий океан. У березні 1520 р. мореплавець вирішив стати в одній із бухт на зимівлю. У серпні кораблі відновили рух на південь. 21 жовтня 1520 р. протоку було знайдено. Пізніше її назвали Магелланова. У новий океан вийшло лише три судна (одне розбилося, друге повернулося в Іспанію).

Подорож невідомим океаном тривала 100 днів. Закінчилися продукти, люди хворіли на цингу, 19 чоловік померло. За весь період плавання судна мореплавців не потрапили в жодний шторм, тому Магеллан назвав океан Тюсий. 6 березня 1521 р. експедиція досягла Маріанських островів, після чого взяла курс на Філіппінські. Тут Ф. Магеллан необачно втрутився у війну місцевих вождів і був убитий. Експедицію завершив Хуан Елькано, якому вдалося дістатися Молуккських островів («Острови прянощів»). Одне судно довелося спалити, оскільки воно стало ненадійним, інше потрапило в полон до португальців. Тільки «Вікторія» з 18 особами на борту 6 вересня 1522 р. повернулася на батьківщину з великим скарбом — прянощами.

Фернан Магеллан

Плавання мало величезне значення. Знайдена протока в невідомий океан дала змогу здійснити першу навколосвітню подорож. У ході цієї експедиції було доведено, що більшу частину Землі займає Світовий океан, а Земля має форму кулі.

Пірати. Значну роль у відкритті нових земель відігравали пірати — морські розбійники, які в погоні за здобиччю грабували судна й нападали на невеликі порти. Особливо відзначився в цьому промислі англієць Френсіс Дрейк, який здебільшого вчиняв напади на іспанські судна, що перевозили золото з Америки до Європи. У 1577-1580 рр. Ф. Дрейк здійснив другу навколосвітню подорож, відкрив багато нових островів.

Відкриття Австралії. Першим побачив береги невідомої Південної землі голландський мореплавець Віллєм Янц (Янсзон). У 1605 р. він підійшов до північних берегів Австралії, не здогадуючись, що відкрив новий материк. Це довів співвітчизник В. Янца — Абель Тасман. У 1642 р. він відкрив величезний острів, названий пізніше на його честь — Тасманія. Протягом 1643-1644 рр. Абель Тасман досліджував острови Нової Зеландії, північне узбережжя Австралії, наніс на карту її західне узбережжя. Він дійшов висновку, що всі «землі», відкриті до нього, є частинами єдиного континенту — Австралія (мал. 13).

Мал. 13. Картосхема Нової Голландії (Австралії) А. Тасмана

Абель Тасман

Відомості про свої відкриття голландці тривалий час свідомо приховували, тому визначному англійському мореплавцеві Дж. Куку довелося відкривати Австралію вдруге. Лише через понад 120 років він досяг берегів Південної Австралії.

Російські першопрохідці. У XVI ст. російські купці стали вирушати за Уральські гори, шукаючи місця, багаті на хутрових звірів, які тоді дуже цінувалися й часто замінювали гроші. Для цього вони споряджали військові загони козаків. Першим великим загоном керував Єрмак Тимофійович. Саме він завоював Західний Сибір, дійшовши до річки Іртиш. Після нього на схід вирушили інші росіяни, яких називали першопрохідцями. Єрофей Хабаров із своїм загоном досяг басейну річки Лени, Іван Москвітін — берегів Охотського моря, Василь Поярков — гирла річки Амур, а Володимир Атласов — берегів Камчатки. У 1648 р. Семен Дежньов разом із Федотом Поповим відкрили протоку між Азією та Америкою, пізніше названу Берингова. Оскільки документи про цю подію загубилися, мореплавець Вітус Беринг у 1728 р. знову відкрив протоку.

У XVIII ст. великі морські держави споряджають експедиції з метою дослідження природи земної кулі, відкриття невідомих земель. Мандрівники складали карти цих територій, описували природу, умови життя та заняття населення.

Навколосвітні подорожі Джеймса Кука. Великою морською державою у XVIII ст. стає Велика Британія. Крім воєнних походів, вона організовує й наукові морські експедиції. Найзначнішими з них були експедиції під керівництвом англійського мореплавця капітана Джеймса Кука, який здійснив три навколосвітні подорожі (мал. 14).

Метою першої подорожі (1768-1771) були пошуки Південного материка. У 1769 р. Дж. Кук досяг Нової Зеландії й дослідив ЇЇ береги, потім підійшов до східного узбережжя Австралії й проголосив його британськими володіннями. Обігнувши з півдня Австралію, Дж. Кук попрямував до мису Доброї Надії, а звідти — до Англії.

Друга подорож (1772-1775) мала продовжити дослідження першої — пошук Південного материка. У січні 1773 р. вперше в історії мореплавства Дж. Кук перетнув Південне полярне коло, намагаючись відшукати Південний материк. Він досяг 71° пд. ш., але через велике нагромадження криги повернув назад. У Тихому океані дослідник відкрив острови Нової Каледонії та інші на півдні Атлантичного океану.

Мал. 14. Три експедиції Дж. Кука (перша — червоний колір, друга — зелений колір і третя — синій колір)

Завданням третьої навколосвітньої подорожі (1776-1779) було відшукати вихід із Тихого океану вздовж берегів Північної Америки в Атлантичний океан. Кораблі Дж. Кука обігнули Африку з півдня, перетнули індійський океан, обійшли з півдня Австралію та Нову Зеландію й попрямували Тихим океаном на північ. Мореплавець відкрив Гавайські острови, обстежив західні береги Північної Америки, дістався Аляски, підтвердив наявність Берингової протоки. Проте на Гаваях, куди він повернувся на зимівлю, у збройній сутичці з місцевими жителями Дж. Кук загинув. Експедиція повернулася в Англію без прославленого мореплавця.

Навколосвітня експедиція І. Крузенштерна та Ю. Лисянського. У серпні 1803 р. з м. Кронштадта — російської військової бази на Балтійському морі — вийшли кораблі «Надія» й «Нева» й узяли курс до берегів Південної Америки. «Надією» командував Іван Крузенштерн — уродженець Естонії, «Невою» — наш земляк із м. Ніжина Юрій Лисянський. Метою експедиції було налагодження торговельних зв’язків між російськими портами Балтійського моря та російською колонією на західному узбережжі Північної Америки.

Іван Крузенштерн

Обігнувши з півдня Південну Америку, кораблі попрямували до Гавайських островів. Далі «Нева» відвідала російські володіння на Алясці, а «Надія» дослідила береги Камчатки, Сахаліну, побувала в Японії. На зворотному шляху російські кораблі зустрілися біля берегів Китаю, обігнули Південну Азію та Африку й повернулися наприкінці літа 1806 р. в м. Кронштадт. Під час плавання було проведено численні дослідження у Світовому океані (замірено глибшій, напрямок і швидкість течій тощо), складено нові карти, описано господарство й побут жителів островів у Тихому океані.

Юрій Лисянський

Наукові матеріали, зібрані Ю. Лисянським, надруковані в праці «Подорож навколо світу на кораблі “Нева” в 1803-1806 рр.». У 1813 р. І. Крузенштерн надрукував «Атлас до мандрівки навколо світу капітана І. Крузенштерна», а пізніше — «Атлас Південного моря» з текстовим матеріалом.

Діяльність географічних товариств у різних країнах світу наприкінці XVII — на початку XIX ст. У багатьох країнах Європи (Велика Британія, Німеччина, Росія) створювалися географічні товариства, метою яких було надати всім експедиціям науковий характер, популяризувати географічні дослідження. Це були громадські організації, до складу яких входили відомі мореплавці, дослідники, прогресивні громадські діячі, письменники.

У 1845 р. в Петербурзі було засновано Російське географічне товариство. Ініціаторами його створення стали відомі вчені, громадські діячі, мореплавці: К. Арсеньєв, К. Бер, І. Крузенштерн, Ф. Літке, П. Семенов-Тянь-Шанський, Ф. Врангель. З перших років географічне товариство розгорнуло велику експедиційну, видавничу й освітню діяльність із метою збирання й поширення найновішої достовірної географічної інформації. Уже в 1847 р. географічне товариство організувало першу експедицію на Урал, потім на Далекий Схід, до Середньої та Центральної Азії, Нової Гвінеї та в інші країни.

Павло Чубинський

У 1869 р. це товариство спорядило свою першу експедицію в Україну. Учасники експедиції під керівництвом Павла Чубинського вивчали побут, говірки, фольклор, вірування місцевих жителів, провели облік населення та господарських об’єктів.

У 1873 р. в Україні було відкрито ПІвденно-Західний відділ Російського географічного товариства. Першим його головою був Григорій Ґалаґан, а керівником — П. Чубинський. У роботі відділу брали участь відомі вчені та діячі культури: М. Лисенко, Панас Мирний, М. Старицъкий, Ф. Вовк, М. Драгоманов, О. Русов, О. Кістяківський, В. Антонович та ін.

Відділ видав два томи «Записок. », у яких опубліковані матеріали з народної творчості, дослідження, що стосувалися сільського господарства, промислів, природи України.

Григорій Ґалаґан

ПОВТОРИМО ГОЛОВНЕ

• 20 вересня 1519 р. в першу навколосвітню подорож вирушило п’ять португальських кораблів на чолі з Фернаном Магелланом. Подорож завершилася через три роки. Було доведено, що Земля має форму кулі, а більша її частина вкрита водою.
• Значну роль у відкритті нових земель відіграли пірати, зокрема Френсіс Дрейк.
• Першим берегів Австралії досяг голландець Віллєм Янц. Його співвітчизник Абель Тасман довів, що Австралія — материк.
• Видатним англійським мореплавцем був Джеймс Кук. Він здійснив три навколосвітні подорожі (1768-1779), удруге відкрив Австралію та Нову Зеландію, зробив спробу дістатися Антарктиди, відкрив Гавайські острови, підтвердив наявність Берингової протоки.
• Першу російську навколосвітню подорож здійснили Іван Крузенштерн і Юрій Лисянський у 1803—1806 рр. Вони склали карти відкритих островів, описали господарство й побут їхніх жителів, провели дослідження у Світовому океані.
• Наприкінці XVII — на початку XIX ст. з метою популяризації географічних досліджень у багатьох країнах створюються географічні товариства. У 1873 р. в м. Києві відкрито Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.

Ключові терміни і поняття

Пірати, першопрохідці, Російське географічне товариство.

Запитання та завдання

• 1. Поясніть, яке значення мала перша навколосвітня подорож.
• 2. Розкажіть про роль піратів у відкритті нових земель.
• 3. Як була відкрита Австралія?
• 4. Визначте, яку роль відіграли російські військові експедиції у відкритті Північної Азії.
• 5. Яке значення мали навколосвітні експедиції Дж. Кука?
• 6. Поясніть вислів: Джеймс Кук відкрив материк Австралія вдруге.
• 7. Розкажіть, хто й коли здійснив першу російську навколосвітню подорож.
• 8. У чому полягала діяльність географічних товариств у XIX ст.?

1. Випишіть основні географічні об’єкти на шляху навколосвітньої подорожі Ф. Магеллана, користуючись картами атласу. Знайдіть на карті місце загибелі Ф. Магеллана.
2. Нанесіть на контурну карту подорожі Дж. Кука.

Хто здійснив першу навколосвітню подорож і які мореплавці вписали себе в історію

Ще античні мислителі припускали, що Земля – куля. Пізніше мореплавці усвідомили, що її можна обігнути, рухаючись на схід або захід. Перші навколосвітні подорожі стали історичними подіями.

Історія першої навколосвітньої подорожі

Після відкриття морського шляху до Індії 1498 року з Європи на схід рушили ескадра за ескадрою. Суперничали в цьому Іспанія та Португалія, які поділили морські шляхи на зони впливу.

Хто здійснив першу навколосвітню подорож? Першопрохідцем, який обігнув земну кулю морським шляхом, став Фернан Магеллан – португальський мореплавець на службі Іспанії.

У юному віці Магеллан брав участь у португальській експедиції до Індії, у колоніальних битвах в Азії та Африці. Сміливцем рухало прагнення піднятися до соціальних вершин – стати дворянином. Але португальський король за його заслуги видав маленьку пенсію і відмовився взяти на службу. Тоді Магеллан перейшов на службу Іспанії.

У досвідченого мореплавця, як пише Britannica, народився задум дістатися заповітних Островів прянощів (Молуккські острови) не через мис Доброї Надії, який контролювала Португалія, а через передбачувану, але невідому протоку в Південній Америці. Король Карл I схвалив проєкт.

Для подорожі підготували 5 кораблів і запас продовольства на 2 роки. Експедиція розпочалася 20 вересня 1519-го. Трьома кораблями командували іспанські капітани, які не хотіли підкорятися португальцю. З ними двічі виникали конфлікти, які Магеллан жорстко придушував.

Наприкінці листопада ескадра досягла узбережжя Бразилії, почалися пошуки протоки. Просувалися на південь повільно: у Південній півкулі наближалася зима, заважали шторми. Наприкінці березня 1520 року мандрівники встали на зимівлю в бухті Сан-Хуліан. Один із кораблів, відправлений на розвідку, розбився під час бурі, що завдало шкоди експедиції. Ще два кораблі вирушили назад до Іспанії.

У серпні 1520 року флотилія вийшла з бухти і, увійшовши в розвідану вузьку протоку, стала рухатися вглиб материка. З великими труднощами кораблі подолали протоку за 38 днів. При виході з протоки, пізніше названої ім’ям Магеллана, мандрівники потрапили в спокійний і ласкавий океан – Мирне море. Сайт History стверджує, що таку назву Магеллан дав Тихому океану.

Тихим океаном кораблі Магеллана подолали 17 тис. км. Це зайняло понад 3 місяці, до чого мореплавці були не готові. Команда зазнавала величезних поневірянь. У березні 1521 року кораблі досягли Філіппінських островів значно північніше від своєї мети – Островів прянощів. Тут вони зробили перепочинок, запаслися свіжими продуктами.

Захоплений іспанським озброєнням і технічними досягненнями, володар острова Себу у квітні 1521 року перейшов під заступництво іспанської корони, охрестився. Магеллан намагався підпорядкувати всіх місцевих правителів і загинув під час однієї з цих військових операцій.

Подальшу експедицію на вцілілому кораблі “Вікторія” продовжив Хуан Себастьян Елькано. Рухаючись навколо Африки, 9 липня 1522 року мореплавці дісталися Іспанії. З 260 членів експедиції додому повернулися 18. Як пише журнал National Geographic, експедиція Магеллана здійснила те, що сучасники вважали неможливим, нерозважливим і самогубним.

Інші знамениті навколосвітні морські подорожі

До XV століття європейські мореплавці освоїли тільки навколишні моря, картина світу була далеко не повною. У період Великих географічних відкриттів (XV-XVII століття) стали відомі нові землі, відбувалися навколосвітні плавання.

Подорож Френсіса Дрейка

Хто здійснив другу навколосвітню подорож? Шлях Магеллана в 1577-1580 роках повторив англійський капітан, військово-морський офіцер Френсіс Дрейк. Наприкінці 1577 року в експедицію вирушили 5 англійських кораблів зі 164 членами екіпажів. Під час переходу Атлантики ескадра втратила 2 кораблі. Маршрут Дрейка прямував через протоку на півдні Америки в Тихий океан.

При цьому в експедиції залишився 1 корабель. Мореплавці рушили вздовж західного узбережжя Південної та Північної Америки, дійшли до місця, де розташована нинішня Каліфорнія.

Далі корабель Дрейка “Золота лань” узяв курс додому через Тихий океан і Молуккські острови. З багатим вантажем спецій і скарбів корабель обігнув південний край Африки, пройшов уздовж її узбережжя і повернувся до Англії у вересні 1580 року.

Навколосвітні експедиції Джеймса Кука

Британський військовий моряк, картограф Джеймс Кук очолив три навколосвітні морські походи. У цих експедиціях він обстежив і наніс на карту частини Ньюфаундленду, східної частини Канади, узбережжя Австралії та Нової Зеландії, західної частини Північної Америки, островів у Тихому, Індійському, Атлантичному океанах.

Перша експедиція Кука в 1768-1771 роках вирушила на пошуки невідомого Південного материка, але відкрила протоку між Австралією і Новою Гвінеєю. Під час другої експедиції (1772-1775) було відкрито низку нових островів у Тихому океані.

Метою третьої експедиції Кука (1776-1779) був пошук північно-західного проходу з Тихого океану в Атлантичний. При цьому було відкрито Гавайські острови, острів Різдва, обстежено береги Аляски, відкрито нові затоки. Під час зимівлі на Гаваях виник конфлікт із місцевими жителями, під час якого загинув сам Джеймс Кук і три його соратники. В історії прийнято вважати, що зі смертю Кука завершилася епоха Великих географічних відкриттів.

Експедиція Крузенштерна і Лисянського

До вже нового історичного періоду належить навколосвітнє мореплавання російських дослідників Івана Крузенштерна і Юрія Лисянського. Вони вирушили в експедицію на двох шлюпах із Кронштадта 7 серпня 1803 року. Команда складалася зі 105 осіб, з ними вирушили німецькі вчені.

У Тихому океані експедиція побувала в Полінезії, на Гавайських островах, відвідала Японію, обстежила південні береги Камчатки, Сахалін. Експедиція встановила рекорд того часу – рухалася без заходу в порти 3 роки 12 днів.

Перші морські навколосвітні подорожі уточнили й доповнили картину світу. У результаті відкриттів встановлювалися зв’язки між різними частинами світу, і люди різних континентів дізнавалися про життя одне одного.

Історія навколосвітніх подорожей

1. Перша навколосвітня подорож була здійснена у 1519-1522 роках. Її очолив португальський мореплавець, який перебував на службі у іспанського короля, – Фернан Магеллан.

2.Три навколосвітні експедиції здійснив англійський мореплавець Джеймс Кук у другій половині ХVІІІ ст.

Першу навколосвітню подорож Кук здійснив у 1768-1771 рр. Британський уряд направив його у Тихий океан для пошуку південного материка, щоб приєднати його до Британської імперії. Англійський корабель, перетнувши Атлантичний океан, оминув Південну Америку і вийшов у Тихий океан. Саме під час цієї експедиції його корабель вперше підійшов до східних берегів Австралії. Тут Джеймс Кук дослідив, описав і наніс на карту численні острови. Крім того, він відкрив найбільшу в світі коралову споруду — Великий Бар’єрний риф (нині — це заповідний підводний парк). Обійшовши материк з півночі, Кук досяг Індійського океану і згодом повернувся додому.

Рік по тому Джеймс Кук відправився в другу. Антарктичну, навколосвітню подорож (1772-1775 рр.). Головною метою був пошук материка біля Південного полюса Землі. Відпливши з Англії, два кораблі взяли курс на південь і вперше в історії мореплавства перетнули Південне Полярне коло, але материка не відкрили. Кук першим побачив в океані великі плоскі айсберги й описав їх. За час другої навколосвітньої подорожі Джеймс Кук побував у трьох океанах і здолав шлях протяжністю 84 тис. кілометрів!

Мета третьої, останньої, навколосвітньої експедиції (1776-1780 рр.) Кука — знайти прохід із Тихого океану в Атлантичний уздовж берегів Північної Америки. Під час плавання капітан відкрив Гавайські острови. Згодом мореплавець підтвердив наявність протоки між Азією та Америкою. Натрапивши на полярну кригу, Кук повернувся на Гаваї, де невдовзі загинув під час сварки з тубільцями. На честь Джеймса Кука названо понад 20 географічних об’єктів у Світовому океані.

3.Першу в російській імперії навколосвітню подорож очолювали Іван Крузенштерн та Юрій Лисянський на початку ХІХ ст. Останній з них виходець з України. На світ Юрій Лисянський з’явився 1773 року у Ніжині на Чернігівщині. А от його батько, отець Федір, до того, як стати настоятелем ніжинської церкви Святого Іоанна Богослова, мав суто козацьких предків, бо сам народився на Гетьманщині – у славному містечку Лисянці (нині це центр Лисянської селищної територіальної громади Звенигородського району Черкаської області).

4.Усі навколосвітні подорожі мали величезне наукове значення. Вони підтвердили кулястість Землі та існування єдиного Світового океану. Крім того, під час них було відкрито багато географічних об’єктів та нанесено їх на карту світу.