“Медуніверситет варто приєднати до Прикарпатського”, — заступник міністра освіти

Івано-Франківський національний медичний університет варто приєднати до Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, сказав заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький. Він вважає, що ідея окремого медичного університету у світі не прижилася, тож студенти-медики мають навчатися на факультетах, які є частиною класичних університетів.

В Івано-Франківську має бути один технічний університет і один класичний університет з потужною медичною складовою, — так про реформу вищих навчальних закладів сказав заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький. З його слів, “Івано-Франківський медуніверситет потрібно приєднати до Прикарпатського вишу, водночас це питання не є пріоритетним і таким, яке не має дедлайнів”, повідомляє «Суспільне».

“Єдиний медичний окремий університет в Європі — у Відні. А решту медиків готують на факультетах, які є частиною класичних університетів. Чому це робиться? Тому що медик, крім того, що він має бути хірургом чи акушером, чи ендокринологом, — це людина, яка ще мусить мати широкий світогляд”, — пояснює Михайло Винницький.

За його словами, на кожне приєднання вишів в Україні Світовий банк спрямовуватиме 1,5 мільйона доларів, тому скорочувати працівників навчальних закладів не планують.

“Мова йде про покращення якості освіти. Не про оптимізацію в розумінні економії. У Прикарпатському університеті є не те, що найкраща в Україні, а найкраща у Східній Європі кафедра біохімії. І йдеться про базовий курс “Біохімія”, який потрібен кожному медику. А чи не логічно, щоб медики з Івано-Франківського медичного університету вчилися на кафедрі біохімії Прикарпатського університету”, — говорить Михайло Винницький.

Офіційних заяв чи документів щодо об’єднання Івано-Франківського медичного університету з Прикарпатським наразі немає, каже виконувач обов’язків ректора медуніверситету Руслан Козовий. З його слів, керівництво та колектив не підтримує ідею приєднання вишу.

Щодо кафедри Івано-Франківського медичного університету біохімії Руслан Козовий вважає, що її рівень — не нижчий за кафедру біохімії у Прикарпатському університеті.

Декан медичного факультету Роман Яцишин, який 26 січня 2024 року переміг на виборах ректора медичного університету і наразі чекає на укладення контракту з МОЗ, каже: не бачить доцільності об’єднувати найближчим часом медичний виш з іншим закладом.

“Жодної людини, яка б висловилася за таке об’єднання, у нас не було. Зважаючи на те, що мене обрав народ, якому я обіцяв, що ми — самостійна організація, звичайно, я проти цього об’єднання в цей момент. Чому? Тому що ми зараз — самодостатні. Ми повинні розвивати медичну освіту. Це — реабілітаційні послуги, медичні послуги, збереження наших студентів чи абітурієнтів для України. Щоб вони не переїжджали в інші країни”, — говорить Роман Яцишин.

Прикарпатський національний університет у випадку об’єднавчих процесів буде центром через його високий рейтинг, каже ректор навчального закладу Ігор Цепенда.

“Наші колеги мають значно нижчі від нас рейтинги. Не треба бути великим аналітиком, щоб розуміти, що при таких об’єднаннях рейтинги одразу знижуються. Втримання навіть такої позиції, як англомовні публікації, де Прикарпатський національний університет займає 10 місце в Україні, — це дуже важкий шлях, до якого ми йшли протягом останніх 10 років. Тому є багато нюансів, але ми, як національний університет, розуміємо завдання, які стоять перед нами з боку держави. І якщо це питання постане, без сумніву, ми готові розпочинати процедури”, — говорить Ігор Цепенда.

Опубліковано Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки

Учора, 14 квітня 2022 року, на сайті КМУ було опубліковано розпорядження від 23 лютого 2022 року №286-р «Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки».

«Наперекір складній ситуації в Україні, наше головне завдання – продовжувати освітній процес. Також важливо реформувати систему освіти відповідно до нових викликів. Саме цим стратегічним документом визначено основні пріоритети системи вищої освіти на сучасному етапі розвитку суспільства та економіки країни, а також головні характеристики, що будуть сформовані до 2032 року. Стратегію було ухвалено 23 лютого, за день до повномасштабної війни, яку розпочала росія проти України. З урахуванням теперішньої ситуації, завдання та заходи з реалізації потребуватимуть коригування, проте стратегічні цілі та ключові завдання залишаються незмінними», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Цей документ, орієнтований на період входження України до Європейського Союзу, є вкрай актуальним і важливим. Цілі та завдання Стратегії є детальною дорожньою картою для відбудови та продовження реформування системи вищої освіти в післявоєнний період. Виконання завдань, визначених Стратегією, дозволить зменшити деструктивні наслідки, спричинені повномасштабним вторгненням російської федерації на територію незалежної України.

На основі проведеного аналізу динаміки розвитку вищої освіти в Україні, з урахуванням думки експертів робочих підгруп із розроблення Стратегії та зважаючи на глобальні тенденції розвитку вищої освіти, визначено сильні та слабкі сторони національної системи вищої освіти, можливості подальшого розвитку та загрози зовнішнього середовища. На основі здійсненого SWOT-аналізу розроблено сценарії розвитку вищої освіти в Україні (песимістичний, реалістичний і оптимістичний).

Варто зазначити, що документ передбачає реалізацію 5-ти стратегічних цілей.

1. Ефективність управління в системі вищої освіти. Передбачено виконання таких завдань:

• збільшення бюджетного фінансування та удосконалення формули розподілу за результатами діяльності;
• розширення бюджетного кредитування здобуття вищої освіти та освіти дорослих;
• модернізація мережі, укрупнення закладів вищої освіти, підтримка дослідницьких університетів.

2. Довіра громадян, держави та бізнесу до освітньої, наукової, інноваційної діяльності закладів вищої освіти. Для досягнення цілі передбачено:

• розширення сфери застосування зовнішнього незалежного оцінювання, адресного розміщення та проведення конкурсу;
• сприяння проведенню закладами вищої освіти досліджень і консалтингу для бізнесу;
• створення умов для розвитку державно-приватного партнерства у сфері вищої освіти;
• запровадження ефективних механізмів виявлення порушень академічної доброчесності та процедур притягнення до академічної відповідальності.

3. Забезпечення якісної освітньо-наукової діяльності, конкурентоспроможної вищої освіти, яка є доступною для різних груп населення. Для досягнення стратегічної цілі та відповідних операційних цілей передбачено виконання таких завдань:

• підтримка національної та міжнародної академічної мобільності студентів, а також направлення на навчання до іноземних університетів;
• надання особливої підтримки мешканцям тимчасово окупованих територій, незахищеним і вразливим групам населення;
• створення особливих умов для вступників із видатними досягненнями;
• сприяння використанню інноваційних технологій і новітніх засобів навчання в освітньому процесі, розвиток дослідницьких інфраструктур.

4. Інтернаціоналізація вищої освіти України. Передбачено забезпечити:

• гармонізацію структури вищої освіти відповідно до зобов’язань країн-членів Європейського простору вищої освіти;
• розвиток національної системи кваліфікацій;
• спрощення процедур визнання іноземних освітніх кваліфікацій;
• трансформацію освіти в секторі безпеки та оборони відповідно до доктринальних підходів і принципів НАТО.

5. Привабливість закладів вищої освіти для навчання та академічної кар’єри. Для досягнення передбачено виконання таких завдань:

• дотримання підходів до студентоцентрованого навчання в організації освітнього процесу;
• розширення перехресного вступу, спільних, міждисциплінарних і подвійних програм, дуальної та інших форм здобуття освіти;
• розвиток загальних компетентностей, правової культури, рухової активності, спорту та студентських змагань;
• розвиток програм управлінської підготовки керівного складу та перспективних лідерів закладів вищої освіти (кадровий резерв), тренінгів на підтримку реформ;
• проведення комунікаційних кампаній для підтримки реформ у системі вищої освіти тощо.

Очікуваним результатом реалізації Стратегії є створення сучасної ефективної системи вищої освіти, яка задовольняє потреби громадян, економіки та суспільства, має гідну репутацію та є конкурентоспроможною на внутрішньому та світовому ринку освітніх послуг.

Завдання та індикатори до кожної операційної цілі, а також очікувані результати наведено в розширеній стратегічній піраміді .

Крім цього, розпорядженням КМУ схвалено операційний план реалізації у 2022-2024 роках Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки.

Нагадаємо, росію та білорусь виключено з Болонського процесу.