Планета Уран: особливості, опис, супутники

Уран – сьома планета від Сонця. Це крижаний гігант, як і Нептун. Поверхня Урана складається в основному з водню, а також трішки з гелію. Газова атмосфера складає близько 25% планети. Ця атмосфера бурхлива, але не така активна, як на Сатурні чи Юпітері. Як результат, поверхня Урана досить рівномірна.

Хоча Уран має газову поверхню, як і газові гіганти Юпітер і Сатурн, внутрішня частина планети складається із замерзлих елементів. В результаті Уран має найхолоднішу атмосферу з усіх планет Сонячної системи. А про інші планети читайте в підручнику з астрономії за 11 клас В.Д. Сиротюка.

Особливості планети Уран

Однією з найбільш унікальних особливостей Урана є те, що він лежить на боці. Вісь його обертання нахилена практично під прямим кутом до осей інших планет в Сонячній системі. Він обертається подібно до того, як котиться по землі куля.

Більшість вчених погоджуються, що дивне обертання Урана відбувається через те, що інший великий планетоїдний об’єкт зіткнувся з планетою з достатньою силою, щоб змінити нахил.

Фізичні характеристики:

• Рік: 83,8 земних років
• День: 17,2 години
• Температура: -224 градуси
• Відстань від Сонця: сьома планета від Сонця
• Тип планети: крижаний гігант (поверхня газу із внутрішнім покриттям, складеним з льодів)

Відкриття планети Уран

Планету Уран відкрив британський астроном Вільям Гершель. Гершель виявив Уран за допомогою телескопа. До Гершеля Уран вважався зіркою. З того часу єдиним космічним зондом, який було надіслано до Урану, був “Вояджер-2” в 1986 році, який приніс кілька детальних знімків Урану, його супутників і кілець.

Супутники планети Уран

Найбільшими його супутниками вважаються Міранда, Аріель, Умбріель, Оберон і Титанія. Всі супутники Урану являють собою суміш гірських порід з льодом, за винятком Міранди, яка повністю складається з льоду.

У багатьох супутників немає атмосфери, також частина з них рухається всередині кілець планети, через що їх називають внутрішніми супутниками, і всі вони володіють міцним зв’язком з кільцевою системою Урану.

Порівняння Урана та Землі

Уран дуже відрізняється від Землі. Знаходячись так далеко від Сонця, Уран набагато холодніший за Землю. Також непарне обертання Урана по відношенню до Сонця дає йому різні пори року. Сонце освічувало б частину Урана протягом 42 років, а тоді було б темно протягом 42 років.

Цікаві факти про планету Уран:

• Уран – єдина планета, названа на честь грецького бога, а не римського. Уран був грецьким богом неба і був одружений з Матір’ю-Землею.

• Уран має яскравий синювато-зелений колір, який він отримує від метану в його атмосфері.
• Уран можна побачити неозброєним оком.
• В Урана є кільця, як у Сатурна, але вони тонкі і темні.
• Це була перша планета, виявлена ​​в сучасну епоху за допомогою телескопа.
• Уран – третя за величиною планета Сонячної системи.

Подобається більше переглядати відео, аніж читати текст? Тоді заходьте в розділ “Онлайн уроки за 11 клас”, вибирайте потрібний предмет і насолоджуйтесь переглядом!

Уран – найхолодніша планета. Коротка характеристика і специфічні особливості планети

Уран – найхолодніша планета Сонячної системи, хоча і не найвіддаленіша від Сонця. Цей гігант був відкритий ще в XVIII столітті. Хто відкрив його, і які існують супутники Урана? Що особливого в цій планеті? Опис планети Уран читайте нижче в статті.

Особливості

Це сьома за віддаленістю планета від Сонця. За діаметром вона є третьою, він становить 50 724 км. Цікаво, що діаметр Урана більше, ніж у Нептуна, на 1 840 км, але по масі Уран менше, що ставить його на четверте місце серед важковаговиків Сонячної системи.

Найхолоднішу планету видно і неозброєним поглядом, але телескоп зі стократним збільшенням дозволить розгледіти її краще. Супутники Урана розглянути набагато важче. Всього їх 27, але вони значно віддалені від планети і набагато тьмяніші за неї.

Уран є одним з чотирьох газових гігантів, а разом з Нептуном утворює окрему групу крижаних гігантів. На думку вчених, газові гіганти виникли набагато раніше планет, які входять до земної групи.

Відкриття Урану

Через те, що його можна розгледіти на небі без оптичних приладів, Уран часто брали за тусклу зірку. Перш ніж визначити, що це планета, його спостерігали на небосхилі 21 раз. Першим помітив його Джон Флемсід у 1690 році, вказавши як зірку під номером 34 у сузір’ї Тельца.

Відкривачем Урану вважають Вільяма Гершеля. 13 березня 1781 року він спостерігав за зірками з рукотворного телескопа, припустивши, що Уран – це комета або туманна зірка. У своїх листах він неодноразово вказував на те, що 13 березня побачив саме комету.

Новина про нове чудове небесне тіло швидко розлетілася в наукових колах. Хтось говорив, що це комета, хоча у деяких вчених виникли сумніви. У 1783 році Вільям Гершель заявив, що це все-таки планета.

Новій планеті вирішили дати назву на честь грецького бога Урана. Всі інші назви планет взяті з римської міфології, і тільки ім’я Урану – з грецької.

Склад і характеристика

Уран більший за Землю в 14,5 разів. Найхолодніша планета Сонячної системи не має звичної для нас твердої поверхні. Передбачається, що складається вона з твердого кам’яного ядра, покритого оболонкою льоду. А верхній шар становить атмосфера.

Крижана оболонка Урана не тверда. Вона складається з води, метану та аміаку і становить близько 60% планети. Через відсутність твердого шару виникають труднощі з визначенням атмосфери Урану. Тому атмосферою вважають зовнішній газовий шар.

Ця оболонка планети має синювато-зелений колір через вміст метану, який поглинає червоні промені. Його на Урані всього 2%. Решта газів, які входять в атмосферний склад – це гелій (15%) і водень (83%).

Подібно до Сатурна, найхолодніша планета має кільця. Сформувалися вони відносно недавно. Існує припущення, що колись вони були супутником Урану, який розпався на безліч дрібних частинок. Всього налічують 13 кілець, зовнішнє кільце має синє світло, за ним йде червоне, а решта володіють сірим кольором.

Рух по орбіті

Найхолодніша планета Сонячної системи віддалена від Землі на 2,8 млрд кілометрів. Екватор Урану нахилений до його орбіти, тому обертання планети відбувається майже «лежачи» – горизонтально. Начебто величезна газово-крижана куля котиться навколо нашого світила.

Навколо Сонця планета звертається за 84 роки, а її світловий день триває приблизно 17 годин. День і ніч змінюються швидко тільки у вузькій екваторіальній смузі. В інших частинах планети 42 роки триває день, а потім стільки ж – ніч.

З такою тривалою зміною часу доби передбачалося, що різниця температур повинна бути досить серйозною. Однак найтепліше місце на Урані – це екватор, а не полюси (навіть освітлені Сонцем).

Клімат Урану

Як вже говорилося, Уран – найхолодніша планета, хоча Нептун і Плутон розташовані набагато далі від Сонця. Найменша його температура сягає -224 градуси в середньому шару атмосфери.

Дослідники помітили, що Урану властиві сезонні зміни. У 2006 році було відзначено і сфотографовано утворення атмосферного вихору на Урані. Вчені тільки починають вивчати зміну сезонів на планеті.

Відомо, що на Урані існують хмари і вітер. З наближенням до полюсів швидкість вітрів зменшується. Найбільша швидкість руху вітру на планеті була близько 240 м/с. У 2004 році з березня до травня була зафіксована різка зміна погодних умов: збільшилася швидкість вітру, почалися грози, а хмари з’являлися набагато частіше.

Виділяють такі сезони на планеті: південне літнє сонцестояння, північна весна, рівнодення і північне літнє сонцестояння.

Магнітосфера і дослідження планети

Єдиний космічний апарат, якому вдалося досягти Урану – це «Вояжер-2». Він був запущений НАСА в 1977 році спеціально для досліджень віддалених планет нашої Сонячної системи.

«Вояжеру-2» вдалося виявити нові, раніше невидимі кільця Урану, вивчити його структуру, а також погодні умови. Досі багато відомих фактів про цю планету ґрунтуються на даних, отриманих з цього апарату.

«Вояжер-2» також виявив, що найхолодніша планета має магнітосферу. Було зазначено, що магнітне поле планети не виходить з її геометричного центру. Воно знаходиться під нахилом в 59 градусів від осі обертання.

Такі дані свідчать про те, що магнітне поле Урану несиметричне, на відміну від земного. Є припущення, що це особливість крижаних планет, так як другий крижаний гігант – Нептун – теж володіє асиметричним магнітним полем.