Синдром струшеної дитини: топ порад, як не нашкодити малюкові

Новонародженість – дуже непростий період і для самої дитини, і для її батьків. Триває він всього 28 днів. Але іноді здається, що цілих 28 днів. Складність у тому, що у мами мало часу, і потрібно вчитися на ходу визначати потреби своєї дитини і способи їх задоволення. Не так просто зрозуміти, чого саме потребує дитина. Адже поки вона нічого не може сказати. Тому мамі потрібно терпляче вчитися спостерігати за дитиною і розуміти що не так

Одним із способів комунікації між матір’ю і дитиною є плач. Він далеко не завжди вказує на проблеми. До 3-х місяців дитина може плакати без видимої причини майже три години в день. Це так званий фіолетовий плач. Період фіолетового плачу починається у віці після двох тижнів, і тривати до з-х місяців.

Часто жінка, особливо молода мама, автоматично відчуває провину за те, що дитина плаче. Мало того, у оточуючих нас людей, навіть найближчих, можуть бути свої уявлення про життя. Тому, навіть від своєї мами будьте готові почути питання: “а чому він у тебе плаче?”Завжди пам’ятайте, що дитина плаче не у вас, а тому що у неї є якась незадоволена потреба. Її і потрібно постаратися визначити. Наприклад, вона замерзла, голодна, у неї мокрий підгузок або вона хоче відчути тепло вашого тіла.

Спочатку визначимося, чого не потрібно робити, якщо дитина плаче. У жодному разі не трясіть її, не плескайте по спині або попі, не підвищуйте голос. Будь-яка з перерахованих дій може привести до внутрішньої травми, яка в літературі відома під назвою Синдром струшеної дитини (ССД). Цей небезпечний для здоров’я і життя синдром розвивається через те, що у дитини слабо розвинені м’язи шиї, які ще не можуть утримувати голову. Струс голови призводить до пошкодження головного мозку, крововиливу в сітківку ока. Під час струсу легко пошкодити лицьові кістки, ребра, ключиці і лопатки.

Що робити, якщо дитина невтішна? Спочатку заспокойтеся самі. Як це зробити читайте в нашій статті на medpravda.com.ua.

Перевірте підгузник; протріть шкіру на попі серветкою, змоченою в теплій воді, а потім витріть її насухо; виміряйте температуру тіла.

Запропонуйте дитині груди. Пам’ятайте, що груди – це не тільки джерело їжі. У грудях є ще нехарчова функція-смоктальна. Дитина смокче груди, щоб заспокоїтися.

Правильно візьміть малюка на руки: при контакті з матір’ю живіт до живота дитина відчуває серцебиття матері і відчуває себе в більшій безпеці.

Поговоріть з малюком. Не так важливо, що саме ви будете йому розповідати, важливий тон і інтонація вашого голосу.

Увімкніть джерело білого шуму – монотонного шуму, що нагадує тихий звук працюючого пилососа.

При необхідності залишайте дитину тільки з перевіреними людьми, яким ви довіряєте. Це необхідно для того, щоб уникнути небезпеки для малюка.

Якщо дитина відмовляється від грудей, у неї постійно поганий настрій, плач монотонний, температура тіла вище 37,5 0 С, роздратування на шкірі, то не лікуйте дитину самостійно. Викликайте дитячого лікаря.

У будь-якому випадку, струшування не вирішує проблеми плачу, а тільки завдає шкоди здоров’ю дитини. Будьте терплячі. Це допоможе справлятися зі складними питаннями і забезпечити вашій дитині хороший догляд.

Синдром струшеної дитини, причини і симптоми: у чому небезпека

Новонародженість – дуже непростий період і для самої дитини, і для його батьків, пише Hyser. Триває він всього 28 днів. Але іноді здається, що цілих 28 днів. Складність у тому, що у мами мало часу, і потрібно вчитися на ходу визначати потреби своєї дитини і способи їх задоволення. Не так просто зрозуміти, в чому саме потребує дитина. Адже поки він нічого не може сказати. Тому мамі потрібно терпляче вчитися спостерігати за дитиною і розуміти що не так.

Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!

Одним із способів комунікації між матір’ю і дитиною є плач. Він далеко не завжди вказує на проблеми. До 3-х місяців дитина може плакати без видимої причини майже три години в день. Це так званий фіолетовий плач. Період фіолетового плачу починається у віці після двох тижнів, і триватиме до з-х місяців. Чому такий плач називається фіолетовим, ми розповідаємо в статті на МедПравде.

Часто жінка, особливо молода мама, автоматично відчуває провину за те, що дитина плаче. Мало того, в оточуючих нас людей, навіть самих близьких, можуть бути свої уявлення про життя. Тому, навіть від своєї мами будьте готові почути запитання: “А чому він у тебе плаче?” Завжди пам’ятайте, що дитина плаче не у вас, а тому що у нього є якась незадоволена потреба. Її і треба постаратися визначити. Наприклад, він замерз, голодний, у нього мокрий підгузник або він хоче відчути тепло вашого тіла.

Читай Знай.ua в оновленому чаті Viber! Приєднуйтесь!

Спочатку визначимося, чого не потрібно робити, якщо дитина плаче. Ні в якому разі не трусіть його, не хлопайте по спині або попі, не підвищуйте голос. Будь-яку з перерахованих дій може призвести до внутрішньої травмі, яка в літературі відома під назвою Синдром Встряхнутого Дитини (СЗР). Цей небезпечний для здоров’я і життя синдром розвивається із-за того, що у дитини слабко розвинені м’язи шиї, які ще не можуть утримувати голову. Струс голови призводить до пошкодження головного мозку, крововиливу в сітківку ока. Під час струсу легко пошкодити лицьові кістки, ребра, ключиці і лопатки.

Що робити, якщо дитина невтішний? Спочатку заспокойтеся самі. Як це зробити читайте в нашій статті medpravda.com.ua.

Перевірте підгузник; протріть шкіру на попі серветкою, змоченою в теплій воді, а потім витріть її насухо; виміряйте температуру тіла.

Запропонуйте дитині груди. Пам’ятайте, що груди – це не тільки джерело їжі. У грудях є ще нехарчова функція – сосательная. Дитина смокче груди, щоб заспокоїтися.

Правильно візьміть малюка на руки: при контакті з матір’ю живіт до живота дитина відчуває серцебиття матері і відчуває себе в більшій безпеці.

Поговоріть з малюком. Не так важливо, що саме ви будете розповідати йому, важливий тон і інтонація голосу.

Чудові новини!

Тепер Знай.ua став ще ближче і доступніше. Швидше завантажуй додатки для Android або IOS і залишайся в курсі останніх подій. Усе це у неповторній подачі журналістів нашого порталу!

Увімкніть джерело білого шуму – монотонного шуму, що нагадує тихий звук працюючого пилососа.

При необхідності залишайте дитину тільки з перевіреними людьми, яким ви довіряєте. Це необхідно для того, щоб уникнути небезпеки для малюка.

Якщо дитина відмовляється від грудей, у нього постійно поганий настрій, монотонний плач, температура тіла вище 37,5 0 С, подразнення на шкірі, то не лікуєте дитину самостійно. Йому не потрібно давати противірусний сироп Новирин або потивогистаминный препарат Лоратадин за порадою сусідки чи родички. Викликайте дитячого лікаря.

У будь-якому випадку, струшування не вирішує проблеми плачу, а тільки завдає шкоди здоров’ю дитини. Будьте терплячі. Це допоможе справлятися зі складними питаннями і забезпечити вашій дитині хороший догляд. Здоров’я вам та вашим дітям!

Синдром струшеної дитини: міф чи реальність

Згідно дослідження, проведеного МГО “Міжнародний центр розвитку і лідерства” спільно з експертами проекту ― лікарями, було виявлено, що в Україні, 5% батьків струшують дитину з метою заспокоєння , не знаючи, що дитина переживає період фіолетового плачу.

Щодня ми працюємо на інфофронті, виствілюючи подвиги українських жінок та впливаючи на світову спільноту інформаційно.

Ми просимо нас підтримати, аби ми й надалі могли виконувати нашу місію на шляху до української перемоги

Період фіолетового плачу — період в житті дитини від 2 тижнів до 3-4 місяців, упродовж якого дитина може плакати більше 5 годин на день без будь-якої причини. Навіть якщо вона нагодована, температура комфортна і всі інші потреби дитини задоволені. Цей період є нормальним для розвитку кожної дитини. Слово «період» є важливим, оскільки воно дає розуміння батькам, що це є лише тимчасово.

Щороку Американська академія педіатрії виявляє близько 1300 випадків синдрому струшеної дитини. 80% дітей залишаються з інвалідністю на все життя, а 20% ― помирає. В Україні відсутня офіційна статистика щодо кількості випадків струшування дітей та заподіяних внаслідок цього травм. Хоча на теренах нашої країни це теж дуже поширене явище.

Синдром струшеної дитини ― насильницька травма голови, яка виникає під час струшування дитини батьками або іншими дорослими з метою зупинити постійний плач.

Останні новини

Тріада симптомів, що характерна для Синдрому струшеної дитини, включає:

Переломів кісток черепа може не бути, про що вірно відповіли 65% респондентів. Важливо діагностувати своєчасно Синдром струшеної дитини, що може виявитися складною задачею через наступне:

• відсутність явних ознак травм у дитини;
• батьки, зазвичай, приховують від медичних працівників факт струшування дитини;
• у лікарів відсутня настороженість щодо Синдрому струшеної дитини.

Не завжди Синдром струшеної дитини є проявом навмисного знущання над дитиною, про що вірно вказали 84% лікарів, але Синдром струшеної дитини завжди є ознакою жорстокого поводження з дитиною, навіть коли батьки самі цього не усвідомлюють і не мають жодного наміру заподіяти дитині боляче. На це запитання далі вірну відповідь 25% респондентів.

Деякі дослідження, що проводились серед студентів, учнів старших класів, дорослих, вагітних, жінок–ув’язнених, свідчать, що 25 — 50% опитуваних не знають про небезпеку трясіння дитини. (МішельК.Г.Уорд, Сьюзен Беннет, Джеймс Кінг, 2004).

Народження дитини завжди пов’язане з виникненням для всіх членів родини додаткових обов’язків і турбот, навіть якщо дитина бажана. Клініка Майо на офіційному сайті вказує наступні фактори ризику Синдрому струшеної дитини:

• молодий вік батьків;
• неповна родина;
• стрес;
• перенесений самими батьками в дитинстві факт насильства;
• алкоголь і токсикоманія;
• нестабільна сімейна ситуація;
• депресія.

Стрес, брак сну і перевтома підвищують неадекватне сприйняття дорослими дитячого крику. Іноді молода мама струшує дитину, намагаючись її заспокоїти. На думку лікарів, що взяли участь в опитування, дорослі струшують дитину з наступних причин:

• 19% — з причини відсутності знань про анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму.
• 17% — з причини гніву на дитину.
• 17% — під дією алкоголю або наркотичних речовин.
• 14% — з причини стресу і перевтоми.
• 13% — з причини післяпологової депресії.
• 10% — з причини побутових проблем.
• 6% — знущаються над дитиною.
• 5% — складно відповісти.

Труднощі з діагностикою Синдрому струшеної дитини спеціалісти пов’язують з відсутністю системи звітності щодо цей проблеми, відсутністю інших ознак жорстокого поводження, нечіткою клінічною картиною травми голови. (Като Н. , 2016; Людвигссон Ю.Ф., 2017). Лікарі платформи Accemedin.com, які взяли участь в опитуванні, на запитання, чому дітям із синдромом струшеної дитини зазвичай помилково діагностують інші захворювання, відповіли наступне:

• 25% — медичний працівник часто не припускає думки, що у благополучній родині, де дитина бажана, батьки можуть завдати дитині травматичних ушкоджень.
• 23% — батьки не вказують, що трусили дитину, бо самі не припускають думки, що нетривалий струс може спричинити травму.
• 14% — батьки приховують, що бажали завдати малюку шкоду.
• 19% — клінічна картина Синдрому струшеної дитини часто нагадує клінічну картину інших захворювань.
• 19% — з причини відсутності інших ознак травматичних ушкоджень у дитини: синців, саден, тощо.

Навіть короткочасне трусіння немовляти впродовж кількох секунд може стати причиною незворотного пошкодження мозку, про що вірно відповіли 44% лікарів, що взяли участь в опитуванні.

Клінічна картина Синдрому струшеної дитини описана на сайті клініки Мейо, а також на сайті Американської асоціації нейрохірургів. Цей стан можуть супроводжувати наступні ознаки:

• дратівливість, неспокій, надмірне збудження дитини;
• загальна кволість — вказали 12% лікарів, що відповідали на запитання;
• розлади сну — відповіли 8 % респондентів;
• порушення дихання — брадипное вказали 5%;
• розлади харчування — відмову від їжі вказали 10% лікарів;
• порушення смоктання і ковтання — 11%;
• блювання — вказали 13%;
• бліда шкіра — вказали 5% лікарів;
• судоми — вірно відповіли 12% респондентів;
• брадикардія — вказали 5% лікарів;
• кома;
• смерть.

Лікар несе відповідальність за виявлення і захист дітей, що піддаються ризику насильства. Вірогідність повідомлення соціальним службам про неналежне поводження батьків і опікунів з дитиною серед практикуючих лікарів пов’язано з об’ємом навчання, яке вони отримали. В Наказах МОЗу і Протоколах лікування немає відповіді на запитання « Чи повинен медичний працівник повідомляти у службу у справах дітей про кожен випадок Синдрому струшеної дитини? »

Думки лікарів, що взяли участь в опитуванні, розділилися наступним чином:

• 46% — так;
• 51% — лише в тому випадку, якщо батьки завдали дитині шкоду навмисно;
• 3% респондентів вважають, що лікар не зобов’язаний взагалі повідомляти про Синдром струшеної дитини.

Наказ МОЗ України від 01.02.2019р. від 278 «Про затвердження Порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги», п.4 зазначено, що «заклад охорони здоров’я не пізніше однієї доби інформує за допомогою телефонного зв’язку, електронної пошти з подальшим письмовим підтвердженням та з дотриманням правового режиму інформації з обмеженим доступом уповноважені підрозділи органів Національної поліції України, а у разі виявлення ушкоджень у дитини — також службу у справах дітей районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади (далі — служба у справах дітей), які здійснюють прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства».

Якщо постраждалою особою є дитина, заклад охорони здоров’я не пізніше однієї доби засобами телефонного зв’язку, електронною поштою з подальшим письмовим підтвердженням, крім зазначених в абзаці першому цього пункту суб’єктів, також інформує службу у справах дітей про виявлення фактів насильства шляхом оформлення повідомлення про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або стосовно якої існує загроза його вчинення.

Щоб захистити дітей, медичні працівники повинні не лише діагностувати Синдром струшеної дитини, але інформувати батьків і опікунів про небезпеку трясіння немовлят, проводити роз’яснювальну роботу з населенням щодо безпечних підходів до догляду за новонародженими.

89% респондентів зацікавлені в проходженні освітнього курсу щодо допомоги дітям з Синдромом струшеної дитини. Редакція платформи Accemedin.com дякує лікарям за участь в опитуванні та спробує знайти фахівців для більш ретельного висвітлення матеріалів щодо Shaken baby syndrome . Ваша думка дуже цінна для нас.