Підвищена кислотність шлунка – діагностика та як лікувати медикаментами, дієтою чи фізіотерапією.

Ключовим учасником процесу травлення є шлунок. Він піддає з’їдену хімічну обробку, розщеплює корисні речовини на молекули і перетворює в легко всмоктувані ферменти. Основним показником функціональності органу є рівень його кислотності. Ця величина вимірюється в pH – умовних одиницях активності іонів водню. Нормою вважається значення pH 7. Якщо ж цей показник нижче, йдеться про підвищену кислотність шлункового соку.

1. Що таке підвищена кислотність шлунка
2. Чому підвищується кислотність у шлунку
3. Під час вагітності
4. Симптоми
5. У дітей
6. Ускладнення
7. Діагностика
8. Лікування підвищеної кислотності шлунка
9. Лікування в домашніх умовах
10. Дієта
11. Препарати
12. Фізіотерапевтичне лікування
13. Лікування народними засобами
14. Профілактика
15. Прогноз
16. Відео

Що таке підвищена кислотність шлунка

Функціональна гіперсекреція, синдром роздратованого шлунка або гіперацидність шлункового соку – патологічний стан, який у побуті прийнято називати підвищеною кислотністю, а серед лікарів дисбалансом процесів кислотопродукції та кислотонейтралізації. Серед медиків процес не вважається окремим захворюванням, а лише синдромом попереднім виникненню запально-виразкових уражень травного тракту.

У зв’язку з чим окремого коду в МКБ-10 у патології немає, вона входить до підгрупи К26 (виразка дванадцятипалої кишки) та К29 (дуоденіт, гастрит). Підвищена кислотність шлунка стає причиною появи таких неприємних симптомів, як біль в епігастральній ділянці, кислотна відрижка, почуття тяжкості в животі. Захворювання часто діагностується серед молодого населення, причому у чоловіків така патологія виявляється вдвічі частіше, ніж у жінок. Частота загострення порушень функціонування шлунково-кишкового тракту (ШКТ) підвищується в осінньо-зимовий період.

Чому підвищується кислотність у шлунку

Шлунковий сік має кислу реакцію, що обумовлено вмістом у ньому соляної кислоти. За її вироблення відповідальність несе спеціальна група парієтальних (обкладних клітин). Вони покривають переважно верхні та центральні частини органу (дно та тіло). Агресивне середовище у шлунку необхідне для правильного перетравлення та розщеплення їжі, нейтралізації бактерій та вірусів.

Коли шлунок порожній кількість соляної кислоти в ньому мінімальні, але варто з’їсти що-небудь, починається посилена секреція соку. При повноцінному прийомі їжі обсяг соку може досягати півтора – двох літрів. У нормі кислотність шлунка за шкалою водневого показника (pH) становить 7 одиниць, тобто середовище у ньому нейтральне. Все, що нижче цього значення вважається кислим, а вище – лужним.

Надмірне виробництво соляної кислоти можливе через порушення роботи структурних клітин або розлад синтезу лужних компонентів. Підвищення кислотності шлунка може відбуватися з багатьох причин, серед яких лікарі виділяють:

• перенесений нещодавно гострий гастрит;
• виразкову хворобу в анамнезі;
• шлунково-стравохідний рефлюкс;
• діафрагмальну грижу;
• панкреатит чи інші захворювання печінки;
• харчове отруєння;
• онкологію травного тракту;
• неврози;
• алергічні або інші ушкодження слизової оболонки шлунка (опіки, запалення);
• порушення роботи ендокринної системи;
• ревматизм чи інші захворювання серцево-судинної системи.

Як і за будь-якої іншої патології, до появи синдрому роздратованого шлунка наводять певні дії з боку пацієнта. Крім основних захворювань, вчені виділили кілька факторів ризику, у яких кислотність шлунка значно зростає. До них відносяться:

• неправильне харчування (вживання жирної, гострої, солоної їжі, перекушування «всухом’ятку»);
• вживання великої кількості розчинної кави, спиртних напоїв, міцного чаю, газованої води;
• куріння;
• вагітність;
• переїдання;
• прийом деяких груп лікарських засобів (нестероїдних протизапальних засобів, гормональних контрацептивів, антибіотиків);
• стреси;
• Нестача в організмі вітамінів.

Під час вагітності

Печія, викид шлункового соку в ротову порожнину та інші неприємні симптоми підвищеної кислотності діагностуються у 80% вагітних жінок. Лікарі відзначають, що концентрація соляної кислоти особливо часто підвищується під час другого та третього триместру. На початкових етапах вагітності синдром роздратованого шлунка виникає через гормональну перебудову організму, яка є обов’язковою для повноцінного розвитку плода.

На пізніх термінах вагітності патологія безпосередньо пов’язана зі збільшенням розмірів матки, яка тисне на сусідні органи, включаючи шлунково-кишковий тракт. Дискомфорт часто виникає відразу ж після їди, незалежно від того, що було з’їдено. Серед факторів-провокаторів підвищеної кислотності при вагітності виділяють:

• переїдання, частий прийом їжі перед відходом до сну;
• носіння занадто тісного одягу, який чинить тиск на шлунок або кишечник;
• прийом препаратів, призначених для розслаблення гладкої мускулатури – міорелаксантів.

Симптоми

Пацієнтів із роздратованим шлунком часто долає печія – почуття гострого дискомфорту, сильного печіння за грудиною. Її поява свідчить про наявність функціональних розладів у травному тракті, можливості запалення чи порушення структури слизової оболонки шлунка, дванадцятипалої кишки, стравоходу. Крім печії про наявність патології у дорослих кажуть такі симптоми:

• відрижка кислим;
• присмак гіркоти у роті;
• нудота, позиви до блювання;
• білий наліт центром мови;
• постійне відчуття голоду;
• пришвидшене серцебиття;
• здуття живота, тяжкість;
• тупий біль «під ложечкою», що зростає через кілька годин після їди;
• почуття загального нездужання – слабкість, сонливість, занепад сил.

У дітей

Підвищена кислотність у дитини – часті порушення. Найчастіше захворювання діагностується в дітей віком старше 5 років і підлітків, рідше в немовлят, що є штучному вигодовуванні. Розвиток синдрому роздратованого шлунка буває зумовлено неправильним харчуванням, частими перекушуваннями, стресом, зараженням хелікобактерною інфекцією. Ознаки підвищеної кислотності у дітей аналогічні симптомам у дорослих, але іноді відзначаються деякі відмінності:

• зниження чи повна відсутність апетиту;
• коліки;
• часте відрижка;
• часті запори;
• неспокійний сон;
• дратівливість;
• нервозність;
• кислий запах із рота.

Ускладнення

Залишати проблему без належної уваги не варто. Не тільки через постійну печію, що страждає, кислотної відрижки, інших неприємних симптомів. У занедбаній формі патологія може призвести до утворення виразок на слизовій оболонці, внутрішнім кровотечам, раку стравоходу. До того ж, синдром роздратованого шлунка може стати причиною бронхіальної астми, якщо шлункова кислота закидається високо і разом з диханням проникає в бронхіальне дерево, дратуючи його слизову.

Нерідко у таких пацієнтів запалюються ясна, страждає зубна емаль, починаються процеси каменеутворення у нирках. Якщо ігнорувати дієту та інші рекомендації лікаря, проблема може різко погіршитися. Серед можливих ускладнень найчастіше виникають:

• виразкова хвороба шлунка;
• хронічний езофагіт;
• виразка 12-палого кишечника;
• дуоденіт;
• ахалазія;
• рубцевий стеноз стравоходу;
• хронічний гастрит.

Діагностика

Традиційним та найдоступнішим методом діагностики порушень функціональності травного тракту вважається гастроскопія. Дослідження проводять за допомогою гнучкої трубки та монітора, закріпленого на її кінці. Метод допомагає детально вивчити стан стравоходу, шлунка, кишківника. При цьому бувають ситуації, коли гастроскопія не дає чіткого ставлення до проблеми, тоді не обійтися без таких досліджень, як:

• Інтрашлункова pH-метрія. Аналіз необхідний для встановлення рівня pH, виявлення кислотних рефлюксів, закидання жовчі у стравохід та індивідуального контролю за лікуванням. Щоб провести дослідження пацієнту через ніс вводять тонкий зонд, з датчиками. З цим пристроєм людина повинна провести весь день, відзначаючи в щоденнику прийоми їжі та відпочинку у горизонтальному положенні. Отримані результати гастроентерологи зіставляють із нормою.
• Манометрія стравоходу високої роздільної здатності. Це дослідження допомагає встановити причину закидання кислоти зі шлунка в стравохід, оцінити скорочувальну активність шлуночкових клапанів, перистальтику кишечника. Пацієнту через ніс вводять зонд і просять зайняти горизонтальне положення. Під час процедури людині пропонується маленькими ковтками пити воду. Лікар у режимі реального часу відстежує дані на комп’ютері та оцінює, як вода рухається по стравоходу.
• Імпедансометрія стравоходу. Метод використовується у комбінації з переліченими вище. Він допомагає уточнити результати, визначити частоту та висоту закидів кислоти.

При постановці діагнозу лікар повинен переконатися, що симптоми є ознаками виразки чи інших захворювань шлунково-кишкового тракту. З цією метою гастроентерологи нерідко призначають додаткові інструментальні методи діагностики:

• Фіброгастродуоденоскопія (ФГДС) – аналіз, що дозволяє візуально визначити стан слизової оболонки стравоходу, кишечника, шлунка.
• УЗД внутрішніх органів (черевної порожнини, заочеревинного простору, нирок, печінки).
• Рентгенологічне дослідження
• Аналізи сечі, крові та інші тести на хелікобактерну бактерію.

Лікування підвищеної кислотності шлунка

Відновлення нормальної секреторної активності шлунково-кишкового тракту, усунення симптомів підвищення кислотності лежить через комплекс лікувальних заходів. Пацієнту призначають: дієтотерапію, фітолікування, фізіотерапевтичні процедури. Велику роль грає правильний вибір медикаментозних засобів. Вони повинні не лише ефективно та швидко усувати симптоми, але й допомагати усунути причину виникнення хвороби. Дотримання всіх принципів диференційованого підходу допоможе швидко та без наслідків усунути синдром роздратованого шлунка.

Лікування в домашніх умовах

На початкових стадіях розвитку захворювання можна уникнути використання медикаментів, якщо налагодити свій спосіб життя – менше вживати спиртного, відмовитись від тютюну, правильно харчуватися. Не слід забувати про фізичні навантаження. У помірних дозах спорт тонізує всі органи та системи, покращує процес травлення та допомагає уникнути зайвої ваги, тому багато лікарів рекомендують після їжі не сідати, а погуляти 10–15 хвилин.

При розладах травної функції добре допомагає бджолиний мед. Він впливає на поліпшення перистальтики кишечника, має протизапальні та антибактеріальні властивості. Використовувати мед можна декількома способами:

• додавати по 1 чайній ложці продукту до їжі (мед добре поєднується з молоком, кашами, горіхами, фруктами);
• додавати половину чайної ложки меду в чай при цьому бажано, щоб сам напій був не дуже гарячим (45-50 градусів);
• вживати мед у чистому вигляді тричі на день протягом двох місяців.

З додаткових методів домашньої терапії народні цілителі рекомендують щоранку натще випивати 200 мл свіжого морквяного соку або по 50 мл соку картоплі перед кожним прийомом їжі. Усунути неприємні симптоми допоможе відварена чи запечена м’якоть гарбуза. Не намагайтеся перемогти підвищену кислотність содою. Вона нейтралізує кисле середовище, але в результаті хімічної реакції призведе до здуття живота, метеоризму, може стати причиною виразки.

Впоратися з печією добре допомагають цілющі мінеральні води. Вони мають різний ступінь мінералізації, при підвищеному виробленні соляної кислоти рекомендується купувати слабомінералізовану продукцію, наприклад:

• Боржомі – їдальня вода з гідрокарбонатно-натрієвим складом. Вона корисна при гастритах, ентероколітах, порушення обміну речовин.
• Есентуки – група гідрокарбонатно-натрієвих вод з додаванням хлориду. При надмірному виробленні соляної кислоти перевагу варто надати напоям під номерами: 17, 4, 2, 20.

Дієта

Особливого значення при відновленні роботи травного тракту приділяється дієтотерапії. Правильне харчування допомагає не лише прибрати симптоми захворювання, але й повністю позбавитись проблеми. Принципи дієти такі:

• Суворе складання меню відповідно до списку заборонених та дозволених продуктів.
• Зменшення порцій для виключення переїдання, але збільшення частоти їди до 4-6 разів на день.
• Подача лише теплої їжі. Бажано, щоб страви були максимально подрібнені за допомогою блендера або перетерти через сито.
• Регулярність їди. Допомагає нормалізувати вироблення соляної кислоти, виключає тривале голодування.
• Відмова від копчень, маринадів, смаженої, солоної та гострої їжі. Краще кулінарна обробка продуктів – варіння, гасіння, запікання, приготування на пару.

Список переважних і заборонених продуктів, що рекомендується до вивчення, представлений в таблиці:

Щоб чітко слідувати дієті, лікарі рекомендують заздалегідь скласти меню на кілька днів, тиждень чи місяць. До складу раціону повинні входити лише дозволені продукти, вживання заборонених ласощів загрожує загостренням хвороби. Зразкове меню на день:

• На сніданок приготуйте молочну манну кашу (200 г). Додайте до неї чайну ложку меду, свіжі фрукти. Випийте неміцний чай або компот.
• Через 2-3 години перекусіть нежирним сиром (100 г), двома сирниками або 100-грамовою порцією сирної запіканки, паровим омлетом з двох яєць.
• На обід приготуйте вегетаріанський суп (200 мл), з’їжте 150 г курячої грудки і 150 г відвареного рису.
• На полудень побалуйте себе 200-грамовою порцією овочевого салату.
• Повечеряйте порцією (200 г) овочевого рагу, з’їжте 100 г риби, приготовленої на пару. Випийте склянку кефіру або кислого молока.

Препарати

Зменшити вироблення соляної кислоти можна за допомогою спеціальних медикаментів. Угамувати дискомфорт у шлунку, прибрати печію можна, прийнявши 1 таблетку Ренні. Препарат відноситься до групи антацидів. До його складу входять відразу два активні компоненти – карбонат кальцію та магнію. Ренні захищає слизову оболонку шлунка від агресивного середовища, швидко прибирає симптоми підвищеної кислотності.

При дотриманні інструкції побічні реакції від таблеток Ренні виникають вкрай рідко, серед них можливі висипи, подразнення на шкірі, набряк Квінке, анафілактичні реакції. Препарат підходить для лікування диспепсії при вагітності та дітям від 12 років. До категорії дієвих антацидів крім Ренні відносяться і такі лікарські засоби:

• Гастал;
• Альмагель;
• Маалокс;
• Де-Нол;
• Гавіскон.

Такі медикаменти, як Панкреатин та Хілак Форте під час підвищеної кислотності не рекомендовані. Вони, навпаки, посилюють апетит, збільшують зовнішньосекреторні функції підшлункової залози. Замість них, для утихомирення активності роботи парієтальних клітин використовують блокатори протонної помпи (ПП) – антисекреторні лікарські засоби, призначені для терапії кислотозалежних патологій ШКТ,

Дана група медикаментів знижує вироблення соляної кислоти за рахунок блокування в парієтальних клітинах протонного насоса. При коротких терапевтичних курсах блокаторами ПП можливий розвиток незначних побічних ефектів – запаморочення, підвищеної втоми, діареї, головного болю. Найвідоміші медикаменти цієї групи:

1. Омепразол;
2. Омез;
3. Разол;
4. Проксіум;
5. Пантопразол;
6. Контроль.

Також використовуються блокатори гістамінових рецепторів – антисекреторні препарати, механізм дії яких побудований на блокуванні H2-рецепторів парієтальних клітин. Ця група медикаментів зменшує секрецію соляної кислоти, пригнічують продукцію пепсину, збільшують виробництво шлункового слизу, але не впливають на причину захворювання. До популярних гістамінових блокаторів відносяться:

Як допоміжні засоби лікар може порекомендувати полівітамінні комплекси та спеціальні біологічно активні добавки до їжі. При підвищеній кислотності перевагу варто віддати вітамінам груп В1 та В2, фолієвій та нікотиновій кислоті, ретинолу. Гомеопатичні ліки за підвищеної кислотності шлунка допоможуть зняти симптоми захворювання, не викликаючи побічних ефектів. До популярних рослинних пігулок відносяться:

• Аргентум нітрикум;
• Калькареа карбоніка;
• Гідрастис;
• Біхромікум.

Фізіотерапевтичне лікування

Крім прийому медикаментів, дотримання правил правильного харчування в лікуванні підвищеної кислотності успішно використовують фізіотерапевтичні методи:

• Для зняття больового синдрому використовують електрофорез із розчином новокаїну, аплікації озокериту (гірського воску), теплого парафіну, лікувальних грязей.
• Нормалізувати діяльність секреторних залоз допомагає магніторезонансне лікування, синусоїдальні моделювані струми, електромагнітні дециметрові хвилі.
• Для запобігання ускладненням та можливості переходу патології в хронічну стадію призначають вегетокоригуючі методи лікування – транскраніальну електроаналгезію, електросонтерапію, тривалу аеротерапію.
• На етапі ремісії рекомендується раз на півроку проходити курортно-санаторне лікування, відвідувати пансіонати мінеральних вод.

Лікування народними засобами

Для лікування підвищеної кислотності можна використовувати рослинні засоби. Багато рослин мають обволікаючу, протизапальну і заспокійливу властивість, а під впливом соляної кислоти в шлунку їх лікувальні якості тільки посилюються. Добре зарекомендували себе:

• Насіння льону. Для приготування лікувального складу краще взяти ціле лляне насіння. При подрібненні з нього виділяються жирні олії та білки, які лише перешкоджатимуть отриманню слизу. Щоб приготувати розчин, візьміть склянку води і столову ложку насіння. Доведіть рідину до кипіння, всипте льон і проваріть 5 хвилин. Готову масу відфільтруйте та остудіть. Приймайте засіб перед їжею по 1 чайній ложці. Курс лікування – 2 місяці.
• Листя мати-й-мачухи. Висушене листя рослини подрібніть у кавомолці або ступці, залийте гарячою водою з розрахунку 1 ст. л. сировини на 1 ст. рідини. Отриманий розчин поставте на парову лазню, нагрійте 15 хвилин. Готові ліки процідіть, листя відіжміть і доведіть водою до початкового обсягу. Склянку відвару розділіть на 2 дні, приймайте вранці та ввечері по 60 мл. Курс лікування – 2 тижні.

Більше виражений ефект дадуть спеціальні збори з лікарських трав. Їх можна придбати в аптеці або приготувати самостійно. Усунути надлишок соляної кислоти допоможуть такі відвари:

• Суміш із сушеної ромашки, звіробою, листя подорожника (по 5 г кожного). Рослини залийте 250 мл окропу, накрийте кришкою, поставте в тепле місце або укутайте ємність із ліками рушником. Наполягайте суміш 1-2 години, потім процідіть. Приймайте по 1/4 склянки перед їжею протягом двох тижнів.
• Візьміть 100 г суміші зі звіробою, м’яти, деревію, залийте сировину 0,5 л гарячої води. Наполягайте в термосі 5-8 годин, відфільтруйте. Вживайте ліки вранці по половині склянки. Терапевтичний курс складає півтора місяці.

Профілактика

Щоб захистити свій шлунок, уникнути маси неприємних симптомів і не допустити рецидиву, лікарі рекомендують дотримуватися елементарних правил профілактики:

• Дотримуватись режиму живлення. Відмовитися від смаженої, солоної, гострої їжі. Не перекушувати «на ходу» та «всухом’ятку».
• Відмовитись від куріння, зловживання алкоголю, більше проводити часу на свіжому повітрі або займатися спортом.
• Навчитися керувати своїми емоціями, не допускати нервових зривів, емоційного перенапруги.
• Регулярно відвідувати лікаря для профілактичного огляду, відразу повідомляти, якщо з’явилися неприємні симптоми.

Прогноз

У переважної більшості пацієнтів підвищена вироблення кислоти добре піддається корекції. При дотриманні лікувальної дієти, регулярному прийомі лікарських засобів, використанні додаткових методів терапії придушити хворобу вдається на ранніх стадіях, не допустивши розвитку серйозних ускладнень. Якщо ж пацієнт відмовляється від лікування, підвищене вироблення соляної кислоти може призвести до виразки, гастриту, інших важковиліковних патологій ШКТ.

Як визначити, кислотність шлунка підвищена або знижена?

Кислотність шлунка може бути нормальною, підвищеною або зниженою. В останніх двох випадках ваше самопочуття може суттєво погіршитися. Тому зі статті ви дізнаєтеся, як визначити кислотність шлунка, а також якими способами налаштувати роботу цього органу.

• Що може вплинути на зміну кислотності?
• Різновиди кислотності
• Особливості діагностики
• Симптоматика патології
• Як діагностувати патологію в домашніх умовах?
• Як усунути підвищену кислотність?
• Як підвищити низьку кислотність?
• Профілактичні заходи

Що може вплинути на зміну кислотності?

Причини зміни стану мікрофлори шлунка можуть бути різні:

– вживання гострих і занадто жирних страв;

– запальні захворювання внутрішніх органів, а також самого ЖКТ;

– стреси і нервове перенапруження;

– тривалий прийом медикаментів.

Різновиди кислотності

Треба зазначити, що якщо це показник змінюється, то ваше самопочуття і працездатність організму знижуються. Ігнорувати симптоми ніяк не можна, тому що зміна кислотності може призвести до серйозних наслідків: появі гастриту, виразки і навіть ракового захворювання.

Існує всього два типи кислотності:

1. Стимульована. Вона показує, яка кількість соляної кислоти виділяється під час роботи шлунка або після прийому певних медичних препаратів.

2. Базальна. Визначається вона тільки в тому випадку, коли ЖКТ не працює, тобто, коли людина голодна.

Кожен тип має свої показники норми, відхилення від яких є патологією. Тепер розглянемо, як визначити кислотність шлунка за допомогою сучасних засобів і в домашніх умовах.

Особливості діагностики

Існує декілька способів визначення стану шлункового соку. Причому проводити діагностику можна як у медичному закладі, так і вдома. Серед спеціальних методів можна виділити паркан шлункового соку з подальшим дослідженням його за допомогою різних каталізаторів в лабораторії.

Крім того, лікар може здійснити зондування шлунка. Для швидкого визначення використовуються експрес-тести, які ви можете придбати в аптеці. Однак їхня достовірність сумнівна. Більш точним є метод ендоскопії.

А ще ви повинні орієнтуватися на деяку симптоматику, яку ми розглянемо нижче. Тепер ви знаєте, як визначити кислотність шлунка.

Симптоматика патології

Тепер слід розглянути, як проявляється захворювання. Якщо у вас підвищена кислотність шлунка, симптоми можуть бути такими:

– почуття гострого печіння і болю в області шлунка;

– неможливість вживати в їжу кислі продукти.

Потрібно зазначити, що у таких хворих часто спостерігається недостатня кількість білка. Вони жують жуйки, п ‘ють алкоголь, вживають шкідливу їжу.

Якщо у вас підвищена кислотність, симптоми визначити самостійно легко. Що стосується протилежної ситуації, то тут трохи складніше. Симптомами зниженої кислотності є:

– нудота і часте урчання в шлунку;

– неприємний металевий присмак і поганий запах з рота;

– відрижка з гнилим запахом;

– розлад травлення, а також загальне погіршення зовнішнього вигляду і стану здоров ‘я.

Знижена кислотність небезпечніша, ніж підвищена. Справа в тому, що в цьому випадку організм погано перетравлює їжу і необхідні речовини засвоюються в дуже маленькій кількості.

Як діагностувати патологію в домашніх умовах?

Зараз ви зрозумієте, як дізнатися кислотність шлунка без походу до лікаря. Природно, ці методи не можуть дати стовідсоткової гарантії, проте прояснять ситуацію. Наприклад, використовуйте звичайну соду. Для тесту вам необхідно провести такі дії:

1. Чверть чайної ложки сировини потрібно розчинити в склянці холодної води і випити. Причому вживати суміш треба в ранкову пору, на голодний шлунок.

2. Слідкуйте за тим, чи з ‘явилася у вас відрижка. Достатньо почекати всього кілька хвилин.

3. Якщо відрижка з ‘явилася, значить, патологія відсутня. Якщо ж її немає, то кислотність може бути знижена.

Що стосується протилежної ситуації, то особливих тестів проводити не треба. Якщо у вас підвищена кислотність шлунка, симптоми допоможуть вам визначитися дуже точно. Природно, після домашнього обстеження не зайвим буде візит до фахівця.

Як усунути підвищену кислотність?

Як визначити кислотність шлунка, ви вже дізналися. Тепер розглянемо питання про те, як лікувати патологію. Це питання цікавить дуже багатьох. З цієї статті ви дізнаєтеся, як знизити кислотність шлунка. Перш за все змініть режим і вид харчування. Намагайтеся не їсти кислі продукти, гостру і жирну їжу, виключіть алкоголь і газовані напої. Також необхідно припинити курити. Віддайте перевагу свіжим фруктам і овочам, сокам, простій воді, компотам із сухофруктів. Дуже бажано вживання каш з круп.

Корисними в цій ситуації є мед, зелений чай, легкі супи. Вони не навантажують шлунок і нормально перетравлюються, без сплеску соку. Крім того, лікар може призначати і медикаментозні препарати, які допоможуть позбутися почуття печіння і болю, а також зроблять приступи випали рідкісними і нетривалими. Наприклад, ви можете приймати засіб “Мезим”, “Панкреатин” та інші. Вони сприяють правильному перетравлюванню їжі і запобігають надмірному виділенню шлункового соку.

Харчуватися намагайтеся за режимом, щоб кислота виділялася строго в певний час. Що стосується народних рецептів, то корисним буде відвар з крапиви, подрібнена яєчна шкаралупа. Якщо ви будете дотримуватися всіх профілактичних заходів і вести здоровий спосіб життя, то ізжога стане турбувати вас дуже рідко.

Як підвищити низьку кислотність?

У цьому випадку теж потрібно звернути увагу на харчування. Однак тільки цим не обійтися. Для підвищення кислотності доведеться приймати медичні препарати, які стимулюватимуть виділення більшого обсягу шлункового соку (засіб “Фезам”).

Крім того, добре допомагає виноград, з ‘їдений за 20 хвилин до основного прийому їжі. Корисними стануть абрикоси, причому як у свіжому, так і в сушеному вигляді. Їдьте лимони та інші кислі продукти. Намагайтеся не перевантажувати шлунок і не переїдати. Справа в тому, що ваш ЖКТ просто не впорається з великою кількістю їжі, це призведе до посилення перерахованих вище симптомів.

З успіхом справляється з цією патологією і народна медицина. Радимо вам вживати відвари з чорничного листя, подорожника, гілок слабкої катастрофи. Корисним буде також чай з шипшини, горобини і брусники. Пийте відвари з тисячолістника, звіробою, безсмертника піщаного. Однак під час вживання трав будьте обережні, оскільки у вас може бути непереносимість певних компонентів, що входять до їх складу. Тепер ви знаєте, як підвищити і як знизити кислотність шлунка. Однак куди важливіше не допустити розвитку патології.

Профілактичні заходи

Найважливішим фактором, який не дозволить захворюванню проявитися, є ведення здорового способу життя. Відмовтеся від шкідливих звичок, перейдіть на здорове харчування, полюбите себе і свій організм. Почніть займатися гімнастикою або спортом. Дуже корисні піші прогулянки на свіжому повітрі, біг.

Суттєво обмежте ваші походи до закладів швидкого харчування. Для профілактики можете вживати настої і чаї з лікарських трав. Однак не варто переборщувати. Пити їх слід тоді, коли ви відчуваєте якийсь дискомфорт у шлунку. Час від часу проводьте розвантажувальні дні.

Тепер ви розумієте, як перевірити кислотність шлунка і усунути всі непорядки в роботі ЖКТ. Будьте здорові!

Як у домашніх умовах визначити кислотність шлунку: простий тест

Порушення кислотності шлункового соку провокує цілий ряд захворювань. Коли вона підвищена, то руйнує слизову оболонку й може спричинити розвиток гастриту. Якщо понижена – їжа погано перетравлюється, через що людина мучиться від болю й важкості у шлунку.

Рівень кислотності легко визначити вдома за допомогою простого тесту.

Як це можна зробити, розповіли на сторінці в Instagram.

Чому важливо знати, яка кислотність шлункового соку

Низька концентрація соляної кислоти є причиною багатьох проблем зі здоров’ям і є однією з основних причин хронічних захворювань.

“Соляна кислота розщеплює та готує до подальших біохімічних реакцій мікро- та макроелементи для їх подальшого засвоєння організмом. Якщо цей процес не відбувається якісно, ​​то це впливає на роботу всіх систем організму, а особливо на ШКТ та імунну систему”, – йдеться у повідомлення.

Крім того, соляна кислота вбиває більшість бактерій, грибків та яйця глистів. Її недостатність призводить до дисбактеріозу в кишечнику та формує патогенну флору, яка сприяє життєдіяльності та розвитку паразитів.

Як провести тестування:

1. Змішайте 1/4 чайної ложки харчової соди у склянці (200 мл) води кімнатної температури
2. Випийте розчин
3. Зафіксуйте секундоміром, скільки часу пройде до появи відрижки.

Результати:

• 1 – 2 хв: нормальний рівень соляної кислоти
• 2 – 3 хв: нормальний або трохи низький рівень соляної кислоти
• 3 – 5 хв: низький рівень соляної кислоти
• 5 хв або більше: соляна кислота не виробляється

Якщо протягом 5 хвилин у вас не було відрижки, ваш тест завершено.

Виконуйте цей тест протягом трьох днів поспіль, підсумуйте результат і розділіть на 3, це буде більш точним показником кислотності вашого шлунка.

Зверніть увагу, що рання відрижка може бути пов’язана з хронічним зневодненням або заковтуванням повітря при питті розчину.

“Якщо у вас за результатами тесту є відхилення від норми, вам варто почати оптимізувати роботу травної системи за допомогою дієти, здорових звичок та способу життя. Це значно покращить ваше здоров’я, енергію та загальне самопочуття”, – пояснюють експерти.