Навіщо білити дерева навесні: терміни та правила

Багато людей помилково вважають, що дерева навесні білять для краси. Зрештою, часто і роблять це у середині сезону перед святами. Проте насправді побілка – це обов’язкова захисна процедура для захисту саду і виконувати її потрібно набагато раніше. Розповідаємо, коли і як це робити правильно.

Навіщо потрібна весняна побілка

Якщо осіння побілка виконується для захисту дерев і чагарників від тріщин, морозобоїн, хвороб і шкідників, то весняна побілка здійснюється для захисту їхніх штамбів і гілок від опіків, оскільки в цей час сонце дуже активне, а на рослинах ще немає листя, яке могло би захистити кору від перегріву.

Окрім того, побілка навесні є профілактичним заходом від збудників хвороб і шкідників, яким усе-таки вдалося пережити зиму в тріщинах кори й верхньому шарі ґрунту. Саме тому дерева білять мінімум двічі на рік – восени та навесні, проте можна виконати за потреби ще літню побілку, якщо попередня неякісна або її змили дощі.

Білити потрібно всі дерева, а не лише плодові. Для молодих дерев використовують слабші розчини, ніж для дорослих: зменшують концентрацію вапна удвічі або користуються водоемульсійною чи водно-дисперсійною фарбами. Білити молоді дерева варто, оскільки їхня тонка кора може легко пошкодитися від сонячних опіків. Якщо ж ви побоюєтеся, що побілка може також пошкодити кору, можна обмотати стовбур білими стрічками спанбонду – це також захистить від гризунів.

Коли проводити весняну побілку

Весняну побілку здійснюють у лютому або на початку березня, коли денні температури піднімаються вище нуля. При цьому важливо встигнути до розпускання бруньок і появи листя. У цей час стовбури дерев можуть нагріватися вдень до +11°С, а це провокує надто ранній початок сокоруху. Водночас нічні температури в кінці зими і на початку весни можуть опускатися до -10°С, і це призводить до замерзання соку, розриву тканин і утворенню морозобоїн. Біла фарба на стовбурах і скелетних гілках відштовхує сонячні промені, захищає кору від перегріву й не дозволяє деревам завчасно прокинутися.

Як підготувати дерева до побілки

Якщо ви не білили дерева на зиму, то навесні вам потрібно буде не просто покрити їх розчином, а й провести перед побілкою попередню підготовку. Потрібно очистити їх від старої мертвої кори дерев’яним (у жодному разі не металевим) скребком, попередньо розстеливши під деревом клейонку або тканину. Робити це краще у вологий похмурий день. Фрагменти кори, що обсипалися на підстилку, обов’язково спаліть, оскільки там можуть бути хвороботворні мікроорганізми та шкідники.

Очищену кору слід дезінфікувати: у сухий, ясний і теплий день обробіть штамб і основу скелетних гілок 5-відсотковим розчином мідного купоросу або препаратів «Абіга-пік», «ХОМ» або «Оксихом». Робити це потрібно зранку, щоб до вечора кора висохла. Обприскування проводять із дрібнодисперсного розпилювача з близької відстані, щоб розпилена рідина утворювала туман, що повільно осідає на кору, а не текла по ній цівками.

Дезінфікування мідьвмісними препаратами небажано проводити щороку, оскільки метал має властивість накопичуватися в корі, і врешті-решт його концентрація стане токсичною для дерева. Щоб цього не сталося, потрібно чергувати обробку фунгіцидами з обприскуванням кори мильно-зольним розчином, який не такий шкідливий для дерева, але при цьому чудово очищає. Для приготування розчину потрібно 2,5-3 кг золи і 50 г рідкого мила або засоби для миття посуду розвести у воді температури близько 80°С.

Утворені в процесі очищення кори ранки й тріщинки потрібно закрити одним із таких складів:

• 200 г глини змішують зі 100 г коров’яку, жменею дрібно рубаної соломи й розбавляють водою до консистенції густої сметани;
• 100 г каніфолі і 200 г бджолиного воску розпускають на повільному вогні окремо, потім з’єднують, додають 100 г несолоного тваринного жиру, а коли все розплавиться, виливають цю масу в холодну воду, дістають з води і скачують у грудку; перед замазуванням ран і тріщин цей садовий вар злегка підігрівають, щоб він став еластичним.

Для закладення травм можна використовувати садову пасту «Раннет», до складу якої входять мідний купорос і гумат. Процедуру проводять у суху погоду, оскільки склад не вологостійкий.

Садова побілка може проводитися трьома складами: вапняним розчином, водоемульсійною або водно-дисперсійною фарбою. Склад побілки обов’язково має включати три інгредієнти:

• білий пігмент – крейда або вапно, оскільки саме білий колір найкраще захищає кору від променів сонця;
• клейову основу, яка закріплює пігмент на корі, не дозволяючи складу стікати по стовбуру вниз;
• фунгіцидний препарат, що знищує інфекцію в тріщинах кори.

Найпростіший спосіб захисту дерев – вапняний або крейдяний розчин, яким садівники користуються здавна. Існує кілька ефективних рецептів:

• у 10 л води потрібно розвести близько 3 кг люсованого вапна або крейди, додати 500 г мідного купоросу і 100 г казеїнового клею, який можна замінити декількома ложками клейстеру з борошна; склад ретельно перемішують до розчинення всіх інгредієнтів, потім побілка має настоятись упродовж декількох годин;
• у 10 л води розводять 2 кг люсованого вапна, 1 кг жирної глини, лопату гною і 250 г мідного купоросу та залишають на 2-3 години настоятися;
• у 2 л води розмішують 300 г люсованого вапна, 2 столові ложки мідного купоросу, 200 г канцелярського клею, 200 г глини і 25 г «Карбофоса»;
• 400 г мідного купоросу потрібно розчинити в 2 л гарячої води, змішати з 100 г казеїнового клею, 2 кг люсованого вапна та розвести склад 8 л води.

Побілка вапном швидко змивається або обсипається. Саме тому після осінньої побілки дерев вапняним або крейдяним складом вам доведеться навесні знову їх білити. Якщо ж ви скористаєтеся водоемульсійною або водно-дисперсійною фарбами, то достатньо буде однієї побілки на рік, а то й на два.

Головна перевага водоемульсійної фарби в її довговічності: вона утворює на поверхні стовбура міцне, але паропроникне дихаюче покриття, стійке до змивання й сонячних променів. Водночас до складу водно-дисперсійної фарби, крім пігменту, входять латекс і антисептик. Таке покриття тримається на стовбурах до двох років, фарбування дерев водно-дисперсійним складом здійснюють при температурі повітря не нижче +3°С.

Можна самостійно приготувати довговічну фарбу, змішавши дві частини бустилату або клею ПВА, одну частину пігменту (крейди або каоліну) і додавши в суміш фунгіцидний препарат. Після того, як ви добре змішаєте всі інгредієнти, додайте в суміш невеликими порціями воду, продовжуючи перемішувати, щоб у результаті консистенція набула такої густоти, як олійна фарба.

Як білити дерева навесні

Легко і зручно користуватися маховою малярською щіткою зі штучного матеріалу, а також щіткою флейца або макловицею, які дозволяють одним рухом покрити значну ділянку поверхні кори. Якщо дерев у вашому саду небагато, то ви швидко впораєтеся щіткою або малярським валиком, але якщо сад великий і дерева високі, то краще застосувати фарбопульт.

Консистенція складу має бути такою, щоб він не стікав по стовбуру, а товщина шару, нанесеного на стовбур і гілки, – 2-3 мм. Якщо покриття буде дуже товстим, воно почне відшаровуватися, і вам доведеться заново білити дерева.

Більше корисних порад – у рубриці «Сад»

Будівництво будиночків на деревах

Досить часто нам усім хочеться побути дітьми, відкинути турботи та проблеми, поринуть у безтурботне дитинство. Практично кожен у дитинстві мріяв про свій невеликий будиночок на дереві, де можна сховатися від зовнішнього світу та побудувати свій власний. Але у більшості мрії залишилися мріями, і будиночки на деревах так і не були збудовані.

Наша компанія каже «НІ» розбитим мріям! Ми готові втілити в життя їх і побудувати для Вас і Ваших дітей справжнісінький будиночок на дереві. Тим більше сучасні будиночки на деревах зовсім не схожі на маленькі хатинки або шпаківні, наші дизайнери готові розробити індивідуальний і стилізований проєкт, що не поступається за функціональністю та красою звичайному будинку.

Як побудувати будинок на дереві?

• Дотримуюся плану та порад нижче самостійно побудувати будиночок.
  Плюси: ви навчитеся будувати будиночок на дереві.
  Мінуси: час, гарантії якості.
• Звернеться до нашої компанії і ми побудуємо будиночок на дереві
  Плюси: надійність, гарантія, економія Вашого часу.
  Мінуси: гроші

План будівництва будиночка на дереві

Вибір дерева для будинку

Дерево для будиночка має бути здоровим. Також варто звернути увагу на вік дерева, воно не повинно бути старим або зовсім молодим. Дерево має бути здоровим, дорослим, міцним та живим. Ідеально для будівництва підходять клени, дуби, яблуні та ялинки. Оптимально перед будівництвом запросити спеціаліста нашої компанії для обстеження дерева, він зможе визначити, якою мірою міцне коріння і наскільки воно розвинене, наявність паразитів і хвороб. Від вибору дерева залежить подальша доля проекту. Для будинку 2,5 Х2, 5 метра дерево повинно мати діаметр як мінімум 30 сантиметрів (діаметр = коло / 3,14).

Якщо дерева перебувають у громадському місці, фахівці компанії зможуть Вам допомогти в отриманні дозвільних документів на будівництво.

Планування будинку

Після вибору дерева треба розпочинати планування майбутнього будинку. Для цього детально вимірюється дерево, його форма та його основні гілки. Вибираємо відповідну концепцію від корабля до фортеці, за допомогою спеціальних програм ми робимо план та візуалізацію майбутнього будинку. На цьому етапі можна буде визначити всі потенційно небезпечні зони та убезпечити їх. Порада: не варто будувати будиночок на висоті вище 3 метрів, так само обов’язково встановити перила заввишки 95 сантиметрів, а між стійками має бути не більше 10 см. При складанні плану варто звернути увагу на швидкість росту дерева.

Вибір типу опор для будиночка на дереві

Залежно від концепції будинку та особливостей дерева вибирається тип опор. Існує кілька основних варіантів опор, але здебільшого ми комбінуємо їх:

• Стовпові — вкопуються в землю, у деяких випадках використовується фундамент. Ці опори завдають мінімальної шкоди дереву і можуть витримувати досить великі навантаження.
• Болтові — це найпопулярніший і досить застарілий метод кріплення будинку до дерева, ми рідко використовуємо його, оскільки він завдає відчутної шкоди дереву.
• Метод підвішування – будинок тримається на мотузках, ланцюгах чи тросах, закріплених на гілках над будинком.
• Також існують ексклюзивні кріплення, розроблені нашою компанією, які зводять шкоду дереву до мінімуму.

Сходи, міст, канат.

Не менш важливу роль у плануванні відіграє спосіб попадання в будинок на дереві. Варто подумати про варіанти входу, вони повинні відповідати загальній концепції, а найголовніше бути безпечними. З простих варіантів можна використовувати звичайні приставні сходи, мотузкові або класичні. З більш складних варіантів можна виділити підвісні або розвідні мости, елементи мотузкового парку або мотузкові ліфти. Так само не варто забувати, що можна зробити ще й додаткові виходи з канатів, гірки або натягнутого мотузкового тролея.

Інструкція з будівництва будинку на дереві:

Для майстрів на всі руки пропонуємо ознайомитися з інструкцією з будівництва найпростішого будиночка.

1. Виберіть дерево, дотримуючись інструкцій. Для цього типу будиночка потрібні дві гілки у формі латинської «V».

2. Далі на кожній V-гілці зробіть по 2 отвори з різних боків, глибиною 9 см. Використовуйте рівень, інакше будиночок вийде перекошеним. Замість отворів ми рекомендуємо використовувати альтернативні та екологічні методи кріплення, хомута, обтискання та інші, які не шкодять деревам. Телефонуйте нам ми підберемо вам метод кріплення.

3. Виміряйте відстань між отворами з кожного боку. У вас має вийти 2 виміри, зліва та права.

4. Вам необхідно від довжини дошки відібрати довжину виміру, і залишок, що вийшов, поділити на два. Приклад у нас розмір ліворуч був 2,5 метра, ми забираємо цю відстань з 3 метрів, отримуємо 50 сантиметрів, ділимо на 2, отримуємо 25 сантиметрів. Відміряємо цю відстань з країв дошки і відзначаємо, перевіряємо ще раз по центру відстань між відмітками має бути в 2,5 метра. Так ми домагаємося пропорційного розподілу навантаження. Повторюємо із другою дошкою.

5. Далі нам необхідно зробити пази у місцях відміток, ширина паза 10 см, по 5 см у сторони від позначки. Це необхідно зробити, щоб зменшити вплив розгойдування дерева на платформу, демпфер.

6. Закріплюємо дві основні підтримуючі планки на дереві. Вам необхідно щільно закріпити дві планки пазами до дерева за допомогою дюбелів, між дошкою та болтом не забудьте шайби.

7. Перпендикулярно основним перекриттям розмістіть на рівній відстані балки. Для більшої надійності у цих балках також можна зробити пази. Закріпіть їх шурупами.

8. Прикріпіть до кінців встановлених балок ще по одній балці, повинен вийти прямокутник.

9. Закріпіть платформу до основних балок за допомогою куточків.

10. Бічні планки також необхідно закріпити за допомогою кріплень рамкових закрепів для балок.

11. Посилення платформи за допомогою опор. Варіанти опор ми розглядали вище. У цьому варіанті ми закріпимо 4 опори до дерева. Необхідно зрізати кінці балок під кутами 45 градусів, для щільного кріплення до платформи та дерева.

12. Стелимо підлогу на платформу.