Прикраси Стародавнього Єгипту: які прикраси носили фараони?

Широкі браслети, сережки-конго, багатошарове кольє сьогодні на піку своєї популярності. А колись їх носили тільки фараони. Саме вони стали першими законодавцями цієї моди.

1. Особливості ювелірного мистецтва Стародавнього Єгипту
   • Стародавнє Царство (28 – 23 ст. до н. е.)
   • Середнє Царство (21 – 18 ст. до н. е.)
   • Нове Царство (1580 – 1085 рр. до н. е.)
2. Прикраси Стародавнього Єгипту: їх символізм
   • Намисто
   • Каблучки
   • Сережки
   • Браслети
   • Головні прикраси
     • Тіара
     • Корона з Уреєм
   • Нагрудні прикраси
     • Пектораль
     • Ускх
3. Відповідність прикрас за статусом
4. З яких матеріалів єгиптяни виготовляли прикраси?
5. Вплив культури Стародавнього Єгипту на сучасність

Найчастіше саме з пірамідами асоціюється Стародавній Єгипет. Але це лише мала частина того, що він у собі приховує. Стародавні єгиптяни були не тільки чудовими будівельниками, але й віртуозними ремісниками-ювелірами. Навряд чи ви знайдете ще якусь давню культуру, яка залишила після себе таку безліч ювелірних шедеврів.

Цікаво, що єгиптяни вже знали всі основні техніки обробки металу (чеканку, гравіювання, інкрустацію, позолоту), вміли плавити й очищати золото від домішок. Прикраси стародавніх єгиптян дивують своїми складними формами і барвистими орнаментами.

Широкі браслети на руку/ногу, багатошарові кольє, кафи, діадеми колись носили тільки фараони. І ось кілька сотень віків позаду, а вони знову на піку своєї популярності. Чи це не підтверджує тезу про те, що мода все ж таки циклічна?

Як давні єгиптяни стали законодавцями сучасних ювелірних трендів? З чого робили сережки/каблучки/браслети у Стародавньому Єгипті, як їх носили фараони і що вони означали? Про це і не тільки читайте у новій статті від мережі Ювелірна Карта.

Особливості ювелірного мистецтва Стародавнього Єгипту

Ставлення стародавніх єгиптян до прикрас було іншим, ніж у нас, і виходило за межі чисто декоративної функції. Усі прикраси несли певний магічний сенс (захищали від злих духів, хвороб). Крім цього, вони були символом влади земного божества – фараона. Кожен виріб носили на окремій частині тіла, яку він захищав.

Цікаво, що вже тоді ремісники знали про карбування, гравіювання металу. Вони вміли очищати, паяти і плавити золото. Метали покривали яскравими кольорами і доповнювали інкрустацією. Кожен колір, як і камінь, використовувався з певною ціллю. Він мав особливий символізм. Серед мінералів популярними були лазурит, гранат, аметист, сердолік, гірський кришталь, скло.

Для декору виробів майстри використовували органічний риб’ячий клей, а для виготовлення листового золота – камені яйцевидної форми, які виконували функцію молотка.

Майже всі вироби ювеліри робили з золота. Жовтий метал не був у дефіциті завдяки крупним родовищам (між Нілом і Червоним морем). Рідше єгиптяни використовували срібло й електрум. Останній був поєднанням золота+срібла+інших металів.

Всі ювелірні прикраси Стародавнього Єгипту вирізнялися багатою палітрою кольорів. Це стало можливим завдяки емалі і спеціальних паст, якими покривали вироби. Сині, зелені та білі кольори були домінуючими у єгиптян.

Стародавнє Царство (28 – 23 ст. до н. е.)

У період Стародавнього Царства ремісники вже володіли технікою обробки металів, вміли відливати, карбувати і паяти золото.

Єгиптяни зналися на різних сортах золота, вміли його фарбувати за допомогою різних домішок. Окрім жовтого, в них було сіре золото. Останнє містило багато срібла, трохи міді і заліза.

Серед ранніх прикрас найбільш відомими були золоті браслети з бірюзою, лазуритом, аметистами, виконані у техніці карбування/філіграні. До шедеврів того часу відносяться також браслети матері Хеопса з яскравою інкрустацією з малахіту, червоного сердоліка, бірюзи і темно-синього лазуриту.

Середнє Царство (21 – 18 ст. до н. е.)

Середнє Царство – період розквіту ювелірного мистецтва єгиптян. Типові твори того часу – діадеми, пекторалі, нагрудні прикраси, намисто, браслети, персні. Кожен елемент декору розповідав про перемоги і діяння фараона. Разом вони становили єдину композицію, яка оспівувала силу і могутність імператора.

Яскраві пекторалі робили з листового золота, доповнювали вставками сердоліку, бірюзи, лазуриту. На кожній прикрасі неодмінно зображали Гора – покровителя фараонів. Зворотний бік виробу з символами влади обробляли карбуванням.

Нове Царство (1580 – 1085 рр. до н. е.)

Масивні пишні форми і багатий декор були характерними рисами тієї епохи. Тогочасні прикраси щедро прикрашали квітами (лотосом), захисними ієрогліфами та різними підвісками. Під час руху підвіски чуттєво дзвеніли, привертаючи увагу до своєї володарки.

Окрему цінність становили ювелірні вироби для мертвих. Наприклад, померлому залишали захисні медальйони.

Прикраси Стародавнього Єгипту: їх символізм

Майже всі давньоєгипетські вироби містять магічні знаки, захисні ієрогліфи, зображення тварин. Кожен із них мав своє значення і носився як амулет. Наприклад, хрест із кільцем (“анкх”) символізував життя і безсмертя, а видовжене око (“уджат”) вважалося захистом від злих духів. Найчастіше ці обереги носили в кулоні на ланцюжку, або в сережках.

А ось на браслетах і кулонах стародавніх єгиптянок малювали богиню Ісіду — символ родючості, скорого поповнення в сім’ї. Квітка лотоса або її елементи символізували відродження, красу.

Серед популярних символів був також жук скарабей – знак життєвої сили, воскресіння, руху вперед. Єгиптяни носили його на самому почесному місці, на грудях, оскільки вірили в те, що він захищає їхнє серце.

Деякі коштовності носили на лобі. Стародавні єгиптяни відводили важливу роль цій точці і прагнули закрити її символами волі та могутності. Зокрема, таким популярним символом була змія. Її зображували на царській діадемі разом із шулікою.

Намисто

Шийне намисто носили як чоловіки, так і жінки. Його виготовляли переважно із золота, а для посилення ефекту доповнювали камінням, підвісками, бісером. Яскравий представник такого типу прикрас – Ускх. За формою він нагадував сонце і носився як комір.

Фараони могли носити на шиї коштовності вагою до 1-2 кг!

Каблучки

Каблучки фараонів були об’ємними: з ажурним обідком та великою кількістю каменів. Золоті печатки містили гравірування єгипетської символіки та захисні ієрогліфи.

Цікаво, що саме в Стародавньому Єгипті вперше почали носити обручки. Їх плели з осоки і надягали на безіменний палець.

Сережки

Сережки, як і обручки, були об’ємними та важкими. Єгиптянки воліли носити яскраві та широкі сережки-конго з численними підвісками. Такі прикраси виглядали статусно, але найчастіше під їхньою вагою деформувалися мочки.

Ще одна улюблена прикраса єгиптянок – моно-сережка з литого золота. Друге вухо нічим не прикрашали, створюючи таким чином цікаву асиметрію.

Браслети

Браслети носили на зап’ясті, нозі і передпліччі. Найбільш популярними були браслети у вигляді змії, а також браслети-ланцюжки з підвісками-дзвіночками. Звенячи ними під час ходьби, дівчата приваблювали таким чином наречених. Око Гора на браслеті вважається оберегом від злих духів і неприємностей.

Головні прикраси

Головний убір позначав місце та роль людини у суспільстві. Прості єгиптяни носили обручі, а фараони — спеціальні головні убори з дорогоцінних металів.

Найдавніший головний убір фараонів – пшент. Це корона у формі пляшки, вставлена у кільце. Здвоєну корону червоно-білого кольору носили фараони після об’єднання Нижнього та Верхнього Єгипту. Її прикрашали шулікою та коброю – символами сили, могутності.

Пелюстки і листя лотоса, заповнені кольоровою пастою, прикрашали діадеми, стрічки, вінки, тіари, золоті ланцюжки з скроневими підвісками.

Тіара

Висока тіара (подвійна корона) була символом влади фараона. Її робили з різних дорогоцінних металів (найчастіше із золота) і прикрашали коштовним камінням. Царську велич правителя підкреслювали священні символи – змія-урея (кобра-захисниця) та грифон.

Корона з Уреєм

Корона зі змією була символом необмеженої влади фараона. Золота змія велично обвивала царське чоло, а поруч із нею нерідко поміщали зображення богині-шуліки Нехбе. Іноді корону прикрашали не однією, а двома зміїними головами. Всі атрибути влади фараона рясно прикрашалися золотом, кольоровою емаллю та камінням.

Нагрудні прикраси

Намисто египтян з вищих станів представляло собою нанизані золоті пластинки, кульки і намистини з плоскою застібкою ззаду.

Класичне намисто фараона складалося з цілого ряду золотих пластин з камінням. Таку масивну прикрасу одягали не стільки для краси, скільки для захисту серця. В Єгипті вірили, що там перебуває душа, а тому особливо дбали про її захист.

Пектораль

Пектораль мала складний багатоярусний візерунок, який включав у себе сакральні символи (скарабея, кобру), а також зображення кольорів лотоса. Пектораль була втіленням ідеї могутності та безсмертя єгипетського царя. Її колір теж мав особливе значення: жовтий позначав сонце, білий – місяць, зелений – життя та родючість, синій – небо та воду.

Весь декор на виробі був засобом вираження ідеї могутності, сили, безсмертя царя, уявлень єгиптян про вічне життя.

Ускх

За формою цей золотий аксесуар нагадував важкий комір. Таке намисто фараонів вважалося символом високого статусу. Цар міг дарувати його своїм підданим у якості подяки за службу.

Відповідність прикраси за статусом

За вагою та кількістю дорогоцінних виробів можна було визначити соціальний статус людини. Наприклад, фараони носили масивні вироби вагою до 2-3 кг. В інкрустації прикрас активно використовувалися гранат, лазурит, сердолик, аметист.

У середнього класу переважали прикраси з емаллю або виготовлені з бісеру, скла. Також люди часто носили химерні медальйони, розписані фарбами. На них зображали квіти лотоса, портрети людей, тварин та різні мініатюри.

З яких матеріалів єгиптяни робили прикраси?

Найпопулярнішим матеріалом було золото, дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння, кольорова смальта — непрозоре скло. На всіх виробах були присутні знаки-обереги, знаки-побажання, стародавні символи богів і царів, побудовані на візерунках-текстах із символічним значенням.

Золото було основним матеріалом завдяки крупним родовищам на території Єгипту. Проте аурум не так цінувався, як залізо чи срібло.

Популярними були й спеціальні пасти різних відтінків, якими покривали матеріали прикрас.

Крім цього, в прикрасах часто використовували різні камені: гранат і аметист, сердолік і лазурит, бірюзу, опал гірський кришталь. Бідолашні люди робили собі прикраси з бісеру та кольорового скла.

Вплив культури Стародавнього Єгипту на сучасність

Культура Стародавнього Єгипту заклала основні засади розвитку сучасного ювелірного мистецтва. Віртуозні форми та розписи ювелірних виробів досі розбурхують уми сучасних майстрів.

Головною особливістю єгипетського стилю стала масивність форм, барвистість, плавність і гармонійність розписних візерунків, яка, попри все, залишається однією з відмінних рис цього стилю.

Стародавні єгиптяни стали першими законодавцями моди на широкі браслети, каблучки-печатки, багатошарові кольє, сережки-конго, кафи. І ось через сотні віків вони знову на піку своєї популярності. Хіба це не підтверджує той факт, що мода все-таки циклічна?

Найбільш поширеним символом Стародавнього Єгипту був уджат (довгасте око), а також анкх (символ вічного життя), який зображувався у вигляді хреста з кільцем на горі. Цей знак і сьогодні залишається дуже популярним, особливо в кулонах.

Багато сучасних виробників використовують стиль стародавніх майстрів, створюючи елегантні прикраси в єгипетському стилі. Це сережки-конго, кольє, браслети з лазуритом, бірюзою, доповнені оригінальними ієрогліфами.

Історія квітів: які квіти були популярні у різні епохи?

Прикрашати будинки різними квітами, дарувати їх для інших людей, виготовляти з них вінки та застосовувати в різних ритуалах – всі ці традиції дійшли до нас ще з давніх-давен. Історія квітів та розвитку флористики вказує на те, що ще в стародавньому Єгипті та Римі існували різні традиції, де активно використовувалися квіти.

Значення історії квітів для розуміння їх значення та символіки

Підібрати квіти на подарунок необхідно особливо ретельно. Адже багато квітів несуть у собі певний символізм та зміст, закладений у них ще багато років тому. Багато квітів пов’язані з давніми божествами. Люди складали легенди та вважали певні квіти знаком тієї чи іншої міфологічної події. Зважаючи на це, і формувалася символіка квітів.

Якщо розглядати один із прикладів, то можна прочитати історію про сина річкового бога Кефіса. Коли його син Нарцис повертався з полювання, він зазирнув до струмка, де побачив своє відображення. Він настільки закохався у свій образ, що не міг відірвати свого погляду і помер. На тому місці, де він сидів, виросла квітка, яка і була названа на його честь. Тепер вважається, що нарциси символізують собою самозакоханість. За схожим принципом формувалася символіка й інших квітів. Щоб детально вникнути, чому ті чи інші квіти несуть у собі певний сенс, треба зазирнути назад в історію.

Стародавній світ

У стародавньому Китаї, Індії, Єгипті та інших цивілізаціях квіти відігравали важливу роль. Їх використовували як декоративні та символьні елементи. Вони часто використовувалися в різних обрядах та для прикраси знатних будинків. У стародавньому світі квіти обов’язково використовувалися у церемоніальних процесіях.

Використання квітів у Єгипті

Великою повагою серед квітів у стародавньому Єгипті користувався лотос. Цю квітку відображали на колонах, пірамідах та стінах різних храмів. Він символізував вічне життя після смерті. Єгиптяни покладали ці квіти біля підніжжя статуй, яким вони поклонялися, адже самі вважали потойбічне життя більш важливим, ніж їхнє земне існування.

З квітів плели вінки, за допомогою яких прикрашали палаци та усипальниці. Для почесних людей і жерців було прийнято дарувати різні квіткові композиції.

Квіти у Греції та Римі

У Стародавньому Римі найбільше цінувалися листяні рослини дуба та лавра. Незважаючи на це у культурі також було місце для троянд та інших квітів. За допомогою їх пелюсток оздоблювали ванні кімнати.

У стародавній Греції квіти завжди були в пошані. Їм давали назви, які співзвучні з іменами самих богів. За оповідями вважається, що троянди були створені богинею квітів Флорою, коли вона перетворила на прекрасну квітку мляву німфу. При цьому у створенні квітки брали участь різні боги:

• Діоніс наділив троянду стійким ароматом;
• Афродіта зробила квітку красивою;
• Аполлон зробив усе, щоб квітка пустила в ґрунт коріння і розквітла.

Популярні квіти у Стародавній Греції:

Про кожну квітку складали легенди, які згодом переходили з одного покоління до іншого та дійшли до наших днів.

Символіка квітів в Індії та Китаї

У стародавньому Китаї одні квіти характеризували жіночий початок, інші – чоловіче. Наприклад, хризантеми виступали як жіночий початок «інь», а півонії як чоловічий початок «ян». Такі квіти, як азалія, символізували жіночу грацію. В одних людей вони викликали тугу, а інші вважали їх символом різних здібностей.

В Індії завжди до квітів ставилися з особливою повагою, як і до всього живого. Індуїзм неможливо уявити без запашних квітів. Різні квіти завжди використовувалися у святкових церемоніях. Жінки вплітали у волосся жасмин. Свіжі квіти завжди подавалися на вівтар, який є практично у кожного жителя Індії. Різні квіти використовувалися як лікарські рослини. Індуси цінують у квітах не лише зовнішній вигляд, а й їхні аромати.

Середньовіччя

У середні віки велася боротьба за відхід людей від античності, що була в Стародавньому Римі. Особливу роль у цьому грала церква. Вона забороняла будь-які вихваляння квітів, оскільки ті були символом старої епохи. Однак згодом заборона стала слабшати і люди знову почали звертати увагу на квіти, наділяючи їх новими смислами.

Квіти у християнстві

У християнстві квіти почали цінуватись під час хрестових походів. Коли лицарі поверталися на батьківщину, їх вітали розсипом різних квітів. Квіти почали використовувати для прикраси будинків. Колишня слава повернулася до троянд та інших квітів.

Флора та фауна в готичному мистецтві

Після хрестових походів квіти ставали дедалі популярнішими. Їх стали використовувати як прикраси у різних храмах. Образ квітки відображався на:

• камінні;
• дверях;
• віконних рамах;
• склі;
• готичних соборах.

Головну роль у готичному мистецтві грає троянда. З відродженням її популярності розпочинається етап флористичної реставрації. В даний час виникають специфічні традиції та обряди. Саме в цей період з’являється мода на квіткові капелюхи.

Епоха Відродження

Епоха відродження характеризується популярністю квіткових садів. У них вирощували:

Квіти надихали художників, які часто відображали їх у своїх картинах.

Ренесанс та флористика

Флористика в епоху Ренесансу відрізняється пишними та розкішними квітковими клумбами, на яких можна було помітити як звичні, так і загадкові квіти. Для аранжування застосовувалися керамічні ємності та глеки. Вперше почали використовувати скляні вазони. На самому початку вони мали прості форми і лінії. У ці ємності люди підбирали букети, які за обсягами перевищували ємність удвічі. Рослини групувалися у центрі з витримкою симетричності. Це вважалося важливим критерієм, яким оцінювалася краса букета. Самі букети були одночасно скромними та вишуканими. Вони створювалися з однієї чи кількох рослин.

Квіткові мотиви у живописі

На картинах часто відображалися квіти в різних посудинах чи на лоні живої природи. Художники надавали перевагу диким квітам, які вони зображали у всіх деталях. За рахунок цього вони дуже красиво виглядали і через картину можна було побачити, як автор передає їх натуральний колір і форму.

XIX століття

До 19-го століття флористика в Європі досягла такого рівня, що кожна придворна дама обов’язково мала вміти складати квіткову композицію за всіма правилами етикету. У знатних будинках інтер’єр завжди оздоблювали за допомогою розкішних квітів у дорогих вазах.

Романтичний період та квіткові символи

Цей період характеризується такими видами подарункових букетів як:

• Помпадур;
• Вікторія;
• Бідермайєр;
• інші.

В оформленні квіткових композицій переважають яскраві контрасти. Квіти поєднують із соковитою зеленню, а самі букети продають у спеціальних футлярах. Для прикраси використовувалися:

• оксамит;
• мережива;
• різнокольорові стрічки.

У цей час у флористику проникає японське мистецтво ікебана, де важливо дотримуватися всіх ліній. У європейських букетах важливо було надати композиції форми та вибрати відповідні кольори.

Популярні квіти за часів вікторіанської доби

В даний період у моді стали популярними скромні та ліричні букети. Великої уваги приділяли не лише квітковій композиції, а й вазі, де букет знаходився в будинку. З іншого боку люди почали дивитися на квітковий дизайн, у результаті з’являлися нові композиції, а майстри вдосконалювали свої техніки. Почали використовуватися сухоцвіти разом із живими квітами. Букети стали збирати дуже великими та пишними, декоруючи їх:

• зеленню;
• пір’ям;
• бісером;
• травами;
• іншими элементами.

Цей період зіграв одну з ключових ролей у флористиці, оскільки цьому напрямку було присвячено багато часу.

ХХ століття

У 20-му столітті букети квітів стали створювати в натуральному та природному стилі. У квітковій композиції кожна рослина відокремлювалася одна від одної за допомогою зелені, з метою створити між ними простір.

Квіти в мистецтві та дизайні

Квіти стали широко використовуватися в живописі та декоруванні приміщень. Флористи плідно працюють над створенням ефектних і незабутніх композицій. Квіти відіграють роль як у святковій, так і в жалобній флористиці. У мистецтві та дизайні квіти також зайняли гідне місце. У мистецтві квіти відображалися на картинах, а в дизайні почали використовувати як предмет декору.

Квіткові тренди в моді та інтер’єрі

Квіти стали з’являтися як прикраса на різних виставках. Вони стають модним атрибутом декорування приміщень. У кожному інтер’єрі обов’язково є місце для вази з квітами. До кожного свята або заходу обов’язково повинні бути присутніми квіткові композиції, які дозволяють прикрасити інтер’єр або розмістити в ньому особливі акценти. Квіткові тренди тісно переплітаються з презентаціями різних товарів та оформленням домашніх інтер’єрів.

Роль флористики у наш час

В даний час квіти виступають як елемент декору різних виставок, презентацій та святкових заходів. Без них не обходиться жодне нагородження та офіційний захід. Для простих людей, це можливість прийти в гості не з порожніми руками, а також зізнатися другій половинці у коханні або просто подарувати їй гарний букет квітів на знак уваги.