Які добрива вносити восени – види і дозування

28 серпня 2018, 08:00 | Сад та город Саме в кінці літа і восени грунт слід “заправити” добривами, які створять запас поживних речовин на майбутній сезон.

1. Мінеральні добрива. Рослини засвоюють корисні речовини з грунту тільки у вигляді водного розчину, тому зазвичай добрива вносять в рідкому вигляді. Існує багато спеціально підібраних складів: для газонів, плодових дерев, плодових, ягідних і декоративних чагарників, багаторічних рослин і т. д. Що характерно, “осінні” добрива повинні мати на упаковці відповідне маркування: “осінь”, “для осіннього застосування” і містити мінімальну кількість азоту. При цьому в них повинні міститися фосфор, калій і кальцій, які зміцнюють імунітет рослин і підвищують їх стійкість до низьких температур.
2. Гній і послід. Ці добрива відповідають за родючість ґрунту. Свіже добриво вносять під перекопування, вносити його безпосередньо під рослини не можна, інакше можна спалити коріння. Періодичність внесення гною і посліду – 1 раз в 3-4 року.
3. Компост. Повільно розкладається компост заслужив у середовищі дачників прізвисько “чорне золото”. З ним грунт довше залишається родючим, а його позитивні якості посилюються.
4. Торф містить багато органіки і добре утримує вологу. Правда, у верхівковому торфі мало поживних речовин, і він активно підкислює грунт. Низинний торф володіє слабокислою або нейтральною реакцією, і корисних мікроелементів в ньому більше. Щоб знайти “золоту середину”, найкраще додавати торф в компост і використовувати їх спільно.
5. Зола. Садівники і городники давно використовують золу в якості перспективного і універсального добрива. Її одержують після спалювання бур’янів, гички і гілок. Як і гній, її вносять під перекопування раз в 3-4 року.
6. Тирса, а також подрібнена трава, кора дерев служать для розпушення щільних ґрунтів і утримання вологи – на піщаних грунтах. Поступово розкладаючись, тирса перетворюються на перегній, яким харчуються мікроорганізми, гриби і черв’яки.
7. Сидерати. Це найдешевше і екологічно чисте добриво. Висівають сидерати в кінці літа, а восени підрослу зелень закладають в грунт. Найчастіше висівають наступні культури: люпин, люцерну, вику, конюшину, жито та овес.
8. Калійні добрива. Цей різновид підгодівлі вносять восени, оскільки за зиму негативна дія, що міститься в них хлору нейтралізується, і рослини отримують необхідну дозу потрібних речовин. Калійні добрива часто застосовують і для підживлення кімнатних рослин.

Кількість внесених добрив залежить від ступеня збідненні грунту, іноді на 10 кв. м потрібно до 100 кг добрив

Які добрива вносять під перекопування

Найгірше “заправляти” грунт корисними речовинами тим, у кого на ділянці переважають глинисті і суглинні грунти. За зиму вони настільки ущільнюються, що в них майже нічого не росте. Такі ґрунти потрібно рихлити ще з осені і потім вносити одне або кілька добрив:

• гній – вносьте близько 3-4 кг на 1 кв. м не частіше, ніж раз в 3-4 року. Після перекопування ґрунту на глибину 15-20 см акуратно укладіть його навколо рослин, але стежте за тим, щоб склад не стикався з їх кореневою системою – в іншому випадку вона може згоріти;
• трав’яна січка, тобто дрібно порізані бур’яни і трава. Спочатку сформуйте борозенку глибиною 20 см. Укладіть на дно 5-7-сантиметровий шар приготованих бур’янів і бадилля, що залишилася після збирання врожаю, і накрийте зверху шаром ґрунту. Потім укладіть ще шар подрібненої трави і знову присипте землею;
• фосфорно-калійні добрива. У середньому вносять 40-60 г суперфосфату і 25-30 г калійної солі або сірчанокислого калію на 1 кв. м ґрунту;
• сидерати. Кращого часу для забивання в грунт сидератів, ніж осінь, просто немає. Як тільки вони досягнуть висоти 10 см, їх можна зрізати і перекопати з землею.

Зимуючі рослини в основному мають потребу у фосфорі і калії і в меншій мірі – в азоті.

Осіннє підживлення рослин: навіщо і які добрива вносити

Вносити підживлення в ґрунт потрібно до настання холодів. У середній смузі це роблять з другої половини серпня до середини листопада, на півночі країни — не пізніше середини вересня. Після цього строку більшість поживних речовин не буде засвоєно “сплячими” рослинами з холодного ґрунту і просто не піде про запас.

Пропускати осінню підгодівлю не варто ще й тому, що вона значно економить дорогоцінні весняні години. У травні, коли посадити потрібно все і відразу, часу на підготовку гряд часто бракує. А органіці і мінеральним добривам потрібно чималий термін для того, щоб “засвоїтися” в ґрунті. Тому бажано готувати і заправляти гряди у вересні. Тоді навесні вам залишиться лише розпушити верхній шар ґрунту, і можна буде приступати до висадки розсади, посіву насіння та саджанців.

Внесення мінеральних добрив восени

Фосфорно-калійні добрива, якими підгодовують рослини восени, підвищують імунітет “зелених вихованців”, допомагають їм протистояти морозам та інфекціям. А ось азотні добрива в основне внесення не додають, оскільки вони провокують ріст молодих пагонів, які можуть підмерзнути. Крім того, затяжні осінні дощі легко вимивають з ґрунту азот.

Мінеральні добрива слід закладати на глибину не більше 1 багнета лопати. Якщо їх заглибити, то ефект від їх застосування різко знижується, а речовини, що містяться в підгодівлі, можуть потрапити в ґрунтові води.

Внесення фосфорних добрив восени

Всі види фосфорних добрив краще вносити восени, оскільки фосфор у них знаходиться у важкодоступній для рослин формі. В результаті хімічних реакцій за зиму добрива розкладаються, і засвоюються рослинами легше.

Фосфорні добрива (фосфоритне борошно, суперфосфат, метафосфат калію) вносять при осінньому перекопуванні ґрунту.

Суперфосфат воліють багато садівників і городників. До його складу входять монокальційфосфат, фосфорна кислота, магній і сірка. Суперфосфат буває простим (15-20% фосфору) і подвійним (близько 50% фосфору). Обидва види застосовують для всіх культур на ґрунтах різних типів.

Краще вносити це добриво разом з органікою (компостом або перегноєм), тоді його ефективність значно підвищується. Норма внесення суперфосфату під осіннє перекопування — 40-50 г на 1 кв. м. Якщо використовується подвійний суперфосфат, то норму внесення ділять наполовину через високу концентрацію в ньому фосфору. Речовину слід розсипати на грядках і закласти в ґрунт.

Фосфоритне борошно особливо люблять прихильники органічного землеробства, адже це натуральний продукт, який одержують при тонкому розмелі осадових гірських порід — фосфоритів. В добриві міститься близько 20% фосфору, 30% кальцію і комплекс мікроелементів. Норма витрати — 1,5-2 кг на 10 кв. м.

Фосфат кальцію погано розчиняється у воді, тому його застосовують на кислих ґрунтах (підзолистих і торф’яних) або спільно з добривами з кислою реакцією (наприклад, гноєм).

Внесення фосфоритного борошна на кислих ґрунтах сприяє їх нейтралізації. Вона застосовується і для приготування компосту.

Метафосфат калію також добре засвоюється на кислих ґрунтах. У ньому міститься до 60% оксиду фосфору і до 40% оксиду калію. Добриво підходить для підживлення рослин, чутливих до хлору (винограду, бобових та інших культур). Вносять його в кінці літа або на початку осені, не перевищуючи рекомендовані дози (10-15 г на 10 л води).

Існують і інші фосфорні добрива, які застосовують для підгодівлі рослин.

Внесення калійних добрив восени

В калії рослини потребують більше, ніж в інших поживних елементах. Це речовина прискорює фотосинтез, допомагає рослинам краще перенести посуху, пристосуватися до низьких температур і протистояти патогенним організмам. Через дефіцит калію бутони на квітах не можуть зав’язуватися або виростати дрібніше звичайного.

Калійні комплекси можна вносити і навесні, але в окремих їх різновидах міститься хлор, який негативно впливає на рослини, що при осінньому внесенні випаровується з ґрунту. До приходу весни така підгодівля стає безпечною.

Існує два види калійних добрив: хлористі (використовують тільки восени через наявного в їх складі хлору) і сірчанокислі (застосовують у малих дозах навесні, влітку і восени).

Найпопулярніше калійне добриво — сульфат калію (сірчанокислий калій). У ньому міститься 50% калію і близько 20% сірки, поліпшує якість і збільшує термін зберігання врожаю. Однак сульфат калію підкислює ґрунт, тому вносити його рекомендується на ділянках з нейтральним або лужним типом ґрунту. Під перекопування вносять на грядки під капусту, картоплю, моркву 25-30 г на 1 кв. м, під суницю, томати і огірки — 15-20 г на 1 кв. м. Добриво розподіляють по поверхні ґрунту і зашпаровують.

Калімагнезію, яку легко засвоюють коріння рослин, вносять і навесні, і восени. Вона містить близько 30% калію і до 17% магнію, корисного для піщаних ґрунтів, де спостерігається його дефіцит. Максимальна доза препарату не повинна перевищувати 20 г на 1 кв. м. Добриво також розкидають на грядках і зашпаровують.

Найбільш багате калієм таке добриво, як хлористий калій. У його складі — 45-65% власне калію і 40% хлору, який пригнічує рослини і погіршує якість ґрунту. Тому вносити його потрібно тільки восени під перекопування (від 10-20 г на 1 кв. м), щоб до весни шкідливий елемент встиг зникнути.

Видів калійних добрив досить багато, тому можна підібрати підходящий для кожної рослини.

Крім перерахованих вище мінеральних добрив, восени можна застосовувати спеціальні суміші для плодових дерев і чагарників, овочів, квіткових і хвойних культур. Зазвичай їх позначають відповідним написом: осінь чи осінні.

Внесення органічних добрив восени

Покращити родючість ґрунту допомагає осіннє внесення органічних добрив. Земля у цей період відпочиває, і мікроорганізми більш продуктивно переробляють отримані поживні речовини. Органічні добрива, внесені в ґрунт восени, розкладаються повільно і інтенсивніше перетворюються на гумус. Якщо вносити їх кожен рік в цей період, то через кілька років якість ґрунту істотно підвищиться, і за своїми характеристиками вона наблизиться до оптимальної.

Восени необхідно вносити гній під перекопування, причому використовувати можна і перепрілий, і свіжий (навесні вносять тільки перепрілий гній). Аміак, який знаходиться у свіжому гної, зійде разом з талими водами і не буде небезпечний для рослин.

Коров’як під перекопування вносять з розрахунку 2-3 кг на 1 кв. м піщаного ґрунту і 6-8 — глинистого. Його розкидають по поверхні городу і перекопують з землею на глибину 15-20 см. Завдяки осінньому внесенні гною ґрунт стає більш пухким і родючим.

Восени гноєм також можна підгодувати дерева і чагарники.

Компост відноситься до найбільш легкодоступних органічних добрив. Він насичує ґрунт поживними речовинами, підвищує стійкість до хвороб і шкідників, активізує діяльність мікроорганізмів, що знаходяться в ґрунті. Його використання на легких ґрунтах дозволяє довше утримувати вологу, а на важких підвищує їх водопроникність.

Осінь — найбільш відповідний час для внесення компосту. До весни він остаточно переробиться і створить якісний родючий шар. Компост вносять з розрахунку 1-2 відра на 1 кв. м. Восени його застосовують як в городі, так і в саду. Дозрілим компостом покривають прикореневу зону плодових дерев. Це захистить їх взимку, а навесні, після розпушування ґрунту в пристовбурних колах буде живити рослини.

Добриво для ґрунту пташиним послідом

Пташиний послід — найбільш концентроване органічне добриво, тому застосовувати його навесні і влітку складніше. Потрібно готувати його настій і акуратно поливати ним рослини, щоб не пошкодити листя і коріння. Восени послід можна розподілити під перекопування або використовувати в розбавленому вигляді. Він служить ідеальним харчуванням для полуниці. Дводенним настоєм пташиного посліду, приготованого з розрахунку 1:20, поливають борозенки між кущами, уникаючи попадання на розетку листя.

Багату калієм золу восени вносять тільки в глинисті і важкі ґрунти (1 склянка на 1 кв. м), оскільки на інших ґрунтах її вимивають талі води. Внесення золи на грядки, де планується посадка цибулі та кропу, навесні убезпечить ці культури від зараження кореневою гниллю, адже. збільшиться волого — і повітропроникність ґрунту. На 1 кв. м площі необхідно вносити 2 склянки золи.

Можна, звичайно, відмовитися від внесення добрив восени. У перший рік, можливо, це пройде без наслідків, але в подальшому призведе до збіднення ґрунту і зниження імунітету рослин.