1. Обставина як другорядний член речення
Найчастіше в ролі обставини виступають прислівники, дієприслівники, дієприслівникові звороти, іменники в непрямих відмінках з прийменниками чи без , інфінітиви, фразеологізми .
| Вид | Що означає | На які запитання відповідає | Приклади |
| Спосіб дії | Спосіб здійснення дії, вияву ознаки | як ? яким способом ? | Сидів навпочіпки. |
| Міри й ступеня | Інтенсивність дії чи ознаки, міри їх вияву | якою мірою ? як часто ? скільки разів ? | Гукнув двічі . |
| Місця | Місце дії, напрям руху | де ? куди ? звідки ? | Побігли вперед. |
| Часу | Час дії, її часову межу | коли ? з якого часу ? доки ? відколи ? як довго ? | Не повертався протягом трьох років . |
| Причини | Причину, підставу дії | чому ? з якої причини ? через що ? | Сказав спересердя . |
| Мети | Мету дії | навіщо ? з якою метою ? для чого ? | Покликали обідати . |
| Умови | Умову, за якої відбувається дія | за якої умови ? | Концерт відбудеться за наявності глядачів . |
| Допусту | Умову, всупереч якій відбувається дія | незважаючи на що ? усупереч чому ? | Писав попри заборону . |
Інколи важко розрізнити обставину й додаток , виражених іменником із прийменником . Тому керуємося таким правилом: іменник із конкретним предметним значенням у реченні виступає додатком , а іменник, що вказує на місце, час, причину, умову дії , — обставиною . У більшості випадків, коли до іменника можна поставити два запитання ( додатка й обставини ), то цей другорядний член речення — обставина : попрямували (до чого? куди ?) до вольєрів із тиграми.
Заболотний О. В. Рідна мова: підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. /О. В. Заболотний, В. В. Заболотний. К. : Генеза, 2008, 240 с.
Авраменко О. Українська мова: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. /О. Авраменко, Т. Борисюк, О. Почтаренко. К. : Грамота, 2016, 176 с.
Міляновський Е. Шкільний довідник з української мови. 5-11 клас.Видання 7, виправлене. Тернопіль: Підручники й посібники, 2006. 208 с.
Підрядні обставинні речення місця, часу, причини
Підрядні речення місця, часу і причини ми використовуємо десятки разів щодня. Без них не перепитати, котра година, не дізнатися місце події чи причину того чи іншого рішення. Ці речення — основа нашого мовлення. Без них не можна обійтися і на письмі. А якщо не з’ясуєте їхніх особливостей, то й не зможете вирішити кілька тестових завдань на ЗНО. Тому читайте — ми пояснюємо!
Підрядні місця вказують на місце, напрям, вихідний пункт дії, про яку йдеться в головному реченні, і відповідають на питання де? куди? звідки?
Вони приєднуються до головного речення сполучниками де, куди, звідки, яким у головній частині можуть відповідати слова тут, там, десь, туди, кудись, звідти, скрізь, усюди:
- Я їду туди, де мене чекає вільний степ, тихі задумливі озера, пісні на чумацьких дорогах… (М. Хвильовий).
Підрядні часу вказують на час дії або стану, про які йдеться в головному реченні, і відповідають на питання коли? відколи? доки? як довго?
Вони приєднуються до головного речення сполучними словами як, як тільки, скоро, ледве, під час того як, після того як, з тих пір як.
У головному реченні деяким із названих сполучників можуть відповідати вказівні слова тоді, відтоді, доти:
Підрядні причини вказують на причину того, про що йдеться в головному реченні, і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?
Вони приєднуються до головного речення сполучниками бо, тому що, через те що, від того що, завдяки тому що, оскільки:
Складені сполучники в обставинних причини можуть повністю належати до підрядної частини або розчленовуватися. При розчленуванні цих сполучників на дві частини, слова тому, через те є співвідносними. Відповідно, у першому випадку кома ставиться перед усім складеним сполучником, а в другому — після співвідносних слів.
Якщо співвідносне слово належить до головної частини, на нього завжди падає логічний наголос:
- Мабуть, тому, що село коло річки близько, таке все свіже, зелене та ярке…(Марко Вовчок)
- Усе свіже, зелене та яре, тому що село коло річки.
