Грошовий агрегат (М0, М1, М2, М3) – це сукупність грошових засобів у визначеній конкретній формі, поєднаних особливими якісними ознаками (ступенем ліквідності, швидкістю обігу, функціональною роллю в економіці) в окремий елемент грошової маси.
ГРОШОВІ́ АГРЕГА́ТИ – складові грошової маси, які розрізняються за ступенем ліквідності, що визначається здатністю активів перетворюватися у платіжні засоби і зберігати вартість.
Національний банк України використовує 4 грошові агрегати: М0 — готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями; М1 — агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті; М2 — агрегат М1 та переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити; М3 — агрегат М2 та цінні папери, крім акцій.
Починаючи з 1993 року НБУ визначає структуру грошової маси відповідно до агрегатного методу. Для розрахунку сукупної грошової маси в Україні передбачені наступні грошові агрегати: М0 = готівка (гроші поза банками). М1 = М0 + кошти на рахунках і поточних депозитах.
Кількість агрегатів, які використовуються в статичній практиці окремих країн, не однакова, що пояснюється істотними відмінностями в елементному складі грошової маси в регулятивних цілях. У статичній практиці України визначаються і використовуються для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати: М0, М1, М2, М3.
Так, у США застосовуються чотири агрегати для визначення маси грошей, в Англії — п'ять, у Німеччині — три. У статистичній практиці України визначаються і використовуються для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати: М0, М1, М2, М3.
Найбільш ліквідним є грошовий агрегат М0. За методикою НБУ це «готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями», або ж простішою мовою — вся готівкова гривня «на руках» у населення …
