14 березня – “Явдохи”

Чотирнадцятого березня – свято Преподобної Євдокії, або у народі Явдохи. Це ймення означало буквально «життєславна» і звучало як Явдоня. Асоціюється це ім’я з покровительством земної природи і знаменує пробудження життєвої сили землі.

У молоді роки Євдокія вела порочне життя, але згодом відмовилася від хибного шляху, прийняла християнство. Надалі відзначалася суворим дотриманням обітниць, за що Господь наділив її даром чудотворення. Під час гонінь на християнство вона тяжко постраждала. Першого березня 152 р. святій відтяли голову.

У народному побуті «Явдохи» – не тільки перший день весни, але й перший день нового року, адже в наших предків рік починався з 1 березня («Явдохи» за ст. стилем). Відтак аж до XV століття на Явдохи відзначали Новий рік.

Вважалося, що свята Євдокія зберігає ключі від весняних вод, таких потрібних для майбутнього врожаю. Цього дня прокидається від зимової сплячки бабак, виходить на світ, свище три рази, а потім знову лягає на другий бік і так спить аж до Благовіщення. І ховрашок, кажуть, перевертається на інший бік. Отож люди виходили в поле, особливо в степовій Україні, щоб почути той посвист.

Починаючи з цього дня, діти ходили по дворах і славили прихід весни, співали закличні веснянки і носили із собою вирізаних з дерева ластівок або випечених «жайворонків»:

Благослови, Боже,
Весну закликати,
Зиму проводжати.
Ой, весна в човничку,
Літечко в возочку.

У цей день наші предки зустрічали весну, виходячи до схід сонця на горби, ставали на воротях або вилазили на дерева і закликали її. Деякі з магічних заклинань весни збереглися і до цієї пори:

Прийди, весно, прийди,
Прийди, прийди, красна,
Принеси нам збіжжя,
Принеси нам квіточок.

«Жайворонки», «соловейчики» дарувались весні як жертвоприношення.

Наступною ознакою приходу весни вважалися пісенні трелі вівсянки. Якщо хтось почув її голос, то намагався сповістити сусідів, що чув поклик: «Діду, діду, сій ячмінь!». З цього часу вже готували яре збіжжя для ранньої сівби.

Але найкращим благовісником все-таки були ластівки, що приносили на своїх прудких крилах весняне літепло. Цих пташок вельми шанували, вважаючи божими охоронцями осель. Батьки застерігали дітей: “Якщо хтось візьме в руки ластівку чи її яєчко, у того обличчя вкриється ластовинням, а коли зруйнує гніздечко — з’явиться ряба віспа. “

У такий спосіб люди оберігали птахів од дитячих пустощів. Діти, які бажали, аби їхнє обличчя не рябіло веснянками, побачивши ластівку в цей день, вигукували: “Ластівко, ластівко, на тобі веснянки, дай мені білянки!” — і мерщій бігли вмиватися талою водою.

Господині, побачивши в цей день ластівку, кидають жменю землі на грядку зі словами: «Кріп сію». І чекають на «закономірне диво» – на цьому місці начебто виросте кріп. Діти, уперше побачивши навесні ластівку, беруть жменю землі, кидають її вслід ластівці: «На тобі, ластівко, на гніздо, а людям на добро!» для того, щоб швидше приходила весна та прилітали всі ластівки, бо, як відомо, одна ластівка ще погоди не робить.

Ластівки в Україні завжди користувалися особливою шаною та охороною. Вважалося, що руйнувати гніздо ластівки – великий гріх. Як і лелеки, ластівки приносять в оселю, під стріхою якої живуть, затишок і злагоду. Тож краще не турбувати їх і не бешкетувати, витягаючи яйця з гнізда.

Цього дня заносили до хати талу воду, вмивали дітей і самі вмивалися. Люди вірили – як умитися на Явдоху молоком, будеш на обличчя білим і гарним. А ще кропили водою стіни – щоб ті дихали. Давали цю воду курям, щоб добре неслися, коровам – щоб доїлися. В центральних регіонах України жінки сіяли розсаду в горщиках, сподіваючись, що, посіяна в цей день, вона не постраждає від морозу. А ще святили в церкві зерна пшениці з тим, щоб першою її висівати.

Добрий господар обов’язково зрізав сухі гілки дерев у саду. Ця процедура проводиться не тільки для того, щоб дерева краще родили, але й щоб на цих деревах нечиста сила не селилася.

З Явдохи починаються і магічні весняні ігри — «веселки», «гаївки», «гагілки», «ягівки» (так вони називались у різних місцевостях), що «допомагали» весні у її оновлювальній роботі. Виконувались веснянки аж до Зелених свят.

На Явдохи дівчата в цей день до сходу сонця заклинали своїх суперниць такою молитвою: «Щоб на дорозі не стояли та мене — хрещеную, народженою рабу Божу (ім’я) добрим словом поминали».

Городники вважали, якщо «під Явдоху» висіяти розсаду капусти, то вона не боятиметься морозів. Те ж саме стосувалося й рільників, бо «Одова Явдоха виходить з плугом».

Прислів’я про “Явдоху”:

• Явдоха красна — вся весна ясна.
• Євдокія красна, то і весна красна.
• На Явдоки — голі боки.
• На Явдоки води по боки.
• Прийшла Євдокія — селянинові надія.
• Прийшли Євдокії—дядькові затії: плуга чинити, борону точити.
• У Явдохи сила — весь поділ замочила.
• Явдоха хвостом крутить — зима ще довго полем блудить.

Народні прикмети:

• Яка Явдоха, таке й літо.
• Якщо на Явдохи вітер із теплого краю, то буде гарне літо, і навпаки.
• Як на Явдохи зранку світить сонце, то буде добрий врожай на картоплю, як вдень, то буде середній зрожай, а як ввечері світить, то буде пізній, поганий врожай.
• Як на Явдохи гарна сонячна погода, то буде цей рік добрий урожай на картоплю і на коноплі.
• Як вітер сходовий на Явдохи, то буде літо тепле; полудневий, то буде літо сухе, спека; а як західний чи північний вітер, то літо буде холодне.
• Як вода капає зі стріх, то ще довго буде холодно.
• Під Явдоху місяць-молодик із дощем — бути літу мокрому.
• Повний місяць з дощем — бути мокрому літові.
• Явдоха з дощем — буде літо тепле й мокре.
• На Явдоху погоже — все літо пригоже.
• Який вітер на Явдохи, такий буде і на Покрову.
• Яка Явдоха, таке й літо: теплий вітер — на мокре, вітер із півночі — на холодне, крутитиме млини — так крутитиме снопи в полі; якщо повіє із заходу, то добре ловитиметься риба, коли ж зі сходу — плодитимуться бджоли, а з півдня — врожайний на хліб рік.
• Явдоха красна — вся весна красна, на огірки врожай.
• На Явдоху сніг — на врожай.
• Якщо сонячно, то буде врожай на огірки, а коли з дощем, то літо мокре й тепле.
• Як на Явдокії та на Олексу тепло та ясно — на врожай.
• На Явдокії замічай: як буде сонячно, то добре на пшеницю буде.
• Явдохи-плющихи: гарний день вдасться — на врожай огірків та опеньків, льону і конопель.
• Якщо ранок ясний — сій ранню пшеницю, в обід ясно — середній посів защедрить, а коли під вечір випогодиться — розраховуй на пізній засів.
• Якщо на Явдохи день сонячний — вродить пшениця, а похмурий — просо і гречка.
• Якщо на Явдокії біля порога калюжі води, то пасічники купатимуться в меду.
• Явдоха з водою, то Юрій з травою.
• Якщо курка на Явдоху нап’ється, то на Юра вівця напасеться.
• Тепла Явдоха з південним та західним вітрами — літо буде з медом.
• Як на Явдоху сніг – на врожай і добрий медозбір.
• Ластівки “стеляться” по землі — скоро затепліє і, отже, можна буде сіяти овес, «бояться» землі, себто літають високо — ще холод утримається.
• Якщо в цей день завірюха – до пізньої весни.
• На Явдохи холодно — худобу годувати зайві два тижні.

На фото: Євдокія Микитівна Сивак (Зуїха) (1855-1935) — українська народна співачка, фольклористка. Була неписьменною. Володіла феноменальною пам’яттю. Фольклорист Гнат Танцюра записав зі слів Явдохи 1008 народних пісень, близько 400 прислів’їв і приказок, 156 казок та інші фольклорно-етнографічні матеріали. Її пісенний репертуар опублікований окремою збіркою “Пісні Явдохи Зуїхи” у 1965 р.

14 березня 2022 – яке сьогодні свято: традиції, заборони і прикмети

За релігійним календарем сьогодні 14 березня віряни вшановують пам’ять преподобномучениці Євдокії. У народному календарі ця дата отримала такі назви: Євдокія Свистунья, Євдокія Плющиха, Авдотья Веснівка, Авдотья – підмочити поріг.

ІМЕНИНИ: ХТО СВЯТКУЄ ДЕНЬ АНГЕЛА

У неділю, 14 березня, іменини відзначають власники таких імен: Антоніна, Євдокія, Антон, Нестор, Домна, Никифор, Агапій, Давид, Мар’яна.

ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ: МІЖНАРОДНІ СВЯТА ТА ПОДІЇ

• Міжнародний день річок
• День метеликів
• Міжнародний день числа “Пі”
• День землевпорядника України
• 1489 — королева Кіпру Катерина Корнаро була змушена продати своє королівство Венеції
• 1839 — Виступаючи перед колегами, Джон Гершель вперше використав термін “фотографія”
• 1917 — у Києві розпочався З’їзд кооператорів Київщини (тривав 2 дні). Резолюцією з’їзду було проголошено курс на автономію України та організацію у селах сільських комітетів для забезпечення реалізації політики УЦР на місцях
• 1923 — Рада Послів держав Антанти прийняла остаточне рішення про приєднання Східної Галичини та Західної Волині до Польщі, визнавши їх анексію
• 1939 — Угорщина розпочала війну проти Карпатської України
• 1990 — у Львівській області в Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України
• 1994 — випущено реліз Linux 1.0.0
• 2014 — у Харкові на Римарській вулиці стався перший у російсько-українській війні бій із застосуванням вогнепальної зброї

ХТО НАРОДИВСЯ 14 БЕРЕЗНЯ

• 1804 — Йоганн Штраус, австрійський композитор, скрипаль, диригент.
• 1821 — Петро Селецький, український композитор, мемуарист.
• 1823 — Теодор де Банвіль, французький поет і драматург.
• 1854 — Ерліх Пауль, німецький доктор, бактеріолог та біохімік, один з засновників імунології та хімієтерапії, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1908 року.
• 1872 — Олекса Новаківський, український живописець і педагог.
• 1879 — Альберт Ейнштейн, фізик, лауреат Нобелівської премії 1921 року.
• 1891 — Амвросій Бучма — видатний український актор і режисер. В 1936—1954 рр. — актор і режисер Київського театру ім. I.Франка.
• 1897 — Василь Атаманюк — український письменник (поет, перекладач, літературознавець), політичний діяч. Псевдонім — Василь Яблуненко.
• 1908 — Чуприна Олексій Сергійович, кобзар з Чорної гори.
• 1937 — Володимир Савельєв, український режисер та актор.
• 1940 — Шовкун Віктор Йосипович перекладач, письменник, літературний редактор.
• 1986 — Джеймі Белл, англійський актор.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ Й ТРАДИЦІЇ

• Авдотья красна, і весна красна.
• Яка Євдокія, таке і літо.
• На Плющиху погоже – все літо гоже.
• Капель з дахів – до теплого літа.
• На Авдотью ясно – рік прекрасний, похмуро – до поганого року.
• Якщо Євдокія сніг розплющила, весна буде рання.
• Звідки дме вітер на Євдокію, звідти він буде дути навесні та влітку.
• Якщо на Плющиху вітер з півночі, літо буде добре для бджільництва.
• Південний вітер – до дощового літа, північний – до холодного.
• Ясна погода – до врожаю пшениці.
• Якщо на Євдокію молодий місяць з дощем, то бути мокрому літу.
• Сніг в цей день – до врожаю і достатку грибів по осені.
• Заметіль 14 березня обіцяє затяжну весну і неврожай.
• Калюжі у порога – бджолярі в меду купатися будуть.
• Якщо курочка з калюжки нап’ється, весна буде рання.
• Граки до Євдокії прилетіли – сніг зійде рано, а влітку часто йтимуть дощі.
• Якщо у Євдокії вода, то у Єгора весняного (6 травня) трава.
• Якщо 14 березня курочка талої води нап’ється, то на Єгорій овечка трави наїсться.
• Немає в березні води – немає в травні трави.

ЩО НЕ МОЖНА РОБИТИ СЬОГОДНІ

• Церква рекомендує утриматися від зайвої скорботи.
• Забороняється писати поминальні записки з іменами нехрещених.
• Не можна йти до закінчення служби з храму.
• Великим гріхом вважається поминати покійних спиртними напоями.
• У Батьківську суботу, як і в інші дні, не можна погано говорити про покійних.