Які міста входять до складу Томської області

Зміст:

Які міста входять до складу Томської області

Архів скликань попередніх років

Контрольна діяльність

Парламентаризм в Україні

Законопроекти

Пленарні засідання

Планування та порядок розгляду питань

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Нормативно-правова база України

  • Законодавство України
  • Пошук за реквізитами
  • Надходження законодавства
  • Міжнародні документи
  • Переклади документів
  • Популярні документи
  • Первинні законодавчі акти
  • Розподіл за комітетами ВР
  • Термінологія законодавства
  • Тезаурус «Eurovoc»
  • Законодавство АР Крим

Правова база діяльності Парламенту

Міжпарламентські зв’язки

Європейська інтеграція

Оперативна інформація

Кандидати на посаду судді Конституційного Суду України

Кандидати на посади членів Рахункової палати

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА В АПАРАТІ

Довідкова інформація

Запити на інформацію

Довідки з питань доступу до публічної інформації

Форми доступу до публічної інформації

ЗAПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ КОРУПЦІЇ

Звернення громадян

Заявка на відвідування пленарних засідань

Україна. Адмін.тер.устрій

Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України

Інформаційні ресурси

Інформаційні ресурси Верховної Ради України

Зовнішні інформаційні ресурси

Веб-сайти органів держ. влади

Оперативні новини

Огляди ЗМІ

Мультимедіа

Кількість абзаців – 246 Розмітка (ліва колонка)

Про адміністративно-територіальний устрій України (Повторне вето Президента України)

1.Закон України Про адміністративно-територіальний устрій України
2.Цей Закон визначає поняття адміністративно-територіального устрою України, правовий статус і види адміністративно-територіальних одиниць, повноваження органів державної влади і органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою.
3.Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.Стаття 1. Поняття адміністративно-територіального устрою
5.Адміністративно-територіальний устрій України – це обумовлена географічними, історичними, економічними, етнічними, соціальними, культурними та іншими чинниками внутрішня територіальна організація держави з поділом її на складові частини – адміністративно-територіальні одиниці, відповідно до яких будуються система державних органів і система місцевого самоврядування.
6.Стаття 2. Основні засади державної політики у сфері адміністративно-територіального устрою
7.Державна політика у сфері адміністративно-територіального устрою грунтується на засадах єдності та цілісності території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.
8.Стаття 3. Система адміністративно-територіального устрою
9.Систему адміністративно-територіального устрою складають адміністративно-територіальні одиниці: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.
10.Стаття 4. Поняття і види адміністративно-територіальних одиниць
11.1. Адміністративно-територіальна одиниця – це частина території України, що є просторовою основою для організації та діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
12.2. За соціально-територіальними ознаками адміністративно-територіальні одиниці поділяються на населені пункти (села, селища, міста) та регіони – райони і області.
13.3. Автономна Республіка Крим є автономною адміністративно-територіальною одиницею у складі України.
14.Стаття 5. Органи, до повноважень яких належать розгляд і вирішення питань адміністративно-територіального устрою
15.Органами, до повноважень яких належать розгляд і вирішення питань адміністративно-територіального устрою в Україні, є Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.
16.Стаття 6. Законодавство про адміністративно-територіальний устрій
17.Питання адміністративно-територіального устрою регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами України.
18.Розділ ІІ. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ ОДИНИЦІ ТА ЇХ СТАТУС
19.Глава 1. Населені пункти
20.Стаття 7. Поняття і категорії населених пунктів
21.1. Населений пункт – це частина комплексно заселеної території України, яка склалася внаслідок господарської та іншої соціальної діяльності, має сталий склад населення, власну назву та зареєстрована в порядку, передбаченому цим Законом.
22.2. Невеликі поселення, що мають тимчасове значення і несталий склад населення, хутори та одиночні двори, а також поселення, що є об’єктами службового призначення в системі певної галузі господарства (будівлі залізничних служб, будинки лісників, шляхових майстрів, бакенщиків, польові стани тощо), не є самостійними населеними пунктами і включаються до тих адміністративно-територіальних одиниць, на території яких вони розташовані.
23.3. Населені пункти поділяються на сільські та міські.
24.4. До категорії сільських населених пунктів належать села, до міських – селища і міста.
25.Стаття 8. Села
26.Села – це населені пункти зі сталим складом населення, переважна частина якого зайнята в сільськогосподарському виробництві та лісовому господарстві.
27.Стаття 9. Селища
28.Селища – це міські населені пункти, що розташовані при промислових підприємствах, будовах, залізничних вузлах, гідротехнічних спорудах, підприємствах по виробництву і переробці сільськогосподарської продукції, та інші населені пункти, що мають комунальну і соціальну інфраструктуру та переважна частина населення яких зайнята у промисловому виробництві чи соціально-культурній сфері.
29.Стаття 10. Міста районного значення
30.До категорії міст районного значення відносяться міста, на території яких розміщені промислові підприємства, комунальне господарство, житловий фонд, мережа соціально-культурних закладів і підприємств з кількістю населення понад 10 тисяч жителів, переважна частина якого зайнята в промисловості чи соціально-культурній сфері.
31.Стаття 11. Міста республіканського (Автономної Республіки Крим), обласного значення
32.1. До категорії міст республіканського (Автономної Республіки Крим), обласного значення відносяться міста з кількістю населення понад 50 тисяч жителів, які є економічними і культурними центрами, мають розвинуту промисловість, комунальне господарство, значний житловий фонд.
33.2. До категорії міст республіканського (Автономної Республіки Крим), обласного значення можуть бути також віднесені населені пункти з кількістю населення менше 50 тисяч жителів, якщо вони мають важливе промислове, соціально-культурне, історичне, оборонне значення, перспективу економічного розвитку, або населені пункти, які включені до курортних зон і на їх території розташовані санаторії, стаціонарні лікувальні та оздоровчі заклади, туристичні бази, інші заклади відпочинку.
34.Стаття 12. Міста, що мають спеціальний статус
35.Містами, що мають спеціальний статус, відповідно до Конституції України, є міста Київ і Севастополь.
36.Стаття 13. Територія і межі населених пунктів
37.1. Територія населених пунктів складається з місць проживання (територія, що забудована, включаючи присадибні ділянки), частин природного ландшафту, у тому числі зон відпочинку (територія парків, скверів, лісів, озер, річок тощо), промислової зони (територія, забудована виробничими об’єктами, зони очисних споруд, сміттєзвалищ тощо), об’єктів інфраструктури (доріг, інших комунікацій тощо).
38.2. Межами населених пунктів є межа їх земель, що відокремлює територію населених пунктів від земель іншого призначення. Межі населених пунктів визначаються на підставі проекту планування та забудови населених пунктів, землеустрою або техніко-економічного обгрунтування їх розвитку.
39.3. Зміна меж населеного пункту проводиться у разі:
40.1) зміни генерального плану забудови населеного пункту;
41.2) включення населеного пункту до складу міста, селища;
42.3) об’єднання кількох населених пунктів в один населений пункт;
43.4) включення до складу населеного пункту земель промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення;
44.5) надання земельних ділянок для потреб населеного пункту;
45.6) виділення з меж міста, селища, села територій інших населених пунктів.
46.Стаття 14. Територія і межі адміністративно-територіальних одиниць – сіл, селищ, міст
47.1. Адміністративно-територіальна одиниця (село, селище, місто) має закріплену за нею територію, яка складається з території відповідного населеного пункту, а також земель сільськогосподарського, водогосподарського та іншого призначення.
48.2. Межами адміністративно-територіальної одиниці є межа, що відокремлює її територію від території іншої адміністративно-територіальної одиниці.
49.Стаття 15. Встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць
50.Межі адміністративно-територіальних одиниць встановлюються:
51.1) на суші – по характерних точках і лініях рельєфу;
52.2) на судноплавних річках – по середині головного фарватеру або тальвегу річки; на несудноплавних річках (ручаях) – по їх середині або по середині головного рукава річки; на озерах та інших водоймах – по прямій лінії, що з’єднує виходи меж адміністративно-територіальних одиниць до берегів озера або іншої водойми. Межі, що проходять по річці (ручаю), озеру чи іншій водоймі, не переміщуються як при зміні обрису їх берегів або рівня води, так і при відхиленні русла річки (ручаю) в той чи інший бік;
53.3) на водосховищах гідровузлів та інших штучних водоймах відповідно до лінії меж, що проходили на місцевості до їх заповнення;
54.4) на залізничних і автодорожніх мостах, греблях та інших спорудах, що проходять через ділянки судноплавних і несудноплавних річок (ручаїв), – по середині цих споруд або по їх технологічній осі, незалежно від проходження меж на воді;
55.5) за межами землекористувачів;
56.6) по лінії Державного кордону України.
57.Глава 2. Райони в містах, інші складові частини населених пунктів
58.Стаття 16. Райони в містах
59.У містах з кількістю населення не менш як 300 тисяч жителів можуть утворюватися адміністративно-територіальні одиниці – райони в містах.
60.Стаття 17. Мікрорайони та інші складові частини населених пунктів
61.Територія міста, селища, села може поділятися на окремі мікрорайони та інші мікроструктури (вулиці, квартали, дільниці, житлові масиви та інше), що є відповідно до Конституції та законів України територіальною основою для створення органів самоорганізації населення.
62.Глава 3. Автономна Республіка Крим, області, райони
63.Стаття 18. Автономна Республіка Крим
64.1. Автономна Республіка Крим є автономною адміністративно-територіальною одиницею у складі України.
65.2. Територією Автономної Республіки Крим є територія Кримського півострова, крім території Севастопольського міського округу.
66.3. До складу Автономної Республіки Крим входять райони та міста республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
67.4. Територія Автономної Республіки Крим може бути змінена Верховною Радою України за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим.
68.Стаття 19. Області
69.1. Область – це адміністративно-територіальна одиниця, яка склалася в межах території України, що характеризується певними історичними, економічними, екологічними, географічними, демографічними особливостями.
70.2. Область складається з районів та міст обласного значення.
71.3. Відповідно до Конституції України до складу України входять: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області.
72.Стаття 20. Райони
73.1. Район – це частина території області переважно з агропромисловим характером економіки, транспортною, інформаційною та іншою соціальною інфраструктурою, спрямованою на забезпечення зв’язків між населеними пунктами, що знаходяться на його території.
74.2. Райони складаються з сіл, селищ, міст районного значення.
75.Глава 4. Інші територіальні утворення
76.Стаття 21. Сільський, селищний округ
77.1. Сільський, селищний округ – це адміністративно-територіальне утворення, яке склалося з кількох сусідніх сіл, селищ і діє під юрисдикцією єдиної територіальної громади та відповідних органів місцевого самоврядування.
78.2. Сільський округ утворюється на основі добровільного об’єднання територіальних громад кількох сусідніх сіл в одну територіальну громаду.
79.3. Селищний округ утворюється на основі добровільного об’єднання територіальних громад кількох сусідніх селищ або селищ і сіл в одну територіальну громаду.
80.Стаття 22. Міський округ
81.1. Міський округ – це адміністративно-територіальне утворення, що сформувалося внаслідок об’єднання міста з навколишніми селами, селищами чи іншими містами зі збереженням їх статусу як самостійних адміністративно-територіальних одиниць та їх органів місцевого самоврядування з метою більш ефективного соціально-економічного та культурного розвитку цих населених пунктів.
82.2. Міський округ перебуває під юрисдикцією міської ради, яка обирається виборцями міського округу та представляє спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ і міст, що входять до її складу, в межах повноважень, делегованих їй відповідними радами.
83.3. Міська рада округу одночасно є представницьким органом місцевого самоврядування територіальної громади центру міського округу.
84.Глава 5. Найменування і перейменування населених пунктів та їх складових частин, інших адміністративно-територіальних одиниць
85.Стаття 23. Найменування і перейменування населених пунктів та інших адміністративно-територіальних одиниць
86.1. Найменування і перейменування населених пунктів та інших адміністративно-територіальних одиниць проводиться з урахуванням їх історичних, культурних, географічних, національних, побутових та інших місцевих умов і особливостей.
87.2. Назви областей, районів, сільського, селищного, міського округів мають бути похідними від найменування тих населених пунктів, які є їх адміністративними центрами, або географічного чи історичного найменування тієї частини території, на якій розташовані ці адміністративно-територіальні одиниці.
88.3.Рішення Верховної Ради України про найменування і перейменування сіл, селищ, міст, районів у містах приймається лише з урахуванням думки громадян, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, висловленої шляхом дорадчого опитування (консультативного референдуму).
89.4. Присвоєння найменувань населеним пунктам та іншим адміністративно-територіальним одиницям з метою увічнення пам’яті особливо видатних державних, громадсько-політичних діячів, захисників Батьківщини, діячів науки і культури може проводитися тільки посмертно і лише у виняткових випадках з урахуванням думки громадян, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
90.Стаття 24. Найменування і перейменування складових частин населених пунктів, хуторів
91.Найменування і перейменування вулиць, проспектів, бульварів, площ, парків, скверів, мостів та інших складових частин населених пунктів, хуторів і присвоєння їм імен державних, громадсько-політичних діячів, захисників Батьківщини, діячів науки і культури проводиться за рішенням відповідної ради з урахуванням думки громадян, які проживають на території відповідних населених пунктів або їх складових частин.
92.Глава 6. Державний реєстр адміністративно-територіальних одиниць України
93.Стаття 25. Державний реєстр адміністративно-територіальних одиниць України
94.1. Державний реєстр адміністративно-територіальних одиниць України є державним актом, що містить відомості про населені пункти, інші адміністративно-територіальні одиниці України та їх загальну характеристику.
95.2. До Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць України включаються: назва населеного пункту та іншої адміністративно-територіальної одиниці (колишня назва); дата її утворення; площа; кількість населення і його основні національності (у відсотках до загальної кількості населення); відстань до обласного, районного центрів та найближчої залізничної станції; поштове відділення; річка, озеро, які є на території населеного пункту та іншої адміністративно-територіальної одиниці; пам’ятки історії, культури і природи.
96.3. Усі населені пункти та інші адміністративно-територіальні одиниці України підлягають обов’язковому включенню до Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць.
97.4. Населені пункти, з яких виїхали або переселилися всі жителі, підлягають виключенню з Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць.
98.5. З Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць виключаються також населені пункти, які включені до меж міст, селищ або об’єднані з іншими населеними пунктами, а також області, райони, сільські, селищні та міські округи, які ліквідовані в порядку, визначеному цим Законом.
99.6. Підставою для включення до Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць України або виключення з Державного реєстру населених пунктів та інших адміністративно-територіальних одиниць є рішення органу, до повноважень якого належить вирішення питань про їх утворення або ліквідацію.
100.Стаття 26. Ведення Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць України
101.1. Державний реєстр адміністративно-територіальних одиниць України веде Кабінет Міністрів України в порядку, що визначається Верховною Радою України.
102.2. Відомості про населені пункти і адміністративно-територіальні одиниці до Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць України подають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради.
103.Розділ ІII. ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ
104.Глава 1. Повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою
105.Стаття 27. Повноваження Верховної Ради України
106.1. До повноважень Верховної Ради України належать:
107.1) утворення і ліквідація районів, районів у містах, міських округів, визначення і перенесення адміністративних центрів районів;
108.2) віднесення населених пунктів до категорії міст;
109.3) встановлення і зміна меж районів, міст та міських округів;
110.4) найменування і перейменування населених пунктів, районів і районів у містах;
111.5) затвердження порядку Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць України.
112.2. З питань, передбачених пунктами 1 – 4 частини першої цієї статті, Верховна Рада України приймає постанови.
113.Стаття 28. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради
114.1. Внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо:
115.1) перенесення адміністративних центрів районів, встановлення і зміни меж районів, міських округів;
116.2) віднесення населених пунктів до категорії міст, встановлення і зміни їх меж;
117.3) утворення і ліквідації районів, районів у містах;
118.4) найменування та перейменування районів, районів у містах і населених пунктів.
119.2. Прийняття рішень щодо:
120.1) віднесення населених пунктів до категорії селищ, сіл, встановлення та зміни їх меж;
121.2) реєстрації сільських, селищних округів;
122.3) встановлення та зміни меж сільських, селищних округів;
123.4) взяття на облік і зняття з обліку населених пунктів.
124.3. До подання щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою додаються відповідні документи, матеріали, а також відомості, передбачені статтями 35 – 39 цього Закону.
125.Стаття 29. Повноваження Київської і Севастопольської міської ради
126.1. Внесення до Верховної Ради України подання щодо:
127.1) встановлення і зміни межі міста, міського округу;
128.2) утворення районів у місті, найменування і перейменування районів у місті та населених пунктів, що входять до міського округу.
129.2. Прийняття рішень щодо:
130.1) встановлення і зміни меж районів у місті;
131.2) віднесення населених пунктів, що входять до міського округу, до категорії селищ, сіл, встановлення та зміни їх меж;
132.3) реєстрації сільських, селищних округів;
133.4) взяття на облік і зняття з обліку населених пунктів, що входять до міського округу;
134.5) найменування і перейменування вулиць, проспектів, бульварів, майданів, парків відпочинку, скверів, мостів та інших споруд, які є на території міста.
135.Стаття 30. Повноваження районної ради
136.1. До повноважень районної ради належить внесення відповідно до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради пропозицій щодо:
137.1) утворення і ліквідації районів, встановлення і зміни їх меж;
138.2) віднесення населених пунктів до категорії міст, селищ, сіл;
139.3) встановлення і зміни меж міст районного значення, селищ, сіл, сільських, селищних округів;
140.4) найменування і перейменування населених пунктів та інших адміністративно-територіальних одиниць;
141.5) реєстрації сільських, селищних округів;
142.6) взяття на облік і зняття з обліку населених пунктів, сільських, селищних округів.
143.2. При утворенні нових районів повинні враховуватися кількість, національний склад населення, яке проживає на території, де передбачається утворити район, наявність інфраструктури, розвинутої системи комунікацій для задоволення потреб населення, а також населеного пункту, що історично склався як соціально-економічний, культурний чи релігійний центр для жителів навколишніх населених пунктів.
144.Стаття 31. Повноваження міської ради міста республіканського (Автономної Республіки Крим), обласного значення
145.1. Внесення відповідно до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради пропозицій щодо:
146.1) встановлення і зміни межі міста, міського округу;
147.2) утворення і ліквідації районів у місті;
148.3) віднесення населених пунктів до категорії міст районного значення, селищ, сіл;
149.4) встановлення і зміни меж міст районного значення, селищ, сіл, сільських, селищних округів;
150.5) найменування і перейменування населених пунктів та інших адміністративно-територіальних одиниць;
151.6) реєстрації сільських, селищних округів;
152.7) взяття на облік і зняття з обліку населених пунктів, сільських, селищних округів.
153.2. Встановлення і зміна меж районів у місті.
154.3. Вирішення питань щодо найменування і перейменування вулиць, проспектів, бульварів, майданів, парків відпочинку, скверів, мостів та інших споруд, які є на території міста.
155.Стаття 32. Повноваження міської (міста районного значення), селищної і сільської ради
156.1. Внесення до районної, міської ради пропозицій щодо:
157.1) віднесення населених пунктів до категорії міст районного значення, селищ, сіл;
158.2) встановлення і зміни межі міста районного значення, селища, села, сільського, селищного округу;
159.3) найменування і перейменування міст районного значення, селищ, сіл;
160.4) взяття на облік і зняття з обліку населених пунктів, сільських, селищних округів.
161.2. Прийняття рішень про об’єднання населеного пункту в сільський, селищний округ та вихід з нього.
162.3. Вирішення питань щодо найменування та перейменування вулиць, майданів, парків відпочинку, скверів, мостів та інших споруд, які є на території міста, селища, села.
163.Стаття 33. Повноваження Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міської державної адміністрації
164.1. Кабінет Міністрів України подає висновки Верховній Раді України щодо доцільності вирішення питань адміністративно-територіального устрою, передбачених статтею 27 цього Закону.
165.2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, районна, Київська і Севастопольська міська державна адміністрація подає висновки відповідним радам щодо доцільності вирішення питань адміністративно-територіального устрою, передбачених статтями 28 – 32 цього Закону.
166.Стаття 34. Участь населення у вирішенні питань адміністративно-територіального устрою
167.При вирішенні питань адміністративно-територіального устрою, передбачених статтями 28 – 32 цього Закону, враховується думка громадян міст, селищ, сіл.
168.Глава 2. Порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою
169.Стаття 35. Порядок утворення і ліквідації районів, встановлення та перенесення їх адміністративних центрів, утворення і ліквідації районів у містах, віднесення населених пунктів до категорії міст
170.1. Верховна Рада України приймає рішення щодо утворення та ліквідації районів, встановлення та перенесення адміністративних центрів районів, утворення і ліквідації районів у містах, віднесення населених пунктів до категорії міст – за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських рад.
171.2. До подання з питань, передбачених частиною першою цієї статті, додаються обгрунтування доцільності пропозицій, що вносяться, а також такі відомості:
172.1) про розмір та межі території населеного пункту чи іншої адміністративно-територіальної одиниці;
173.2) про загальну кількість населення, його соціальний стан та національний склад;
174.3) про перелік основних промислових підприємств, будівельних, транспортних та інших господарських організацій із зазначенням кількості працівників на кожному з них;
175.4) про наявність підприємств і організацій комунального господарства, соціально-культурних закладів, підприємств торгівлі і громадського харчування, побутового обслуговування населення, про житловий фонд;
176.5) про річний бюджет відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
177.6) про наявні і передбачувані у зв’язку з пропозиціями, що вносяться, структуру і штати місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також про джерела покриття додаткових видатків на утримання цих органів;
178.7) про наявність приміщень для апарату місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
179.8) про відстань від населеного пункту чи іншої адміністративно-територіальної одиниці до найближчої залізничної станції та її найменування;
180.9) пропозиції щодо найменування району, міста, району в місті;
181.10) схематична карта з пропонованими змінами.
182.3. Для населених пунктів, які є курортними зонами, зонами відпочинку, додаються також висновки компетентних органів про перспективу подальшого використання місцевості для лікування і відпочинку громадян.
183.Стаття 36. Порядок вирішення питань щодо встановлення і зміни меж районів, міст та міських округів
184.1. Рішення щодо встановлення і зміни меж районів, міст та міських округів приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських рад.
185.2. До подання з питань, передбачених частиною першою цієї статті, додаються техніко-економічне обгрунтування доцільності пропозицій, що вносяться, а також такі документи, матеріали та відомості:
186.1) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської рад;
187.2) висновок Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міської державної адміністрації;
188.3) довідка про територію району, міста, кількість населення в існуючих і нових межах, площу земель, що передаються, їх склад та призначення;
189.4) погодження з природоохоронними, санітарно-епідеміологічними, землевпорядними органами та органами містобудування і архітектури, а також радами, з території яких передбачається вилучення земель;
190.5) рішення територіальної громади чи органу місцевого самоврядування щодо включення населеного пункту в межі міста;
191.6) проект встановлення і зміни межі району та міста на картографічних матеріалах.
192.3. При включенні земель промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення в межі міста погодження з власниками відповідних підприємств, установ, організацій, а також суміжними містами, районами не проводиться за умови, коли більшість працівників цих підприємств, установ і організацій та їх сімей проживають у цьому місті.
193.4. Включення земельних ділянок до межі міста, району не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до Земельного кодексу України.
194.5. У разі відмови власника землі, землекористувача або відповідного органу місцевого самоврядування, під юрисдикцією якого перебувають відповідні землі, дати згоду на передачу земельної ділянки в межі населеного пункту або її вилучення питання вирішується в судовому порядку.
195.Стаття 37. Порядок найменування і перейменування населених пунктів та інших адміністративно-територіальних одиниць
196.1. Рішення про найменування і перейменування населених пунктів та інших адміністративно-територіальних одиниць приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських рад з урахуванням вимог, передбачених статтею 23 цього Закону.
197.2. До подання з питань, передбачених частиною першою цієї статті, додаються обґрунтування доцільності найменування чи перейменування, а також такі документи, матеріали та відомості:
198.1) історичні відомості про населений пункт, адміністративно-територіальну одиницю;
199.2) характеристика населеного пункту, адміністративно-територіальної одиниці;
200.3) обґрунтування назви, яку пропонується присвоїти населеному пункту або адміністративно-територіальній одиниці;
201.4) схематична карта місцевості із зазначенням новоутвореного населеного пункту.
202.Стаття 38. Порядок віднесення населених пунктів до категорії селищ, зміни їх меж, реєстрації сільського, селищного, міського округу, об’єднання сільських населених пунктів, встановлення і зміни їх меж, зняття з обліку населених пунктів, з яких виїхали або переселилися всі жителі
203.1. Рішення щодо віднесення населених пунктів до категорії селищ, зміни їх меж, реєстрації сільського, селищного, міського округу, об’єднання сільських населених пунктів, встановлення і зміни їх меж, зняття з обліку населених пунктів, з яких виїхали або переселилися всі жителі, приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою за поданням районної, міської (міста республіканського, обласного значення) ради з урахуванням вимог статей 9, 13, 14, 15, 21, 22, 34 цього Закону.
204.2. До подання з питань, передбачених частиною першою цієї статті, додаються обгрунтування доцільності пропозицій, що вносяться, а також такі відомості:
205.1) про загальну кількість населення та його соціальний стан;
206.2) про перелік промислових підприємств, будівельних, транспортних та інших господарських організацій із зазначенням кількості працюючих на кожному з них;
207.3) про наявність підприємств і організацій комунального господарства, соціально-культурних закладів, підприємств торгівлі і громадського харчування, побутового обслуговування населення, про житловий фонд;
208.4) про річний бюджет відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
209.5) про наявність приміщень для органів місцевого самоврядування;
210.6) про розмір та межі території населеного пункту чи іншої адміністративно-територіальної одиниці;
211.7) про відстань від населеного пункту чи іншої адміністративно-територіальної одиниці до найближчої залізничної станції та її найменування;
212.8) схематична карта місцевості.
213.Стаття 39. Порядок утворення сільського, селищного округу
214.1. Рішення про об’єднання кількох населених пунктів у сільський, селищний округ, визначення їх центрів приймається територіальними громадами цих населених пунктів. У такому ж порядку вирішуються питання про вихід окремих населених пунктів із сільського, селищного округу.
215.2. Рішення про вихід окремих населених пунктів із сільського, селищного округу та створення на їх основі нових адміністративно-територіальних одиниць може бути прийнято лише за умови наявності фінансово-матеріальної бази, достатньої для забезпечення здійснення кожною з цих громад функцій і повноважень місцевого самоврядування відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
216.Стаття 40. Державний акт встановлення межі району, міста, селища, села, сільського, селищного, міського округу
217.1. До Державного акта встановлення межі району, міста, села, селища, сільського, селищного, міського округу заносяться такі дані: назва області, району, міста, селища, села, сільського, селищного, міського округу; загальна площа району, міста, селища, села, сільського, селищного, міського округу; дата затвердження межі району, міста, міського округу Верховною Радою України; дата затвердження межі села, селища, сільського, селищного округу відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською і Севастопольською міськими радами.
218.2. До Державного акта встановлення межі району, міста, селища, села, сільського, селищного, міського округу додаються картографічні матеріали, на яких зазначається межа району, міста, селища, села, сільського, селищного, міського округу, а також межі сусідніх адміністративно-територіальних одиниць.
219.Стаття 41. Про порядок видачі Державного акта встановлення межі району, міста, селища, села, сільського, селищного, міського округу
220.1. Рішення про видачу Державного акта встановлення межі району, міста та міського округу приймається Верховною Радою України і видається відповідній районній, міській раді.
221.2. Рішення про видачу Державного акта встановлення межі селища, села, сільського, селищного округу на території Автономної Республіки Крим, області приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною обласною, Київською і Севастопольською міськими радами і видається відповідній селищній, сільській раді.
222.3. Державний акт встановлення і зміни межі району, міста та міського округу підписується Головою Верховної Ради України і скріплюється печаткою Верховної Ради України.
223.4. Державний акт встановлення межі селища, села, сільського, селищного округу на території Автономної Республіки Крим, області підписується Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, головою відповідної обласної ради, Київським і Севастопольським міським головою і скріплюється печаткою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міської ради.
224.Розділ ІV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
225.Стаття 42. Опублікування рішень з питань адміністративно-територіального устрою
226.Рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських рад з питань адміністративно-територіального устрою, віднесених до їх повноважень, набувають чинності через десять днів після опублікування повідомлень про них у Відомостях Верховної Ради України, якщо в цих рішеннях не встановлено інший термін, але не раніше дня їх опублікування.
227.Стаття 43. Відомості про адміністративно-територіальний устрій
228.Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради за станом на 1 січня кожного року складають відомості про адміністративно-територіальний устрій Автономної Республіки Крим, області, міста і надсилають їх для узагальнення в цілому по Україні до Верховної Ради України.
229.Стаття 44. Видання довідника “Україна. Адміністративно-територіальний устрій”
230.Верховна Рада України кожних три роки видає офіційний довідник “Україна. Адміністративно-територіальний устрій”.
231.Стаття 45. Форми Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць України, Державного акта встановлення межі населеного пункту і адміністративно-територіальної одиниці
232.Форми Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць України, Державного акта встановлення межі населеного пункту і адміністративно-територіальної одиниці встановлюються Верховною Радою України.
233.Стаття 46. Порядок введення в дію цього Закону
234.Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування. З дня набрання чинності цим Законом втрачає чинність Положення “Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР”, затверджене Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року (Відомості Верховної Ради УРСР, 1981 р. , №12, ст. 179).
235.Розділ V. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
236.1. З набранням чинності цим Законом набувають:
237.1) міста обласного підпорядкування – статусу міст обласного значення;
238.2) міста районного підпорядкування – статусу міст районного значення;
239.3) селища міського типу – статусу селищ;
240.4) селища – статусу сіл;
241.5) на території Автономної Республіки Крим міста обласного підпорядкування – статусу міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення;
242.6) адміністративно-територіальні утворення, які склалися з кількох сусідніх сільських населених пунктів і діють під юрисдикцією єдиної громади (сільрада), набувають статусу сільського округу;
243.7) адміністративно-територіальні утворення, які склалися з кількох селищ міського типу або селищ міського типу і сільських населених пунктів (територія селищної ради) і діють під юрисдикцією єдиної територіальної громади, набувають статусу селищного округу;
244.8) адміністративно-територіальні утворення, які склалися з міста і кількох сусідніх сіл, селищ міського типу, інших міст (міськрада), набувають статусу міського округу.
245.2. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним радам протягом трьох років вирішити питання щодо встановлення меж сіл, селищ, сільських, селищних округів і внести до Верховної Ради України відповідні пропозиції щодо встановлення меж районів, міст, міських округів
246.3. Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування підготувати відповідні пропозиції щодо змін до Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”.

Входження Кримської області до складу УРСР: міфи та реальність (дослідження документів)

Мета: на підставі здобутих знань, аналізу документів й ознайомлення з думками експертної спільноти визначити міфи і реальність цієї проблеми.

  • 1. Якими були причини входження Кримської області до складу УРСР.
  • 2. Коли Кримська область увійшла до складу УРСР?
  • 3. Як відбулася ця подія?
  • 4. Вкажіть наслідки приєднання Кримської області до УРСР.

Завдання для підготовки до практичного заняття

(теми розподіляє вчитель)

  • 1. Здійснити дослідження наявної документальної бази стосовно входження Кримської області до складу УРСР. Визначити особливості процесу приєднання та його наслідки.
  • 2. За Інтернет-ресурсами проаналізувати думки української експертної спільноти щодо цієї проблеми. Визначити, що об’єднує і в чому відмінність у позиціях експертів.
  • 3. За Інтернет-ресурсами проаналізувати думки закордонної експертної спільноти щодо входження Криму до складу УРСР та його наслідки. Визначити, що об’єднує, а що відрізняє їхні позиції.
  • 1. Об’єднайтеся в малі групи за тематикою підготовчих завдань, обговоріть результати їх виконання й визначте найцікавіші роботи.
  • 2. Представте класу спільні висновки, яких ви дійшли під час роботи в малих групах.
  • 3. Презентуйте класу визначені в групах найцікавіші з підготовлених до уроку завдань.
  • 4. Зробіть висновки відповідно до мети заняття.

Додатковий матеріал

Указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР (19 лютого 1954 р.)

Ураховуючи спільність економіки, територіальну близькість, тісні господарські й культурні зв’язки між Кримською областю та Українською РСР, Президія Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік постановляє:

Затвердити спільне подання Президії Верховної Ради РРФСР і Президії Верховної Ради УРСР про передачу Кримської області зі складу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Із Постанови Президії Верховної Ради УРСР про подання Президії Верховної Ради РРФСР щодо питання передачі Кримської області до складу Української РСР

. Президія Верховної Ради Української РСР висловлює сердечну подяку Президії Верховної Ради Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки за цей великодушний благородний акт російського народу.

. Український народ із почуттям глибокого задоволення і палкої вдячності зустріне рішення про передачу Криму до складу Української РСР як нове яскраве виявлення безмежної довіри і широкої любові російського народу до українського народу, нове свідчення дружби між російським і українським народами.

Уряд України подбає про подальший розвиток і процвітання народного господарства Криму.

  • 1) Коли і як Крим опинився під російською владою?
  • 2) У чому, на вашу думку, була доцільність передачі Криму Українській РСР?

Син Микити Хрущова, професор, доктор технічних наук, учении і публіцист Сергій Хрущов про передачу Криму Україні

«У передаванні Криму до складу УРСР у 1954 році не було політичного підґрунтя. Якщо ви подивитеся на карту, то побачите, що Крим до України пристебнутий. Коли там почали займатися економікою, будувати головний канал, який зараз, на жаль, ви закопали, то Держплан сказав: краще, якщо все це відбуватиметься під однією юридичною особою. І півострів передали Україні. Нічого того, про що в Росії зараз люблять говорити: мовляв, спроба догодити українській бюрократії або навіть подарунок моїй мамі, яка в Західній Україні народилася. Ні, це суто структурно правильне рішення. Крим почав відроджуватися, там насадили винограду. »

  • 1) На якій причині передачі Криму Україні наголошує С. Хрущов?
  • 2) Як входження до складу України вплинуло на розвиток Криму?

Шлюз на Північно-Кримському каналі (1960-ті). Гігантська іригаційна споруда, зведена у 1961-1971 рр., постачала дніпровську воду з «материка» в Крим

Зі статті в газеті «Кримская правда» 17 січня 1954 р.

«Не залишаються в боргу і українці. Вони діяльно допомагають кримчанам будувати прекрасні міста і курорти, розвивати промислове виробництво. На будовах міста-героя Севастополя, курортної Ялти безперервним потоком йдуть з України потужні вітчизняні механізми та обладнання.

Столиця України — Київ шле сюди потужні механічні навантажувачі, автоматичні дозаторні пристрої для бетонних заводів; Харків дає баштові й електромостові крани, трактори; Миколаїв — транспортери для бетонних заводів, бульдозери; Дніпропетровськ і Дебальцеве — корита-мийки для підприємств, які виробляють флюсовий вапняк; Осипенко (Бердянськ) — дорожні машини; Кременчук — асфальтно-бетонні змішувачі; Прилуки — розчиноноси для механізації штукатурних робіт; Мелітополь надсилає компресори останніх випусків».

Міста та села
Хмельницької області

Онлайн путівник населеними пунктами
Хмельницької області

Райони Хмельницької області

Кам’янець-Подільський район

Кам’янець-Подільський район розташований у південній частині Хмельницької області, в історико-етнографічному регіоні Поділля. Південна межа пролягає по річці Дністер, а західна – по Збручу. В межах району протікають річки Смотрич та Ушиця.

Район перетинає Товтровий кряж, що є залишками прадавнього бар’єрного рифу. Ці природні комплекси з наявними ту. Читати більше

Кам’янець-Подільський район розташований у південній частині Хмельницької області, в історико-етнографічному регіоні Поділля. Південна межа пролягає по річці Дністер, а західна – по Збручу. В межах району протікають річки Смотрич та Ушиця.

Район перетинає Товтровий кряж, що є залишками прадавнього бар’єрного рифу. Ці природні комплекси з наявними тут історико-культурними пам’ятками охороняє Національний природний парк “Подільські Товтри”. До його складу входять Бакотська затока, Китайгородське відслонення, Товтра Самовита, Кармалюкова гора, Печера Атлантида та інші пам’ятки природи. Детальніше про відпочинок, проживання та розваги на Бакоті можна дізнатися на bakota.com.ua.

На одному з меандрів Смотрицького каньйону розташоване Старе місто Кам’янця-Подільського, адміністративного центру Кам’янець-Подільського району, одного з найпопулярніших туристичних центрів України. Його неповторний ренесансний архітектурний комплекс складають Старий замок з Турецьким мостом, Польський магістрат, Катедральний Петропавлівський костел, Домініканський монастир, Тринітарський монастир, Троїцький василіанський монастир, дзвіниця Вірменського костелу, оборонні вежі та брами Старого міста. В місті регулярно проходять різноманітні фестивалі, серед яких фестиваль повітряних куль.

Серед інших історико-культурних пам’яток Кам’янець-Подільського району: Жванецький замок, Пановецький замок, Чорнокозинський замок, палац Орловських і Малієвецький парк у Маліївцях, садиба Сцибор-Мархоцького в Отрокові, маєток Рациборовських з Михайлівським парком у Макові тощо.

Площа території району становить понад 4520 квадратних кілометрів. Чисельність населення району перевищує 290 тисяч осіб.

До складу Кам’янець-Подільського району входять 336 населених пунктів, які об’єднані у 15 територіальних громад: Дунаєвецька, Кам’янець-Подільська міські, Закупненська, Новодунаєвецька, Смотрицька, Староушицька, Чемеровецька селищні, Гуківська, Гуменецька, Жванецька, Китайгородська, Маківська, Новоушицька, Орининська, Слобідсько-Кульчієвецька сільські територіальні громади.

Показати населені пункти

Хмельницький район

Хмельницький район розташований у центральній частині Хмельницької області, в історико-етнографічному регіоні Поділля. Західна межа пролягає по річці Збруч.

На території Національного природного парку “Верхнє Побужжя” в межах району бере початок друга за довжиною річка України Південний Буг, також тут протікає річка Случ. Частиною Національного природного пар. Читати більше

Хмельницький район розташований у центральній частині Хмельницької області, в історико-етнографічному регіоні Поділля. Західна межа пролягає по річці Збруч.

На території Національного природного парку “Верхнє Побужжя” в межах району бере початок друга за довжиною річка України Південний Буг, також тут протікає річка Случ. Частиною Національного природного парку “Подільські Товтри” є Сатанівський лісовий заказник, де розташований один з масивів Букових пралісів Карпат, що включені у світову спадщину ЮНЕСКО.

Приблизно в цьому районі в давньоруські часи розташовувалася історико-географічна область Болохівська земля (археологічні розкопки ведуться на Губинському городищі). На території району розташовані такі історико-культурні пам’ятки, як Державний історико-культурний заповідник “Межибіж”, Державний історико-культурний заповідник “Самчики”, замок Острозьких у Старокостянтинові, Сатанівський замок і синагога у Сатанові, Домініканський монастир та костел Успіння Богородиці в Летичеві, Покровська церква-фортеця в Сутківцях. Село Зіньків славиться своєю самобутньою вишиванкою, крафтовим хлібом і чорними зіньківськими ковбасами.

Хмельницький район є одним із найбільших в Україні. Площа його території перевищує 10755 квадратних кілометрів. Чисельність населення району сягає 687 тисяч осіб. Адміністративним центром району є місто Хмельницький, важливий транспортний і торговельний центр.

До Хмельницького району входять рекордні 749 населених пунктів у складі 27 територіальних громад: Волочиської, Городоцької, Деражнянської, Красилівської, Старокостянтинівської та Хмельницької міських, Антонінської, Війтовецької, Віньковецької, Вовковинецької, Летичівської, Наркевицької, Меджибізької, Сатанівської, Старосинявської, Теофіпольської, Чорноострівської та Ярмолинецької селищних, Гвардійської, Заслучненської, Зіньківської, Лісовогринівецької, Миролюбненської, Розсошанської, Солобковецької, Староостропільської та Щиборівської сільських територіальних громад.

Показати населені пункти

Шепетівський район

Шепетівський район розташований у північній частині Хмельницької області, на межі історико-етнографічних регіонів Волині й Поділля. В межах району протікає річка Горинь.

Тут розташований Регіональний ландшафтний парк “Мальованка” з дубовими лісами і сфагновими болотами. Пам’яткою природи загальнодержавного значення є озеро Святе неподалік Ізяслaва.

Шепетівський район розташований у північній частині Хмельницької області, на межі історико-етнографічних регіонів Волині й Поділля. В межах району протікає річка Горинь.

Тут розташований Регіональний ландшафтний парк “Мальованка” з дубовими лісами і сфагновими болотами. Пам’яткою природи загальнодержавного значення є озеро Святе неподалік Ізяслaва.

Важливими історико-культурними пам’ятками є костел Святого Йосипа та палац Сангушків у Ізяславі, монастир Різдва Богородиці в Городищі, костел Святої Анни в Полонному.

Адміністративним центром Шепетівського району є місто Шепетівка – важливий залізничний вузол, де розташований Музей пропаганди, створений на базі радянського музею Миколи Островського. Площа території району становить 5347 квадратних кілометрів. Чисельність населення району перевищує 285 тисяч осіб.

До складу Шепетівського району входять 364 населені пункти, які об’єднані у 18 територіальних громад: Ізяславська, Нетішинська, Полонська, Славутська та Шепетівська міські, Білогірська, Грицівська, Понінківська та Ямпільська селищні, Берездівська, Ганнопільська, Крупецька, Ленковецька, Михайлюцька, Плужненська, Сахновецька, Судилківська та Улашанівська сільські територіальні громади.