Урок “Позначення звуків буквами. Виділення звуків у словах. Вправляння у правильній вимові й наголошуванні слів. Лексичне значення слів”.

Конспект уроків 1 класу НУШ з української мови до теми « Зима». Розробка побудована на основі особистісно орієнтовного навчання з використанням інтерактивних методів та інформаційно-ціннісного підходу до навчання.

Тема. Позначення звуків буквами. Виділення звуків у словах. Вправляння у правильній вимові й наголошуванні слів ( тематика тижня). Лексичне значення слів. Читання вголос коротких текстів. Обговорення усної інформації за фактичним змістом. Письмо букв на позначення приголосних ( голосних) звуків. Запис під диктовку слів з відомими літерами.

Очікуванні результати:

• сприймає монологічне висловлювання;
• позначає звуки буквами на письмі;
• розвиває уміння, необхідні для письма;
• читає вголос короткі тексти для здобуття інформації
• використовує фактичний матеріал (хто?, що?, де?, коли?) для обговорення усної інформації;
• записує окремі слова та речення.

Обладнання : підручник «Українська мова. Буквар.» та зошити з друкованою основою І.О. Большакової, М.С. Пристінської, паперові сніжинки, картки із завданнями для роботи в групах, картки до гри «Які слова «заховалися» у слові?»

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Сьогодні у нас незвичайний урок,
Сьогодні ми зробимо ще один крок.
В країну чудову української мови.

• Розпочнемо наш урок із загадки.
  Загадка

Чудо – сани прилетіли,

Скакуни в тих санях білі.

В санях тих сидить цариця –

Сріблом все вкриває. (Зима)

– Так, діти, до нас завітала ЗИМА. Простягніть свої долоньки. Зима вам дарує чарівні сніжинки, щоб у вас залишався чудовий настрій.

2. Вправляння у правильній вимові й наголошуванні слів ( тематика тижня).
– Прийшла до нас зима не сама, а привела із собою 3 братів. Скажіть, будь ласка, як називаються ці брати?

( Виходять 3 хлопчики і розповідають про походження назв місяців.)

3. Робота в групах .

– Місяці хочуть дізнатися чи зможуть діти змоделювати звукові схеми їхніх імен? (Кожна група будує звукову модель слів.)
1 група – слово Грудень.

– Назвіть звуки у слові. Скільки голосних? Приголосних?
2 група – слово Січень.

– Назвіть приголосні. Дайте характеристикузвука [н’].
3 група – слово Лютий.

– Назвіть голосні. Дайте характеристику звука [и].
4 група – поділ слів грудень, січень, лютий на склади.

– Скільки складів у цих словах? Чому?

4. « Щоденні 5». Робота з словами (тематика тижня).

Гра «Доповни речення» .
– Багато ознак у красуні зими. Я кажу початок речення, а ви його закінчуєте.

• Взимку падає білий, лапатий … (сніг)
• Водойми вкриті … (льодом, кригою)
• Тонкий шар льоду на земній поверхні… ( ожеледиця)
• Льодинка, що утворилася при стіканні рідини і має форму загостреної до низу палички (бурулька)

5. Стратегія «Асоціативний кущ» .

– Складіть асоціативний кущ до слова Зима.

(Холод, мороз, вітер, сніг, іній, бурульки, заметіль, сніжки, замети, завірюха, санки, лижі, лід, крига, ковдра, шапки, ялинка, т.д.)

6. Вивчення нового матеріалу.

1) Артикуляція звуків [з], [з ‘ ], віднесення їх до приголосних звуків.

– Зима дуже задоволена вашою роботою й пропонує вам назвати перший звук у слові « зима ».

– Як він вимовляється?

– Назвіть слово з м’яким звуком «з’».

2) Демонстрація букв «З, з».

Аналіз букви, порівняння великої і малої букв. Знаходження місця букви в кишеньковій азбуці.

– На що схожа буква «З»?

Збоку, знизу і згори схожа «З» на цифру «три».

Є три зуби в букви «З», ними все вона гризе.

3) Робота в зошитах.

А) Написання друкованих літер, складів, слів.

Б) Запис слів під диктовку з вивченими буквами.

7. Руханка «Танці – зігріванці».

У володарки зими

трішечки замерзли ми.

То ж часу не гаймо,

8. Закріплення вивченого матеріалу.

1) Робота з підручником ( І. О. Большакова, М. С. Пристінська, ст.52 ).

– Знайдіть букву «З» у рядку. Порахуйте, скільки їх.

– Прочитайте слова з буквою «З».

– Прочитайте слова, в яких звук «з» твердий, м’який.

– Яких слів більше з твердим приголосним, чи м’яким? На скільки більше?

2) «Щоденні 5». Читання для себе.

– Прочитайте текст самостійно.

Бесіда за змістом:

– Про яку пору року розповідається?

– Чим вкрита береза?

– Хто сидить за пагорбом?

– Яка шубка у зайчика?

3) Робота в парах за малюнками.

– Дослідіть і зробіть висновок, яке хутро в зайчика влітку, а яке взимку.

4) Гра « Які слова «сховалися» у слові ?

Ковзани – коза, возик, низ, вази, знав, вони, вазон.

9. Рефлексія. Підсумок уроку.

– Що нового ви сьогодні дізналися?

10. Картина настрою. Рефлексія.

– На ваших партах – стікери зеленого, жовтого і червоного кольору. Приклейте зелений стікер на картину настрою, якщо на уроці вам сподобалось працювати; жовтий – якщо вам було цікаво, але не всі завдання були зрозумілими; червоний –

якщо вам було нецікаво працювати. (Учні заповнюють «картину настрою».)

Звуковий аналіз слова зима

Звуковий аналіз слова зима в українській мові:

1 * – букви.
2 * – звуки, транскрипція слова зима.
3 * – звукова схема (звукова модель) слова зима – дошкільнятам, 1 – 4 клас

4 * – правила фонетичного, звуко-буквеного розбору слова зима (знаходяться нижче на сторінці).

Повний фонетичний, звуко-буквений розбір слова зима дивись далі!

Повний фонетичний звуковий аналіз, звуко-буквений розбір слова зима:

1. 1. Зима
2. 2. По складам: зи-ма ́ (2 склади; наголос на 2-му складі).
3. 3. [ зима ́ ]

з [ з ] – приголосний, дзвінкий парний, твердий парний (правило E )

м [ м ] – приголосний, дзвінкий непарний, сонорний, твердий непарний (правило E )

Для фонетического анализа (звуко-буквенного разбора) слов русского языка, пожалуйста, перейдите по ссылке:
ФОНЕТИЧЕСКИЙ звуко-буквенный разбор слов русского языка

Правила звукового фонетичного аналізу, звуко-буквеного розбору слова в українській мові:

Голосні звуки:

• На початку слова
• У середині та в кінці слова після голосного звука
• Після апострофа
• Після м’якого знака

Приголосні звуки:

• [й] – завжди м’який;
• [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’], [р’] «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» – якщо після них йдуть Ь, І, Я, Ю, Є.
• Уподібнення за м’якістю:
  • тверді передньоязикові [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’] «Де ти з‘їси ці лини», дз пом’якшуються перед м’яким приголосним цієї ж групи.
  • cвистячі [з, ц, с, дз] перед напівм’якими губними [б’, п’, в’, м’, ф’] (“мавпа Буф”) мають подвійну вимову, тобто можуть вимовлятися і твердо, і м’яко: [зв’ір] і [з’в’ір], [см’іх] і [с’м’іх], [св’іт] і [с’в’іт], [цв’ах] і [ц’в’ах], [цв’іт] і [ц’в’іт], [св’ато] і [с’в’ато], [дзв’iн] і [дз’в’iн].
  • [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз], [р] «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» – якщо після них НЕ йдуть Ь, І, Я, Ю, Є
  • Всі приголосні, окрім «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» та [й], тобто [б], [в], [г], [ґ], [ж], [дж], [к], [м], [п], [ф], [х], [ч], [ш] – якщо після них
    НЕ йдуть І, Я, Ю, Є
  • [б], [в], [г], [ґ], [ж], [дж], [к], [м], [п], [ф], [х], [ч], [ш] – якщо після них йдуть І, Я, Ю, Є.
  • ці сполучення позначають один звук [дж], [дз] – якщо вони належать до кореня слова. ( * у програмі належність до кореня слова не перевіряеться)
  • завжди позначає два звуки [шч]
  • м’який знак не є звуком, він позначає м’якість попереднього приголосного
  • Свистячі приголосні перед шиплячими вимовляються як парні їм шиплячі.
    Cвистячий + шиплячий → шиплячий + шиплячий:
    • с + ш — [ш:]: винісши – [вин’іш:и]
    • з + ж — [ж:]: зжати –[ж:ати]
    • з + ш у середині слова — [жш]: безшумний [бежшумний]
    • з + ш на початку слова — [жш] → [ш:]: зшити [ш:ити]
    • з + ч у середині слова — [жч]: безчинство – [бежчинство]
    • з + ч на початку слова — [шч]: зчепити [шчеипити]
    • з + дж — [ждж]: з джерела [жджерела]
    • ш + с’ — [с’:]: милуєшся [милуйес:а]
    • ж + с’ — [з’с’]: поріжся [пор’із’с’а]
    • ч + с’ — [ц’с’]: мучся [муц’с’а]
    • ш + ц’ — [с’ц’]: дошці [дос’ц’і]
    • ж + ц’ — [з’ц’]: мережці [мерез’ц’і]
    • ч + ц’ — [ц’:]: качці [кац’:і]
    • т + с — [ц]: братство – [брaцтво]
    • т’ + с’— [ц’:]: учіться – [уч’іц’:a]
    • т + ц — [ц:]: коритце [кориц:е]
    • т + ч — [ч:]: вотчина – [вoч:ина]
    • т + ш у звичайному темпі — [чш]: багатшати – [багачшати],
      т + ш у швидкому темпі — [ч:]: багатшати – [багач:ати].
    • Префікс і прийменник з перед кореневим глухим приголосним оглушується: з тобою [стобой’у], з книги [скниги]. Оглушення префікса з- перед [к], [п], [т], [ф], [х] (“кафе птах”) засвідчується орфографією: сказати, стиха, спитати, сфотографувати, схитрувати.
    • Дзвінкий [г] втрачає свою дзвінкість лише в обмеженій групі слів української мови:
      легко – [лехко],
      вогко – [вохко],
      нігті – [н’іхт’і],
      кігті – [к’іхт’і],
      дігтяр – [д’іхт’ар],
      дьогтю – [д’охт’у],
      бігцем – [б’іхцем].
      Ці слова потрібно запам’ятати.
    • Дзвінкий [з] у префіксах роз-, без- та прийменнику без здебільшого оглушується, проте можлива подвійна вимова: [безпeчно] і [беспeчно] , [розпuска] і [роспuска], [без тeбе] і [бес тeбе]. Перед [с] оглушення не відбувається: розсада, безславно. У деяких джерелах вказується, що у префіксах роз-, без- кінцевий з- оглушується при швидкому темпі мовлення: розказати – [росказати], розсипати – [роc:ипати], безпечний – [беспечний], а при повільному темпі мовлення оглушення не відбувається.

    Правила поділу слова на склади в українській мові*

    Поділ слів на склади в українській мові не довільний, а підпорядковується певним правилам:
    1. Будь-який приголосний між двома голосними належить до наступного складу: го-ди-на, жа-рі-ти, су-є-та, ту-го-ву-хий.
    2. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’], [р], [р’], [й] після голосного перед наступним приголосним (сонорним, дзвінким, глухим) відносяться до попереднього складу: бар-ви, бам-бук, бал-ті-єць.
    3. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’], [р], [р’], [й] після приголосного (дзвінкого і глухого) перед голосним разом із дзвінким і глухим приголосним належать до наступного складу, тобто два приголосні – дзвінкий і сонорний, глухий і сонорний – обидва належать до наступного складу: ва-бли-вий, ва-тра.
    4. Два дзвінкі або два глухі приголосні належать до наступного складу: до-ста-ви-ти, до-сти-га-ти, на-дба-ти, дру-жба.
    5. Два приголосні, перший з яких дзвінкий, а другий—глухий, належать до різних складів: вез-ти, буд-ка, важ-кий.
    6. Подвоєні і подовжені приголосні завжди відносяться до наступного складу: зна-ння, нав-ча-ння, сті-нний, не-ска-за-нний, ві-дда-ти.
    7. Три і чотири приголосні можуть розпадатися і не розпадатися, якщо кінцевим у них є шумний: кі-стка, ві-стка і кіст-ка, віст-ка; і не розпадаються, якщо кінцевим є сонорний: за-здрі-сний, на-стрій, го-стрий.
    8. Три приголосні розпадаються, якщо перший і останній у них — сонорний: акорд-ний.

    «Які сюрпризи нам готує зима»

    Мета: сформувати в учнів уявлення про характерні ознаки зими в неживій природі; ознайомити із зимовими місяцями; дослідити, які сюрпризи готує зима; пояснити як утворюються сніжинки; дослідити, яку форму мають сніжинки; ознайомити дітей із зимовими явищами природи; закріпити знання дітей про сезонні зміни в природі; закріпити вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки; закріпити вміння складати і розв’язувати задачі, назви геометричних фігур; закріпити вміння робити звуко – буквений аналіз слів; розвивати зв’язне мовлення дітей, увагу.

    Очікувані результати навчання:

    1.Уважно сприймає усні репліки вчителя і однокласників при ранковій

    2. Ставить питання до усного повідомлення і відповідає на запитання.

    3. Підтримує і ініціює діалог на теми, що цікавлять.

    4.Уважно вислуховує думку співрозмовника, висловлює свою думку.

    5. Пояснює як змінюється природа взимку.

    6.Спілкується з однокласниками і учителем.

    7.Читає вголос короткі тексти для здобуття інформації.

    8.Визначає звуки у слові, кількість складів у слові.

    9.Уміє додавати та віднімати у межах десяти.

    10. Працює в групі.

    11. Презентує результати своєї роботи.

    Обладнання: картки для індивідуальної і групової роботи, аудіозапис пісні.

    Хід уроку:

    І. Ранкова зустріч

    1.Привітання

    Доброго ранку! Доброго дня!

    Хай плещуть долоньки,

    Хай тупають ніжки.

    І сяють усмішки.

    Доброго ранку! Доброго дня!

    Бажаєте ви. Бажаю вам я!

    1) Ігровий тренінг «Я обираю настрій …»

    – А тепер, я пропоную прислухатись до власних почуттів і обрати той малюнок, який відповідає вашому настрою і який ви хотіли б зберегти на цілий день (чіпляють прищепки до смайликів).

    – З хорошим настроєм ми розпочнемо нашу зустріч. І нехай девізом сьогоднішнього дня стануть слова :

    Клас у мене дружний є.

    Він мене не підведе.

    2. Обмін інформацією

    – Коли ви йшли до школи, що бачили на вулиці? (Діти по черзі розповідають)

    • Ви назвали ознаки якої пори року?
    • Молодці, діти. Настала зима. Тому зробімо наше вітання теплим і лагідним, щоб зігрітися після вулиці.
    • Вам потрібно привітати свого сусіда теплими словами і подарувати йому сніжинку.

    Вправа «Коло добра»

    Діти, узявшись за руки, утворюють коло, промовляють з усмішкою одне одному щире слово, даруючи сніжинку.

    3. Групове завдання

    – У вас є сніжинки. Вони різного кольору. За цими кольорами об ’ єднаємось в групи.

    Вам потрібно відгадати загадки і з’єднати з правильним малюнком.

    4. Заповнення щоденних новин

    – Який день тижня за порядком?

    – Яка сьогодні погода?

    Учитель назначає помічників дня

    ІІ. Основна частина

    1. Відгадування загадки.

    Все пухнастим снігом вкрила
    Луки, річку, гай, дома.
    Білий ліс і поле біле —
    Значить, вже прийшла . (Зима)

    2. Повідомлення теми тижня і дня.

    Максим Рильський писав:

    Як не любити зими сніжно-синьої

    на Україні моїй,

    Саду старого в пухнастому інеї,

    сивих, веселих, завій…

    (Діти по черзі розповідають за що вони люблять зиму.)

    – Отже, сьогодні вирушимо назустріч зимовій красі. Ми пригадаємо все що знаємо про зиму. Ви будете слухати музику і вірші про цю чарівну пору року, д ізнаєтесь про сюрпризи матінки-зими, закружляєте у танку з тендітними сніжинками, пограєте у сніжки, а потім виконаєте творче завдання.

    – Тема цього тижня «Зима», а тема дня «Які сюрпризи нам готує зима?»

    3 . Складання асоціативного куща

    – Які асоціації виникають у вас зі словом ЗИМА ?

    НОВОРІЧНІ СВЯТА КАНІКУЛИ

    МОРОЗ ЗИМА БІЛИЙ СНІГ

    4. Гра «Корисно – шкідливо»

    1.Гуляти на свіжому повітрі.

    2.Грати в хокей на дорозі.

    3. Ліпити снігову бабу.

    4. Качатися на снігу.

    6. Кататися на ковзанах.

    Фізкультхвилинка «Завітала зимонька»

    Станьте, будь ласка, у велике коло. Зараз спробуєте себе у жанрі пантоміми. Ви пригадаєте зимові розваги та спробуєте відтворити їх у рухах.

    як рухається лижник;

    як діти ліплять снігову бабу;

    як людина пірнає в ополонку;

    як дитина катається на ковзанах;

    як морж плаває в річці;

    як діти грають у сніжки.

    5. Робота з анаграмами

    Переставити букви, щоб утворилося слово

    6. Відгадайте загадку.

    Летять, летять метелики

    І стеляться до ніг.

    Сріблясто білі килими

    Утворюються з них.

    7. Розповідь учителя:

    – Сніжинки народжуються у великій хмарці. Завдяки сонячному промінню вода випаровується із землі. У повітрі знаходяться крихітні часточки пилу. Водяна пара осідає на них і перетворюється на маленькі краплини, такі маленькі, що кожну окремо неозброєним оком не побачиш. Вони й утво­ рюють хмари. Маленькі краплини зливаються одна з од ­ ною, ростуть. На хмарах, які піднімаються вище, де панує сильний холод, краплини замерзають, утворюються крихітні крижинки-кристалики. Це ще не ті сніжинки, які падають на землю, вони ще дуже малі Але шестикутний кристалик весь час росте, збільшується і, нарешті, стає дивовижною зірочкою, повільно опускаючись на землю. Отже, сніжинка — кристалик льоду.

    Жодна сніжинка не схожа на свою сусідку. Вчені спостерігаючи за сніжинками виявили, що тільки за одну годину снігопаду випадає 40 різноманітних форм сніжинок. Найчастіше вони бувають у формі зірочок, пелюсток, стрілочок, але є правило сніжинка завжди – шестигранна. Звичайна сніжинка важить 2-3 міліграма, діаметр більшості 5 мм.

    8. Дослідження сніжинок

    (Робота в групах)

    – Зараз дослідимо, яку форму мають сніжинки.

    (Діти розглядають ілюстрації сніжинок.) (Додаток 2)

    9. Малювання сніжинок.

    – Намалюйте ту сніжинку, яка вам найбільше сподобалась.

    10. Народні прикмети (Крісло автора)

    (Підготовлені діти по черзі розказують народні прикмети)

    Багато снігу – багатий урожай.

    Глибокий сніг – узимку на дощове літо.

    Лапатий сніг – на тривалу негоду.

    Снігурі туляться до оселі – на снігопад.

    11 . Гра у сніжки

    ( Завдання для груп. Кожна правильна відповідь – сніжинка).

    Як сказати одним словом?

    • Сильна заметіль (завірюха, віхола, хурделиця, метелиця).
    • Замерзла вода (лід).
    • Падає сніг (снігопад).
    • Що росте догори коренем? (Бурулька).
    • Хто спить взимку вниз головою? (Кажан).
    • Що взимку їсть жаба? (Нічого, вона спить).
    • Я – вода і на воді плаваю? (Лід).
    • Якщо іде сніг, то це обов’язково зима? (Ні)

    – У якій групі найбільше сніжинок?

    Фізкультхвилинка «Танці-зігріванці»

    12. Конструювання Сніговика з геометричних фігур (Додаток 3)

    – Група, яка перемогла, виходить до дошки і сконструює нам Сніговика з геометричних фігур.

    – Назвати, з яких геометричних фігур складається Сніговик..

    13. Гра «Докажи словечко»

    Зима, зима! Усякий знає

    Вона холодною… буває.

    Летять, кружляють, як пушинки,

    Легкі, білесе нькі… сніжинки.

    От випав сніг. Яка обнова!

    Зима тоді така… чудова.

    Вона й тоді усім хороша,

    Коли мете легка … пороша.

    Вона буває і серйозна:

    Суха і вітряна й … морозна.

    А як насуне хмара сива,

    Зима по-своєму … красива.

    І особлива і чарівна,

    Як королева чи … царівна.

    А вранці іній – от обнова,

    Яка зима у нас… казкова.

    Гілок од інею не видно,

    Тоді вона, звичайно, … срібна.

    Зима скажу вам, дуже гарна,

    То сонячна , то дуже … хмарна.

    Насунуть хмари звідусіль,

    І закружляє… заметіль.

    І не завадило б кожуха,

    Така буває … завірюха.

    14. Дидактична гра «Що зайве?»

    Сніг, сугроби, мороз, квіти, заметіль, лижі, ковзани, велосипед.

    15. Дослідження слова «Грудень»

    (Робота в групах)

    – Назвіть зимові місяці.

    – А Грудень хоче дізнатися, чи змоделюють діти звукову схему його імені?

    І група – Назвіть звуки.

    ІІ група – Назвіть голосні.

    ІІ група – Назвіть приголосні.

    ІV група – Скільки складів у цьому слові?

    16. Складання задач про зиму

    (Робота в групах)

    • Кожна група придумає задачу про зиму на додавання або віднімання. Розв’язання записати на сніжинці і прикріпити на дошці. (Додаток 4)

    17. Гра «Комплімент зимі»

    Необхідно сказати комплімент зимі. Переможе група, яка придумає більше компліментів.

    Підбиття підсумків

    Так які ж сюрпризи приготувала для нас зима?

    Використана література:

    1. Білик С.В. Словникові цікавинки. Харків: Видавнича група «Основа», 2018.

    2. Єременко А.І.. Вітаємо,граємось,навчаємось. Харків: Видавнича група , «Основа», 2012.

    3. Кавцова Н.М. Новий словничок для маленьких діточок. Харків: Видавнича група «Основа», 2017.

    4. Куріпта В.І. Корисне дозвілля. Харків: Видавнича група «Основа», 2016.

    5. Порощук В.П.. Читаємо з насолодою. Харків: Видавнича група «Основа», 2018.

    6. Ягупа І.Д. Інтегровані уроки курсу «Я досліджую світ» у1-му класі, ч. 2. Харків: Видавнича група «Основа», 2019

    1) Біла морква взимку росте.
    2) Ой, немає їм ціни!
    По льоду біжать вони –
    Швидконогі…

    3) Що то за віз,
    Що без коліс,
    Влітку відпочиває
    Взимку дітей катає .

    4) Взимку вкрили все навкруг:
    Ліс, дорогу, поле й луг,
    А як сонце припече,
    М и струмочком потечем.

    5) І маленькі, і старенькі,
    Влітку, взимку, навесні
    Всюди вдягнені гарненько

    У зелені сукні всі.

    6) Ми – спортсмени, нас обох
    Бачиш ти завжди удвох.
    Ми по снігу швидко линем
    Ще й стрибаємо з трампліну.

    7) Невеличкі дві хатинки,
    В них м’які і теплі спинки.
    По п’ять братиків малих
    Заховались в хатках тих.