Пубертат у фигуристов: набор веса, изменения фигуры, потеря прыжков — спецпроект «Анатомия фигурного катания»

Пубертат — ахиллесова пята даже для самых крутых фигуристов. Принято считать, что в первую очередь это касается девушек, для которых взросление организма зачастую оборачивается серьёзными проблемами с прыжками и усиленной борьбой с весом. Многие так и не адаптируются к переменам или не выдерживают спад результатов на стартах, поэтому заканчивают с фигурным катанием. Хорошо, если спортсменка к этому времени успела собрать какие-то титулы и медали престижных турниров. Если же нет, то завершать карьеру особенно обидно. Но именно так происходит у большинства.

Тем не менее существует мнение, будто пубертат — это лишь отговорки не слишком трудолюбивых атлетов или тех, кто просто таким образом пытается оправдать неудачные старты. А ещё якобы парням повезло, и сложный период взросления не влияет на их спортивные успехи.

Так существует ли у фигуристов этот пубертат, в чём он проявляется, как влияет на прыжки, сталкиваются ли с ним парни и можно ли облегчить его прохождение? Обо всём этом рассказываем в спецпроекте «Чемпионата» «Анатомия фигурки».

Что такое пубертат?

Пубертат — это взросление организма: в это время бушуют гормоны, тело меняется, происходят изменения и в голове — в ментальном состоянии. Разумеется, фигуристы, как и все люди, не могут перескочить через этот период. Просто у кого-то он начинается раньше, у кого-то позже. Обычно пубертат наступает в 13–15 лет. Но случается и в 16–17, что для спорта высоких достижений нормальное явление.

К сожалению, превращение ребёнка во взрослого зачастую серьёзно сказывается на спортивных результатах, причём в негативном ключе. Вице-чемпионка Европы и бронзовый призёр чемпионата мира Елена Радионова подтверждает, что пубертат — сложный период для фигуристов.

«Пубертат у фигуристов действительно существует и влияет на прыжки. Это правда, ведь всё равно мы не можем оставаться детьми, у нас меняются пропорции. И как только у нас меняются пропорции, смещается и ось, на которой мы крутимся. Поэтому каждый сантиметр, даже каждый миллиметр, очень сильно влияет».

Нормальные для обычных девушек появление женственных форм и прибавка веса иногда становятся настоящим ударом для спортсменок. Тем более в сложнокоординационных видах, к которым относится и фигурное катание. Не каждой удаётся справиться с навалившимися проблемами, хотя через какое-то время всё обязательно нормализуется.

«Это был непростой момент, непростое время, которое я точно не вспоминаю с каким-то очарованием. Мне тогда было очень тяжело. Со мной, конечно, происходили изменения не только в физическом плане, но и в психологическом. Я менялась, превращалась из ребёнка во взрослого человека.

Одно из самых ярких воспоминаний: тренеры и я сама очень сильно следили за моим весом. Было тяжело в какие-то моменты. Вроде ничего не ешь, а вес всё равно не уходит. И само тело, несмотря на большие нагрузки, не было таким сухим, как хотелось. Я занималась шесть дней в неделю с утра до вечера, но всё равно имелись, скажем так, вопросы к моему внешнему виду. Естественно, в этот период психика очень ранима, и всякие колкие слова, какие-то сказанные обидные вещи принимаются близко к сердцу. Это неприятно. Мне кажется, в такие моменты не нужно трогать человека, а дать ему спокойно это пережить, ведь он прекрасно понимает, как он должен выглядеть. А каждый раз напоминать, что он толстый или ещё какой-то не такой — усугубляет ситуацию. Через какое-то время всё нормализуется и устаканится», — вспоминает Елена Радионова.

Фото: Владимир Смирнов/ТАСС

Почему во время пубертата у фигуристов появляются проблемы с прыжками?

Типичная картина: девочка, которая ещё вчера легко расправлялась со всеми прыжками в прокате, демонстрируя чистейшее катание, вдруг начинает ошибаться. Виновник — накрывший её пубертат, а точнее, его следствия: изменение пропорций, скачок роста и веса, смещение центра тяжести.

Елизавета Туктамышева в своё время не попала на Олимпиаду в Сочи, потому что превращение в девушку сопровождалось необходимостью заново учиться управлять своим телом. В таких условиях изучение тройного акселя, который Лиза пробовала ещё в детстве, пришлось отложить. Хорошо, что позже она к нему вернулась и теперь регулярно блестяще выполняет на турнирах, ведь выучить элемент ультра-си взрослому намного сложнее, чем ребёнку.

Спортивный психолог, тренер, мастер спорта по фигурному катанию Татьяна Василевская объясняет, почему дети быстрее прогрессируют на тренировках:

«Если берём фигурное катание, то можно заметить, насколько быстро ребёнок учится всему, что даёт тренер на льду, так как не раздумывает и не загоняет себя в рамки; и как учится кататься на льду взрослый! Взрослый, прежде чем начнёт выполнять то, что говорит тренер, сто раз подумает, вгонит себя в психологический стресс, потом сделает 5–6 раз, и на этом всё. Ребёнок же повторит сто раз, и на сто первый у него всё получится. Соответственно, от этого психика будет в спокойном состоянии, и, не испытав стресса, а напротив, получив позитивные эмоции, ребёнок захочет и дальше выполнять элементы».

Когда меняется тело, приходится заново подстраиваться под прыжки: это непросто и не всегда очевидно, что именно нужно делать конкретному спортсмену. Главное тут не сдаваться, а постараться проработать появившиеся слабые места в технике.

«Если у нас меняются пропорции тела, меняется вес, соответственно, это будет влиять на прыжок, так как перед ним уже, возможно, нужно больше скорости или будет не хватать высоты, резкости. Поэтому чем больше изменений в организме, тем больше это надо прорабатывать», — делится Елена Радионова.

Фото: Михаил Джапаридзе/ТАСС

Согласитесь, обидно, когда в детстве всё прыгается легко и непринуждённо, а потом приходит пубертат и начинаются какие-то проблемы. И не только физические. Юным фигуристам очень помогает ещё и отсутствие страха. Даже сильное неудачное падение, как правило, не выбивает ребёнка надолго из колеи, а становится полезным опытом.

«Конечно, дети идут легче на риск и меньше боятся прыжков. Я бы сказала, что совсем не боятся. Как правило, дети, обладающие прыжковыми навыками, ещё легкие и воздушные. Они не расценивают прыжки как что-то сложное, чаще всего им нравится прыгать. И опять же, без негативного опыта (сильное падение) такое отношение к прыжкам продолжается. Спустя время, когда ребёнок подрастёт и доходит до многооборотных прыжков, неприятные падения неизбежны. Естественно, появляется страх. Всё объяснимо. Но даже если появляется страх, он обычно прорабатывается удачным исполнением и впоследствии уходит. А вот опыт и трезвая оценка ситуации остаются, от этого спортсмен становится более аккуратным и думающим», — говорит Татьяна Василевская.

Инстинкт самосохранения — то, что позволяет ребёнку бесстрашно идти на прыжки, но мешает взрослому. С другой стороны, беречь себя необходимо, чтобы избежать травм.

«Мне кажется, во время пубертата мы видим не только визуальные изменения у подростка, но также ментальные, психологические. Потому что как только спортсмен/спортсменка прибавляет в весе, организм должен быть к этому готов. Если он не готов, у нас включается инстинкт самосохранения, и даже голова не даёт прыгать эти прыжки, показывая, что организм не готов и нужно себя поберечь, лучше подготовить своё тело», — отмечает Елена Радионова.

Есть ли пубертат у парней?

Мальчики тоже взрослеют, но обычно пубертат у них начинается всё-таки позже, чем у девочек. Однако проблем им тоже хватает. Страдает координация, без которой в фигурном катании — просто никуда!

«У парней ещё какой пубертат. В чём проявляется? Могу сказать на примере наших спортсменов. В том году мы столкнулись с пубертатом. Когда ребята выросли, конечности выросли, координация потерялась полностью. У мальчиков свой пубертат, у девочек — свой. Когда мальчик, координация, конечно, теряется в никуда. Тяжело было, сложно. Были такие случаи: на раскатке показываем один шаг, он делает другой шаг и верит, что делает правильно. А мы ему видео показываем, говорим, что это другой шаг. Он говорит: «Теперь понял».

Ребята, конечно, нуждаются в этот период в поддержке со стороны тренеров и близких. Когда страдают результаты на соревнованиях, плохо идут тренировки, очень легко поддаться эмоциям и бросить фигурное катание. Но если рядом понимающие люди, готовые разделить с юношей трудности переходного возраста, то можно избежать драматичного прощания со спортом а возможно, и потери очень талантливого фигуриста.

«Не то что сложно, это больше зависит от тренера, родителей, поддержки, когда разговариваешь с ними. Бывает, они в этот период вроде готовились к соревнованиям, было всё неплохо, а потом получается что-то не то, что планировали. Конечно, хочется крикнуть и прибить или ещё что-нибудь внутри себя сделать, а ты понимаешь: он просто не справился, так как другое тело, другие конечности, другие мышцы — всё другое. Тут надо просто поддерживать, иначе спортсмен может психануть и сказать: «Да ну оно всё…» — рассуждает Гачинский.

Фото: Валерий Шарифулин/ТАСС

Кроме поддержки ближайшего окружения, преодолеть тяготы пубертата помогает работа с психологом. Сегодня всё чаще можно встретить примеры, как фигуристы (и дети, и взрослые) обращаются к специалистам, чтобы проработать наболевшие вопросы.

«Я считаю, в период пубертата фигуристам определённо есть смысл работать со спортивным психологом. Да и вообще спортсменам в любом возрасте это нужно, потому что на их пути регулярно встречаются разные трудности.

Иметь рядом человека, который помогает максимально мягко проходить турбулентности, — это необходимость в наше время. Тогда будет больше психологически здоровых спортсменов!» — уверена Татьяна Василевская.

Можно ли отсрочить пубертат?

Пубертат — не плата за аренду квартиры, договориться об отсрочке не выйдет. Есть мнения, что интенсивные тренировки и жёсткие диеты его способны затормозить, но Елена Радионова считает, что обмануть генетику невозможно. Другое дело, что при грамотном подходе можно минимизировать трудности, с которыми сталкивается спортсмен в это время:

«Думаю, пубертат отсрочить никак нельзя. Как по генетике написано, так он и будет. Единственное: его можно контролировать и можно стараться не распускать себя сильно. Если ты будешь придерживаться правильного питания, тренировок, если у тебя будет нормальное психическое состояние, то пубертат будет проще пройти.

Например, у меня, я бы не сказала, что это было супертяжёлое время, потому что я, в отличие от многих фигуристок, прошла его менее болезненно, чем это могло быть. У меня была хорошая команда, которая мне в этом помогала».

Увы, многие фигуристки с пубертатом именно борются. И как раз через ограничения в питании и голодовки. Так, Алина Загитова в 15 лет не верила, что пубертат мешает спортивным успехам. Говорила, что «просто нужно закрыть свой рот и не есть». И она была далеко не одинока в следовании этому принципу. Его до сих пор придерживаются многие девушки, не понимая, как негативно это сказывается на организме.

«У девочек зачастую идут сильные изменения в фигуре, вес скачет, тело меняется, а тут, конечно же, идёт и дискомфорт, который напрямую влияет на психологическое состояние. Кто-то начинает пробовать различные диеты, мучит себя голодом. В итоге это даёт обратный эффект, так как нет знаний в этой области, если ребёнок не работает с профессиональными нутрициологами. А от изменения веса и изменений форм меняется и исполнение элементов на льду. Зачастую — не в лучшую сторону. Поэтому тут и психологическое состояние страдает, ведь было раньше одно, а теперь всё иначе», — отмечает Татьяна Василевская.

Елена Радионова также подтверждает, что жёсткие диеты — это плохо. Вице-чемпионка Европы уверена, что давно пора вообще перестать говорить о диетах у спортсменок, заменив их на правильное питание:

«Жёсткие диеты не помогают. Я считаю, что нужно правильно питаться. Чем больше диет, тем хуже для организма, и после каждой диеты происходят срывы. Поэтому, по моему мнению, только правильное питание.

Вообще нужно исключить в спорте слово «диета». Думаю, если спросить у каждой фигуристки, у каждой спортсменки про диету, у них сразу вылезет триггер, что это ужасно, страшно, сразу какие-то воспоминания из спортивной карьеры появятся. Считаю, что нужно заменить слово «диета» на словосочетание «правильное питание».

Как влияет пубертат на ментальное состояние фигуриста?

О том, что пубертат — это не только физиологические, но и психические изменения, мы уже упоминали. Подробно, что происходит в голове и поведении фигуриста, рассказывает спортивный психолог Татьяна Василевская:

«Пубертатный период — это время физиологических и психических изменений, которые постепенно приводят к наступлению физического и полового созревания. И, конечно, он влияет на психологическое состояние и у всех в разной степени, тут нельзя под одну гребёнку загнать всех.

Например, многие при наступлении такого периода перестают считать мнение тренера и родителей авторитетным и правильным, начинаются разногласия, недопонимания, и, конечно, это сразу сказывается на психологическом состоянии спортсмена и на его результатах, так как результаты зависят не только от того, сколько ты провёл времени на льду или в зале.

Также можно заметить, что в такой период спортсмен зачастую начинает ставить на первое место времяпрепровождение с друзьями и, мягко говоря, забивает на тренировки, что в итоге сказывается на результатах, а как следствие возникают психологические качели: от «хочу стать олимпийским чемпионом» к «надо заканчивать со спортом». Хотя успехи напрямую зависят от подхода и внутреннего отношения к тренировочному процессу».

Фото: Эдгар Брещанов, «Чемпионат»

По мнению Елены Радионовой, следует постараться не переживать из-за возникающих проблем в период взросления. Они временны, нужно понимать, что это нормально и постепенно всё нормализуется. К тому же пубертат у фигуристок не был бы объектом такого бурного обсуждения, если бы выпадал на юниорскую, а не на взрослую карьеру:

«Конечно, ментальное состояние меняется во время пубертата, потому что изменения происходят не только внешние, но и внутренние. Психика может по-разному сыграть на тех же соревнованиях. Ты можешь знать, как готовить себя к соревнованиям, но, например, в период пубертата всё может пойти по-другому, так как организм меняется. Нужно просто быть к этому готовым и подождать. Со временем всё нормализуется.

В этом на самом деле нет ничего страшного, хотя так много разговоров про пубертат у фигуристок. Дело в том, что у нас спорт очень ранний, и взрослые сезоны как раз выпадают на пубертат. Поэтому всё так его замечают. Но будь у нас спорт более долгим, то весь пубертат проходил бы в юниорском возрасте, и уже во взрослое фигурное катание выходили бы сформировавшиеся девушки».

В будущем благодаря поднятию возрастного ценза пубертат у фигуристок, наверное, действительно перестанет привлекать столь сильное внимание. Выходить во взрослые совсем скоро можно будет лишь после достижения 17 лет.

Українська фігуристка, яка боролася із росіянками за медалі: куди зникла і що робить за кордоном віцечемпіонка Європи

Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Киянка Олена Ляшенко понад 10 років була лідером збірної України у жіночому одиночному катанні, тричі ставала призером чемпіонатів Європи, що після неї не вдавалося нікому з наших фігуристок. Боролася з росіянками Іриною Слуцькою та Оленою Соколовою, а потім стала мамою та поїхала до Чехії.

OBOZ.UA вирішив розповісти, як склалося життя після завершення кар’єри в однієї з найкращих українських майстринь ковзана, якій доводилося боротися із суддівською упередженістю та відстоювати право змагатися, а не варити на кухні борщі.

Олена Ляшенко голосно заявила про себе 1995 року, ставши бронзовою призеркою свого другого чемпіонату Європи, а на світовій першості 19-річна киянка увійшла до топ-10. Здавалося, перемоги також не за горами. Однак наступні 8 європейських чемпіонатів вона постійно зупинялася за один-два кроки до п’єдесталу. А на ЧС найкращим показником стало шосте місце.

Тим часом Європу по черзі вигравали росіянки Слуцька та Бутирська, а 2004 року, коли всі представниці РФ залишилися за спиною, у Будапешті Ляшенко несподівано обійшла угорка Юлія Себестьєн. А українці дісталося “срібло” чемпіонату континенту.

Склалося враження, що протягом більшої частини кар’єри судді ставилися до Олени надто прискіпливо: те, що прощалося одним, відбирало у киянки дорогоцінні бали. І це в той момент, коли її суперниці готувалися в мультисучасних залах, а Ляшенко – на твердому льоду і, бувало, без опалення у роздягальнях.

Крім нагород ЧЄ у 2004-му та 2005-му році на рахунку українки були й інші успіхи, наприклад, перемога на Гран-прі Китаю-2003. Тому на Олімпіаду-2006 Ляшенко їхала з певними надіями, проте напередодні перехворіла на грип, та й судді після досить чистої короткої програми закинули її аж на 13 місце.

“У душі залишилася образа на суддів. Адже коротку програму виконала добре – навіть не очікувала від себе такого”, – зізнавалася згодом українка.

До того ж після цього сезону у фігуристки загострилась травма спини, і вона вирішила повісити ковзани на цвях, хоча й дуже хотілося стати призеркою Олімпіади.

Після Ігор-2006 Олена у Києві взялася тренувати дітей та будувала сімейне життя. Перший шлюб спортсменки не склався через різні погляди на кар’єру Ляшенко: “Що таке бути заміжня за неспортсменом, я вже знаю з власного досвіду. З першим чоловіком ми прожили разом п’ять років, і я розлучилася – він зажадав від мене кинути спорт, займатися домівкою і стояти біля плити”.

Натомість у другому шлюбі фігуристці пощастило. 18 вересня 2005-го 29-річна Ляшенко розписалася із п’ятиборцем Андрієм Єфременком. Познайомилися вони завдяки братові нареченого, Михайлу Єфременку, який зустрічався з подругою Олени зі збірною, фігуристкою Галиною Маняченко. Андрій якось за компанію прийшов на тренування дівчат, після чого попросив у Галі номер Ляшенко.

“Почалося все з повідомлення, в якому Андрій попросив з ним зустрітися. Так чотири роки і зустрічалися. Перевіряли почуття. Поряд з Андрієм я почуваюся дуже комфортно, він мене розуміє з півслова. Не доводиться нічого пояснювати, коли приходжу з тренування втомленої. Завжди підтримує. За чотири роки у нас жодного разу не було серйозних суперечок”, – зізнавалася Олена fakty.ua.

У 2013 році Олена з дітьми та чоловіком перебралися до Чехії – під Прагу: “Переїхали, тому що чоловікові запропонували в Чехії дуже цікаву роботу. Зміна проживання відбулася не через те, що ми хотіли поміняти країну чи мене щось не влаштовувало в Україні”.

У Чехії Ляшенко знайшла роботу дитячого тренера: “Мені допомогли зв’язатися з клубом фігурного катання роботодавці чоловіка. Ми шукали недалеко від нашої оселі. Використовуємо ковзанки і в Празі, і ті, які поряд. Я взяла маленьких діток. Тут спортом займаються більше як хобі, оздоровлення для дітей, а не професія. Що ускладнює тренерську роботу (посміхається). Готуєш дитину до 10 років, а потім батьки кажуть, що тепер посилено навчатимуться”.

Олена зізнавалася, що в Чехії спокійніше і спокійніше життя – ніхто нікуди не поспішає, тоді як в Україні завжди гонка. І це надає внутрішню стабільність. І хоч до переїзду фігуристка була в Чехії, і не раз, все одно потрібен був час, щоб звикнути.

Дітям Ляшенко у новій країні було комфортно. Молодші – двійнята Мирон та Гордій – ходили з мамою на ковзанку, займалися фігурним катанням та хокеєм, навіть брали участь у змаганнях. А старший Платон, як і тато, обрав п’ятиборство і у 9 років уже здобув медалі чемпіонату країни.

Після початку повномасштабної війни в Україні на своїй сторінці у Facebook Ляшенко розповідала, через що проходить її батьківщина через криваве вторгнення російських окупантів, показувала загиблих спортсменів та жертв ракетних атак.

Раніше OBOZ.UA розповідав, куди зникла і як виглядає відома гімнастка Вітриченко, яка боролася з росіянкою Кабаєвою.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!

Важливе

НБУ змінить правила для всіх українців: які дані передаватимуть банки

Продовження серіалу “Спіймати Кайдаша” не буде: Бакланов поставив крапку і назвав причину

Том Круз розійшовся з дочкою ексдепутата Держдуми через кілька днів після знайомства з її дітьми

TOP NEWS

Коваленко: Росія може готувати масований ракетний обстріл 24 лютого – який вона має запас ракет і “шахедів”

Зеленський вніс у Раду законопроєкт про демобілізацію строковиків: з’явився текст документу

В ексголови Чернігівської обласної ВЛК виявили майже $1 млн під час обшуків: з’явилися подробиці. Відео

Життя

На кого чекає велика удача 22 лютого: гороскоп для п’яти знаків-щасливчиків

Якою має бути температура для вирощування розсади: показники для різних овочів

Швидкий тест на IQ: знайдіть помилку на картинці

Думки

Шабаш на україно-польському кордоні: проблема не в поляках

Політичні ігрища… з присмаком торговельної війни: чому поляки прагнуть зашкодити Україні… І не тільки вони

На Україну чекають важкі кілька тижнів. Путін по максимуму використає паузу з наданням допомоги Україні від США

Як партійні мільярди передати на потреби ЗСУ?

Відчайдушний гамбіт Навального: російськість як вирок

Ситуація на фронті важка, і реальну обстановку ми будемо тепер дізнаватися із запізненням

Можливі п’ять сценаріїв завершення війни в Україні: їх чинники і наслідки

News in English

“We will get everywhere”: enemy assault groups trained at the damaged training ground in Kherson region – Gumenyuk

“Not a single truck was allowed to pass”: Poles tighten border blockade, Ukrainian drivers line up in huge queues

Occupants made minor advances in Zaporizhzhia, Ukrainian Armed Forces hold positions in Krynky: ISW analysis of hostilities. Map

Life

Що відбувається з організмом, коли ви п’єте забагато води

Синдром токсичного шоку: симптоми, причини та лікування

Які продукти викликають головний біль: обмежте їх споживання

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на ресурсі OBOZREVATEL дозволяється лише за умови обов’язкового посилання на OBOZREVATEL, а для інтернет-видань – розміщення прямого, відкритого для пошукових систем, гіперпосилання на сторінку OBOZREVATEL, на якій розміщено оригінальний матеріал. Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук і подальше поширення інформації, яка містить посилання на “Інтерфакс-Україна” www.interfax.com.ua, суворо заборонено. Всі опубліковані фотоматеріали Getty Images та УНІАН не підлягають подальшому відтворенню та/або розповсюдженню в будь-якій формі без письмового дозволу компаній. Редакція OBOZREVATEL може не поділяти точки зору, викладену в авторському матеріалі. Відповідальність за достовірність інформації, опублікованої в рекламних матеріалах, несе рекламодавець.

© 2024 Всі права захищені, ТОВ “Золота середина”.

Країни, що розвиваються, втрачають лідерство у зростанні

Китай, а разом з ним Росія, Бразилія та Індія сповільнили економічне зростання. Натомість ініціативу росту перебрали на себе США, Японія і країни Європи. Чому так відбувається читайте у статті The Wall Street Journal переклад якої підготував iPress.ua.

Рушійною силою зростання у світовій економіці стають знову розвинені країни, а не країни, що розвиваються, як це було у перші роки після вибуху фінансової кризи.

За оцінкою інвестиційної компанії Bridgewater Associates LP, вперше з середини 2007 року разом узяті економіки розвинених країн, зокрема, Японії, США і Європи, роблять більший внесок у зростання світової економіки, розмір якої становить зараз $74 трлн, ніж країни, що розвиваються, а саме: Китай, Індія, Бразилія та інші.

Цей поворот може змінити світові потоки капіталу і перевернути догори ногами прогнози, збудовані корпораціями на занадто оптимістичних надіях щодо ринків, що розвиваються.

Серед рушійних сил зсуву: Японія, що зараз відроджується, і яка протягом багатьох років була хворою людиною світової економіки. Японська економіка зросла на 2,6% у річному численні за минулий квартал, як повідомив у понеділок уряд у Токіо, що повільніше, ніж 3,8% у першому кварталі, але все одно є відчутною зміною після багатьох років стагнації.

Економіка США демонструє стійке, хоча й повільне, зростання. І економіка ЄС, за певними оцінками, трохи зросла в останньому кварталі, вперше після тривалої рецесії, на що, як очікують цього тижня, вкажуть також нові повідомлення статистичних служб.

Водночас, великі гравці серед країн, що розвиваються – як-от Бразилія, Росія, Індія та Китай – нездужають або втрачають свій зірковий статус, який вони мали останніми роками. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що світова економіка зросте цього року на 3,3%, у порівнянні з 3,2% у 2012 році і 4% в 2011 році.

Цей зсув може створити нові проблеми для компаній з великою глобальною активністю. Деякі з них вже відчувають скорочення доходів.

Умови у всьому світі “погіршилися набагато більшою мірою, ніж ми очікували”, сказав Ричард Вайт, виконавчий директор Flexible Steel Lacing Co. з Даунерз-Ґроув, штат Іллінойс

Ця непублічна компанія, що продає запчастини для стрічкових конвеєрів, які використовують в обробній та видобувній промисловості, запланувала, що цього року зростання продажу уповільниться до близько 12%, у порівнянні з 20% в останні роки. Натомість, як каже Вайт, продаж взагалі не зростає. Як наслідок, не збільшується і кількість робочих місць компанії у США, де працюють майже дві третини з її 900 працівників.

“Основна причина, здається, полягає у Китаї, – каже Вайт, компанія якого має представництва у 10 країнах та експортує запчастини до понад 150 країн. – Попит, який в них зростав – на залізну руду, мідь та вугілля – стимулював видобувну промисловість в Австралії, Південній Африці та Південній Америці”.

Останній зсув у джерелах світового економічного зростання лише зароджується, і він ще обернутися у зворотньому напрямку, якщо економіки країн, що розвиваються, хоча б трошки прискорять своє зростання.

Багато економік країн, що розвиваються, досі ростуть найшвидшими у світі темпами, навіть якщо і не так швидко, як раніше. Офіційний прогноз зростання ВВП КНР у 7,5% у 2013 році означає, що цього року зростання буде найповільнішим з 1990 року, але все одно перевищуватиме темп економічного зростання у США (близько 2%), хоча й деякі економісти вважають, що офіційний прогноз Пекіну є занадто оптимістичним. Економісти очікують, що багато невеликих економік, що розвиваються, від Південно-Східної Азії до Південної Америки, зростатимуть відносно високими темпами, хоча й повільніше, ніж у попередні роки.

Ось одна з ознак, чому економіки, що розвиваються, не отримують безпосередньої вигоди від зростання у розвинених країнах: індекси менеджерів із закупівель у країнах, що розвиваються, приблизний передвісник зростання ВВП, сягнули найнижчого рівня з початку 2009 року, принаймні, якщо оцінювати їх за агрегованим показником, який публікує консалтингова компанія Capital Economics. Водночас ці ж індекси у США, Європі та Японії зростають.

Непевне економічне зростання у Європі ще не відбилося у розширення зовнішньої торгівлі, що могло б допомогти країнам, що розвиваються. Відродження Японії – її економіка має зараз найшвидші темпи зростання з усіх великих розвинених країн – також не зачепило ще її сусідів. Відновлення зростання у Японії настало одночасно з відчутним послабленням єни, що робить імпорт дорожчим, а отже, японці більш схильні купувати речі, вироблені в себе в країні.

Показник Bridgewater Associates, що частково ґрунтується на оцінці поточних темпів зростання, а не офіційних даних, показує, що США, Японія та інші розвинені країни, дають, за очікуваннями економістів близько 60% зростання світового ВВП цього року (загалом, світовий ВВП може вирости у 2013 році на близько $2,4 трлн). Ця компанія керує найбільшим хедж-фондом у світі, славиться своїм макроекономічним аналізом і добре зарекомендувала себе протягом більшої частини фінансової кризи.

Деякі транснаціональні компанії стверджують, що уповільнення не є для них стримуючим чинником. Ринки, що розвиваються “і надалі залишаються фантастичним джерелом можливостей” – сказав минулого тижня аналітикам Герберт Гайнер, виконавчий директор німецької компанії, велетня на ринку спортивного одягу – Adidas AG.

Але фінансові результати Adidas вказують на короткостроковий негативний вплив. Уповільнення зростання у Росії відбилося на результатах компанії, сказав Гайнер, а доходи компанії у Китаї зросли на 6% у першому півріччі, порівняно зі зростанням у 19% у першому півріччі минулого року і зростанням у 38% у першій половині 2011 року.

Не існує єдиної причини, що пояснювала б, чому економіки країн, що розвиваються, пригальмовують.

Зростання відсоткових ставок у США стримало кредитування у деяких країнах, що розвиваються.

Характер відновлення економічного зростання у США теж відіграє певну роль. Споживчий попит був рушійною силою двох останніх економічних підйомів у США, але в останні роки він залишається поміркованим, а це означає повільне зростання попиту на іноземні товари.

Економічне зростання у США виграло від збільшення внутрішнього видобутку енергоресурсів, що створює попит на обладнання, яке виробляють теж у США. Зарплати у США не зростали, тому відносні витрати на працю стали нижчими. Особливості нинішнього економічного росту у США є одними з ознак того, що стара залежність між зростанням у розвинених країнах, яке підтримує експортоорієнтовані галузі у країнах, що розвиваються, вже не працює, принаймні у випадку Азії.

“Ми не можемо виїхати на хвилі зростання на Заході, – сказав Фредерік Нойманн, керівник напрямку дослідження економік Азії у HSBC Holdings PLC. – Азія стала занадто великою”.

Економічні показники Китаю за останні дні вказують на досягнення дна уповільнення. Але згаслий попит Китаю на сировинні товари негативно впливає на Латинську Америку та Південно-Східну Азію.

Бразилія, що має найбільшу економіку Латинської Америки, переживає застій частково через слабкий попит у Китаї на таку сировину, як залізна руда. ВВП Бразилії виріс приблизно на 1% минулого року після зростання на 7,5% у 2010 році.

Індонезія, що має найбільшу економіку у Південно-Східній Азії, зазнала удару від уповільнення економіки у Китаї: постраждав її експорт вугілля та пальмової олії. Її ВВП зріс на 5,9% у річному обчисленні у другому кварталі, що є найгіршим показником з 2010 р.

В Індії безгосподарність призвела до девальвації та розширення дефіциту рахунку поточних операцій. Індійські банкіри неохоче видають кредити, стримуючи інвестиції бізнесу та видатки споживачів.

Деякі глобальні компанії все одно висловлюють оптимізм. Прибуток бразильської Vale SA, великого експортера залізної руди, падає вже протягом восьми кварталів поспіль. Китай, її найбільший клієнт, все одно потребуватиме бразильську руду, – вважає Жузе Карлуш Мартінш, директор Vale з питань стратегії.

“Чимало людей втрачають сон через Китай, – сказав він, – але я можу дозволити собі поспати”.