Татарська мова у Татарстані поза законом?

У Татарстані вивчення татарської мови може опинитися під фактичною забороною. У середу 8 листопада це питання має обговорити місцевий парламент. Але оглядачі вважають, що зберегти вивчення татарської мови у Росії навряд чи вдасться після того, як у справу втрутилася прокуратура, яка зробила висновок, що обов’язкове викладання татарської мови є незаконним. А оскільки питання про те, як воно може бути оформлене добровільно, так і не вирішене, то і все викладання татарської мови може виявитися незаконним.

Ба більше, за те, що Міністерство освіти Татарстану підготувало методичні рекомендації для вивчення татарської мови у школах республіки, його співробітників можуть покарати.

«Видаючи зазначені рекомендації, регіональне міністерство вийшло за межі встановленої компетенції, увійшовши в сферу федерального правового регулювання», – пояснили в прокуратурі Республіки Татарстан і повідомили, що в зв’язку з цим наглядове відомство підготувало на адресу прем’єр-міністра Татарстану Олексія Песошіна «подання з вимогою про негайне відкликання методичних рекомендацій і притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, які допустили виявлені порушення законодавства».

Нові методичні рекомендації, за які збираються покарати працівників Міністерства освіти Татарстану з’явилися лише минулої п’ятниці. Згідно з ними, викладання татарської мови як обов’язкового предмету зводилося до двох годин в тиждень для учнів 1-9 класів, ще 2-3 години рідної мови і літератури планувалося перевести на факультативну основу. А в старших класах рекомендовано вже повністю перевести вивчення татарської мови та літератури на добровільну основу.

Це стало можливим після того, як 20 липня президент Росії Володимир Путін, виступаючи в Йошкар-Олі, столиці Республіки Марій Ел, на засіданні ради з питань міжнаціональних відносин, заявив, що «змушувати людину вивчати мову, яка не є рідною для нього, так само неприпустимо, як і знижувати рівень викладання російської». Путін доручив Генеральній прокуратурі провести перевірку на добровільність вивчення національних і державних мов в школах національних регіонів.

У Татарстані, згідно з Конституцією, дві державні мови – російська і татарська. З 1990-х років вони вивчаються в школах республіки в рівних обсягах. Однак після заяви Володимира Путіна в жовтні школи Татарстану почали отримувати подання регіональної прокуратури з вимогою виключити татарську мову з обов’язкової програми і переведення її у факультативний статус. На думку представників наглядового відомства Татарстану, російська мова викладається в школах в недостатніх обсягах. Після цього освітні установи приступили до коректування своїх навчальних планів.

Реакція шкіл та профспілок

У багатьох школах вирішили замінити татарську мову предметом «рідна мова чи література», а батькам запропонували самостійно вирішити, яку мову вивчатимуть їхні діти як рідну. За даними «Комітету російськомовних батьків Татарії», спільноті в соцмережі «ВКонтакте», учасники якої виступають за введення добровільного вивчення татарської мови, на початок жовтня було подано не менше ніж 2 800 заяв батьків, які зажадали у директорів шкіл скасувати обов’язкове викладання татарської мови. Офіційних даних з цього питання наразі немає.

Профспілка працівників освіти Російської Федерації, замість того, щоб стати на захист своїх членів, після приписів прокуратури підготувала рекомендації директорам шкіл про порядок скорочення учителів татарської мови. Організація розмістила у себе на сайті зразки таких офіційних повідомлень з датою – 27 грудня. У цих повідомленнях мовиться, що учителя можуть перевести на іншу роботу або звільнити, якщо він не погодиться. Деякі з учителів повідомили, що такий «новорічний подарунок» від влади та профспілки вони вже отримали. В одній зі шкіл Казані, столиці республіки, учителю татарської мови запропонували стати двірником.

Цікаво, що після того, як деякі вчителі, повідомили Радіо Азатлик, Татаро-башкирській службі Радіо Свобода, сказали, що їх збираються звільнити, прокуратура Татарстану заперечила ці повідомлення і заявила, що розпочала їхню перевірку.

Це незаконно – на вулицю викидати вчителів татарської мови посередині навчального року

Деякі школи не розпочали виконувати вимогу прокуратури з солідарності з вчителями татарської мови. Так, директор школи-інтернату «Сонце» Павло Шимаков заявив місцевим засобам масової інформації, що «це незаконно – на вулицю викидати вчителів татарської мови посередині навчального року». Він додав, що готовий «боротися» за збереження викладацьких кадрів. Деякі директори шкіл готують подання до Верховного суду Росії, щоб зберегти обов’язкове викладання татарської мови у Татарстані.

Позиція влади Татарстану

Влада Татарстану протягом трьох місяців не робила жодних заяв у питанні обов’язкового викладання татарської мови. Лише 26 жовтня на сесії Державної ради Татарстану президент Рустам Мінніханов зробив заяву, з якої можна було зрозуміти, що керівництво Татарстану невдоволене діями центральної влади Росії.

Як мова може бути добровільною? Ніде у світі такого немає

«Як мова може бути добровільною? Ніде у світі такого немає», – наголосив Мінніханов і додав, що потрібно працювати над методикою викладання татарської мови. При цьому президент Татарстану висловив упевненість, що йому вдасться досягти компромісу з Москвою у питанні вивчення татарської мови.

При цьому він звернув увагу на те, що школи є важливим елементом процесу виборів, і здивувався, що напередодні президентських виборів хтось «ніби навмисно робить так, щоб люди погано ставилися до нашого президента Володимира Путіна». У відповідь на цю заяву відділення опозиційної партії «Яблуко» в Татарстані опублікувало прес-реліз, де говорило про «неприпустимість» висловлювання Мінніханова про участь учителів у виборах.

Позиція громадськості

Поки влада зберігала мовчанку, громадськість Татарстану почала обережно закликати владу своєї республіки зберегти вивчення татарської мови у школах Татарстану. Відповідну заяву підписало 40 представників наукового та творчого співтовариств Татарстану. У ній підписанти просять зберегти татарську мову в школах і прийняти звернення до Міністерства освіти і науки Російської Федерації з вимогою включити до федерального освітнього стандарту державні мови республік Росії.

«Хочемо нагадати, що ми обирали вас на відповідальні пости для захисту наших інтересів. Але ці наші інтереси, схоже, вам не є близькі», – мовиться в листі. Підписанти вважають, що у влади Татарстану «є тільки два шляхи».

«Перший – з честю поборотися за татарську мову і в разі поразки піти з високо піднятою головою, другий – залишитися на своїх теплих місцях і відправити татарську мову на смітник історії. Але вибравши другий шлях, ви самі з часом опинитеся там же, засуджені своїм народом», – мовиться у зверненні.

Незважаючи на бурхливе обговорення питання викладання татарської мови в школах республіки, за три місяці з моменту заяви Володимира Путіна в Казані не відбулося жодного великого мітингу на підтримку обов’язкового вивчення татарської мови. Так, з акціями на захист мови виступали лише представники татарського національного руху і Всесвітній форум татарської молоді.

26 жовтня перед сесією Державної ради кілька десятків активістів зібралися біля будівлі парламенту. Вони виконали неофіційний гімн татарського народу «Туган тел» («Рідна мова») і роздали татарську абетку депутатам республіканського парламенту. Міська влада відмовилися погоджувати проведення мітингу на підтримку татарської мови, посилаючись на недоробки в поданому повідомленні.

ЗМІ повідомляли, що після акції біля будівлі Держради на її учасників чинився тиск в Казанському федеральному університеті, проте ректор вишу Ільшат Гафуров такі звинувачення спростував. Що ж стосується протестів активістів татарського національного руху, то стосовно організатора мітингу пам’яті полеглих під час взяття Казані військами Івана Грозного (відбувся 14 жовтня) було складено протокол про адміністративне правопорушення за те, що на акції її учасники підняли питання вивчення татарської мови. На думку поліцейських, ця тема не відповідала темі заявленого заходу.

Вахитовський районний суд Казані, однак, повернув адміністративну справу в поліцію через процесуальні порушення. Разом з тим 6 листопада на мітингу в честь 25-річчя Конституції Татарстану поліцейські затримали колишнього імама мечеті Високогірського району Татарстану Айрата Шакірова. У своєму виступі він говорив про необхідність боротьби за татарську мову, чим, на думку поліції, також порушив закон, оскільки порушив тему, яка не відповідає заявленій.

Крім того, прокуратура Татарстану 18 жовтня винесла попередження голові Всетатарського громадського центру Фаріту Закієву «про неприпустимість здійснення екстремістської діяльності». У попередженні, яке підписав прокурор Татарстану Ілдус Нафіков, крім іншого, сказано, що перевірка управління Міністерства юстиції Росії у Татарстані показала, що організація «здійснює свою діяльність і видає рішення лише татарською мовою». Нафік нагадав, що, згідно з Конституцією Росії «Про державну мову Російської Федерації», державною мовою на території Росії «є російська мова».

Російськомовні вимагають «моральної компенсації» за «примусове вивчення татарської мови

Суди Казані почали приймати позови від батьків, які є противниками вивчення татарської мови у школах. Мати 14-літнього казанського школяра Ольга Зіятдінова вимагає від Міністерства освіти Татарстану мільйон рублів як компенсацію моральних збитків за те, що її сина «змушували без моєї волі вивчати татарську мову».

«Прошу суд стягнути компенсацію моральної шкоди [в розмірі] одного мільйона рублів. Я не погоджувала з ними навчальний план, вони йшли на порушення наших прав і Конституції Росії», – зазначила в заяві Ольга Зіятдінова.

«У нас державна мова – російська. Ніхто не повинен примушувати! Чому ми, російськомовні, повинні вчити [татарську мову]. Раніше посилалися на норми республіки, але тепер у нас договору про розмежування повноважень немає і все – суверенітет скінчився. І в подальшому я також хочу подавати в Конституційний суд Росії. Яке право має влада Татарстану не виконувати доручення президента Росії? Це що за саботаж і дискредитація російської мови? Це неприпустимо!», – заявила Ольга Зіятдінова в інтерв’ю проекту «Idel.Реалії».

Крім моральної, вона вимагає і компенсації матеріальних збитків за «пропущені уроки». Міністерство освіти змушене захищатися і підраховувати години вивчення обох мов, наполягаючи на тому, що норматив було виконано. Суд прийняв пояснення міністерства, однак заявителька наполягає на своїй правоті і має намір оскаржувати рішення місцевого суду у Верховному суді Росії.

А тим часом у школярів Татарстану розпочалася друга чверть. Як вчити дітей, чиї батьки відмовилися від вивчення татарської мови, школи не знають. У деяких класах уроки татарської їм замінили на риторику чи краєзнавство. В інших школах діти через відсутність уроків татарської мови змушені проводити час в коридорі.

Влада Татарстану, згідно з дорученням Володимира Путіна, до 1 грудня має вжити заходів, щоб довести обсяг вивчення російської мови до рівня, рекомендованого Міністерством освіти Росії. А Рустам Мінніханов повинен в зазначений термін проконтролювати, щоб в школах вивчення національних мов проходило виключно на добровільних засадах за вибором батьків, як цього вимагає федеральна влада.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Марія Щур

В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

Іран і Росія хочуть побудувати у Татарстані завод з виробництва Шахедів – WSJ

Москва і Тегеран розробляють план будівництва заводу в Росії, який міг би виробляти не менше 6 тисяч безпілотників іранської розробки для війни в Україні, пише американська газета Wall Street Journal з посиланням на неназваних офіційних осіб з однієї з країн-союзниць США.

У грудні Білий дім уже попереджав, що Москва і Тегеран розглядають можливість будівництва у Росії спільної лінії з виробництва безпілотників.

Зараз, за словами цих анонімних офіційних осіб, переговори перейшли вже у конкретні плани.

Газета повідомляє, що до Росії вилетіла іранська делегація високого рівня, яка 5 січня відвідала заплановане місце для заводу у місті Єлабуга (Республіка Татарстан). За даними авторів, представники Ірану побували на майданчику, де лідери двох країн планують збудувати новий завод.

Делегацію очолював бригадний генерал Абдолла Мехрабі, голова дослідницької організації аерокосмічних сил Корпусу вартових ісламської революції та виконавчий директор іранської компанії Quds Aviation Industry Гасем Дамавандян.

Останню організацію WSJ називає “ключовим оборонним виробником”, що грає, на думку Вашингтона, центральну роль у виробництві безпілотників в Ірані.

Згідно з їхніми планами, нове підприємство зможе випустити щонайменше 6 тисяч дронів.

Сам проєкт є частиною угоди між двома країнами, вартість якої – мільярд доларів.

Як кажуть джерела видання, Іран працює разом із Росією над розробкою моделі Shahed-136, яка, як очікують, буде оснащена новим двигуном, що дозволяє літати швидше й далі.

Це може створити нові проблеми для України. Щоправда, завод ще навіть не почали будувати, тож найближчим часом це рішення не змінить балансу сил у війні, пишуть автори.

Київ звинувачує Москву у використанні іранських безпілотників Shahed-136 під час атак на цивільні та енергетичні об’єкти. Російська сторона офіційно відкидає ці звинувачення.

Автор фото, Getty Images

Зруйнований будинок в центрі Києва після атаки іранських дронів

У січні міністерство торгівлі США запровадило експортні обмеження проти семи іранських компаній, пов’язаних із розробкою та виробництвом безпілотників та компонентів до них.

Серед них – підприємства авіаційної промисловості та сили Корпусу вартових ісламської революції.

Раніше мінфін США запровадив санкції проти Shahed Aviation Industries Research Center, Paravar, Design and Manufacturing of Aircraft Engines та Baharestan Kish, а також компаній Success Aviation Services FZC та iJet Global DMCC, які, за даними американської влади, допомагали з постачанням іранських безпілотників до Росії.

“Рабська праця”: як функціонує і хто працює на заводі БпЛА в Татарстані

У російському місті Єлабуга, що у Татарстані, функціонує завод з виробництва “Шахедів”. Там мало не за їжу змушують працювати студентів училища та погрожують забрати їх в армію, якщо вони посміють скаржитись.

Російський опозиційний журналіст, міжнародний оглядач Іван Яковина зазначив 24 Каналу, що будь-який військовий завод є військовою ціллю. Тому студентам варто тікати звідти.

Змушують працювати студентів

Іван Яковина розповів, що цей завод вже працює, однак невідомо, якою буде якість цих безпілотників. Крім того, на заводі вже встиг розгорітись скандал, адже там змушують працювати студентів.

Було оголошено, що на цьому заводі використовується рабська праця. Місцевих студентів заганяють на цей завод та змушують працювати мало не за їжу. Ці студенти самі скаржились та плакали. На що їм відповідали: “Якщо ви будете обурюватись, вас звідси виженуть та заберуть в армію”,
– сказав він.

Яковина про виробництво “Шахедів” у Росії: дивіться відео

Виробництво “Шахедів” у Росії: що відомо

• Видання The Washington Post написало, що у внутрішніх документах вказаний завод з виробництва іранських безпілотників у спеціальній економічній зоні “Алабуга” у Татарстані. Згідно з планом, до 2025 року завод має випустити 6 000 “Шахедів”.
• Росія та Іран співпрацюють у форматі “франшизи”: Іран поділився з Росією проєктною документацією та власними компонентами для виробництва дронів, а російська сторона має на цій основі відтворити виробництво в себе, масштабувати його та розв’язати проблеми з дефіцитними компонентами й логістикою.
• Зазначається, що план виробництва заводу має реалізовуватись у три етапи. Спочатку Іран постачає Росії дрони в розібраному вигляді, де їх збирають. Згодом у Росії повинні налагодити власне виробництво корпусу “Шахедів”, електроніку й двигуни продовжать ввозити. Наступний етап – мінімальна допомога Ірану й вихід на цільовий показник у понад 4 000 дронів, які передадуть росіянам до вересня 2025 року.
• Речник ГУР Андрій Юсов заявив, що поки це тільки декларація про наміри росіян. Процес ще не завершений, а плани Росії можуть і не реалізуватися.