Види мінеральних добрив і їх класифікація

Мінеральні добрива – це з’єднання не органічного типу, в структурі яких ряд різних складових раціону рослин, котрі вони потребують на різних фазах розвитку і зростання. Можуть безпосередньо впливати на якість і кількість продукції.

Класифікація мінеральних добрив

Відштовхуючись від критерію, виділяють наступні види мінеральних добрив:

За хімічним складом:

• Макроелементи (до них відносяться азот, фосфор, калій, вуглець, водень, кисень);
• Мезоелементи (сюди включають кальцій, сірку, магній);
• Мікроелементи (залізо, молібден, мідь, марганець, бор, цинк).

За кількістю елементів у складі:

• Прості (в складі один або пара хімічних елементів);
• Складні (більше двох складових і іноді додаткові компоненти).

За водорозчинністю:

• водорозчинні (можна повністю розчинити у воді);
• слаборозчинні (розчиняються частково, можуть залишити осад);
• нерозчинні.

За складовими елементами:

• на основі азоту (азотні);
• на основі калію (калійні);
• на основі фосфору (фосфорні);
• комплексні.

Найпоширеніша класифікація мінеральних добрив – за останнім критерієм. У магазинах і характеристиках ви напевно можете побачити опис тих чи інших товарів, в залежності саме від того, який елемент переважає в складі (або ж він є єдиним). Розглянемо кожну категорію докладніше.

Азотні

Азотні добрива – це мінеральні добрива, отримані шляхом виділення аміаку зі складу молекулярного водню і азоту. Цей вид мінерального добрива добре розчиняється та підходить для використання на всіх ґрунтових типах. Ключова роль – врегулювання обміну речовин в рослині.

Азотні добрива в свою чергу можна поділити на підгрупи:

• на основі аміаку;
• на основі амонію;
• нітратні;
• амідні;
• комбіновані (наприклад, амонійно-нітратні).

Як зрозуміти, що рослині потрібні азотні добрива? Слідкуйте за розвитком вегетативних частин рослини. Якщо вони ростуть повільно, а листя набуває блідого, жовто-зеленого забарвлення – це явні ознаки азотного голодування.

Норма внесення даного виду мінеральних добрив залежить від ряду факторів: вологості грунту, його збагаченості іншими елементами (наприклад, якщо рослині вистачає фосфору і калію – застосування азоту дасть більш ефективний результат), попередників культури і т.д.

Найпоширеніші види цієї підгрупи і період внесення мінеральних добрив зібрані в таблиці. До даних видів мінеральних добрив відносять:

Калійні

Калійні добрива отримують з подрібнених мінералів (сильвініту, каїніту) або ж виробничим шляхом (хлористий калій, поташ, сульфат калію). Ключова роль калію для рослин – сприяння життєвим процесам, регулювання фотосинтезу, посилення антистресових якостей. Найкраще застосовувати розчиненим у воді, в іншому випадку рослини не зможуть його поглинути.

Залежно від грунту і кількості опадів краще застосовувати такі види мінеральних добрив з калієм:

• хлористий калій на кислому грунті;
• при маленьких опадах і вирощуванні рослини в теплицях – сульфат калію;
• також хлористий калій, якщо опади у місцевості, де проводиться вирощування, рясні.

Як дізнатися, що рослині не вистачає калійних добрив? Явними сигналами є крайовий опік листа, дрібні плоди, слабка стійкість рослини до хвороб і шкідників, поганий фотосинтез.

Головні переваги даних мінеральних добрив в тому, що вони відмінно компонуються з іншими добривами, дають відмінний ефект навіть при вирощуванні рослин в холодному кліматі або умовах підвищеної вологості, а також вони економні.

Основні види калійних добрив і особливості їх застосування:

Фосфорні

Фосфорні добрива отримують з фосфоритів, томасшлака, фосфатшлак, апатитів. Ключове завдання даного виду мінерального добрива – сприяння розвитку рослини, поліпшення якості квітів і плодів. Підходить для внесення в будь-який грунт і для різних культур. Розчинність фосфорних добрив сильно залежить від складу і баласту добрива. Наприклад, Суперфосфат складно розчинний, а Фосфат Амонію має від 100 до 90% розчинності.

Як зрозуміти, що необхідні фосфорні добрива? Зверніть увагу на листя: якщо воно стає злегка блакитним – це явна ознака нестачі фосфору (тоді як фіолетове забарвлення говорить про його надлишок).

Застосування мінеральних добрив даного підкласу особливо ефективно, якщо рослина отримує достатньо азоту і калію. А ось при комбінуванні з гноєм, обсяги фосфору варто зменшити, приблизно на половину.

Особливості застосування фосфору в залежності від типу грунту:

Комплексні

Нітроамофоска часто використовується городниками на різних типах грунтів

Найпопулярніший вид мінеральних добрив серед городників і фермерів. Все через їх склад, завдяки якому можна за раз збагатити рослину всім необхідним.

Діляться на складні (аммофоски, калійна селітра), складно-змішані (нітрофоска, нітроамофоска) і змішані (утворюються при змішуванні простих і складних добрив). Зазвичай поєднують в собі азот + фосфор, азот + калій або азот + фосфор + калій.

Безумовно, дати все і відразу здається простим виходом з ситуації, проте важливо розуміти, що потреба культури в тому чи іншому елементі може бути знижена і підвищена. Ось чому перед внесенням необхідно проаналізувати що необхідно рослині і вибрати комплекс з необхідним балансом складу (як правило, у різних добрив різне відсоткове співвідношення мінералів).

Основні типи і строки внесення мінеральних добрив комплексного типу:

Популярні мінеральні добрива

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Яке добриво з перерахованих відносять до мінеральних

Мінеральні добрива – неорганічні сполуки, що містять необхідні для рослин елементи живлення.

Мінеральні добрива містять поживні речовини у вигляді різних мінеральних солей. Залежно від того, які поживні елементи містяться в них, добрива підрозділяють на прості і комплексні (складні). Прості (односторонні) добрива містять один який-небудь елемент живлення. До них відносяться фосфорні, азотні, калійні і мікродобрива. Комплексні (складні), або багатосторонні, добрива містять одночасно два або більше основних поживних елементів.

У грунтах зазвичай є всі необхідні рослині поживні елементи. Але часто окремих елементів буває недостатньо для задовільного росту рослин. На піщаних грунтах рослини нерідко відчувають нестачу магнію, на торф’яних ґрунтах – молібдену, на чорноземах – марганцю і т. П. Застосування мінеральних добрив – один з основних прийомів інтенсивного землеробства. За допомогою добрив можна різко підвищити врожаї будь-яких культур на вже освоєних площах без додаткових витрат на обробку нових земель.

Мінеральні добрива за змістом основних компонентів бувають азотними, фосфорними, калієвими, складними і мікродобривами. Вони є продукцією хімічного виробництва і містять в собі одне або кілька поживних речовин у високій концентрації.

Мінеральні добрива складаються з речовин, що не мають вуглецевого скелета. До основного складу міндобрив входять метали і їх різні сполуки (солі, оксиди, кислоти). По виду бувають прості і складні:
Прості містять один основний поживний елемент, що робить їх дію чітко спрямованим. Але вони також включають додаткові компоненти, які надають супутнє позитивний вплив на рослини.

Азотні добрива

Одне з головних переваг азотних добрив – відмінні дифузні властивості, завдяки яким всі вони добре розчиняються у воді, і використовуються і в твердому, і в рідкому стані. Зазвичай цю групу добрив вносять в землю дуже рано, за місяць до весняної оранки, щоб вони встигли вивільнити значну частину корисних речовин до початку активного росту рослин. Незважаючи на це загальне правило, до кожної підгрупи застосовуються індивідуальні умови, в залежності від складу і концентрації.

Аміачні добрива

У аміачну селітру (NH4NO3) міститься близько 34,5% азоту. Крім цього елемента, до складу входять допоміжні речовини: фосфоритне борошно, крейда, мелений вапняк, фосфорний гіпс.

На підзолистих грунтах селітру застосовувати не рекомендується, так як в її розчині міститься мало катіонів для нітріфіцірованія азоту, що зменшує корисні властивості селітри.

Аміачна селітра – краще мінеральне добриво для картоплі. Воно дешеве, швидкодіючий і ефективне. Врожайність на землях, оброблених селітрою, зростає на 40-60% в перший рік після внесення. Картопля менше уражається різними захворюваннями і шкідниками.

Передпосівна норма внесення аміачної селітри – 10-20 г / м², а при некореневих підгодівлі вона використовується в якості рідкого мінерального добрива, і розлучається в пропорції 50 г. на 100 л води. Отриманий розчин слід розпорошити по площі близько 100 квадратних метрів.
Одна з найбільш унікальних здібностей аміачної селітри – діяти тоді, коли грунт ще не прогрілася. Її можна розсипати прямо по снігу – гранули цього добрива розтоплять сніг, і прокладуть собі дорогу до землі.

Селітру використовують для винограду і плодових чагарників вже в кінці березня – початку квітня, щоб прокинулися рослини, які вступили в період активної вегетації, не відчували азотного голоду. В цьому випадку селітра краще органічних добрив, які ефективні тільки в теплому грунті.

При роботі з аміачною селітрою не слід забувати про її вибухонебезпечності. Її слід оберігати від перегріву і захищати від сторонніх домішок.

Нітратні добрива

Натрієва селітра (NaNO₃) – гранульована речовина білого кольору. Призначена для застосування на кислих, що не засолоневшіх грунтах, і для багатьох інших, головна умова – для чорнозему її застосовувати не можна. Норми внесення – близько 30-35 г / м ?.

Зміст азоту в складі натрієвої селітри – близько 15-17%. Тому, для його достатнього вивільнення використовується наступна технологія внесення – її розсипають по зябу перед весняної оранкою, щоб вона встигла виділити достатню кількість азоту для росту молодих рослин, і, в той же час, не втратила своїх корисних властивостей через контакт з повітрям.

У теплицях застосування цього добрива категорично заборонено. Дли тривалому зберіганні ця речовина втрачає велику частину своїх корисних властивостей.

Вносити натрієву селітру в грядки при легкому ґрунті треба навесні, використовуючи порядковий метод. На більш важких суглинках краще це робити восени.

Амідні

Карбамід (Сечовина) – висококонцентрований азотовмісна (45%) мінеральне добриво. У грунті швидко перетворюється на вуглекислий амоній. Якщо розкидати карбамід по поверхні землі, то велика частина азоту випарується в вигляді газоподібного аміаку. Тому його строго необхідно заглиблювати в грунт на глибину проростання коренів.

Карбамід можна використовувати і в відкритому, і в закритому грунті для більшості культур. Дуже часто його застосовують в якості рідкого мінерального добрива, так як азот в цьому хімічному з’єднанні при розчиненні у воді краще закріплюється в грунті.

Норми внесення сечовини
Овочі – 5-12 г / м² при прямому внесення; 50-60г на відро води об’ємом 10 л. води, і 3 л. на 100 м² при позакореневого підживлення.
Плодово-ягідні дерева та чагарники – 10-20г / м² пряме внесення; 20-30 г на 10 л. води – 2-х кратна підживлення, проводиться через 5 днів після цвітіння, і другий раз – через 4 тижні.
Для томатів, буряка, картоплі, перців -20г / м² (коренева).
Для огірків і гороху – 10 г / м² (коренева).

Сечовину не можна використовувати з вапном, доломітом, крейдою і простим суперфосфатом .

Застосовують це добриво для запобігання і лікування азотного голодування у рослин. Особливо корисний карбамід для томатів, як підгодівля в період зав’язування і росту плодів. При його застосуванні поліпшуються смакові якості плода.

Ціанамід кальцію

Ця речовина виходить у результаті реакції спікання карбіду кальцію в атмосфері азоту, і записується так: CaCN2. Ціанамід містить набагато менше азоту, ніж карбамід (19% проти 46%).

Його можна вносити в грунт в кінці березня, так як розкладання ціанаміду кальцію водою, з вивільненням азоту відбувається повільно. Він дуже ефективний для використання на підзолистих грунтах, так як в якості попутного компонента містить вапно.

Випускається він у формі дуже легкого порошку, зі зниженою вологістю. Для поліпшення користувацьких властивостей, до нього додають нафтові олії, через що у CaCN2 з’являється характерний запах гасу.

Використовувати це мінеральне добриво слід з великою обережністю. Справа в тому, що ціанамід кальцію – це викидний відхід металургійної промисловості. Тому ціни на нього невисокі. При роботі з ним слід користуватися засобами захисту. При великих концентраціях CaCN2 використовується в якості гербіциду.

Калійні добрива

Хлористий калій KCl
Зміст основного елемента в складі цього представника групи калійних добрив досягає 50%. Застосовують його восени, під перекопування, вносячи в грунт з розрахунку 20-25 гр. на м², так як хлор змивається в глибші шари грунту, і його вплив на рослини мінімізується.

Хлористий калій особливо хороший для картоплі, буряка, ячменю, і більшості злакових культур.

KCl – мінеральне добриво з високою концентрацією корисних речовин на грам, кисле, розчинна у воді.

Середня норма його внесення під всі овочеві культури і злакові – близько 2 центнерів на гектар. Якщо на яку готували грунті планується садити містять цукор культури, то дозу можна збільшити на 25-50%.

Сульфат калію K2SO4
Інша назва цього елемента – сірчанокислий калій. Великий вміст цього елементу робить його кращим мінеральним добривом для рослин, що зазнають сильний дефіцит K.

Він не містить в своєму складі домішок, таких, як хлор, натрій і магній.

Сульфат калію ідеальне добриво для огірків, особливо в період зав’язі і формування плодів, так як в ньому є близько 46% калію, так улюбленого цими баштанними культурами.

Норми внесення при весняній перекопуванні – близько 25-30 г / м², при підгодівлі під корінь – 10 г / м².

Калійна сіль (KCl + NaCl)
Основні два компонента цього мінерального добрива – хлориди. Речовина виглядає як кристали темно-рудого кольору.

В сучасних агропромислових комплексах найчастіше застосовують сильвініт – одну з найбільш вдалих форм калійної солі.

Навесні це добриво вносять під всі види ягідних культур, з розрахунку 20 гр. під один кущ. Восени його розподіляють по поверхні грунту перед оранкою. Норми суцільного внесення калійної солі – 150-200 г / м².

Фосфорні добрива

Простий суперфосфат
Ця мінеральна підгодівля містить в своєму складі близько 20% фосфорного ангідриду. Суперфосфат – краще мінеральне добриво для всіх типів грунтів, які потребують цього елементі. Воно не пальне, тому до умов зберігання невимогливе.

Внесення його залежить від ступеня зволоженості грунту. При високому вмісті рідких фракцій це добриво можна вносити в якості підгодівлі в процесі росту і розвитку рослин.

Для примхливої ​​цариці саду, троянди, суперфосфат став ідеальним джерелом харчування. Застосовуючи його для квітів, результат можна помітити дуже швидко. Стебла стають більш потужними, квітконоси – щільними, забарвлення – набагато яскравіше.

Норми внесення – близько 0,5 центнера на 1 га. Рекомендується при суцільному способі.

Подвійний суперфосфат
У цьому фосфатном з’єднанні вище концентрація корисних речовин, ніж у його попередника. Він відрізняється ще й тим, що не містить непотрібних елементів як баласт, наприклад, CaSO4. Тому він економічніший, ніж його колега.

Ця речовина виробники випускають, спираючись на ГОСТ 16306-80. Від зміни місця видобутку початкового продукту змінюється кількості діючої речовини фосфору, в межах від 32 до 47%.

Подвійний суперфосфат ідеально підходить для квітів, так само, як і простий. Наприклад, під троянди його треба вносити восени, щоб їх коріння підготувалися до зимівлі, і благополучно перенесли морози.

фосфоритовими борошно
Основні характеристики цієї мінеральної поживи описані в ГОСТ 571-74. Стандарти випуску не змінюються вже 40 років.

Застосовують фосфоритовими борошно на кислих грунтах, під всі плодово-овочеві культури, а також злакові. Вона допомагає рослинам боротися зі шкідниками та хворобами за рахунок підвищення власного імунітету рослин. Підвищує зимостійкість більшості культур.

Зміст основної діючої компонента – не менше 19%. А кальцію в цій «борошні» міститься ще більше – близько 35%.

Норми внесення фосфоритової борошна порядку – 3-3,5 центнера на гектар.

Комплексні мінеральні добрива

Комплексні добрива містять кілька елементів в складі однієї сполуки або у вигляді механічної суміші спеціально підібраних речовин або окремих одноелементні добрив.

Їх підрозділяють по складу на подвійні (наприклад, азотно-фосфорні, азотно-калійні або фосфорно-калійні) і потрійні (азотно-фосфорно-калійні). За способом виробництва їх поділяють на складні, сложносмешанние ‘(або комбіновані) і змішані добрива.

Складні добрива містять два чи трьох поживних елементів у складі однієї хімічної сполуки. Наприклад, амофос – дигідрофосфат амонію (NH4H2PO4) – азотно-фосфорне добриво (з азотом в аммонийной формі); калійна селітра (KNO3) – азотно-калійне добриво (з азотом в нітратній формі). Співвідношення між живильними елементами в цих добривах визначається співвідношенням елементів в молекулі основної речовини.

До сложносмешанним, або комбінованим добрив відносяться комплексні добрива, одержувані в єдиному технологічному процесі і містять в одній гранулі кілька елементів живлення рослин, хоча і у вигляді різних хімічних сполук. Вони виробляються шляхом спеціальної як хімічної, так і фізичної обробки первинної сировини або різних одно- і двокомпонентних добрив. До цього класу належать: нітрофос і нітрофоска, нітроамофос і нітроамофоска, поліфосфати амонію і калію, карбоаммофоси і інші численні добрива. Співвідношення між елементами живлення в цих добривах визначається кількістю вихідних матеріалів при їх отриманні, таким чином воно може довільно варіювати. Для складних і комбінованих добрив характерна висока концентрація основних поживних елементів і відсутність або мала кількість баластних речовин, що забезпечує значну економію праці і коштів на їх транспортування, зберігання і застосування.

Асортимент комплексних добрив представлений в основному наступними формами: подвійні азотно-фосфорні добрива – амофос, нітроаммофоса і нітрофос і подвійні фосфорно-калійні добрива – фосфати калію, потрійні складні добрива – аммофоскі, нітроамофоски і нітрофоски, магній-аммонійфосфат.

Нітроамофоска (нітрофосфат)
Добриво, в якому фосфор і азот містяться в співвідношенні 50/50. Використовують його для різних видів внесень, для підгодівлі садових і городніх культур, а також в агропромисловому виробництві.
Виробники випускають такі класифікації цього мінерального добрива:

Нітрофосфат марки NP 32-6; NP32: 5; NP33: 3.
Нитроаммофос з отриманням прекрасних результатів використовують на дерново-підзолистих, каштанових, чорноземних і сероземних грунтах.

Це найкраще мінеральне добриво для глин. Оптимально вносити його в глинисті грунти із сповільненою дифузією в осінній період, а в піщані ґрунти – перед весняної оранкою.

Нітрофоска
Це Трьохелементний комплекс (N + P + K), яким удобрюють ґрунт, застосовуючи його в якості основної підживлення рослин. Агрономи рекомендують його практично для всіх городніх культур.

Він складається з різних солей – амофосу, суперфосфату, калійної селітри, хлористого калію, пренціпітата, гіпсу, амонію хлористого і різних домішок. Випускається у вигляді дрібних кульок, розчинних у воді.

Це повне мінеральне добриво, яке використовують під час весняної сівби, а також протягом усього періоду вегетації.

Нітрофоску активно використовують не тільки великі агропромислові комплекси, а й прості дачники на своїх ділянках. Добриво дуже добре підходить для томатів (вони стають більшими і солодкими), і для огірків, які після його застосування не пошкоджуються різними захворюваннями.

Нітрофоска дуже ефективна як при суцільному, так і при локальному внесенні. Для підгодівлі картоплі використовується безхлорні форма. Саме для цього овоча вона набагато корисніше, ніж нітроамофос. Бульби виходять більші, і не хворіють паршею та іншими поширеними хворобами.

Амофос
Калій, магній і фосфор – основні елементи цього повного мінерального добрива.

Його формула виглядає так: (NH4) 2SO4 + (NH4) 2HPO4 + K2SO4. Використовують амофос, на відміну від інших представників цієї групи не тільки в незахищеному грунті, а й у парниках і теплицях.

Ще одна відмінність від інших комплексних мінеральних добрив – до складу амофосу входить досить рідкісне, але дуже корисна речовина – сірка, причому в значних кількостях. Основна перевага цієї підгодівлі – в ній немає хлору і натрію.

Випускають це добриво у вигляді дрібних світлих гранул. Воно має високу розсипчастою, що полегшує процес використання. Відрізняється високою рівномірністю розподілу елементів по гранулам.

Аммофос використовується як універсальна підкормка. Особливо хороша вона для квітів. Троянди, після внесення її в грунт, починають рясніше і пишно цвісти, а півонії і флокси зменшують зростання вегетативної маси, і збільшують кількість квіткових зав’язей.

діамофос
Це комплексне мінеральне добриво, яке включає в себе головні елементи живлення всієї рослинної флори. Азот, калій і фосфор як три кити, складають основу цього міксу. Діамофос має універсальне використання, застосовується для всіх видів культур і під будь-які грунти.

Діамонійфосфат випускається у вигляді дрібних бісеринок рожевого кольору. Обробляється Антипилові реагентами, що підвищує його крихкість і гігроскопічність. Має нейтральний РН фактор, це допомагає удобрення не впливати на кислотність грунту.

Залишки діаммофоска вимиваються з грунту, і в подальшому використовуються наступними поколіннями рослин, що забезпечує тривалий період післядії цієї підгодівлі. Використовувати її можна не тільки для передпосівного і посівного внесення, але також і для позакореневого та кореневих підгодівель.

Обробка цим мінеральним добривом ідеально підійде для томатів під час цвітіння. Вона допомагає рослині боротися з усіма видами шкідників за рахунок підвищення якості засвоюваності корисних речовин.

Як розрахувати дозу внесення мінеральних добрив?
Технологія внесення мінеральних добрив залежить від концентрації діючої речовини у всьому використовуваному обсязі. Дуже часто доводиться дозу перераховувати заново, для того виду мінеральних добрив, який буде використовуватися.

Кількість розраховують, виходячи з рекомендацій щодо внесення мінеральних речовин під дане конкретне рослина. При збільшенні концентрації визначають співвідношення, яке описує частку корисних елементів до корисної масі добрива, і користуючись цими даними, розподіляють речовини в грунті.

пример рекомендаций по дозе удобрений для садовых культур совместимость некоторых удобрений